Запитання – відповіді

щодо реалізації Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 року № 321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року № 238)

У наведених нижче запитаннях та відповідях терміни та скорочення вживаються у такому значенні:

Порядок - Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 року № 321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року № 238);

ОСЗН – структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчий орган міських, районних у містах рад;

Департамент – структурний підрозділ з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

ЦБІ – Централізований банку даних з проблем інвалідності;

ТЗР – технічні та інші засоби реабілітації;

ІПР - індивідуальна програма реабілітації;

методичні рекомендації щодо Порядку – Методичні рекомендації щодо Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, оприлюднені на офіційному сайті Мінсоцполітики у розділі ,,Інвалідність”, підрозділі "Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, спецавтотранспортом".

Чи мають право ОСЗН укладати договори з підприємствами по замовленням, які були сформовані до набуття чинності змін до Порядку (у період з 2013 по 07.04.2018), та в якій черговості? Яким чином здійснюється забезпечення ТЗР за направленнями, виданими у попередні роки, зокрема, до 14 грудня 2017 року?

Відповідно до п.23, 53 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших осіб ТЗР здійснюється згідно з укладеними ОСЗН договорами, а бюджетні кошти перераховуються підприємствам за фактично виконані роботи, надані послуги.

Враховуючи зазначене та у зв’язку з тим, що реалізація бюджетної програми "Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів" у 2017 році дала змогу Фонду соціального захисту інвалідів забезпечити у повному обсязі осіб з інвалідністю ТЗР за заявками, сформованими в ЦБІ станом на 14.12.2017, на сьогодні підставою для забезпечення ТЗР згідно з Порядком є направлення, видані та сформовані в ЦБІ починаючи з 15.12.2017. При цьому підставою для формування договору для ОСЗН є сформоване підприємством в ЦБІ попереднє замовлення на основі такого направлення.

Таким чином, ОСЗН необхідно оновити направлення, видані до 15.12.2017, та для осіб з інвалідністю, що не скористались своїм правом забезпечення ТЗР за минулий період, забезпечити видачу нових направлень (замість виданих раніше) відповідно до нових вимог Порядку.

Звертаємо увагу, що направлення за попередні роки, за якими вже укладено відповідні договори не потребують оновлення, а такі договори підлягають оплаті та закриттю на підставі актів приймання-передачі робіт (надання послуг), витягу з реєстру про видані ТЗР (для двосторонніх договорів), рахунка підприємства на оплату відповідно до п.53 Порядку.

Як укладати договори, якщо на рахунках ОСЗН та/або регіонального відділення ФСЗІ відсутні кошти у достатньому обсязі? Згідно з Порядком, після підписання договору, у підприємства є 40 робочих днів на виготовлення ТЗР, а в ОСЗН 14 робочих днів на оплату, з моменту отримання акту виконаних робіт.

У випадку, якщо сума попередніх замовлень більша, ніж обсяг кошторисних призначень, що доведені до ОСЗН, у співробітника ОСЗН є можливість встановити період для договору по попередніх замовленнях в ЦБІ по конкретному підприємству та охопити попередні замовлення на загальну суму в межах доведених кошторисних призначень. Таким чином, саме попередні замовлення за відповідний період перейдуть в статус "Включено в договір" та договір буде сформовано та укладено на суму в межах доведених кошторисних призначень. Після надходження наступного траншу кошторисних призначень формується новий договір по попередніх замовленнях за описаним алгоритмом.

В якому порядку ОСЗН має здійснювати оплату підприємствам за договорами, чи впливає на оплату черговість?

Пунктом 53 Порядку визначено, що бюджетні кошти перераховуються підприємствам ОСЗН після забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи ТЗР, за двосторонніми договорами на підставі актів приймання-передачі робіт (надання послуг), витягу з реєстру про видані ТЗР, рахунка підприємства на оплату; за тристоронніми договорами – на підставі актів приймання-передачі робіт (надання послуг), рахунка підприємства на оплату, окрім того по протезно-ортопедичних виробах додається замовлення на його виготовлення, не пізніше 14 робочих днів з дати надходження до ОСЗН акта приймання-передачі робіт (надання послуг). При цьому ОСЗН перевіряється відмітка підприємства про видачу виробу та робиться відмітка в ЦБІ про завершення виконання договору та сплати коштів за цим договором.

