Спілка нечуючих юристів (СНЮ)

25 грудня - Різдво Христове - велике християнське свято

Admin — Wed, 24 Dec 2025 22:01:15 GMT

З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!
З Різдвом усіх, хто святкує сьогодні! Щиро віримо, що наступні різдвяні та новорічні свята ми зустрінемо під мирним Українським небом. Тож нехай в цю чарівну ніч засяє зірка нашої Перемоги!
Христос рождається! Славімо його!

ДОВІДКОВА: Що означає Різдво Христове для українців. День народження Господа нашого і Спасителя - Різдво Христове – одне з найвеличніших свят, яке відзначається усіма християнськими церквами світу (православними, католицькими, протестантськими), багатьма державами світу, організаціями, спільнотами, родинами.
За Новоюліанським українським календарем святкування припадає на 25 грудня. Більшість християн усього світу величають народження Сина Божого 25 грудня. І це - не лише католики, а й протестанти, яких більшість у США та Європі, православні США, Канади, Греції, Туреччини, Румунії, Болгарії, греко-католики Канади та інших країн. За юліанським календарем - Росія, Казахстан, Киргизстан, Сербія, Грузія і до цього року -

Цьогоріч нарешті й ми на законодавчому рівні приєдналися до цієї двомільярдної частини світу зі святкуванням Різдва Христового. Розмови про бажання зробити це розпочалися давно, багато українців і раніше свідомо змінили дати свого святкування Різдва із 7 січня на 25 грудня. Бо саме так у нас було ще з 1923 року, коли на Вселенському Соборі в Константинополі ухвалили 25 грудня як Різдво Христове для всіх православних християн.
Проте радянська влада цілеспрямовано змінювала власною ідеологією все, що зародилося і стало традицією у нас значно раніше. А у 1929 році вона перемогла і в царині духовності та, за традицією, внесла і тут свої корективи, скасувавши Різдво взагалі і встановивши навзамін своє свято – Новий рік.
Оскільки наші законодавці відновили справедливість загальнохристиянського святкування, можна було б полегшено зітхнути і готувати кутю та 12 страв у відроджений Святвечір, 25 грудня.
Але ось уже багато років, як звичаї святкування 25 грудня в кожній родині набули особистісного значення, власного забарвлення, виробилися унікальні звичаї, символи, прижилися певні цінності, тому багато українців за традицією святкуватиме Різдво 25 грудня.
Напевне, лише законодавчі зміни – це лише частина роботи в цьому напрямі, має ще пройти певний час, щоб усе стало на свої місця остаточно. А наразі, принаймні у 2020 році, кожна родина для себе вирішуватиме, коли вона святкуватиме велике Різдво. Тим паче, жодна писемна пам'ятка не дає точного свідчення – ні року, ні місяця, ні дня, - коли саме народився Син Божий.
Головне – знати про те, що в ці дні Господній Син був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. І що вже його народження поділило історію на "до нашої ери" та "нашу еру". Українці й славні тим, що сотні років попри все бережуть традиції і звичаї, трепетно ставляться до всього духовного, що отримали у спадок, удосконалюють і розвивають його. І Різдво Христове – яскраве тому підтвердження.

Дорога Христа
Про Сина Божого, Його місію і Його дорогу є дуже багато книг, починаючи від Книги Книг і завершуючи віршиками для дітей, інших творів мистецтва – картин, музичних шедеврів тощо. Але всі ці твори овіяні легендами, переспівані й творчо переосмислені, тому які з них максимально достовірні, не називається. Проте ці твори надзвичайно цінуються і попри все служать джерелом знань.

Так, Євангеліє від Луки свідчить:
Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Вифлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету та Марії. Йосип з Марією прибули до Вифлеєму для участі в переписі населення, який проводили за наказом імператора Августа, коли Сирією правив Киріній. Родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від негоди, оскільки не було місця в заїзді. Під час народження Христа зійшла Вифлеємська зірка, яка вказала про цю подію мудрецям зі Сходу.
Першими прийшли поклонитися Христу пастухи, яким про цю подію сповістив янгол. Волхви прийшли в Єрусалим і розпиталися у царя Ірода про царя юдейського та стривожили його. Придворні книжники та первосвященики відповіли мудрецям, що згідно з пророцтвом цар мав народитися у Вифлиємі юдейськім. Тоді Ірод покликав мудреців і відправив їх до Вифлиєму вивідати все і йому доповісти. Вони найшли Ісуса вже у домі і піднесли Христу дарунки — золото, ладан і смирну. Попереджені уві сні мудреці повернулись іншою дорогою додому.
Довідавшись про народження Христа, цар Юдеї Ірод велів провести побиття дітей у віці до 2 років, але Христос був чудом врятований від смерті. Попереджений ангелом Йосип забрав сім'ю та змушений був утікати до Єгипту і перебувати там до смерті Ірода.

Що означає Різдво Христове для українців
Українці з давніх-давен – віруюча нація. На всі цикли сільськогосподарських робіт, родинні події, важливі віхи в життя вони просили благословення Господа. У "Символі віри" передаються усі три найголовніші складники і чинники вірування українців, що й пояснює основну суть Різдва для нашого народу:
1: Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого й невидимого
2: І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.
3: І в Духа Святого, Господа, Животворящого, Котрий від Отця походить, і Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і слава, він бо говорив через пророків.

Традиції Різдва
Водночас українці не будували і не будують релігійних стереотипів, які б зациклювали їх на певних діях, пов'язаних з релігією. Так, приміром, святкування Різдва Христового в кожному регіоні має свої особливості, відмінності та власні "родзинки", що робило і робить святкування ще більш родинним, особистісним, яке водночас зближує і осяває.
Різдву передував Піст. Оскільки останні дні перед постом припадають на день пам'яті святого апостола Пилипа, то сам пост прийнято називати Пилипівкою.
Пости перед святами, як і перед Різдвом – хороша можливість очистити думки і помисли, зануритися в себе, в молитви, переглянути свої вчинки, дії, звірити їх зі шляхом Господа. А також утриматися від спокус, образ, лихослів'я.

Святвечір
Напередодні Різдва, при появі першої зірки, родина сідає за Святу вечерю. Ця чудова традиція насичена символами і віруванням і шанується у кожній православній родині. У цей день багато хто до вечері утримується від їжі незалежно від того, дотримувався він посту чи ні. Вечеря пісна, складається зазвичай з 12 страв – за кількістю 12 апостолів (або, як вважає також багато українців – за кількістю місяців у році). Обов'язковими є кутя, узвар, хліб, сіль, часник, борщ з вушками (крихітні вареники з грибами), риба, квасоля, капуста, пампушки, калач, інші пісні страви.
Кутя готується з цільних зерен пшениці (хоча в кожному регіоні по-різному: беруть жито, ячмінь, рис тощо, головне - крупи мають бути цільними), бо крупинки - символ людей, склеєних в людство. За клей слугує мед, а щоб наступний рік був щедрим і родина жила в здоров'ї та достатку, до куті додають горіхи, родзинки, мак, сухофрукти тощо.
На почесному місці в домі повинен стояти Дідух – житній чи пшеничний сніп, який символізує урожай, добробут і є оберегом роду.
Свята вечеря розпочинається молитвою. Запалюють різдвяну свічку, що символізує пам'ять про душі предків, а також зірки, які з'явилися на небі, коли народився Христос. На вечерю збирається вся родина. Прийнято, де б хто був, повертатися у цей час до домівки, щоб наступний рік був нерозлучним. Господар благословить вечерю:
"Дай, Боже, дочекати всім у здоров’ї до другого року!".
Після Святвечора і аж до Водохреща вітаються фразою "Христос народився!" і відповідають - "Славімо Його!".

