19 грудня - День адвокатури України
Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, що набрав чинності 15 серпня 2012 року.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
Ще за часів Київської Русі роль захисників у судах виконували рідні та приятелі сторін, “послухи”, “видоки”.
 Професійна адвокатура в Україні сформувалася в період польсько-литовської доби. Особливу роль у цьому плані відіграли Литовські статути і Магдебурзьке право. Згідно з цими документами, захисником може бути людина яка добре обізнана з писаним правом - тобто професійний юрист. Отже, звідси можна вважати і час народження професійної адвокатури, хоча момент її організаційного оформлення ще був віддалений у часі.
Уже у XVIII ст. в судах, зокрема у великокняжих - господарських, а також у гродських і земських судах, з'являється новий тип професійного юриста – “прокуратора”, або “речника”. До адвокатів пред'являлися великі вимоги. Ними могли бути чоловіки без будь-яких відхилень, повнолітні, християни, розумово й фізично дужі, світського стану.
Адвокатура України в період Гетьманщини була вже визнаною як окремий стан, хоча і не була об'єднана в професійну спілку.
Як самостійний правовий інститут адвокатура в Україні була запроваджена після проведення на початку 60-х рр. XIX ст. судової реформи. Правову регламентацію інститут адвокатури дістав за “Судовими статутами”, затвердженими 20 листопада 1864 р.
Цікавим є факт, що в 1894 році українськими адвокатами Галичини була спроба скликання першого з'їзду правників і утворення своєї організації, яка допомагала б вирішувати нагальні проблеми адвокатів. Однак ця ідея не знайшла свого практичного втілення.
Революційні події 1917 року не могли не позначитися на адвокатурі. Ставлення до адвокатури як “буржуазного інституту” відіграло негативну роль для її розвитку в післяреволюційний період.
Декретом “Про суд” №1 від 24 листопада 1917 року присяжну адвокатуру було скасовано, без будь-якої заміни. Здійснювати представництво в суді дозволялося кожному, хто мав громадянські права. Тобто адвокатура ставала зовсім вільною професією, як це було до судової реформи 1864 р. Такою непідготовленою, непродуманою “реформою” було завдано шкоди адвокатурі, правам людини, яку фактично не захищали професійно.
В Україні Центральна Рада, проводячи реформування судової системи, залишила присяжну адвокатуру без змін. З літературних джерел відомо, що київський присяжний повірений Ф.Крижанівський очолив трудову партію і перебував у складі Малої Ради, а В.Садовський перебував на посаді першого Генерального секретаря Центральної Ради.
14 лютого 1919 р. Тимчасовим положенням про народні суди і революційні трибунали УРСР при них було створено колегії правозаступників. Їх члени обиралися у повітах виконкомами з числа громадян, які відповідали умовам, що були встановлені для виборців, а в містах - міськими радами. Члени колегії правозаступників обов'язково залучалися як захисники обвинувачених у кримінальних справах, котрі розглядалися з участю шести народних засідателів.
Новий етап в історії адвокатури України пов'язаний із створенням в містах юридичних консультацій. У 1920 р. їх налічувалось 160, у яких працювало 365 правозаступників.
29 жовтня 1924 р. Постановою ЦВК СРСР були затверджені Основи судоустрою СРСР і союзних республік, де зазначалось, що для надання юридичної допомоги населенню засновуються колегії правозаступників. Так у 1926 році Харківська губернська колегія захисників звернулася з пропозицією до РНК проте, що б назву “колегія захисників” змінити на “адвокатура”. 16 серпня 1939 року РНК СРСР затвердила Положення про адвокатуру СРСР. Ним були визначені завдання адвокатури, керівництво її діяльністю, структура та порядок прийому та виключення з колегії адвокатів, дисциплінарна відповідальність.
 20 квітня 1978 р. було прийнято Конституцію УРСР, у якій передбачалося, що для надання юридичної допомоги громадянам і організаціям діють колегії адвокатів. Це, вочевидь, потребувало створення нового законодавства про адвокатуру, а тому наступні два роки точилися дискусії з приводу розширення професійних прав і обов'язків адвоката, гарантій його діяльності, дисциплінарної відповідальності.
Важливим етапом розвитку радянської адвокатури стало прийняття першого і єдиного в СРСР Закону “Про адвокатуру в СРСР” 30 листопада 1979 р., який визначав організацію і порядок діяльності адвокатури в СРСР.
Положення про адвокатуру УРСР, затверджене Верховною Радою України 1 жовтня 1980 року, регламентувало діяльність колегій адвокатів республіки та розширило види юридичної допомоги що надовалися громадянам. Колегії адвокатів в Україні формувалися за територіальним принципом. Створювалися обласні і Київська міська колегія адвокатів.
З 1991 року відповідно до Закону України “Про підприємництво” допускалося здійснення юридичної практики за ліцензією, яка видавалася Міністерством юстиції особам, котрі мають юридичну освіту. Згідно з діючим законодавством в Україні в цей час до участі в ролі захисників допускалися близькі родичі, законі представники, а також інші особи.
Наступним етапом в сучасній історії української адвокатури стало прийняття 19 грудня 1992 року Верховною Радою України Закону “Про адвокатуру”. Новий закон відводив адвокатурі чільне місце, маючи на меті встановити престиж цієї професії, її історичні традиції, піднести роль у суспільстві як одного з гарантів забезпечення конституційних прав і свобод громадян.
5 липня 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
В грудні 2002 року Президент України підписав Указ №1121/2002 про встановлення в Україні професійного свята - Дня адвокатури, який відзначається щорічно 19 грудня.
Свято встановлено, щоб відзначити велике суспільне значення цього правозахисного інституту в Україні. Ефективність діяльності адвокатури є показником рівня демократії в державі, його політичної та економічної стабільності.
 Вітання Спілки нечуючих юристів
Почесна й нелегка місія з відстоювання справедливості вимагає від адвоката високого рівня знань, досвіду та виняткових особистих якостей – честі, гідності, відданості справі й наполегливості.
Адвокат, з огляду на умови своєї діяльності, безперечно, є служителем і творцем права. Це та особливість, що незмінно присутня в діяльності адвоката в усі часи, що передається з покоління в покоління, з держави в державу та зміцнює віру в силу права і зміцнює усвідомлення суспільної місії адвокатури. Діяльність адвокатури, як підтверджує вислів відомого адвоката минулого Пікара, є важливим показником гуманності, демократії і прогресу в державі.
Сьогодні, коли в Україні втілюються в життя демократичні і правові засади, зафіксовані в Конституції та інших законодавчих актах, приємно відзначити, що наша професійна діяльність, досвід та майстерність спрямовані на реалізацію найдемократичнішого принципу громадянського суспільства – “Верховенства права”.
Саме від професії адвоката залежать долі багатьох людей, політичних інститутів, а подекуди й держави. Адвокат завжди виконує складну, але благородну місію, яка вимагає відповідного рівня освіченості та моральних якостей.
Від імені Спілки нечуючих юристів прийміть найщиріші вітання із професійним святом – Днем адвокатури! Зичу міцного здоров’я, родинного затишку і достатку, творчої енергії, сил і наснаги у нашій нелегкій справі служіння Закону, нових вагомих здобутків в ім’я правової держави!
Спілка нечуючих юристів
 Вітання Президента України адвокатам України
Шановні друзі!
Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем адвокатури.
Ефективна та дієва адвокатура є мірилом рівня демократії в державі, її стабільності.
Від небайдужості, фаховості, відповідальності правників, які обрали для себе справою життя захист прав, свобод та законних інтересів людей, великою мірою залежить дія верховенства права в Україні.
Висловлюю вдячність кожному професійному і сумлінному адвокату за відчуття відповідальності за долю держави, за майбутнє України.
Будьте гідними свого покликання і місії, неухильно дотримуйтесь принципів гуманізму, законності та незалежності.
Бажаю усім вам міцного здоров'я, миру, добробуту та професійних здобутків.
Президент України Володимир Зеленський
 Вітання Голови НААУ, РАУ з Днем адвокатури України!
Дорогі колеги!
Цьогоріч ми в 20-раз зустрічаємо День адвокатури України. І нас - вже понад 65 тисяч в адвокатській спільноті. За 20 років ми з Вами пройшли непростий шлях встановлення та розвитку, відбили спроби посягання на нашу незалежність та самоврядність, завоювали авторитет як у законодавців, так і в суспільстві. Завдяки цим етапам адвокатура - найбільш стабільний інститут системи правосуддя в Україні, який ми могли розбудувати за всіма європейськими стандартами.
За ці роки ми зробили все, щоб адвокатське самоврядування було незалеєним від держави, саможостатнім з точки зору ресурсів, прозорим і відкритим як інституція, авторитетним і фаховим як представник цієї адвокатської спільноти у відносинах з державою і суспільством. Завдяки щоденній праці кожного з Вас адвокатура України залишається однією з найкращих у світі.
Від щирого серця прийміть найтепліші вітання зі святом. Бажаю кожному з Вас наснаги, невичерпної енергії, віри у завтрашній день та благополуччя у всіх справах.
З кращими побажаннями,
Голова Національної асоціації адвокатів України,
Ради адвокатів України Лідія Ізовітова |