Таким чином, оплата за видані ТЗР проводиться за черговістю дат надходження актів приймання-передачі робіт (надання послуг).

Як забезпечити черговість виконання замовлень?

Відповідно до п.12 Порядку особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші особи забезпечуються ТЗР в порядку черговості. При цьому, першочергово забезпечуються ТЗР та отримують компенсацію діти з інвалідністю, позачергово – постраждалі внаслідок антитерористичної операції, жінки після мастектомії, секторальної резекції молочної залози, квадрантектомії, з порушеннями розвитку молочних залоз, особи з інвалідністю у разі первинного забезпечення ТЗР.

Звертаємо увагу, що черга щодо фактичного отримання особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою ТЗР не залежить від дати видачі направлення ОСЗН, оскільки такі особи або їх законні представники мають право звернутися на підприємство через деякий час після видачі такого направлення. Таким чином підприємства виконують індивідуальні заявки осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших осіб на забезпечення ТЗР в порядку черговості за зверненням особи з інвалідністю до підприємства з оригіналом направлення та на підставі укладених договорів, а оплата за видані ТЗР проводиться за черговістю дат надходження актів приймання-передачі робіт (надання послуг).

Чохли на протези включаються у трьохсторонній договір чи укладається окремий двосторонній?      

Відповідно до п.23 Порядку згідно з тристороннім договором здійснюється забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними на нижні кінцівки та кріслами колісними, забезпечення іншими виробами, в тому числі і супутніми товарами, такими як чохли для кукси верхніх та нижніх кінцівок або комплект таких чохлів, здійснюється згідно з двосторонніми договорами, укладеними ОСЗН з підприємством.

З якого періоду виплачується компенсація за самостійно придбані вироби особам з інвалідністю?

Звертаємо увагу, що Порядком в останній редакції вперше реалізовано можливість виплати особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та іншим особам за їх бажанням грошової компенсації вартості за самостійно придбані ТЗР, зазначена норма була відсутня в попередній редакції акта. Відповідно до п.5 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Відповідно до п.53 Порядку виплата компенсації здійснюється на підставі фіскального чека, який підтверджує придбання виробу у підприємства, що відповідає кваліфікаційним вимогам, а за спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією тільки на підставі фіскального чека.

З огляду на зазначене, виплата грошової компенсації за кошти державного бюджету може здійснюватись ОСЗН тільки за ті ТЗР, які були самостійно придбані особами з інвалідністю або їх законними представниками з моменту вступу в дію постанови Кабінету Міністрів України №238 від 14.03.2018, якою затверджено Порядок в новій редакції, а саме з моменту опублікування в офіційному виданні "Урядовий кур'єр" від 07.04.2018, № 68, підтвердженням чого є дата в фіскальному чеку.

Компенсація за покупку особою з інвалідністю спеціальних засобів для спілкування та обміну інформацією відшкодовуються лише, якщо придбані на підприємствах, що відповідають кваліфікаційним вимогам чи на будь-яких?

Відповідно до п.п.37, 53 Порядку виплата компенсації за спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією здійснюється на підставі оригіналу фіскального чека, що підтверджує придбання виробу за його фактичною вартістю, у розмірі не вище граничної ціни, встановленої Мінсоцполітики. Таким чином отримання компенсації за такі засоби не передбачає їх придбання у підприємства, що відповідає кваліфікаційним вимогам.

Яка форма заяви на компенсацію самостійно придбаних засобів реабілітації?

Заява на виплату компенсації складається у довільній формі і має містити такі дані: П.І.Б. заявника, зареєстроване місце проживання, фактичне місце проживання/перебування адресу проживання, контактний номер телефону, найменування та ціну виробу, суму компенсації (в межах граничної ціни, встановленої Мінсоцполітики), дату написання заяви та підпис заявника. На сьогодні розроблено проект форми такої заяви, яка буде затверджена наказом Мінсоцполітики, та оприлюднена у встановленому порядку.

Чи потрібно особі з інвалідністю самостійно підписувати договори з усіма сторонами або готувати сам договір?

