Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Вівторок, 26.09.2017, 12:04
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [38]
Правові новини [119]
Правознавство [115]
Адвокатура [88]
Кримінал [49]
Консультація [35]
Країна глухих [70]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Вересень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 41
Головна » 2015 » Вересень » 27 » Порядок організації надання медичної допомоги засудженого до позбавлення волі (продовження)
22:22
Порядок організації надання медичної допомоги засудженого до позбавлення волі (продовження)

Продовження. Початок дивіться, будь ласка, №1

ІІІ. Медичне обслуговування засуджених у лікарняних закладах
1. Порядок направлення засуджених до лікарняних закладів
1. Направленню на госпіталізацію в лікарняні заклади підлягають засуджені, у яких виникли захворювання або загострилися хронічні хвороби, лікування яких потребує госпіталізації до лікарняних закладів, а також при необхідності проведення додаткового обстеження (наявним у медичних частинах УВП обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень) в умовах лікарняних закладів.
2. Направлення засуджених, які потребують госпіталізації, до лікарняних закладів здійснюється за висновком лікаря медичної частини з урахуванням переліку показань і протипоказань для направлення хворих до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень) згідно з додатком 7 до цього Порядку та згідно з нарядом управління охорони здоров’я та медико-санітарного забезпечення ДПтС України про направлення на лікування, форма якого наведена у додатку 8 до цього Порядку, або нарядом територіального органу ДПтС України про направлення на лікування за формою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку.
3. Направлення на лікування засуджених, які потребують спеціалізованої психіатричної допомоги, здійснюється згідно з нарядом на госпіталізацію до психіатричної лікарні за формою, наведеною в додатку 10 до цього Порядку.
4. Направлення засуджених на лікування до лікарняних закладів за нарядами управління охорони здоров’я та медико-санітарного забезпечення ДПтС України та нарядами територіальних органів ДПтС України здійснюється згідно з розподілом, який визначається організаційно-розпорядчими актами ДПтС України.
5. Для отримання наряду на направлення засудженого на стаціонарне лікування до лікарняного закладу відділ (сектор) охорони здоров’я територіального органу ДПтС України, якому підпорядкована УВП, яка направляє засудженого, надсилає запит на госпіталізацію за формою, наведеною в додатку 11 до цього Порядку, з висновком лікаря медичної частини УВП про необхідність лікування засудженого в лікарняному закладі.
Питання про видачу наряду вирішується негайно з дня надходження запиту.
6. До особових справ засуджених, які направляються до лікарняних закладів, додаються медична карта № 025/о та виписка з медичної карти № 027/о засудженого, який лікувався в медичній частині, у конвертованому вигляді.
При направленні жінок з дітьми додаються свідоцтво про народження дитини та історія її розвитку.
Доступ до медичної документації має виключно медичний персонал.
7. З урахуванням стану здоров’я засуджених за висновком лікаря засуджені, які госпіталізуються до лікарняних закладів, перевозяться у супроводі призначеного начальником медичної частини медичного працівника, який бере участь у прийманні конвоєм засуджених, надає медичну допомогу засудженим під час перевезення.
8. Перевезення засуджених, хворих на лепру, здійснюється у спеціально обладнаних вагонах.
2. Порядок приймання засуджених до лікарняних закладів
1. Приймання засуджених у лікарняний заклад з УВП здійснюється на підставі наряду, передбаченого цим Порядком, та за наявності висновку лікаря про потребу проведення лікування засудженого в лікарняному закладі чи проведення обстеження в умовах стаціонару лікарняного закладу.
Забороняється приймати до багатопрофільних лікарень засуджених, хворих на інфекційні захворювання, за відсутності у складі лікарень інфекційно-боксованого відділення. Такі засуджені негайно направляються до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку відповідного профілю, у складі яких є таке відділення.
2. Засуджені, що прибули до лікарняного закладу, реєструються у Журналі обліку, на кожного оформлюється медична карта № 003/о, в яку заносяться усі дані щодо лікувально-діагностичного процесу.
3. Усі засуджені, які прибули до лікарняного закладу, підлягають обов’язковій санітарній обробці зі зміною білизни.
Речі хворого засудженого (одяг, взуття) дезінфікують і після опису, засвідченого черговим фельдшером та особами, які супроводжують хворого, передають на зберігання до вибуття хворого з лікарняного закладу.
4. При прийомі хворого черговий лікар описує у медичній карті № 003/о дані анамнезу, зовнішнього огляду, епідеміологічні дані, визначає попередній діагноз хвороби, призначає необхідні обстеження та лікування.
