 Розрахунок лікарняних — тема завжди актуальна. А в осінньо-зимовий період вона набуває особливої популярності, адже у холодну пору року наш організм найбільш схильний до дії різних вірусів, що викликають захворювання. Тому саме в цей період до Спілки юристів надходить найбільша кількість запитань щодо оплати працівникам періоду тимчасової непрацездатності. У межах сьогоднішньої статті ми відповімо на найпоширеніші з них. Для зручнішого сприйняття інформації ми підготували спеціальну таблицю, у якій зліва наведено запитання, яке стосується порядку оплати лікарняних, а справа — нашу відповідь.
| Запитання |
Відповідь |
| Нестандартні ситуації при оплаті лікарняних |
| Лікарняний відкрито у неробочий (вихідний, святковий) день |
| Працівник надав листок непрацездатності, який відкрито 24.08.2018 р. Цей день є для нього неробочим за графіком роботи установи (святковий день — День незалежності). Як нараховувати лікарняні за такий день? |
За такий день (24.08.2018 р.) лікарняні слід нараховувати у загальному порядку. Адже оплаті підлягають усі календарні дні тимчасової непрацездатності, незалежно від того, на які дні припадає період хвороби — робочі, неробочі, вихідні чи святкові (лист ФСС з ТВП від 18.08.2016 р. № 2.4-46-1431) |
| Два лікарняних в один день |
В останній день хвороби працівника (20.10.2018 р.) у нього захворіла дитина, і йому цим же днем відкрили лікарняний для догляду за хворою дитиною.
Як оплачувати спільний для двох лікарняних день — 20.10.2018 р.? |
У ситуації, що розглядається, маємо два листки непрацездатності, в яких фігурує один і той самий день — 20.10.2018 р. Але незважаючи на те, що працівник має право на матеріальне забезпечення за кожним страховим випадком, спільний для обох лікарняних день має бути оплачено тільки один раз (лист ФСС з ТВП від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924).
Тому за лікарняним листом “для догляду” оплачуємо всі дні, уключаючи день його відкриття. А ось останній день першого лікарняного листа не оплачуємо, причому незалежно від того, за чий рахунок цей день оплачується — за рахунок коштів роботодавця або за рахунок коштів ФСС. |
| Працівник повністю відпрацював день і захворів |
Працівник відпрацював повністю 04.10.2018 р. і цього ж дня звернувся по допомогу до медзакладу. Йому був виданий лікарняний лист з 04.10.2018 р. по 16.10.2018 р. включно.
Як оплатити такий лікарняний, зокрема, 04.10.2018 р.? |
Згідно з п.1 ч.1 ст.22 3акону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати (доходу) у разі хвороби або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.
Отже, якщо працівник у день відкриття лікарняного листа відпрацював повний робочий день за графіком роботи, за нього слід заплатити працівникові зарплату. А коли заробіток цього дня не втрачений, то й компенсувати нічого. Підстав оплачувати такий день як день хвороби немає.
При цьому слід враховувати, що перші п’ять днів хвороби оплачуються за рахунок роботодавця. А 04.10.2018 р. належить до обліку перших п’яти календарних днів. Тому залишаються ще чотири календарні дні — ось їх вже закривають лікарняними "за рахунок роботодавця".
Таким чином, перші 5 днів хвороби у випадку, що розглядається, відраховуються з дати відкриття лікарняного листа, незалежно від того, що 04.10.2018 р. відпрацьований працівником і оплачений як робочий день (лист ФСС з ТВП від 17.05.2016 р. № 2.4-46-753). З шостого дня непрацездатності (з 09.10.2018 р.) оплата здійснюється за рахунок коштів ФСС.
Також враховуйте, що при оплаті наступного лікарняного листа і цей день (04.10.2018 р.) залишається в розрахунковому періоді, і нарахована за нього зарплата бере участь у розрахунку середньоденної заробітної плати. |
| Помилка у лікарняному |
Працівник у вересні 2018 року перебував на лікарняному. У жовтні 2018 року він теж хворів, про що також свідчить лікарняний лист. Але у вересневому лікарняному припустилися помилки — неправильно написано назву установи (роботодавця). Працівник відмовився її виправляти (звертатися до медзакладу для її виправлення). Чи підлягає оплаті вересневий лікарняний лист?
Чи враховувати його при розрахунку лікарняних у жовтні 2018 року? |
Вересневий лікарняний лист не підтверджує тимчасову непрацездатність працівника. Дні хвороби, зазначені у ньому, роботодавець не має права оплачувати, адже не підтверджена поважна причина відсутності на роботі. При цьому дні вересневого лікарняного залишаються в розрахунковому періоді при визначенні середньої зарплати для оплати лікарняного листа в жовтні 2018 року (лист ФСС з ТВП від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812).
Якщо надалі працівник звернеться до медзакладу, щоб виправити лікарняний лист за вересень, і надасть його до установи, то роботодавець повинен буде його оплатити. При цьому бухгалтеру доведеться перерахувати і суму лікарняних за жовтневим листком непрацездатності.
Також пам’ятайте, що оплату тимчасової непрацездатності провадять, якщо за її призначенням працівник звернувся не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності (ч.5 ст.32 Закону № 1105). |
| Працівник захворів напередодні звільнення |
Працівник звільнений за власним бажанням 23 жовтня 2018 року. При цьому з 22 по 30 жовтня 2018 року він хворів.
Який порядок оплати такого лікарняного листа? |
Відповідно до п.1 ст.19 Закону № 1105 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачене законом.
У свою чергу, згідно з ч.2 ст.22 цього Закону допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільненнязастрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Отже, незалежно від факту звільнення лікарняний лист має бути оплачено, оскільки тимчасова непрацездатність настала на той момент, коли працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем і вважався застрахованою особою.
При цьому дні тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця оплачуються за період перебування працівника із цим роботодавцем у трудових відносинах, а після звільнення — не оплачуються. У наведеному прикладі за рахунок коштів роботодавця перший і другий календарні дні непрацездатності (22 та 23 жовтня) будуть оплачені. Інші три дні не підлягають оплаті, оскільки між працівником і роботодавцем уже немає трудових відносин.
Дні тимчасової непрацездатності за рахунок ФСС оплачуються Фондом повністю, починаючи з шостого дня і до повного одужання працівника: з 27 по 30 жовтня включно. Звичайно, за умови, що страховий випадок розпочався до моменту звільнення такого працівника. |
| Лікарняний лист по вагітності та пологах після звільнення |
Працівниці згідно з листком непрацездатності надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. За весь період такої відпустки (126 календарних днів) їй було нараховано допомогу і після отримання коштів з ФСС виплачено. Водночас вона написала заяву на звільнення за власним бажанням. Керівник установи видав наказ про звільнення її за власним бажанням із зазначеної у заяві дати. Проте у зв’язку із складними пологами перший лікарняний лист по вагітності та пологах було продовжено ще на 14 днів, про що свідчить виданий другий лікарняний лист, що є продовженням першого.
Чи потрібно оплачувати другий лікарняний лист по вагітності та пологах, що є продовженням першого, якщо працівниця вже не перебуває з установою у трудових відносинах? |
Відповідно до ст.25 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнення пологів або народження двох і більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно і надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості календарних днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Отже, у разі ускладнених пологів жінці, яка на момент початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, має бути сплачено допомогу по вагітності та пологах за 140 календарних днів. Проте факт виявлення ускладнення в пологах установлюється тільки після самих пологів, тому жінці, яка народила, додатково видається лікарняний лист на 14 календарних днів, що є продовженням першого лікарняного листа по вагітності та пологах, на підставі п.6.2 Інструкції № 455.
Таким чином, колишній працівниці роботодавець зобов’язаний нарахувати і виплатити за рахунок коштів Фонду допомогу по вагітності та пологах за 14 календарних днів. За тією ж "середньою", за якою був оплачений і перший лікарняний тривалістю 126 календарних днів. При цьому факт звільнення працівниці за власним бажанням у період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами значення не має. |
| Лікарняний & відпустки |
| Лікарняний під час відпустки “за свій рахунок” |
| Працівнику надана відпустка без збереження заробітної плати на 15 календарних днів з 08.10.2018 р. по 22.10.2018 р. З 19.10.2018 р. по 28.10.2018 р. працівник хворів. Як потрібно оплачувати період тимчасової непрацездатності працівника у даному випадку? |
Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.23 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням (лист ФСС з ТВП від 17.11.2016 р. № 2.4-46-2015).
Проте зауважимо: якщо лікарняний припадає у тому числі й на період, коли працівник уже повинен вийти на роботу, то пропущені через хворобу дні оплачують на загальних підставах.
Це означає, що відлік перших 5 днів тимчасової непрацездатності починається з першого дня хвороби працівника. Розрахунковим періодом будуть 12 місяців, що передують місяцю початку хвороби. Оплату лікарняного чи то за рахунок роботодавця, чи то за рахунок ФСС потрібно здійснити за тими днями хвороби, які припадають на період, коли працівник повинен був вийти на роботу
У ситуації, що розглядається, перші п’ять днів лікарняного за рахунок роботодавця слід відраховувати з першого дня настання хвороби. Тобто перші п’ять днів тимчасової непрацездатності — з 19.10.2018 р. по 23.10.2018 р. Але оскільки частина цих днів припала на період перебування працівника у відпустці “за свій рахунок” (4 календарні дні з 19.10.2018 р. по 22.10.2018 р.), то вона не підлягає оплаті, а частина, яка виходить за рамки відпустки “за свій рахунок” (1 календарний день — 23.10.2018 р.), буде оплачена за рахунок роботодавця.
Починаючи з шостого дня хвороби листок непрацездатності (з 24.10.2018 р.) оплачується у звичайному порядку — за рахунок коштів ФСС. |
| Лікарняний “для догляду” & щорічна відпустка |
Працівниця оформила щорічну основну відпустку з 16.10.2018 р. по 29.10.2018 р. (включно).
З 17.10.2018 р. по 26.10.2018 р. у неї хворіла дитина, про що свідчить лікарняний лист. Чи можна його оплачувати? Чи можна дні щорічної відпустки, що збіглися з лікарняним, перенести на інший період? |
Ні, не можна! У разі хвороби дитини, що настала в період перебування працівника в щорічній основній або додатковій відпустці, лікарняний “для догляду” видається тільки з наступного після закінчення щорічної основної (додаткової) відпустки дня (п.3.11 Інструкції № 455). У період щорічної відпустки лікарняний для догляду за дитиною не видається. Як наслідок, в цій ситуації щорічна відпустка не може бути ні перенесена, ні продовжена.
Що стосується оплати такого лікарняного листа, то дні хвороби дитини, що припадають на відпустку, вже оплачені як відпустка, тому лікарняний лист оплаті не підлягає. |
| “Дні МСЕК” у лікарняному |
| Збіг дати відкриття лікарняного листа і дати встановлення інвалідності |
| Працівник надав лікарняний лист, який був відкритий 01.10.2018 р. і закритий 05.10.2018 р. Згідно із записом у лікарняному листі 01.10.2018 р. йому була встановлена інвалідність III групи. Огляд у МСЕК був здійснений 05.10.2018 р. Чи підлягає оплаті такий лікарняний лист? |
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.22 Закону № 1105 ФСС виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).
Отже, у лікарняному листі з відміткою про встановлення інвалідності оплаті підлягає період тільки до дня встановлення інвалідності. Сам же день установлення інвалідності і всі подальші дні, зазначені в лікарняному листі як період розгляду документів у МСЕК, не оплачуються.
