Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Субота, 18.11.2017, 00:12
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [38]
Правові новини [124]
Правознавство [117]
Адвокатура [88]
Кримінал [51]
Консультація [35]
Країна глухих [76]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Липень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 44
Головна » 2013 » Липень » 5 » Закон України “Про громадські об’єднання” в запитаннях та відповідях (2 частина)
19:13
Закон України “Про громадські об’єднання” в запитаннях та відповідях (2 частина)

Продовження. Читайте также першу частину.

Які рішення приймає уповноважений  орган з питань реєстрації?  
-про прийняття повідомлення про зміни у складі керівних органів, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання, зміну місцезнаходження, зміни до статуту;
-про відмову у прийняті повідомлення про зміни у складі керівних органів, зміни до статуту – у разі порушеного статуту громадського об’єднання;
-про відмову у прийнятті повідомлення про зміни до статуту – за наявності підстав, передбачених частиною 10 ст.12 Закону (крім порушення вимог статті 7 Закону)4
-про направлення висновку за результатами правової експертизи – за наявності підстав, передбачених п.1,2 (крім невідповідності документів вимогам статей 8, 9 закону), 3 частини 14 ст.12 Закону;
-про залишення документів без розгляду по суті – за наявності підстав, передбачених у п.3-5 ч.17 ст.12 закону.

Які дії уповноваженого органу з питань реєстрації у разі прийняття рішення про прийняття повідомлення про зміни у складі керівних органів, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання, зміну місцезнаходження, зміни до статуту?
-вносить до реєстру громадських об’єднань відомості про зміни у складі керівних органів, особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання, зміну місцезнаходження та про зміни до статуту і забезпечує внесення відомостей про зазначені зміни щодо громадських об’єднань із статусом юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
-видає (надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення) громадському об’єднанню свідоцтво про реєстрацію, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та один примірник статуту з відміткою про прийняття повідомлення про зміни до статуту – у разі зміни назви, мети та місцезнаходження громадського об’єднання;
-видає (надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення) громадському об’єднаю виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців – у разі змін у складі керівних органів громадського об’єднання.
Після внесення відомостей про зміну місцезнаходження громадського об’єднання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців реєстраційна справа такого громадського об’єднання передається до уповноваженого органу з питань реєстрації за новим місцезнаходженням громадського об’єднання.

Які дії уповноваженого органу з питань реєстрації у разі прийняття рішень:
1) про відмову у прийняті повідомлення про зміни у складі керівних органів, зміни до статуту – у разі порушеного статуту громадського об’єднання;
2) про відмову у прийнятті повідомлення про зміни до статуту – за наявності підстав, передбачених частиною 10 ст.12 Закону (крім порушення вимог статті 7 Закону);
3) про направлення висновку за результатами правової експертизи – за наявності підстав, передбачених п.1, 2 (крім невідповідності  документів вимогам статей 8, 9 закону), 3 частини 14 ст.12 Закону)?
Уповноважений орган з питань реєстрації зобов’язаний повернути громадському об’єднанню один примірник статут з внесеними змінами та подані документи (крім документів, щодо яких висловлені зауваження у висновку) одночасно з надсиланням копії відповідного рішення.

Які дії уповноваженого органу з питань реєстрації у разі прийняття рішення - про залишення документів без розгляду по суті – за наявності підстав, передбачених у п.3-5 ч.17 ст.12 закону?
Уповноважений орган зобов’язаний повернути громадському об’єднанню усі подані документи одночасно з надсиланням копії відповідного рішення.
У разі прийняття рішень, передбачених у п.2-5 залишаються чинними керівні органи та статут громадського об’єднання у складі та в редакції до внесення відповідних змін. За наявності в поданих громадськими об’єднаннями документах заяви керівника або члена керівного органу про складення ним повноважень уповноважений орган з питань реєстрації вносить до Реєстру громадських об’єднань відповідні відомості незалежно від прийняття рішення, передбаченого в п.2, 5.

Чи справляється плата  за прийняття повідомлення про зміни до статут громадського об’єднання?
За прийняття повідомлення про зміни до статуту громадського об’єднання справляється плата у розмірі, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” за проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Які дії керівника громадського об’єднання у разі втрати оригіналу свідоцтва про реєстрацію або статутy ?
Керівник подає (надсилає) до уповноваженого органу з питань реєстрації в якому знаходиться реєстраційна справа громадського об’єднання заяву про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту до якої додаються:
-документи що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціальному друкованому ЗМІ повідомлення про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статут у розмірі визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (51 грн.);
-довідка, видана органом внутрішніх справ, про реєстрацію заяви про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту.