Відповідно до п.23 Порядку ОСЗН готує всі примірники договору. Згідно з методичними рекомендаціями щодо Порядку ОСЗН формує договір в ЦБІ на підставі попередніх замовлень підприємства, після чого підприємство має можливість роздрукувати договір та підписати його особою з інвалідністю або її законним представником (тристоронній договір) та керівником підприємства, та надіслати його до ОСЗН. Підпис в договорі ОСЗН ставиться після того, як договір підписано іншими сторонами.

Чи можна вносити у ЦБІ вироби з однаковим шифром, але за різною ціною?

Відповідно до п.53 Порядку оплата ТЗР, послуг з їх післягарантійного ремонту, реабілітаційних послуг здійснюється за фактично виконані роботи, надані послуги. Таким чином, вироби з однаковим шифром можуть відрізнятися фактичною вартістю, з якої складається ціна договору. На сьогодні в ЦБІ реалізовано можливість внесення виробів з однаковим шифром та різною фактичною вартістю по тристороннім договорам в тіло договору в розділі "ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ", а по двостороннім договорам до невід’ємного додатку до нього – Переліку ТЗР, якими підприємство забезпечує осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб згідно з цим договором.

Хто може підписувати договори у ЦБІ? Лише департаменти, чи також ОСЗН?

Право виступати стороною договору, зокрема і підписантом, в даному випадку надано юридичній особі. Відповідно до п.23 Порядку підписання договорів можливо здійснювати з використанням електронного цифрового підпису, але лише за умови його наявності у всіх сторін договору. На сьогодні в ЦБІ функція укладання договорів з використанням ЄЦП знаходиться в стадії розробки.

Чи можуть ОСЗН робити вигрузку по відкритим підприємствами замовленням?

На сьогодні в ЦБІ для ОСЗН реалізовано можливість формування звіту ("вигрузки") по відкритих підприємством попередніх замовленнях по всіх групах виробів, відповідно до якого формується потреба у коштах та здійснюється розподіл доведених кошторисних призначень в межах регіону між місцевими ОСЗН.

За яким принципом обласні департаменти повинні здійснювати розподіл доведених кошторисних призначень?

Віповідно до п.52 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб ТЗР і виплата компенсації здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики у державному бюджеті, за напрямами їх використання. Розподіл доведених кошторисних призначень в межах регіону між місцевими ОСЗН має здійснюватися з урахуванням показників кількості попередніх замовлень на першочергове/позачергове забезпечення ТЗР та усіх попередніх замовлень, сформованих в ЦБІ станом на конкретну дату, почергово, згідно дати їх відкриття, відповідно до виділеного обсягу коштів за кожним напрямом їх використання.

Яким чином виробник має отримати витяг з реєстру ЦБІ, щоб згідно двостороннього договору надати його ОСЗН разом з Актом виконаних робіт?

Відповідно до методичних рекомендацій щодо Порядку ОСЗН формує в ЦБІ витяг з реєстру про видані особам ТЗР, який невід'ємним додатком до акта приймання-передачі робіт (надання послуг), перевіряє данні, а також факт видачі ТЗР особам з інвалідністю та задоволення їх потреб (це можливо робити вибірково в телефонному режимі), після чого підприємство має доступ в ЦБІ до такого витягу в режимі "просмотр" а також можливість роздрукувати такий витяг, підписати його та сформувати на його підставі акт приймання - передачі робіт (надання послуг) за відповідним договором.

З метою здійснення ремонту протезно-ортопедичного виробу, особа з інвалідністю може звернутися як до підприємства, так і до ОСЗН. Чи можна передбачити наступний механізм: особа з інвалідністю звертається до підприємства, а ОСЗН приймає рішення щодо можливості забезпечення на основі висновку лікаря підприємства?

Відповідно до п.п.47, 23 Порядку, післягарантійний ремонт ТЗР проводиться підприємствами, сервісними центрами за заявою особи чи її законного представника або за зверненням ОСЗН на підставі заяви зазначених осіб, на основі договорів, укладених ОСЗН з підприємством, що сформовані на підставі відкритих підприємством в ЦБІ попередніх замовлень.

