Роз’яснення з питань, що надійшли до Секретаріату Кабінету Міністрів України за результатами проведення 3 грудня 2021 року Всеукраїнського онлайн-марафону “Комунікація-партнерство-відкритість” (2 частина)

Міністерство соціальної політики  України дає роз'яснення.

Питання 1.
Чи будуть внесені зміни до норм законодавства з метою використання коштів державного та місцевих бюджетів щодо удосконалення порядку надання фінансування на конкурсних засадах, для програм (проектів, заходів) щодо можливості надання фінансової підтримки на інституційну діяльність громадським об’єднанням?
Відповідь 1.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03,03.2020 № 166 “Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю” передбачено, що місцеві органи виконавчої влади починаючи з 2020 року забезпечують проведення конкурсів з визначення проектів (заходів), розроблених громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, для реалізації яких надається фінансова підтримка за рахунок коштів місцевих бюджетів, з урахуванням положень Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об’єднань осіб з інвалідністю, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 166 під час складання конкурсної пропозиції та кошторису витрат для виконання (реалізації) загальнодержавної програми (проекту, заходу) на організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності, організаційний розвиток громадського об’єднання осіб з інвалідністю передбачається не більше ніж 55 відсотків загального обсягу коштів фінансової підтримки однієї програми (проекту, заходу). Ці кошти спрямовуються громадським об’єднанням осіб з інвалідністю на посилення інституційної спроможності та їхнього інституційного розвитку.
Також постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка” поширюється на Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади. Пунктом З цієї Постанови рекомендовано органам місцевого самоврядування застосовувати цей Порядок під час визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Питання 2.
Чи будуть фінансуватися з державного бюджету програми/послуги для осіб з інвалідністю з порушенням слуху?
Відповідь 2.
На сьогодні Міністерством соціальної політики розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про запровадження інституційної підтримки громадських об’єднань осіб з інвалідністю”, яким передбачається запровадити механізм отримання громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, у тому числі Українським товариством глухих, фінансової підтримки на конкурсній основі для посилення їхньої інституційної спроможності у сфері забезпечення прав осіб з інвалідністю та їх соціального захисту, стабільної статутної діяльності та інституційного розвитку громадського об’єднання. 

Питання 3.
Щоб отримати путівку на лікування людині з інвалідністю потрібно їхати до Житомира, (а ця відстань становить від 50 до 80 кілометрів) тільки для того, щоб поставити свій підпис. Людині що пересувається на візку доводиться наймати автомобіль, вартість якого становить близько 1000 гривень. Середня пенсія 2500 гривень. Яким чином спростити процедуру отримання путівок на місцях не витрачаючи стільки фізичних і матеріальних зусиль?
Відповідь 3.
Наразі Мінсоцполітики опрацьовуються відповідні зміни до Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм.Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р, № 187 (далі - Порядок № 187) щодо процедури отримання путівок через громади.

Питання 4.
Санаторій “Орізонт”, Сергіївна, Одеська область - по відгукам, один із кращих санаторіїв, де проходять лікування люди, які користуються візками. Але, за моєю оцінкою цей санаторій не надає якісні послуги з проживання. Відсутні умови для самостійного проживання в санаторії. Туалетні кімнати не відповідають державним будівельним нормам. Нові корпуси, що нещодавно були введені в експлуатацію, не є архітектурно доступними. Яким чином санаторій бере участь у тендері, якщо відсутні гідні умови проживання, які відповідають ДБН?
Відповідь 4.
Починаючи з 2017 року Мінсоцполітики не проводить закупівлю санаторно-курортних путівок шляхом проведення тендерних процедур для осіб з інвалідністю. Особи з інвалідністю самостійно обирають санаторно-курортні заклади, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Слід зазначити, що санаторій “Оризонт” належить до приватної власності та Міністерство не може впливати на його господарську діяльність.

Питання 5.
Яким чином людина з інвалідністю, з мінімальною пенсією, яка отримала електровізок в управлінні соцзахисту, може придбати собі дороговартісний для її бюджету акумулятор, потім чекати і чекати повернення цієї суми?
Відповідь 5.
Пунктом 41 Порядку визначено, що сумарний розмір видатків на ремонт та технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації за весь період експлуатації не може перевищувати 70 відсотків граничної ціни засобу, встановленої Мінсоцполітики. При цьому до видатків на ремонт крісел колісних з електроприводом або електроскутерів вартість заміни акумуляторів не включається та підприємству не відшкодовується.
Вартість акумуляторів для їх заміни відшкодовується особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, учасникам антитерористичної операції, які були забезпечені кріслом колісним з електроприводом або електроскутером, один раз на два роки (не більше двох одиниць) у разі їх самостійного придбання, що підтверджується видатковою накладною (товарним чеком).
Виплата компенсації за технічні та інші засоби реабілітації здійснюється на підставі видаткової накладної (товарного чека), яка (який) підтверджує придбання виробу у підприємства, установи, організації, за фактичною вартістю виробу в розмірі не вище граничної ціни засобу, встановленої Мінсоцполітики, в порядку черговості.
Рішення про компенсацію витрат приймається територіальним відділенням Фонду протягом не більше ніж 14 робочих днів з дня отримання видаткової накладної (товарний чек), про що робиться відповідна позначка в особовій картці особи із зазначенням дати відшкодування.
Оригінал видаткової накладної (товарного чека) для виплати компенсації передається органом соціального захисту населення (ЦНАП) до територіального відділення Фонду протягом не пізніше ніж шести місяців з дати, зазначеної у видатковій накладній (товарному чеку).
З огляду на викладене, виплата компенсації для осіб з інвалідністю здійснюється в порядку черговості у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики у державному бюджеті.
В даний час Мінсоцполітики готує зміни до Порядку, якими передбачено також можливість заміни акумуляторів.