Різдво, Коляда, гості, віншування, ворожіння, надії
Перший день Різдва - великий і урочистий день, який українці проводять у церкві на врочистому Богослужінні, відвідують родичів, друзів, приймають у себе гостей. Страви цього дня були найрізноманітніші: кожна родина прагнула приготувати найсмачніше, що також пов'язувалося з добробутом на наступний рік. Тому спеціально до Різдва кололи кабанчика, а відтак запікали стегно, готували ковбаси, холодець, різноманітні рулети, рульки, коптили сало. Пироги, бабки, киселі також були незмінними наїдками на різдвяних столах українців.
На Різдво здавна дотримуються традицій, які, втім, характерні для всіх великих християнських свят: одягалися лише новий одяг, нічого у цей день не робили, заборонялося шити, прати, прибирати,особливо виносити сміття. Всю їжу готували заздалегідь.
Як щедра і гостинна нація, українці цього дня надають особливу увагу гостям: радо зустрічають кожного і щедро пригощають, а також ходять у гості. Правда, усе це відбувається надвечір, бо ранок і день присвячують молитвам і родині.
Гарною прикметою вважається, коли на Різдво до господи першим завітає чоловік. Тому жінки намагалися цього дня створювати родинний затишок удома. Правда, ця прикмета діє не на всіх теренах країни, як, утім, й інші святкові прикмети. Приміром, що і в гостях не бажано надовго затримуватися - привітав господарів, віншуючи у гарному колі народження Сина Божого, і даєш можливість родині святкувати у колі найрідніших. Родинні цінності - понад усе.
Найбажаніші гості на Різдво - колядники. Це могли бути як діти, так і дорослі. Дорослі зазвичай організовувалися у вертепи - цілі театралізовані дійства зі спеціальною атрибутикою, головна з яких - Різдвяна зірка, що символізує Віфлеємську - щасливе свідчення народження Спасителя.
Найвідомішою колядкою для українців є, напевне, "Добрий вечір тобі!"
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А другий же празник: Святого Василя, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А третій же празник: Святе Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Колядники співали вітальні пісні-колядки та розігрували жартівливі сценки. Проте в цих жартівливих сюжетах розігрувалися серйозні боки життя українців, щиро бажалося родині щастя, здоров'я та достатку. Господарі обдаровували хороших гостей гостинцями та грошима.
Ще однією традицією святкування Різдва є різдвяні ворожіння. Українці здавна цікавилися своїм майбутнім, хотіли знати, що їх очікує, і вірили в небесні знаки, які отримували при цьому. Тому в період Святок, починаючи зі Святого Вечора і закінчуючи Водохрещем, наші предки ворожили на свою долю.
Дівчата зазвичай ворожили на судженого. Збереглося багато цікавих зразків і звичаїв їх ворожіння, яких дотримується і сучасна молодь. Дівчата збираються гуртами і в повній темряві палять свічки чи папір, розглядаючи за відбитками полум'я обриси судженого.
У ніч перед Старим Новим роком смажили млинці і на ранок виходили з ними на дорогу - вважалося, що ім'я першого зустрічного чоловіка носитиме суджений.
Парубки, які не хотіли, щоб до їхніх коханих засилали сватів інші хлопці, йшли до млина, брали три скіпки зі шлюзів і таємно втикали в одвірок своєї дівчини.
Проте найбільше хотілося дізнатися про те, чи довгим буде життя. З цією метою ставали між лампадкою і свічкою і спостерігали за тінню: якщо вона подвійна - житимуть довго і щасливо.

Атрибути Різдва
Це, насамперед, Дідух, свічки, Різдвяна зірка і Різдвяний вінок. Дідух кожна родина прикрашала по-своєму, ставила на найпочесніше місце, зазвичай на покуті. Згодом цей прекрасний автентичний витвір українців замінила ялинка, проте нині він набуває свого другого народження.
Різдвяний вінок плетуть з гілок сосни, ялини, ялиці і прикрашають свічками, стрічками, дерев’яними фігурками. Його підвішують над дверима, на стіну або кладуть на різдвяний стіл.

Різдвяні святки
Дванадцять наступних днів після Різдва називаються святими днями або Святками.
Наступний день після Різдва присвячується Матері Христа Спасителя Пречистій Діві Марії. Від зібрання віруючих у храм для прославлення і подяки Її, цей день називається Собором Пресвятої Богородиці.

Щедрий вечір
Щедрий вечір — друге свято різдвяного циклу через тиждень після Різдва. Цей день ще називали Меланки - на честь християнської святої преподобної Меланії. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров'я і добробуту в новому році. Щедрують також театралізованими групами: "Меланка" і "Василь" та "Ряжені".

Сакральний зміст різдвяних днів
Різдво Христове – це, в першу чергу, свято добра, миру і милосердя. Українці в цей день - не за чиїмось наказом, а просто за велінням серця - допомагають, хворим, сиротам, вдовам, жебракам, бродячим тваринам і всім тим, хто з різних причин не відчуває свята. І щиро вірять, що на Різдво небо розкривається землі, і сили небесні виконують все задумане. Але бажання обов’язково повинні бути добрими.
Духовне очищення і щира віра в Господа - головне на цьому довгоочікуваному річному святі для всіх християн, яких би церковних чи календарних традицій вони не дотримувалися. А Христос народжується у наших душах щодня.
Як і зараз - Христос народився! Славімо Його!
Миру, щастя, добробуту, міцного здоров'я! Щасливих свят!

Воєнний стан в Україні

Admin — Tue, 21 Oct 2025 10:01:30 GMT

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
№64/2022 від 24.02.2022
(у редакції Указу від 20.10.2025, №793/2025)
Про введення воєнного стану в Україні

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом).
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом).
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом).
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом).
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом).
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом).
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом).
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом).

(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 06 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом).
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом).
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом).
(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб згідно з Указом)

(Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 жовтня 2025 року строком на 90 діб згідно з Указом).

