Роз’яснення з питань, що надійшли до Секретаріату Кабінету Міністрів України за результатами проведення 3 грудня 2021 року Всеукраїнського онлайн-марафону “Комунікація-партнерство-відкритість” (3 частина)
Міністерство охорони здоров’я України дає роз'яснення.
Міністерство охорони здоров’я опрацювало 42 питання, які належать до його компетенції, що надійшли від Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю і повідомляє.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічні норми закріплені в статті 3 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”, відповідно до якої організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Отже, Міністерство охорони здоров'яУкраїни (далі - МОЗ) діє відповідно до та в межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №90).
Відповідно до статті 32 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” управління закладами охорони здоров’я на відповідній території, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, а також забезпечення доступності медичного обслуговування населенню належить до повноважень відповідних місцевих рад. Відповідно до статті 71 Бюджетного кодексу України передбачено спрямування капітальних видатків бюджету розвитку місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток регіонів; виконання інвестиційних програм (проектів); будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери, придбання автомобілів швидкої медичної допомоги, оновлення матеріально-технічної бази комунальних закладів охорони здоров’я, комп'ютеризацію та інформатизацію комунальних закладів охорони здоров’я та інші заходи, пов’язані з розширеним відтворенням.
ЩОДО ДОСТУПНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
На виконання доручення Прем’єр-міністра України Шмигаля Д.А. від 02.02.2021 № 4384/0/1-21 та доручення Віце-прем’єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації України від 09.02.2021 № 5740/0/1-21 Федорова М. щодо дотримання закладами охорони здоров’я вимог стосовно забезпечення вільного доступу до будівель і приміщень осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (на виконання норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 391 та від 25 квітня 2018 №410) Міністерство охорони здоров’я України провело аналіз інформації, що надійшла від обласних державних адміністрацій та Київської міської адміністрації.
За результатами проведеного аналізу інформації зазначаємо, що в усіх регіонах проводиться робота щодо виконання вимог зазначеної постанови стосовно забезпечення вільного доступу до будівель і приміщень осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, що підтверджується відповідним кваліфікаційним сертифікатом щодо відповідності будівель до норм ДБН. Зазначене питання перебуває на контролі в обласних державних адміністрацій. Слід зауважити, що частина будівель, у яких розташовані заклади охорони здоров’я, побудовані відповідно до старих будівельних норм, частина збудовані у минулих століттях і є пам’ятниками архітектури, що унеможливлює приведення у відповідність до сучасних ДБН. Отримані висновки для таких будівель визнають їх такими, що частково відповідають вимогам інклюзії або відповідають із зауваженнями (при усуненні низки недоліків). Враховуючи оновлені вимоги Національної служби здоров’я України, частина отриманих висновків може бути не визнана, оскільки не всі отримані документи мають опис усієї будівлі (а не лише тільки вхідної групи та під’їзних шляхів), коридорів (із зазначенням ширини та висоти проїздів), туалетами для осіб з інвалідністю, табличками Брайля на кожному кабінеті поліклінічного прийому, паркувальних місць для Інвалідів тощо.
У разі відсутності усіх документів щодо доступності для осіб з інвалідністю Національна служба здоров’я України буде мати право не укладати відповідні договори про медичне обслуговування за програмою медичних гарантій з медичними установами, що не виконали умови по інклюзії.
На сьогодні НСЗУ законтрактовано 3387 закладів охорони здоров’я, з них 2476 - комунальна форма власності, 598 - ФОП, 312 - приватної форми власності.
Заклади охорони здоров’я в термін до 01.10.2021 зобов'язані були подати скановану копію документа, що підтверджує доступність входів, виходів і шляхів руху до будівлі та приміщення, в яких суб’єкт господарювання провадитиме свою діяльність, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до будівельних норм і правил, виданого фахівцем з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (далі - висновок про доступність до будівлі та приміщення).
Станом на 23.11.2021 всі заклади охорони здоров’я, з якими укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій щодо надання первинної медичної допомоги, мають висновок про доступність до будівлі та приміщення.