Питання 6.
Чому санаторій “Куяльник” бере з людей з інвалідністю кошти за те, що зустрічає і відвозить їх з вокзалу і на вокзал? В інших санаторіях картина зовсім інша. Чому цього пункту немає в договорі?
Де подівся санаторій для спінальних людей, що в Слав’янську? Чому він не працює? А якщо і працює, то чому відділи соцзахисту не дають путівки?
Чому в санаторіях, які, начебто, створені для спінальних хворих, закрили існуючі аптеки? Магазини і продовольчі, і промислові мають дуже скудний асортимент товару. А до міста людям з інвалідністю на візках доїхати немає як і чим. Адміністрація санаторію могла б потурбуватися і про наш відпочинок, а не тільки про лікування. Мало того, що такі санаторії не прилаштовані для спінальних людей. тим більше, якщо ці люди пересуваються на візках. У кімнатах, які, начебто, передбачені для двох людей, для двох візків .місця мало. Дуже важко, а часом і неможливо, жити двом візочникам. Наприклад, місце для зберігання одягу відсутнє. Недоліки можна перераховувати дуоісе довго.
Яка ситуація із санаторієм “Куяльник ім.Пирогова”? Чому у 2021 році біля 600 осіб з інвалідністю на візках не добули путівки в санаторії “Куяльник”, у чому проблема? Чому в санаторії “Куяльник” зустріч із автовокзалу, ж/д вокзалу за кошти людини з інвалідністю, яку зустрічають? Чому санаторій “Куяльник” Укрпрофоздоровниці в приватних руках?
Питання по санаторію “Куяльник”. Хто є його власником? І чому там “окреме царство„, яке не підпорядковується нікому? Всі процедури отримуються за готівку, податки з цього ніхто не платить. Гроші ідуть в карман невідомо кому, а санаторій розвалюється. 
Доброго дня! Відповіді на питання по санаторію “Куяльник” не отримали. Пропонуємо провести круглий стіл з питання оздоровлення людей з інвалідністю на кріслах колісних, щоб довести, в якому оздоровчому закладі можливо отримати повне лікування для таких людей. Наталія Капустян - голова ГО “КООГ “Відродження "
Що планує зробити Мінсоцполітики для збереження санаторію “Слов’янський курорт”?
Відповідь 6.
Відповідно до Порядку № 187 органи соціального захисту населення укладають у трьох примірниках договір щодо надання санаторно-курортних послуг із обраним особою з інвалідністю санаторієм.
Усі примірники договору, підписані керівником органу соціального захисту населення та особою з інвалідністю і скріплені печаткою (за наявності) зазначеного органу, передаються особі з інвалідністю.
Мінсоцполітики вважає, що питання надання послуги щодо перевезення осіб з інвалідністю може бути врегульовано при складанні такого договору та за попередньою домовленістю із санаторієм.
Довідково інформуємо, що наказом Мінсоцполітики “Про затвердження переліку базових послуг, які входять до вартості путівки” від 24.05.2017 № 868 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 червня 2017 р. за № 743/3061 1) не передбачено перевезення осіб з інвалідність до санаторію.
Слід зазначити, що ДП Клінічний санаторій ім.Пирогова та “Слав’янський курорт” належить Приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”.
Мінсоцполітики не може втручатись у ведення господарської діяльності приватних санаторіїв.

Питання 7.
Чи мають право на отримання одноразової допомоги діти з інвалідністю, особи які втратили здатність працювати через хворобу (розсіяний склероз), особи, які мають 2 і 3 групи інвалідності? Яку суму становить ця допомога? Чи мають особи її і III групи право на санаторне лікування?
Відповідь 7.
Порядком виплати одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 256 “Деякі питання використання коштів державного бюджету для виконання заходів із соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення” (зі змінами) (далі - Порядок № 256), визначено, що одноразова матеріальна допомога надається у разі тривалої хвороби, смерті близьких родичів (одного з подружжя, батьків, дітей), стихійного лиха та інших особливих обставин особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та непрацюючим малозабезпеченим особам, які отримують пенсію та І або державну соціальну допомогу відповідно до законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” і “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, якщо розмір таких виплат у місяці, що передує місяцю звернення, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 256 одноразова матеріальна допомога надається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - районні органи соціального захисту населення) один раз на рік у розмірі 50 відсотків установленого законом на дату звернення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішення про надання або відмову в наданні одноразової матеріальної допомоги приймається комісією, утвореною у відповідному районному органі соціального захисту населення.
Особам з інвалідністю одноразова матеріальна допомога надається на підставі особистої заяви або заяви законного представника дитини з інвалідністю або недієздатної особи.
Заяви з необхідними документами для отримання такої допомоги приймаються від заявників районними органами соціального захисту населення районних державних адміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).
Заяви з необхідними документами для отримання одноразової матеріальної допомоги також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг.
Для отримання допомоги особи з інвалідністю додають до заяви копії:
-паспорта;
-свідоцтва про народження дитини з інвалідністю;
-реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають про це відмітку в паспорті);
-висновку медико-соціальної експертної комісії або висновку ЛКК про встановлення інвалідності.
Крім цього, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування згідно із законами України “Про місцеві державні адміністрації'” та “Про місцеве самоврядування в Україні” можуть надавати матеріальну допомогу за рахунок коштів, передбачених для цього в місцевих бюджетах, умови надання якої визначаються цими органами.