Які дії уповноваженого органу з питань реєстрації?
Уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дня отримання документів, приймає у формі наказу одне з таких рішень:
-про видачу дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту;
-про залишення заяви про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту без розгляду по суті.
Уповноважений орган з питань реєстрації за відсутності підстав для залишення без розгляду по суті заяви про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту зобов’язаний у межах строку (3 робочих дні):
1) внести до реєстру громадських об’єднань запис про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту;
2) забезпечити внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запис про втрату оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту;
3) оформити та видати (надіслати) дублікат оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту.
За видачу дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту громадського об’єднання справляється плата у розмірі, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” за видачу дубліката оригіналу установчих документів та змін до них, засвідчених державним реєстратором.

В яких випадках уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення про залишення заяви без розгляду по суті?
1) якщо до заяви не додані всі необхідні документи;
2) якщо заява підписана особою, не уповноваженою представляти громадське об’єднання;
3) якщо до уповноваженого органу з питань реєстрації надійшло рішення суду щодо заборони заміни та видачі дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту.
Уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку (3 робочі дні), надсилає (видає) громадському об’єднанню копію рішення про залишення заяви без розгляду по суті та документи, що подавалися для отримання дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту. Висновок, який є невід’ємним додатком до рішення, має містити вичерпні та вмотивовані підстави такого рішення.  

Який порядок повідомлення уповноваженого органу з питань реєстрації, про утворення  громадського об’єднання без статусу юридичної особи?
Громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, повідомляє про своє утворення уповноважений орган з питань реєстрації протягом 60 днів з дня його утворення.
Для повідомлення про утворення громадського об'єднання його засновники або особа (особи), уповноважена представляти громадське об'єднання, подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання заяву за формою, затвердженою Міністерством юстиції України, до якої додаються:
1) примірник оригіналу або нотаріально засвідчена копія протоколу установчих зборів;
2) відомості про засновників громадського об'єднання із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), дати народження, адреси місця проживання, а в разі якщо засновником є юридична особа приватного права, - її найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду;
3) відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об'єднання, із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), дати народження, контактного номера телефону та інших засобів зв'язку, до яких додається письмова згода цієї особи.
Заява підписується засновниками громадського об'єднання або особою (особами), уповноваженою представляти громадське об'єднання, а справжність їх підписів засвідчується нотаріально.
За відсутності підстав, зазначених у п.1 частини десятої статті 12  Закону (наявність у статуті та рішеннях, відображених у протоколі про утворення громадського об’єднання, положень, що не відповідають Конституції України та ст.4 Закону), та відповідності поданих документів вимогам статей 7-10 Закону уповноважений орган з питань реєстрації протягом п'яти робочих днів з дня отримання документів, приймає рішення про прийняття письмового повідомлення та вносить відомості про громадське об'єднання до Реєстру громадських об'єднань. Копія рішення про прийняття письмового повідомлення надається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) засновникам громадського об'єднання або особі (особам), уповноваженій представляти громадське об'єднання, не пізніше наступного дня після його прийняття.
За наявності підстав, зазначених у пункті 1 частини десятої статті 12 цього Закону, у разі невідповідності поданих документів вимогам статей 7-10 цього Закону уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку (5 робочих днів), приймає рішення про неприйняття повідомлення про утворення громадського об'єднання, яке має бути вмотивованим та містити вичерпні підстави неприйняття повідомлення про утворення. Копія зазначеного рішення надається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) засновникам громадського об'єднання або особі (особам), уповноваженій представляти громадське об'єднання, не пізніше наступного дня після його прийняття.
У разі усунення громадським об'єднанням невідповідностей поданих документів вимогам статей 7-10 цього Закону уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення про прийняття повідомлення про утворення цього громадського об'єднання та вчиняє інші дії, протягом трьох робочих днів з дня отримання документів, якими усунено такі невідповідності.
Громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації про зміну найменування громадського об'єднання, його мети (цілей), зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об'єднання, протягом місяця з дня прийняття відповідних змін у порядку, передбаченому статтею 14 Закону.
Рішення, дії чи бездіяльність уповноваженого органу з питань реєстрації, прийняті (вчинені) на підставі цієї статті, можуть бути оскаржені до суду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Для отримання статусу юридичної особи громадське об'єднання, яке здійснює діяльність без статусу юридичної особи, за рішенням вищого органу управління може звернутися для проведення процедури реєстрації в порядку, визначеному статтею 12 Закону.

