Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Вівторок, 26.09.2017, 14:14
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [38]
Правові новини [119]
Правознавство [115]
Адвокатура [88]
Кримінал [49]
Консультація [35]
Країна глухих [70]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Червень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 41
Головна » 2013 » Червень » 20 » Конвенція ООН про права інвалідів (1 частина) (повний текст)
21:19
Конвенція ООН про права інвалідів (1 частина) (повний текст)

Конвенція ООН про права інвалідів

прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 13 грудня 2006 року
і набула законної сили 03 травня 2008 року

ратифікована Законом України від 16 грудня 2009 року
і набрала чинності з 06 березня 2010 року

Преамбула
Держави-учаснщі цієї Конвенції,
а) нагадуючи про принципи, закладені в Уставі Організації Об'єднаних Націй, відповідно до яких гідність і цінність, що притаманні усім членам людської родини, та їх рівні і невідчужувані права визнаються за основу свободи, справедливості та миру у всьому світі,
b) визнаючи, що Організація Об'єднаних Націй проголосила та погодила у Загальній декларації прав людини, а також в Міжнародних пактах про права людини, що кожна особа має всі передбачені в них права і свободи без будь-якого розмежування,
с) підтверджуючи всезагальність, неподільність, взаємозалежність та взаємозв'язок всіх прав людини та основоположних свобод, а також Необхідність у гарантуванні інвалідам повного користування цими правами і свободами без дискримінації,
d) посилаючись на Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, Конвенцію про права дитини. Міжнародну конвенцію про захист прав всіх трудяших-мігрантів та членів їхніх родин,
e) визнаючи, що інвалідність це поняття яке еволюціонує і що інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми з інвалідністю та перешкодами у стосунках і середовищі, і яка заважає їхній повноцінній і дієвій участі у житті суспільства на рівні з іншими,
f) визнаючи важливість принципів та настанов, що містяться у Всесвітній програмі дій стосовно інвалідів та в Стандартних правилах забезпечення рівних можливостей для інвалідів, для впливу на заохочення, формулювання та оцінку стратегій, планів, програм та заходів на національному, регіональному та міжнародному рівні для подальшого забезпечення людям з інвалідністю рівних можливостей,
g) наголошуючи на важливості актуалізації питань пов'язаних із інвалідністю, як складової частини відповідних стратегій сталого розвитку,
h) визнаючи також, що дискримінація стосовно будь-якої особи на підставі інвалідності с приниженням гідності та цінності, властивих людській особистості,
і) визнаючи далі різноманітність людей з інвалідністю.
j) визнаючи потребу в заохоченні та захисті прав людини усіх людей з інвалідністю, включаючи тих, хто потребує більш активної підтримки,
k) стурбовані тим, що не зважаючи на ці різні документи і спроби, інваліди і досі зустрічаються з перешкодами на шляху до їх участі в житті суспільства в якості рівноправних членів, а також із порушеннями прав людини в усіх частинах світу,
l) визнаючи важливість міжнародної співпраці для поліпшення умов життя інвалідів, зокрема в країнах, що розвиваються.
m) визнаючи цінний нинішній та потенційний внесок інвалідів в загальний добробут та різноманітність їхніх громад, і та обставина, що сприяння повному користуванню інвалідами своїми правами людини і основоположними свободами, а також повноцінній участі інвалідів дозволить посилити в них відчуття долученості і досягти істотних успіхів в людському, соціальному і економічному розвитку суспільства та викорінення бідності,
п) визнаючи важливість для людей з інвалідністю їхньої особистої самостійності та незалежності, включаючи свободу робити свій власний вибір,
о) вважаючи, що люди з інвалідністю повинні мати можливість активної задіяності в процеси прийняття рішень стосовно стратегій і програм, включаючи ті, що безпосередньо стосуються їх,
p) стурбовані важкими обставинами, з якими зустрічаються люди з інвалідністю, які зазнають численних та загострених форм дискримінації на підставі раси, кольору шкіри, статі, мови, релігійних, політичних чи інших переконань, за національним, етнічним, аборигенним чи соціальним походженням, або ж за майновим станом, народженням, віком чи іншими обставинами,
q) визнаючи, що жінки та дівчата з інвалідністю як вдома так і поза ним зазнають більшого ризику насильства, травмування або зневажливого чи недбалого ставлення, поганого поводження або експлуатації,
г) визнаючи, що діти з інвалідністю повинні повною мірою користуватися всіма правами людини та основоположними свободами нарівні з іншими дітьми, та нагадуючи, у зв'язку з цим, про зобов'язання, які взяли на себе держави-учасниці Конвенції про права дитини,
s) підкреслюючи необхідність врахування тендерного аспекту в усіх зусиллях щодо сприяння повному користуванню людьми з інвалідністю правами людини і основоположними свободами,
t) підкреслюючи той факт, що більшість людей з інвалідністю живуть в умовах бідності, і визнаючи у зв'язку з цим необхідність займатися проблемою негативного впливу бідності на людей з інвалідністю,
u) пам ятаючи, що обставини миру та безпеки ґрунтуються на повній повазі до цілей і принципів, викладених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, а також на дотриманні відповідних договорів у сфері прав людини, є неодмінною умовою для повного захисту людей з інвалідністю, зокрема під час збройних конфліктів та іноземної окупації,
v) визнаючи важливість доступності фізичного, соціального, економічного і культурного середовища, охорони здоров'я та освіти, а також інформації і спілкування, оскільки вони дозволяють інвалідам повною мірою користуватися всіма правами людини і основоположними свободами,
w) усвідомлюючи, що кожна окрема людина, яка має обов'язки стосовно інших людей та громади до яких він чи вона належить, повинна добиватися заохочення та дотримання прав, визнаних у Міжнародному білі про права людини,
x) переконані у тому, що сім'я є природною і основною складовою суспільства та маг право на захист з боку суспільства і держави, і що люди з інвалідністю та члени їхніх сімей повинні отримувати необхідний захист і допомогу, щоб дозволити сім'ї зробити внесок у справу повного та рівного користування правами людей з інвалідністю,
у) переконані у тому, що всеохоплююча та єдина міжнародна конвенція про заохочення та захист прав та гідності людей з інвалідністю стане важливим внеском до подолання глибокого соціального становища інвалідів, а також до сприяння їхньої участі у громадському, політичному, економічному, соціальному і культурному житті при рівних можливостях - як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються,

