Проект Розпорядження Кабінету Міністрів України
Концепція Державної програми "Слух" на 2008 - 2012 роки
Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма
Слух - одне з найбільш вагомих надбань розвитку фізіології людини. Слуховий аналізатор є одним з найінформативніших щодо навколишнього світу. Тому зниження слухової функції, не кажучи про її втрату, значно погіршує якість життя, порушуючи становище людини в суспільстві, обмежує її у виборі фаху, а нерідко призводить до виключення із соціуму. Захворювання, які призводять до зниження чи втрати слуху, є однією із найсерйозніших медичних та соціальних проблем. На сьогодні існує негативна тенденція зростання захворюваності населення цими хворобами. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), в економічно розвинутих країнах світу, в тому числі США і країнах Західної Європи, 7-9% населення страждає на зниження слуху, в тому числі на глухоту - від 0,1 до 0,4% новонароджених дітей та близько 1% дорослих, до 2020 року кількість людей з порушенням слуху, за тими ж даними ВООЗ, збільшиться на 30%.
Особливо негативний вплив зниження чи втрати слуху проявляється в дитячому віці, що викликає затримку інтелектуального, психічного та фізичного розвитку дитини. Відомо, що в перші роки життя дитини слух є основою розвитку мови, пізнавальних та соціально-емоційних навичок. Це обумовлює виняткову важливість виявлення порушень слуху як можна у більш ранні строки і проведення подальшої реабілітації за допомогою слухового апарату чи кохлеарної імплантації (пересадки штучного вуха) у випадку глухоти. Якщо не зробити це до 3-5 років, то після 5-7 років навчання мові стає практично неможливим внаслідок різкого обмеження утворення нових слухо-мовно-моторних зв'язків.
Якщо ж людина раптово втрачає слух у дорослому віці, реабілітація в перші місяці повертає її до повноцінного життя.
Наявна на сьогоднішній день апаратура для реєстрації отоакустичної емісії (ОАЕ) або слухової реакції стовбура головного мозку (ABR) дозволяє провести дослідження слуху у немовлят вже через 3 години після народження. Позитивна відповідь при реєстрації ОАЕ свідчить про наявність у немовляти соціального слуху.
Проведення ехоскринінгу новонароджених з подальшим відповідним обстеженням глухих та слабочуючих дітей і забезпечення після слухопротезування або кохлеарної імплантації адекватної ранньої (з 3-6-місячного віку) реабілітації дозволить у переважній більшості випадків досягти позитивних наслідків, а саме: ці діти зможуть навчатись в загальноосвітній школі, вищому навчальному закладі і матимуть можливість у повній мірі інтегруватися в суспільство. Слід відзначити, що ехоскринінг новонароджених запроваджений в країнах Євросоюзу, США та Канади, де проводиться дослідження всіх новонароджених.
Станом на 01.01.2008 р. в Україні налічується близько 300 тис. дітей і 1 млн. дорослих з порушенням слуху (які потребують слухопротезування), в тому числі з глухотою - 11 тис. дітей та 100 тис. дорослих. Проте офіційно на обліку для забезпечення слуховими апаратами пільгових категорій населення України нараховується 34 091 дорослих (в тому числі 2296 учасників та інвалідів війни) та 9982 дітини, кохлеарної імплантації - 540 дітей та 90 дорослих. За останні 5 років (2003-2007) за державні кошти було закуплено 14 572 слухових апаратів та 82 кохлеарних імплантати (для дітей), що, звичайно, далеко не відповідає потребам, і більшість дітей і дорослих залишаються інвалідами.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним шляхом
На ситуацію, що склалася в Україні із поширеністю та захворюваністю на глухоту та приглухуватість, негативно впливає ряд факторів:
-погіршення екологічного стану;
-зростання числа вірусних захворювань матері під час вагітності - основної групи ризику розвитку вроджених вад слуху;
-недосконала система діагностики вад слуху;
-недостатні видатки з Державного та місцевих бюджетів для забезпечення ранньої діагностики та реабілітації порушень слуху;
-недосконалість існуючих штатних нормативів для надання спеціалізованої допомоги хворим з порушеннями слуху (сурдологічних та слухопротезних кабінетів);
-недостатнє фінансування наукових досліджень з питань профілактики, діагностики та лікування порушень слухової системи;
-недостатня поінформованість населення про фактори ризику та можливість запобігання розвитку глухоти та приглухуватості.
Світовий досвід свідчить, що забезпечення раннього виявлення слухових порушень, адекватного лікування та реабілітації є довготривалими інвестиціями, що дозволять отримати економічну вигоду в майбутньому.
Основною умовою ефективного лікування та реабілітації хворих на глухоту та приглухуватість є постійне забезпечення сучасною діагностичною апаратурою, слуховими апаратами та кохлеарними імплантатами.
Таким чином, глухота та приглухуватість є суттєвою медичною і соціальною проблемою, для розв'язання якої необхідна державна підтримка, координація зусиль усіх центральних та місцевих органів виконавчої влади.