Період, на який був відкритий лікарняний лист (з 1 по 5 жовтня 2018 року), повністю збігається з періодом, протягом якого документи працівника знаходилися в МСЕК (1 жовтня документи направлені до МСЕК, а 5 жовтня рішенням комісії встановлена інвалідність III групи з 1 жовтня 2018 року). Збіг дати відкриття лікарняного листа і дати встановлення інвалідності означає, що лікарняний лист оплаті не підлягає. При цьому “дні МСЕК” вважаються днями, не відпрацьованими з поважної причини — “тимчасова непрацездатність”. Тому надалі, при оплаті подальших лікарняних листів, такі календарні дні підлягають виключенню з розрахункового періоду (лист Мінсоцполітики від 06.09.2016 р. № 293/18/99-16). |
| Працівник відмовився від проходження комісії |
| Працівник надав листок непрацездатності із записом: "23.10.2018 р. від проходження МСЕК відмовився". Крім того, підкреслено, що він продовжує хворіти, тобто будуть іще лікарняні листи. Чи потрібно оплачувати цей та наступні лікарняні листи? |
У ситуації, що розглядається, працівник скористався своїм правом і відмовився від проходження МСЕК та встановлення йому інвалідності.
При цьому серед підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, перелічених у ст.23 Закону № 1105, добровільна відмова працівника від проходження МСЕК не зазначена.
Отже, листок непрацездатності, наданий працівником, якому не встановлено інвалідність у зв’язку з його особистою відмовою від проходження МСЕК, підлягає оплаті на загальних підставах. |
| Визначаємо середньоденну зарплату для лікарняних |
| Лікарняний в перший день роботи |
| Працівник прийнятий на роботу 08.10.2018 р. Але в цей день він не приступив до роботи, адже захворів. Працівникові встановлений оклад 4000 грн. Як в даному випадку визначити середньоденну зарплату для розрахунку лікарняного? |
У цій ситуації у працівника немає заробітку для розрахунку лікарняних. Але він є застрахованою особою і згідно із Законом № 1105 йому повинні оплатити лікарняний, оскільки хвороба настала в період трудових відносин.
Для такого випадку слід використовувати спеціальну норму, яку містить п.28 Порядку № 1266, а саме: якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу). При цьому згідно з п. 5 цього Порядку середньоденну зарплату в цьому випадку знаходять діленням окладу на середньомісячну кількість календарних днів:
(4000 грн. : 30,44 к. дн. = 131,41 грн.). |
| Лікарняний у місяці виходу з відпустки для догляду за дитиною |
| Працівниця вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3 років у зв’язку з її закінченням і приступила до роботи з 04.10.2018 р. З 18.10.2018 р. вона захворіла, про що свідчить наданий нею лікарняний. Посадовий оклад працівниці — 4264 грн. Як правильно визначити середньоденну зарплату для розрахунку лікарняних? |
Незважаючи на те, що у працівниці є заробітна плата за декілька відпрацьованих днів перед тимчасовою непрацездатністю, середньоденну зарплату розраховуємо за загальними правилами Порядку № 1266: виходячи із заробітку за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Хвороба настала у жовтні 2018 року. Отже, розрахунковим періодом будуть останні 12 календарних місяців, що передують непрацездатності: жовтень 2017 року — вересень 2018 року.
