ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
“Про схвалення Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи”

Міністерство охорони здоров'я України повідомляє про оприлюднення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи” (далі – проект Розпорядження), яким пропонується реалізувати заходи, спрямовані на розв'язання проблематики у сфері медико-соціальної експертизи.
 
Розв’язання основних проблемних питань медико-соціальної експертизи передбачається досягти шляхом впровадження Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи та виконання завдань таких напрямів:
- перехід від системи медико-соціальної експертизи до системи оцінки функціонування та потреб у соціальній допомозі;
- запровадження оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я на основі принципів Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я і Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків;
- розбудова системи надання реабілітаційних послуг.
Проект Розпорядження, Концепція реформування системи медико-соціальної експертизи, політична пропозиція та повідомлення про оприлюднення проекту розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я України.
Зауваження та пропозиції приймаються у письмовому або електронному вигляді протягом 15 днів з дня опублікування, тобто з 12 грудня 2018 року, на адреси:
Міністерство охорони здоров'я України, 01601, Київ, вул.М.Грушевского, 7, контактна особа: Перепелична Р.Я., e-mail: conceptifc@ukr.net
 
ПРОЕКТ
Про схвалення Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи
1. Схвалити Концепцію реформування системи медико-соціальної експертизи, що додається.
2. Міністерству охорони здоров’я разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади у місячний строк розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.
 
Прем’єр-міністр України    В. ГРОЙСМАН
 

ПОЛІТИЧНА ПРОПОЗИЦІЯ
щодо схвалення Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи
 
I. Рекомендоване рішення

1. Предмет розгляду
Державна політика у сфері медико-соціальної експертизи потребує суттєвого перегляду, реформування концептуальних, структурних, організаційних засад.
У зв’язку з цим пропонується запровадити нову систему оцінки функціонування та потреб у соціальній допомозі .
 
2. Оптимальний варіант
Оптимальним способом удосконалення системи медико-соціальної експертизи є схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи.

Шляхи і способи розв’язання проблеми
Розв’язання основних проблемних питань медико-соціальної експертизи передбачається досягти шляхом впровадження Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи (далі – Концепція) та виконання завдань таких напрямів:
- перехід від системи медико-соціальної експертизи до системи оцінки функціонування та потреб у соціальній допомозі;
- запровадження оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я на основі принципів МКФ;
- розбудова системи надання реабілітаційних послуг.
 
Фінансово-економічне обґрунтування
Фінансове забезпечення реалізації Концепції здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством України.
 
Ризики
Відсутність реформ в системі медико-соціальної експертизи призведе до зростання рівня інвалідизації населення, посилення корупційних ризиків під час оцінки обмеження життєдіяльності особи та розпорошення бюджетних ресурсів, неефективного та нераціонального їх витрачання, неможливості забезпечити доступність та якість медичних та соціальних послуг відповідно до вимог державних стандартів, а також неможливості збереження і покращення здоров’я населення.
Потенційними складнощами, що можуть виникнути під час розв’язання визначених завдань, є:
-створення міждисциплінарних команд – достатньо нової форми міжвідомчої взаємодії;
-низький рівень кадрового забезпечення ерготерапевтами, фізичними терапевтами, соціальними працівниками та іншим персоналом, який залучається до надання реабілітаційних послуг, недостатність системи формування та підтримки професійних компетентностей серед фахівців у сфері медико-соціальної експертизи і реабілітації  та інших суміжних професій.
 
Результати проведення консультацій
Проект розпорядження потребує опублікування на офіційному веб-сайті МОЗ України відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996.
 
Позиція заінтересованих органів
Проект акта потребує погодження з Міністерством соціальної політики України та Урядовим уповноваженим з прав осіб з інвалідністю.
 
3. Обґрунтування вибору оптимального варіанта
У багатьох розвинених країнах світу (країни-члени ЄС, США тощо) впроваджено систему оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я за МКФ, яка вже довела свою ефективність, у тому числі економічну.
У розвинених державах світу та країнах-членах ЄС застосовується соціальна модель оцінки інвалідності, що дозволяє залучати осіб з інвалідністю до ефективної участі в житті суспільства на рівні з іншими громадянами. В сучасній світовій практиці більша частина реабілітаційних послуг надається людям, які мають обмеження життєдіяльності, однак не мають інвалідності.
Досвід співпраці з міжнародними організаціями дає підстави для позитивного оцінювання реальних можливостей ресурсного забезпечення реалізації Концепції.
 Аналіз інших варіантів свідчить, що розмежування медичних і соціальних послуг системи медико-соціальної експертизи, впровадження оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я за МКФ, вдосконалення системи надання реабілітаційних послуг є оптимальним варіантом розв’язання проблеми.