З цією метою повинна бути розроблена Державна програма "Слух" на 2008-2012 роки.
Мета Програми
Метою Програми є підвищення ефективності загальнодержавних заходів, спрямованих на запобігання і зниження рівня захворюваності на глухоту та приглухуватість, інвалідності внаслідок цих захворювань, покращення якості життя за рахунок підвищення ефективності та доступності медичної допомоги цієї категорії хворих, їх інтеграція та реінтеграція у суспільство.
Визначення оптимального варіанта розв'язання на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Найефективнішим шляхом розв'язання проблеми є виконання Програми, що дасть змогу:
-запровадити системний підхід до діагностики, лікування та реабілітації хворих на глухоту та приглухуватість шляхом -впровадження сучасних стандартів надання медичної допомоги;
-забезпечити заклади охорони здоров'я необхідним обладнанням для діагностики, лікування та реабілітації хворих на глухоту та приглухуватість;
-запровадити програму скринінгу новонароджених для раннього виявлення вроджених вад слуху;
-створити та забезпечити функціонування державного реєстру хворих з вродженими та набутими вадами слуху;
-зменшити фінансовий тягар на родини пацієнтів за рахунок закупівлі засобів реабілітації (слухових апаратів та кохлеарних імплантатів) за кошти Державного та місцевих бюджетів;
-здійснювати наукові дослідження з питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації глухоти та приглухуватості;
-здійснювати заходи адаптації у суспільстві хворих з глухотою та приглухуватістю.
Аналіз виконання таких цільових програм в інших державах свідчить про ефективність саме такого варіанту вирішення проблеми.
Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми
Для розв'язання проблеми у Програмі необхідно передбачити заходи, спрямовані на:
-реорганізацію сурдологічної служби України;
-удосконалення системи підготовки медичного персоналу, насамперед закладів вторинної та третинної медико-санітарної допомоги, з питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації глухоти та приглухуватості;
-створення системи своєчасного виявлення вроджених та набутих вад слуху;
-запровадження системи постійного скринінгу дитячого населення для виявлення вроджених та набутих вад слуху;
-розроблення та впровадження стандартів надання медичної допомоги хворим на глухоту та приглухуватість;
-забезпечення закладів охорони здоров'я сучасними діагностичними системами для виявлення порушень слуху;
-забезпечення хворих на глухоту та приглухуватість доступною та якісною медичною допомогою;
-створення системи державної реєстрації хворих з вадами слуху (єдиний реєстр);
-забезпечення наукового супроводу Програми;
-розвиток міжнародного співробітництва з питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації порушень слуху;
-вдосконалення системи соціального захисту і реабілітації хворих з порушеннями слуху;
-проведення широкої інформаційної кампанії серед населення з підвищення рівня обізнаності з питань запобігання, діагностики, лікування та реабілітації порушень слуху.
Програма розрахована на 5 років: на 2008-2012 роки.
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми дозволить:
-створити і поетапно впровадити систему ранньої діагностики вроджених вад слуху в пологових будинках України, що дозволить підвищити виявляння глухоти та приглухуватості у новонароджених з 0% до 0,4% (4 випадків на 1 000 новонароджених) ;
-покращити інтеграцію та реінтеграцію в суспільство осіб з глухотою (до 30%) та приглухуватістю (до 80%);
-забезпечити лікування та реабілітацію дітей зі зниженням слуху в поєднанні з анотією (до 80%);
-підвищити забезпеченість осіб з вадами слуху слуховими апаратами у 3,1 рази та кохлеарними імплантати у 12,2 рази;
-сприятиме підвищенню якості та доступності населення з усіх регіонів України до спеціалізованої медичної допомоги та забезпечить надання спеціалізованої висококваліфікованої медичної допомоги хворим з вадами слуху;
-забезпечить організацію довготривалого спостереження, проведення досліджень, розробку та впровадження стандартів супроводу пацієнтів, які мають вади слуху;
-зменшити втрати, викликані тимчасовою та стійкою непрацездатністю внаслідок гострої та загострення хронічної приглухуватості;
-зменшити витрати на організацію та утримання спеціалізованих дошкільних та шкільних закладів для дітей з вадами слуху внаслідок зменшення необхідності в таких закладах.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми здійснюватиметься у межах видатків, які передбачаються у державному бюджеті МОЗ, АМН, та за рахунок коштів бюджетів АР Крим, областей, мм.Києва і Севастополя, а також інших джерел, передбачених законом.
Необхідний обсяг фінансування програми, зокрема з державного бюджету, визначається щороку виходячи з конкретних завдань та фінансових можливостей.
Програма розрахована на 5 років: на 2008-2012 роки.
Пропозиції та зауваження щодо положень надсилайте до Міністерства охорони здоров'я України
Адмін: На жаль, в день розгляду Кабінетом Міністрів України проект Розпорядження КМУ, розроблений на виконання доручення КМУ №23468/1/1-08 від 12.05.2008р. був знятий з порядку денного розгляду з невідомих причин і до сьогодні ситуація не змінилась. |