В Тернополі суд виніс вирок глухонімому, який шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами глухонімого

В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Мостецької А.А., секретаря Хримко У.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі кримінальне провадження (справа №607/8019/16-к), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210010001426 від 21 квітня 2016 року відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, інваліда 3 групи, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, офіційно не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,
за участю: прокурора Лучки І.В., потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_1, перекладача ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
В кінці березня 2013 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в кінці березня 2013 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 зустрівся поблизу художньої школи, що розташована за адресою м.Тернопіль вул.Братів Бойчуків, 3 із ОСОБА_2, якому повідомив, що їм необхідно поїхати у м.Рівне Рівненської області, для того, щоб відкрити депозитний рахунок у одному із відділень ПАТ "ПриватБанк", на ім'я ОСОБА_2, оскільки останній не зможе цього зробити, тому що перебуває на другій групі інвалідності з дитинства по слуху, та в подальшому із вкладенням ОСОБА_2 грошових коштів, йому будуть нараховані відсотки та він зможе отримати за відсотками 75 000 гривень, на що ОСОБА_2 погодився. Одразу після чого ОСОБА_1 повідомив потерпілому неправдиву інформацію про те, що останній не зможе самостійно перераховувати дані кошти на рахунок, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку", оскільки з дитинства є інвалідом другої групи у зв'язку із втратою слуху, тому ОСОБА_2 буде дані кошти передавати йому, а він буде перераховувати на депозитний рахунок, завідомо знаючи, що такий рахунок у відділенні ПАТ "ПриватБанку" ніколи не був відкритий та перераховувати дані кошти наміру не мав. Тому 01 квітня 2013 року ОСОБА_2 з метою того щоб ОСОБА_1 перерахував на його депозитний рахунок, який відкритий у ПАТ "ПриватБанку", відповідні кошти, добровільно передав гроші в сумі 800 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, однак останній наміру грошових коштів повертати не мав. Отримавши від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 800 гривень ОСОБА_1 використав їх на власні потреби.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 17 квітня 2013 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанк2 та не маючи намір повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 500 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, 19 травня 2013 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи намір їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень на автовокзалі у м. Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 14 липня 2013 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи намір їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1050 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 06 вересня 2013 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи намір повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, 16 вересня 2013 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи намір повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1500 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 12 жовтня 2013 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи намір їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1300 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 15 жовтня 2013 р під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 800 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 14 грудня 2013 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1010 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 17 січня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 14 лютого 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 07 березня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкриши у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 500 гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 14 березня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 20 березня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 500 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 18 квітня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 16 травня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 500 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 19 травня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 27 травня 2014 ро під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 сумі 500 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 20 червня 2014 ро під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 сумі 500 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 20 липня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився па власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 24 серпня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 900 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне, вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 17 жовтня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 2300 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, 22 грудня 2014 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи наміру повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 2000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне, вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 16 січня 2015 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПпиватБанку" та не маючи наміру їз повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне, Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 20 лютого 2015 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватЬанку" та не маючи намір їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне, Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 16 березня 2015року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи намір їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 16 квітня 2015 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи намір їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел. ОСОБА_1, 12 січня 2016 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи намір їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 2600 гривень та 20 євро, що згідно із курсом НБУ станом на 12 січня 2016 року становило 511,8 гривень, загальна сума 3111,8 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40. якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 20 січня 2016 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи намір їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 2000 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 03 березня 2016 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку"» та не маючи намір їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 1500 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 16 лютого 2016 року під приводом переказу грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку" та не маючи намір їх повертати, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 500 гривень та 100 євро, що згідно із курсом НБУ станом на 16 лютого 2016 року становило 2998 гривень, загальна сума 3498 гривень на автовокзалі у м.Рівному, що за адресою м.Рівне вул.Київська, 40, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Отже, у період з квітня 2013 року по лютий 2016 року, ОСОБА_1 шляхом обману заволодів коштами потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 36769,8 гривень.
Окрім цього, 31 березня 2016 року у ОСОБА_1, який перебував у приміщенні квартири по АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_6, виник злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 31 березня 2016 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1, який перебував у приміщенні квартири по АДРЕСА_2, в ході розмови із ОСОБА_6, повідомив останньому неправдиві відомості про те, що у нього несправний телевізор та його необхідно віднести на ремонт, на що ОСОБА_6 погодився, хоча із слів останнього телевізор був справний, про те ОСОБА_1 переконував, що телевізор все ж таки необхідно віддати у ремонт. Після умовлянь ОСОБА_1, ОСОБА_6 добровільно передав телевізор торгової марки "Samsung" моделі - UE26EH4030 ОСОБА_1, для проведення ремонту, хоча останній не мав наміру йото повертати та віддавати на ремонт, оскільки 31 березня 2016 року ОСОБА_1 здав телевізор торгової марки "Samsung" моделі - UE26EH4030, вартістю 2250 гривень у ПТ "Ломбард "Комод".
