Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Четвер, 23.11.2017, 10:19
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [38]
Правові новини [124]
Правознавство [117]
Адвокатура [88]
Кримінал [51]
Консультація [35]
Країна глухих [76]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Вересень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 44
Головна » 2015 » Вересень » 26 » Порядок організації надання медичної допомоги засудженого до позбавлення волі
23:26
Порядок організації надання медичної допомоги засудженого до позбавлення волі

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України,
Міністерства охорони здоров’я України
15.08.2014  № 1348/5/572

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
20.08.2014р. за № 990/25767

ПОРЯДОК
організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі

І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає основні засади організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі та взаємодію закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - заклади охорони здоров’я ДКВС) із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги засудженим.
2. У цьому Порядку терміни мають такі значення:
-заклад охорони здоров’я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників;
-заклади охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України - заклади охорони здоров’я, до яких входять: лікарняні заклади (спеціалізована туберкульозна лікарня, спеціалізована дерматовенерологічна лікарня, спеціалізована психіатрична лікарня, багатопрофільна лікарня, багатопрофільна лікарня для інвалідів I та II груп, які потребують постійного медичного нагляду та реабілітації), амбулаторно-поліклінічні заклади (амбулаторія, амбулаторно-профілактичні відділення, медична частина установи виконання покарань, пункт охорони здоров’я), аптеки;
-медичний працівник - лікар або фельдшер (медична сестра) закладу охорони здоров’я ДКВС;
-медична частина установи виконання покарань - заклад охорони здоров’я ДКВС, який здійснює діяльність у сфері охорони здоров’я, контроль за станом здоров’я засуджених шляхом проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду, надання первинної медичної допомоги, екстреної медичної допомоги, амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги відповідно до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" (далі - медична частина).
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" та інших законодавчих актах, що регулюють відносини з питань, пов’язаних з охороною здоров’я.
3. У закладах охорони здоров’я ДКВС надаються екстрена медична допомога, первинна медична допомога, спеціалізована (вторинна) медична допомога, здійснюються санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, організовується забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, проводиться реабілітаційне лікування після захворювань і травм.
4. Медична допомога засудженим у закладах охорони здоров’я ДКВС надається відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров’я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.
5. Екстрена медична допомога засудженим у закладах охорони здоров’я ДКВС надається відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" та Порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затвердженого постановою КМУ від 21.11.2012, № 1122.
6. Медична допомога хворим на туберкульоз засудженим, які тримаються в установах виконання покарань, надається відповідно до вимог законодавства.
7. Надання психіатричної допомоги засудженим здійснюється відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".
8. При проведенні первинного медичного огляду, повного медичного обстеження в дільниці карантину діагностики та розподілу, профілактичного медичного огляду, направленні до лікарняного закладу із засудженими проводиться співбесіда з питань профілактики інфекційних захворювань, у тому числі ВІЛ/СНІДу, та пропонується проведення тестування на ВІЛ-інфекцію за згодою засудженого, яка фіксується у формі первинної облікової документації № 025/о "Медична карта амбулаторного хворого" (далі - медична карта № 025/о) або формі № 003/о "Медична карта стаціонарного хворого" (далі - медична карта № 003/о), затверджених наказом МОЗ України від 14.02.2012, № 110, зареєстрованим у Мінюсті України 28.04.2012, за № 661/20974.
Перед та після проведення добровільного тестування на ВІЛ проводиться передтестове та післятестове консультування відповідно до Порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (протокол), затвердженого наказом МОЗ України від 19.08.2005, № 415, зареєстрованого в Мінюсті України 22.11.2005, за № 1404/11684 (зі змінами).
9. До консультування, обстеження та лікування хворих засуджених можуть залучатися лікарі закладів охорони здоров’я.
Орієнтовний перелік закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги засудженим (далі - орієнтовний перелік) визначається Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та управліннями (відділами) Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, місті Києві та Київській області, областях з урахуванням спеціалізації закладів охорони здоров’я та наявності умов, які дозволяють забезпечити ізоляцію засуджених.
10. Засуджений має право на вільний вибір лікаря.
11. У разі звернення засудженого до лікаря закладу охорони здоров’я ДКВС з проханням про допуск обраного лікаря медичний працівник закладу охорони здоров’я ДКВС протягом однієї доби готує медичну довідку про стан здоров’я засудженого та запит до керівництва установи виконання покарань (далі - УВП).
12. Керівництво УВП забезпечує допуск лікаря до засудженого протягом трьох робочих днів після представлення обраним лікарем паспорта громадянина, документа про освіту та сертифіката спеціаліста.
13. Висновок медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем в обов’язковому порядку включаються до медичної карти № 025/о або медичної карти № 003/о.
14. Відшкодування витрат, пов’язаних із наданням обраним засудженим лікарем медичної допомоги, здійснюється за рахунок власних коштів засудженого або його родичів.
Відшкодування витрат, пов’язаних з наданням засудженому медичної допомоги за наслідками нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які настали до засудження, здійснюється відповідно до законодавства.
Засуджені, що є потерпілими внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, які настали до засудження, яким висновком медико-соціальної експертної комісії визначено потребу в медичній та соціальній допомозі, забезпечуються відповідно до законодавства.
15. Консультування, обстеження і лікування обраним засудженим лікарем здійснюються в умовах закладу охорони здоров’я ДКВС у присутності медичного персоналу.
16. У разі потреби в додаткових обстеженнях, які не можуть бути здійснені в закладах охорони здоров’я ДКВС (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), їх проведення здійснюється на базі закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку, де таке обстеження може бути проведено.
17. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення засудженого до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку, медичний працівник закладу охорони здоров’я ДКВС готує медичну довідку про стан здоров’я такого засудженого, в якій визначає строк, протягом якого керівництво УВП має направити засудженого для проведення такого обстеження, та запит до керівництва УВП.
18. Керівництво УВП не пізніше строку, визначеного лікарем у медичній довідці, забезпечує направлення засудженого на обстеження до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку.
19. Якщо за результатами огляду чи обстеження засудженого встановлено, що він потребує надання медичної допомоги в закладі охорони здоров’я з орієнтовного переліку, лікар закладу охорони здоров’я ДКВС готує медичну довідку про стан здоров’я засудженого та звертається із запитом до керівництва УВП.
20. Керівництво УВП не пізніше строку, визначеного лікарем у медичній довідці, забезпечує перевезення засудженого до такого закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку.
21. Керівництво УВП організовує та забезпечує цілодобову охорону засудженого під час лікування у закладі охорони здоров’я з орієнтовного переліку відповідно до вимог законодавства.
22. При направленні хворого у заклад охорони здоров’я обов’язково надається форма первинної облікової документації № 027/о "Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого" (далі - виписка з медичної карти № 027/о), затверджена наказом МОЗ України від 14.02.2012, № 110, зареєстрованим у Мінюсті України 28.04.2012, за № 661/20974.
Усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов’язковому порядку вносяться до медичної карти № 025/о або медичної карти № 003/о.
23. Документи, що містять відомості про стан здоров’я засудженої особи та надання їй необхідної медичної допомоги, повинні зберігатися з додержанням умов, що гарантують конфіденційність цих відомостей. Порядок доступу до медичної документації персоналу УВП визначається окремим наказом керівника цієї установи.
24. Закупівля, отримання, облік, контроль за зберіганням та використанням лікарських засобів, виробів медичного призначення, дезінфекційних засобів, антисептиків, технічних та інших засобів реабілітації здійснюються відповідно до вимог законодавства.
25. Засуджені забезпечуються лікарськими засобами, виробами медичного призначення і технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до вимог законодавства України.
Лікарські засоби (або їх аналоги), вироби медичного призначення і технічні та інші засоби реабілітації можуть бути отримані від родичів засуджених або інших осіб за умови їх призначення лікарем та погодження з начальником закладу охорони здоров’я ДКВС.
26. Для передачі лікарських засобів (їх аналогів), виробів медичного призначення і технічних та інших засобів реабілітації родичі засудженого або інші особи подають заяву за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку, яка надалі зберігається у медичній карті № 025/о або медичній карті № 003/о. Після отримання передачі засуджений ознайомлюється з переліком лікарських засобів, виробів медичного призначення і технічних та інших засобів реабілітації, які були передані для його лікування, про що особисто розписується в заяві.
27. Отримані від родичів засуджених або інших осіб лікарські засоби (їх аналоги) та вироби медичного призначення зберігаються в закладах охорони здоров’я ДКВС в окремих шафах та знаходяться на обліку, який відображається в карті обліку лікарських засобів та їх аналогів, виробів медичного призначення і технічних та інших засобів реабілітації, отриманих від родичів та інших осіб, за формою, визначеною у додатку 2 до цього Порядку, де засуджений ставить особистий підпис після закінчення курсу лікування.
Технічні та інші засоби реабілітації використовуються засудженими за призначенням і під контролем лікаря медичної частини УВП.
28. Усі особи, які вибувають з УВП, проходять медичний огляд з проведенням флюорографічного обстеження (крім осіб, яким флюорографічне обстеження було проведено менше ніж 11 місяців тому). Після закінчення огляду робиться висновок щодо стану здоров’я кожного, хто вибуває, який заноситься у медичну карту № 025/о.
Медичний працівник, який здійснював огляд, ставить свій особистий підпис під висновком на відкритій довідці особової справи засудженого, який вибуває з УВП.
29. При звільненні з УВП засуджений, який за висновком лікаря закладу охорони здоров’я ДКВС потребує надання екстреної медичної допомоги, транспортується бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги (за письмовою згодою засудженого) до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку з випискою з медичної карти № 027/о, крім хворих на туберкульоз, механізм супроводу яких при звільненні визначається Порядком взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, затвердженим наказом МЮ України, МСП України, МОН України, МОЗ України, МВС України від 28.03.2012, № 478/5/180/375/212/258, зареєстрованим у Мінюсті України 30.03.2012, за № 487/20800.
30. У разі смерті засудженого факт біологічної смерті засвідчує лікар закладу охорони здоров’я ДКВС. Патолого-анатомічний розтин трупа засудженого проводиться відповідно до положень статті 72 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" у найближчому закладі охорони здоров’я, де такий розтин може бути проведено.

IІ. Медичне обслуговування засуджених у медичних частинах
1. Первинний медичний огляд засуджених
1. Після прибуття в УВП усі засуджені протягом доби проходять первинний медичний огляд з метою виявлення осіб, яким заподіяно тілесні ушкодження, осіб, які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують надання медичної допомоги, та осіб з педикульозом.
2. Результати первинного медичного огляду фіксуються у медичній карті № 025/о, яка надсилається зі слідчого ізолятора разом з особовою справою засудженого.
3. У разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник негайно повідомляє керівництво УВП і складає довідку у трьох примірниках, у якій детально описуються характер ушкоджень, їх розміри та розташування. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти № 025/о, а третій примірник видається особисто засудженому.
4. Про факт виявлення тілесних ушкоджень у засудженого керівництво УВП упродовж доби з моменту виявлення тілесних ушкоджень письмово інформує прокурора, а також фіксує у журналі обліку виявлення тілесних ушкоджень в осіб, які прибули до УВП, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку.
5. Під час проведення первинного медичного огляду в разі виявлення у засудженого захворювання медичний працівник медичної частини УВП оцінює стан здоров’я засудженого та можливу небезпеку, яку несе наявне в засудженого захворювання для оточення, а також визначає можливість надання медичної допомоги в умовах медичної частини УВП чи направлення засудженого до лікарняного закладу або закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку.
У випадку необхідності направлення засудженого до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку медичний працівник медичної частини УВП готує медичну довідку про стан здоров’я такого засудженого, в якій визначає строк, протягом якого керівництво УВП має направити засудженого на лікування.
Медична допомога засудженому надається негайно в умовах медичної частини УВП. При неможливості надання такої допомоги в повному обсязі засуджений направляється до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку не пізніше строку, визначеного медичним працівником у медичній довідці.
6. Усі ВІЛ-інфіковані, які прибувають до УВП, беруться на диспансерний облік відповідальним за перед- та післятестове консультування медичним працівником, який призначається наказом начальника УВП.
7. Під час взяття ВІЛ-інфікованого засудженого на диспансерний облік заповнюється реєстраційна карта ВІЛ-інфікованої особи (далі - форма № 502-1/о), затверджена наказом МОЗ України від 05.03.2013, № 180, зареєстрованим у Мінюсті України 27.03.2013, за № 495/23027 (далі - форма № 502-1/о,) у якій проставляється підпис медичного працівника, відповідального за перед- та післятестове консультування, після чого зазначена карта долучається до медичної карти № 025/о.
8. Медичний працівник, відповідальний за перед- та післятестове консультування, спільно з начальником медичної частини у триденний строк після оформлення первинної облікової документації надсилає її оригінали на паперових носіях поштою до обласного (міського) центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Копії облікової документації надсилаються до відділу (сектору) охорони здоров’я територіального органу ДПтС України та зберігаються в медичній частині протягом п’яти років.
9. Після первинного медичного огляду засуджені направляються в дільницю карантину, діагностики та розподілу.
2. Медичне обстеження засуджених у дільниці карантину, діагностики та розподілу
1. Протягом чотирнадцяти діб перебування засуджених у дільниці карантину, діагностики та розподілу вони підлягають повному медичному обстеженню, яке здійснюють лікарі медичної частини відповідно до фахової спрямованості, а також флюорографічному обстеженню (крім осіб, яким флюорографічне обстеження було проведено менше ніж 11 місяців тому).
2. До повного медичного обстеження входять: збір анамнестичних даних; антропометричні дослідження (зріст, вага тіла); об’єктивне обстеження органів та систем; гінекологічний огляд жінок з мазками на цитологічне обстеження, у дівчат - пальцьове обстеження через пряму кишку (за показаннями); визначення гостроти зору і слуху; туберкулінова діагностика в УВП - неповнолітнім особам; аналіз крові (визначення ШОЕ, рівня гемоглобіну, кількості лейкоцитів, цукру в крові за показаннями); загальний аналіз сечі; ЕКГ; пальцьове обстеження прямої кишки (за показаннями); пневмотахометрія (за показаннями); жінкам - пальпаторне обстеження молочних залоз; огляд лікарем-терапевтом, психіатром, стоматологом (зубним лікарем) та за показаннями - огляд лікарями інших спеціальностей; виявлення осіб, які мають симптоми, що вимагають обов’язкового обстеження на туберкульоз за результатами клінічного скринінгу (продуктивний кашель з виділенням мокротиння, що триває понад два тижні, втрата маси тіла, підвищення температури тіла, нічна пітливість, кровохаркання, біль у грудній клітці), при виявленні таких осіб проведення дворазового дослідження мокротиння методом мікроскопії мазка мокротиння.
За результатами повного медичного обстеження лікар медичної частини проводить добір неповнолітніх, які за станом здоров’я потребують оздоровчого режиму, медичного нагляду та посиленого харчування, в оздоровчі групи, які створюються при стаціонарах медичних частин.
3. Під час повного медичного обстеження засудженого з метою встановлення діагнозу лікарі медичної частини УВП використовують дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи засудженого, результати попередніх оглядів, лабораторних, рентгенологічних та функціональних методів дослідження.
Після закінчення обстеження (отримання результатів обстеження) лікарем негайно готується висновок про стан здоров’я засудженого (з установленням діагнозу) з рекомендаціями щодо працевлаштування, який заноситься у медичну карту № 025/о.
4. У випадках, коли лікарі медичної частини не можуть самостійно встановити діагноз, до обстеження залучаються фахівці закладів охорони здоров’я відповідно до розділу І цього Порядку.
5. Залежно від стану здоров’я та встановленого діагнозу засудженому негайно надається необхідна медична допомога.
6. Подальший медичний контроль за станом здоров’я засуджених здійснюється під час профілактичних медичних оглядів, а також у разі звернень засуджених зі скаргами на стан здоров’я до медичної частини.
7. У разі заяви засудженого щодо перебування його на диспансерному обліку людей, які живуть з ВІЛ, начальник УВП направляє до закладу охорони здоров’я, у якому засуджений перебуває на обліку, запит щодо направлення медичної документації пацієнта для ведення його обліку та здійснення медичного нагляду за ним, форма якого визначена додатком 2 до Порядку ведення обліку людей, які живуть з ВІЛ, та здійснення медичного нагляду за ними, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013, № 585, зареєстрованого в Мінюсті України 25.07.2013, за № 1255/23787.
8. Діагноз ВІЛ-інфекції засудженим встановлюється відповідно до Порядку встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013, № 585, зареєстрованого в Мінюсті України 25.07.2013, за № 1255/23787, комісією у складі медичного працівника, відповідального за проведення перед- та післятестового консультування на ВІЛ, начальника медичної частини та лікаря-інфекціоніста.
9. Засуджені, у яких уперше виявлено ВІЛ-інфекцію, беруться під медичний нагляд відповідно до вимог пунктів 6 - 8 глави 1 цього розділу та Порядку ведення обліку людей, які живуть з ВІЛ, та здійснення медичного нагляду за ними, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013, № 585, зареєстрованого в Мінюсті України 25.07.2013, за № 1255/23787.
10. Після встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції лікарем-інфекціоністом спільно з медичним працівником медичної частини УВП, який відповідає за перед- та післятестове консультування, визначаються показання для призначення антиретровірусної терапії та вживаються заходи, передбачені Порядком взаємодії закладів охорони здоров’я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення послідовності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії, затвердженим наказом МОЗ України, МВС України та МЮ України від 05.09.2012, № 692/775/1311/5, зареєстрованим у Мінюсті України 19.09.2012, за № 1615/21927.
11. Медична допомога ВІЛ-інфікованим надається відповідно до Порядку організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013, № 585, зареєстрованого в Мінюсті України 25.07.2013, за № 1256/23788.
3. Порядок проведення профілактичного медичного огляду засуджених
1. З метою виявлення та запобігання поширенню інфекційних, паразитарних, виявлення загальносоматичних та психічних захворювань серед засуджених в УВП один раз на рік проводиться профілактичний медичний огляд.
Неповнолітнім засудженим та засудженим, які перебувають в УВП у приміщеннях камерного типу, профілактичний медичний огляд проводиться двічі на рік.
2. Графік проведення профілактичних медичних оглядів затверджується начальником УВП, начальником медичної частини організовується профілактичний медичний огляд засуджених згідно з графіком.
У профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь терапевт, психіатр, стоматолог чи зубний лікар. У разі відсутності вказаних фахівців у медичній частині вони залучаються з лікарняних закладів чи закладів охорони здоров’я відповідно до вимог розділу І цього Порядку.
Профілактичний медичний огляд неповнолітніх проводиться лікарем-педіатром, отоларингологом, окулістом, невропатологом, хірургом, стоматологом, психіатром.
3. Під час профілактичних медичних оглядів проводяться: збір анамнестичних даних; антропометричні дослідження (зріст, вага тіла); обстеження органів та систем; гінекологічний огляд жінок з мазками на цитологічне обстеження, у дівчат - пальцьове обстеження через пряму кишку (за показаннями); визначення гостроти зору і слуху; туберкулінова діагностика в УВП - неповнолітнім особам; аналіз крові (визначення швидкості осідання еритроцитів, рівня гемоглобіну, кількості лейкоцитів, цукру в крові за показаннями); загальний аналіз сечі; електрокардіографія (з 15 років - один раз на 3 роки, з 30 років - щороку); флюорографія (рентгенографія) органів грудної клітки - один раз на рік; пальцьове обстеження прямої кишки (за показаннями); пневмотахометрія (за показаннями); жінкам - пальпаторне обстеження молочних залоз; огляд лікарем-терапевтом, психіатром, стоматологом (зубним лікарем); огляд засуджених на педикульоз; за показаннями - огляд лікарями інших спеціальностей.
4. Особам, які перебували в зоні підвищеної радіації та які проживали на радіоактивно забруднених територіях, під час профілактичних оглядів проводяться такі додаткові дослідження: розгорнутий аналіз крові (визначення рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, ретикулоцитів, лейкоцитарної формули); коагулограма, тимолова проба, визначення аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, рівня загального холестерину, b-ліпопротеїдів, прямого білірубіну, навіть при нормальних показниках загального білка і білкових фракцій крові; імунологічні дослідження.
Особам, які перехворіли на гостру променеву хворобу, вказані дослідження проводяться один раз на півроку.
5. Якщо при проведенні профілактичного огляду у засудженого виявлено захворювання, медична допомога надається відповідно до вимог пункту 5 глави 1 цього розділу.
6. Результати профілактичного медичного огляду реєструються у журналі обліку результатів проходження профілактичного медичного огляду, форма якого наведена в додатку 4 до цього Порядку, та заносяться до медичної карти № 025/о.
