Люстрація
Люстрація - це заборона людям, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво обіймати державні посади. Мета люстрації - очищення держави від людей, які загрожують її демократичному розвитку. В різні роки люстрацію застосували Чехія, Польща, Грузія та країни Балтії.
Важливо усвідомлювати, що люстрація не є покаранням за порушення законів і не має підмінювати його. Люстрація - це фільтр для очищення державних органів влади.

Хто буде люстрований згідно Закону “Про очищення влади”

1.1 Згідно Конституції України балотуватися в депутати може будь-хто, а як же закон про люстрацію?
Цей закон передбачає люстрацію суддів, прокурорів, міліціонерів, СБУ, посадовців. Виборні посади за наполяганням Президента та партії УДАР з закону виключено. Таку ж позицію займає Рада Європи: люстрація виборних посад має забезпечуватись правом обирати та бути обраним, тобто це право виборців - давати людині владу чи ні своїми голосами на виборах. Але якщо особа, що буде обрана народним депутатом, не відповідає люстраційним критеріям (стаття 3), вона не зможе обіймати державні посади, які призначаються (стаття 2).

1.2. Чи розповсюджується закон на представників органів місцевого самоврядування?
Якщо особа не відповідає люстраційним критеріям, передбаченим ст.3 Закону, незалежно від того чи була (є) вона працівником органів місцевого самоврядування чи ні, вона не може займати посади, передбачені ст.2 Закону. Водночас, будь-яка особа, незалежно від того чи підпадає вона під критерії, визначені ст.3, може бути обрана до органів місцевого самоврядування.

1.3. Чи підпадають під люстрацію голови районних держадміністрацій, які займали свої посади за часів Януковича?
Так, підпадають, але не всі. Під люстрацію підпадають голови районних держадміністрацій, які працювали на своїх посадах, або на інших посадах, передбачених ч.1 ст.3 Закону сукупно не менше одного року у період з 25.02.2010 по 22.02.2014. Або ж займали свої посади у період з 22 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року і не звільнились за цей час за власним бажанням. Таким чином, під люстрацію НЕ підпадають ті голови райдержадміністрацій, які обіймали свої посади з 25 лютого 2010 по 22 лютого 2014 року сукупно менше одного року, або ж ті, які звільнились за власним бажанням у період з 22 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р.

1.4. Чи підпадають під люстрацію керівники районних відділів міліції, що були на посадах за часів Януковича?
Так. Термін територіальні (регіональні) управління, вжиті в п.8 ч.1 ст.3 та п.4 ч.2 ст.3 Закону поширюються і на керівників райвідділів міліції.

1.5. Чи підпадають під люстрацію керівники судів, які зараз теж виборні?
Так. Законом передбачена перевірка всіх професійних суддів. Відповідно до ч.5 ст.20 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом. Тому керівники судів підпадають під люстрацію на загальних підставах як і всі судді. Окремо для керівників судів Закон критеріїв не містить.

1.6. Чи будуть люстровані КДБшники, які допомагали Україні, йшли проти системи?
Так, будуть. “Антикомуністична” ч.4 ст.3 Закону не містить жодних послаблень. Єдине виключення – якщо такий “КДБшник” брав участь в АТО на Сході України (ч.7 ст.1 Закону).

1.7. Чи буде закон застосований до теперішніх кандидатів в народні депутати?
Не застосовується. Обмежень щодо зайняття посади народного депутата Закон не містить.

1.8. Будуть люстровані усі судді чи лише ті, хто був причетний до політичних репресій під час Майдану?
Будуть люстровані лише судді, які підпадають під критерії, передбачені ст.3 Закону, зокрема, але не виключно ті, хто був причетний до політичних репресій під час Майдану (умовне формулювання). Поряд з ними будуть люстровані судді, що підпадають під інші критерії ст.3: мали відношення до Компартії (ч.4 ст.3 Закону), співпрацювали з іноземними розвідками (ч.7 ст.3) та інші.

1.9. Чи підпадають під люстрацію судді - вони ж тепер виборні?
Так, підпадають. Закон «Про судоустрій та статус суддів» не передбачає виборність суддів. Термін «виборна посада» стосується лише посад, обрання яких здійснюється громадянами, а не спеціально уповноваженим органом (Верховною Радою України). В іншому разі, процедура звільнення професійних суддів, як і підстава їх звільнення, передбачені ст.5 Закону, просто втрачає будь-який сенс.

1.10. Чи будуть люстровані прокурори, які обіймали посади з 1 грудня 2013 по 23 лютого 2014 року?
Так, за умови, якщо вони не звільнились за власним бажанням (п.4 ч.2 ст.3 Закону). Також можливе інше виключення - участь в АТО на Сході України (ч.7 ст.1 Закону).

1.11. Чи будуть люстровані ті, хто не написав заяву про звільнення, а залишався на своїй посаді, щоб допомагати боротися з режимом?
Так. Єдине виключення - участь в АТО на Сході України (ч.7 ст.1 Закону).

1.12. Чи підпадають під люстрацію депутати, які голосували за закони 16 січня?
Ні. Ст.3 Закону, яка передбачає критерії люстрації, прямо не встановлює такого критерію. Водночас, ч.7 ст.3 Закону передбачає критерії, такі як «своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини», однак для цього випадку потрібне рішення суду, що набрало законної сили. Ми виступаємо за те, щоб після виконання цього закону був прийнятий ще один - новий закон, який би передбачав перевірку усіх кандидатів на виборні посади: мерів, президентів, депутатів.

