На Київщині суд виніс вирок глухонімому водію-винуватцю ДТП, який збив мотоцикліста

В И Р О К
Іменем України

28 липня 2017 року, Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Бурбели Ю.С., за участю секретаря Солдатенко В.С., прокурора Саркісян Д.В., захисника Колодій Є.В., потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3, перекладача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/369/90/17 (cправа № 369/4569/15-к) за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Київ, який має вищу освіту, одружений, має двоє неповнолітніх дітей, не працює, інвалід 3-ї групи з народження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за наступних обставин.
19.09.2014, о 18 години 10 хвилин водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем "Hyundai Accent", реєстраційний номер НОМЕР_1, виїжджав з прилеглої території автодороги Київ-Одеса, яка закрита для проїзду транспортних засобів для проведення ремонтних робіт.
В подальшому, рухаючись у вказаному напрямку, в районі 19 км.- 350 метрів автодороги Київ-Одеса, ОСОБА_5 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїжджаючи на дорогу з прилеглої території не дав дорогу транспортним засобам, що рухалися по ній, внаслідок чого виїхав на дорогу Київ-Одеса, де допустив зіткнення з мотоциклом "Honda G1 1800", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по автодорозі Київ-Одеса в напрямку м.Одеси.
В результаті ДТП водій мотоцикла "Honda G1 1800", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у виді: епіметадіафізу лівої променевої кістки зі зміщенням відломків, які, згідно висновку експерта №90/Д від 24.04.2015 відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.
В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України п.п.1.5 (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3 "б" (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 10.1 (Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.); 10.2 (Виїжджаючи на дорогу з житлової зони , дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.)
Порушення ОСОБА_5 вимог п.п.1.5, 2.3 "б", 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які настали в результаті ДТП.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав суду, що 19.09.2014 приблизно о 18 годині він виїжджав з с.Віта Поштова на автодорогу Київ-Одеса, щоб поїхати до м.Києва. Для того, щоб проїхати до м.Києва йому потрібно було спочатку їхати в напрямку м.Одеси, а потім розвернутися. Знаку, який би дозволяв розворот на даній ділянці не було. Він проїхав по ділянці автодороги, де проводились ремонтні роботи і став виїжджати на проїжджу частину дороги з наміром розвернутись та їхати в напрямку м.Києва. Переконався, що всі автомобілі на смузі його пропускають, тобто зменшили швидкість та зупинились, і розпочав рух. Остання машина, яка його пропустила, була велика, тому він не помітив потерпілого на мотоциклі, який їхав зі швидкістю, яка перевищувала 70 км/год,, і на середині двох смуг відбулося зіткнення. Вважає, що винуватим в ДТП є водій мотоцикла, який перевищив дозволену швидкість, був неуважний та не вжив заходів при виникненні перешкоди для руху. Цивільний позов, заявлений потерпілим не визнає. Просив суд його виправдати.
Не зважаючи на не визнання обвинуваченим свої вини, його винність підтверджується дослідженими в судовому засіданнями доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 19.09.2014 він їхав на мотоциклі по автодорозі Київ-Одеса в напрямку м.Одеси. Біля с.Віта Поштова велися ремонтні роботи і водій автомобіля Хундай виїхав з траси, яка вела в сторону м.Одеси і відбулося зіткнення. У автомобілі Хундай не було ввімкнено знаку повороту. Внаслідок ДТП він зазнав ушкоджень, лікувався в лікарні за власний рахунок. Просив задовольнити цивільний позов.
Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також іншими доказами дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- даними з заяви потерпілого ОСОБА_2, в якій просить внести відомості в ЄРДР та притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст.286 КК України (т.1 а.с.9);
- даними з виписки з історії хвороби стаціонарного хворого, згідно якої у потерпілого ОСОБА_2 виявили уламковий перелом ДЕМ лівої променевої кістки за зміщенням уламків (т.1 а.с 11);
- даними з протоколу огляду технічного стану автотранспорта, згідно якого оглянуто мотоцикл  HONDA НОМЕР_3 та виявлено механічні пошкодження: переднє вікно, подушка безпеки, радіатор, труба вихлопна, передні 2 фари. переднє колесо, передня рама, задній пластик (т.1, а.с.17);
- даними з протоколу огляду технічного стану автотранспорта, згідно якого оглянуто автомобіль "Hyundai Accent" д.н. НОМЕР_1 та виявлено механічні пошкодження: капот, бампер передній, ліва передня фара, решітка радіатора, лобове скло, дві передні фари, ліве переднє крило (т.1, а.с.18);
- даними з схеми організації руху при проведенні капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці км 17+740-км 21+600, яка підтверджує що в цей період коли сталося ДТП на даному участку автодороги проводилися ремонтні роботи (Т.1 а.с.32);
- даними з листа ДС "Альтком" від 15.04.2015 згідно якого, станом на 19.09.2014 на ділянці автодороги, де сталася ДТП, діяло обмеження в швидкості 50 км на годину (Т.1 а.с.33);
- даними з протоколів проведення слідчих експериментів від 09.04.2015 та 15.04.2015 за участю потерпілого ОСОБА_2, згідно яких потерпілий на місці події відтворив обставини ДТП та визначені вихідні дані для проведення авто технічної експертизи (Т.1 а.с.34-37, 42-43);
- даними з висновку експерта № 90/Д від 24.04.2015, згідно якого, згідно наданій медичній документації та висновку консультанта - рентгенолога КОБ СМЕ у ОСОБА_2 мався перелом епіметадіафізу лівої променевої кістки зі зміщенням відломків, який утворився від дії тупого предмету, можливо в термін та за обставин, вказаних в описовій частині постанови. та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для зрощення перелому необхідно термін 21 дня (Т. 1 а.с. 39);
