Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Неділя, 19.11.2017, 07:56
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [38]
Правові новини [124]
Правознавство [117]
Адвокатура [88]
Кримінал [51]
Консультація [35]
Країна глухих [76]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 44
Головна » 2013 » Листопад » 3 » Закон України “Про громадські об’єднання” в запитаннях та відповідях (3 частина)
05:22
Закон України “Про громадські об’єднання” в запитаннях та відповідях (3 частина)

Продовження. Читайте также другу частину.

Чи можна відповідно до Закону “Про громадські об’єднання” відокремлений підрозділ об’єднання легалізувати шляхом повідомлення чи повідомити про утворення?
Відокремлений підрозділ не можна відповідно до Закону України “Про громадські об’єднання” “легалізувати шляхом повідомлення” чи “повідомити про утворення”.
Процедура включення відомостей про відокремлені підрозділи громадського об’єднання визначена статтею 13 Закону “Про громадські об’єднання”.
Дана процедура є єдиним способом так званої “легалізації” (офіційного визнання державою тощо) відокремлених підрозділів громадського об’єднання.

Чи є правомірною відмова у реєстрації на підставі того, що ми у статуті не передбачили положення про ревізійну комісію?
У випадку відмови саме із цієї підстави рішення про відмову у реєстрації громадського об’єднання є незаконним.
Відповідно до ч.2 статті 9 Закону “Про громадські об’єднання”, протокол установчих зборів громадського об'єднання має містити відомості про рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об'єднання відповідно до затвердженого статуту.
Відповідно до ч.1 статті 11 Закону, статут громадського об'єднання має містити, зокрема, відомості про:повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи).
Таким чином, Закон вказує, що обов’язковими органами для формування є вищий орган управління та формуються інші органи управління. Щодо того, які це інші органи управління, - визначає громадське об’єднання із врахуванням також норм Цивільного кодексу (про товариства).
Так громадське об’єднання відповідно до ч.5 статті 1 Закону “Про громадські об’єднання” громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Стаття 86 Цивільного кодексу вказує, що об’єднання громадян є непідприємницькими товариствами.
Ч.2 статті 97 Цивільного кодексу вказує, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, ще одним “обов’язковим” органом управління є виконавчий орган, який відповідно до ч.2 статті 99 ЦК може складатись із однієї чи кількох осіб, за назвою - може бути “правління”, “дирекція” тощо.
Отож, ревізійну комісію чи інший контрольно-наглядовий орган ні Закон, ні Цивільний кодекс не передбачають як обов’язкову до передбачення у статуті та формування. Це на розсуд організацій. Обов’язковими є вищий орган управління, керівник і виконавчий орган.

До якого органу влади звертатись щодо реєстрації?
Уповноваженим органом з питань реєстрації є відповідно до ч.2 ст.12 Закону “Про громадські об’єднання”, Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції: районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні,  міжрайонні управління юстиції.
Таким чином, плануючи, до прикладу, що місцезнаходження об’єднання буде в селі, шукаємо “найближче” управління юстиції із переліку, яким буде районне управління юстиції.   
Інформацію про реєстраційні служби, їх місцезнаходження та контакти можна знайти на сайті Державної реєстраційної служби України.

Чи обов’язково передбачати контрольно-наглядовий орган?
Органи управління визначаються засновниками громадського об’єднання та положення про них прописуються у статуті.
Варто відзначити, що Закон “Про громадські об’єднання” не передбачає обов’язку створювати певні контрольно-наглядові органи (ревізійна комісія, наглядова рада тощо) для громадських об’єднань. Водночас слід відзначити, що Закон і не забороняє такої можливості формувати наглядові органи, що визначається самостійно засновниками.