Які права має громадське об’єднання для здійснення своєї мети?
-вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);
-звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;
-одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;
-брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів НПА, що видаються органами державної влади, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського обєднання та важливих питань державного і суспільного життя;
-проводити мирні зібрання;
-здійснювати інші права, не заборонені законом.

Які права громадського об’єднання зі статутом юридичної особи?
-бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно законодавства;
-здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадськими об’єднаннями включаються до реєстру громадських об’єднань;
-засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) ЗМІ;
-брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до ЗУ "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";
-брати участь у порядку, визначеному законодавством у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об’єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.
Примітка: громадське об’єднання зі статусом юридичної особи, створена ним юридична особа (товариство, підприємство) може бути виконавцем державного замовлення відповідно до закону.

Чи повинні громадські об’єднання зі статусом юридичної особи вести фінансову та статичну звітність?
Зобов’язані  вести бухгалтерських облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах державної податкової служби та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до закону.

Що може перебувати у власності громадського об’єднання?
Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання свої статутної мети має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим  майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у  користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.
Право власності ГО зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом ГО. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління ГО можуть бути покладені  на створені ним відповідно до статуту керівні  органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи таких об’єднань або передані громадським спілкам, утвореним цими ГО.

При саморозпуску чи реорганізації куди передаються майно та кошти ГО?
У разі саморозпуску ГО його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об’єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) ГО, а в разі неприйняття такого рішення – зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету.
У разі реорганізації – майно, активи та пасиви передаються правонаступнику.

Які способи припинення діяльності ГО?
Припинення діяльності ГО здійснюється:
-за рішенням ГО, прийнятим вищим органом управління ГО, шляхом саморозпуску або реорганізації шляхом приєднання до іншого ГО такого самого статусу;
-за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) ГО.

Як відбувається добровільне припинення ГО?
Громадське об'єднання має право у будь-який час прийняти рішення про припинення своєї діяльності (саморозпуск).
Діяльність громадського об'єднання без статусу юридичної особи вважається припиненою з дня отримання повідомлення про таке рішення від особи, уповноваженої представляти це об'єднання, уповноваженим органом з питань реєстрації. На підставі зазначеного повідомлення уповноважений орган з питань реєстрації вносить відомості про припинення діяльності зазначеного громадського об'єднання до Реєстру громадських об'єднань.
Громадське об'єднання подає (надсилає) рішення про саморозпуск громадського об'єднання до уповноваженого органу з питань реєстрації. До рішення додаються:
1) оригінал свідоцтва про реєстрацію громадського об'єднання (або його дубліката);
2) оригінал статуту громадського об'єднання (або його дубліката);
3) реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
Уповноважений орган з питань реєстрації протягом десяти робочих днів з дня отримання документів, зазначених у частині четвертій цієї статті, приймає рішення про визнання або відмову у визнанні рішення про саморозпуск громадського об'єднання.
Якщо за наслідком розгляду зазначених документів встановлено відсутність порушень вимог цього Закону, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", статуту громадського об'єднання, уповноважений орган з питань реєстрації забезпечує внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідного запису та вносить дані про зазначене рішення громадського об'єднання до Реєстру громадських об'єднань.
Якщо за наслідком розгляду зазначених документів встановлено порушення вимог цього Закону, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", статуту громадського об'єднання при прийнятті рішення про саморозпуск, уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення у формі наказу про відмову у визнанні рішення про саморозпуск громадського об'єднання. Невід'ємним додатком до рішення є висновок, який має бути вмотивованим та містити вичерпні підстави відмови. Копія зазначеного рішення видається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) громадському об'єднанню не пізніше наступного дня після його прийняття.
З дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення громадського об'єднання про саморозпуск розпочинається припинення громадського об'єднання як юридичної особи та набуває повноважень ліквідаційна комісія.
З дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення громадського об'єднання про саморозпуск таке рішення не може бути скасоване цим громадським об'єднанням.
Відмова у визнанні рішення про саморозпуск громадського об'єднання має наслідком втрату чинності зазначеним рішенням.
Припинення діяльності громадської спілки не має наслідком припинення юридичних осіб - членів цієї спілки.