7. Засуджені, які працюють на об’єктах харчування та переробної промисловості, у будинках дитини, загальноосвітніх навчальних закладах, підрозділах з професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах, лікарняних закладах, аптеках, пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення і вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови КМУ від 23.05.2001, № 559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок". На кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК "Особова медична книжка", затверджена наказом МОЗ України від 21.02.2013, № 150, зареєстрованим у Мінюсті України 23.04.2013, за № 662/23194.
4. Надання амбулаторної медичної допомоги засудженим
1. Амбулаторний прийом засуджених здійснюється лікарем у медичній частині щодня у години, визначені наказом начальника УВП. Для кожного відділення, зміни чи декількох відділень визначається час амбулаторного прийому.
2. Засуджені особисто записуються у журналі попереднього запису на амбулаторний прийом, форма якого наведена в додатку 5 до цього Порядку (далі - Журнал попереднього запису), який ведеться у кожному відділенні УВП та зберігається у начальника відділення соціально-психологічної служби. Перед початком амбулаторного прийому Журнал попереднього запису передається до медичної частини.
Прийом без попереднього запису в Журналі попереднього запису проводиться за рішенням лікаря.
3. До початку амбулаторного прийому фельдшер підбирає медичні карти амбулаторних хворих засуджених, які записані в Журналі попереднього запису, опитує пацієнтів для з’ясування їх скарг, вимірює у них температуру тіла, здійснює огляд на педикульоз і з урахуванням стану їх здоров’я визначає черговість направлення на прийом.
4. Амбулаторному лікуванню, що триває не більше ніж 15-20 днів, підлягають засуджені, які за характером захворювання (травми) не потребують складних методів діагностики й лікування. Обсяг діагностичних і лікувальних заходів щодо хворих залежить від можливості забезпечення в умовах медичної частини лабораторного, рентгенологічного та інших обстежень. Амбулаторні хворі, які потребують дієтичного харчування, зараховуються на нього за висновком лікаря.
5. Після огляду засудженого лікар стисло і розбірливо записує до медичної карти № 025/о дату прийому, скарги, дані об’єктивного обстеження, діагноз, призначення, робить висновок про потребу звільнення від роботи, необхідність стаціонарного лікування та ставить свій підпис.
6. Під час першого огляду лікарем-акушером-гінекологом вагітної засудженої заповнюються форма № 111/о "Індивідуальна карта вагітної і породіллі", затверджена наказом МОЗ України від 27.12.1999, № 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)" (із змінами), та форма № 113/о "Обмінна карта вагітної", затверджена наказом МОЗ України від 13.02.2006, № 67 "Про затвердження форм первинної облікової документації в закладах, що надають медичну допомогу вагітним, роділлям та породіллям, та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованим у Мінюсті України 02.03.2006, за № 221/12095 (із змінами), які зберігаються в медичній частині, а при направленні вагітної в заклад охорони здоров’я передаються до такого закладу.
7. У медичній частині амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога та допомога у післяпологовий період засудженим здійснюються відповідно до стандартів, нормативів та клінічних протоколів у сфері надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
8. Хворі, яким призначено амбулаторне лікування, для приймання лікарських засобів та виконання інших процедур приходять до медичної частини протягом дня у визначені години. Медичні призначення виконує фельдшер, про що робить відмітки у формі № 029/о "Журнал обліку процедур" та формі № 003-4/о "Листок лікарських призначень". Лікарські засоби засудженими приймаються відповідно до встановлених лікарем призначень під контролем фельдшера.
У разі необхідності цілодобового невідкладного прийому лікарських засобів вони видаються на руки хворому (не більше добової норми) за призначенням лікаря.
9. У Журналі попереднього запису медичний працівник робить відмітку про прийом засудженого, висновок про звільнення від роботи або нарядів, дату повторної явки на амбулаторний прийом.
10. Висновок про тимчасове звільнення від нарядів і роботи робить лікар, який здійснював прийом, але не більше ніж на три доби одноразово. З урахуванням стану здоров’я засудженого звільнення може бути продовжено.
11. Списки засуджених, звільнених від роботи чи нарядів, медична частина передає черговому помічнику начальника УВП.
12. Довідки про звільнення від роботи, рецепти та інша медична документація на руки засудженим не видаються.
13. У дільницях посиленого контролю УВП з максимальним рівнем безпеки, де тримаються засуджені у приміщеннях камерного типу, медичний працівник разом з інспектором служби охорони, нагляду і безпеки щодня перевіряє загальний стан здоров’я засуджених під час обходу камер.