Усім решта закладам та їх власникам були направлені повторні листи повідомлення про необхідність виконання вимоги щодо доступності та з подання висновків до НСЗУ не пізніше 30.09.2021р. З 01.10.2021 при невиконанні зазначеної вимоги, оплата за договорами зупинена.
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ З ВАДАМИ СЛУХУ, ЯКІ КОРИСТУЮТЬСЯ ЖЕСТОВОЮ МОВОЮ
Пункт 14 Порядку укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 (далі — Постанова № 410) доповнено абзацом, що з 01.04.2022 пропозиція суб’єкта господарювання, який бажає укласти договір з НСЗУ на зазначених в оголошенні умовах, зокрема, повинна містити скановану копію документа, що підтверджує забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови).
Пункт 9.1 ДБН В.2.2- 40:2018 “Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд” передбачає, що проектування із врахуванням потреб осіб з порушеннями слуху (глухих і слабкочуючих), полягає у забезпеченні таким особам доступу до необхідної інформації шляхом візуального сприйняття за допомогою технічних засобів інформування, орієнтування і сигналізації, організації перекладу жестовою мовою (включаючи виділення спеціально облаштованого з додатковим освітленням, місця для перекладача жестової мови) та/або субтитрування, а також облаштування спеціальних зон чи робочих місць оснащених індивідуальними чи колективними (в залежності від призначення).
Забезпечення отримання медичних послуг особам з порушеннями слуху (глухих і слабкочуючих) може відбуватися шляхом укладення надавачами договорів про співпрацю чи договорів про надання послуг з перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови) з юридичними особами, фізичними-особами підприємцями, які забезпечують надання такої послуги, а також та фізичними особами-перекладачами, які особисто здійснюють переклад на українську жестову мову (з української жестової мови) перекладу жестовою мовою (онлайн чи офлайн) (далі - договори).
З метою забезпечення доступності медичних послуг для глухих та слабкочуючих, відповідно до Постанови № 410, заклади повинні забезпечити переклад шляхом укладання вищезазначених договорів.
Отже пропозиція суб’єкта господарювання, який бажає укласти договір з НСЗУ на зазначених в оголошенні умовах, що подається після 01.04.2022 повинна додатково містити скановану копію укладеного договору та документів, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію перекладача (перекладачів), які будуть залучені до перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови).
РОБОТА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ СЛУЖБ ЦЕНТРІВ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ
МОЗ продовжується робота над розвитком інформаційно-аналітичної системи Централь 103 - центрального функціонального компоненту екосистеми ЕМД, програмне забезпечення, розроблене на основі сучасних технологій з відкритим кодом.
У 2019 році Міністерством охорони здоров’я України були розроблені методичні рекомендації “Організація роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” у яких передбачено наявність функціоналу оперативно-диспетчерських служб, зокрема і щодо прийому виклику не голосовим способом.
Також продовжується робота над розвитком інформаційно-аналітичної системи Централь 103 - центрального функціонального компоненту екосистеми ЕМД, програмне забезпечення, розроблене на основі сучасних технологій з відкритим кодом.
Відповідає за:
-надійний та захищений зв'язок з ДМІС;
-збирання в реальному часі даних від ОДС про звернення до ЦЕМД та стан роботи ЦЕМД, та їх зберігання в централізованій базі даних;
-забезпечення міжрегіональної взаємодії центрів ЕМД та МК за допомогою процесу "Інтерконекту";
-прийом звернень від провайдерів неголосового зв'язку та їх передачу у відповідні регіональні ОДС для подальшої обробки та реагування;
-підтримку актуальності та забезпечення публічності інформації, зручну візуалізацію інформації за допомогою внутрішніх компонентів електронної звітності.
Інформаційно-аналітична система Централь 103 у даний час знаходиться у тестовому режимі експлуатації. Отримуються дані щодо викликів ЕМД з усіх регіонів України. В системі реалізоване рішення передачі неголосового звернення громадян за ЕМД від зовнішніх провайдерів неголосового виклику. Проводилося тестування обміну даними з додатком 112:иА (тепер перейменовано на 91 Іііеір) з тестовою (віртуальною) ОДС. Наразі здійснюються заходи щодо завершення створення системи за результатами тестового режиму експлуатації та її адміністрування для створення можливості повноцінного її функціонування у дослідному режимі експлуатації. Вказані заходи дозволять продовжити роботу над інтеграцією зовнішніх застосунків та продовжити співпрацю з зацікавленими організаціями для створення безбар’єрного простору в системі екстреної медичної допомоги.
