Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Неділя, 23.09.2018, 05:37
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [43]
Правові новини [142]
Правознавство [124]
Адвокатура [89]
Кримінал [79]
Консультація [41]
Країна глухих [83]
Адміністратор [10]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Посилання
Події
Кіно з субтитрами
Довідник
 
Головна » 2017 » Березень » 2 » В столиці суд виніс вирок двом винуватцям жахливої ДТП, одному з них – глухонімому (2 частина)
10:55
В столиці суд виніс вирок двом винуватцям жахливої ДТП, одному з них – глухонімому (2 частина)

В столиці суд виніс вирок двом винуватцям жахливої ДТП, одному з них – глухонімому, в якому постраждали троє людей та загинула людина

Продовження (2 частина)
Початок статті дивитися тут "1 частина"

     Суд бере до уваги наведені вище висновки експертиз №52/1582 від 05.05.2012 р., №857/е від 22.05.2012 р., №858/е від 22.05.2012 р., №759/е від 08.05.2012 р., №148ат від 06.04.2012 р., №150ат від 06.04.2012 р., №147/ат від 06.04.2012р., №105хс від 18.04.2012 року, №223/ат від 28.05.2012 р., оскільки вони узгоджуються з показаннями підсудного ОСОБА_11,  потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, свідків - очевидців дорожньо-транспортної пригоди та даними проведених з ними відтворень обстановки та обставин події.  

     Суд не бере до уваги висновку №004-13 від 23.01.2013 р. експертного дослідження обставин ДТП за участі автомобілів НОМЕР_1 та "Mersedes Bens SL 600" д.н.з. НОМЕР_5 в частині неспроможності з технічної точки зору даних про швидкість руху автомобіля  Renault в даній дорожній обстановці 163,6…180.0 км/год. Суд зважає на те, що висновок експертного дослідження в цій частині спростований наведеними вище доказами, в тому числі наведеним вище висновком транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №223/ат від 28.05.2012 р., під час складання якого експерт виходив з даних, що містяться в матеріалах кримінальної справи, а не з технічних характеристик автомобіля Renault, як це було зроблено під час складання висновку експертного дослідження обставин ДТП №004-13 від 23.01.2013 р.
     Суд також не приймає до уваги висновки експертного дослідження обставин ДТП №004-13 від 23.01.2013 р. за питаннями №№ 2, 3  (про те, що в даній дорожній обстановці і в заданий момент виникнення небезпеки для руху водій автомобіля НОМЕР_2, рухаючись з максимально допустимою швидкістю для даної дорожньої обстановки, мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом застосування гальмування, а, враховуючи попутний характер руху автомобілів, мав таку можливість навіть не вдаючись до зміни режиму руху автомобіля; та про те, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_2 мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб в межах ділянки його юзу (78,8м) до припаркованого автомобіля НОМЕР_3 при максимально допустимій швидкості руху в даній дорожній обстановці), оскільки під час його складання експерт враховував, що "Mersedes Bens SL 600" д.н.з. НОМЕР_5, рухався з максимально допустимою швидкістю для даної дорожньої обстановки, що суперечить матеріалам справи, в тому числі показам свідка ОСОБА_17 про те, що вказаний автомобіль рухався з перевищенням максимально допустимої швидкості на даній ділянці.
     Суд також вважає, що висновок експертного дослідження обставин ДТП №004-13 від 23.01.2013 р. за питанням №4  (про те, що при швидкості руху автомобіля НОМЕР_1 163…180 км/год., а автомобіля НОМЕР_2, який рухався позаду в попутному напрямку - 128,6…138,5 км/год, зіткнення між цими транспортними засобами виключалося), позбавлений технічного сенсу, оскільки ОСОБА_10 не пред'являлось обвинувачення в тому, що він керував автомобілем НОМЕР_1, зі швидкістю 163…180 км/год., а згідно ч.1 ст.275 КПК України 1960р., розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.
     Суд не бере до уваги висновку експертного дослідження обставин ДТП №004-13 від 23.01.2013 р. за питанням №5 (згідно якого дані про те, що зіткнення автомобілів НОМЕР_8 сталося при їх русі зі швидкістю 130 км/год і дистанцією між ними приблизно 10-15 м. не можуть бути визнані спроможними з технічної точки зору), оскільки під час його складання експертом було враховано, що вказані транспортні засоби рухались з однаковою швидкістю, що суперечить матеріалам справи, в тому числі показам свідка ОСОБА_17 про те, що вказані автомобілі рухались приблизно з однаковою швидкістю.