погодились про таке:
Стаття 1. Мета
Мета цієї Конвенції полягає у заохоченні, захисті та забезпеченні повного і рівного користування всіма людьми з інвалідністю усіма правами людини та основоположними свободами, а також в заохоченні поваги до властивої їм гідності.
Люди з інвалідністю включають тих, хто має стійкі фізичні, розумові, інтелектуальні чи сенсорні порушення, які під час взаємодії з різноманітними перешкодами можуть заважати їхній повній і дієвій участі у житті суспільства на рівні із іншими.

Стаття 2. Визначення
Для потреб цієї Конвенції:
“спілкування” включає використання мов, текстів, абетки Брайля, тактильного спілкування, великого шрифту, доступних мультимедійних засобів, а також друкованих матеріалів, аудіозасобів, звичайної мови, читача, а також посилюючих і альтернативних методів, способів і форматів спілкування, включаючи доступну інформаційно-комунікаційну технологію;
“мова” включає мовленеві і жестові мови, а також інші форми нсмовленевих мов;
“дискримінація за ознакою інвалідності” означає будь-яке розмежування, виключення чи обмеження на основі інвалідності, метою чи результатом якої є послаблення чи заперечення визнання, реалізації або здійснення на рівні з іншими прав людини та основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадській чи будь-якій іншій сфері. Вона включає в себе всі форми дискримінації, у тому числі відмову у розумному пристосуванні;
“розумне пристосування” означає внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і доречних модифікацій і коректив, що не стають неспівставним чи невиправданим тягарем, задля забезпечення реалізації чи користування людьми з інвалідністю на рівні із іншими всіма правами людини і основоположними свободами;
“універсальний дизайн” означає дизайн предметів, оточення, програм та послуг, покликаний зробити їх максимально придатними до користування усіма людьми без необхідності у адаптації або спеціального дизайну. «Універсальний дизайн» не виключає допоміжні пристрої для конкретних груп інвалідів, там де це необхідно.