Питання 8.
Чи мають особи II та III групи право на санаторно-курортне лікування?
Відповідь 8.
Відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю і діти з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно- курортними путівками.
Порядок та умови забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.

Питання 9.
Бажано, щоб у ГО осіб з інвалідністю були сформовані Соціальні паспорти на всіх членів ГО, згідно яких можна було б домагатися заходів щодо поліпшення їхнього життя. Чи планує Міністерство реалізувати таку пропозицію?
Відповідь 9.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” громадські об’єднання осіб з інвалідністю, їх спілки створюються з метою забезпечення рівних прав і можливостей осіб з інвалідністю та їх соціального захисту, виявлення, усунення перепон і бар’єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб таких осіб, у тому числі стосовно доступу їх нарівні з іншими громадянами до об’єктів фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту, надання соціальних послуг, залучення осіб з інвалідністю до суспільної діяльності, здійснення громадського контролю за дотриманням прав осіб з інвалідністю, представництва їхніх інтересів та усунення будь-яких проявів дискримінації стосовно осіб з інвалідністю та мають право користуватися пільгами і преференціями, передбаченими законодавством.
На думку Мінсоцполітики громадські організації осіб з інвалідністю повинні володіти інформацією щодо потреб осіб з інвалідністю, інтереси, яких вони представляють.

Питання 10.
Чому скасували ортопедичне взуття для ампутантів обох кінцівок (ніг) можуть користуватися послугою лише ампутанти з однією кінцівкою чи будуть альтернативи?
Відповідь 10.
Підставою для забезпечення ортопедичним взуттям є наявність відповідних медичних показання для отримання такого взуття, що визначаються на підставі функціональних призначень і переліку діагнозів згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, що затверджується Мінсоцполітики разом із МОЗ (наказ Мінсоцполітики, МОЗ від 20.11.2020 № 774/2691 “Про затвердження Переліку діагнозів відповідно до найменування технічних та інших засобів реабілітації згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я”, зареєстрований в Мін’юсті 18.01.2021 за№ 74/35696 (далі - Наказ № 774/2691).
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 р. № 321 “Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліку таких засобів” та Наказом № 774/2691 встановлено 13 різновидів ортопедичного взуття за видами патологічних відхилень внаслідок захворювань, деформацій, дефектів.
Порядком забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліку таких засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 р. № 321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 362) не передбачено забезпечення осіб з інвалідністю ортопедичним взуттям на протез, оскільки воно є стандартним і не потребує індивідуального підходу при виготовленні.

Питання 11.
Вважаю, що потрібно звільнити кошти, витрачені благодійниками на благодійність, від оподаткування. Тобто, не враховувати ці кошти, витрачені благодійниками на благодійність, як прибуток. Кошти, витрачені благодійниками на благодійність, не пішли на потреби благодійника, а були використанні на соціально значимі проекти.
Відповідь 11.
Не відноситься до компетенції Мінісоцполітики.

Питання 12.
Вироби, які йдуть на потреби людей з інвалідністю, не повинні оподатковуватися. Наприклад. Підприємство виготовляє протези для людей з інвалідністю. В ціну протезу, звичайно, закладаються й податки. Тобто держава, через Міністерство соціальної політики, при закупівлі протезу для людини з інвалідністю сама собі платить податки. Не буде податків — буде менша ціна, буде менша ціна — держава буде менше витрачати коштів на придбання приладів для реабілітації людей з інвалідністю.
Відповідь 12.
Комплектуючі, які використовуються для виготовлення протезного виробу не оподатковуються, проте інші матеріали при закупівлі не звільняються від оподаткування

Питання 13.
Автомобілі людині з інвалідністю держава видає через Міністерство соціальної політики на термін 10 років. Дозволити людині з інвалідністю по закінчення 10 річного терміну безкоштовну приватизацію автомобіля. При цьому людина, яка приватизувала автомобіль не може ставати на чергу на отримання іншого автомобіля протягом двох років. Можливість приватизувати автомобіль спонукає людину на обережне ставлення до нього. Людей з інвалідністю, яким потрібна автомашина не стає менше і не відомо коли людина з інвалідністю отримає нове авто.
Відповідь 13.
Пунктом 16 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 № 999 передбачено, що особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, за ЇЇ (його) бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації.
Згідно з пунктом 5 Порядку на облік беруться і забезпечуються автомобілями особи з інвалідністю, які не мають в особистому користуванні автомобіля, у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, що перебував в експлуатації менш як 10 років.

