 На сьогодні одним з важливих напрямків соціальної політики є соціальний захист інвалідів.
Інвалідами є особи зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності.
Ставлення до громадян з обмеженими можливостями здоров´я є характерною ознакою цивілізованості держави та її демократичності.
Інваліди потребують соціальної допомоги і соціального захисту, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення їх законодавчо визначених прав.
Такими заходами з боку держави є, зокрема, соціальна реабілітація інвалідів, що спрямована на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності шляхом соціально - середовищної орієнтації та соціально-побутової адаптації, соціального обслуговування, задоволення потреби у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації.
Насамперед, слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" держава забезпечує розробку, виробництво, закупівлю технічних та інших засобів реабілітації, спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
Технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів є, зокрема, засоби для пересування.
Рішення про забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення приймається медико-соціальними експертними комісіями (лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів - щодо дітей-інвалідів) на підставі медичних показань і протипоказань, а також соціальних критеріїв.
За медичними показаннями встановлюється необхідність надання інваліду технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності інваліда.
За соціальними критеріями встановлюється необхідність надання інваліду технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення для відновлення втрачених або придбання нових професійних знань, навичок та умінь, соціальної адаптації, занять фізичною культурою і спортом, задоволення духовних потреб, дозвілля.
Перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів та формування відповідного державного замовлення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999 затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями.
Цей Порядок визначає механізм розподілу, обліку та видачі автомобілів інвалідам, дітям-інвалідам, які мають право на їх отримання і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.
Порядок реєстрації місця проживання в даний час регулюється Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.
Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є заява, документи та висновок обласної, центральної міської у мм. Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії про наявність в інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем.
Перелік медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями затверджується Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Міністерством соціальної політики України.
Так, для того, щоб інвалід, законний представник дитини-інваліда отримав автомобіль, вони повинні подати до районного управління соціального захисту за місцем проживання і реєстрації заяву (форма заяви затверджується Мінсоцполітики).
Крім цього, до заяви додаються такі документи:
- копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності, а для дітей-інвалідів - копія медичного висновку;
- копія паспорта (для інваліда) або копія свідоцтва про народження (для дитини-інваліда);
- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера інваліду та члену сім’ї, якому передається право керування автомобілем, законному представнику дитини-інваліда;
- довідка про реєстрацію місця проживання інваліда та члена сім’ї, якому передається право керування автомобілем, законного представника дитини-інваліда;
- копія пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії;
- для інвалідів I, II та III групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, - копія посвідчення про належність до категорії 1 осіб, що постраждали унаслідок дії зазначених вище факторів, та медична довідка визначеного органами охорони здоров’я зразка щодо спроможності інваліда керувати автомобілем (для інвалідів I та II групи, які забезпечуються автомобілями безоплатно);
- для інвалідів від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією, - довідка військкомату або інші документи (копія партизанського квитка), що підтверджують таку участь (надається військкоматом на запит головного чи районного управління соціального захисту) або посвідчення інваліда війни;
- для інвалідів унаслідок трудового каліцтва - копія акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання.
Після реєстрації заяви районним управлінням соціального захисту в день звернення видається, а у разі надходження заяви поштою - у триденний строк інваліду надсилається направлення до лікувально-профілактичного закладу для проходження медичного огляду та направлення на МСЕК.
Взяття на облік інваліда здійснюється головним управлінням соціального захисту у розрізі наявних черг інвалідів з дати огляду облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК), яка видала інваліду висновок про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем у разі, коли такий висновок видано не раніше дати реєстрації заяви.
Слід наголосити на тому, що є випадки коли інвалід не може бути поставлений на облік для забезпечення його автомобілем.
Так, у разі відсутності члена сім’ї, який проживає і зареєстрований за місцем проживання та реєстрації інваліда і якому інвалід міг би передати право керування автомобілем не береться на облік інвалід, який має відповідні медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним керуванням та протипоказання до керування автомобілем.