     Суд приймає до уваги висновок експертного дослідження обставин ДТП №004-13 від 23.01.2013 р., в тій частині, що невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_2 вимогам п.12.4 ПДР України з технічної точки зору була причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки такий висновок є логічним, узгоджуються з показаннями свідків - очевидців дорожньо-транспортної пригоди, даними проведених з ними відтворень обстановки та обставин події.  
     Оцінюючи доводи підсудного ОСОБА_10, що він не перебував в стані наркотичного сп'яніння під час ДТП, суд виходить з наступного.
     З токсикологічного дослідження №290 від 02.04.2012 р., слідує, що 31.03.2012р. о 03 год. 35 хв. методом ІХА (тест-смужка) було проведено дослідження сечі ОСОБА_10 у результаті якого виявлено марихуану; не виявлені - морфін, кокаїн, амфетамін, метамфетамін, барбітурати.
     Згідно акту №001833 від 27.04.2012 р. медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_10 встановлений заключний діагноз "тверезий".
     Відповідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному на підставі даних, що містяться у вказаному вище акті №001833, складеному о 03 год. 30 хв. 31.03.2012р., у гр.ОСОБА_10 ознак сп'яніння не виявлено.
     Згідно висновку експерта №913/е від 06.06.2012 р., Міністерством охорони здоров'я України 18.01.2011 р. було затверджено "Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі по тексту - "Порядок"). Так, п.1.1.3 (Правила відбору зразків сечі) передбачено, що особа, яку обстежують, збирає не менш 100 мл сечі  у виданий посуд. Для дослідження на алкоголь потрібно 20 мл сечі, на наркотичні, психотропні та лікарські засоби - не менш 80 мл. При неможливості здати достатній об'єм сечі, обстежуваний повинен на пункті відбору сечі випити приблизно 1 л води, і протягом 3 годин забезпечити здачу необхідної кількості сечі…". Цим же пунктом "Порядку" передбачено, що після проведення попередніх досліджень, сечу у присутності особи, яку обстежують, поділяють на порції: двічі по 10 мл для дослідження на алкоголь; двічі: одна порція не менш ніж 50 мл, друга - 30 мл при необхідності для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби. Зразки сечі переливають у скляні або пластмасові флакони, які закривають корками і герметизують алюмінієвими ковпачками за допомогою крімпера,  або іншими засобами. Одні зразки застосовують для аналізу, інші є контрольними…" Так, у даному випадку, ініціатором дослідження було вилучено та скеровано для проведення судово-токсикологічного дослідження 8 мл сечі, що вже дозволяє стверджувати про порушення п.1.1.3 "Порядку" - недотримання вимог відбору зразків сечі. За таких обставин, наданий на дослідження контрольний зразок сечі міг бути досліджений лише на наявність спиртів або їх ізомерів, у ході проведення вказаного дослідження не було виявлено метилового та етилового спиртів, а також пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів. Одночасно слід відмітити, що при проведенні дослідження 31.03.2012 р. о 03 год. 35 хв., сечі ОСОБА_10 на наявність наркотичних або лікарських препаратів було виявлено марихуану; не виявлені - морфін, кокаїн, амфетамін, метамфетамін, барбітурати. Звертаючи увагу на те, що імунохроматогрофічний метод дослідження (який власно і був використаний при визначенні наявності марихуани), є лише орієнтовним методом дослідження (експрес-тест), який у разі умовно позитивного або позитивного результату зобов'язує прицільно скерувати обстежуваного для подальших лабораторних досліджень з відбором зразків крові та сечі. Саме цей результат передбачав подальше обстеження ОСОБА_10 з відбором крові та сечі у відповідності до вимог "Порядку". І найголовне, слід особливо зауважити, що за умови доведеного порушення положень п.1.1.3 "Порядку", є обґрунтовані підстави ставити під сумнів всі отримані результати, так як порушення правил відбору біологічних матеріалів знецінює всі результати подальших досліджень. Таким чином, є підстави зазначити, що за відсутності даних токсикологічного дослідження крові ОСОБА_10, виявлених порушень при відборі біологічних об'єктів (сечі), відсутні об'єктивні підстави, які дозволяють відповісти на питання "З урахуванням даних токсикологічного дослідження наданих зразків сечі, чи можна стверджувати про стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_10 станом на 30.03.2012р. приблизно о 23 год. 15 хв. Якщо так, то у якому ступені сп'яніння він перебував?" Виявлення при проведенні імунохроматографічного дослідження (за умови використання сертифікованих тест-систем) сечі ОСОБА_10 препарату (марихуани) слід оцінювати як орієнтовні дані, які без проведення дослідження крові та сечі самостійно не можуть бути піддані судово-медичній оцінці.