Наразі інформаційно-аналітична система “Централь 103” отримує дані про звернення за екстреною медичною допомогою з усіх регіонів.
Проводилося тестування обміну даними з зовнішніми застосунками для неголосової передачі звернень за екстреною медичною допомогою.
Наразі здійснюються заходи щодо налаштування та доопрацювання системи за результатами тестового режиму експлуатації, та її адміністрування для створення можливості повноцінного її експлуатування. Також розпочато заходи щодо аналізу та реалізації можливості здійснення виклику бригади екстреної медичної допомоги через додаток “Дія”.
Вказані заходи дозволять продовжити роботу над інтеграцією зовнішніх застосунків та продовжити співпрацю з зацікавленими організаціями для створення безбар’єрного простору в системі екстреної медичної допомоги.
Забезпечено надання віддалених консультацій лікарів та виклик мобільної бригади для тестування на СОУЮ-19, а також приймання та опрацювання запитів щодо звернень громадян, яким потрібно здати ПЛР- тестування за допомогою Національного контакт-центру з протидії поширенню гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом 8АЯ8-СоУ-2.
ЩОДО НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ І ДІТЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Інформуємо, що відповідно до статті 5 Закону України “Про державні фінансові гарантій медичного обслуговування” (далі - Закон) програма медичних гарантій базується в тому числі на таких принципах, як надання рівних державних гарантій для реалізації пацієнтами права на охорону здоров’я незалежно від віку, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, зареєстрованого місця проживання, за ознакою мови або іншими ознаками та забезпечення універсальності та справедливості доступу до необхідних медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Запровадження пакету для окремих категорій пацієнтів за ознакою інвалідності буде порушенням цих норм. Водночас, відповідно до частини третьої статті 3 Закону, права та гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Держава гарантує повну оплату з державного бюджету медичних послуг та лікарських засобів у межах програми медичних гарантій усім громадянам України та надання рівних державних гарантій для реалізації пацієнтами права на охорону здоров’я, доступ до необхідних медичних послуг у закладах охорони здоров’я усіх форм власності, які уклали договір про медичне обслуговування населення. Зважаючи на це, має бути створений єдиний медичний простір, що забезпечить доступність, якість і ефективність усіх видів медичної допомоги всім громадянам України. НСЗУ наголошує, що норми про право на медичне забезпечення є загальними для усіх громадян, тому особи з інвалідністю та діти з інвалідністю, що потребують високовартісного та тривалого лікування тощо можуть отримати необхідні медичні та інші реабілітаційні послуги згідно існуючих пакетів та нових пакетів, які розроблені НСЗУ. Додатково інформуємо, що зазначена категорія громадян може отримати медичні послуги в рамках усіх пакетів медичних послуг за програмою медичних гарантій.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ ТА МЕДИЧНИМИ ВИРОБАМИ
Програму реімбурсації “Доступні ліки” було впроваджено у 2017 році для зменшення фінансового навантаження на пацієнтів та збільшення їх доступу до ліків. Забезпечення осіб з інвалідністю лікарськими засобами проводиться відповідно до програми «Доступні ліки», перелік яких постійно доповнюється і оновлюється.
У червні місяці 2021 року МОЗ України розроблено постанову КМУ “Про реімбурсацію лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення”, яку затверджено на засіданні Уряду 28 липня 2021 року за № 854.
Дана постанова визначає нові процедурні механізми реімбурсації лікарських засобів та розрахунку граничних цін на препарати які відшкодовуються по програмі державних гарантій медичного обслуговування населення.