Таким чином взаємодія між ОСЗН та підприємством в частині надання послуг з післягарантійного ремонту ТЗР здійснюється через ЦБІ, а також за допомогою засобів зв’язку, письмово, електронною поштою тощо. При цьому видачу направлення на післягарантійний ремонт Порядком не передбачено.

Як формується ціна на ТЗР?

На сьогодні ціна на ТЗР, якими забезпечуються особи з інвалідністю. діти з інвалідністю, інші особи за кошти державного бюджету, формується підприємством за фактичною собівартістю виробу з урахуванням нормативу рентабельності, встановленому Мінсоцполітики, а також у межах граничної ціни, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 29.01.2016 № 59 "Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації", зареєстрованим у Мінюсті 18.02.2016 року за № 257/28387, і є предметом господарської діяльності.

Таким чином договори на забезпечення ТЗР укладаються ОСЗН за фактичною ціною виробу у межах граничної ціни, а у разі її перевищення – за рішенням Мінсоцполітики на підставі рекомендацій робочої групи із забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення ТЗР, яка утворена при Мінсоцполітики.

Звертаємо увагу, що підприємству надається можливість визначити фактичну ціну виробу на протязі 20 робочих днів з дня повідомлення про вибір підприємства особою з інвалідністю та надати згоду або відмову на забезпечення відповідним ТЗР. На цій стадії з метою визначення фактичної ціни за виріб можливо формування анкети на виготовлення/забезпечення ТЗР з визначенням функціональних можливостей особи або проекту замовлення на виготовлення протезно-ортопедичного виробу. Відповідно до методичних рекомендацій щодо Порядку до попереднього замовлення підприємством вноситься фактична ціна за виріб, на підставі якої в ЦБІ формується ціна договору.

У ЦБІ не передбачено відмітку про згоду або відмову підприємства виконувати замовлення.

Згідно з п.23 Порядку підприємство протягом 20 робочих днів з дня повідомлення про вибір підприємства особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законним представником подає ОСЗН згоду/відмову на забезпечення відповідним ТЗР, про що підприємством робиться відповідна відмітка у ЦБІ. Зазначену функцію реалізовано в версії ЦБІ 2.6.1.0, яку встановлено та запущено в роботу 06.07.2018.

Чи можна за Порядком забезпечувати громадян інших країн або осіб без громадянства ТЗР?

 Відповідно до статті 4 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" дія зазначеного закону поширюється осіб з інвалідністю з числа іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, та осіб, яких визнано біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту, якщо інше не передбачено законами України чи міжнародними договорами, згода на обов'язковість  яких  надана Верховною Радою України та осіб з інвалідністю з числа іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні і мають право на реабілітацію згідно із законами України чи міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Одночасно згідно із статтею 26 зазначеного закону рішення про забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР приймається медико-соціальними експертними комісіями (лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів - щодо дітей з інвалідністю) на  підставі медичних показань і протипоказань, а також соціальних критеріїв.

Оскільки зазначені групи осіб не проходять обстеження відповідних комісій, у них відсутні висновки МСЕК про встановлення інвалідності, ІПР, висновки ЛКК, рішення ВЛК, що є підставою для взяття на облік на безоплатне забезпечення ТЗР або виплату компенсації в ОСЗН за зареєстрованим місцем проживання таких осіб. Таким чином держава забезпечує їх безперешкодний доступ до отримання ТЗР, але не забезпечує таке право за кошти держбюджету. Водночас, таке забезпечення можливе за особисті кошти осіб, кошти місцевого бюджету, благодійних пожертв від юридичних і фізичних осіб, гуманітарної допомоги та з інших джерел, не заборонених законодавством.

У новій редакції Порядку не згадуються довічні направлення. Чи потрібно додатково направляти людей з ампутаціями на медичне обстеження? На який термін видавати направлення на протезування, у тому числі, протезування молочної залози?

Відповідно до п.20 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб ТЗР здійснюється виключно на підставі виданого ОСЗН оригіналу направлення у паперовому вигляді, сформованого з урахуванням медичних висновків. При цьому згідно з п.22 Порядку направлення, видані ОСЗН, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам, діє протягом строку, визначеного ІПР або висновком МСЕК, ЛКК, рішенням ВЛК.