     Оцінюючи наведені вище докази, суд враховує, що імунохроматогрофічний метод дослідження (який був використаний при визначенні наявності марихуани при проведенні дослідження 31.03.2012 р. о 03 год. 35 хв., сечі ОСОБА_10.), є лише орієнтовним методом дослідження (експрес-тест), який у разі умовно позитивного або позитивного результату зобов'язує прицільно скерувати обстежуваного для подальших лабораторних досліджень з відбором зразків крові та сечі. Виявлення при проведенні імунохроматографічного дослідження (за умови використання сертифікованих тест-систем) сечі ОСОБА_10 препарату (марихуани) слід оцінювати як орієнтовні дані, які без проведення дослідження крові та сечі самостійно не можуть бути піддані оцінці.
     За таких обставин, суд приходить до висновку, що в матеріалах кримінальної справи відсутні належні докази, що підтверджували б факт перебування ОСОБА_10 під впливом наркотичної речовини, під час дорожньо-транспортної пригоди 30.03.2012 року.
     У зв'язку з викладеним, суд виключає з обвинувачення посилання на те, що ОСОБА_10 керував транспортним засобом, перебуваючи під впливом наркотичної речовини.
     На підставі вищевикладеного, суд вважає, що винність ОСОБА_10 та ОСОБА_11, кожного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України доведена.
     Дії ОСОБА_10, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_2, тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_3 та ОСОБА_11, а також смерть ОСОБА_13, повинні бути кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.
     Дії ОСОБА_11, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_2, тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_3, а також смерть ОСОБА_13, повинні бути кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.
     Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_10 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного,  обставину, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують його покарання.
     Обставиною, що пом'якшуює покарання ОСОБА_10, згідно ст.66 КК України, суд визнає добровільне часткове відшкодування завданого збитку.
     Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_10, згідно ст.67 КК України, не виявлено.
     Крім цього, при обранні підсудному ОСОБА_10 міри покарання судом враховуються обставини справи, думка потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відношення підсудного ОСОБА_10 до вчиненого, а також те, що відносно нього за період з 19.01.2010 року по 05.03.2011 року складено 4 протоколи про адміністративне правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, а тому суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі, тому що це покарання необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів. Суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_10 ст.ст.69, 75 КК України.
     Враховуючи, що ОСОБА_10 раніше не судимий, вчинив злочин вперше з необережності, та матеріали, що його характеризують, в тому числі, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає, що покарання, призначене ОСОБА_10 має бути призначене в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, не у максимальній межі санкції.
     Крім того, суд вважає необхідним застосувати щодо нього додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
     Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_11, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного відсутність обставин, що обтяжують  покарання та обставини що пом'якшують його покарання.
     Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_11, згідно ст.66 КК України, суд визнає що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, та добровільне часткове відшкодування завданого збитку.
     Обставин, які обтяжують покарання згідно ст.67 КК України, не виявлено.
     Крім цього, при обранні підсудному ОСОБА_11 міри покарання судом враховуються обставини справи, особа підсудного, який хоча і не має судимості згідно ст.89 КК України, але раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також те, що відносно нього за період з 07.10.2009 року по 01.07.2011 року складено 7 протоколів про адміністративне правопорушення за порушення Правил дорожнього руху. А тому суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі, тому що це покарання необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів. Але з урахуванням відношення підсудного ОСОБА_11 до вчиненого, думки потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, матеріалів, що його характеризують, в тому числі позитивних характеристик за місцем проживання, реєстрації, та з Київської територіальної організації УТОГ, складу його сім'ї, стану його здоров'я, а саме, що підсудний ОСОБА_11 є інвалідом з дитинства зі слуху 3 групи, та хворіє на гепатит С, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_11 покарання із застосуванням ст.75 КК України.