5. У випадках, коли діагноз, який встановлено засудженому в медичній частині, не підтвердився та не відповідає медичним показанням для госпіталізації до лікарняних закладів, засуджений найближчим етапом відправляється до УВП, з якої його було направлено.
6. Черговий лікар записує причину відмови засудженому у госпіталізації до лікарняного закладу в медичні карти № 025/о, № 003/о та в Журнал обліку, про що повідомляє начальника лікарняного закладу.
7. Хворий засуджений, який прибув до лікарняного закладу, проходить необхідне клініко-лабораторне, функціональне, рентгенологічне, бактеріологічне та інші обстеження, які можливо провести в умовах цього лікарняного закладу.
За результатами обстеження і встановленого діагнозу лікар негайно призначає засудженому відповідне лікування та направляє його у профільне відділення.
8. При встановленні діагнозу активної форми туберкульозу в багатопрофільній лікарні засуджений негайно направляється до спеціалізованої туберкульозної лікарні безпосередньо з цієї лікарні. Направлення таких засуджених здійснюється відповідно до вимог глави 1 цього розділу.
3. Надання медичної допомоги засудженим у лікарняному закладі
1. У лікарняних закладах надається спеціалізована (вторинна) медична допомога, до якої входять:
-надання кваліфікованої та спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги засудженим;
-визначення ступеня тривалої або постійної втрати працездатності засудженими для встановлення групи інвалідності;
-обстеження та підготовка медичної документації на осіб, які підлягають звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою;
-проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів на території лікарняного закладу.
2. При лікарняному закладі створюються: комісія з інфекційного контролю, спеціальні лікарські комісії та лікарсько-консультативні комісії (далі - ЛКК). У складі багатопрофільних та спеціалізованих лікарень створюються кабінети інфекційних захворювань.
3. Лікування засуджених у лікарняних закладах здійснюється відповідно до стандартів та нормативів медичної допомоги у сфері охорони здоров’я, клінічних протоколів надання медичної допомоги відповідно до чинного законодавства.
4. Під час перебування засудженого на лікуванні в лікарняному закладі він оглядається лікарем залежно від ступеня тяжкості стану його здоров’я.
При середньому ступені тяжкості лікар здійснює огляд засудженого двічі на день, при тяжкому стані - кожні дві години.
Результати огляду та всі лікарські призначення заносяться лікарем до медичної карти № 003/о.
5. У лікарняному закладі організовується цілодобове чергування лікаря.
Разом з лікарем цілодобово чергують по одному фельдшеру з кожного відділення лікарняного закладу.
Графік цілодобових чергувань затверджується начальником лікарняного закладу.
6. Засуджені, хворі на розлади психіки та поведінки, проходять курс стаціонарного лікування в спеціалізованих психіатричних лікарнях або відділеннях, які створені при лікарняних закладах.
7. Після закінчення стаціонарного лікування засудженого виписують до УВП, звідки він направлявся на лікування.
8. Під час виписування засудженого з лікарняного закладу складається виписка з медичної карти № 027/о з обов’язковими медичними рекомендаціями щодо амбулаторного нагляду за хворим, лікування та раціонального працевлаштування.
9. Медична карта № 003/о, оформлена належним чином, передається до архіву лікарняного закладу. Виписка з медичної карти № 027/о разом з медичною картою № 025/о долучається до особової справи засудженого.

ІV. Організація надання стоматологічної та зубопротезної допомоги, забезпечення засуджених технічними та іншими засобами, у тому числі засобами реабілітації
1. Організація надання стоматологічної та зубопротезної допомоги
1. Стоматологічна допомога засудженим надається безкоштовно лікарями-стоматологами, які є в медичних частинах, у спеціально обладнаних стоматологічних кабінетах.
2. Зубопротезну допомогу надають заклади охорони здоров’я на договірних засадах. Засуджений має право звернутися за зубопротезною допомогою до закладів охорони здоров’я, що надають платні медичні послуги.
3. Безкоштовна зубопротезна допомога надається засудженим, які відповідно до законодавства мають право на отримання такої допомоги.
4. Безкоштовна зубопротезна допомога засудженим, які не мають пільг, передбачених законодавством України, на отримання такої допомоги та не мають коштів на власному рахунку і не можуть здійснити протезування за рахунок родичів, надається у разі наявності у засудженого показань для протезування зубів.
Показаннями для безкоштовного протезування зубів є: відсутність усіх зубів на одній чи обох щелепах; відсутність усіх бокових зубів на одній чи обох щелепах; відсутність кількох передніх зубів на одній чи обох щелепах при збереженні всіх бокових зубів; відсутність не менше двох зубів, що стоять поруч, з одного чи з двох боків щелепи за наявності медіальної та дистальної опори; пародонтоз залежно від стану жувального апарату.