Окрім цього, 08 квітня 2016 року у ОСОБА_1, який перебував у приміщенні квартири по АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_6, виник злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 08 квітня 2016 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1, який перебував у приміщенні квартири по АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_6, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та йото дії не будуть помічені сторонніми особами, викрав пластикову картку НОМЕР_1 від "ПриватБанку", яка належала ОСОБА_6 та пін-код до неї, з метою подальшого викрадення із неї грошових коштів. Після цього ОСОБА_1 пішов до банкомату, який розташований за адресою м.Тернопіль вул.Київська, 11, за допомогою якого зняв грошові кошти в сумі 1650 гривень із банківського рахунку ОСОБА_6 НОМЕР_1.
В подальшому ОСОБА_1  з місця  вчинення  злочину  втік,  чим спричинив шкоду ОСОБА_6 на суму 1650 гривень.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні описаних в обвинувальному акті кримінальних правопорушень визнав в повному обсязі.
Пояснив, що у період з квітня 2013 року по лютий 2016 року шляхом обману заволодів коштами ОСОБА_2 на загальну суму 36769,80 грн. Також 31 березня 2016 року шляхом обману заволодів телевізором торгової марки "Samsung" моделі - UE26EH4030, який належав ОСОБА_6 та здав його у ПТ "Ломбард "Комод". Окрім того, 08 квітня 2016 року з квартири ОСОБА_6 викрав картку "ПриватБанк" з пін - кодом пішов до банкомату, який розташований за адресою м.Тернопіль вул.Київська, 11 та зняв грошові кошти в сумі 1650 грн.
Про скоєне шкодує. Обіцяє, що таке більше не повториться, оскільки усвідомив помилковість свого вчинку. При обранні міри покарання просить суд врахувати, що він є інвалідом третьої групи, в нього на утриманні дружина та малолітня дитина. Цивільні позови потерпілих визнає в повному обсязі та зобов'язується повертати кошти.
Потерпілий ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 у період з квітня 2013 року по лютий 2016 року шляхом обману заволодів його коштами на загальну суму 36769,80 грн., цивільний позов підтримує та просить його задовольнити, стягнути з обвинуваченого 36769,80 грн. матеріального збитку та 2000 грн. моральної шкоди, щодо міри покарання покладається на думку суду.
Обвинувачений ОСОБА_1 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за :
- ч.1 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману;
- ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно;
- ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно .
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного і вважає обрати йому покарання за :
- ч.1 ст.190 КК України в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі з призначенням строку наближеного до мінімального;
- ч.2 ст.190 КК України в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі;
- ч.2 ст.185 КК України в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі.
Остаточне покарання слід призначити на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
При цьому, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, а саме те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, є не судимим, інвалідом третьої групи, цивільні позови визнав в повному обсязі, позицію потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні, а тому вважає за можливе відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням.
Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, його слід зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 цивільні позови потерпілих визнав.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок винних дій ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду в розмірі 3900 грн. що становить загальну суму вартості викраденого телевізора марки "Samsung" моделі - UE26EH4030, та суму коштів, що були зняті обвинуваченим із викраденої кратки "ПриватБанк". Вказана матеріальна шкода підлягає стягненню з обвинуваченого.
Також внаслідок винних дій ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду в розмірі 36769 грн. 80 коп., що становить загальну суму отриманих грошових коштів для вкладення на депозитний рахунок ОСОБА_2, який так би мовити відкритий у ПАТ "ПриватБанку", які підлягають стягненню з обвинуваченого.
Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.
Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого, суд враховує тривалість порушення прав потерпілого ОСОБА_2, вимушених змін у житті ОСОБА_6 пов'язаних із втратою майна та грошей, а тому, позовні вимоги потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення. При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховує моральні страждання потерпілих, що мали місце внаслідок заподіяних їм обвинуваченим діянь, а також перенесені потерпілими негативні наслідки, що настали у зв'язку із цим у виді моральних страждань.
За таких обставин, суд вважає, що заявлені потерпілими цивільні позови підлягають до задоволення в повному обсязі.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, які слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони виникли через проведення експертизи речових доказів.
Керуючись наведеним, а також ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
- за ч.2 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
- за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на його користь 3 900 грн. (три тисячі дев'ятсот гривень) матеріальної шкоди та 2 000 грн. (дві тисячі гривень) моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на його користь 36 769 грн. 80 коп. (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень вісімдесят копійок) матеріальної шкоди та 2 000 грн. (дві тисячі) моральної шкоди.
Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 1144 грн. 28 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя А.А.Мостецька

Архів матеріалів із СНЮ