     Крім того, суд вважає необхідним застосувати щодо нього додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
     При вирішенні цивільного позову потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд виходить з наступного.
     Потерпіла ОСОБА_1 просила стягнути солідарно з підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 44 898 грн. 28 коп. матеріальної шкоди, та 300 000 грн. моральної шкоди. Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили стягнути з підсудного ОСОБА_10 відповідно 50 000 грн. та 80 000 грн. моральної шкоди.
     У судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 заявлені потерпілою ОСОБА_1 цивільні позови про стягнення моральної та матеріальної шкоди визнав повністю.
     Підсудний ОСОБА_10 цивільні позови потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнав частково.
     Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
     Згідно ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
     Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
     Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і  вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
     Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
     За п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року №6 (із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
      Відповідно до п.2 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого.
     Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11, підстав для звільнення підсудних від обов'язку по відшкодуванню заподіяної джерелом підвищеної небезпеки шкоди суд не вбачає.
     Вирішуючи питання про відповідальність підсудних по відшкодуванню заподіяної ними матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
     Згідно абз.2 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989р. №3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" (із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992р. №13 та від 03.12.1997р. №12), солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.
      Відповідно до абз.3 п.13 вказаної постанови, при вчиненні злочину кількома особами, вони несуть солідарну відповідальність за заподіяну шкоду по епізодах злочину, в яких встановлено їх спільну участь. Разом з тим, є неприпустимим покладення солідарної відповідальності на осіб, яких хоча й притягнуто до кримінальної відповідальності в одній справі, але за самостійні злочини, не пов'язані спільним наміром, а так само на осіб, коли одних з них засуджено за корисливі злочини, наприклад, за розкрадання, а других - за халатність, незважаючи на те, що дії останніх об'єктивно сприяли першим у вчиненні злочину.
      Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_10, виразились в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався з перевищенням максимально допустимої у населених пунктах швидкості, проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед початком виконання перестроювання в крайню праву смугу не переконався, що цей його маневр буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, не надав автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, виїхав в крайню праву смугу, де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_11
      Своїми діями ОСОБА_10 порушив вимоги п.п.1.5, 2.3 підпункту "б", 10.1, 10.3 і 12.4 Правил дорожнього руху України.
      Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_11 виразились в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2, рухався в крайній правій смузі проїзної частини просп.Московського в м.Києві, зі сторони вул.О.Теліги в напрямку просп.Оболонського, з перевищенням максимально допустимої в населених пунктах швидкості, проявив неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні небезпеки, чим для нього був автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_10, який в цей час виконував маневр перестроювання з лівої смуги на смугу його руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з указаним автомобілем НОМЕР_1.
      Своїми діями ОСОБА_11 порушив вимоги п.п.1.5, 2.3 підпункту "б", 12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України.
      З огляду на викладене, враховуючи, що підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (кожний) вчинили необережний злочин, а також враховуючи характер дій кожного з них та ступінь їх вини, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування завданої підсудними шкоди має бути в рівних частинах.
      У зв'язку з викладеним, суд вважає, що вимоги потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування завданої їй шкоди підсудними, підлягають частковому задоволенню.
      Згідно товарних та фіскальних чеків, квитанції про оплату, листа монастиря, суд вважає доведеною матеріальну шкоду, завдану потерпілій ОСОБА_1 в розмірі 44898 грн. 28 коп.
      З наведених вище мотивів, суд вважає, що суспільно-небезпечними діями підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду кожним у розмірі по 22 449 грн. 14 коп.
      Разом з тим, у відповідності до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/7773614 (далі - Поліс), ПрАТ НСК "Добробут" було застраховано цивільно-правову відповідальність володільців транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_1, при цьому встановлена франшиза в розмірі 510 грн. та ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) - 100 000 грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50 000 грн.
      Згідно п.22.1, 22.3 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
      Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
     Таким чином Закон встановлює обов'язок страховика відшкодувати шкоду заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
     Отже, на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10 була застрахована.