Питання 14.
Хочу запитати про засіб, який дуже актуальний для такої категорії громадян, які пересуваються за допомогою крісел-колісних і яких дозволяє вести нам більш активний незалежний спосіб життя. Прошу Вас, внести такий засіб - передній електропривід (36У250М') дюймів функція електрична приставка для інвалідного візка (Напсїсусіе). Цей засіб дуже важливий — він дозволяє вести більш активний незалежний спосіб життя . Прошу внести доповнення до Постанови КМУ такий засіб
Відповідь 14.
Пунктом 35 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліку таких засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 р. № 321 (зі змінами) визначено, що за бажанням особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, учасники антитерористичної операції за заявою забезпечуються пристроєм з електроприводом на крісло колісне замість забезпечення кріслом колісним з електроприводом (електроскутером) в межах граничної ціни (71 000 грн), встановленої Мінсоцполітики на крісло колісне з електроприводом (електроскутер).

Питання 15.
Необхідно ініціювати підняття порогу розміру пенсії особам з інвалідністю. Чому такі низькі пенсійні виплати? Неможливо прожити на 1800 грн, зокрема особам з інвалідністю III групи
Відповідь 15.
В Україні діє солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат і виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Урядом з урахуванням фінансових можливостей держави здійснюються заходи з підтримки найбільш вразливих верств населення, зокрема шляхом збільшення рівня пенсійного забезпечення осіб похилого віку.
З 1 січня 2021 року продовжено виплату запровадженої в 2020 році доплати в розмірі до 500 гривень та встановлено мінімальний розмір пенсійної виплати 2 600 грн пенсіонерам старше 80 річного віку за наявності страхового стажу 20 / 25 років відповідно у жінок і чоловіків; з 1 березня забезпечено: щорічну індексацію пенсій на 11 відсотків;
мінімальну пенсійну виплату на рівні 2 200 грн особам, які мають тривалий страховий стаж (30 /35 відповідно для жінок і чоловіків); з 1 липня:
встановлено мінімальну пенсійну виплату на рівні 2 200 грн особам з інвалідністю І групи незалежно від тривалості страхового стажу;
підвищено мінімальний розмір пенсії за віком за наявності страхового стажу 30 / 35 років відповідно у жінок і чоловіків, розміри надбавок і підвищень до пенсії у зв’язку зі збільшенням з 01.07.2021 розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; з 1 жовтня:
встановлено щомісячну доплату до пенсії до 400 грн та мінімальну пенсійну виплату на рівні 2 500 грн для 75 річних пенсіонерів за наявності страхового стажу 20 / 25 років відповідно у жінок і чоловіків; з 1 грудня підвищено:
мінімальний розмір пенсії за віком за наявності страхового стажу 30/35 років відповідно у жінок і чоловіків (до 1 934 грн), розміри надбавок і підвищень до пенсії у зв’язку зі збільшенням з 01.12.2021 розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
мінімальний розмір пенсії для осіб, які досягли віку 65 років за наявності З0 / 35 років страхового стажу відповідно для жінок і чоловіків (2 600 грн) (який встановлено в розмірі 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати) у зв’язку зі збільшенням з 01.12.2021 розміру мінімальної заробітної плати.
У зв’язку із підвищенням у наступних роках основного державного стандарту - прожиткового мінімуму, підвищуватимуться мінімальний розмір пенсії, розмір надбавок, підвищень до пенсії, збільшуватиметься щомісячна допомога на догляд одиноким пенсіонерам старше 80 років, які потребують стороннього догляду.
Крім того у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)” (реєстр. №5045 від 08.02.2021), внесений на розгляд Кабінетом Міністрів України.
Прийняття законопроекту забезпечить, зокрема, запровадження сучасної методології розрахунків прожиткового мінімуму, створення передумов для його підвищення до фактичного рівня та, відповідно, збільшення розміру пенсії.
Міністерством опрацьовуються можливі варіанти збільшення розміру пенсійного забезпечення громадян з урахуванням фінансових можливостей Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

Питання 16.
Організації УТОС та УТОГ відрізняються від інших ГО людей з інвалідністю. Чи буде відновлено інституційну підтримку по захищеним статтям бюджету наших організацій? На сьогодні виникла проблема можливої відсутності фінансування УТОС на 2022 рік.
Відповідь 16.
На сьогодні Міністерством соціальної політики розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про запровадження інституційної підтримки громадських об’єднань осіб з інвалідністю”, яким передбачається запровадити механізм отримання громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, у тому числі Українським товариством сліпих, фінансової підтримки на конкурсній основі для посилення їхньої інституційної спроможності у сфері забезпечення прав осіб з інвалідністю та їх соціального захисту, стабільної статутної діяльності та інституційного розвитку громадського об’єднання.