Стаття 3. Загальні принципи
Принципами цієї Конвенції є:
а) повага до властивої людині гідності, її особистої самостійності, включаючи свободу робити свій власний вибір, і незалежності;
b) недискримінація;
с) повне і ефективне залучення і включення у суспільство;
d) повага до особливостей людей з інвалідністю та їх прийняття як компоненту людського різноманіття і частини людства;
e) рівність можливостей;
f) доступність;
g) рівність чоловіків і жінок;
h) повага до здібностей, що розвиваються у дітей-інвалідів та повага до права   дітей-інвалідів на збереження своєї індивідуальності;

Стаття 4. Загальні зобов'язання
1. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити і заохочувати повну реалізацію всіх прав людини і основоположних свобод всіма інвалідами без будь-якої дискримінації на підставі інвалідності. З цією метою держави-учасниці зобов'язуються:
а) ухвалити всі належні законодавчі, адміністративні та інші заходи для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції;
b) вживати всіх належних заходів, у тому числі законодавчих, задля внесення змін чи скасування законів, постанов, звичаїв та практики, які є дискримінаційними відносно людей з інвалідністю;
с) враховувати у всіх стратегіях і програмах захист та заохочення прав людини інвалідів;
d) утриматись від будь-яких дій чи методів, які не узгоджуються з цією Конвенцією, та забезпечувати, щоб державні органи та установи діяли відповідно до цієї Конвенції;
e) вживати всіх належних заходів для усунення дискримінації на підставі інвалідності з боку будь-якої особи, організації або приватного підприємства;
f) проводити та сприяти проведенню дослідницької і конструкторської розробки товарів, послуг, обладнання та об'єктів універсального дизайну, як визначено у статті 2 цієї Конвенції, які б вимагали мінімум можливої адаптації та з найменшими витратами для відповідності особливим потребам людей з інвалідністю, сприяти їх наявності та використанню, а також пропагувати ідею універсального дизайну під час розробки стандартів і настанов;
g) проводити чи сприяти проведенню дослідницької і конструкторської розробки, а також сприяти наявності і використанню нових технологій, включаючи інформаційно-комунікаційні технології, засобів, що полегшують мобільність, пристроїв та допоміжних технологій, що підходять людям з інвалідністю надаючи пріоритет технологіям із доступною ціною;
h) надавати людям з інвалідністю доступну інформацію про засоби, що полегшують мобільність, пристрої та допоміжні технології, включаючи нові технології, а також інші форми допомоги, допоміжні послуги та об'єкти;
і) сприяти викладанню спеціалістам та персоналу, що працює з інвалідами, визнаних у цій Конвенції прав, з тим щоб удосконалювати надання гарантованих цими правами допомоги та послуг.
2. Стосовно економічних, соціальних та культурних прав, кожна держава-учасниця зобов'язується вживати, максимально використовуючи наявні у неї ресурси та, в разі необхідності, в рамках міжнародної співпраці, заходів спрямованих на поступове досягнення повної реалізації цих прав без шкоди для тих викладених у цій Конвенції зобов'язань, які підлягають безпосередньому застосуванню відповідно до міжнародного права.
3.Під час розробки та застосування законодавства та стратегій, спрямованих на реалізацію цієї Конвенції, та в рамках інших процесів прийняття рішень щодо питань, пов'язаних із людьми з інвалідністю держави-учасниці проводять консультації з інвалідами, включаючи дітей, та активно залучають їх через організації, що їх представляють.
4.Ніщо в цій Конвенції не впливає на будь-які положення, які більшою мірою сприяють реалізації прав людей з інвалідністю та можуть міститись у законах держав-учасниць або нормах міжнародного права, що діють у цій державі. Не припускаються жодні обмеження чи відступи від прав людини та основоположних свобод, визнаних чи існуючих у будь-якій державі-учасниці цієї Конвенції відповідно до закону, конвенцій, правил чи звичаїв на підставі того, що в цій Конвенції не визнаються такі права чи свободи або, що в ній вони визнаються меншою мірою.
5.Положення цієї Конвенції поширюються на всі частини федеративних держав без будь-яких обмежень чи винятків.

Стаття 5. Рівність і недискримінація
1.Держави-учасниці визнають, що всі особи рівні перед законом і за законом та мають право на рівний захист закону та рівне користування ним без будь-якої дискримінації.
2.Держави-учасниці забороняють будь-яку дискримінацію на підставі інвалідності та гарантують людям з інвалідністю рівний і ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якій підставі.
3.Для заохочення рівності і усунення дискримінації держави-учасниці вживають всіх необхідних кроків для забезпечення розумного пристосування.
4.Конкретні заходи, необхідні для прискорення або досягнення фактичної рівності людей з інвалідністю, не вважаються дискримінацією відповідно до норм цієї Конвенції.