     Оскільки цивільний позивач - потерпіла ОСОБА_1, не заявила цивільний позов до ПрАТ НСК "Добробут", суд вважає, що її позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підсудним ОСОБА_10 задоволенню не підлягає.   
      При цьому, потерпіла ОСОБА_1 не позбавлена права додатково звернутися з позовними вимогами про відшкодування матеріальної шкоди до ПрАТ НСК "Добробут".
      Крім того, як вказує позивач - потерпіла ОСОБА_1, дорожньо-транспортна пригода та її наслідки завдали їй глибокий емоційний та психологічний стрес, в зв'язку з чим погіршився стан її здоров'я.
      Так, згідно з висновком ЛКК Дорожньої клінічної лікарні №1 від 17.07.2012р., позивачці встановлено діагноз: НЦД (нейро-циркуляторна дистонія) по кардинальному типу з частими кризами; вертебробазилярна недостатність. Рекомендовано виключити емоціональні стреси, тяжкі фізичні навантаження, роботу з комп'ютером.
      Відповідно до консультативного висновку Національного інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова від 18.07.2012р., ОСОБА_1 встановлено діагноз гіпертонічна хвороба ІІ ст., синусова тахиаритмія, шлуночкова екстрасистолія. Рекомендовано лікування у стаціонарних умовах.
       Крім того потерпіла вказує, що у зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я, внаслідок злочину, вона була змушена знаходитись на стаціонарному лікуванні в клінічній лікарні нафтопереробної промисловості України з приводу гіпертонічної хвороби ІІ ст., гіпертонічного кризу, серцевої недостатності І ст., вираженого антено-невротичного синдрому.
       Вирішуючи питання про відповідальність підсудних по відшкодуванню заподіяної ними моральної шкоди потерпілій ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
       Згідно абз.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001р. №5 та від 27.02.2009р. №1), судам слід мати на увазі, що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них.
На підставі викладеного, враховуючи характер дій кожного з підсудних, їх матеріальний стан, та ступінь їх вини, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування завданої підсудними моральної шкоди має бути в рівних частинах.
      Зважаючи на характер та обсяг страждань потерпілої, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду на суму 190 000 грн.  
З наведених вище мотивів, суд вважає, що суспільно-небезпечними діями підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду кожним у розмірі по 95 000 грн.
       При цьому, оскільки на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10 була застрахована, моральна шкода, заподіяна суспільно-небезпечними діями підсудного ОСОБА_10 підлягає відшкодуванню за рахунок останнього за вирахуванням 5% ліміту (5000 грн.), визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону, враховуючи вимоги ч.1 ст.1167 ЦК України.
       Суд також враховує, що підсудний ОСОБА_10 добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_1 частину заподіяної шкоди у розмірі 9700 грн.  
       Крім того, суд враховує, що підсудний ОСОБА_11 добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_1 частину заподіяної шкоди у розмірі 12999грн.  
       Потерпілий ОСОБА_3 посилається, що у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою погіршився стан його здоров'я, йому було завдано моральної шкоди.
       З урахуванням викладеного, потерпілий ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди 80 000 грн.
       Зважаючи на характер та обсяг страждань потерпілого, істотність вимушених змін в його життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, норм цивільного законодавства, а саме зі ст.23 ЦК України, враховуючи ступінь вини підсудного ОСОБА_10, його матеріальний стан, суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди діями підсудного ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду на суму 10000 грн., яка, за вирахуванням 5% ліміту (5000 грн.), визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону, та враховуючи вимоги ч. 1 ст.1167 ЦК України, підлягає відшкодуванню в сумі 5000 грн. за рахунок відповідача - підсудного ОСОБА_10
       Потерпілий ОСОБА_2 посилається, що у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою погіршився стан його здоров'я, йому було завдано моральної шкоди.
       З урахуванням викладеного, потерпілий ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
       Зважаючи на характер та обсяг страждань потерпілого, істотність вимушених змін в його життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, норм цивільного законодавства, а саме зі ст.23 ЦК України, враховуючи ступінь вини підсудного ОСОБА_10, його матеріальний стан, суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди діями підсудного ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду на суму 7500 грн., яка, за вирахуванням 5% ліміту (5000 грн.), визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону, та враховуючи вимоги ч.1 ст.1167 ЦК України, підлягає відшкодуванню в сумі 2500 грн. за рахунок відповідача - підсудного ОСОБА_10.