Водночас у розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. Період перебування працівниці в такій відпустці має бути виключений із розрахункового періоду при визначенні середньої зарплати для розрахунку страхових виплат, оскільки він відноситься до поважних причин згідно з Порядком № 1266. Виходить, що в розрахунковому періоді працівниця не мала заробітку з поважної причини. Це означає, що середньоденна зарплата розраховується виходячи з окладу, встановленого працівниці:
4264 грн. : 30,44 к. дн. = 140,08 грн. |
| Лікарняний на умовах неповного робочого тижня |
| Працівник працює в режимі неповного робочого тижня (робочі дні: понеділок, середа, п’ятниця, вільні від роботи дні: вівторок та четвер, вихідні дні: субота та неділя). З 03.10.2018 р. по 10.10.2018 р. (8 к. дн.) працівник перебував на лікарняному. Як правильно визначити середньоденну заробітну плату та розрахувати лікарняні? |
Перш за все зазначимо, що з 8 календарних днів тимчасової непрацездатності лише 4 дні (3, 5, 8 та 10 жовтня) припали на робочі дні працівника. Але лікарняні слід нарахувати за всі 8 календарних днів тимчасової непрацездатності. Адже і вільні від роботи дні і вихідні дні працівника беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати. Отже, підстав виключати їх при розрахунку суми лікарняних немає.
Далі на умовному прикладі розрахуємо лікарняні.
Припустимо, що заробітна плата, нарахована в розрахунковому періоді (жовтень 2017 року — вересень 2018 року), склала 29360,00 грн. Загальний страховий стаж працівника — 6 років 3 місяці (відсоток оплати днів лікарняного — 70 % середньої зарплати).
Визначимо суму середньоденної зарплати з урахуванням страхового стажу:
(29360 : 365) х 70 : 100 = 56,31 (грн/к. дн.).
Сума лікарняних (оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомоги по тимчасовій непрацездатності) дорівнює:
56,31 х 8 = 450,48 (грн.). |
| У розрахунку лікарняний з відміткою про алкогольне сп’яніння |
Працівник перебував на лікарняному з 25 по 29 жовтня 2018 року. З 6 по 14 серпня 2018 року (9 к. дн.) він також хворів, про що свідчить листок непрацездатності. Проте на серпневому лікарняному була відмітка “алкогольне сп’яніння”, тому він не був оплачений.
У розрахунковому періоді (жовтень 2017 року — вересень 2018 року) працівникові нараховано зарплату в розмірі 44684,00 грн. Страховий стаж працівника більше 9 років. Як правильно розрахувати лікарняні? |
Серпневий лікарняний лист з відміткою про алкогольне сп’яніння хоча й не оплачується, але при цьому підтверджує тимчасову непрацездатність. Відповідно до Закону № 1105, дні, зазначені в такому лікарняному листі (9 к. дн.), вважаються невідпрацьованими з поважної причини. Тобто такі дні мають бути виключені з кількості календарних днів розрахункового періоду при розрахунку лікарняних за жовтень 2018 року.
Визначимо кількість днів у розрахунковому періоді, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати:
365 - 9 = 356 (к. дн.).
Розрахуємо середньоденну зарплату:
44684,00 : 356 = 125,52 (грн/к. дн.).
Оскільки страховий стаж працівника перевищує 8 років, оплату днів хвороби здійснюємо виходячи зі 100 % розрахованої середньоденної зарплати.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності становитиме:
125,52 х 5 = 627,60 (грн). |
Розраховуємо лікарняні: від А до Я
Документи на оплату лікарняного (протокол комісії (уповноваженого) із соцстрахування і лікарняний лист) уже в бухгалтера? Значить, йому належить виконати свою частину роботи — розрахувати працівникові оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомогу по тимчасовій непрацездатності. Як це зробити правильно? Помічником у цьому будуть основні правила розрахунку лікарняних.
Нарахування лікарняних тільки на підставі документів
Право на оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності, а також на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності працівники мають як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (ч.1 ст.30 Закону № 1105). Але, щоб нарахувати лікарняні, бухгалтер повинен переконатися в наявності документів, що підтверджують таке право.
Такими документами є (ст.31 Закону № 1105):
— для основного працівника — листок непрацездатності, виданий у порядку, встановленому Інструкцією № 455;
— для працівника-сумісника — копія листка непрацездатності, завірена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (окрім цього, знадобиться також довідка з основного місця роботи про нараховану заробітну плату, як того вимагає п.30 Порядку № 1266).
