Пропонуємо Вашій увазі деякі роз’яснення з приводу встановлення приладів обліку згідно з Законом України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”

Чому газовики наполягають, що прилади обліку мають з’явитися в усіх оселях?
У квітні 2011 року прийнято Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”. Згідно із ст.2 цього Закону постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку  для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується:
1) комплексно, у тому числі для опалення – з 1 січня 2012 року;
2) для підігріву води та приготування їжі – з 1 січня 2016 року;
3) тільки для приготування їжі – з 1 січня 2018 року;
для інших споживачів – з 1 липня 2011 року.
При цьому введення в експлуатацію новозбудованих та/або реконструйованих багатоквартирних жилих будинків і об’єктів виробничого та невиробничого призначення (промисловість, бюджетна сфера, сфера соціально-побутового і культурного призначення тощо) з системами газопостачання здійснюється лише за наявності вузлів обліку природного газу.
Відповідно до п.1 розпорядження КМУ від 25 квітня 2012р. №259-р “Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу” Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями і суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, доручено:
1) розробити та затвердити графіки оснащення квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу в розрізі територій, на яких провадять господарську діяльність зазначені суб’єкти, та до 1 липня 2012 р. подати їх Кабінетові Міністрів України;
2) вжити заходів до оснащення в повному обсязі квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу в три етапи.
Варто зазначити, що Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Міністерством фінансів необхідно подавати щороку до 2018 року Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для оснащення лічильниками газу квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Крім того, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям разом з Міністерством енергетики та вугільної промисловості і Міністерством фінансів вживати заходів, виходячи з реальних можливостей відповідного бюджету, щодо залучення коштів для виконання п.1 вказаного розпорядження. А Міністерству енергетики та вугільної промисловості необхідно подавати щомісяця до 5 числа місяця, що настає за звітним, Кабінетові Міністрів України та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), інформацію про хід виконання графіків оснащення квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу.
 
Якщо споживач газу відмовляється від встановлення приладу обліку за ініціативи підприємства, які санкції йому загрожують?
Згідно з ст.5 Закону в разі відмови населення від встановлення суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, лічильників газу розподіл природного газу припиняється населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, у строки, передбачені цим документом. А складання і дотримання графіків встановлення таких приладів обліку регламентовано розпорядження КМУ “Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу”. За роз’ясненнями з цього приводу Компанії “Газ” звернулося до НКРЕ. У відповіді від 21.06.2012р. зазначено: “якщо споживач відмовляється від встановлення лічильника газу, передбаченого затвердженим графіком, і така відмова документально засвідчена у встановленому законом порядку, газорозподільне підприємство зобов’язане припинити розподіл природного газу такому споживачеві з дати, передбаченої Законом”.
Крім того, нагадаємо, що у п.6 Правил надання населенню послуг з газопостачання, воно припиняється у разі “відмови споживача від встановлення лічильника газу з ініціативи і за кошти газопостачального підприємства”.
 
Які документи потрібно надати газовикам при плановому встановленні приладів обліку?
Для встановлення лічильників відповідно до ЗУ “Про забезпечення комерційного обліку природного газу” абоненти повинні надати представникам компанії “Газ” паспорт, ідентифікаційний код для укладання договору на зберігання приладу обліку, оскільки при цьому він залишається власністю підприємства. Також в абонента перевіряються документи на право власності на житло і абонентська книжка.
 
За які матеріали та роботи споживач газу не сплачує кошти при встановленні лічильника?
При встановленні газових лічильників згідно із ЗУ “Про забезпечення комерційного обліку природного газу” для споживачів є безкоштовними: план-схема, матеріали до приладу обліку, сам лічильник та роботи з його установки і перепідключення існуючих газових приладів. Якщо ж встановлення лічильника згідно з законодавством супроводжується додатковими витратами (виникла необхідність відремонтувати або замінити газове обладнання, таке як гнучкі металорукави, кульові крани), абонент самостійно сплачує за додаткові матеріали.
 
Якщо газовики помічають несправності газового обладнання, як це впливає на процес встановлення лічильника?
Варто зазначити, що разом із фахівцями служби газифікації та монтажу газового обладнання до помешкань громадян входять представники служби внутрішньобудинкових газових мереж та обладнання. Останні обстежують наявні газові прилади та обладнання, перевіряють наявність актів перевірки димовентиляційних каналів, у разі необхідності проводять планово-технічне обслуговування (ПТО) – задля безпеки газопостачання, попередження нещасних випадків, пов’язаних з використанням природного газу в побуті.
Технічний стан газового обладнання у помешканні не впливає на процес встановлення лічильників, це два окремі напрямки діяльності підприємства. Але якщо газовики знаходять серйозні технічні несправності (наприклад, витік газу в трубі, що йде до водогрійної колонки), то газопостачання такого приладу припиняється до усунення поламки. Оскільки відповідальність за “технічний стан і безпечну експлуатацію газових приладів, а також іншого обладнання, несуть абоненти” згідно з Правилами безпеки систем газопостачання, матеріали та роботи з його ремонту також оплачують вони. Газопостачання відремонтованих приладів відновлюється після перевірки працівниками компанії “Газ”.
 
Хто несе відповідальність за вже встановленні газові прилади?
Витяг із Правил безпеки систем газопостачання України:
1.4.3. Відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію об’єктів, указаних у п.1.1.2 цих Правил, а також побутових газових приладів і апаратів, димових і вентиляційних каналів, ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій в будинки і будівлі покладається на їх власників.
1.4.4. Відповідальність за справний стан і безпечне користування газовими приладами і апаратами, що встановлені в житлових будинках державного фонду, покладається на квартиронаймачів, а в квартирах і житлових будинках, що належать громадянам на правах особистої власності, – на їх власників.
Експлуатаційні спеціалізовані підприємства газового господарства (СПГГ) несуть відповідальність за якісне виконання робіт із технічного обслуговування і ремонту газового обладнання та газопроводів, а також своєчасне виконання заявок на усунення несправностей у системах газопостачання.