Крім того, завдяки ухваленій постанові з 1 жовтня 2021 року Програма реімбурсації розширена додатково новими препаратами, а саме: препаратами інсуліну, для лікування нецукрового діабету, для лікування розладів поведінки і психіки, а також епілепсії, а наші пацієнти тепер отримують дані препарати у межах державної програми реімбурсації «Доступні ліки» за рахунок бюджетних коштів.
Також з 1 жовтня 2021 року в рамках програми реімбурсації відповідні препарати виписуються виключно за електронним рецептом, а пацієнти за е- рецептом отримують необхідні ліки в будь-якому аптечному закладі законтрактованому НСЗУ, що значно покращить доступність і зручність отримання цієї категорії препаратів для українців.
На сьогодні програма працює для пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою, цукровим діабетом II типу, азі жовтня 2021 року додатково для пацієнтів з цукровим діабетом І типу і нецукровим діабетом, з розладами поведінки і психіки, а також епілепсією.
Станом на сьогодні до списку препаратів, що підлягають рембурсації повністю або з доплатою включено 430 препаратів, з них:
-225 - для лікування серцево-судинних захворювань;
-16 - для лікування бронхіальної астми;
-76 - для лікування діабету І типу (препарати інсуліну);
-51 - для лікування діабету II типу;
-5 - для лікування нецукрового діабету;
-57 - для лікування розладів поведінки і психіки, а також епілепсії.
Крім того, забезпечення потреб осіб з інвалідністю лікарськими засобами врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань". Згідно цієї постанови безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до галузевих стандартів охорони здоров’я. Додатками до постанови визначено перелік категорій осіб (у тому числі особи з інвалідністю) та перелік категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно або з урахуванням пільги (з оплатою 50 відсотків їх вартості).
Вироби медичного призначення особи з інвалідністю отримують відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1301 “Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю технічними та іншими засобами”, Міністерство охорони здоров’я України розробило проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1301”, який було прийнято на засіданні Уряду 24 лютого 2021 року за № 141. Розроблений Міністерством і прийнятий Урядом нормативно- правовий акт розширив перелік медичних виробів, засобів інконтененції та визначив норми забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, учасників ООС/АТО цими засобами з урахуванням їх індивідуальних потреб.
Забезпечення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю лікарськими засобами та медичними виробами проводиться за рахунок та в межах коштів державного (у тому числі в рамках державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення) та місцевих бюджетів, передбачених на зазначену мету, та інших не заборонених джерел фінансування.
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Щодо встановлення групи інвалідності безстроково інформуємо.
Медико-соціальні експертні комісії в своїй діяльності керуються Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, постаново Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № Ю “Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду” та Інструкцією про встановлення інвалідності затвердженої наказом МОЗ України від 05.09.2011 № 561.
Відповідно до п.22, абзацу 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 “Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності”, особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання інваліда, а також інвалідам, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Стосовно терміну дії індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю повідомляємо.
Відповідно до Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” та постанов Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи” і Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 № 757, Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю складається медико-соціальними експертними комісіями і її виконання контролюється не рідше 1 разу у 2 роки. Термін дії Індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю нормативно-правовими актами не визначено, і лише за потреби особи з інвалідністю вносяться до неї зміни.
Однак, зважаючи на багаторазові звернення осіб з інвалідністю на невірне тлумачення органами соціального захисту населення зазначеного положення, МОЗ України вносить зміни до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України з метою чіткого визначення терміну дії індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю. На сьогодні, проект постанови доопрацьовується, у зв’язку з частими змінами в законодавстві, і буде надісланий на погодження у зацікавлені міністерства, відомства та громадські організації осіб з інвалідністю.
Що стосується встановлення інвалідності дітям, які хворіють на цукровий діабет І типу,
МОЗ звернулося до експертині МОЗ України зі спеціальності "Ендокринологія, дитяча ендокринологія", завідувачки відділу дитячої ендокринології УНПЦЕХ, ТЕОіТ МОЗ України доктора медичних наук, професора Зеленської Н.Б. для надання фахового обгрунтування.