Хто приймає рішення про саморозпуск?
Рішення про саморозпуск громадського об'єднання приймається у порядку, встановленому статутом цього об'єднання. Вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об'єднання, створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення громадського об'єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна громадського об'єднання після його ліквідації відповідно до статуту.

Як відбувається реорганізація ГО?
Реорганізація громадського об'єднання, яке має статус юридичної особи, здійснюється шляхом його приєднання до іншого громадського об'єднання такого самого статусу. Реорганізація здійснюється на підставі рішення громадського об'єднання, яке приєднується, про припинення діяльності з приєднанням до іншого об'єднання та рішення громадського об'єднання, до якого приєднуються, про згоду на таке приєднання.
Вступ громадської організації або громадської спілки до складу громадської спілки не є реорганізацією громадського об'єднання і не має наслідком припинення його діяльності.
Про прийняті рішення щодо реорганізації громадського об'єднання шляхом приєднання реорганізоване громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації. Разом з повідомленням до уповноваженого органу з питань реєстрації подаються:
1) рішення;
2) оригінал свідоцтва про реєстрацію громадського об'єднання (або його дубліката);
3) оригінал статуту громадського об'єднання (або його дубліката);
4) реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
5) документи громадського об'єднання, до якого приєднуються, якщо внаслідок приєднання громадське об'єднання змінює свій статут та/або найменування.
Якщо за наслідками розгляду зазначених документів не встановлено порушень вимог цього Закону, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", статутів громадських об'єднань, уповноважений орган з питань реєстрації забезпечує внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідних записів та вносить дані про рішення громадських об'єднань до Реєстру громадських об'єднань.
Якщо за наслідком розгляду зазначених документів встановлено порушення вимог цього Закону, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", статутів громадських об'єднань при прийнятті рішень щодо реорганізації шляхом приєднання, уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення у формі наказу про відмову у визнанні рішення щодо реорганізації громадського об'єднання. Невід'ємним додатком до рішення уповноваженого органу є висновок, який має бути вмотивованим та містити вичерпні підстави відмови. Копія зазначеного рішення видається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) громадським об'єднанням не пізніше наступного дня після його прийняття.
З дня вчинення уповноваженим органом з питань реєстрації дій, розпочинається припинення громадського об'єднання. З цього часу керівний орган громадського об'єднання може здійснювати лише повноваження комісії з реорганізації, якщо такі повноваження покладені на нього вищим органом управління громадського об'єднання.
З дня прийняття уповноваженим органом з питань реєстрації рішення, рішення щодо реорганізації громадського об'єднання не можуть бути скасовані відповідними громадськими об'єднаннями.
Відмова у визнанні рішення щодо реорганізації громадського об'єднання має наслідком втрату чинності зазначеним рішенням та продовження самостійної діяльності відповідних громадських об'єднань.

Як відбувається заборона ГО?
Громадське об'єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об'єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 Закону Про громадські об’єднання. Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом, та виключення з Реєстру громадських об'єднань.
Справа про заборону громадського об'єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
У разі прийняття рішення про заборону громадського об'єднання майно, кошти та інші активи громадського об'єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету.
На виконання рішення суду про заборону громадського об'єднання уповноважений орган з питань реєстрації вносить відповідний запис до Реєстру громадських об'єднань. Припинення діяльності громадського об'єднання, щодо якого прийнято рішення про заборону, здійснюється у порядку, визначеному ст.29 Закону.
Інші підстави для заборони діяльності громадського об'єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті, не допускаються.