2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30–34, 38, 39, 41–44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

4. Кабінету Міністрів України невідкладно:
1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;
2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

5. Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

6. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

7. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

8. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

Верховна Рада України прийняла Закон «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Верховна Рада України постановляє:
1. Затвердити Указ Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 "Про введення воєнного стану в Україні".
2. Цей Закон негайно оголошується через засоби масової інформації та набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

21 жовтня 2025 року, № 4643-IX

ПРАВОСУДДЯ

Про дії органів судової влади під час запровадження правового режиму воєнного стану

Державна судова адміністрація України нагадує, що стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (далі – Закон) зазначає, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону не можуть бути припинені повноваження судів.
Щодо правосуддя в умовах воєнного стану то статтею 26 Закону визначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Під час виконання своїх повноважень військові адміністрації, які утворюються відповідно до Закону, згідно підпункту 29 сприяють діяльності судів.
До законодавчого визначення повноважень судів та органів системи правосуддя у сфері цивільного захисту судам, центральному апарату ДСА України, її територіальним управлінням та іншим органам системи правосуддя користуватися законодавчими та нормативними актами з питань цивільного захисту, як об’єктам господарювання та негайно приступити до вирішення питань що визначені у статті 33 Кодексу Цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 "Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій" та наказів Міністерства внутрішніх справ України від 10.07.2017 № 579 "Про затвердження Методики планування заходів з евакуації" та Міністерства юстиції України від 17.10.2019 № 3194/5 "Про затвердження Порядку забезпечення евакуації , зберігання та знищення документів в умовах особливого періоду".
Разом з тим відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Вказана вище інформація надана для виконання кожним державним органом судової влади та підприємством під час введення правового режиму воєнного стану та подальшого керівництва в роботі.

8 жовтня - зі святом справедливості - Днем юриста (Привітання Спілки юристів)

Admin — Wed, 08 Oct 2025 05:30:19 GMT

ПРИВІТАННЯ СПІЛКИ НЕЧУЮЧИХ ЮРИСТІВ

Шановні колеги-юристи!

Щиро вітає вас із професійним святом - Днем юриста України!
Сьогодні в Україні відбувається становлення соціально орієнтованої, демократичної, правової держави, утвердження прав та свобод людини. І провідна роль у цьому процесі, безумовно, належить юристам - вартовим законності й правопорядку. Адже ще з часів Давнього Риму саме юристи вважалися елітою нації та забезпечували перехід суспільства від звичаїв до законів і від законів до державотворення.
Висока честь і величезна відповідальність - бути юристом. Адже забезпечення прав і свобод кожного громадянина держави, зростання правової культури народу та суспільства залежать саме від нас. Ми щоденно допомагаємо людям вирішити найскладніші й часто доленосні проблеми.
У цей знаменний день ми глибоко переконані в тому, що ваші фахові знання, професійна майстерність, творчий підхід та інтелектуальний потенціал стануть запорукою здійснення та забезпечення демократичних реформ у нашій державі, гарантією її впевненого поступу вперед.
Щиро бажає вам професійних успіхів, міцного здоров’я, благополуччя, натхнення та твердої віри в ті високі ідеали, до яких ми прагнемо на шляху утвердження закону та справедливості.

Правління Спілки нечуючих юристів

ДОВІДКОВА:
Фахівці правознавці, досконально знайомі з юридичними науками, чинним законодавством і маючи практичну діяльністю в області права, завжди були затребувані в цивілізованому суспільстві. Причина гранично проста - цивілізоване суспільство прагне регулювати всі свої внутрішні і зовнішні взаємини, керуючись загальноприйнятими правилами, порядками і нормами - законами, а так як наша людська практика взаємин постійно зростає і досить багатогранна, то і законів, що регламентують їх потрібно все більше і більше.
Розібратися в цьому всьому "порядку" простій, не пов’язаній з юриспруденцією людині, все частіше і частіше стає не під силу. На допомогу приходять кваліфіковані юристи.

Сучасна і незалежна Україна ще зовсім юна в правовому відношенні держава. Однак, неухильно дотримуючись основних принципів побудови цивілізованого суспільства, вона, підхопивши естафету минаючего правового поля колишнього Радянського Союзу, з величезною ретельністю прийнялася за формування нової правової бази своїх власних суспільних взаємовідносин. Кілька підсумовуючи ці складні процеси, які в цивілізованому суспільстві мають постійні характер, адже наші реалії вимагають і постійного вдосконалення навіть вже розробленої і прийнятої законодавчої бази, Указом Президента України №1022/97 від 16-го вересня 1997-го року, професія юриста в країні отримала в національному календарі і своє професійне свято - День юриста, що відзначається тепер в Україні 8-го жовтня.

Порядок в державі і благополуччя його громадян невід’ємно пов’язано з максимальним дотриманням і повагою прав і свобод людини. Це важке завдання для молодої держави, але від її вирішення залежить життєздатність будь-якого цивілізованої суспільства. Юристи і правознавці, покликані суспільством для вирішення цього завдання, щоденно стикаючись з найрізноманітнішими проблемами, твердо стоять на позиціях підвищення правової культури українських громадян різних верств населення. Забезпечення правових гарантій на практиці вимагає не мало зусиль і ерудиції, гарної професійної кваліфікації та досвіду юридичної роботи.

Міжнародний тиждень глухих - 2025, Міжнародний день жестових мов - 2025

Admin — Mon, 22 Sep 2025 06:01:03 GMT

22-28 вересня 2025 року - Міжнародний тиждень глухих / 22-28 September 2025 - International Week of the Deaf
23 вересня 2025 року - Міжнародний день жестових мов / 23 September 2025 - International Day of Sign Languages

Щороку останні дні вересня насичені визначними подіями в житті спільноти глухих людей, адже окрім вже традиційного Міжнародного дня глухих, що відзначається наприкінці місяця в рамках Міжнародного тижня глухих, вп'яте в 2025 році відзначатиметься Міжнародний день жестових мов.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖЕСТОВИХ МОВ (INTERNATIONAL DAY OF SIGN LANGUAGES) ухвалено на 72-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 19 грудня 2017 року і відзначатиметься щороку 23 вересня, починаючи з 2018 року. Дата 23 вересня була обрана не випадково, адже саме у цей день 1951 року у Римі (Італія ) була заснована Всесвітня федерація глухих (ВФГ), яка натепер об’єднує понад 70 мільйонів глухих людей у всьому світі та 135 національних асоціацій глухих. Однією з головних цілей ВФГ є збереження жестових мов та культури глухих як передумов реалізації прав людини для осіб з порушеннями слуху.
Метою Міжнародного дня жестових мов є підвищення обізнаності суспільства про жестові мови та посилення статусу жестових мов. Ця подія також відбудеться в рамках Міжнародного тижня глухих.
ВФГ твердо переконана в тому, що ця резолюція ООН є цінним продовженням її діяльності, спрямованої на досягнення єдності глухих та узгодженої адвокації з метою підвищення обізнаності про проблеми, з якими вони стикаються у своєму повсякденному житті, і має потенціал для поглиблення розуміння державами-членами ООН, приватного сектора та системи ООН у справі закриття прогалин у досягненні прав людини для осіб з порушеннями слуху, що існують натепер.