Питання 17.
Чи є соціальні програми, або чи вбачається необхідність впровадження таких, для придбання психоневрологічними інтернатами спеціального транспорту, обладнаного підйомниками, ношами, спецкріпленням, спеціальними сидіннями для перевезення лежачих та підопічних з обмеженою рухливістю у випадках їх подальшої госпіталізації в медичні заклади, а також для проведення різного виду медичних обстежень як в межах району розташування інтернату, так і в межах області, при умові того, що швидкими допомогами такі послуги не надаються, а службові автомобілі інтернатів відносяться до категорії легкових та для надання таких послуг не пристосовані?
Відповідь 17.
У 2018 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 189 “Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для придбання транспортних засобів спеціалізованого призначення для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, та інших маломобільних груп населення” (зі змінами) запроваджено новий механізм соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом забезпечення виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (далі - виконавчі органи рад), державних центрів комплексної реабілітації для осіб (дітей) з інвалідністю (далі - реабілітаційні заклади), державних та казенних експериментальних протезно-ортопедичних підприємств (далі - протезно- ортопедичні підприємства), що належать до сфери управління Мінсоцполітики, транспортними засобами спеціалізованого призначення для забезпечення перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, порушення зору, інтелектуальні та психічні порушення, та інших маломобільних груп населення.
Цей напрям є вкрай важливим для усунення бар’єрів у життєдіяльності людей з інвалідністю, у реалізації їх прав та транспортної доступності, особливо людей на візках.
Оскільки підопічні інтернатних закладів є мешканцями територіальних громад на території яких розташовуються такі заклади, виконавчий орган рад може подати заяву з відповідним пакетом документом для забезпечення транспортним засобом спеціалізованого призначення для перевезення зазначених категорій осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 189 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для придбання транспортних засобів спеціалізованого призначення для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно- рухового апарату, та інших маломобільних груп населення (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку визначається механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю” для придбання транспортних засобів спеціалізованого призначення для перевезення насамперед осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно- рухового апарату, та інших маломобільних груп населення.
Згідно з цим Порядком до маломобільних груп населення належать особи похилого віку, інші особи, які не можуть пересуватися самостійно.
Дія цього Порядку поширюється також на осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю з порушеннями зору, інтелектуальними та психічними порушеннями.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” Мінсоцполітики за бюджетною програмою 2507030 “Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю” за напрямом “Придбання автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату” передбачено бюджетні видатки в сумі ЗО 000,0 тис. грн для придбання транспортних засобів спеціалізованого призначення для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, та інших маломобільних груп населення.

Питання 18.
Закладам соціальної сфери виділяють кошти на зубопротезування, на виготовлення протезів, ортопедичного взуття і т.д., але не виділяють жодних коштів на слухопротезування, на офтальмологічні операції (наприклад, при катаракті, глаукомі).
Відповідь 18.
Мінсоцполітики відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (зі змінами), не має повноважень щодо розв’язання питань що стосуються слухопротезування та офтальмологічних операцій.
Зазначене питання належить до компетенції Міністерства охорони здоров’я України.

Питання 19.
Для влаштування в будинок-інтернат особи з інвалідністю є затверджений перелік документів, в якому відсутня довідка з військового комісаріату (військовий квиток) з відміткою про те, що особа є військово незобов’язаною. Потреба в цих документах полягає в тому, що працівники паспортного столу вимагають їх для прописки новоприбулих підопічних призовного віку, спираючись при цьому на постанову КМУ від 02.03.2016 № 207. При відсутності цих документів прописка неможлива. Оформлення такої довідки в інтернаті для підопічного - складна і довга справа. Потрібно врегулювати це питання.
Відповідь 19.
Питання передбачення довідки з військового комісаріату для надання соціальних послуг, зокрема стаціонарного догляду в інтернатних установах, та подача цієї довідки для реєстрації (декларування) місця проживання підопічних інтернатних установ наразі опрацьовується Мінсоцполітики спільно з Міноборони.

Питання 20.
У зв ’язку з ускладненням процесу прописки новоприбулих підопічних взагалі (попередній запис по талонах прийому, карантинні обмеження та черги), наразі є необхідність подовження терміну прописки та подання запиту пенсійної справи підопічного до УПФ та УЛСЗН: замість 3-х календарних днів згідно постанови КМУ від 04.03.04 N9 269 “Про затвердження Порядку зарахування та використання коштів, що підлягають перерахуванню Пенсійним фондом або органами праці та соціального захисту населення установам (закладам), де особи перебувають на повному державному утриманні" - строк зробити З робочих дні.
Відповідь 20.
Відповідно до п.4 Порядку перерахування органами Пенсійного фонду України або структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад коштів установам (закладам), у яких особи перебувають на повному державному утриманні, та їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04,03.2004 № 269 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 164) адміністрація установи надсилає у триденний строк після взяття особи на повне державне утримання органам Пенсійного фонду України або структурним підрозділам з питань соціального захисту населення за місцем перебування особи, одного із батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників (далі - законний представник) на обліку (отримання допомоги, пенсії) та за місцезнаходженням установи відповідне повідомлення, до якого додає:
-довідку про зарахування особи на повне державне утримання;
-письмову заяву особи чи її законного представника або письмову заяву адміністрації установи, погоджену органом опіки та піклування (якщо опіку чи піклування над особою здійснює установа), про перерахування установі різниці (за формою згідно з додатком 1):
-між сумою призначеної їй пенсії та сумою пенсії, яка виплачується такій особі та непрацездатним членам її сім’ї відповідно до частин першої, другої і абзацу другого частини четвертої статті 48 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, частини першої статті 88 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, частин першої, другої і п’ятої статті 5 6 Закону У країни “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, - органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням установи;
-між розміром призначеної державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і розміром державної соціальної допомоги, яка виплачується таким особам відповідно до частин першої і четвертої статті 13 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, частини третьої статті 10 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, - структурному підрозділу з питань соціального захисту населення;
-довідку про вартість утримання особи в установі.
Інших документів, у тому числі які підтверджують факт реєстрації (декларації) місця проживання підопічного, не вимагається.