1.13. Чи підлягають «автоматичній» люстрації керівники прокуратур міст та районних прокуратур? В ЗУ написано "керівники територіальних (регіональних) органів прокуратури". З цього приводу між рядовими прокурорами багато дискусій, одні вважать, що підлягають усі керівники та їх зами, а інші - що тільки на рівні обласних прокуратур.
Так. Термін територіальні (регіональні) управління, вжиті в п.8 ч.1 ст.3 та п.4 ч.2 ст.3 Закону поширюються і на керівників райвідділів прокуратури.

Як працюватиме закон “Про очищення влади”

2.1. Хто буде відповідати за втілення закону?
Повноваження щодо розробки підзаконних нормативно-правових актів покладені на Міністерство юстиції (в тому числі порядок перевірки), воно ж публікує контакти всіх органів, де будуть проводитись перевірки. Розроблені Міністерством юстиції підзаконні нормативно-правові акти приймає Кабінет міністрів України. Щодо осіб, що безпосередньо здійснюють люстрацію див. наступне питання.

2.2. Хто буде люструвати?
Відповідно до ч.4 ст.5 Закону, організація проведення перевірки осіб покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.
Організація проведення перевірки членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення покладається на керівника органу, в якому працює особа.
Тобто, люструвати будуть особи, що мають право звільняти осіб, що підлягають перевірці.
Крім того, заборону, передбачену ч.3 ст.1 Закону можуть застосовувати суди, як основне чи додаткове покарання відповідно до Кримінального кодексу України.

2.3 Якою буде процедура люстрації?
Держоргани повинні надати інформацію про кожного, хто підлягає перевірці - порядок збору та обміну такими данними повинен встановити Кабінет міністрів одразу після прийнняття закону.
Про початок кожної перевірки має бути повідомлено на сайті Мінюсту, там же має бути вказаний номер телефону для громадян, які хочуть повідомити важливу інформацію стосовно особи, яка перевіряється.
Організація процедури перевірки покладається на Міністерство юстиціїї, при якому функціонуватиме громадська рада, що складатиметься з журналістів та громадських активістів.

2.4 Чи буде прийнятий закон, що забезпечить люстрацію тих, хто не фігурує в законі?
Ми виступаємо за те, щоб після виконання цього закону був прийнятий ще один - новий закон, який би передбачав перевірку усіх кандидатів на виборні посади: мерів, президентів, депутатів. Наразі Закон не передбачає прийняття додаткового закону. В той же час Закон не містить заборони на прийняття такого додаткового закону або внесення змін до вже прийнятого.

2.5 Як кожен особисто може допомогти імплементації закону?
Можна долучитись до організації дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, який має бути утворений не пізніше, ніж через місяць з дня набрання чинності закону (ч.1 ст.5 Закону).
Також, під час перевірок окремих осіб, можна буде повідомляти про факти невідповідності люстраційним критеріям цих осіб, за адресами, телефонами а електронними адресами, які мають бути оголошені Міністерством юстиції.

2.6 Які повинні бути докази причетності держслужбовців до злочинів під час Майдану?
Закон не встановлює жодну належність доказів. Доказувати можна всіма наявними засобами, а орган перевірки буде зобов’язаний перевірити таку інформацію (абз.2 ч.3 ст.5 Закону).

2.7 Кому писати про негідників, які підлягають люстрації?
Більше ніж півроку ми збираємо інформацію про зловживання чиновників в єдину базу Громадського люстраційного комітету. У базі вже близько 3 000 скарг на більш ніж 500 чиновників. Повідомити про зловживання ви можете на сайті: http://lku.org.ua/report. Після того як закон набуде чинності, ми передамо цю інформацію до органів перевірки. І надалі писати необхідно буде до відповідного органу державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки, а також дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України протягом одного місяця з дня початку проходження перевірки, при цьому контакти таких органів має поширити Міністерство юстиції України (абз.2 ч.3 ст.5 Закону).

2.8 Як скоро і яким чином буде проводитися люстрація суддів?
Відповідно до ч.6 ст.5 Закону, передбачено черговість проведення перевірок. Так, перевірка голови суду буде здійснюватись в другу чергу, після перевірки Мінюсту. Потім будуть перевірятись заступники голів судів, а рядові судді - в останню, четверту чергу. Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя (абз.2 ч.4 ст.5 Закону). У разі виявлення недостовірності вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених Законом, або ж недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходам, витратам і зобов’язанням фінансового характеру, поданій особою за минулий рік, голова суду надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.
Міністерство юстиції України для цілей цього Закону є суб’єктом звернення щодо подання про звільнення суддів.

2.9 Чи буде конфіскуватися майно в тих чиновників, які не пройшли майнову люстрацію?
Ні. У Законі не йде мова про конфіскацію майна чи жодним чином інше вилучення майна. Така конфіскація можлива лише в порядку застосування відповідних санкцій Кримінального кодексу України.

2.10 Чи буде в тих, хто не пройшов люстраційну перевірку, можливість оскаржити рішення?
Так. Ця можливість передбачена відповідно ч.8 ст.1 Закону.

Закон України "Про очищення влади"