Який порядок припинення ГО?
Припинення громадського об'єднання включає:
1) припинення внутрішньоорганізаційної діяльності громадського об'єднання;
2) припинення громадського об'єднання як юридичної особи.
Припинення діяльності громадського об'єднання розпочинається з дня, з дня набрання законної сили рішенням суду про заборону цього громадського об'єднання. З цього ж дня припиняється членство (участь) у громадському об'єднанні.
Припинення внутрішньоорганізаційної діяльності громадського об'єднання, у тому числі передання до відповідних архівних установ документації громадського об'єднання, здійснюється протягом 60 днів з дня, зазначеного у частині другій цієї статті. Протягом встановленого часу управління поточними справами громадського об'єднання, спрямованими на припинення його діяльності, здійснює керівний орган громадського об'єднання. Після завершення зазначених дій діяльність керівного органу громадського об'єднання припиняється (за винятком покладених на нього повноважень ліквідаційної комісії, комісії з реорганізації).
Припинення громадського об'єднання як юридичної особи не може бути зупинено або скасовано цим об'єднанням після дня вчинення уповноваженим органом з питань реєстрації відповідних дій.
У разі прийняття судом рішення про припинення юридичної особи громадського об'єднання з підстав, зазначених у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", громадське об'єднання протягом шести місяців в довільній формі повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації про продовження діяльності без статусу юридичної особи та надає відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об'єднання.
У разі неотримання уповноваженим органом з питань реєстрації протягом шести місяців повідомлення громадського об'єднання про продовження діяльності без статусу юридичної особи уповноважений орган з питань реєстрації вносить до Реєстру громадських об'єднань запис про припинення діяльності громадського об'єднання.

Яка відповідальність за порушення законодавства про громадські об’єднання?
Посадові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, громадяни, іноземці, особи без громадянства за порушення законодавства про громадські об'єднання несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
Громадські об'єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій за порушення законодавства несуть відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Участь у діяльності громадського об'єднання, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, діяльність яких заборонена в судовому порядку, тягне за собою адміністративну відповідальність, якщо законом не передбачено інший вид юридичної відповідальності.

Чи потрібно вказувати територіальний статус та територію діяльності в статуті?
У статутах більшості громадських організацій, які реєструвались до січня 2013 року, визначений територіальний статус (місцева, всеукраїнська, міжнародна) та територія діяльності (Україна, відповідні область, район, місто, село, селище). Це було обов’язковим.
Згідно частини 4 статті 3 Закону “Про громадські об’єднання”, об’єднання діють на принципом вільного вибору території діяльності, що передбачає право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом.
Таким чином: територіальні статуси у статуті громадського об’єднання визначати не потрібно; вибір території діяльності здійснюється самостійно об’єднанням, водночас навряд чи є сенс обмежувати себе певною частиною території України.

Положення Цивільного кодексу України, які потрібно врахувати у статуті громадського об’єднання
Громадські об’єднання є непідприємницьким товариством, що не має на меті отримання прибутку (ч.5 статті 1 Закону “Про громадські об’єднання”).
В Цивільному кодексі визначено "комплекс" положень щодо особливостей товариств (як підприємницьких, так і непідприємницьких). Статут громадського об’єднання не може суперечити в цій частині також Цивільному кодексу.
Варто звернути увагу на положення, які визначені в статті 98 Цивільного кодексу.
Зокрема, у статті 98 Цивільного кодексу визначені наступні положення, які застосовуються і до громадських об’єднань:
1) Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ч.1 ст.98).
2) Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом (ч.2, ст.98).
3) Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом (ч.2, ст.98).
4) Учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством (ч.3 ст.98).
5) Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів (ч.4 ст.98).
6) Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори (ч.4 ст.98)

Чи може мати символіку легалізована громадська організація (утворена шляхом повідомлення)? Який порядок її реєстрації?  
Громадська організація, як зареєстрована як юридична особа, так і без статусу юридичної особи, що повідомила про своє утворення, може використовувати для позначення громадського об'єднання при виготовленні своїх інформаційно-презентаційних матеріалів зображення. Такі зображення не повинні відтворювати:
1) державні символи України;
2) інші офіційні символи чи знаки, які використовуються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмітні знаки цих органів;
3) державні герби, прапори або офіційні назви інших держав;
4) зареєстровану символіку іншого громадського об'єднання;
5) ім'я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом;
6) інші символи та знаки, використання яких обмежено законом.
Проте зареєструвати символіку у розумінні як “символіку організації” у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, можуть тільки громадські об’єднання, які мають статус юридичної особи. Так ч.1 статті 18 Закону “Про громадські об’єднання” передбачає, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, інший розпізнавальний знак, прапор), яка затверджується відповідно до його статуту та підлягає реєстрації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок її реєстрації визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 року №1209 “Про реєстрацію символіки громадського об’єднання”.