“Батьківські” громадські організації
Ми, вчителі та батьки школи (знаходиться у невеличкому містечку) хочемо створити організацію, мета якої "заробляти", залучати та розподіляти кошти відповідно до потреб навчального закладу без втручання органів влади. Виходячи з цього хотілося б дізнатися: Якого типу організацію краще створити (неприбуткову громадську чи благодійну)? Як відбувається оподаткування?
Здебільшого у практиці України батьки використовують створення благодійних організацій для подібних цілей.
Громадська організація та благодійна організація мають свою специфіку. Їхня діяльність регулюється окремими законами. Так діяльність благодійних організацій регулюється Законом України “Про благодійні організації та благодійну діяльність”.
Діяльність громадських об’єднань регулюється Законом України “Про громадські об’єднання”.
Громадські організації створюються фізичними особами, які згодом стають членами організації. Вони беруть участь в управлінні організації, із їх складу формуються органи управління.
Благодійні організації можуть створюватись у різних видах – благодійне товариство, благодійна установа, благодійний фонд, кожна із яких має свою специфіку.
Так благодійною установою визнається благодійна організація, установчий акт якої визначає активи, які один або кілька засновників передають для досягнення цілей благодійної діяльності за рахунок таких активів та/або доходів від таких активів. Установчий акт благодійної установи може міститися в заповіті. Засновник або засновники благодійної установи не беруть участі в управлінні благодійною установою. Благодійна установа діє на підставі установчого акта.
Благодійне товариство та благодійний фонд відрізняються кількістю засновників (два чи один), після заснування можуть приєднуватись нові члени до благодійного товариства чи фонду. Засновники (члени) благодійної організації можуть призначати в органи управління осіб, які не є засновниками (членами) організації, що створює додаткові можливості для формування органів управління.
У практиці діяльності шкіл створюються так звані "шкільні благодійні фонди", здебільшого громадські об’єднання не використовуються.
У будь-якому разі як громадські організації, так і благодійні організації можуть бути включені у Реєстр неприбуткових організацій та установ, і після цього користуватись пільгами з податку на прибуток доходів, визначених Податковим кодексом. Такими важливими є добровільні пожертвування (від батьків чи ін. фізичних осіб, юридичних осіб, гранти, т.з. спонсорська допомога) чи безоплатно надане майно.

Чи потрібно при зміні юридичної адреси організації подавати документи до органів державної реєстрації, якщо так то які?
Якщо Ваша організація була зареєстрована до січня 2013 року (до вступу у дію Закону “Про громадські об’єднання”), то у статуті організації вказане місцезнаходження, тому розпочинати потрібно із реєстрації змін до статуту. У будь-якому разі відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону, усі зареєстровані раніше організації повинні привести у відповідність власні статути.
Порядок подання та вимоги до документів визначені у статті 14 Закону, однак у цьому випадку застосовуєте частину 6 цієї статті також.
При формуванні тексту нового статуту не варто включати інформацію про місцезнаходження (юрадресу), новий Закон не вимагає цього вказувати, і в перспективі, коли вона буде змінюватись, у статут зміни не потрібно вносити, а застосовуватиметься простіша форма реєстрації нового місцезнаходження (частина 5 статті 14 Закону).

Як назвати відокремлений підрозділ громадської організації?
Закон України “Про громадські об’єднання” не вказує, як повинні називатись відокремлені підрозділи.
Так стаття 13 цього Закону визначає, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом.
Відокремлений підрозділ - філія, представництво, відділення або інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи-резидента.
Вимоги до найменування юридичних осіб та відокремлених підрозділів визначається Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. №368/5.
Відповідно до ч.1.8. Наказу “Найменування відокремленого підрозділу повинно містити слова “відокремлений підрозділ” (“філія”, “представництво” тощо) та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.”

Чи може особа, якій 17 років, але вона має паспорт та ідентифікаційний код, бути засновником громадської організації
Згідно Закону “Про громадські об'єднання” засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років. Засновниками громадських спілок є тільки юрособи приватного права.  
Таким чином, згідно ст.7 цього Закону неповнолітня особа може засновувати тільки молодіжні чи дитячі громадські організації (специфіка такого виду громадської організації стосується тільки віку засновників та учасників), інших обмежень законодавство щодо утворення та діяльності не передбачає.