Зверніть увагу! Якщо листок непрацездатності приніс працівник, який працює в установі як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (внутрішній сумісник), для нього також необхідно окремо зібрати «пакет» документів для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності на роботі за внутрішнім сумісництвом (лист ФСС з ТВП від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65). Тобто обов’язково зробіть копію такого листка, завірте її підписом керівника і печаткою установи. І не забудьте самі собі виписати довідку про нараховану зарплату за основним місцем роботи.
На підставі оригіналу лікарняного листа (копії — для працівника-сумісника) комісія (уповноважений) із соцстрахування прийме рішення про призначення (відмову у призначенні) лікарняних. Причому у протоколі вкаже відомості про призначення допомоги окремо за основним місцем роботи й окремо за сумісництвом (зовнішнім або внутрішнім).
Розраховуємо суму лікарняних: основні правила
Тут першим помічником бухгалтерові буде Порядок № 1266. На підставі його норм здійснюється розрахунок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомоги по тимчасовій непрацездатності. Суму лікарняних знаходимо за формулою:
Л = ДВ х К,
де ДВ — денна виплата, розрахована залежно від страхового стажу працівника;
К — кількість календарних днів, що припадають на період непрацездатності.
У свою чергу, денну виплату знаходимо так:
ДВ = ЗПсер х С : 100,
де ЗПсер — розмір середньоденної заробітної плати;
С — відсоток оплати листка непрацездатності, який встановлюється залежно від страхового стажу.
Кількість календарних днів тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті, беруть із даних листка непрацездатності. Причому оплаті підлягатимуть календарні дні хвороби, в тому числі ті, які припадають на вихідні, святкові та неробочі дні. Тут проблем у підрахунку не буде.
Тому зупинимося детальніше на розрахунку середньоденної зарплати, від якої залежатиме сума лікарняного.
Середньоденна зарплата. Цей показник обчислюють за допомогою формули:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗПсер — середньоденна зарплата;
ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати;
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Але не все так просто, як здається на перший погляд. Підводне каміння цієї формули, яке потрібно подолати, розглянемо далі.
1. Розрахунковий період. Щоб правильно розрахувати середньоденну зарплату, потрібно визначити розрахунковий період. Чому він дорівнює? Відповідь на це запитання — у табл.1.
Таблиця 1
Правила визначення розрахункового періоду
| Стаж роботи в установі |
Стаж роботи в установі Правила визначення розрахункового періоду (норма Порядку № 1266) |
Приклад |
| Більше 12 календарних місяців |
12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п.25) |
Працівник працює з жовтня 2011 року. З 24 березня 2017 року він хворіє. Розрахунковий період — з 1 березня 2016 року по 28 лютого 2017 року |
| Менше 12 календарних місяців |
Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п.26) |
Працівницю прийнято на роботу з 3 жовтня 2016 року. З 13 березня 2017 року їй відкрито лікарняний лист по догляду за хворою дитиною. Розрахунковий період — з 1 листопада 2016 року по 28 лютого 2017 року (жовтень 2016 року не потрапляє в розрахунковий період, оскільки працівницю прийнято на роботу 3 жовтня, яке є першим робочим днем згідно з графіком роботи, але не першим календарним днем місяця) (Лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880) |
| Менше 1 календарного місяця |
Фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (п.27) |
Працівника прийнято на роботу з 20 лютого 2017 року. З 13 березня він хворіє. Розрахунковий період — з 20 лютого по 12 березня 2017 року |
Важливо! Місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), прибираємо з розрахункового періоду.
Вичерпний перелік таких причин наведений у п.3 Порядку № 1266.
Це:
1) тимчасова непрацездатність;
2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку за медичним висновком;
4) відпустка без збереження заробітної плати, надана згідно із законом.
Замінювати при цьому виключені з розрахункового періоду місяці новими не потрібно!