МІЖНАРОДНИЙ ТИЖДЕНЬ ГЛУХИХ (INTERNATIONAL WEEK OF THE DEAF) був заснований за ініціативи ВФГ у 1958 році та відзначається щороку в останній повний тиждень вересня місяця.
Долучатися до заходів, що проводитимуться в рамках Міжнародного тижня глухих, закликаються різні зацікавлені сторони, зокрема сім’ї, друзі та близькі глухих людей, державні органи, професійні сурдоперекладачі (перекладачі жестової мови, перекладачі-дактилологи) та неурядові громадські організації людей з порушеннями слуху.

Лозунг Міжнародного тижня глухих 22-28 вересня 2025 року — "Із жестовою мовою залучені всі!".

Громадська організація “Спілка нечуючих юристів” є невід’ємною частиною Спільноти глухих світу та бере участь в організації всіх заходів, що проводитимуться в Україні в рамках Міжнародного тижня глухих та Міжнародного дня жестових мов.

Слава Україні!
Із жестовою мовою залучені всі!

24 серпня - Національне свято - День незалежності України

Admin — Sun, 24 Aug 2025 00:00:40 GMT

24 СЕРПНЯ - НАЦІОНАЛЬНЕ СВЯТО - ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Шановні колеги!

Спілка вітає Вас з великим національним святом нашої державності - 34 річницею незалежності України!
Бажаємо миру та злагоди, щедрої долі, сили та наснаги! Будьте справжнім господарем у своєму домі, на своїй українській землі. Єднаймося!

ЄДИНА, ВІЛЬНА, СИЛЬНА КРАЇНА !
СЛАВА УКРАЇНІ ! ГЕРОЯМ СЛАВА ! СЛАВА НАЦІЇ !

Спілка нечуючих юристів

Довідкова:
Уперше День незалежності України було відзначено 16 липня 1991 року - в пам'ять про те, що рік тому - 16 липня 1990 року - Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову "Про День проголошення незалежності України”.
У ній зазначено:
Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:
Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
Згодом, 18 червня 1991 року, було внесено відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: "16 липня - День незалежності України”.
Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про День незалежності України”.
У ній зазначено:
Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:
1.Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
2.Постанову Верховної Ради Української РСР "Про День проголошення незалежності України” від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.
Відповідно до цього 5 червня 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова "16 липня - День незалежності України” замінити словами "24 серпня - День незалежності України”. Тому від 1992 року День незалежності України щороку відзначається 24 серпня.

Привітання Спілки з Днем Конституції України

Admin — Sat, 28 Jun 2025 06:00:00 GMT

28 червня - День Конституції України

Двадцять дев'ять років тому, 28 червня 1996 року Парламент України прийняв нову Конституцію України (Основний Закон України) - першу Конституцію незалежної української держави.
Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.
Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Дана конституція діє і сьогодні.
Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України.

Вітаємо Вас з державним святом – Днем Конституції України!
Бажаємо Вам міцного здоров'я та творчого натхнення, добробуту і затишку у ваших родинах, мудрості і далекоглядності, високих досягнень, успіхів у праці та нових звершень.
Зі святом вас, шановні колеги!

Спілка нечуючих юристів

Ухвалення Конституції України

7-28 червня 1996р. відбувалося пленарне засідання Верховної Ради України. Воно розпочалося зранку у четвер і завершилося вранці у п’ятницю. Депутати 315 голосами затвердили проект Конституції України.
Станом на червень 1996р. процес розробки нової Конституції, розпочатий з проголошенням суверенітету, вже налічував 5 років. Закінчився строк дії Конституційної угоди (8 червня 1995р.), підписаної на один рік. Протягом року тривала активна копітка робота членів Конституційної комісії над узагальненням усіх альтернативних варіантів та представленням погодженого проекту Конституції України. 11 березня 1996р. співголови Конституційної комісії - Президент України Л.Кучма та Голова Верховної Ради О.Мороз підписали завершений проект, і питання про його обговорення включили до порядку денного Верховної Ради. 17 квітня 1996р. парламент розпочав розгляд тексту, внесеного Конституційною комісією, за результатами якого була утворена Тимчасова спеціальна комісія для доопрацювання проекту на чолі з М.Сиротою. 28 травня - 4 червня 1996р. Верховна Рада обговорювала представлений проект Конституції та ухвалила його у першому читанні. Але 19 червня 1996р. у другому читанні проект не був затверджений. Різні депутатські фракції та групи не могли знайти консенсусу у низці важливих положень (про статус української мови, про державні символи, про приватну власність та ін.). За умов загострення протистояння, затягування термінів ухвалення Конституції, невиконання міжнародних зобов’язань перед Радою Європи, 26 червня 1996р. Президент України Л.Кучма, спираючись на підтримку Ради національної безпеки та оборони (РНБО), призначив проведення всеукраїнського референдуму щодо прийняття Конституції України у вересні 1996р. Це могло обернутися для депутатів парламенту достроковим розпуском. Протистояння Президента і Верховної Ради знову загострилося. Більшість депутатів, усвідомлюючи громадський обов’язок та значущість поставлених питань, 27 червня повернулися до парламентської зали та вирішили не припиняти засідання до остаточного прийняття Конституції. Напружена робота у Верховній Раді щодо узгодження конституційних положень не переривалася і вночі. У “конституційну ніч”, 27-28 червня протягом майже 14 годин депутати поіменно голосували по кожній статті. Вранці 28 червня 1996р. о 9 год. 20 хвилин за ухвалення Конституції України проголосували 315 депутатів (36 - проти, 12 - утрималися, 30 - не голосували). Президент Л.Кучма нагородив учасників цього історичного засідання орденами. З прийняттям нової Конституції України втратили чинність Конституція УРСР 1978р. і Конституційний договір між Верховною Радою і Президентом України від 8 червня 1995р. Незалежна Україна отримала Основний Закон, що мало важливе значення для поглиблення державотворчих процесів.
   Згідно з Конституцією день прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України. 12 липня 1996 року, в останній день роботи п’ятої сесії Верховної Ради України, яка сповістила про прийняття Конституції України, вперше в історії нашої держави депутати склали присягу на вірність Україні. А в Маріїнському палаці відбулося урочисте підписання тексту Закону України “Про прийняття Конституції України та введення її в дію”. Так завершився черговий етап складного конституційного процесу в суверенній Україні - етап підготовки тексту Основного Закону, дискусій навколо нього й прийняття Верховною Радою.
   Конституція України 1996 року як вищий законодавчий акт визначила базові принципи організації вищих органів держави та місцевого самоврядування, їх відношення й компетенцію, а також права, свободи та обов’язки громадян. Затвердження Основного Закону держави створило юридичну основу для ефективної та раціональної перебудови політичних структур, стабілізації економіки, формування развинутого громадянського суспільства, органічного входження України до світового співтовариства.
   Конституція 1996 р. стала першою Конституцією незалежної України, вона стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу. З прийняттям Конституції були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей - все те, що формує політико-економічну систему. Окреслені відносини держави та громадянина, їх права і взаємні обов’язки. Встановлені межі втручання держави в життя суспільства та окремої особистості.
   Прийняття Конституції внесло стабільність в політичне життя українського суспільства, законодавчо розмежував права та обов’язки різних гілок влади, політичних партій і громадських організацій. Прийняття демократичної за своїм характером Конституції підвищило міжнародний авторитет України.