Отже, при повторному зверненні для отримання ТЗР особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі або їх законному представнику необхідно отримати від ОСЗН оригінал направлення в паперовому вигляді. У такому випадку необхідність звертатись до медичного закладу визначається строком дії зазначених документів.

Крім того, звертаємо увагу, що видача направлень здійснюється на підставі коректної інформації в діючій ІПР щодо найменувань засобів. Впровадження ефективного механізму забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР можливо при належній організації роботи не лише ОСЗН, а й МСЕК та ЛКК, фахівці яких вносять інформацію в ІПР щодо забезпечення ТЗР осіб з інвалідністю, які необхідні в процесі реабілітації таких осіб.

Статтею 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" передбачено встановлення групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково) у випадку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій (певним категоріям осіб), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку.

Чи використовувати таблицю сумісності відповідно до наказу Мінсоцполітики від 11.04.2017, №602 "Про затвердження Порядку призначення ТЗР відповідно до функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, постраждалого внаслідок антитерористичної операції"?

Згідно з Порядком призначення ТЗР відповідно до функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, постраждалого внаслідок антитерористичної операції проводиться на підставі рекомендацій, зазначених в індивідуальній програмі реабілітації або висновку ЛКК чи рішенні ВЛК користувача, і є обов’язковим при забезпеченні ними. При цьому призначення крісел колісних проводиться лікарем або реабілітологом за результатами оцінювання функціональних можливостей користувача шляхом анкетування за формою, наведеною в додатку 1 до цього порядку.

Одночасно при наданні направлень необхідно враховувати сумісність ТЗР, їхніх функцій і технічних характеристик, визначену згідно з додатком 4 до зазначеного порядку.

У ЦБІ генерується договір відмінний від наказу Мінсоцполітики від 12.04.2018, №506 "Про затвердження типових форм договорів про забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи технічними та іншими засобами реабілітації, надання послуг з їх ремонту".

Станом на 01.06.2018 в ЦБІ шаблони договорів приведено у відповідність до типових форм договорів про забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи ТЗР, надання послуг з їх ремонту, затверджених наказом Мінсоцполітики від 12.04.2018, № 506, зареєстрованому в Мінюсті 04.05.2018 за № 549/32001.

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 179 Господарського кодексу України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору та не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Чи має особа з інвалідністю письмово повідомляти ОСЗН про вибір підприємства?

Відповідно до 23 Порядку особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники обирають підприємство і повідомляють відповідний ОСЗН про вибір такого підприємства. Згідно з методичними рекомендаціями щодо Порядку таке повідомлення здійснюється за допомогою засобів зв’язку, письмово, електронною поштою тощо.

Чи достатньо для забезпечення особа з інвалідністю протезами верхніх кінцівок запису в ІПР щодо необхідності такого протезування і які протези верхніх кінцівок можуть замовити особи з інвалідністю?

Порядком визначено, що особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ТЗР відповідно до ІПР.

У разі забезпечення протезами верхніх кінцівок відповідно до медичних показань особи з інвалідністю, діти з інвалідністю можуть бути забезпечені двома видами протезів різної функціональності, а саме: косметичним та робочим або з тяговим керуванням та робочим, а постраждалі внаслідок антитерористичної операції – косметичним та із зовнішнім джерелом енергії (в тому числі підвищеної функціональності за новітніми технологіями) або з тяговим керуванням/з тяговим керуванням комбінованим та із зовнішнім джерелом енергії (в тому числі підвищеної надійності та функціональності).

Відділ Державної казначейської служби України вимагає у розділі ІХ Строк дії договору вимагає викласти у наступній редакції "Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 20__року, але до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором". Під роком мається на увазі бюджетний рік.

Станом на 01.07.2018 в ЦБІ в шаблонах тристоронніх договорів про забезпечення протезом верхньої/нижньої кінцівки/ортезом шарнірним на нижню кінцівку та про забезпечення кріслом колісним розділ ІХ "СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ" відповідно до п.4 статті 179 Господарського кодексу України буде конкретизовано та викладено в такій редакції:

"Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до__________ 20____ року, а в частині виконання зобов’язань – до повного та належного їх виконання Сторонами за цим Договором".

Чи мають ОСЗН розділяти черги для дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю?