2. Кількість календарних днів. Після того як визначили розрахунковий період, у тому числі виключили повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин місяці (якщо такі є), підраховуємо кількість календарних днів у ньому. При підрахунку не враховуємо дні, на які припадає дія перелічених вище поважних причин.
Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з яких-небудь причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів розрахункового періоду.
3. Виплати в розрахунковому періоді. У розрахунку середньої зарплати беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, які увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати ( пп. 3 і 32 Порядку № 1266). Підказка: їх суми вказані в графі 18 таблиці 6 Звіту за формою № Д4.
А ось лікарняні і допомога по вагітності та пологах не беруть участі в розрахунку середньої зарплати, незважаючи на те що відомості про такі суми вказують у Звіті за ЄСВ. Чому? Усе просто: дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не беруть участі в розрахунку лікарняних / допомоги по вагітності та пологах. Тобто і виплатам, нарахованим за такі дні, там не місце.
Також викидаємо із загальної суми зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, зарплатні виплати, які були нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин.
Крім того, врахуйте: суми відпускних включаються в розрахунок середньоденної зарплати в тій їх частині, у якій вони припадають на розрахунковий період. У разі, якщо в розрахунковому періоді було проведено коригування відпускних, суми таких коригувань мають бути віднесені до тих періодів, за які вони нараховані. Усі інші зарплатні коригування включаються для розрахунку лікарняних у тому місяці, у якому вони проведені.
Важливо! Якщо працівник — внутрішній сумісник, розрахунок лікарняних за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводьте окремо виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи.
А як бути, якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин не відпрацював жодного дня або хвороба настала в перший робочий день?
У цьому випадку середньоденну зарплату знаходимо, розділивши тарифну ставку (оклад) або її частину, установлену працівникові на день настання хвороби, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Відсоток оплати лікарняного. Денна виплата, за якою оплачують календарні дні хвороби, визначається множенням середньоденної зарплати на відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу. Цей відсоток залежить від страхового стажу працівника (див. табл. 2).
Таблиця 2
Відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу працівника
| Страховий стаж |
Відсоток середньої зарплати, % |
| До 3 років |
50 |
| Від 3 до 5 років |
60 |
| Від 5 до 8 років |
70 |
| Понад 8 років |
100 |
| Пільгові категорії працівників* незалежно від страхового стажу |
100 |
| * Це особи, віднесені до 1- 3 категорій осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 р. № 796-XIІ; один із батьків або особа, яка їх замінює і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, постраждалою від Чорнобильської катастрофи; ветерани війни й особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.93 р. № 3551-XII; особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом України “Про жертви нацистських переслідувань” від 23.03.2000 р. № 1584-III; донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України “Про донорство крові та її компонентів” від 23.06.95 р. № 239/95-ВР. |
Декілька слів скажемо про страховий стаж. Нині його обчислюють за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр), а за періоди до його введення — у порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке було чинним раніше (ч. 2 ст. 21 Закону № 1105). Формує і веде цей Реєстр Пенсійний фонд України. Він же надає працівникам на їх вимогу інформацію з Держреєстру (зокрема, дані про страховий стаж застрахованої особи) на паперових носіях у вигляді форм ОК-5 або ОК-7, затверджених постановою правління ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1.
Зазначимо, що за період до 01.01.2011 р. страховий стаж визначають на підставі записів у трудовій книжці працівника. Після 01.01.2011 р. страховий стаж залежить від розміру сплачених страхових внесків за працівника. Тому для підтвердження страхового стажу з 01.01.2011 р. роботодавцеві може знадобитися довідка за формою ОК-5 або ОК-7, особливо якщо працівник у цьому періоді працював в іншій установі.
А ось якщо страховий стаж станом на 01.01.2011 р. складає 8 років і більше, то звертатися в ПФУ для отримання інформації про страховий стаж не потрібно (лист ФСС з ТВП від 04.02.2011 р. № 04-29-196).