День Конституції України українці відсвяткують у cереду, 28 червня 2023 року. Цей день буде офіційним вихідним. У випадку, передбаченому статтею 67 Кодексу законів про працю України, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Історія становлення Конституції України

Конституція України – Основний Закон держави України та невід’ємна частка самостійної, незалежної, суверенної держави. Конституція України була ухвалена 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання та набула чинності з дня її прийняття.
Вдаючись до хронології історії, можна впевнено сказати, - Конституція, як державний Закон України була прийнята ще за часів Ярослава Мудрого - це була кодифікація законів Київської Русі, в основу якої було покладено давньоруське звичаєве право. Варто зазначити, що даний збірник законів охоплював ХІ століття та являвся одним із перших літописних кодексів судових законів Русі, що об’єднував процеси судочинства, цивільне та кримінальне право ХІ століття.
Наступним кроком варто відзначити Договір-Конституцію Пилипа Орлика, яка є офіційно визнаною першою козацькою, українською Конституцією – яку прийнято вважати однією з перших європейських конституцій нового часу. Так, даний Договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов`язки усіх членів Війська - укладений 5 (16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (турецька назва — Бендери, нині це територія Молдови), тому її інколи називають ще Бендерською конституцією. В Конституції була “наскрізна” ідея державної незалежності народу Русі — з демократичною формою правління та убезпеченням від зазіхань з боку Московської держави на, власне, руські землі. Але даний документ не набув чинності через те, що був написаний в умовах вигнання.
Вже через століття було намагання створення нової Конституції. Мова йде про 1918 рік, коли основний закон УНР, який називався “Статут про державний устрій, права і вільності УНР”, було прийнято Центральною Радою 29 квітня 1918 року, в останній день існування самої Центральної Ради. Проект Основного закону був підготовлений спеціальною конституційною комісією на чолі з головою УЦР М.Грушевським. В документі проголошувались державна незалежність і територіальна цілісність України, демократичні свободи та рівність прав громадян. Планувалось, що Республіка буде із Всенародними Зборами як вищою законодавчою владою, але без посади президента. Українська Народна Республіка, за документом, проголошувалась самостійною, суверенною, незалежною державою, територія якої повинна бути неподільною, а суверенне право повинно було належати народу. Варто зазначити, що Конституція УНР не була реалізована, через припинення роботи Центральної Ради. Так, Конституція 1918 року стала першою Конституцією незалежної і суверенної України, що лягла в основу нинішньої незалежної України та увібрала в себе провідні ідеї української та світової правової думки.
Варто зазначити, що в період радянської влади в Україні було прийнято чотири Конституції УРСР – 1919, 1929, 1937, 1978 рр., які повністю були формальними та скопійованими із союзних конституцій та не відображали реальних справ та стану Республіки в ті, радянські часи. Що характерно, за даними деяких істориків, конституції радянського періоду розроблялися в ідеологічних колах ЦК КПРС.
У 1990 році, під час проголошення Верховною Радою УРСР про державний суверенітет, Декларація про державний суверенітет України стала основою для “Акта проголошення незалежності України”, що в подальшому зіграло роль фундаменту для майбутньої Конституції України, а вже наступного року - 24 серпня 1991 Верховна Рада УРСР проголосила Україну незалежною демократичною державою, прийнявши “Акт проголошення незалежності України”, який був підтриманий всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
Після прийняття Україною незалежності, у процесі конституційної реформи в Україні, доречно було б виділити три етапи становлення Конституції: І – процес підготовки проекту і прийняття Конституції України в 1996 році, ІІ - 1996-2004 роки період реалізації Конституції України, Конституційна Реформа; ІІІ – новітній період (2005 – до тепер) процес внесення змін та доповнень до Конституції України, узурпація влади, проведення постійних нелегітимних (за часів В.Януковича) дій щодо Закону, формування політико-правової системи українського конституціоналізму.
Так, протягом 1990-1996 років було запропоновано 15 проектів Конституції України - від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Пропонувалося зберегти назву УРСР, обмежити права президента і увійти в новий Союз та відновити радянську форму правління, а Крим позбавити статусу автономії.
Через п’ять років, після отримання Україною незалежності, в ніч з 27 на 28 червня 1996 року ВР України прийняла Основний Закон України – Конституцію. Конституція України як вищий законодавчий акт визначив базові принципи організації вищих органів держави і місцевого самоврядування, їх відносини і компетенцію, а також права, свободи і обов’язки громадян.
За президенства Л.Кучми, у 2004 році, відбулась конституційна реформа, що остаточно затвердила владу парламенту та обмежила владу президента. Закон передбачав собою зміни до Конституції стосовно політичної реформи та передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років.
Вже у 2010 році, за правління В.Януковича, завдяки рішенню Конституційного Суду, були внесені зміни і тодішній президент повертає собі повноту влади, забезпечену Конституцією 1996 року, в тому числі право на формування уряду. Тогочасне рішення КС вважають неправомірним більшість експертів, оскільки сам КС перебрав на себе функції Верховної Ради, що суперечить частині другій статті 19 Конституції України.
Після повалення режиму В.Януковича, у 2014 році відбулось відновлення Основного Закону України, тим самим скасувавши рішення КС 2010 року, яке було одним із законодавчих основ за президенства В.Януковича. На даному етапі становлення української державності “головним” на політичній арені українського суспільства знову виступає парламент.
На сучасному етапі творення української історії Президент України П.Порошенко створив Конституційну Комісію, яка розроблятиме зміни до Основного Закону. Мета комісії – напрацювання узгоджених пропозицій щодо вдосконалення основного Закону України з урахуванням сучасних викликів та потреб суспільства.
Підсумовуючи все вище сказане варто додати, що ухвалення Основного Закону України – Конституції стало найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. Навіть в тяжкі часи, коли в країні йде неоголошена війна, а східний сусід порушує та зазіхає на території незалежної України, варто пам’ятати, як важко ми йшли до нашої перемоги, до визнання нашої країни, як незалежної, самостійної, суверенної держави. Пам’ятаймо свою історію. Пам’ятаємо та перемагаємо!

26 червня - День народження Спілки нечуючих юристів

Admin — Thu, 26 Jun 2025 06:01:02 GMT

Сьогодні, 26 червня, Громадська організація "Спілка нечуючих юристів" відзначає свій п'ятнадцятирічний день народження!