Питання 21.
Відсутні нормативно-правові акти з питань організації медичного обслуговування в психоневрологічних будинках-інтернатах. Відсутнє безкоштовне MPT, КТ, стоматологічне протезування, офтальмологічні операції.
Відповідь 21.
З метою надання методичної допомоги з питання організації медичного обслуговування вихованців / підопічних інтернатних закладів Мінсоцполітики підготувало Методичні рекомендації стосовно медичного обслуговування вихованців І підопічних в інтернатних закладах / установах системи соціального захисту населення (далі — методичні рекомендації).
В методичних рекомендаціях представлено порядок дій при наданні домедичної допомоги, у разі наявності ліцензії на провадження медичної практики - первинної та вторинної медичної допомоги, організація взаємодії інтернатного закладу із закладами охорони здоров’я, іншими фахівцями та службами.
Крім цього, методичні рекомендації містять зразки журналу звернень до закладів охорони здоров’я, лікуючих лікарів та лікарів, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці, журналу реєстрації випадків виявлення у вихованців / підопічних інтернатних закладів / установ тілесних ушкоджень та інструкції щодо їх заповнення.

Питання 22.
Переліком товарів, робіт та послуг, на закупівлю яких спрямовуються кошти, що підлягають перерахуванню ПФУ та органами праці та соціального захисту населення установам, де особи перебувають на повному державному утриманні, затвердженому наказом Мінсоцполітики №150 від 20.03.2012 не передбачено:
за КЕКВ 2210 “Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м 'який інвентар та обмундирування” - бензин для перевезення підопічних до медичних закладів, для організації дозвілля та культурно-масових заходів;
за КЕКВ 2220 “Медикаменти та перев’язувальні матеріали” - видатки на лікування та оплату послуг за лікування у відповідних медичних закладах;
за КЕКВ 2240 “Оплата послуг (крім комунальних)” - послуги інтернету, екскурсійні послуги, оплата послуг лікувальних, медичних закладів (проведення медичного огляду), оплата послуг з побудови, створення і впровадження систем відеоспостереження.
Відповідь 22.
Варто зауважити, що відповідно до статті 48 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV, статті 88 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII, статті 13 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” від 16.11.2000 № 2109-ІІІ, статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ і статті 10 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю” від 18.05.2004 № 1727-ІУ кошти, що залишилися після виплати підопічному під час його перебування на повному державному утриманні в інтернаті частини призначеної йому пенсії і державної соціальної допомоги, зараховуються на рахунок установи понад бюджетні асигнування і спрямовуються в установленому законодавством порядку виключно на поліпшення умов проживання у ній підопічного.
Таким чином, внесення до наказу Мінсоцполітики від 20.03,2012 № 150 “Про затвердження Переліку товарів, робіт та послуг, на закупівлю яких спрямовуються кошти, що підлягають перерахуванню Пенсійним фондом України та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад установам, де особи перебувають на повному державному утриманні”, зареєстрованого в Мін’юсті 09.04.2012 за № 516/20829 (далі - Перелік), змін, спрямованих на удосконалення надання медичних та інших послуг в інтернатних установах, можливе після внесення змін до зазначених у попередньому абзаці законів.
Водночас внесення до Переліку змін, які забезпечать поліпшення умов проживання підопічних в інтернатних закладах, планується Мінсоцполітики у 2022 році.

Питання 23.
Чи є Типове положення про надання соціальних послуг на платній основі. Якщо ні, то коли таке Положення буде розроблено?
Відповідь 23.
У 2020 році було введено в дію Закону України ,,Про соціальні послуги”. Цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім ’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Законом визначено, що соціальні послуги надаються отримувачам:
1)за рахунок бюджетних коштів;
2)з установленням диференційованої плати залежно від доходу отримувача соціальних послуг;
3)за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб.
Розмір плати за соціальні послуги визначає надавач соціальних послуг залежно від змісту та обсягу послуг, що надаються. Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №428 затверджено Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги встановлює механізм регулювання тарифів на соціальні послуги.

Питання 24.
Люди з інвалідністю зіштовхуються з проблемним питанням отримання санаторно-курортного лікування. Спаралізованих санаторіїв майже немає. Ті, що перекваліфікувалися, не є комфортними і зручними для осіб з порушенням о порно-рухового апарату. Можливості оздоровитися в будь якому санаторно- курортному закладі України немає через відсутність архітектурної доступності та відповідних фахівців.
Які заходи вживаються для створення нових, сучасних, спеціалізованих санаторіїв для людей з порушенням опорно-рухового апарату, а існуючі - адаптувати для осіб з інвалідністю?
Відповідь 24.
Наказом Мінсоцполітики “Про затвердження переліку базових послуг, які входять до вартості путівки”, в тому числі визначено перелік послуг з проживання, зокрема:
-проживання в кімнаті, укомплектованій необхідними меблями та побутовими приладами;
-безпечні та комфортні умови проживання для осіб, що мають право на пільги відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням віку таких осіб, захворювань (наприклад, пов’язаних із ними обмеженими можливостями пересування) та інших специфічних вимог;
-безперешкодний доступ до всіх приміщень для осіб із захворюваннями нервової системи, з наслідками травм, захворюванням хребта і спинного мозку.
Таким чином, якщо зазначені умови не виконуються, це може розглядатися як розірвання відповідного договору із санаторієм.
В сфері управління Мінсоцполітики функціонує чотири спеціалізовані санаторно-курортні заклади:
Спеціалізований Миргородський санаторій "Слава” (м.Миргород), Спеціалізований клінічний санаторій “Перемога” (м.Київ), Спеціалізований Трускавецький санаторій “Батьківщина” (м.Трускавець) і Спеціалізований Одеський санаторій “Салют” (м.Одеса), що будувалися з 1960 років.
Мінсоцполітики розглядалося питання щодо створення відділень для осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку на базі цих закладів, проте враховуючи архітектурну складову, заклади не можуть бути пристосовані для осіб на візках.
Інші санаторно-курортні заклади не належать до сфери управління Мінсоцполітики.
Разом з тим, у зв’язку із анексією АР Крим та втратою двох спинальних санаторіїв Мінсоцполітики зверталося до усіх можливих установ та санаторіїв щодо організації санаторно-курортного процесу для осіб, які пересуваються на візках. У 2015 році Мінсоцполітики спільно із громадськими організаціями проводилися моніторингові візити до таких закладів на предмет можливості надання таких послуг та до 2017 року Міністерство закуповувало послуги у шести санаторіїв.