Разом з цим, у разі змін у складі сім’ї такий інвалід береться на облік з дати звернення до головного управління соціального захисту із заявою та документами, що підтверджують зазначені зміни.
Інвалід, законний представник дитини-інваліда отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Після закінчення зазначеного строку інвалід може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його головному управлінню соціального захисту чи управлінню виконавчої дирекції.
На інвалідів та законних представників дітей-інвалідів оформляються на автомобіль реєстраційні документи, у яких підрозділом МВС робиться відмітка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту, передачу права керування автомобілем члену сім’ї (у разі потреби), а також про заборону відчуження автомобіля.
Слід зазначити, якщо автомобіль видано для обслуговування інваліда одному із батьків, які доглядають дитину інваліда або інваліда з дитинства, то за наявності у такого інваліда документа, що підтверджує інвалідність, довідки про медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним керуванням або із звичайним керуванням та висновку щодо протипоказань на керування транспортними засобами, податок з власника такого транспортного засобу не справляється.
Відповідно до Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від сплати податку звільняються, зокрема, інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) - щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об’ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.
 Щодо пільгового розмитнення автомобілів для інвалідів, можна навести такий приклад із судової практики:
“Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2007 року встановлено:
У грудні 2002 року гр. Ч звернулась до Богунського районного суду м.Житомира із скаргою на неправомірні дії начальника Житомирської митниці, посилаючись на те, що 23.12.2002 вона ввезла в Україну придбаний нею в Литві автомобіль марки "Мазда Примаці", 2000 року виробництва, кузов № _, і в той же день звернулася до начальника Житомирської митниці з заявою здійснити пільгове митне оформлення вказаного автомобіля згідно з пунктом 23 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93, оскільки є інвалідом війни. Проте посадовою особою Житомирської митниці їй відмовлено в пільговому розмитненні зазначеного автомобіля. Вважаючи таку відмову безпідставною, гр. Ч звернулась до суду з вимогою зобов’язати посадову особу Житомирської митниці провести пільгове розмитнення належного їй автомобіля.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 29.12.2002 скаргу задоволено. Визнано неправомірною відмову начальника Житомирської митниці в пропуску на митну територію України належного гр. Ч автомобіля марки "Мазда Примаці" та у пільговому митному оформленні цього автомобіля. Зобов’язано начальника Житомирської митниці провести митне оформлення вказаного автомобіля без сплати мита, акцизного збору та податку на додану вартість. Рішення допущено до негайного виконання.
Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що суб’єкт оскарження неправомірно відмовив заявнику у митному оформленні ввезеного ним автомобіля на пільгових умовах, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 19.01.2005 апеляційне подання першого заступника прокурора Житомирської області задоволено. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 29.12.2002 скасовано. У задоволенні скарги гр. Ч відмовлено.
В касаційній скарзі на рішення апеляційного суду Житомирської області від 19.01.2005 гр. Ч ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законами України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань оподаткування підакцизних товарів" № 498/95 від 22.12.95, "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України" № 608/96 від 17.12.96 пункт 23 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" втратив чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на додану вартість з підакцизних товарів, що імпортуються.
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Посилання заявника в касаційній скарзі, що внесені зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" суперечать статті 22 Конституції України і є незаконними, не можуть бути взяті судом до уваги.
Отже, при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального і процесуального права.
Рішення суду апеляційної інстанції належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу гр. Ч залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Житомирської області від 19.01.2005 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає”.
Що стосується факту спільного проживання інваліда та члена сім’ї, якому передається право керування автомобілем, то він може бути встановлений на підставі акта комісії, утвореної у складі депутата місцевої ради, посадової особи районного управління соціального захисту і двох сусідів інваліда.
До членів сім’ї належать особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення.
Слід також наголосити на тому, що за бажанням інвалідів головні управління соціального захисту можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою.
Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України може визнати гуманітарною допомогою легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більш як 10 років тому, з об’ємом двигуна не більш як 1800 куб.см.
Слід додати, що головні управління соціального захисту не здійснюють пошук автомобілів, а лише надають інвалідам допомогу в оформленні відповідних документів.
Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, інваліди (за їх бажанням), діти-інваліди (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку, забезпечуються безоплатно в порядку черговості.
Важливо відмітити те, що такий автомобіль надається інваліду без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі.
Що стосується автомобіля, отриманого головним управлінням соціального захисту як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, то такий автомобіль видається безоплатно інваліду (за його згодою), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.
Доцільно також зазначити те, що контроль за експлуатацією автомобілів здійснюють підрозділи МВС, головні управління соціального захисту, управління виконавчої дирекції. Ремонт і технічне обслуговування отриманих інвалідами, законними представниками дітей-інвалідів автомобілів здійснюється за рахунок їх власних коштів з подальшою компенсацією витрат відповідно до законодавства.
В даний час триває робота щодо вдосконалення порядку забезпечення інвадідів спецавтотранспортом, а також покращення стану соціальної захищеності інвалідів.
 Чи має право на водіння автомобілем людина з інвалідністю?
Право на водіння автомобіля встановлюється висновком МСЕК на підставі Переліку медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням затвердженого наказом МОЗ України від 23.01.1995 року № 13, зареєстрований у Мінюсті 10.02.1995 року за №34/570. Особи з інвалідінстю різних нозологій можуть бути допущені до водіння автомобіля зі звичайним керуванням, якщо пройдуть відповідну медичну комісію.
Як інваліду отримати автомобіль від держави
На підставі ч.6.ст.34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, за наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2006 р. №221 “Про забезпечення інвалідів автомобілями вітчизняного виробництва» (зі змінами) інвалід, якому виділяється автомобіль з ручним або звичайним керуванням, за бажанням може одержати автомобіль іншої марки, ніж визначено з цією метою Кабінетом Міністрів України, за умови його відповідності модифікації, визначеній згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії, і сплати різниці у вартості обраного автомобіля та марки автомобіля, визначеної Кабінетом Міністрів України. При цьому автомобіль для забезпечення інваліда повинен бути виготовлений підприємством – виконавцем державного замовлення та замовлення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на поставку автомобілів.
Порядк забезпечення інвалідів автомобілями, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (далі-Порядок), передбачає, що забезпечення автомобілями інвалідів за місцем реєстрації здійснюється Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, відповідними структурними підрозділами обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є заява потерпілого, документи, зазначені у пункті 34 цього Порядку, та висновок обласної, центральної міської у містах Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії (далі – відповідно облМСЕК, ЦМСЕК, КрМСЕК) про наявність у інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем.
Комісія МСЕК відповідно до переліку медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями визначає потребу в забезпеченні автомобілем і визначає модифікацію автомобіля.
Перелік медичних показань затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.01.1995 року №13, та зареєстровано Міністерством юстиції України 10.02.1995 року за №34/570.
Черговість надання інвалідам автомобілів
В органах соціального захисту населення облік інвалідів ведеться згідно з 3 чергами:
1. інваліди з правом на першочергове забезпечення.
Першочергово автомобілі отримують інваліди з числа осіб, які відповідно до статті 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" належать до осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною та інваліди війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем)
2. інваліди з правом на позачергове забезпечення.
Позачергово автомобілі отримують:
• інваліди війни;
• інваліди від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малолітніх в’язнів (до 14 років);
• сім’ї з двома та більше інвалідами;
• інваліди І групи (незалежно від наявності медичних показань) та ІІ групи1 категорії з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС та потерпілих від наслідків цієї аварії;
• інваліди з ампутацією обох ніг, якщо вони постійно працюють або навчаються;
• інваліди І групи 1 категорії з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та потерпілих від наслідків цієї аварії;
• інваліди з куксами обох ніг і рук .