Довідкова інформація
Напередодні загальнодержавного свята для українців – Дня Конституції України, рівне п'ятнадцять років тому, 26 червня 2010 року вперше в історії країни у місті Києві було проведено установчі загальні збори правників, на яких були присутні нечуючі юристи та особи з юридичною освітою з різних міст України. На цих зборах було прийнято рішення про створення Громадської організації "Спілка нечуючих юристів” (далі - ГО СНЮ).
За результатами голосування учасниками на цих зборах було обрано головою Спілки Володимира Тимошенка. Також було затверджено проект Статуту Спілки, обрано склад правління та ревізійної комісії Спілки.
Ініціатива створення ГО СНЮ належить нечуючому адвокату Володимиру Тимошенку за підтримки Управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Київської міської державної адміністрації.

В серпні 2010 року Головним управлінням юстиції у місті Києві спільно з Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією зареєстровано Громадську організацію "Спілка нечуючих юристів” відповідно до ст.ст.3, 14 Закону України "Про об‘єднання громадян”. Було отримано Свідоцтво про реєстрацію об‘єднання громадян і Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України. Її правовий статус об’єкта – неприбуткова юридична особа.

В рамках реалізації Статуту ГО СНЮ в серпні 2010 року було створено інформаційно-правовий сайт “Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers” для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. На сайті є багато корисної інформації, поради, посилання для нечуючих відвідувачів. В листопаді 2013 року на фейсбуці FACEBOOK згодом був створений акаунт “Спілка нечуючих юристів”, також у мессенджері Telegram "Тимур і його команда" 05 вересня 2018 року.

Основна мета діяльності ГО СНЮ - об‘єднання юристів з порушенням слуху та мови з носіями жестової мови для сприяння розвитку та зміцненню інституту особливої категорії юристів в Україні, підвищення рівня правової допомоги, що надається зазначеним юристам, підвищення їх ролі та авторитету в суспільстві і задоволення та захист законних прав та інтересів людей з інвалідністю зі слуху для яких жестова мова є основним засобом міжособистісного спілкування.

ГО СНЮ постійно працює над ініціюванням змін для вдосконалення українського законодавства та нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, що регулює правовідносини, в яких суб'єктом є особи з інвалідністю зі слуху.
ГО СНЮ з 2010 року працює в сфері захисту прав громадян з інвалідністю зі слуху в судах різних інстанцій. Має практичний досвід у представленні та захисті порушених прав людей з інвалідністю зі слуху.
З моменту ратифікації Верховною Радою України Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю Україна взяла на себе зобов'язання практичного втілення положень, що містяться в статті 13 Конвенції, а саме:
1) Держави-учасниці забезпечують особам з інвалідністю нарівні з іншими ефективний доступ до правосуддя, зокрема передбачаючи процесуальні та відповідні вікові корективи, які полегшують виконання ними своєї ефективної ролі прямих і опосередкованих учасників, у тому числі свідків, на всіх стадіях юридичного процесу, зокрема на стадії розслідування та інших стадіях попереднього провадження.
2) Щоб сприяти забезпеченню особам з інвалідністю ефективного доступу до правосуддя, держави-учасниці сприяють належному навчанню осіб, які працюють у сфері здійснювання правосуддя, зокрема в поліції та пенітенціарній системі.
Спілка готує пропозиції щодо змін в діючі норми національного законодавства, які покращать доступ до правосуддя людям з інвалідністю зі слуху і сприямуть більш повну та ефективну втіленню положень ст.13 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.
Спілка постійно взаємодіє з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, судовими та правоохоронними органами у всіх сферах громадської та правозахисної діяльності; постійно підвищує й удосконалює свої спеціальні та професійні знання, практичний досвід і юридичну майстерність у роботі юриста; постійно взаємодіє з київським спеціалізованим адвокатом Тимошенком В.А., який координує надання правової допомоги людям з інвалідністю зі слуху при вирішенні справ у судах; постійно розширяє та удосконалює нормативно-правову базу з питань реалізації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, залишаючись завжди у законодавчому полі.

Протягом року своєї діяльності з створення організації були проведені засідання правління ГО СНЮ на якій обговорено низьку актуальних питань:
- дотримання конституційних прав громадян з інвалідністю зі слуху на охорону здоров'я, медичну допомогу, соціальне забезпечення, освіту, працевлаштування, житло;
- надання безоплатної (первинної правничої допомоги) правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань людям з інвалідністю зі слуху для яких жестова мова є основним засобом для міжособистісного спілкування в режимі онлайн відеоконференції;
- надання безкоштовної вторинної правничої допомоги деяким категоріям громадян з інвалідністю зі слуху, що не можуть собі дозволити платну правничу допомогу при представництві в суді, за рішенням (дорученням) правління;
- забезпечення (сприяння) прав осіб з інвалідністю зі слуху, які залучають або мають учасників процесу на переклад жестової мови на досудовому слідстві, у суді та органах державної влади та місцевого самоврядування за рахунок держави;
- виконання статутних завдань та цілей.

26 червня 2015 року на Київському теплоході "М.Островський" по Дніпру відбувались VI звітно-виборні збори членів ГО СНЮ. Головою було переобрано Володимира Тимошенка, а також було переобрано членами правління та ревізійної комісії ГО СНЮ.

Наказом Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 19 лютого 2016 року №890/01-28 було затверджено нову редакцію Статуту ГО СНЮ. Таким чином, цей Статут набирає чинності з дня державної реєстрації змін до Статуту ГО СНЮ, викладеного в новій редакції та затвердженого 10 жовтня 2015 року Загальними зборами ГО СНЮ в зв‘язку з приведенням діяльності Спілки у відповідність з Законом України “Про громадські об‘єднання”.
Державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у місті Києві 14 грудня 2016 року Статут ГО СНЮ зі змінами та доповненнями затверджено у новій редакції, пов’язаними зі змінами у податковому законодавстві України. Його було зареєстровано та оприлюднено в мережі Інтернет. Рішенням Державної фіскальної служби 10 січня 2017 року ГО СНЮ було включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій зі статусом неприбутковості.

27 червня 2021 року в приміщенні ТРЦ “Дрим Таун №1” на Оболоні відбувались ХІV звітно-виборні збори членів ГО СНЮ. Головою було переобрано Володимира Тимошенка, а також було переобрано членами правління ГО СНЮ.
На сьогодні у складі Громадської організації, яку очолює голова Спілки Володимир Тимошенко, налічується 15 осіб.

