Даний розділ містить в собі частину Довідника СНЮ під назвою “Мені довелось стати учасником кримінального процесу”.
В ньому детально описані головні елементи кримінального процесу: права і обов`язки заявника, потерпілого, свідка, обвинувачуваного, підозрюваного, як оскаржити ухвали слідчого, слідчого судді, прокурора, які існують види запобіжних заходів тощо.

І. Я хочу заявити про злочин

1. Як розпочинається досудове розслідування?
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання до нього заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування (частини 1, 2 ст.214 КПК України).
Доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань мають лише слідчі, прокурори та інші уповноважені особи органів внутрішніх справ, безпеки тощо (пункти 1.10, 1.11 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).

2. Куди потрібно звертатися із заявою про злочин?
Із заявою про злочин доцільніше звертатися до слідчого органу внутрішніх справ (міліції), адже саме слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування щодо переважної більшості кримінальних правопорушень, передбачених КК, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування – прокуратури, служби безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
Але слідчі всіх цих органів, а також прокурори, наділені повноваженням вносити дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань (п.1.10 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань) і не мають права відмовити у прийнятті заяви про злочин (ч.4 ст.214 КПК України). Тому загалом з заявою про злочин можна звернутися до будь-якого з них: якщо кримінальне правопорушення, про яке заявляє особа до слідчого, наприклад, прокуратури, йому не підслідне, то така заява буде передана до належного суб’єкта досудового розслідування. Звісно, краще подати заяву про злочин відповідно до його підслідності – вичерпний перелік злочинів, не підслідних міліції, встановлено у ст.216 КПК України.

3. В яких випадках кримінальне провадження не може бути розпочате без заяви потерпілого?
Кримінальне провадження не може бути розпочате без заяви потерпілого, якщо воно здійснюється у порядку приватного обвинувачення. Вичерпний перелік злочинів, провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення, встановлений у ч.1 ст.477 КПК України.
Він нараховує понад 90 злочинів, наприклад:
-умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження; умисне легке тілесне ушкодження (ст.125 КК України);
-зараження венеричною хворобою без обтяжуючих обставин (ч.1 ст.133 КК України);
-крадіжка, крім вчиненої організованою групою (ст.185 КК України);
-грабіж, крім вчиненого організованою групою (ст.186 КК України);
-хуліганство без обтяжуючих обставин (ч.1 ст.296 КК України).
Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (ч.4 ст.26 КПК України).

4. Що таке Єдиний реєстр досудових розслідувань?
Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі – Реєстр) – це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, за допомогою якої уповноваженими особами здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, що стосуються досудових розслідувань.
До Реєстру слідчий, прокурор вносить відомості про:
-дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення;
-прізвище, ім’я, по батькові потерпілого або заявника;
-інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
-короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
-попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України;
-прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, яка внесла відомості до реєстру;
-інші обставини, передбачені Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань (ч.5 ст.214 КПК України).

5. Чим заявник відрізняється від потерпілого?
Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (ч.1 ст.60 КПК України).
Натомість основною ознакою потерпілого є те, що вчиненням злочину йому було заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду (див.“У чому відмінність між жертвою та потерпілим, або Хто вважається потерпілим від злочину?”).
Потерпілим може бути як особа, яка повідомила про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, так і особа, що цього не вчинила, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3 ст.55 КПК УКраїни). Потерпілою може бути також особа, яка не подала жодної із заяв, про які йдеться у ч.3 ст.55 КПК України, але надала письмову згоду на визнання її потерпілою слідчим, прокурором, судом.
Заявник і потерпілий у кримінальному провадженні мають різний обсяг прав – у потерпілого він значно більший. Права потерпілого передбачені ст.56 КПК України (див."Які права має потерпілий?”). Заявник, зокрема, не наділений такими правами, властивими потерпілому: подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого кримінального правопорушення тощо.
Тому важливо, щоб у Реєстрі досудових розслідувань особа (за наявності відповідних підстав) була записана як потерпілий, а не просто заявник.

6. Які права має заявник?
Заявник має право:
-отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
-подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
-отримати інформацію про закінчення досудового розслідування (ч.2 ст.60 КПК України).

7. Державний захист, або як заявнику убезпечити себе від небезпеки?
Це питання детально врегульоване у Законі України“Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”. Особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень, має право на забезпечення безпеки (п.“а” ч.1 ст.2 цього Закону ).
Заходами забезпечення безпеки можуть бути:
-особиста охорона, охорона житла і майна;
-видача спеціальних засобів індивідуального захисту (зокрема таких, як газовий пістолет, револьвер);
-використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;
-заміна документів та зміна зовнішності;
-зміна місця роботи або навчання;
-переселення в інше місце проживання;
-закритий судовий розгляд тощо (ст.7 цього Закону).
Вибір заходу безпеки повинен залежати від конкретної ситуації та ступеня існуючої загрози для особи, яку взято під захист.
Підставою для вжиття заходів забезпечення особи є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров’ю, житлу і майну. Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників заявників, членів їх сімей та близьких родичів може бути:
-заява особи, члена її сім’ї або близького родича;
-звернення керівника відповідного державного органу;
-отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров’ю, житлу і майну зазначених осіб (ст.20 цього Закону).
Рішення про застосування заходів безпеки щодо заявника можуть прийняти:
-слідчий, прокурор, суд;
-орган (підрозділ), що здійснює оперативно-розшукову діяльність – щодо осіб, які співпрацювали з цим органом в процесі розкриття злочину.
Безпосередньо заходи безпеки здійснюють залежно від конкретної ситуації органи служби безпеки, внутрішніх справ, у складі яких для цього створюються спеціальні підрозділи.
Орган, який здійснює заходи безпеки, і особа, яку беруть під захист, можуть укласти договір про умови застосування цих заходів та відповідальність сторін (ч.4 ст.3 цього Закону).

Порада СНЮ: Пам‘ятайте! Обов‘язкова участь адвоката разом з сурдоперекладачем забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок фізичних вад слуху не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад (ст.52, ст.68 КПК України)

1.Конституція України
2.Кримінальний процесуальний кодекс України
3.Кримінальний кодекс України
4.Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”
5.Наказ Генерального прокурора України від 17.08.2012, №69 “Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань”

Далі буде.