Відповідно до п.12 Порядку першочергово забезпечуються ТЗР та отримують компенсацію діти з інвалідністю, позачергово – постраждалі внаслідок антитерористичної операції, жінки після мастектомії, секторальної резекції молочної залози, квадрантектомії, з порушеннями розвитку молочних залоз, особи з інвалідністю у разі первинного забезпечення ТЗР.

Таким чином, спочатку відбувається забезпечення ТЗР першочергово, а далі поза чергою.

Разом з тим, звертаємо увагу, що згідно з п.53 Порядку пріоритетними напрямами використання бюджетних коштів є забезпечення протезами, ортезами, кріслами колісними.

Яким чином забезпечити повернення ТЗР особливо у випадках, коли отримувачем була одинока особа з інвалідністю, яка померла? Хто у даному випадку повинен повернути ТЗР?

Відповідно до п.27 Порядку у разі смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи виданий безоплатно ТЗР, строк експлуатації якого не закінчився, повертається ОСЗН або сервісному центру членами сім’ї померлої особи. Перелік ТЗР, що підлягають поверненню, та порядок їх повернення затверджено наказом Мінсоцполітики від 18.02.2015 № 186.

Повернення ТЗР, якими були забезпечені одинокі особи з інвалідністю та інші особи, що померли, організовують ОСЗН та сервісні центри.

У разі відмови членів сім’ї померлих осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб повернути ТЗР їх вилучення здійснюється за рішенням суду.

Хто здійснює контроль чи правильно управління соціального захисту населення видали той чи інший виріб, наприклад протези для купання обов’язково чи ні, тому що є особи з інвалідністю похилого віку, які відмовляються від даного виробу, але підприємства просять внести даний виріб до направлення і чи має бути в довідці від лікаря вказуватися протез для купання?    

Відповідно до п.20 Порядку ОСЗН формує направлення на забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи ТЗР з урахуванням медичних висновків та на підставі документів, зазначених у пункті 15 Порядку, зокрема ІПР або висновків МСЕК, ЛКК, рішення ВЛК.

Чи вважається первинним звернення  для забезпечення засобами реабілітації, якщо заявник уже отримував засоби реабілітації іншої групи виробів?

Порядком не передбачено поняття "первинне звернення", проте розрізняються поняття первинного та повторного забезпечення ТЗР. Таким чином, якщо особа не отримувала раніше ТЗР даної групи виробів, то це є первинне забезпечення особи даним ТЗР, але вона на цей момент може стояти на обліку осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб, які мають право на безоплатне забезпечення ТЗР або виплату компенсації.

Чи можуть особи з інвалідністю, які проживають у об’єднаних територіальних громадах, звертатись до управлінь соціального захисту населення для взяття на облік?

Так, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники мають право вибору та згідно з п.15 Порядку для взяття на облік подають відповідну заяву ОСЗН або виконавчому засобу ради об’єднаної територіальної громади.

Який механізм повернення після смерті особи з інвалідністю електроскутера, отриманого особою з інвалідністю за умов доплати?

Відповідно до п.27 Порядку у разі смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи виданий безоплатно ТЗР, строк експлуатації якого не закінчився, повертається ОСЗН або сервісному центру членами сім’ї померлої особи. Перелік ТЗР, що підлягають поверненню, затверджений наказом Мінсоцполітики від 18.02.2015 № 186, не включає електроскутери. Додатково повідомляємо, що на сьогодні Мінсоцполітики розроблено проект оновленого відповідно до Порядку переліку, який включає електроскутер.

Чи потрібно додатково у індивідуальній програмі реабілітації вказувати необхідність у забезпеченні жінок після мастектомії, секторальної резекції молочної залози, квадрантектомії та з порушеннями розвитку молочних залоз ліфами та компресійними рукавами?

Відповідно до п.37 Порядку жінки після мастектомії, секторальної резекції молочної залози, квадрантектомії та з порушеннями розвитку молочних залоз забезпечуються протезами молочної залози обов’язково з ліфами для їх кріплення та у разі потреби, що визначається індивідуальною програмою, висновком МСЕК, ЛКК, ― разом з компресійним рукавом при лімфодемі. Таким чином, спеціальне уточнення необхідне лише для отримання компресійного рукава при лімфодемі.

Особі з інвалідністю рекомендовано забезпечення електроскутером, а можливості провести доплату немає. Чи буде правомірно забезпечити таку особу дорожнім кріслом колісним з електроприводом (за її бажанням) без зміни рекомендацій у програмі реабілітації? 

Відповідно до п. 43 Порядку забезпечення електроскутером здійснюється лише за бажанням осіб, які мають право на забезпечення дорожнім кріслом колісним з електроприводом, за умови доплати решти вартості, що перевищує граничну ціну на таке крісло. Таким чином, доцільно запропонувати замість електроскутера дорожнє крісло колісне з електроприводом у межах граничних цін.

Додатково звертаємо увагу, що відповідно до п.6 Порядку, медичні показання для забезпечення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю з 14 років кріслами колісними з електроприводом для пересування поза межами приміщення визначають обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, республіканська в Автономній Республіці Крим МСЕК з оформленням відповідного медичного висновку. Таким чином, у відповідному медичному висновку МСЕК доцільно прописувати два засоби реабілітації на вибір: "дорожнє крісло колісне з електроприводом або електроскутер".

Чи має право особа з інвалідністю на забезпечення автомобілем, якщо йому видавалось дорожнє крісло колісне з електричним приводом?

Згідно з п.44 Порядку направлення на забезпечення дорожнім кріслом колісним з електроприводом видається лише у разі відсутності у користуванні автомобіля, отриманого через ОСЗН.

Чи повинні ОСЗН здійснювати виїзд до особи для проведення огляду виданих ТЗР згідно з наказом Мінсоцполітики від 23.03.2017 № 457 "Про затвердження Порядку огляду виданих ТЗР, якими забезпечені особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, інші особи"?    

В попередній редакції Порядку (до вступу в дію постанови Кабінету Міністрів України №238 від 14.03.2018 з моменту опублікування 07.04.2018) відповідно до пункту 53 Мінсоцполітики мало право проводити огляд виданих технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечені особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, інші особи, в порядку, визначеному Міністерством. На сьогоднішній день цей пункт виключено з Порядку, а Наказ №457 "Про затвердження Порядку огляду виданих технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечені особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, інші особи" підлягає скасуванню.

Відповідно до п.54 діючого Порядку моніторинг забезпечення ТЗР та оцінка якості надання послуг особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі здійснюється ОСЗН, Фондом соціального захисту інвалідів, його територіальними відділеннями. Порядок проведення такого моніторингу розробляється.

У які строки ОСЗН має надсилати особі з інвалідністю направлення на повторне забезпечення ТЗР і коли відбувається видача ТЗР?  

Відповідно до п.20, 29 Порядку у разі повторного забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи ТЗР ОСЗН інформує таку особу або її законного представника про завершення строку, на який видано ТЗР за два місяці до закінчення зазначеного строку та видає або надсилає такій особі або її законному представнику оригінал направлення у паперовому вигляді, а видача виробу здійснюється не раніше закінчення строку, на який видано попередній виріб, окрім випадків дострокової заміни ТЗР.

Довідка ЛКК про зміну антропометричних параметрів дитини з інвалідністю може бути подана не раніше ніж через два місяці з дати останньої видачі взуття. Строк експлуатації взуття 1 рік. Коли та на який строк видається направлення ОСЗН на забезпечення взуттям для дітей?

Відповідно до п.22 Порядку направлення, видані ОСЗН, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам, діє протягом строку, визначеного індивідуальною програмою або висновком МСЕК, ЛКК, рішенням ВЛК. В даному випадку строк дії направлення буде визначено відповідно до строку дії довідки ЛКК про зміну антропометричних даних дитини.

Яким чином фіксується факт компенсації за придбаний особою з інвалідністю ТЗР?

Пунктом 53 Порядку визначено, що після виплати особі з інвалідністю, законному представнику дитини з інвалідністю, постраждалому внаслідок антитерористичної операції компенсації (перерахунку коштів на спеціальний рахунок такої особи) ОСЗН вносить інформацію про таку виплату до ЦБІ.

Чи будуть забезпечуватись діти до 18 років ортезами нижніх кінцівок, зокрема, яким були видані направлення в минулі роки?

Згідно з п.37 Порядку діти з інвалідністю та діти віком до 18 років забезпечуються протезно-ортопедичними виробами у міру виростання, що підтверджується довідкою ЛКК про зміну антропометричних даних (за винятком ортопедичного взуття). Забезпечення дітей з інвалідністю ТЗР здійснюється відповідно до діючого Порядку за направленнями, сформованими в ЦБІ та виданими починаючи з 15.12.2017.

Окремо звертаємо увагу, що діючим Порядком не передбачено забезпечення дітей віком до 18 років індивідуальними ортезами на стопу (устілки).

Чи має право особа з інвалідністю по зору/слуху на вибір між отриманням компенсації за самостійно придбані засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією та безпосереднім забезпеченням відповідними засобами реабілітації через ОСЗН?

Відповідно до п.2 Порядку спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією належать до ТЗР, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші окремі категорії населення через ОСЗН та за які за бажанням зазначених осіб або їх законних представників виплачується компенсація.

Згідно з п.5 Порядку безоплатне забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб ТЗР за рахунок коштів державного бюджету здійснюються підприємствами, які відповідають кваліфікаційним вимогам. На сьогодні жодне з підприємств в Україні не проходило перевірку на відповідність кваліфікаційним вимогам на постачання засобів для орієнтування, спілкування та обміну інформацією.

З огляду на зазначене, особам з інвалідністю надається можливість самостійно придбати необхідний засіб для орієнтування, спілкування та обміну інформацією на вільному ринку та отримати компенсацію на підставі фіскального чека в межах граничної ціни відповідно до п.п.37, 53 Порядку. При цьому оригінал фіскального чека для виплати компенсації передається особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками до ОСЗН не пізніше чотирьох місяців з дати, зазначеної в фіскальному чеку (п.53 Порядку).

Чи передбачає постановка на облік осіб з інвалідністю по зору або слуху для забезпечення спеціальними засобами для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, пред’явлення індивідуальної програми реабілітації?

Відповідно до п.15 Порядку разом із заявою про взяття на облік ІПР не пред’являється особами з інвалідністю для виплати компенсації за спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією у визначених Порядком випадках.

Яким чином компенсуються мобільний телефон для особам з інвалідністю по зору?

Відповідно до п.10 Порядку особи з інвалідністю I та II групи по зору та законні представники дітей з інвалідністю по зору можуть придбати мобільний телефон замість одного, декількох або всіх засобів (крім мобільних телефонів для письмового спілкування), передбачених в додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321. Таким особам, які надали фіскальний чек, відшкодовується вартість мобільного телефона в межах граничної ціни, в тому числі сукупної, на спеціальні засоби для спілкування, орієнтування та обміну інформацією для осіб з інвалідністю по зору із строком п’ять років, на який видано виріб.

Тобто особи з інвалідністю по зору I та II групи по зору та законні представники дітей з інвалідністю по зору мають право на компенсацію вартості самостійно придбаного мобільного телефона в межах сукупної граничної ціни на спеціальні засоби для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, які передбачені пунктом 8 Порядку для таких осіб, зокрема це годинник (електронний – дітям віком від шести років, дорослим на вибір – електронний або механічний), а також аудіоплеєр.

Таким чином, компенсація за мобільний телефон для осіб з інвалідністю I та II групи по зору та дітей з інвалідністю по зору на сьогодні відповідно до наказу Мінсоцполітики № 59 від 29.01.2016, зареєстрованого в Мінюсті 18.02.2016 за № 257/28387 буде становити за:

Який порядок здійснення попередньої оплати у грудні місяці за договорами про забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи ТЗР, надання послуг з їх ремонту?

Відповідні роз’яснення надані листами Мінсоцполітики від 12.11.2018 №21826/0/2-18/58, від 14.11.2018 №22048/0/2-18/58, від 30.11.2018 №23441/0/2-18/58, від 30.11.2018 №23442/0/2-18/58, а також листом від 21.11.2018 №13-08/964-19198  отримано відповідь від Державної казначейської служби України щодо забезпечення органами Казначейства дотримання вимог Порядку, зокрема і в частині здійснення попередньої оплати в грудні.