Що таке скорочене найменування та чи потрібно його вказувати в установчих документах?
Громадське об'єднання може також мати скорочене найменування, яке визначається рішенням його установчих зборів або вищого органу управління - з'їзду, конференції, загальних зборів тощо.
Якщо таке рішення прийнято вищим органом управління, воно вказується у відповідному рішенні цього органу, а також у статуті (ч.1 ст.11 Закону), а також у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації є відповідні графи для вказівки цієї інформації.

Чи зможу я потім після того, як створила громадську організацію без статусу юридичної особи, зареєструвати таку ж із статусом юридичної особи?
Відповідно до частини 8 статті 16 Закону “Про громадські об’єднання”, для отримання статусу юридичної особи громадське об'єднання, яке здійснює діяльність без статусу юридичної особи, за рішенням вищого органу управління може звернутися для проведення процедури реєстрації в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону. При цьому найменування буде таким же.

Чи повинні громадські організації публікувати на власних веб-сайтах статути?  
Щодо того, чи викладати чи не викладати власні статути в інформаційних джерелах, наприклад, на веб-сайтах своїх організацій, це питання – на розсуд організацій.
Так, стаття 3 Закону “Про громадські об’єднання” передбачає принципи діяльності об’єднань, в тому числі прозорість, відкритість та публічність.
Згідно частини 7 статті 3 цього Закону, прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ. Публічність означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.
На органи державної влади не покладено обов’язку такі статути розміщати на єдиному ресурсі, наприклад, Реєстрі громадських об’єднань.
Безперечно, що в громадському секторі останнім часом максимально обговорюється питання відкритості та публічності діяльності організацій, проте за законом існує обов’язок тільки інформувати про свою мету (цілі) та діяльність. Статути є внутрішніми документами, доступними тільки для членів (учасників) об’єднання. І вони є дуже різними.

Чим відрізняється благодійна організація просто і благодійна організація із ознакою неприбуткової?
Після реєстрації благодійна організація перебуває на загальній системі оподаткування, тобто не користується пільгами в оподаткуванні. За бажанням вона може подати копію статуту і заяву для включення у Реєстр неприбуткових організацій та установ, і тоді користуватиметься пільгами із сплати податку на доходи, які визначені у статті 157 Податкового кодексу.

Чи може чиновник бути засновником чи членом громадської організації?
Винятки становлять такі державні службовці та вони не можуть засновником, членом, керівником громадської, благодійної, релігійної організації, а також входити до складу правління громадської організації: голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.
Інші державні службовці можуть бути засновником, членом, керівником громадської, благодійної, релігійної організації, а також входити до складу правління громадської організації, проте за певних умов, зокрема, такими умовами є дві: його діяльність як члена правління не суперечитиме нормам, які містяться у законах України “Про державну службу” та “Про боротьбу з корупцією”, тобто не буде використовувати службове становище, а також державний службовець не буде отримувати грошову винагороду.

Проблеми формування найменування громадських об’єднань (щодо використання слова “асоціація”)
Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу», які Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012, №368/5, визначають (п.1.3), що назва юридичної особи не може містити посилання на організаційно-правову форму.
В Реєстрі громадських об’єднань є чимала кількість громадських організацій, які використовують слово “асоціація” в назві. Проте при внесенні у Реєстр можуть виникнути питання, адже відповідно до Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 року №97 “Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31.03.2004р. №59 та скасування нормативних документів” в класифікаторі організаційно-правових форм є асоціація, і відповідно до нього - Асоціація - це договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Як легалізувати місцеві осередки ВГО
У зв'язку зі змінами у законодавстві, яке регулює діяльність громадських організацій, просимо Вас надати роз'яснення щодо процедури легалізації місцевих осередків ВГО. Чи потрібно легалізувати та яка процедура легалізації існує на даний момент?
Згідно із Законом “Про громадські об’єднання”, громадські об’єднання можуть створювати відокремлені підрозділи. Вони не є юридичними особами. Утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом.
Відомості про утворені відокремлені підрозділи громадського об'єднання подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання. Такими є залежно від місцезнаходження відокремленого підрозділу районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.
Детальний порядок подання документів, вимоги до відомостей і порядок дій органу реєстрації щодо відокремлених підрозділів визначений у ст.13 Закону.
Окрім того, варто відзначити, що якщо організація зареєстрована до січня 2013 року (набуття чинності Закону “Про громадські об’єднання”) стикнеться із тим, що необхідно привести у відповідність власний статут і всеукраїнської громадської організації (протягом п’яти років після вступу у дію Закону, п.4 Прикінцевих та перехідних положень), адже положення статуту, на підставі якого будуть подаватись відомості про нові відокремлені підрозділи, не відповідатимуть новому закону.

