Наприкінці літа 2012 року глуха була змушена звернутися до ГО “Спілка нечуючих юристів” з проханням надати їй кваліфіковану правову допомогу в захисті її порушених прав і свобод шляхом звернення до суду, не дивлячись на наявність відмови УТОГ у наданні безкоштовних послуг зі сурдоперекладу, навмисно гальмуючи реформу системи надання послуг зі сурдоперекладу.
За дорученням Спілки адвокат Тимошенко В.А. в інтересах глухої, звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з адміністративним позовом, у якому просив визнати відмови Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва протиправною у призначенні пенсії у разі втрати годувальника та зобов‘язати призначити пенсію.

Повний текст рішення суду першої інстанції:

Справа №761/10485/13-а

ПОСТАНОВА
Іменем України
14 червня 2013 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Маліновська В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження в м.Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про визнання відмови відповідача протиправною у призначенні пенсії у разі втрати годувальника та зобов’язання призначити пенсію, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2013 року Позивач звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про визнання відмови відповідача протиправною у призначенні пенсії у разі втрати годувальника та зобов’язання призначити пенсію, в якій просила визнати відмову Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Києва в призначені пенсії позивачу у разі втрати годувальника протиправною. Зобов’язати відповідача призначити позивачу ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника з дня подачі заяви - 18 жовтня 2012р. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вона – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, має фізичні вади слуху, і носієм жестової мови.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК №788796, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., є інвалідом ІІІ-ої групи по слуху з дитинства і встановлена довічно (а.с.6.7).
Батько позивача – ОСОБА_2, 10.08.1928 р.н., отримував пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду в Дарницькому районі м.Києва, який помер 16 червня 2012 року, (що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БК №244441) (а.с.8).
У зв'язку з чим позивач вимушена була звернутися до відповідача з відповідною заявою з питанням призначення пенсії у разі втрати годувальника у зв’язку зі смертю її батька. Однак листом від 23.11.2012 року №21169/06, позивачу було відмовлено, посилаючись на Постанову Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії”.
Згідно положень ст.183-2 КАС України, суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб.
Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. У разі якщо скорочене провадження відкрите за адміністративним позовом, поданим суб'єктом владних повноважень, відповідачу надсилається лише копія ухвали суду. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.
Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного
судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
11 червня 2013 року, представником відповідача на адресу суду (до канцелярії суду) подано заяву про визнання позову, в порядку ст.136 КАС України.
За змістом ст.37 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім’ї вважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків; б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
Відповідно до ст.36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по третій групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Відповідно до положень ч.2 ст.36 цього Закону непрацездатними членами сім’ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якшо вони стали інвалідами до досягнення 18 років; чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно до положень ч.3 ст.36 цього Закону до членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, інші посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Враховуючи викладене, вважаю, що Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва незаконно відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв’язку із втратою годувальника.
Зважаючи на викладені обставини, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст.ст.49, 50, 51, 55, 56, 58, 59, 162, 163, 183-2, 256 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про визнання відмови відповідача протиправною у призначенні пенсії у разі втрати годувальника та зобов’язання призначити пенсію - задовольнити.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва в призначенні пенсії ОСОБА_1, у зв’язку з втратою годувальника протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва призначити ОСОБА_1 призначити пенсію у зв’язку з втратою годувальника починаючи з 18 жовтня 2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 34 грн. 41 коп. сплаченого судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Маліновська В.М.

ADMIN: Зі слова адвоката в інтересів глухого інваліда в суді:  він поки не зовсім розуміє, чому УТОГ, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, відмовляє в наданні послуг зі сурдоперекладу інвалідам зі слуху в суді? Кому і в яких випадках надається ця послуга? Відмова УТОГ в наданні послуг має ознаки корупції?