У разі звернення засудженого зі скаргами на стан здоров’я медичний працівник робить відповідні призначення або записує засуджених на амбулаторний прийом.
У режимних корпусах амбулаторний прийом здійснює лікар у спеціально обладнаних та відповідно оснащених приміщеннях за попереднім записом, зробленим медичним працівником, а в разі відсутності медичного працівника - інспектором служби охорони, нагляду і безпеки.
Про засуджених, які потребують екстреної медичної допомоги, інспектори служби охорони, нагляду і безпеки негайно повідомляють медичну частину УВП.
14. Засудженим, які перебувають у приміщеннях камерного типу, дисциплінарних ізоляторах, амбулаторна медична допомога надається на місці медичним працівником під час щоденної перевірки загального стану здоров’я засуджених. У випадках, коли є загроза здоров’ю або життю засудженого, який тримається у зазначених приміщеннях, медичний працівник негайно у письмовому вигляді інформує про це начальника УВП, який дає дозвіл на переміщення такого засудженого до медичної частини.
Медичним працівникам забороняється перебувати в приміщеннях камерного типу, дисциплінарних ізоляторах без супроводження персоналу служби охорони, нагляду і безпеки.
5. Надання стаціонарної медичної допомоги засудженим у медичній частині
1. Стаціонар медичної частини призначений для: обстеження і лікування засуджених, які потребують стаціонарного режиму, із строком лікування до 30 днів; необхідного стаціонарного доліковування засуджених, виписаних з лікарняних закладів або закладів охорони здоров’я; тимчасової ізоляції в ізоляторі медичної частини інфекційних чи підозрілих на інфекційне захворювання засуджених до направлення їх у спеціалізовану лікарню; стаціонарного лікування нетранспортабельних засуджених до стабілізації їх стану і направлення в лікарняний заклад або заклад охорони здоров’я; розміщення неповнолітніх засуджених, які належать до оздоровчої групи.
2. В умовах стаціонару медичної частини здійснюється стаціонарне лікування неповнолітніх засуджених лише із захворюваннями, які можна вилікувати протягом двох тижнів, та за наявності в медичній частині лікаря-педіатра.
При відсутності лікаря-педіатра або якщо неповнолітні засуджені потребують більш тривалого періоду стаціонарного лікування, вони негайно направляються до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку.
3. Прийом засуджених у стаціонар медичної частини здійснюється за наявності у медичній карті № 025/о висновку лікаря про необхідність проведення обстеження та лікування в умовах стаціонару.
4. Дані про новоприбулих до стаціонару медичної частини заносяться у журнал обліку прийому, виписування засуджених та відмов від госпіталізації, форма якого наведена в додатку 6 до цього Порядку (далі - Журнал обліку).
5. На кожного засудженого заводиться медична карта № 003/о, до якої заносяться усі дані щодо лікувально-діагностичного процесу в стаціонарі медичної частини, у тому числі ті, що отримані при обстеженні хворого засудженого, з листом призначень. Про всі випадки термінової чи планової госпіталізації у стаціонар, а також виписування з нього начальник медичної частини (черговий медичний працівник) негайно повідомляє начальника відділення соціально-психологічної служби.
6. Начальник медичної частини затверджує розпорядок дня для засуджених у стаціонарі медичної частини, з яким засуджені знайомляться під особистий підпис у медичній карті № 003/о при надходженні в стаціонар.
7. Усі засуджені, які прибувають до стаціонару, обов’язково проходять санітарну обробку. Натільна білизна засудженого здається у пральню, після чого дезінфікується і при виписуванні повертається йому. Одяг і взуття засудженого зберігаються у медичній частині.
У стаціонарах здійснюються профілактичні дезінфекційні заходи, а також поточна і заключна дезінфекція з урахуванням діагнозу інфекційного захворювання.
8. У стаціонарі засуджені, які становлять небезпеку для оточення (інфекційні, заразні шкірні, психічні захворювання тощо), розміщуються окремо від інших засуджених. Для цього в стаціонарі обладнуються інфекційний та психіатричний ізолятори. При цьому кількість ліжок визначається з урахуванням можливостей стаціонару.