Строки прийняття рішення та плата за реєстрацію нового громадського об’єднання
Реєстрація нового громадського об’єднання є безкоштовною. Це передбачено частиною 2 статті 12 Закону України “Про громадське об’єднання”.
Строк для прийняття рішення про реєстрацію нового громадського об’єднання становить сім робочих днів.
Обрахунок спливу строку для прийняття рішення розпочнеться з дня, коли Ви офіційно подали документи. Дуже часто правова експертиза здійснюється “неофіційно”, коли, до прикладу, у статутах організацій представник органу реєстрації робить “помітки” і коментує, які положення слід “виправити” чи додати. При цьому процес може затягнутись на невизначений строк.

...В реєстраційній картці реєстратор видалив кведи благодійної діяльності та діяльності професійниз спілок, залишивши тільки 94.99, посилаючись на нове законодавство. Чи це є коректним та чи не буде це тягнути обмеження у діяльності?
КВЕД 94.99  “Діяльність громадських організацій, н.в.і.у.” стосується більшості громадських організацій.  Для громадських організацій – використовуються КВЕДи для громадських організацій, для благодійних організацій – власний КВЕД, для профспілок – інший.
Відповідно до пункту 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010, №457 “Про затвердження та скасування національних класифікаторів” з 1 січня 2012 року набирав чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності".
КВЕД 94.99  “Діяльність громадських організацій, н.в.і.у.”
Цей клас включає:
-діяльність організацій, безпосередньо не пов'язаних із політичними партіями, які впливають на суспільну думку шляхом просвіти, політичного впливу, збирання коштів тощо:
-цивільні ініціативи та рухи протесту
-екологічний рух
-організації, які виступають на підтримку розвитку громад і розширення можливостей освіти, н.в.і.у.
-організації захисту та поліпшення умов існування окремих груп населення, наприклад, етнічних груп і груп меншості тощо
-асоціації патріотичного напряму, у т.ч. асоціації ветеранів війни
-асоціації споживачів
-асоціації автомобілістів
-асоціації, які створені з метою встановлення соціальних контактів, такі як масонські ложі тощо
-асоціації молоді, студентські асоціації, клуби тощо
-асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів або організації дозвілля (крім спортивних та ігрових клубів), наприклад, поетичні, літературні кружки, клуби книголюбів, любителів історії, музики та живопису, клуби колекціонерів, громадські клуби, карнавальні клуби тощо
Цей клас також включає:
-діяльність із надання гранта членськими або іншими організаціями
-діяльність зі сприяння мисливству та відловлюванню тварин
Цей клас не включає:
-благодійну діяльність, таку як збирання коштів для соціальної роботи, див. 88.99
-діяльність професійних художніх труп і організацій, див. 90.0
-діяльність спортивних клубів, див. 93.12
-діяльність професійних асоціацій, див. 94.12
Таким чином, як видно із переліку, діяльність більшості громадських організацій відноситься до цього КВЕДу.

Не можу знайти обов'язковості зазначення місцезнаходження  організації (у протоколі установчих зборів чи статуті) у документах утворення громадської організації. Цей момент став менш важливим?
Відповідно до Закону України “Про громадські об’єднання” тепер у статуті не обов'язково вказувати місцезнаходження, також у переліку відомостей, які вказуються у протоколі установчих зборів , такої вимоги немає.
Місцезнаходження вказується у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи. Таким чином, при її зміні в майбутньому не буде потрібно вносити зміни до статуту.
Також зараз не потрібно подавати так звані “підтверджуючі місцезнаходження документи” (довідка із ЖЕКу про склад сім’ї, згоди повнолітніх членів сім’ї чи гарантійний лист власника приміщення).