       Вирішуючи цивільний позов заступника прокурора Оболонського району м.Києва про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд враховує, характер дій кожного з підсудних, ступінь їх вини, та майновий стан, а тому приходить до висновку, що розмір відшкодування завданої підсудними шкоди має бути в рівних частинах.
       Суд також враховує, що підсудний ОСОБА_10 добровільно відшкодував частину витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у розмірі 6080 грн. 11 коп.
       Також, суд вважає за необхідне, керуючись ч.2 ст.93 КПК України 1960р., стягнути з підсудних на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві витрати на проведення експертиз.
       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України 1960р., суд,
засудив:
       ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
       Міру запобіжного заходу ОСОБА_10 - заставу - змінити на утримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань міста Києва та Київської області, взявши його під варту з залу суду.
       Після набрання вироком законної сили, заставу в розмірі 200 000 грн. повернути заставодавцю - ОСОБА_30.
       Строк покарання ОСОБА_10  рахувати з часу затримання.
       У строк відбування покарання зарахувати час тримання ОСОБА_10 під вартою під час досудового слідства - з 04.04.2012р. по 31.05.2012р.
       ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
       На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання у виді 4 років позбавлення волі з випробуванням на 3 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
       На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_11 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили, залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.    
      Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
      Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди -  80 300 грн. (вісімдесят тисяч триста гривень).
      Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 22 449 грн. 14коп., на відшкодування завданої моральної шкоди -  82 001 грн., а всього - 104 450 грн. (сто чотири тисячі чотириста п'ятдесят гривень) 14 коп.
      У решті позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_10 та ОСОБА_11- відмовити.
      Цивільний позов ОСОБА_2 - задовольнити  частково.
       Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої моральної шкоди -  2500 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень).
       У решті позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_10- відмовити.
       Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити  частково.
       Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої моральної шкоди -  5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
       У решті позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_10- відмовити.
       Позов заступника прокурора Оболонського району м.Києва про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2- задовольнити частково.
       Стягнути з ОСОБА_11 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, р/р № 35426002001136 в ГУДКСУ м.Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 00184945 - 6080 грн. 11 коп.   
       У решті позовних вимог заступника прокурора Оболонського району м.Києва до ОСОБА_10 та ОСОБА_11- відмовити.
       Речові докази - номерний знак НОМЕР_5 (т.1 а.с.74), автомобілі НОМЕР_2, НОМЕР_1,  НОМЕР_3 - передати за належністю власникам.  
       Речові докази - CD диски (т.1 а.с.65, т.2 а.с.249) - зберігати при матеріалах справи.
       Речові докази - два чоловічі спортивні черевики, уламки пластмаси сірого і чорного кольору, декоративні накладки чорного та сірого кольору, змиви з ручок дверей автомобіля НОМЕР_2 та зразки лакофарбового покриття вказаного автомобіля та автомобіля НОМЕР_1 (т.1 а.с.74, т.2 а.с.165) - знищити.
       Речові докази - шкіряний гаманець з грошима в сумі 631 грн. та студентським квитком на ім'я ОСОБА_13, мобільні телефони “Нокіа” і “Айфон” - залишити потерпілій ОСОБА_1 за належністю.
       Речові докази - сигнальний пістолет, джинси та скляну пляшку з алкогольним напоєм - залишити ОСОБА_6.
       Стягнути з ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві витрати на проведення експертиз у розмірі 4 247 грн. 58 коп. (отримувач  НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській обл., МФО 821018, р/р 31253272210699).   
       Стягнути з ОСОБА_11 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві витрати на проведення експертиз у розмірі 4 247 грн. 58 коп. (отримувач  НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській обл., МФО 821018, р/р 31253272210699).   
       Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_10 - протягом п'ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.
Суддя Ю.П.Бевзенко

Категорія: Кримінал | Переглядів: 40 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Меню співзасновника
 
 
Посилання
Довідник
Календар
«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 57
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**