Стаття 6. Жінки з інвалідністю
1.Держави-учасниці визнають, що жінки та дівчата з інвалідністю зазнають численних випадків дискримінацій та у зв'язку з цим вживають заходів для забезпечення повної і рівної реалізації ними всіх прав людини та фундаментальних свобод.
2.Держави-учасниці вживають всіх належних заходів для забезпечення всебічного розвитку, покращення становища та розширення прав і можливостей жінок з тим, щоб гарантувати їх здійснення та користування правами людини та основоположними свободами, встановленими у цій Конвенції.

Стаття 7. Діти з інвалідністю
1.Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення повної реалізації дітьми-інвалідами всіх прав людини та основоположних свобод на рівні із іншими дітьми.
2.У всіх діях стосовно дітей з інвалідністю першочергова увага приділяється найкращим інтересам дитини.

Стаття 8. Просвітницько-виховна робота
1.Держави-учасниці зобов'язуються ухвалити негайні, дієві та належні заходи для того, щоб:
а) підвищити обізнаність усього суспільства, включаючи на рівні сім'ї у питаннях, що стосуються людей з інвалідністю та зміцнити повагу до прав і гідності інвалідів;
b) боротися із стереотипами, забобонами та шкідливими звичаями відносно людей з інвалідністю, включаючи ті, що ґрунтуються на статі і вікових ознаках, у всіх сферах життя;
с) сприяти обізнаності у потенціалі і внеску, який роблять люди з інвалідністю.
2.Заходи, що вживаються з цією метою включають:
а)Ініціювання та ведення дієвих кампаній підвищення обізнаності громадськості, покликаних:
і) виховувати сприйнятливість до прав людей з інвалідністю;
іі) заохочувати позитивне сприйняття інвалідів та більш глибоке розуміння їх суспільством;
ііі) сприяти визнанню навиків, чеснот та здібностей людей з інвалідністю, а також їх внеску на робочому місці і на ринку праці;
b) виховання на всіх рівнях системи освіти, включаючи всіх дітей з раннього віку, поважливого ставлення до прав людей з інвалідністю;
с)заохочення всіх органів засобів масової інформації зображувати людей з   інвалідністю у такий спосіб, що узгоджується з метою цієї Конвенції;
d) сприяти організації програм формування обізнаності, присвячених інвалідам та їх правам.

Стаття 9. Доступність
1.Для того, щоб надати людям з інвалідністю можливість вести незалежний спосіб життя та повною мірою брати участь у всіх аспектах життя, держави-учасниці вживають належних заходів для забезпечення інвалідам доступу на рівні з іншими до фізичного оточення, транспорту, інформації та спілкування, включаючи інформаційно-комунікаційні технології і системи, а також до інших об'єктів та послуг, відкритих для населення або, що надаються населенню, як в міських, так і в сільських районах. Ці заходи, що включають виявлення та усунення перешкод та бар'єрів, які заважають доступності повинні поширюватись, зокрема на:
а) будівлі, дороги, транспорт та інші внутрішні та зовнішні об'єкти, включаючи школи, житлові будинки, медичні заклади і робочі місця;
Ь) інформаційні, комунікаційні та інші служби, включаючи електронні служби та екстрені служби.
2.Держави-учасниці також вживають належних заходів, щоб:
а) розробити мінімальні стандарти та настанови, що передбачають доступність об'єктів та послуг, відкритих населенню чи. що надаються населенню, ввести їх в дію та слідкувати за їх дотриманням;
b) забезпечити, щоб приватні підприємства, які пропонують об'єкти і послуги, відкриті населенню чи, що надаються населенню, враховували усі аспекти доступності для людей з інвалідністю;
с) організувати для всіх задіяних сторін інструктаж з проблем доступності, які постають перед інвалідами;
d) оснащувати будівлі та інші об'єкти, відриті для населення, знаками, виконаними абеткою Брайля та в легкочитаємій та зрозумілій формі;
e) надавати різноманітні форми послуг помічників та посередників. включаючи провідників. читачів та професійних сурдоперекладачів, для полегшення доступності будівель та інших об'єктів, відкритих для населення;
f) розвивати інші належні форми надання допомоги та підтримки людям з інвалідністю, що забезпечують їм доступ до інформації;
g) заохочувати доступ людей з інвалідністю до новітніх інформаційно-комунікаційних технологій і систем, включаючи Інтернет;
h) заохочувати проектування, розробку, виробництво та розповсюдження доступних інформаційно-комунікаційних технологій і систем, ще на ранніх стадіях, так щоб доступність цих технологій і систем досягалась з мінімальними витратами.