5. Контроль за черговістю зубопротезування здійснює начальник медичної частини.
2. Забезпечення засуджених технічними та іншими засобами, у тому числі засобами реабілітації
1. Забезпечення засуджених інвалідів (крім тих, які вказані у пунктах 2, 3 цієї глави):
-технічними та іншими засобами реабілітації, у тому числі ортопедичним взуттям, спеціальними засобами для самообслуговування та догляду, засобами для пересування, здійснюється відповідно до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, затвердженого постановою КМУ від 05.04.2012, № 321;
-технічними та іншими засобами, у тому числі слуховими апаратами, калоприймачами, підгузниками, а також технічними засобами з мовним виводом, здійснюється відповідно до Порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009, № 1301.
2. Забезпечення засуджених інвалідів унаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії здійснюється:
-виробами медичного призначення та іншими технічними засобами реабілітації відповідно до Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою правління Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.03.2008, № 23, зареєстрованого в Мінюсті України 19.06.2008, за № 545/15236 (зі змінами);
-технічними та іншими засобами відповідно до Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого постановою правління Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010, № 18, зареєстрованого в Мінюсті України 08.07.2010, за № 489/17784 (зі змінами).
3. Безкоштовне забезпечення засуджених технічними та іншими засобами, у тому числі засобами реабілітації, здійснюється за наявності у них медичних рекомендацій і пільг, передбачених чинним законодавством. За відсутності у засуджених права на безкоштовне забезпечення зазначеними засобами вони отримують їх за кошти, наявні на власному рахунку, або кошти родичів, близьких або благодійні кошти.

V. Порядок проведення медико-соціальної експертизи засудженим
1. Організація проведення експертизи засудженим при встановленні групи інвалідності
1. Медико-соціальну експертизу (далі - експертиза) (встановлення або переогляд групи інвалідності) проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009, № 1317, повнолітнім засудженим за направленням УВП після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Зазначені діагностичні, лікувальні і реабілітаційні заходи проводяться у закладах охорони здоров’я ДКВС, а у разі неможливості їх проведення у зазначених закладах вони проводяться у закладах охорони здоров’я у районі розташування УВП, які мають відповідні діагностичну і лікувальну бази.
2. Під час медичного обстеження засуджених з метою встановлення діагнозу та виявлення обмежень життєдіяльності, за якими може бути встановлено групу інвалідності, лікар використовує анамнез, об’єктивні дані, результати лабораторних, рентгенологічних, функціональних та інших додаткових методів обстеження, результати проведеного лікування, медичну документацію, долучену до особової справи.
3. У разі наявності в засудженого обмежень життєдіяльності, за якими може бути встановлено групу інвалідності, начальник медичної частини письмово протягом доби інформує про це керівництво УВП з метою направлення його на МСЕК.
4. Підготовку необхідних документів здійснюють ЛКК закладів охорони здоров’я ДКВС протягом 10 діб.
Після підготовки ЛКК зазначених документів керівництво УВП забезпечує негайну передачу цих документів до МСЕК для проведення експертизи.
5. Експертиза засудженим проводиться за місцем розташування МСЕК або під час її виїзних засідань в УВП.
Оплата праці членів МСЕК під час виїзних засідань здійснюється відповідно до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінсоцполітики України, МОЗ України від 05.10.2005, № 308/519, зареєстрованих у Мінюсті України 17.10.2005, за № 1209/11489 (із змінами).
6. МСЕК може приймати рішення про встановлення групи інвалідності засудженому заочно відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009, № 1317.
7. Керівництво УВП забезпечує своєчасне направлення засуджених для обстеження та лікування до лікарняних закладів ДКВС та доставку до МСЕК для проведення експертизи.
8. За результатами експертизи МСЕК готує щодо засуджених, визнаних інвалідами, виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма № 157-1/о), затверджену наказом МОЗ України від 30.07.2012, № 577, зареєстрованим у Мінюсті України 05.09.2012, за № 1504/21816, та індивідуальну програму реабілітації інваліда, форма якої затверджена наказом МОЗ України від 08.10.2007, № 623, зареєстрованим у Мінюсті України 19.10.2007, за № 1197/14464.
МСЕК у триденний строк надсилає до УВП, у якій відбуває покарання засуджений, визнаний інвалідом, довідку до акта огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації і надсилає виписку з акта огляду МСЕК органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням УВП (для розгляду права на призначення пенсії) чи структурному підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням УВП (для розгляду права на призначення державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії) разом з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, виписку з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у медичній і соціальній допомозі разом з індивідуальною програмою реабілітації інваліда.