Для досягнення своєї мети Спілка ставить перед собою наступні завдання:
• сприяння професійному розвитку юристів та поширенню етичних стандартів поведінки серед них, вдосконаленню системи підготовки та підвищення кваліфікації юристів, підвищенню ролі права та юридичної професії в суспільстві, підвищенню ролі та авторитету інституту юристів в суспільстві;
• сприяння підвищенню правової культури та правосвідомості громадян, розвитку культури надання правничої допомоги особам з інвалідністю зі слуху та мови в Україні;
• сприяння використанню жестової мови в офіційних відносинах, підвищенню культури і правового рівня оволодіння жестовою мовою нечуючими юристами та їхніми колегами, які не мають порушень слуху;
• сприяння гармонізації українського законодавства із міжнародним законодавством та його реформуванню з використанням досвіду розвинених інститутів особливої категорії юристів;
• сприяння організації та впровадженню заходів щодо вдосконалення юридичної освіти, розвитку юридичної професії та підвищення кваліфікації юристів;
• поширення ідей здорового способу життя серед юристів, сприяння поширенню правових знань серед населення, участь у пропаганді правової роботи юристів, вивченні та розповсюдженні досвіду їх роботи;
• розробка та реалізація власних цільових та комплексних програм, участь у розробці і реалізації інших державних та недержавних програм та проектів, що сприяють виконанню визначених цим Статутом завдань Спілки;
• забезпечення (сприяння) можливості комунікації нечуючих юристів, які користуються жестовою мовою, які надають правничу допомогу у судах, правоохоронних органах для виконання функції захисту інтересів осіб з інвалідністю зі слуху та мови при наданні безоплатної вторинної правничої допомоги;
• сприяння створенню муніципальної служби сурдоперекладу в обласних центрах, у великих містах органами місцевої влади шляхом надання сурдоперекладацьких послуг особам з інвалідністю зі слуху та мови, що потребують правничої допомоги, відповідно до чинного законодавства;
• сприяння членам Спілки у вирішенні їх професійних проблем і наданням їм методичної та інформаційної допомоги, забезпечення їх соціального захисту та реабілітації;
• проведення роботи щодо залучення фінансових, матеріальних, інтелектуальних та інформаційних ресурсів, необхідних для виконання завдань, реалізації цільових програм та проектів Спілки;
• розробка етичних стандартів норм поведінки членів Спілки та контроль за їх дотриманням;
• розробка стандартних правил професійної етики сурдоперекладачів (перекладачів-дактилологів, перекладачів жестової мови) при наданні правничої допомоги;
• організація і проведення лекцій, семінарів, тренінгів, конференцій, зустрічей та інших інформаційно-освітніх заходів, правничих досліджень і конкурсів;
• розробка та реалізація комплексних програм безоплатної первинної та вторинної правничої допомоги згідно чинного законодавства, участь членів Спілки у наданні безоплатної первинної та вторинної правничої допомоги особам з інвалідністю зі слуху та мови і для яких жестова мова є основним засобом міжособистісного спілкування;
• участь у формуванні громадської думки щодо можливостей використання праці людей з інвалідністю зі слуху та мови на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності;
• участь у розробці рекомендацій щодо вирішення проблем, з якими стикаються особи з порушеннями слуху та мови при одержанні юридичної освіти;
• встановлення взаємозв’язків та співробітництва з науковими установами в галузі спеціальної педагогіки з метою оволодіння жестовою мовою з юридичної тематики;
• встановлення взаємозв‘язків та співробітництва з Координаційним центром з надання правничої допомоги, центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики з метою вирішення проблем юридичних гарантій прав осіб з інвалідністю зі слуху та мови;
• сприяння працевлаштуванню нечуючих юристів;
• участь у розробці законів та інших нормативно-правових актів у галузі прав осіб з інвалідністю зі слуху та мови та їх соціального захисту;
• участь у проведенні громадської експертизи проектів законів, програм, рішень та інших документів і нормативних актів стосовно прав осіб з інвалідністю зі слуху та мови;
• здійснення громадського контролю у питаннях соціального захисту осіб з інвалідністю зі слуху та мови за діями органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
• здійснення громадського контролю за якістю надання безоплатної первинної та вторинної правничої допомоги особам з інвалідністю зі слуху та мови, в тому числі, за наданням державних послуг зі сурдоперекладу особам з інвалідністю зі слуху та мови і за правильністю перекладу правового документа з жестової мови на письмову мову;
• розробка та реалізація спільних програм обміну та стажування нечуючих юристів в Україні та за кордоном;
• участь у здійсненні міжнародних зв‘язків із зарубіжними юристами та дослідниками у галузі прав осіб з інвалідністю зі слуху та мови;
• взаємодія з центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими громадськими організаціями, іноземними та міжнародними організаціями.

Привітання Спілки юристів з великим православним святом - Святої Трійці

Admin — Sat, 07 Jun 2025 22:30:29 GMT

Шановні колегі!

Прийміть щирі вітання з нагоди великого православного свята Трійці – свята духовного очищення, морального відродження. Бажаємо Вам душевного спокою, родинного затишку, гармонії зі світом і миру в душі з Господом нашим. Нехай Він щедро благословить Вас і обдаруємо, сповнить довершеністю та щастям.

Зелена неділя у батьковій хаті, І повно рай-цвіту, і ласки з теплом. Які ми з правіку любов'ю багаті. Зелена неділя у нас за столом.	Сидять довкола і діти, і внуки, А з ними козацькі й чумацькі пісні. На вишитій скатерці - батькові руки, І мамині руки - два дива святі.
Церковні подзвони і поля освята. З любистку-барвінку горять три свічі. І хата свята, і освячена м'ята, І стіл, і на ньому пухкі калачі.	І вікна в любистку, і стіни в уборах, І гладить маленький Ісусик ягня. В зелену неділю, неначе в Соборах, - Довкола любові Вкраїнська рідня.

З повагою, В.Тимошенко, голова Спілки нечуючих юристів

Довідкова: Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день: це був ’ятидесятниці в пам’ять Синайського законодавства. Всі апостоли разом з іншип’ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв було велике свято Пми учнями Христовими та іншими віруючими одностайно перебували в одній світлиці в Єрусалимі.
Була третя година дня за єврейським рахунком годин, тобто, по-нашому - дев’ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де перебували учні Христові. І з’явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали.
Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати , освячувати й зігрівати душі.
В Єрусалимі в цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країн на свято. Апостоли вийшли до них і стали проповідувати на їх рідних мовах воскреслого Христа. Проповідь так подіяла на тих, хто слухав її, що багато хто повірив і стали питати: “Що ж нам робити?” Петро відповів їм: “Покайтеся і хрестіться в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, тоді і ви отримаєте дар Святого Духа”
Таких, що увірували в Христа і охоче прийняли хрещення, виявилося того дня близько трьох тисяч чоловік. Таким чином, почало будуватися на землі Царство Боже, тобто Церква Христова.
Православні християни в цей день прикрашають будинки і храми зеленими гілочками, квітами.
Звичай цей йде ще від старозавітній Церкви, коли будинки і синагоги прикрашалися зеленню в П’ятидесятницю в пам’ять того, як при Сінайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей отримував скрижалі закону. Сіонська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, за загальним звичаєм, теж була прикрашена гілками дерев і квітами.
А ще квітучі гілки нагадують нам про те, що під дією благодаті Божої людські душі розцвітають плодами чеснот.
В 2025 році День Святої Трійці, П’ятидесятниця припадає на 08 червня.

