Настав довгоочікуваний відпускний період, якого більшість наших громадян чекало з великим нетерпінням. Для когось відпустка - це дача, город, для когось - рідний берег Криму, а хтось віддає перевагу відпочивати виключно за кордоном.
Не секрет, що чим далі від України місце відпочинку - тим більше ми готуємося до поїздки: заздалегідь збираємо речі, попередньо закуповуємо потрібні медикаменти, продумуємо, які документи взяти з собою і з нетерпінням чекаємо того дня, коли нарешті опинимося на борту літака, у вагоні поїзда або в автобусі. Все, здавалося б, чудово, але сюрприз у вигляді відмови у виїзді за кордон може очікувати кожного при проходженні прикордонного контролю. Для того, щоб уникнути таких неприємних сюрпризів я і пропоную Вам ознайомитися з матеріалом даної статті.
Порядок в'їзду та виїзду з території України, на сьогоднішній день, регулюється Законом України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994 та Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, яким затверджено Правила перетину державного контролю громадянами України.
Для початку хочеться відзначити, що ніяких обмежень на в'їзд до України чинне законодавство не передбачає, вони стосуються виключно виїзду.
Згідно з частиною 2 статті 6 цього Закону громадянам України, у яких вже є закордонний паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у таких випадках:
1. Якщо громадянину України відомі відомості, які є державною таємницею.
2. Якщо стосовно громадянина України діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання таких зобов'язань або розв'язання спору за згодою сторін у передбачених законодавством випадках, або забезпечення зобов'язання заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором.
3. Якщо стосовно громадянина України в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосована запобіжна міра, за умовами якої йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень.
4. Якщо громадянин України засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання.
5. Якщо громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
6. Якщо громадянин України свідомо повідомив про себе неправдоподібні відомості - до визначення причин та наслідків подачі неправдоподібних відомостей.
7. Якщо громадянин України підлягає призову на строкову військову службу - до вирішення питання про відстрочку від призову.
8. Якщо стосовно громадянина України подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.
9. Якщо громадянин України перебуває під адміністративним наглядом міліції - до припинення нагляду.
Як показує практика, в основному громадянам України відмовляють у виїзді за кордон за наявності у них якої б то не було заборгованості - по кредиту, за договорами, за комунальні послуги, наявність неоплачених штрафів або не виплачених аліментів. Причому, Державна прикордонна служба звертає увагу, що не випустити за межі України можуть як за борги в десятки мільйонів, так і за мінімальні (є рішення суду про невиплату штрафу в 17 гривень).
Що стосується кредитних зобов'язань, то 8 жовтня 2009 тодішнім Президентом Віктором Ющенком був підписаний Указ “Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі”, відповідно до п.3 якого громадянам України, у яких є непогашені кредитні зобов'язання, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.
Варто звернути увагу, що заборона на виїзд - захід обережності є обов'язкова. Вона починає діяти тільки тоді, коли проти громадянина відкрито виконавче провадження з конфіскації майна за рішенням суду або виконавчого написом нотаріуса, або ж якщо проти громадянина подано цивільний позов в якому позивач просить суд заборонити відповідачу виїзд за кордон і такий позов задоволено. Як вже було зазначено вище, стати невиїзним можна не тільки через заборгованість за кредитом, а й за борги по комунальним послугами або через несплачених штрафів за порушення правил дорожнього руху. Така ймовірність існує виключно за умови, що виконавча служба подала дані неплатників до Державної прикордонної служби (для цього у виконавчу службу має прийти рішення суду, яке набрало законної сили). На практиці, з комунальної заборгованості ЖЕКи подають до суду за наявності заборгованості у сумі 5 і більше тисяч гривень. Що стосується штрафів за порушення ПДР - 10 і більше тисяч гривень.
Як ми вже розібралися, обмеження на виїзд накладається або в разі задоволення позову позивача з проханням про накладення такого обмеження, або якщо в самому позові такого прохання не було - то самими виконавцями при виконанні рішення суду. У першому випадку, як правило, все проходить досить законно - позивач попросив, суд задовольнив, виконавча служба відкрила провадження і передала дані Держприкордонслужбі. А ось по другому варіанти можливі багато правопорушення.
Звернемо увагу на Закон України “Про виконавче провадження”, який статтею 5 визначає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Стаття 32 Закону “Про виконавче провадження” закріплює такі заходи примусового виконання рішень:
1. Звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони знаходяться в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2. Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3. Вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, позначених у рішенні;
4. Інші доходи, передбачені рішенням.
Таким чином, вирішення питання про обмеження особи у праві виїзду за кордон може бути останнім етапом примусового виконання судового рішення, якщо державний виконавець вже застосував усі заходи примусу.
На жаль, державна виконавча служба не завжди дотримується даної послідовності і застосовує міру щодо обмеження у виїзді за кордон, не застосувавши інші покладені заходи. Як правило, суди відмовляють у задоволенні таких подань державної виконавчої служби, мотивуючи своє рішення тим, що необхідність додаткових заходів впливу на боржника необхідно довести.
Є випадки, коли суди не повною мірою досліджують обставини, докази яких міститися в матеріалах справи, і задовольняють подання державної виконавчої служби. Так, суддя певного районного суду в червні задовольнив подання державної виконавчої служби щодо обмеження у праві виїзду за кордон людини, що є моряком, у якого була суперечка з колишньою дружиною. При цьому, не було з'ясовано, які дії здійснив державний виконавець і чи дійсно боржник ухиляється від виконання зобов'язань і чи є всі підстави вважати, що і в майбутньому він буде ухилятися.
Буває таке, що людина повинна залишати Україну і постійно виїжджати за її межі з метою виконання трудових обов'язків (наприклад, ті ж моряки). Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він самостійно обирає або на яку він вільно погоджується. На прикладі того ж моряка ясно видно, як були порушені його Конституційні права на працю, оскільки його спеціальність надавала йому право, передбачене ст.43 Конституції України шляхом укладання контрактів (трудових угод) з судновласника.
Більше того, судом не було враховано те обставина, що моряк мав наміри і бажання виховувати, доглядати і фінансово підтримувати неповнолітньої дитини, але не міг встановити місце знаходження дитини.
Апеляційний суд, до якого звернувся моряк, скасував рішення суду першої інстанції мотивуючи це тим, що заборона виїзду за рубіж у зв'язку з виконанням трудових обов'язків моряка порушує не тільки його конституційне право на переміщення, а й грубо порушує знову таки закріплене в Конституції право на роботу за фахом і отримання доходів на утримання сім'ї. У свою чергу, законодавством не передбачено право державного виконавця звертатися до суду з поданням про заборону боржника працювати за кордоном.
У даній категорії справ необхідно величезну увагу приділяти доказовій базі та обгрунтовувати свої правові позиції.
На жаль, “чорного” списку (списку людей, внесених до бази прикордонників, яким тимчасово обмежено виїзд з України) у відкритому доступі немає, але кожен бажаючий може уточнити, чи випустять його за кордон. Для цього потрібно зробити письмовий запит у ДПС. Як показує практика, відповіді варто чекати не раніше, ніж через тиждень.
Самі прикордонники запевняють, що база складена надійно і ніяких помилок бути не може. Ніяких поблажок для злісних боржників не передбачено, навіть якщо за кордон потрібно їхати у відрядження, на лікування або на похорон. У свою чергу, якщо борг таки є, а от ні позову, ні рішення суду, ні виконавчого листа немає, то виїхати за кордон можна зовсім вільно.

Закон України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”
Постанова Кабінету Міністрів України щодо Правила перетину державного контролю громадянами України.