Якщо інвалідність встановлюється вперше, зазначені документи надсилаються відповідним органам за місцезнаходженням УВП.
Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також закладу охорони здоров’я за місцезнаходженням УВП.
Документи, що підтверджують інвалідність (пенсійне посвідчення, посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, довідка до акта огляду МСЕК та індивідуальна програма реабілітації інваліда), та копія повідомлення про вручення відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України долучаються до особової справи засудженого, копії цих документів долучаються до медичної карти № 025/о.
9. Після надходження до УВП довідки до акта огляду МСЕК, що підтверджує наявність у засудженого інвалідності, керівництво УВП негайно вживає заходів щодо сприяння у призначенні або продовженні виплати пенсії чи державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, шляхом надсилання письмового звернення про розгляд відповідних питань до органів Пенсійного фонду та/або структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням УВП.
Після надходження до УВП індивідуальної програми реабілітації інваліда начальник медичної частини негайно вживає заходів щодо виконання вимог цієї програми, крім тих, які не можуть бути виконані в умовах позбавлення волі.
10. У разі звільнення засудженого, якому була встановлена група інвалідності, керівництво УВП видає йому оригінал довідки до акта огляду МСЕК, індивідуальну програму реабілітації інваліда під особистий підпис у медичній карті № 025/о та копію повідомлення про вручення відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Копії зазначених документів залишаються в особовій справі засудженого.
2. Повторне проведення експертизи засудженого інваліда
1. При проведенні медичного огляду засуджених, які прибули до УВП, їх в обов’язковому порядку опитують щодо наявності групи інвалідності, встановленої МСЕК, з обов’язковим внесенням цієї інформації до медичної карти амбулаторного хворого. Дані про наявність або відсутність інвалідності, занесені до медичної карти № 025/о, засуджений засвідчує особистим підписом.
2. За наявності в УВП документів, що підтверджують інвалідність, встановлену МСЕК, за два місяці до закінчення строку дії групи інвалідності керівництво УВП організовує проведення медичного обстеження засудженого з метою направлення його на експертизу.
3. У разі наявності письмового звернення від засудженого, його родичів або законного представника про наявність групи інвалідності, встановленої МСЕК цій особі, та відсутності в УВП документів, що підтверджують наявність групи інвалідності, керівництво УВП направляє запит щодо підтвердження наявності групи інвалідності для повнолітніх засуджених до МСЕК чи категорії "дитина-інвалід" для неповнолітніх засуджених - до ЛКК, вказаної засудженим або його родичами.
4. МСЕК для повнолітніх чи ЛКК для неповнолітніх протягом семи календарних днів після отримання запиту направляє до УВП документи, що підтверджують інвалідність чи категорію „дитина-інвалід”, або інформацію про те, що засуджений не визнавався інвалідом чи дитиною-інвалідом.
5. Експертиза засуджених, інвалідність яким була встановлена МСЕК до засудження, але які не поінформували про це медичних працівників УВП або керівництво УВП або якщо надана засудженими інформація не знайшла свого підтвердження з боку МСЕК, проводиться в порядку встановленому пунктами 2-9 глави 1 цього розділу.
3. Особливості проведення експертизи неповнолітніх засуджених
1. Експертиза неповнолітніх проводиться ЛКК відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою КМУ від 21.11.2013, № 917, за направленням УВП.
Оформлення медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років (форма № 080/о, визначена у додатку до Порядку видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років, затвердженого наказом МОЗ України від 04.12.2001, № 482, зареєстрованого в Мінюсті України 10.01.2002, за № 11/6299 (із змінами)) здійснюється ЛКК закладу охорони здоров’я за місцезнаходженням УВП після особистого огляду неповнолітнього та за наявності виписки з медичної карти № 003/о або консультаційного висновку спеціаліста (форма № 028/о, затверджена наказом МОЗ України від 14.02.2012, № 110, зареєстрованим у Мінюсті України 28.04.2012, за № 661/20974), виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження дитини в закладах охорони здоров’я. Разом з медичним висновком складається індивідуальна програма реабілітації інваліда.
2. ЛКК закладу охорони здоров’я у триденний строк надсилає медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років та індивідуальну програму реабілітації інваліда структурному підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації (для розгляду права на призначення державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії) чи органу Пенсійного фонду України (для розгляду права на призначення соціальної пенсії) за місцем проживання батьків (якщо вони є), або опікунів, або законного представника дитини.
Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладу за місцезнаходженням УВП.
Копії медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років та індивідуальної програми реабілітації інваліда також направляються до УВП та долучаються до особової справи неповнолітнього засудженого, а їх копії - до медичної карти № 025/о.