Стаття 10. Право на життя
Держави-учасниці знов підтверджують невід'ємне право кожної людини на життя та вживають всіх необхідних заходів для забезпечення ефективної реалізації ним людьми з інвалідністю на рівні із іншими.

Стаття 11. Ситуація ризику та надзвичайні гуманітарні ситуації
Держави-учасниці вживають, відповідно до своїх зобов'язань за міжнародним правом, включаючи міжнародне іуманітарне право та міжнародне право прав людини, всіх необхідних заходів для забезпечення захисту та безпеки людей з інвалідністю в ситуаціях ризику, включаючи збройні конфлікти, надзвичайні гуманітарні ситуації та стихійні лиха.

Стаття 12. Рівність перед законом
1.Держави-учасниці знов підтверджують, що кожна людина з інвалідністю, де б вона не знаходилась, має право на рівний правовий захист.
2.Держави-учасниці визнають, що інваліди мають правоздатність на рівні із інших в усіх аспектах життя.
3.Держави-учасниці вживають належних заходів, щоб надати людям з інвалідністю доступ до підтримки, яку вони можуть потребувати для реалізації ними своєї правоздатності.
4. Держави-учасниці забезпечують, щоб усі заходи, пов'язані з реалізацією правоздатності, передбачали належні та ефективні гарантії попередження зловживання відповідно до міжнародного права прав людини. Такі гарантії повинні забезпечувати, щоб заходи, пов'язані з реалізацією правоздатності, були зорієнтованими на повагу до прав, волі та переваг особи, були вільні від конфлікту інтересів та неналежного впливу, були пропорційними та узгоджувались із становищем цієї особи, застосовувались упродовж якомога коротшого проміжку часу та регулярно перевірялись компетентним, незалежним та безстороннім органом чи судовою інстанцією. Ці гарантії повинні бути пропорційними тому ступеню, в якому ці заходи торкаються прав та інтересів цієї особи.
5. З врахуванням положень цієї статті держави-учасниці вживають усіх належних і ефективних заходів для забезпечення рівних прав людей з інвалідністю на володіння майном та його успадкування, на управління власними фінансовими справами, а також на рівний доступ до банківських позик, іпотечних кредитів та інших форм фінансового кредитування та забезпечують, щоб люди з інвалідністю не були свавільно позбавлені свого майна.

Стаття 13. Доступ до правосуддя
1.Держави-учасниці цієї Конвенції забезпечують людям з інвалідністю на рівні з іншими ефективний доступ до правосуддя, включаючи шляхом передбачення процесуальних та відповідних віку коректив, що полегшують виконання ними своєї ефективної ролі безпосередніх та опосередкованих учасників, включаючи роль свідка, на усіх стадіях, включаючи стадію розслідування та інших стадіях попереднього провадження.
2.З тим, що б сприяти забезпеченню ефективного доступу людей з інвалідністю до правосуддя, держави-учасниці заохочують належну підготовку осіб, які працюють в сфері відправлення правосуддя, включаючи співробітників правоохоронних органів та установ пенітенціарної системи.

Стаття 14. Свобода та особиста недоторканність
1. Держави-учасниці забезпечують, щоб люди з інвалідністю на рівні із іншими:
а) користувалися правом на свободу та особисту недоторканість;
b) не були незаконно чи свавільно позбавлені волі та. Щоб будь-яке позбавлення волі відповідало закону, а наявність інвалідності в жодному випадку не ставало підставою для позбавлення волі.
2. Держави-учасниці забезпечують, щоб у випадку, коли на підставі будь-якої процедури люди з інвалідністю позбавляються волі, їм на рівні із іншими надавались гарантії, що узгоджуються з міжнародним правом прав людини та, щоб поводження з ними відповідало завданням і принципам цієї Конвенції, включаючи забезпечення розумного пристосування.