Смарагдово-зелений колір свіжих трав, листя – колір цього свята. Цього дня всі віруючі прикрашають церкви та будинки гілочками дерев, квітами та травами.

У свято Трійці потрібно взяти 3 букети:
1) полин,
2) звіробій
3) деревій.
Все це беремо до церкви, там за бажанням можна сповідатися та причаститися.
Купити свічки та поставити за своє здоров'я 7 свічок та прочитати Молитву до Пресвятої Трійці. Купити в церкві Срібна каблучка з Написом Спаси і Збережи. Коли одягатимете, скажіть: "Щит і захист мені на Славу Трійці!".
Після служби будинку в старій мисочці запаліть гілочку звіробою і обкуріть житло зі словами: "В ім'я Отця і Сина і Святого Духа вийди нечисть згинь пропади!".
Полин поділити навпіл: одну частину покласти під ліжко, а другу над вхідними дверима. Деревій заварюємо і приймаємо ванни з додаванням деревію. Звіробій можна заварити як чай. 3 дні поспіль робити ванни та чай. Вранці та ввечері обов'язково читати молитви Трійці!
Зазвичай після такого йдуть багато недуг і проблем.

Примети на Трійцю
Народна традиція поєднує язичницькі літні святкування русалій із християнським святом — Трійціним днем.
Трійцин день можна з повною підставою назвати зеленими святками. Цього дня парафіяни вистоювали в церквах обідні з букетами лугових квітів чи гілками дерев, будинки прикрашалися берізками. Польові квіти, що побували в церкві, засушували і зберігали за іконами для різних потреб: їх клали під свіже сіно та в житницю, щоб не водилися миші, у нори на грядах від землерийок та на горище, щоб усунути пожежу.
Дерева возили на сільські вулиці цілими возами і прикрашали ними не тільки двері, а й косяки вікон, а особливо церкву, підлогу якої всипали свіжою травою (кожний, виходячи з церкви, намагався захопити її з-під ніг, щоб примішати до сіну, закип'ятити з водою та пити як цілющу). З листя дерев, що стояли в церкві, деякі вили вінки і клали їх у горщики під час вирощування розсади капусти. Із засушених освячених у церкві трав заварили чай від пристріту та хвороб.
Неділю проводили у лісі, навколо берізки.
Основним обрядом на Трійцю для росіян стало завивання (заламування) берізки та плетіння вінків із березових гілок та квітів. Троїцькі вінки плетуться для того, щоб навернути милість вищих сил або випросити милості для своїх близьких. Дівчата ходили плести вінки невеликими компаніями, які не допускалися чоловіки.
Вважається, що чоловік, який випадково побачив вінок, може наврочити і вінок, і дівчину, яка його сплела. Тому вінки плетуться у затишних місцях, де ніхто не може побачити їх. Плели їх у різний спосіб, завиваючи гілки берези, як квіти для вінка, прикрашали стрічками, виплетали косички. Багато способів відомі і досі кожній дівчині та жінці.
Заплітають вінки в семик — четвер перед Трійцею, а на Трійцю дівчата вирушають у ліс дивитися, що сталося з вінком — чи він зберігся, чи розвинувся. Було повір'я, що коли вінок зав'яне, то лиха і смерть чекають на дівчину, що заплітала цей вінок, або того її близького, на кого цей вінок був сплетений. Однак у багатьох областях зів'ялий вінок, навпаки, означав найбільшу радість у житті жінки - щасливе заміжжя і багато здорових, красивих дітей. Якщо вінок не засихав, то бажання, загадане нею під час плетіння вінка, обов'язково мало збутися.
Дівчата надягають вінки на голову і починають водити хороводи, співаючи обрядові пісні. Потім за допомогою вінків дівчата гадали, яка доля на них чекає. Для цього вони кидали вінки у річку. Руками у воду вінок кидають досить рідко, зазвичай дівчина близько підходить до води, низько нагинається над нею, щоб вінок сам упав з голови.
Іноді для більшої вірності ворожіння дівчата при цьому ставали до річки спиною і вигиналися назад.
Також відомо, що у деяких областях вінки спочатку кладуть у воду, вмивають обличчя водою, зачерпнутою з них, і лише потім кидають на середину річки.
По тому, як пливли вінки, в який бік, з якою швидкістю, кружляли на місці чи ні, дівчата гадали, що на них чекає. Іноді, щоб допомогти їм розібратися, що означає та чи інша поведінка вінка, з ними на річку вирушала навчена роками жінка похилого віку. Безліч трактувань існує серед селян, що у різних областях.
Проте є й якісь спільні риси. Наприклад, вінок, що потонув, обіцяв дівчині смерть або зраду коханого, від того, в який бік вінок плив, залежало, куди вона вийде заміж.
Обряд завивання вінків був пов'язаний із обрядом кумлення — дівчата співали ритуальні пісні, обіцяючи бути один одному назавжди родичкою та подругою.

Вітання з ювілейним днем народження голови Спілки Володимира Тимошенка

Admin — Fri, 22 Sep 2023 06:15:54 GMT

Сьогодні, 22 вересня, свій ювілей святкує голова ГО “Спілка нечуючих юристів”, відомий адвокат Володимир Тимошенко.

Шановний Володимире Антоновичу,

від усього нашого колективу Спілки хочемо привітати Вас
З ЮВІЛЕЙНИМ ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Знаючи Вас як висококваліфікованого, досвідченого юриста, незамінного, мудрого керівника та чуйну, високоморальну людину, бажаємо Вам гордо та незалежно від суб’єктивних суджень чи об’єктивних обставин стояти на захисті прав та інтересів всієї нашої юридичної спільноти!
Нехай все неможливе здійсниться, а задумане стане ближче до реальності. Нехай на будь-якому вибраному Вами шляху для Вас завжди горить зелене світло; неймовірної удачі у всіх правових справах, незламних успіхів, великого везіння і стабільного благополуччя, чудового настрою та відмінного здоров’я!
Ми Вас дуже цінуємо, поважаємо та шануємо. Ми щасливі і пишаємося своїм керівником.

З повагою - колектив ГО “Спілка нечуючих юристів”

Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів на території (оновлення)

Admin — Tue, 25 Apr 2023 15:00:07 GMT

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 09 грудня 2020 р. №1236
(у редакції постанови від 25.04.2023, №383)

Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України КАРАНТИН, продовживши дію карантину, встановленого постановами КМУ від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, від 20.05.2020 № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та від 22.07.2020 № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
2. Залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м.Києва, м.Севастополя (далі - регіони) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки), крім періоду воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.
ТЕКСТ - надалі:

Прем’єр-міністр України Д.ШМИГАЛЬ

Перелік основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, запроваджені з метою запобігання поширенню на території окремих адміністративно-територіальних одиниць гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що призводять до тимчасової зупинки роботи суб’єктів господарювання, в яких працюють застраховані особи, та фізичних осіб - підприємців

Порядок здійснення протиепідемічних заходів під час організації та проведення виборів