Чи поширюються вимоги статті 10 Закону “Про громадські об’єднання” на найменування громадських організацій, які були легалізовані до вступу у дію Закону? Що робити, якщо у назві уже зареєстрованої громадської організації є слово “комітет”?
Стаття 10 Закону України “Про громадські об’єднання” вводить певні обмеження щодо найменування громадського об’єднання. Наприклад, використання таких слів як агентство, служба, інспекція, комітет. На сьогодні є чимала кількість громадських організацій, які у своїх найменуваннях використовують ці слова.
Згідно пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про громадські об’єднання”, вимоги статті 10 цього Закону не поширюються на громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об'єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом:
1) реєстрації - до прийняття такими організаціями, спілками рішень щодо зміни їх назви;
2) повідомлення про заснування - до прийняття такими організаціями, спілками рішень щодо зміни їх назви або щодо їх реєстрації як юридичних осіб.

Вид реєстрації: повідомлення про утворення чи реєстрація юридичної особи?
Слід відзначити, що як і громадська організація, так і громадська спілка можуть реєструватись обома способами. Законом визначено наступні способи: повідомлення про утворення та реєстрація громадського об’єднання.
Громадське об’єднання, яке реєструється, набуває статусу юридичної особи. Громадське об’єднання, яке повідомляє про утворення, статусу юридичної особи не набуває.
При цьому організація чи спілка, які повідомили про утворення без статусу юридичної особи, користуються повним обсягом прав та обов’язків, які стосуються громадських об’єднань. В тому числі, наприклад, вони можуть подаватись для участі в установчих зборах щодо формування громадських рад, подавати запити на інформацію відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” тощо.
Натомість вони, на відміну від об’єднань, які реєструються із статусом юридичної особи, вони не можуть користуватись рядом цивільних прав, які властиві тільки юридичній особі. Це стосується можливості відкривати рахунки у банку, наймати за трудовим договором працівників тощо.
Тому при створенні громадського об’єднання слід зважити усі перспективи та потреби громадського об’єднання, яке засновується. До прикладу, питання ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності до різних установ. З одного боку, для організацій, які є неприбутковими, вона є значно спрощеною та “освоїти” базові питання може і керівник організації чи інший член. З іншого боку, легковажити цим питанням не можна, адже не подання звітності та порушення вимог ведення бухгалтерського обліку матимуть наслідком застосування штрафних та інших санкцій, ставитимуть під загрозу розвиток та діяльність об’єднання.
Згідно із Законом “Про громадські об’єднання”, що діє із 1 січня 2013 року, громадське об’єднання, яке повідомило про утворення, може потім набути статус юридичної особи. Для цього вона подає пакет документів, який вимагається для реєстрації громадського об’єднання. Найменування такого громадського об’єднання зберігається.

Які положення потрібно обов’язково вказати у статуті громадського об’єднання відповідно до законодавства?
У статуті обов’язково вказуються положення, які визначені Законом “Про громадські об’єднання”. У статуті можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.
Положення, які повинні бути розкриті обов’язково у статуті, визначені у ч.1 та 2 ст.11 Закону “Про громадські об’єднання”, а саме відомості про:
1) найменування та за наявності - скорочене найменування;
2) мету (цілі) та напрями його діяльності;
3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);
4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);
 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;
6) порядок звітування керівних органів перед його членами (учасниками);
7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;
8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна;
9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);
10) порядок внесення змін до статуту;
11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

Обов’язковість наявності положень про порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об’єднання та розгляду скарг та звітування керівних органів громадського об’єднання перед його членами (учасниками)
Новелами серед інформації, яка повинна бути вказана у статуті громадського об’єднання є: порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками); порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг.
У статуті Вам слід визначитись у які строки та яким чином керівні органи (керівник організації, члени виконавчого органу тощо) будуть звітувати перед вищим органом управління (загальні збори чи інший орган членів (учасників) об’єднання).
В частині порядку оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів передбачити право члена (членів) (учасника (учасників) подавати скарги. Також варто визначити хто такі скарги розглядає, в який строк, як повідомляються результати.
Яким чином будуть визначені вищевказані питання – це справа самих засновників, оскільки закон визначає обов’язок вказані такі положення у статуті, водночас процедурні питання він не визначає, а тому орган реєстрації не може в цій частині втручатись у компетенцію засновників, якщо не будуть обґрунтувань порушення тих чи інших законів.

 

 

Категорія: Консультація | Переглядів: 498 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**