Стаття 15. Свобода від катувань та жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження та покарань
1.Ніхто не повинен піддаватись катуванням або жорстоким, нелюдським або таким, що принижують гідність поводження чи покаранню. Зокрема, жодна особа не повинна без своєї вільної згоди піддаватись медичним чи науковим дослідам.
3.Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, судових чи інших заходів для того, щоб люди з інвалідністю на рівні із іншими не піддавались катуванням чи жорстоким, нелюдським або таким, що принижують гідність видам поводження чи покарання.

Стаття 16. Свобода від експлуатації, насильства та розбещення
1.Держави-учасниці вживають всіх належних законодавчих, адміністративних, соціальних, освітніх та інших заходів для захисту інвалідів як вдома, так і поза ним від всіх форм експлуатації, насильства та розбещення, включаючи від аспектів, що мають тендерну основу.
2.Держави-учасниці також вживають заходів для попередження всіх форм експлуатації, насильства та розбещення, забезпечуючи, зокрема, належні форми надання допомоги та підтримки людям з інвалідністю, що враховують статево-вікову специфіку допомоги та підтримки інвалідам, їхнім сім'ям та особам, що здійснюють догляд за інвалідами, в тому числі шляхом інформування та освіти у питаннях, як уникати проявів   експлуатації, насильства та розбещення, як виявляти їх та повідомляти про них. Держави-учасниці забезпечують, щоб послуги з надання захисту надавались із врахуванням статево-вікової специфіки та фактору інвалідності.
3.З метою попередження проявів всіх форм експлуатації, насильства та розбещення, держави-учасниці забезпечують, щоб всі установи і програми призначені для обслуговування людей з інвалідністю перебували під дієвим наглядом з боку незалежних органів.
4.Держави-учасниці вживають всіх належних заходів для сприяння фізичному, когнітивному та психологічному одужанню, реабілітації та соціальній реінтеграції людей з інвалідністю, які стали жертвами будь-якої форми експлуатації, насильства чи   розбещення, включаючи шляхом надання послуг із захисту. Такі одужання та реінтеграція мають відбуватися в середовищі, що сприяє зміцненню здоров'я, добробуту, самоповаги, гідності та самостійності особи, та відбуватися з врахуванням потреб, зумовлених статево-віковою специфікою.
5.Держави-учасниці приймають ефективне законодавство та стратегії, включаючи ті, що орієнтовані на жінок і дітей, для забезпечення того, щоб випадки експлуатації,  насильства та розбещення відносно людей з інвалідністю виявлялись, розслідувались та, у належних випадках, переслідувались.

Стаття 17. Захист особистої цілісності
Кожна людина із інвалідністю має право на повагу до її фізичної та психічної цілісності нарівні із іншими.

Стаття 18. Свобода пересування та громадянство
1. Держави-учасниці визнають права людей з інвалідністю на свободу пересування, на свободу вибору місця проживання та на громадянство нарівні із іншими, включаючи шляхом забезпечення того, щоб люди із інвалідністю:
а) мали право набувати та змінювати громадянство та свавільно не були позбавлені свого громадянства або на підставі своєї інвалідності;
b) не були позбавлені, на підставі інвалідності, можливості отримувати документи, що підтверджують їх громадянство, чи інші документи, що посвідчують їхню особу, володіти такими документами та користуватися ними або ж користуватися відповідними  процедурами, наприклад імміграційними, що можуть бути необхідними для полегшення здійснення права на свободу пересування;
с) мали право вільно залишати будь-яку країну, включаючи свою власну;
d) не були свавільно або на підставі інвалідності позбавлені права на в'їзд до своєї власної країни.
2. Діти з інвалідністю мають реєструватися одразу ж після народження і від моменту народження мають право на ім'я та на набуття громадянства, а також, у найбільш можливому ступені право знати своїх батьків і право на їх турботу.

Стаття 19. Самостійний спосіб життя та включення до громади
Держави-учаснині цієї Конвенції визнають рівне право всіх людей з інвалідністю жити у звичайних місцях проживання, на рівних з іншими людьми можливостях вибору, та вживають ефективних та належних заходів для того, щоб сприяти повній реалізації інвалідами цього права та їх повному включенню і залученню у життя спільноти, в тому числі забезпечуючи щоб:
а) люди з інвалідністю мали можливість вибирати нарівні із іншими людьми своє місце проживання і те, де і з ким проживати, та не були зобов'язані проживати у будь-яких конкретних житлових умовах;
b) люди з інвалідністю мали доступ до різного виду послуг, що надаються вдома, за місцем проживання чи іншим допоміжним послугам в рамках спільноти, включаючи персональну допомогу, необхідну для підтримки життя в спільноті та включення до неї. а також для недопущення ізоляції чи сегрегації від спільноти;
с) послуги і об'єкти спільного користування, призначені для населення в цілому, були однаково доступними для людей з інвалідністю та відповідали їхнім потребам.