- даними з висновку експерта № 5-01/312 від 27.04.2015, згідно якого в заданій дорожній ситуації водій автомобіля "Hyundai Accent" р.н. НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10,2, 10,1 Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній ситуації, водій мотоциклу "HONDA GI 1800" р.н. НОМЕР_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.12,3 Правил дорожнього руху України. При заданих вихідних даних, водій мотоцикла "HONDA GI 1800" р.н. НОМЕР_3, ОСОБА_2 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем "Hyundai Accent" р.н. НОМЕР_1 шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху, рухаючись як з допустимою,так і обраною швидкістю руху (Т.1 а.с.48-50).
Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що потерпілий та обвинувачений давали правдиві показання суду, які узгоджуються з іншими встановленими обставинами справи та свідчать про вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину.
Твердження обвинуваченого про його невинуватість у вчиненні злочину, спростовуються наведеними вище доказами, дослідженими в судовому засіданні, в тому числі показаннями самого обвинуваченого, в яких він визнає порушення правил дорожнього руху зі своєї сторони.
Тому ці твердження суд розцінює як спосіб захисту.
Твердження захисника обвинуваченого про його невинуватість з посиланням на занадто велику швидкість з якою пересувався на мотоциклі потерпілий, що на думку захисника та обвинуваченого стало причиною ДТП, а також на недоліки в матеріалах, складених працівниками міліції і на підставі яких постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.09.2014 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу, суд вважає безпідставними.
При цьому суд враховує, що згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті". У випадках, коли передбачені ст.286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.
Оцінюючи та аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд враховує, що згідно висновку експерта № 5-01/312 від 27.04.2015, водій мотоциклу "HONDA GI 1800", р.н. НОМЕР_3 (потерпілий), повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України і при заданих вихідних даних, потерпілий ОСОБА_2 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем "Hyundai Accent", р.н. НОМЕР_1, шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху, рухаючись як з допустимою, так і обраною швидкістю руху.
Таким чином, не зважаючи на порушення потерпілим під час керування транспортним засобом вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, а саме - недотримання встановленого обмеження швидкості руху на даній ділянці дороги, у разі виконання в заданій дорожній ситуації обвинуваченим вимог п.п.10.2, 10.1 Правил дорожнього руху України, зіткнення транспортних засобів та наслідків, що потягло за собою це зіткнення, не відбулось би.
Суд також враховує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності не перешкоджає притягненню її за даним фактом до кримінальної відповідальності, якщо вчинене діяння містить склад злочину. Адміністративне стягнення, накладене раніше за те саме діяння, повинне враховується при обранні судом покарання.
Враховуючи викладене, суд визнає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковані дії обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки руху транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає відповідно до ч.2 ст.66 КК України наявність у обвинуваченого на утриманні двох малолітніх дітей, один з яких є інвалідом, а також те, що обвинувачений є інвалідом 3-ї групи з народження з порушенням слуху (глухонімий).
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Враховуючи, що згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, є злочином невеликої тяжкості, вчинений з необережності; враховуючи особу обвинуваченого, який вчинив злочин уперше, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, є інвалідом 3-ї групи з народження з порушенням слуху, проживає разом з батьками, які потребують нагляду та допомоги у зв'язку із станом здоров'я, був притягнутий до адмінвідповідальності за вчинення даної ДТП, суд вважає необхідним призначити йому основне покарання за вчинений злочин у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.286 КК України без додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Враховуючи особу обвинуваченого та встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Вирішуючи питання цивільного позову, оцінивши доведенність підстав і розміру позову, суд дійшов до висновку про необхідність повністю задовольнити позов потерпілого до обвинуваченого в частині заявленої моральної шкоди, спричиненої злочином, та необхідності часткового задоволення позову в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди заподіяної злочином.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи, що потерпілий перед настанням події дорожньо-транспортної пригоди допустив грубу необережність, а саме - значно перевищив максимально допустиму на даній ділянці автодороги швидкість руху транспортного засобу, яким він керував, що сприяло як виникненню так і збільшенню шкоди, суд вважає необхідним задовольнити цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином у розмірі 113701,2 грн.
В іншій частині заявлені вимоги, з урахуванням обставин справи, суд визнає завищеними.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлено.
Доля речових доказів вирішується в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368 - 374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286  КК України і призначити йому основне покарання за цим законом у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік без додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов потерпілого про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 113701 (сто тринадцять тисяч сімсот одну) гривню 20 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та 9523 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять три) гривні 45 коп. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Всього стягнути 123224 грн. 65 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення авто технічної експертизи в сумі 613 (шістсот тринадцять) грн. 80 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя

Архів матеріалів із СНЮ