Питання 25.
Які заходи на рівні держави будуть вжиті для того, щоб в громадах створювали реабілітаційні центри для дітей, молоді та дорослих осіб з інвалідністю?
Відповідь 25.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” рішення про створення комунальних реабілітаційних закладів приймаються органами місцевого самоврядування.
У той же час Міністерство соціальної політики звернулось до Світового банку у справах країн Східної Європи та Центральної Азії Арупу Банерджі з метою запровадження фінансової та методологічної допомоги для розвитку системи комунальних реабілітаційних закладів.

Питання 26.
Які соціальні послуги можуть отримати люди з інвалідністю на рівні області (міста, громади), що дозволяють особам з інвалідністю вести самостійний спосіб життя, зокрема, послуги з підтриманого проживання, денного догляду, відпустки для батьків, що здійснюють догляд тощо?
Відповідь 26.
Закон України “Про соціальні послуги” визначає повноваження уповноважених органів системи надання соціальних послуг у сфері надання соціальних послуг та підстави щодо відмови та припинення надання таких послуг, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із Законом органи місцевого самоврядування є уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.
Забезпечення реалізації державної політики у сфері надання соціальних послуг на регіональному рівні належить до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1 частини третьої статті 11 Закону).
Відповідно до Бюджетного Кодексу України, законів України “Про соціальні послуги”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, надання соціальних послуг фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Законом визначено 17 базових соціальних послуг, які обов’язково мають надаватись в адміністративно-територіальній одиниці, зокрема, догляд вдома, денний догляд, підтримане проживання тощо.
З метою сприяння розвитку соціальних послуг на рівні територіальних громад із залученням неурядових об’єднань та приватних організацій Мінсоцполітики ініційовано проведення пілотного проекту “Розвиток соціальних послуг” (далі - пілотний проект).
У межах пілотного проекту держава підтримує розвиток соціальних послуг денного догляду для осіб з інвалідністю (крім дітей) та осіб похилого віку, денного догляду для дітей з інвалідністю, підтриманого проживання, супроводу під час інклюзивного навчання, соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю.
Кошти на реалізацію пілотного проекту передбачаються у законах України про державний бюджет за бюджетною програмою 2501490 “Розвиток соціальних послуг”. У 2020 і 2021 роках на цю мету було виділено по 10 млн гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 204 (зі змінами) затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотного проекту „Розвиток соціальних послуг”.

Питання 27.
Під час відвідування органів державної влади та місцевого самоврядування, установ організацій і закладів особи з інвалідністю з порушенням слуху зіштовхуються з відсутністю перекладача жестової мови?
Як держава планує забезпечити реалізацію прав осіб з інвалідністю з порушенням слуху? Які додаткові заходи вживаються на державному рівні для підтримки використання української жестової мови?
Відповідь 27.
На сьогодні Українським товариством глухих (далі - У ТОГ) забезпечується ведення Реєстру перекладачів жестової мови. У реєстрі зазначаються відомості про перекладачів жестової мови, які пройшли атестацію в УТОГ на рівень володіння жестовою мовою.
З актуальною інформацією про перекладачів жестової мови можна ознайомитися на офіційному сайті УТОГ у розділі “Реєстр перекладачів” за посиланням https://utog.org/perekladachi/reestr-perekladachiv.
Також УТОГ анонсував розроблений мобільний додаток, який доступний для завантаження в Google Play Market, і також є безкоштовним для осіб з порушенням слуху.
“Сервіс УТОГ” (https://service.utog.org/app) - системи відеозв’язку з перекладачем жестової мови, яка є доступною для використання як особам з порушенням слуху так і працівникам установ, організацій та закладів, що працює з багатьма програмами та додатками з функцією відеозв’язку, які встановлені на персональному комп’ютері, смартфоні або планшеті.
Варто також зазначити, що з березня 2021 року запроваджено роботу пілотного проекту “Почуй мене”, який реалізовує державна установа “Урядовий контактний центр” за номером телефону гарячої лінії 1539.
Метою проекту “Почуй мене” є полегшення особам з порушенням слуху комунікації з органами державної влади, де є можливість скористатися послугою сурдоперекладача під час дистанційного звернення через гарячу лінію.
Крім того, за ініціативи Мінсоцполітики, громадської організації “Громадський рух “Соціальна єдність” та за підтримки Ради Європи на сьогодні впроваджено роботу пілотного проекту “Працюй вільно”, покликаного полегшити працевлаштування особам з інвалідністю.
Зазначений проект реалізується на базі спеціально створеного національного соціального порталу “Вільно”, який є комунікаційним майданчиком, де особи з інвалідністю зможуть знайти роботу за вподобанням, а роботодавці - проводити співбесіди в режимі онлайн, за потреби - із сурдоперекладом, та знаходити кваліфікованих працівників.
Портал має три основних складові: навчання, працевлаштування, інтерактивна мала доступності закладів та установ.
Також в рамках проекту працюватимуть програми адаптації навичок кандидата до вимог роботодавця. Пройшовши короткий навчальний курс, людина отримає мінімальний обсяг знань, достатній для початку роботи на новому місці.