II. Аналітична частина

1. Дослідження проблеми
Існуюча система медико-соціальної експертизи засвідчила неможливість повною мірою забезпечити доступність та якість медичних послуг відповідно до вимог державних стандартів, а також забезпечити збереження і покращення здоров’я населення.
Наразі медико соціальна допомога включає в себе експертну оцінку втрати життєдіяльності, обсяг державної соціальної допомоги, шляхи відновлення здоров’я, працездатності, інтеграції хворого в суспільство.
В Україні створено і функціонує 360 медико-соціальних експертних комісій, з яких 138 спеціального профілю.
Загальна кількість осіб з інвалідністю станом на 01 січня 2018 року становить: 2 635 600 осіб віком від 18 до 100 років, 159044 осіб віком до 18 років. Кількість осіб з інвалідністю по групах: I група – 235 400 осіб, II група – 899 200 осіб, ІІІ група – 1 341 900 осіб віком з 18 до 100 років.
У 2017 році 135674 осіб первинно визнані особами з інвалідністю, з них 110820 осіб працездатного віку і працюючих 44010 осіб. У 2016 році 136302 осіб первинно визнані особами з інвалідністю, з них 112187 осіб працездатного віку і працюючих 44921 осіб.
Кількість складених індивідуальних програм реабілітації для осіб віком від 18 до 100 років за 2017 рік: 477 100 шт. Кількість виконаних індивідуальних програм реабілітації у переоглянутих осіб від 18 до 100 років становить 325 358 шт., з яких повністю виконані 144381 шт., частково виконані 180 977 шт., не виконані 16 374 шт.
Водночас показники повної і часткової реабілітації осіб від 18 до 100 років у 2017 році такі: 7477 осіб визнано повністю реабілітованими (2,1%) та 18251 осіб визнані частково реабілітованими (15,9%). У свою чергу, необхідно зазначити, що діюча система збору і аналізу статистичної звітності не відслідковує ефективність реабілітації дітей.   
З аналізу статистичних даних стає зрозуміло, що потреба в отриманні реабілітаційних послуг стосується значної кількості населення України. Необхідно акцентувати увагу на тому, що вчасна реабілітація, ще до встановлення групи інвалідності, має забезпечити, по-перше, підвищення якості  медичної допомоги, по-друге, зниження ступеня інвалідизації населення України.
Підтвердженням ефективності такого підходу  є показники встановлення інвалідності особам після продовження медико-соціальними експертними комісіями листків непрацездатності. У 2017 році було продовжено 11206 листків непрацездатності, за якими завершено лікування до 01.01.2018 у 8534 випадках. Після завершення лікування визнано особами з інвалідністю лише 2318 осіб (228 осіб І–ІІ груп та 2090 осіб ІІІ групи). Відповідно ефективність продовження лікування становить 72,84%.
У свою чергу, відсутність досконалого інструментарію для оцінки функціонування, життєдіяльності, здоров’я призводить до того, що в Україні й досі використовується застаріла медична модель оцінювання інвалідності, за якою інвалідність визначається як міра втрати здоров’я. Наявна система медико-соціальної експертизи спрямована на встановлення інвалідності з метою надання особі доступу до системи реабілітації і соціального забезпечення. Тобто мова йде передусім про пристосування особи до суспільного життя, але не про відновлення життєдіяльності особи, її активної та повної участі в суспільному житті як самодостатнього члена суспільства. Вирішенням цієї проблеми є запровадження оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я на основі принципів МКФ.
 
2. Можливі варіанти розв’язання проблеми
1. Залишити без змін чинну систему медико-соціальної експертизи.
2. Прийняти розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи”.
 
Варіант 1. Залишити без змін чинну систему медико-соціальної експертизи.
Згаданий варіант не дає змоги створити прозору та ефективну незалежну систему оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я, інтегровану в загальнонаціональну систему охорони здоров’я, оснащену сучасними засобами попередження інвалідизації та максимально можливого відновлення повноцінної життєдіяльності. Крім того, не буде змоги забезпечити раціональне використання кадрових, фінансових і матеріальних ресурсів під час надання реабілітаційних послуг.
Цей варіант не містить регулятивних положень.
Шляхи вирішення:
- розвиток медичних реабілітаційних послуг;
- надання допомоги відповідно до клінічних протоколів.
Фінансування заходів здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, благодійних фондів, міжнародної технічної та фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Ризики:
- вибір цього варіанта призведе до порушення вимог абзацу четвертого підпункту 4 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та положень, викладених в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1008 “Про затвердження плану заходів із впровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків”;
- цей варіант не вирішує проблеми попередження інвалідизації та вчасності надання реабілітаційних послуг ще до встановлення інвалідності;
- відсутня можливість пацієнт-орієнтованої оцінки функціонування за МКФ, реабілітації та соціальної допомоги;
- відсутня можливість використання універсальності мови МКФ для опису показників здоров'я та станів, пов'язаних зі здоров'ям, з метою покращення співпраці між різними користувачами, такими як: працівники сфери охорони здоров'я та соціальної сфери, наукові працівники, адміністратори та громадськість, у тому числі люди з обмеженнями життєдіяльності;
- відсутній механізм удосконалення та розвитку надання реабілітаційних послуг, в тому числі на основі принципу мультидисциплінарності;
- при оцінці обмеження життєдіяльності людини лишається вплив суб’єктивного чинника, що збільшує корупційні ризики.
 
Варіант 2. Прийняти розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи”.
Цей варіант дає можливість створити нову систему оцінки функціонування та потреб у соціальній допомозі. За нової системи для оцінки рівня функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я особи має використовуватись електронний модуль на основі МКФ. Це надасть змогу уникнути корупційних ризиків шляхом мінімізації впливу суб’єктивного чинника. Цей варіант є підґрунтям для запровадження чіткого і цілісного маршруту пацієнта, починаючи з оцінки рівня функціонування, з наступним наданням послуг реабілітації на основі принципу мультидисциплінарності, та продовжуючи наданням соціальної допомоги. Цей варіант є оптимальним для розв’язання проблеми.
Цей варіант не містить регулятивних положень.
Шляхи вирішення:
- схвалення Концепції;
- розробка плану заходів на виконання Концепції і як наслідок:
- перехід від системи медико-соціальної експертизи до системи оцінки функціонування та потреб у соціальній допомозі;
- запровадження оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я на основі принципів МКФ;
- розбудова системи надання реабілітаційних послуг.
Фінансування заходів здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, благодійних фондів, міжнародної технічної та фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Ризики:
-низький рівень кадрового забезпечення ерготерапевтами, фізичними терапевтами, соціальними працівниками та іншим персоналом, який залучається до надання реабілітаційних послуг.

В.о. Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун