Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.
Діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їх потреб у відновленні здоров’я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.
Соціальний захист інвалідів з боку держави полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв’язку до особливостей інвалідів.
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.
Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України.
Медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.
Крім того, зазначена експертиза виявляє компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприятиме функціональній, психологічній, соціальній, професійній реабілітації та адаптації інваліда.
Залежно від ступеня втрати здоров’я інвалідність поділяється на три групи (I, II та III). Причинами інвалідності є: загальне захворювання, трудове каліцтво, професійне захворювання, інвалідність з дитинства; для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби. Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.
Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) організуються в самостійні центри, бюро при управліннях охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
МСЕК при встановленні інвалідності керуються Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 5 вересня 2011р. №561, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.11.2011р. за №1295516/20033.
Рішення МСЕК може бути оскаржене до суду в установленому порядку.

МЕДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ЮРИСТА: ПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ

ПИТАННЯ:
1.Якими медичними установами розглядається питання про встановлення інвалідності у повнолітніх та неповнолітніх осіб?
2.До якого віку встановлюється категорія “дитина-інвалід”?
3.Порядок направлення для огляду хворого у МСЕК?
4.Огляд хворих у МСЕК проводиться за місцем лікування чи проживання хворого?
5.З якого часу встановлюється інвалідність у разі визнання хворого інвалідом?
6.Як отримати групу інвалідності? Яка група інвалідності повинна надаватися особі, хворій на ДЦП?

ВІДПОВІДЬ:
1.Відповідно до ст.7 Закону України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” інвалідність повнолітніх хворих встановлюється медико-соціальними експертними комісіями (далі - МСЕК), а неповнолітніх - лікарсько-консультативними комісіями (далі - ЛКК) лікувально-профілактичних закладів.
2.Відповідно до ст.7 Закону України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” категорія “дитина-інвалід” встановлюється особам у віці до 18-ти років.
3.Порядок направлення для огляду хворих на МСЕК врегульований Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.XII.2009, №1317.
Відповідно до зазначеного нормативного акту, особа, що звертається для встановлення інвалідності, направляється на медико-соціальну експертизу лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу охорони здоров‘я за формою затвердженою МОЗ після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності особи.
4.Медико-соціальна експертиза осіб, які можуть з‘явитися на МСЕК проводиться за місцем їх проживання.
Медико-соціальна експертиза осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, які за станом здоров‘я не можуть з явитися на засідання комісії, проводиться за місцем їх проживання, а також у стаціонарних відділеннях центрів соціального обслуговування, тимчасового проживання у закладах соціального захисту безпритульних громадян та центрах соціальної адаптації осіб звільнених з місць позбавлення волі, або в стаціонарі, де така особа перебуває на лікуванні.
5.Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.
6.МСЕК при визначенні групи інвалідності враховують не тільки наявність анатомічних дефектів та/або необоротних змін, але й можливість відновлення соціальної адаптації, позитивний прогноз динаміки працездатності.
Наприклад, відсутність кінцівки у дитини є підставою до встановлення І групи; а у дорослої людини, яка отримала освіту і має змогу працювати, може бути встановлена нижча група з огляду на відновлення соціальної адаптації та працездатності. Крім, того хворі діти мають статус дітей-інвалідів і ще в дитинстві визначається приналежність до певної, однак при встановлені інвалідності у 18 років групу може бути змінена, це залежить від того, як дитина адаптована до навколишнього середовища і чи є вона працездатною /Інструкція про встановлення інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров‘я України від 05.IX.2011, №561/.

Чим відрізняється нове Положення про медико-соціальну експертизу (МСЕК) від колишнього?
- Різниця із попереднім положенням незначна. Раніше лікарі МСЕК при встановленні групи інвалідності керувалися наказом МОЗ України 183 від 7 квітня 2004 року зі змінами від 3 листопада 2004 року. Якщо хворий не погоджувався з резолюцією МСЕК, він міг оскаржити рішення районної або міської експертизи в центральній комісії міста або області. У разі незгоди і з цим висновком особа могла звернутися в Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності в Дніпропетровську і пройти експертизу там. Відповідно до нового Положення, крім центральної буде діяти республіканська комісія при Міністерстві охорони здоров'я, на якій будуть вирішувати всі спірні питання щодо встановлення інвалідності й  призначати експертизу в Дніпропетровську.
Ще одне нововведення: раніше існувала одна (I) “важка” група інвалідності. Тепер вона буде ділитися на дві підгрупи: А і Б. До підгрупи А відноситимуть зовсім безпомічних людей, які потребують постійного догляду. А до підгрупи Б тих, хто теж потребує догляду, але не постійного. Наприклад, інваліди без обох ніг. Вони навіть можуть працювати приміром, диспетчером на телефоні. Що стосується інших пунктів, то в старій і новій редакціях Положення вони практично збігаються. Якщо інвалідність у хворого встановлена безстрокова, то йому не треба проходити МСЕК наново. Згідно із Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” пенсія з інвалідності, а також інші соціальні гарантії для інвалідів в обох підгрупах А і Б однакові.
Встановлення інвалідності та її групи тривалий процес, що вимагає певних знань і зусиль. Як вдалося з'ясувати адміністратору Веб-сайту, допомогти інвалідам у відстоюванні своїх прав може Громадська організація “Спілка нечуючих юристів”, що знаходиться в Києві. Ще одна організація, що займається юридичним захистом нечуючих інвалідів, у тому числі Спеціалізована юридична консультація для осіб з інвалідністю по слуху Адвокатури телефакс: (044) 484-03-90.
    
Довідка
Нагадаємо, що пенсію по інвалідності призначають із того дня, коли органи медико-соціальної експертизи визнають людину інвалідом. Проходять експертизу за направленням лікувально-профілактичної установи охорони здоров'я.
Як розповів напередодні ГО СНЮ провідний спеціаліст Департаменту соціального, трудового та гуманітарного законодавства В.Міненко, медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) організуються в самостійні центри, бюро при управліннях охорони здоровя обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” МСЕК перебувають у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я України і працюють за територіальним принципом: республіканська; Кримська, обласні, центральні міські (у містах Києві та Севастополі); міські, міжрайонні, районні.