Сурдоперекладач запрошується до участі у справі для забезпечення прав осіб, що не володіють мовою, якою ведеться судочинство, і від нього вимагається вільне володіння відповідними мовами. Як відзначає провідний спеціаліст Спілки Тимошенко В.А.: “сурдоперекладач може брати участь у справі, якщо він вільно володіє мовами, необхідними для перекладу, знає предмет дослідження і вміє точно передавати інформацію”. В підтвердження цьому у кримінальній справі обов’язково повинні бути відомості про освіту та професію перекладача. Слід акцентувати увагу на тому, що сурдоперекладач у юридичному процесі обов’язково повинен володіти юридичною термінологією та мати хоча б мінімальний об’єм знань у тій чи інший галузі права.
Аналізуючи чинне кримінальне законодавство, можна прийти до висновку, що сурдоперекладач є повноправним учасником судочинства і доказом тому є його процесуальні права й обов’язки, закріплені в КПК України, що дозволяють йому вступати у кримінально-процесуальні відносини з іншими учасниками кримінального судочинства і здійснювати кримінально-процесуальну діяльність. Сурдоперекладач, запрошений для участі у судочинстві, вступає в кримінально-процесуальні відносини з обвинуваченим, потерпілим, іншими учасниками кримінального процесу, що відстоюють свої інтереси, а також з слідчим, прокурором, суддею. Відсутність перекладача порушить зв’язок між учасниками процесу і як слідство, кримінально-процесуальні відносини осіб, що вільно не володіють мовою, залишаться не реалізованими.
Прагнучи максимально забезпечити можливість досягнення істини у справі, яка є недосяжною без забезпечення прав і законних інтересів всіх учасників процесу, законодавець передбачив, що сурдоперекладачем не може  виступати особа, зацікавлена у результаті справи, або яка раніше брала участь у її провадженні у іншій процесуальній якості, або яка виявила свою некомпетентність. За будь-яким з цих приводів сурдоперекладачу може бути заявлений відвід. Неприпустимість суміщення двох функцій в одній особі пояснюється тим, що здійснення перекладу слідчим, прокурором і суддею з огляду на їх процесуальне положення не гарантує об’єктивність і неупередженість із їхнього боку. Та й суміщення функцій відриває їх від виконання своїх основних обов’язків.
У кримінальному процесуальному законодавстві передбачено чотири групи обставин, що дають підстави для відводу сурдоперекладача:
- перша передбачає неприпустимість суміщення функцій перекладача з функціями інших учасників процесу;
- друга стосується заборони бути особі перекладачем при його близьких родинних зв’язках з учасниками процесу;
- третя пов’язана з наявністю зацікавленості перекладача у результатах справи;
- четверта відзначає наявність інших обставин, які викликають сумнів в об’єктивності перекладача.
Також треба відзначити, що підставами для відводу сурдоперекладача, крім вказаних у ст.79 КПК України, можуть бути:
- службова або інша залежність перекладача від інших учасників кримінального судочинства або їх родичів;
- проведення ним ревізії або перекладу матеріалів, які стали підставою для порушення даної кримінальної справи;
- його участь у відомчому розслідуванні і виступ там як свідка;
- некомпетентність.
Відвід, заявлений перекладачеві під час провадження досудового слідства, вирішується слідчим або прокурором. Відвід, заявлений під час судового розгляду вирішується суддею (ст.83 КПК).
Чинним законодавством передбачено не тільки відвід сурдоперекладача, та й його заміну. Поняття заміни перекладача у кримінальному процесі не розкривається, але на практиці випадки заміни сурдоперекладача трапляються досить часто. Заміна сурдоперекладача може бути пов’язана з некомпетентністю, низькою кваліфікацією перекладача, а також з непередбаченою хворобою та з іншими обставинами, які роблять не можливим виконання покладених на перекладача функцій. В цих випадках питання про заміну сурдоперекладача повинно вирішуватися не тільки за клопотанням обвинуваченого, його захисника та інших учасників процесу, та й з ініціативи органів досудового слідства та суду. Сурдоперекладач повинен заявити самовідвід у випадку, коли він може бути особисто, тим чи іншим варіантом, зацікавлений у конкретній справі.
Підсумовуючи проведений аналіз, можна зробити висновок, що регламентацію підстав для відводу або заміни сурдоперекладача недостатньо врегульовані у чинному законодавстві. Законодавець не встановив чітких підстав для його відводу та заміни, що подекуди призводить до виникнення спірних питань. Тому, вважаю, доцільним внести зміни у КПК України та присвятити кожній особі, що залучається до участі у кримінальному судочинстві, кожному учаснику процесу окрему статтю, у котрій мають бути повною мірою наведенні їх права та обов’язки, а також обставини, що виключають їх участь у справі.