Питання 28.
Стосовно якості реабілітаційних послуг, які надаються у реабілітаційних центрах. Фінансування на них йде, а чи здійснюється контроль за якістю таких послуг ? Якщо так, то як від проводиться ? Чи є якась незалежна комісія, яка могла здійснювати моніторинг для покращення ситуації з наданням послуг в центрах ?
Відповідь 28.
Відповідно до Типового положення про центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 09.08,2016 № 855, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 вересня 2016 року за № 1209/29339 контроль за реабілітаційним процесом здійснює Директор Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю (далі - Установа), також відповідно до пункту 3 та 4 параграфа III вище зазначеного положення з метою своєчасного та ефективного проведення комплексу реабілітаційних заходів для осіб з інвалідністю в Установі утворюються приймальна та реабілітаційна комісії, склад яких і положення про які затверджуються директором Установи. Для моніторингу стану дотримання прав Осіб в Установі може утворюватися громадська рада, склад якої та положення про яку затверджуються директором Установи.
Контроль за якістю роботи державних закладів реабілітації здійснює Міністерство соціальної політики, контроль за комунальними закладами реабілітації здійснюють місцеві органи влади.
Крім того відповідно до Положення про Національну соціальну сервісну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 783, одним із основних завдань Нацсоцслужби є проведення координаційно-аналітичної роботи, пов’язаної з діяльністю реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю.

Питання 29.
У листопаді місяці Марина Лазебна повідомила про виділення додаткових понад 35 мли. гривень на фінансування реабілітації дітей з інвалідністю. Але при зверненні до Управління соцзахисту дають відповідь, що фінансування немає. Виникає питання, чому немає фінансування, коли оголошено про додаткові 35 млн. гри.? І така ситуація не з одним проблемним управлінням і не з однією родиною. Як діяти батькам, коли при зверненні в управління для скерування на реабілітацію їхньої дитини, управління дає відповідь, що немає фінансування? (Яка фактична реалізація постанови від 27.03.2019 N2 309 “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю ").
Відповідь 29.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” Мінсоцполітики за бюджетною програмою 2507100 “Реабілітація дітей з інвалідністю” (далі - КПКВК 2507100) було передбачено видатки в сумі 130 022,6 тис. гривень.
За інформацією структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), з урахуванням кількості поданих батьками дітей з інвалідністю чи їхніми законними представниками заяв, до кінця 2021 року потреба в додатковому фінансуванні для забезпечення реабілітаційними послугами дітей з інвалідністю становила 35 238,5 тис. гривень.
З метою забезпечення зазначеної додаткової потреби прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1310-р “Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2021 рік”, відповідно до якого у 2021 році було збільшено видатки за бюджетною програмою КПКВК 2507100 на суму 35 238,5 тис. гривень.
Додаткові бюджетні призначення для забезпечення дітей з інвалідністю реабілітаційними послугами в установленому порядку розподілено між органами соціального захисту населення, відповідно до поданих ними пропозицій, та спрямовано 12.11.2021 на вищезазначені цілі.

Питання 30.
Люди з інвалідністю І групи стоять в черзі на отримання автомобіля більше 20 років. Пригнати автомобіль з-за кордону, можливості і коштів немає. Чому в Україні зовсім не видають авто для людей з інвалідністю? Чому не має іншої, більш реальної, можливості особі з інвалідністю отримати автомобіль в Україні, якщо вона не має зав ’язків, коштів і можливостей пригнати його з-за кордону, як гуманітарну допомогу?
Відповідь 30.
Мінсоцполітики щороку при формуванні проекту Державного бюджету України звертається до Мінфіну стосовно передбачення у загальному фонді державного бюджету видатків на забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями.
Однак протягом останніх восьми років кошти з державного бюджету на зазначені цілі не виділялися.
З метою врегулювання ситуації щодо забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями Мінсоцполітики неодноразово порушувалось питання запровадження пільги щодо надання дозволу особам з інвалідністю, законним представникам осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю на ввезення автомобілів на митну територію України без сплати обов’язкових митних податків та зборів.
У зв’язку з цим протягом останніх п’яти років було розроблено проекти законів України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо впровадження додаткових пільг інвалідам у частині забезпечення їх автомобілями”, „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впровадження додаткових пільг інвалідам у частині забезпечення їх автомобілями” та „Про внесення змін до Митного кодексу України щодо впровадження додаткових пільг інвалідам у частині забезпечення їх автомобілями”.
Заінтересованими центральними органами виконавчої влади та громадськістю у процесі погодження цих проектів актів запропоновані Мінсоцполітики зміни не були підтримані.

Наступна частина 2