Відповідно до отриманої інформації, інвалідність встановлюється дітям до досягнення ними 18 років у разі наявності стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюваннями, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що призводять до обмеження життєдіяльності дитини, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин за місцем проживання дитини з інвалідністю. Перелік захворювань та патологічних станів, що дають право на встановлення дітям інвалідності затверджено наказом МОЗ України від 08.11.2001 №454/471/516, у якому підпунктом 3.3 п.З розділу II, визначено, що “Інсулнозалежний цукровий діабет (І тип)”, дає право на встановлення інвалідності за категорією "дитина з інвалідністю".
Ступінь обмеження основних категорій життєдіяльності дитини визначається виходячи з оцінки їх відхилення від норми, відповідної певному періоду (віку) біологічного розвитку дитини. Підставою для встановлення дитині категорії "дитина з інвалідністю" є помірні та середні міра втрати здоров’я, залежність від стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду і здатність до самообслуговування. До числа дітей із помірною та середньою мірою втрати здоров’я належать неповнолітні особи, які мають будь-які основні види порушень функцій організму І та II ступенів їх вираженості (незначні та помірні порушення) та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії першого ступеню її вираженості (які оцінюються відповідно до вікової норми)".
Відповідно до п.16 розділу “Класифікація основних видів порушень функцій організму дитини” Порядку основними категоріями життєдіяльності (які оцінюються відповідно до вікової норми) є здатність до:
- самообслуговування (це здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, провадити повсякденну побутову діяльність, зокрема володіти навичками особистої гігієни) - у хворих на цукровий діабет - без порушень;
- самостійного пересування - у хворих на цукровий діабет - без порушень;
- орієнтації - у хворих на цукровий діабет - без порушень;
- спілкування - у хворих на цукровий діабет - без порушень;
- контролювання своєї поведінки - у хворих на цукровий діабет - без порушень;
- навчання - у хворих на цукровий діабет - без порушень;
- трудової діяльності - у хворих на цукровий діабет - без порушень.
Враховуючи, що цукровий діабет в сучасному світі і в Україні зокрема вважається хворобою, яка не має обмежень у соціальному житті дитини і дорослої людини, дитина шкільного віку, яка хвора на цукровий діабет обов’язково повинна вміти виконувати ін’єкції інсуліну, знати перші ознаки гіпоглікемії І вміти її припинити, чому навчають хворих у Школах самоконтролю діабету в усіх лікувальних установах, де регулярно, не менше 1 разу на рік проходять лікування і спостереження такі пацієнти. Батьків і дітей також навчають правилам самостійної корекції інсулінотерапії в поза лікарняних умовах. Для цього діти з діабетом забезпечені за кошти державного бюджету засобами індивідуального самоконтролю рівня глюкози в крові (індивідуальними глюкометрами та тест-смужками до них). Крім того, сьогодні хворі на цукровий діабет не мають соціальних і медичних обмежень у відвіданні дитячих садків, у навчанні в школах, вищих учбових закладах, виборі професії (за рідкісним виключенням) тощо.
Зважуючи на викладене, МОЗ України вважає, що питання встановлення статусу «дитина з інвалідністю» підгрупи А дітям, які хворіють на цукровий діабет І типу потребує індивідуального вирішення при наявності ускладнень захворювання.
Щодо скасування протипоказань до водіння автотранспорту осіб з вадами слуху повідомляємо.
МОЗ розроблено проект наказу «Про затвердження переліку медичних протипоказань для кандидатів у водії, водіїв транспортних засобів з урахуванням їз відношення щодо комерційного або некомерційного транспорту». На сьогодні наказ опрацьовується з Міністерством внутрішніх справ України.
Стосовно збільшення заробітної тати медичному персоналу повідомляємо.
На виконання Указу Президента України базовий рівень заробітної плати в 2022 р. у лікарів становитиме 20 тис. грн, у середніх медичних працівників — 13,5 тис. грн. У бюджеті передбачено збільшення коштів для Програми медичних гарантій, закупівлі нового обладнання як для лікарень, так і для лабораторій, реконструкції 48 багатопрофільних клінічних лікарень, розвитку біокластеру, проведення трансплантацій, на вакцину від COVID-19 та інше.
Інші 9 звернень громадян опрацьовані і заявники поінформовані письмово відповідно до вказаних адрес і E-mail.
|