Яка "доля" активів громадського об’єднання при ліквідації?
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України “Про громадські об’єднання” у разі саморозпуску громадського об'єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об'єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об'єднанню, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету.
Аналогічне положення міститься у Податковому кодексі України щодо неприбуткових організацій. Тому якщо організація має намір користуватись пільгами в оподаткуванні та бути включеною у Реєстр неприбуткових організацій та установ, це положення повинно бути також в статуті громадської організації.
Відповідно до статті 157.13 Податкового кодексу, у разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, якщо інше непередбачено законом, що регулює діяльність   відповідної неприбуткової організації.

Якщо громадська організація отримує безоплатно майно, чи буде сплачуватись податок на прибуток?
Якщо громадська організація має ознаку неприбутковості 006, перелік доходів, які звільняються від податку на прибуток, визначені у статті 157.3 Податкового кодексу.
Відповідно до статті 157.3 кодексу, від оподаткування звільняються доходи неприбуткових. організацій, визначених у підпункті "б" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів; коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від ведення їх основної діяльності, з урахуванням положень пункту 157.13 цієї статті; дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін.
Таким чином, у переліку доходів, які звільняються від оподаткування цього виду неприбуткових організацій є “доходи у виді майна, що надходить безоплатно”.

Чи справді достатньо одної особи уповноваженої зборами для проведення реєстраційних дій? Чи треба вказувати в графі “місцезнаходження” точну юридичну адресу правління організації, як це було раніше, чи достатньо вказати місто, район, область, де організація реєструється? Невже не треба вказувати інших засновників і їх підписи?
Для підписання заяви про реєстрацію громадського об’єднання достатньо підпису керівника чи однієї особи, яка уповноважена установчими зборами для проведення реєстраційних дій. Проте установчі збори можуть уповноважити більшу кількість осіб для проведення реєстраційних дій. Підписи осіб засвідчуються нотаріально.
 Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Таким чином, місцезнаходженням є повна інформація про таке місцезнаходження, а не тільки населений пункт.
У бланку заяви про реєстрацію громадського об’єднання (Наказ Міністерства юстиції України від 14.12.2012, №1842/5) відсутні “графи” чи інші вказівки, що потрібно зазначати засновників у заяві.

Чи можуть бути “членами організації громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14 років”, як ми прописали у статуті?
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону “Про громадські об'єднання”, членами (учасниками) громадської організації можуть бути особи, що досягли 14 років.

Цікавить, якщо одна людина  засновник і тільки вона присутня на загальних зборах - це не порушення відповідного законодавства?
Відповідно до Закону України “Про громадські об'єднання” для заснування громадського об'єднання потрібно як мінімум дві особи (для громадських організацій – фізичних осіб, для громадських спілок – юридичних осіб приватного права).

Чи буде суперечити КВЕД 94.99, якщо громадська організація буде засновувати друкований засіб масової інформації, а також хоче бути видавцем і розповсюджувачем журналів, і чи доцільно додати до КВЕДів 58.14 – видання журналів і періодичних видань. Чи потрібно його вказувати?
Якщо за видами діяльності Вашої громадської організації підходить КВЕД 94.99, його є достатньо для громадської організації. Вказувати 58.14 чи інші не потрібно.
Щодо заснування друкованого засобу масової інформації, таке право передбачено для громадських організацій і в Законі України “Про громадські об’єднання” і в Законі України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.
Наприклад, відповідно до статті 8 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” право на заснування друкованого засобу масової інформації  належить: громадянам України, громадянам інших держав та  особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності; юридичним особам України та інших держав; трудовим колективам підприємств,  установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).
Проте громадська організація не може бути видавцем друкованого засобу масової інформації у розмінні суб’єкта, який визначений Законом України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”. Відповідно до статті 28 Закону, видавцем друкованого засобу масової інформації може виступати суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, на підставі пред'явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору.
Таким чином, видавцем може бути тільки відповідний суб’єкт підприємницької діяльності (не неприбуткове товариство, яким є громадські об’єднання), що відповідає визначеним законом критеріям.
Аналогічно з тих же аргументів громадська організація не може виконувати функції розповсюджувача продукції друкованого засобу масової інформації. Відповідно до статті 30 вищевказаного закону, суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого засобу масової інформації.