3. інваліди з правом на забезпечення у порядку загальної черги.
У порядку загальної черги забезпечуються автомобілями інші інваліди, які мають відповідні медичні показання.
На облік беруться і забезпечуються автомобілями інваліди:
• які не мають в особистому користуванні автомобіля, у тому числі придбаного за власні кошти (незалежно від строку такого придбання) або отриманого через головне управління соціального захисту, що перебував в експлуатації менш як 10 років;
• протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п’ять років.
Діти-інваліди, недієздатні інваліди беруться на облік, якщо їхні законні представники мають вищевказані підстави.
Якщо протягом часу перебування на обліку інвалід втратив вищевказані підстави, він знімається з обліку.
Забезпечення інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою
Відповідно до п. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 за бажанням інвалідів головні управління соціального захисту можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, інваліди (за їх бажанням або за бажанням законних представників недієздатних інвалідів), діти-інваліди (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку в головних управліннях соціального захисту та управліннях виконавчої дирекції, забезпечуються безоплатно в порядку черговості.
Автомобіль, отриманий головним управлінням соціального захисту як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою або за згодою законного представника недієздатного інваліда), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.
Автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який уже користується автомобілем, отриманим через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції згідно з цим Порядком (у тому числі автомобілем, отриманим як гуманітарна допомога), видається такому інваліду за умови повернення головному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції автомобіля, яким він користується, у повному комплекті.
У разі відмови інваліда, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда від автомобіля, отриманого головним управлінням соціального захисту як гуманітарна допомога, такий автомобіль отримується в порядку черговості іншим інвалідом, який перебуває на обліку.
У разі коли автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, не отримано інвалідом у зв'язку із смертю, такий автомобіль пропонується в порядку черговості іншому інваліду, який перебуває на обліку.
У разі коли під час експлуатації автомобіля, отриманого інвалідом як гуманітарна допомога, у нього або члена його сім'ї, якому передано право користування автомобілем, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда виявляються протипоказання до керування ним, він або член його сім'ї переїхав на інше місце проживання або у разі смерті члена сім'ї, якому передано право користування автомобілем, чи його відмови керувати автомобілем, питання про передачу права користування автомобілем члену сім'ї, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда або в одному населеному пункті з ним, вирішується у кожному конкретному випадку за рішенням головного управління соціального захисту за клопотанням районного управління соціального захисту.
Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через головне управління соціального захисту населення, за бажанням членів їх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики).
У разі відсутності членів сім’ї, спадкоємців або в разі небажання членів сім’ї, спадкоємців отримати автомобіль такий автомобіль повертається головному управлінню соціального захисту населення.
Повернутий автомобіль головне управління соціального захисту здає підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видає в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку. Такий інвалід знімається з обліку на десятирічний строк, який визначається починаючи з дати отримання автомобіля попереднім інвалідом, з урахуванням строку його експлуатації померлим інвалідом.
Після смерті інваліда, у разі виявлення бажання членів сім’ї, спадкоємців, для переоформлення у їх власність безоплатно автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, необхідно надати до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) наступні документи:
- заяву члена сім’ї інваліда, якому буде здійснено переоформлення транспортного засобу (далі – т/з);
- у разі наявності інших спадкоємців, які мають право на отримання спадщини від померлого інваліда слід надати заяви щодо відмови на користь члена сім’ї, якому передається т/з;
- копію паспорта та ідентифікаційного номера відповідної особи;
- копію технічного паспорта на т/з;
- копію свідоцтва про смерть;
- копію документа щодо підтвердження родинних зв’язків;
- копію витягу з протоколу щодо прийняття рішення про визнання т/з гуманітарною допомогою;
- копію довідки з місця реєстрації щодо проживання за однією адресою з користувачем т/з.
Даний пакет документів потрібен для прийняття Мінсоцполітики рішення про передачу у власність легкового автомобіля.
|