Стаття 20. Індивідуальна мобільність
Держави-учасниці вживають належних заходів для забезпечення індивідуальної мобільності людей з інвалідністю з максимально можливим ступенем їх самостійності, у тому числі шляхом:
а) сприяння індивідуальній мобільності людей з інвалідністю у обраний ними спосіб, в обраний ними час і за доступною ціною;
b) полегшення доступу людей з інвалідністю до якісних засобів, що полегшують мобільність, пристроїв, допоміжних технологій та послуг помічників і посередників, в тому числі за рахунок їх надання за доступною ціною;
с) навчання людей з інвалідністю і працюючих із ними кадрів спеціалістів навичкам мобільності;
d) заохочення підприємств, що займаються виробництвом засобів, що полегшують мобільність, пристроїв та допоміжних технологій, до врахування всіх аспектів мобільності інвалідів.

Стаття 21. Свобода вираження поглядів і переконань і доступ до інформації
Держави-учасниці вживають всіх належних заходів для забезпечення того, щоб люди з інвалідністю могли користуватися правом на свободу вираження поглядів та переконань, включаючи свободу шукати, отримувати і розповсюджувати інформацію та ідеї, що визначені у статті цієї Конвенції, включаючи:
а) надання людям з інвалідністю інформації, призначеної для широкого загалу, в доступних форматах та з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно та без додаткової оплати;
b) прийняття та сприяння використанню в офіційних стосунках: мов жестів, абетки   Брайля. посилюючих чи альїернативних способів спілкування та всіх інших доступних способів, методів і форматів спілкування за вибором людей з інвалідністю;
с) активне заохочення приватних підприємств, що надають послуги широкому загалу, та тих, що надаються через Інтернет, до надання інформаційних послуг в доступних і прийнятних для людей з інвалідністю форматах;
d) заохочення засобів масової інформації включаючи тих, що надають інформацію через Інтернет, до перетворення своїх послуг на доступні для людей з інвалідністю;
e) визнання та заохочення використання мов жестів.

Стаття 22. Недоторканість приватного життя
1. Незалежно від місця проживання чи житлових умов жоден з інвалідів не повинен піддаватись свавільному або незаконному посяганню на недоторканість його приватного життя, сім'ї, житла або листування чи іншим видам спілкування або ж незаконним
нападам на його честь і репутацію. Люди із інвалідністю мають право на захист закону від таких посягань чи нападів.
2. Держави-учасниці охороняють конфіденційність відомостей про особу, стан здоров'я і реабілітацію людей з інвалідністю нарівні із іншими.

Стаття 23. Повага до дому та сім'ї
1.Держави-учасниці вживають ефективних і належних заходів для усунення дискримінації відносно людей з інвалідністю у всіх питаннях, що стосуються шлюбу, сім'ї, батьківства, материнства та с особистих стосунків, нарівні із іншими, намагаючись при цьому забезпечити, щоб:
а) визнавалось право всіх людей з інвалідністю, які досягай шлюбного віку, вступати у шлюб та створювати сім'ю на основі вільної та повної згоди тих, хто вступає у шлюб;
b) визнавались права людей з інвалідністю на вільне та відповідальне прийняття рішення про кількість дітей та інтервалів між їх народженням та на доступ до відповідної віку інформації та освіти у питаннях репродуктивної поведінки та планування сім'ї, а також надавались засоби, що дозволяють їм користуватися цими правами;
с) люди із інвалідністю, включаючи дітей, нарівні із іншими зберігали свою фертильність;
2.Держави-учасниці забезпечують права і обов'язки людей з інвалідністю стосовно опіки, піклування, всиновлення дітей або аналогічних інститутів, коли ці поняття існують в національному законодавстві; в усіх випадках першочергове значення мають найкращі інтереси дитини. Держави-учасниці надають людям з інвалідністю відповідну допомогу під час виконання ними своїх обов'язків з виховання дітей.
3.Держави учасниці забезпечують, щоб діти із інвалідністю мали рівні права стосовно сімейного життя. Для реалізації цих прав та недопущення приховування дітей із інвалідністю, їх полишення, ухилення від догляду за ними та їхньої сегрегації держави-учасниці зобов'язуються із самого початку надавати забезпечувати дітей з інвалідністю та їх сім'ї інформацією, послугами та підтримкою.
4.Держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалась зі своїми батьками  проти їх волі, за винятком випадків, коли підвідомчі суду компетентні органи відповідно до чинних законів та процедур визначають, що таке розлучення необхідне для найкращих інтересів дичини. Але за жодних обставин дитина не може бути розлучена із батьками через інвалідність або самої дитини, або ж одного чи обох батьків.
5. Держави-учасниці зобов'язуються у випадку, коли найближчі родичі не в змозі забезпечити догляд за дитиною з інвалідністю, докласти всіх зусиль для того, щоб організувати альтернативний догляд за рахунок залучення більш дальніх родичів, а в разі відсутності такої можливості - за рахунок створення сімейних умов для проживання дитини у громаді.