До речі, ПФУ у листі від 17.03.2017 р. № 8134/04-11 порадував застрахованих осіб. Якщо зарплата основних працівників — не інвалідів за місяць була менше мінімальної, то такий місяць буде зараховано до страхового стажу як повний, оскільки був сплачений ЄСВ виходячи з МЗП.
Розраховуєте суму лікарняних? Урахуйте обмеження!
При розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно враховувати обмеження, встановлені Законом № 1105. Усі їх умовно можна розділити на загальні і спеціальні. Розглянемо ці обмеження.
Загальне обмеження. Під прицілом — застраховані особи, страховий стаж яких упродовж останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку складає 6 місяців і більше. Для них сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази стягнення ЄСВ, з якої сплачувався цей внесок.
Крім того, середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ із розрахунку на один календарний день. Для більшості працівників-бюджетників, враховуючи рівень їх зарплати, загальне обмеження виконуватиметься автоматично, тому на ньому детально зупинятися не будемо.
Спеціальне обмеження. Спеціальне обмеження передбачене для застрахованих осіб, страховий стаж яких упродовж останніх 12 місяців складає менше 6 місяців. Наприклад, це може бути в разі виходу працівниці з відпустки для догляду за дитиною до 6 років. Відзначимо, що така відпустка не включається у страховий стаж, на відміну від відпустки для догляду за дитиною до 3 років.
Сума лікарняних для працівників, які не заробили страховий стаж у 6 місяців упродовж останніх 12 місяців, не може бути вищою за розмір мінзарплати, установлений законом у місяці настання страхового випадку, з розрахунку на місяць.
Щоб дотриматися спеціального обмеження, діємо так.
Крок 1. Розраховуємо середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої зарплати в розрахунковому періоді і денної виплати.
Крок 2. Визначаємо середньоденну зарплату виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діяв у місяці настання страхового випадку. Для цього розділіть суму такої «мінімалки» на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Крок 3. Порівнюємо. Сума денної виплати не перевищує мінімальної середньоденної зарплати? У цьому випадку в розрахунку лікарняних братиме участь сума денної виплати. Якщо денна виплата вища «обмежувача», тоді для розрахунку лікарняних використовуємо мінімальну середньоденну зарплату.
Крок 4. Обчислюємо суму лікарняних. Якщо працівник хворів частину місяця, розраховуємо йому лікарняні у звичайному порядку.
А ось якщо працівник був непрацездатний один календарний місяць (чи більше), суму лікарняних, нарахованих за такий повний місяць хвороби, порівнюємо з розміром мінімальної зарплати, що діяв у місяці настання страхового випадку. Якщо сума лікарняних виявиться вищою, “обрізаємо” її до рівня мінімальної зарплати, що діяла в місяці настання страхового випадку. За “рвані” (неповні) календарні місяці хвороби лікарняні нараховуємо і виплачуємо у фактичному розмірі.
Урахуйте: спеціальне обмеження за лікарняними застосовується окремо за основним місцем роботи і окремо за сумісництвом (у тому числі за внутрішнім).
Ми розглянули основні правила розрахунку лікарняних. Їх легко застосувати, коли працівнику нараховано заробітну плату без нюансів. Але, на жаль, на практиці не буває лише ідеальних ситуацій. Часто працівникові проводять донарахування або сторнування зарплати, відпускних. У розрахунковому періоді може бути невідпрацьованим увесь місяць з поважної причини, але в ньому були здійснені якісь нарахування. До деяких працівників при розрахунку лікарняних необхідно застосувати обмеження. При розрахунку лікарняних внутрішнім сумісникам теж потрібно “бути на чеку”. Нюансів — безліч. Але перелічені вище ми розглянемо детальніше на числових прикладах у наступній статті.
Нормативні документи
Закон № 1105 — Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.
|