Чи можуть бути “членами організації громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14 років”, як ми прописали у статуті?
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону “Про громадські об'єднання”, членами (учасниками) громадської організації можуть бути особи, що досягли 14 років.

Громадські організації, які легалізовані шляхом повідомлення про заснування до 1 січня 2013 року, повинні подати відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об’єднання (порядок)
Громадським організаціям, що легалізовані шляхом повідомлення про заснування до 1 січня 2013 року, слід подати до уповноважених органів з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об’єднання відомості про особу (осіб), уповноваженому представляти громадське об’єднання.
Відповідні зобов’язання передбачені пунктом 13 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про громадські об’єднання”. Термін встановлений - протягом шести місяців з дня введення Закону, таким чином, він триває до 1 липня 2013 року.
Куди подаються документи?
Уповноваженим органом з питань реєстрації є районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні,  міжрайонні управління юстиції (відповідно до ч.2 ст.12 Закону “Про громадські об’єднання”, Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції (Наказ Міністерства юстиції України від 23.06.2011, №1707/5, п.4.16).
Які документи та відомості потрібно подати?
Відповідно до пункту 13 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про громадські об’єднання” такі громадські організації повинні подати відомості щодо особи (осіб), яка уповноважена представляти  громадську організацію, які передбачені п.3 ч.2 статті 16 Закону із дотриманням вимог ч.6 ст.9 Закону.
У відомостях зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, контактний номер телефону та інших засобів зв’язку.
До відомостей додається письмова згода цієї особи бути визначеною як особи, яка уповноважена представляти певну громадську організацію.

До СНЮ звернувся громадський активіст УТОГ, який запитує “раніше в статуті писалось, що організація має місцевий статус”, проте зараз статуси скасовано і як потрібно формулювати це питання у статуті?
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України “Про громадські об’єднання”, вільний вибір території діяльності передбачає право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом. Таким чином, громадські об’єднання можуть не визначати, що їх територія діяльності – певні село, селище, район, місто, область чи територія України, як це було раніше. Це уже не є вимогою законодавства.
Вибір території здійснюється самостійно, і це можуть бути як вище перелічені, так і передбачити у статуті, що громадське об’єднання діє на території України та не обмежувати свою діяльність.

Як доводити повноваження уповноваженої особи, яка представляє об’єднання, яке не має статусу юридичної особи відповідно до нового Закону, коли Реєстр громадських об’єднань буде доступний з 01.07.2013р.?
Яким чином мають посвідчуватись повноваження керівника громадського об’єднання, яке зареєстроване, але не має статусу юридичної особи, адже орган реєстрації тільки повідомив про прийняття письмового повідомлення та вказав, що громадське об’єднання вноситься до Реєстру громадських об’єднань, а він буде тільки з 01.07.2013 року?
Справді, відповідно до частини 3 статті 16 Закону України “Про громадські об’єднання”, за відсутності підстав, зазначених у пункті 1 частини десятої статті 12 цього Закону, та відповідності поданих документів вимогам статей 7-10 цього Закону уповноважений орган з питань реєстрації протягом п'яти робочих днів з дня отримання документів, передбачених частиною другою цієї статті, приймає рішення про прийняття письмового повідомлення та вносить відомості про громадське об'єднання до Реєстру громадських об'єднань. Копія рішення про прийняття письмового повідомлення надається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) засновникам громадського об'єднання або особі (особам), уповноваженій представляти громадське об'єднання, не пізніше наступного дня після його прийняття. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2012р. №1212 “Про затвердження Порядку ведення Реєстру громадських об’єднань та обміну відомостями між зазначеним Реєстром і Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” доступ до відомостей Реєстру через веб-сайт буде забезпечений з 1 липня 2013 року.
Як засвідчувати повноваження особи, яка має право представляти громадське об'єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об'єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об'єднання) поки доступу до Реєстру не забезпечено?
Рішення про визначення особи (осіб), яка уповноважена представляти громадське об'єднання), - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання, - є неодмінною складовою протоколу установчих зборів громадського об'єднання (стаття 9 Закону України “Про громадські об’єднання”). Отож, таким документом може бути протокол установчих зборів громадського об’єднання.