Стаття 24. Освіта
1.Держави-учасниці визнають право людей з інвалідністю на освіту. Для потреб реалізації цього права без дискримінації та на основі рівності можливостей держави-учасниці забезпечують інклюзивну освіту на всіх рівнях та освіту упродовж усього життя, прагнучи при цьому:
а) до повного розвитку людського потенціалу, а також відчуття гідності та самоповаги та до посилення поваги до прав людини, основоположних свобод та людської різноманітності;
b) до розвитку особистості, талантів і творчості людей з інвалідністю, а також їх розумових та фізичних здібностей самою повною мірою;
с) надання людям з інвалідністю можливості ефективної участі у житті вільного суспільства.
2.Під час реалізації цього права держави-учасниці забезпечують, щоб:
а) люди із інвалідністю не виключались на підставі інвалідності із системи загальної освіти, а діти з інвалідністю - із системи безкоштовної і обов'язкової початкової освіти або середньої освіти:
b) люди з інвалідністю мали нарівні з іншими доступ до інклюзивної, якісної і безкоштовної початкової освіти і до середньої освіти у місцях де вони проживають;
с) забезпечувалось розумне пристосування, що враховує індивідуальні погреби;
d) люди з інвалідністю отримували всередині системи загальної освіти необхідну  підтримку для полегшення їх ефективного навчання;
e) в умовах, максимально сприятливих для засвоєнню знань і соціальному розвитку, відповідно до мети повного охоплення вживались ефективні заходи з організації індивідуалізованої підтримки;
3.Держави-учасниці надають людям з інвалідністю можливість засвоювати життєві та соціалізаційні навички, щоб полегшити їх повну і рівну участь в процесі освіти та в якості членів громади.
Держави-учасниці вживають у цьому напрямку належних заходів, включаючи:
а) сприяння опануванню абетки Брайля, альтернативних шрифтів, посилюючих та альтернативних методів, способів і форматів, а також навичок орієнтації і мобільності та сприяють підтримці з боку однолітків та наставництву.
Ь) сприяють опануванню мовою жестів та заохоченню мовної самобутності глухих;
с) забезпечують, щоб навчання осіб, зокрема дітей, які є сліпими, глухими чи сліпоглухими, здійснювалось за допомогою найбільш прийнятних для індивіду мов і методів спілкування та в умовах, які максимальним чином сприяють засвоєнню знань і соціальному розвитку.
4.З тим. щоб сприяти забезпеченню реалізації цього права, держави-учасниці вживають належних заходів для залучення до роботи вчителів, включаючи вчителів з інвалідністю, що володіють мовою жестів та/або абеткою Брайля і для освіти спеціалістів і персонал, які працюють на всіх рівнях системи освіти. Така освіта охоплює підготовку у питаннях інвалідності та використання належних посилюючих і альтернативних методів,  способів і форматів спілкування, навчальних методик та матеріалів для надання підтримки людям з інвалідністю.
5.Держави-учасниці забезпечують, щоб люди з інвалідністю могли мати доступ до загальної вищої освіти, професійного навчання, освіти для дорослих та навчання упродовж усього життя без дискримінації і нарівні із іншими. З цією метою держави-учасниці забезпечують, щоб для людей з інвалідністю забезпечувалось розумне пристосування.

 

Продовження частини 2.

Категорія: Правознавство | Переглядів: 669 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**