Продовження. Вас викликають у відділення міліції

1. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні
Якщо Вам зателефонували і суворий голос запропонував терміново з’явитись у відділенні міліції – не поспішайте одразу виконувати таку вказівку. Виклик до міліції є процедурою процесуально регламентованою і вона повинна неухильно дотримуватись працівниками міліції.
Основним способом виклику в кримінальному провадженні є повістка (ст.135 ч.1 КПК), яка має бути передана безпосередньо, надіслана поштою чи факсимільним зв’язком не пізніше, ніж за три дні (ст.135 ч.8) до призначеної дати прибуття в міліцію. Також виклик може бути здійснений телефоном або телеграмою, проте факт його здійснення ніде не фіксується і не є повноцінною підставою до притягнення до відповідальності за неприбуття на виклик. Відповідно, Ви маєте право відмовитися від прибуття до відділення міліції у випадку відсутності повістки з викликом.
У випадку відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання або адміністрації за місцем роботи (ст.135 ч.2 КПК).
У випадку, коли особа відмовилась від підпису повістки, працівник міліції робить відповідну відмітку та фіксує це за допомогою відеозапису або використовує будь-які інші дані (ст.136 ч.2 КПК).

2. Порядок здійснення виклику щодо неповнолітніх, обмежено дієздатних осіб або таких, що знаходяться за кордоном
За загальним правилом виклик неповнолітньої особи має здійснюватися через її батьків, усиновлювача або законного представника (ст.135 ч.4 КПК). Слід зазначити, що різні нормативно-правові акти термін “законні представники” використовують як родове поняття, до якого включаються батьки, усиновлювачі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальними, прийомні батьки, вихователі, представники закладів що виконують згадані функції.
Порядок виклику неповнолітніх через законних представників, а також виклику обмежено дієздатної особи через її піклувальника може бути порушений, якщо це в інтересах досудового розслідування – тобто, коли законний представник може негативно вплинути на досудове розслідування; в цьому випадку повістка вручається безпосередньо таким особам.
Особи, які перебувають за кордоном викликаються у відповідності до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана ВР України. Слід зазначити, що в цьому випадку особа має бути викликана не пізніше ніж за 7 діб до призначеної дати прибуття у міліцію (ст.135 ч.8).

3. Зміст повістки про виклик особи
Повістка про виклик є важливим процесуальним документом, а тому й закон указує на її обов’язкові реквізити. У повістці повинно бути зазначено час та дата прибуття, Ваш процесуальний статус (потерпілий, підозрюваний, свідок тощо), в рамках якого кримінального провадження і для чого викликають, посада і прізвище працівника, до якого Вам необхідно прибути, адреса та номер телефону підрозділу міліції до якого слід прибути (ст.137 КПК).
Слід звернути увагу на те, що за замістом закону в повістці має бути наведено не лише самі наслідки нез’явлення особи за викликом, а текст закону, яким вони передбачені. Виходячи з імперативного характеру норм щодо змісту повістки, їх недотримання слідчим, слідчим суддею, прокурором має розцінюватись як порушення законного порядку виклику, а тому й може мати наслідком законну відмову особи, яка викликається.

4. Наслідки неприбуття на виклик
Наслідком неприбуття особи за викликом без поважної причини (вони перераховані в ст.138 КПК) або неповідомлення про причини свого неприбуття може бути застосування до неї грошового стягнення чи приводу як заходів забезпечення кримінального провадження. Закон розрізняє коло осіб, до яких вони застосовуються: привід може бути застосований тільки до підозрюваного, обвинуваченого та свідка, а грошове стягнення також до потерпілого та цивільного відповідача. Розмір грошового стягнення встановлений ст.139 ч.1 КПК та є диференційованим, в залежності від особи, яка викликає та поточного розміру мінімальної заробітної плати.
Злісне ухилення свідка або потерпілого від явки становить склад адміністративного правопорушення, за яке ст.185-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.

5. Після прибуття до відділення міліції
Підрозділи органів внутрішніх справ мають спеціальний режим пропуску, який має неухильно дотримуватись всіма працівниками установи. Тому, коли ви прибуваєте до підрозділу за викликом, працівники міліції зобов’язані:
Записати до Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених точний час і дату, причину Вашого прибуття в міліцію, а також установчі дані посадової особи, яка Вас викликала (пункт 10.1 Наказу №181 МВС України).
Працівник, який Вас викликав, повинен зустріти Вас у вестибюлі та супроводити до свого службового кабінету.
Після завершення слідчих дій записати до Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених точний час, коли Ви вийшли з відділення міліції.
Якщо ви залишились невдоволені діями працівників міліції під час Вашого перебування у відділенні міліції, виходячи з нього Ви маєте право зробити про це запис у відповідній графі Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених (Запам’ятайте працівник міліції, який здійснює пропуск до відділу міліції зобов’язаний лише довести до Вашого відома про право зробити запис у цьому Журналі щодо наявності або відсутності претензій до працівників міліції. Графи 8 та 9 Журналу заповнюються власноручно доставленими, відвідувачами та запрошеними. Якщо Ви не бажаєте там робити записи – не робіть цього ) та записати свої претензії до Книги скарг і пропозицій (регламентована ЗУ “Про звернення громадян”), яка повинна бути вивішена у вестибюлі і до якої забезпечується вільний доступ всім бажаючим (пункт 6.2 Наказу №181 МВС України).

Норми, які регулюють дане питання в правовому полі:
Конституція України (КУ)
Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК)
Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.
1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
3. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.
4. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.
5. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.
6. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
7. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
8. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом, а в разі проживання такої особи за кордоном - не пізніше ніж за сім днів. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
1. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
2. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Стаття 137. Зміст повістки про виклик.
1. У повістці про виклик повинно бути зазначено:
1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
3) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;
9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
Стаття 138. Поважні причини неприбуття особи на виклик.
1. Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик.
1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
-від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
-від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
2. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.
3. За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.
4. У випадках, передбачених цим Кодексом, неприбуття підозрюваного, обвинуваченого на виклик може мати наслідком здійснення щодо нього заочного кримінального провадження.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУаАП)
Стаття 185-4. Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора.
Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора - тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Інструкція з організація діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ, затверджена наказом МВС України від 28.04.2009 №181 (Наказ №181 МВС України)
Розділ VI: Обов’язки чергового.
6.2 Забезпечити вільний доступ осіб до книги скарг і пропозицій (додаток 9).
Розділ X: Контроль за здійсненням пропускного режиму та охороною адміністративних будинків ОВС, ІТТ.
10.1. Організація та забезпечення пропускного режиму до адміністративного будинку покладаються на начальника ОВС, а контроль за здійсненням пропускного режиму - на чергову частину. З метою контролю черговий зобов'язаний: провести інструктаж працівника міліції, який здійснює допуск до адміністративного будинку ОВС, перевірити знання службових обов'язків, наявність журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених; здійснювати контроль за несенням служби і веденням журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених.

Порада СНЮ: Пам‘ятайте! Обов‘язкова участь адвоката разом з сурдоперекладачем забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок фізичних вад слуху не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад (ст.52, ст.68 КПК України)

Далі буде.