Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Неділя, 23.07.2017, 05:45
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [36]
Правові новини [110]
Правознавство [111]
Адвокатура [88]
Кримінал [45]
Консультація [34]
Країна глухих [66]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Липень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 38
Головна » 2014 » Липень » 29 » Верховний суд підтвердив, що оформлення закордонного паспорту коштує 170 грн.
09:56
Верховний суд підтвердив, що оформлення закордонного паспорту коштує 170 грн.

Верховний Суд України остаточно визначив вартість закордонного паспорту - 170 гривень. Про це йдеться у рішенні ВСУ за зверненням активістів “Демократичного альянсу” у межах акції “Стоп свавіллю в паспортних столах”, що тривала два роки.
Все, що перевищує 170 гривень за оформлення паспорту - незаконні побори Державної міграційної служби України (ДМС).
Активісти кампанії у судових баталіях дійшли до Вищого адміністративного суду. Однак, рішення касаційних судів у двох ідентичних справах мали різний результат.
У рішенні від 5 червня 2013 року суд підтвердив єдину законну вартість закордонного паспорта в сумі 170 гривень. А у рішенні від 17 версня судді стали на бік ДМС, яка безпідставно вимагає з громадян додаткові 87,15 гривень за невідомі платні послуги та 120 гривень за бланк паспорта, який є власністю держави.
Остаточну крапку у роз’ясненні норм законодавства поставив Верховний суд України. Єдиним обов’язковим платежем при оформленні закордонного паспорта за 30 календарних днів є державне мито на суму 170 гривень.
Рішення ВСУ є обов’язковим для застосування усіма органами влади. Відтак, з 3 грудня кожен службовець ДМС, який зобов’язує громадянина сплачувати додаткові кошти щонайменше вчиняє кримінальне правопорушення згідно ст.364 - Зловживання владою або службовим становищем, та ст.382 - Невиконання рішення суду, Кримінального кодексу України.
Кожен громадянин, який бажає отримати закордонний паспорт, повинен подати лише наступні документи (п.10 Правил затв. Постановою КМУ №231):
-квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати;
-заява-анкета встановленого зразка;
-паспорт громадянина України (після прийняття документів повертається);
-копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
-дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см.

Усі, хто стикається із відмовою у прийнятті документів службовцями ДМС Українита примушуванням до сплати додаткових платежів, можуть подати відповідну заяву про вчинення злочину.
Також, активісти партії вимагають притягнути до відповідальності винних у перетворенні реалізації конституційного права українців на багатомільйонний чиновницький бізнес.
Нагадаємо, у серпні Антимонопольний комітет України рекомендував Державній міграційній службі України вжити заходів щодо недопущення нав’язування громадянам необов’язкових платних послуг під час отримання закордонних паспортів.
В АМКУ пояснили свою вимогу скаргами на надання адміністративних послуг з оформлення та видачі паспортів для виїзду за кордон.


Повний текст судового рішення
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2013 року
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Терлецького О.О.,
суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г., –
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до служби громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (далі – служба громадянства) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,
встановила:
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон та зобов’язати відповідача оформити йому такий паспорт.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що при зверненні до служби громадянства він надав усі документи, передбачені Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231 (далі – Правила), для оформлення паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон. Вважає вимоги відповідача щодо обов’язку замовлення платних послуг, надання квитанції про сплату таких послуг, а також надання додаткових квитанцій про сплату вартості бланка такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 1 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 5 лютого 2013 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив: визнав неправомірними дії служби громадянства щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон; зобов’язав відповідача оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів.
Вищий адміністративний суд України постановою від 5 червня 2013 року змінив рішення суду апеляційної інстанції, виклавши абзац четвертий його резолютивної частини в такій редакції: “Зобов’язати Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів”. В іншій частині постанову апеляційного суду залишив без змін.   
Не погоджуючись із постановою Вищого адміністративного суду України, правонаступник відповідача – Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі – Управління міграційної служби) – звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2013 року (справа №К/800/12944/13, К/800/14187/13), яка, на думку Управління міграційної служби, підтверджує неоднакове правозастосування.
Ухвалою від 3 жовтня 2013 року Вищий адміністративний суд України допустив цю справу до провадження Верховного Суду України з підстави неоднакового застосування касаційним судом Закону України від 21.01.1994 року №3857-XII “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” (далі – Закон №3857-XII) та Правил у подібних правовідносинах.
У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, зобов’язуючи управління міграційної служби повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів, виходив із того, що порядок оформлення та видачі паспортів визначений Законом №3857-XII та Правилами, а тому відповідач не мав права вимагати від ОСОБА_1 подання не передбачених вказаними нормативно-правовими актами документів і платежів.
У рішенні, наданому на підтвердження неоднакового правозастосування, суд касаційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність дій Сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо відмови позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон з огляду на те, що останній не надав платіжних документів про оплату послуг за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартості його бланку, передбачених Порядком надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1098 (далі – Порядок) та Переліком платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року №795 (далі – Перелік).
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Законом №3857-XII врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок.
Статтею 7 цього Закону передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію вищезазначеного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 31.03.1995 року №231 прийняв Правила, пунктом 10 яких затверджено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про державне мито” (далі – Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
До об’єктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 10х17 грн. (статті 2, 3 Декрету).
Разом з цим у пункті 27 розділу І Переліку визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87 грн. 15 коп.
Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов’язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.  
Крім того, колегія суддів погоджується з думкою касаційного суду щодо неправомірності дій відповідача стосовно його вимог зі сплати вартості бланка паспорта у зв’язку з тим, що в Порядку, на який він посилався на обґрунтування їх правомірності, не встановлено розмір такого відшкодування, не передбачають його й Правила. При цьому надати докази, які б підтвердили вартість бланка паспорта, відповідач відмовився, пославшись на конфіденційність інформації.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів вважає, що правильним є висновок касаційного суду про безпідставність вимог відповідача надати документи та сплатити платежі за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон не передбачені Законом №3857-XII та Правилами – спеціальними правовими актами, що врегульовують ці правовідносини.
За таких обставин та з урахуванням наведеного рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні ним норм матеріального права.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
постановила:
У задоволенні заяви Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Терлецький О.О.
судді: Гусак М.Б.
Коротких О.А.
Кривенда О.В.
Маринченко В.Л.
Панталієнко П.В.
Прокопенко О.Б.
Тітов Ю.Г.

 

Категорія: Адвокатура | Переглядів: 635 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**