9. Ізолятор призначений для тимчасової ізоляції (до направлення до лікарняних закладів) інфекційних хворих засуджених і засуджених з підозрою на інфекційні та психічні захворювання для надання їм первинної медичної допомоги, нагляду і спостереження за ними, для збору матеріалів, необхідних для діагностики захворювання. Засуджені, хворі на туберкульоз, в інфекційному ізоляторі тримаються окремо та розподіляються з урахуванням результатів мікробіологічних досліджень.
10. Під час перебування у стаціонарі медичної частини засуджений проходить обстеження відповідно до наявного у нього захворювання, при якому використовуються всі доступні в медичній частині методи інструментального і лабораторного досліджень.
11. З урахуванням результатів обстеження та встановленого діагнозу лікар медичної частини негайно призначає засудженому курс лікування в обсязі, передбаченому стандартами та нормативами медичної допомоги у сфері охорони здоров’я, клінічними протоколами надання медичної допомоги.
12. У стаціонарі медичної частини цілодобово чергує медичний працівник. Кількість чергових медичних працівників визначає начальник медичної частини за погодженням з начальником УВП.
Черговий лікар з урахуванням стану здоров’я засудженого здійснює корекцію медичних призначень.
13. Обхід засуджених, які перебувають у стаціонарі медичної частини, лікарі здійснюють щодня. Записи у медичній карті № 003/о роблять один раз на два-три дні у разі легкого перебігу захворювання і щодня - при тяжких випадках та випадках середньої тяжкості. Начальник медичної частини УВП оглядає засуджених не рідше ніж один раз на тиждень і в обов’язковому порядку - у перший день прибуття засудженого та перед його виписуванням.
14. Лікарські засоби засудженими приймаються відповідно до встановлених лікарем призначень під контролем фельдшера.
У разі необхідності цілодобового невідкладного прийому лікарських засобів вони видаються на руки хворому (не більше добової норми) за призначенням лікаря.
15. Засудженим з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин в умовах стаціонару медичної частини призначається загальнозміцнювальна терапія з використанням речовин, що впливають на метаболічні процеси, та сенсибілізувальна терапія.
16. При розладах психіки та поведінки, агресивній поведінці з проявами буйства, намаганні у збудженому стані вчинити членоушкодження до засудженого застосовується захід ізоляції у вигляді поміщення до окремої палати-ізолятора медичної частини.
Засудженому, якого було визнано судом обмежено осудним та якому було призначено примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, така допомога надається в порядку, визначеному Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
17. Поміщення засудженого до палати-ізолятора медичної частини здійснюється за розпорядженням начальника УВП на підставі висновку лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів).
18. Контроль за станом здоров’я хворого при проведенні ізоляції здійснюють медичні працівники УВП. При цьому ізоляція переривається кожні дві години на 20 хвилин для прийому їжі, проведення лікувальних процедур, справлення фізіологічних потреб тощо.
19. Засуджений, який перебуває в ізоляції, оглядається медичним працівником не менше одного разу на три-чотири години. Тривалість разового призначення ізоляції встановлюється до восьми годин, для продовження її строку робиться нове призначення. При продовженні строку ізоляції більше ніж на 48 годин хворого перед кожним новим призначенням оглядає лікар-психіатр (комісія лікарів-психіатрів).
20. Для неповнолітніх засуджених, які фізично ослаблені, мають вагу нижче встановленої норми, перенесли різні тяжкі захворювання, травми, хірургічні втручання, мають відхилення у стані здоров’я тривалого характеру й належать до спеціальної групи обліку та які підлягають постійному диспансерному нагляду, при стаціонарах медичних частин створюються оздоровчі групи.
Начальник медичної частини складає список осіб, які зараховуються до оздоровчої групи, який затверджується начальником УВП. Строк перебування в оздоровчій групі визначається лікарем та становить не більше 30 діб. За наявності медичних показань строк може бути продовжений. На цей період засуджені неповнолітні тримаються у стаціонарі медичної частини. Вони можуть відвідувати професійно-технічне училище, школу. Крім того, з ними проводяться заняття з лікувальної фізкультури під наглядом медичного працівника. У медичній карті № 025/о цієї категорії осіб робиться відповідний запис, що відображає контроль ваги, режим дня, медикаментозну та вітамінну терапію та лікувальну фізкультуру.
21. Після проведення курсу стаціонарного лікування засуджені переводяться на підтримувальне амбулаторне лікування.

Далі буде.

Категорія: Правознавство | Переглядів: 626 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**