3. У разі якщо законним представником неповнолітнього засудженого, який визнаний дитиною-інвалідом, виступає керівництво УВП (за відсутності батьків, опікунів, законних представників), ЛКК закладу охорони здоров’я у триденний строк надсилає медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років та індивідуальну програму реабілітації інваліда структурному підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації (для розгляду права на призначення державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії) чи органу Пенсійного фонду України (для розгляду права на призначення соціальної пенсії) за місцезнаходженням УВП.
У такому випадку керівництво УВП вживає заходів щодо сприяння у призначенні або продовженні виплати державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, чи пенсії на визначену наказом посадову особу УВП шляхом надсилання письмового звернення про розгляд відповідних питань до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації чи органів Пенсійного фонду за місцезнаходженням УВП.
Після надходження до УВП індивідуальної програми реабілітації інваліда начальник медичної частини негайно вживає заходів щодо виконання вимог цієї програми, крім тих, які не можуть бути виконані в умовах позбавлення волі.
4. Переогляд дитини-інваліда повинен бути здійснений ЛКК закладу охорони здоров’я за місцем відбування покарання неповнолітнім засудженим не пізніше одного місяця до закінчення дії медичного висновку про дитину-інваліда до 18 років. Дата переогляду зазначається у медичному висновку про дитину-інваліда до 18 років.
5. Начальник медичної частини контролює своєчасність проведення експертизи (встановлення та переогляду групи інвалідності) неповнолітнім засудженим.
6. Начальник медичної частини письмово інформує про результати експертизи неповнолітнього засудженого батьків (якщо вони є), або опікунів, або його законного представника.
У разі звільнення засудженого, який був визнаний дитиною-інвалідом, керівництво УВП видає йому індивідуальну програму реабілітації, про що засуджений ставить свій особистий підпис у медичній карті № 025/о. Копія індивідуальної програми реабілітації залишається в особовій справі засудженого.

VІ. Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою
1. Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 12 до цього Порядку.
2. Медичний огляд таких хворих засуджених проводять спеціальні лікарські комісії (далі - комісія) територіальних органів ДПтС України після обов’язкового лікування і ретельного обстеження хворого в стаціонарних умовах лікарняних закладів або закладів охорони здоров’я з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.
3. До складу комісії входять начальник відділу (сектору) охорони здоров’я територіального органу ДПтС України, який є головою комісії, та чотири лікарі закладів охорони здоров’я ДКВС, які є членами комісії.
До роботи комісії можуть залучатися лікарі закладів охорони здоров’я відповідно до розділу ІІ цього Порядку.
Склад комісій затверджують начальники територіальних органів ДПтС України.
4. Матеріали на засуджених, хворих на психічні розлади, розглядаються за наявності акта психіатричного обстеження засудженого в стаціонарних умовах спеціалізованої психіатричної лікарні (відділення) Державної кримінально-виконавчої служби України.
5. З урахуванням результатів медичного огляду засудженого комісія негайно складає висновок спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 13 до цього Порядку.
Після огляду голова комісії оголошує висновок засудженому, про що у медичній карті № 003/о робиться відмітка та ставиться особистий підпис засудженого.
Якщо засуджений за станом здоров’я не може власноруч поставити особистий підпис, про це робиться відмітка у медичній карті № 003/о із зазначенням причини.
Висновок комісії негайно передається до УВП, за якою значиться такий хворий засуджений на дату огляду комісією.
6. Облік засуджених, які пройшли огляд комісією, проводиться у журналі обліку засуджених, стосовно яких встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, за формою, наведеною в додатку 14 до цього Порядку.
7. На підставі висновку комісії начальник УВП, за якою значиться засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою.
До подання додаються: особова справа засудженого, медична карта № 003/о і висновок комісії.
Зазначене подання протягом трьох діб погоджується з начальником територіального органу ДПтС України, яким створено комісію, та подається до суду.
8. Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в лікарняному закладі чи закладі охорони здоров’я до прийняття судом остаточного рішення. У разі прийняття судом рішення про звільнення засуджений звільняється безпосередньо з лікарняного закладу або закладу охорони здоров’я.
У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку з психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
9. У разі прийняття судом рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у лікарняному закладі або закладі охорони здоров’я чи повертається до УВП, з якої він прибув.
10. У разі погіршення стану здоров’я засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою на підставі відповідного висновку комісії, подання про звільнення від відбування покарання протягом трьох діб погоджується з начальником територіального органу ДПтС України, яким створено комісію, та повторно подається до суду.

Категорія: Правознавство | Переглядів: 280 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**