Відмінності між громадськими спілками та громадськими організаціями: засновники, члени (учасники)
Щодо відмінностей заснування громадських організацій та громадських об’єднань, та чи можуть одразу бути серед засновників громадської спілки фізичні особи?
Відповідно до частин 3,4 статті 1 Закону України “Про громадські об’єднання”, громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
Засновниками громадських організацій та членами (учасниками) можуть бути тільки фізичні особи.
Засновниками громадських спілок можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи. Членами (учасниками) громадської спілки також можуть бути фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними.
Таким чином, громадська спілка спочатку засновується юридичними особами приватного права, а потім її членами (учасниками) можуть стати і фізичні особи (проте вони повинні досягти 18 років та не бути визнаними судом недієздатними). Натомість і засновниками, і членами (учасниками) громадської організації можуть бути тільки фізичні особи.

Чи може бути одна людина засновником громадського об’єднання відповідно до нового Закону “Про громадські об’єднання”?
Якщо одна людина засновник і тільки вона присутня на загальних зборах - це не порушення відповідного законодавства?
З нового року процедура створення та реєстрації громадських об’єднань визначається новим Законом - Законом України “Про громадські об'єднання”.
Відповідно до частини 3 статті 7 цього Закону, кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи.
Таким чином, для заснування потрібно мінімум двоє.

Яким чином оприлюднюються декларації про доходи голови сільської ради? Ми подали звернення до голови сільської ради:“Просимо Вас повідомити, в яких засобах масової інформації і коли (точна дата) була оприлюднена Ваша Декларація про доходи за 2011 рік. В разі, якщо Декларація про доходи за 2011 рік не була оприлюднена в засобах масової інформації, просимо надати копію Вашої Декларації про доходи за 2011 рік.” Вона нам відповіла: “Декларація про мої доходи була оприлюднена на дошці оголошень в приміщенні сілської ради, де і Ви можете ознайомитись із нею.” Чи повинні ми обґрунтовувати відповідно до нового Закону "Про громадські об’єднання" для яких статутних цілей це потрібно організації?
Відповідно до Закону “Про доступ до публічної інформації” оприлюднення може здійснюватись такими способами (ст.5): в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.
Однак це стосується самостійного оприлюднення інформації органом влади. Щодо надання інформації на запити про інформацію - це окремий спосіб отримання інформації.
Більше того, відповідно до частини 6 статті 6 цього Закону: “Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", крім відомостей, зазначених у пункті 7 примітки додатка до цього Закону.”
На Ваш запит повинен орган влади надати відповідь повну та надати копію документу. У разі ненадання відповіді - можна оскаржувати до суду. Така відповідь органу місцевого самоврядування не є законною, адже її не можна розцінювати як надання  повної відповіді на запит. Або ж можна звернутись повторно і поставити чітку вимогу про надання копії документу, і подивитись на результат.
Громадська організація не повинна обґрунтовувати, для яких цілей їй потрібна інформація. Такої вимоги немає у Законі України “Про доступ до публічної інформації”. Раніше виникали проблеми із тлумаченням норм Закону України “Про об’єднання громадян”, де було право громадських організацій отримувати інформацію для реалізації статутних цілей. Сьогодні Закон України “Про громадські об’єднання” не передбачає “прив’язування” права на доступ до публічної інформації до статутних завдань громадських організацій.

 

 

Категорія: Консультація | Переглядів: 1390 | Додав: Admin | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**