Продовження. 3 частина
Проблема четверта:
Проблема описок  в довідках медико-соціальної експертної комісії та потреба подання позовів в окремому провадженні для їхнього усунення

Законодавче регулювання та практика:
Відповідно до ст.234 Цивільного-процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для  охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею  особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Судова практика:
За наявності певних описок у довідках медико-соціальної експертної комісії громадянам доводиться починати судовий процес в окремому провадженні щодо їхнього виправлення та підтвердження певного юридичного факту. Оскільки довідки МСЕК та інформація, яка міститься в них, впливають на призначення різних видів соціальних допомог та інші питання соціального захисту, проходження судової процедури стає неминучим.
Суди задовольняють позови, проте на судовий процес через неточності, допущені комісіями, доводиться громадянам витрачати ресурси (час розгляду справи, відвідування судових засідань, витрати на складання процесуальних документів).
Цікавими є наступні п‘ять справи:
1) 08.10.2010р. Шаргородський районний суд Вінницької області було винесено рішення по справі №2о-77/2010  за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає задоволенню. Судом встановлено, що при виписці і видачі ОСОБА_1 довідок виписок із акту освідування, для оформлення пенсії, що містяться в пенсійній справі ОСОБА_1 за №202016, а саме: довідки серії 002 №011585 від 27.11.1953 року МСЕК Шаргородського району та довідки серії 057 И № 012417 від 30.05.1958 року МСЕК Шаргородського району було допущено помилку: записано прізвище та ім’я особи, якій видаються довідки, відповідно «ОСОБА_5» та «ОСОБА_5» замість «ОСОБА_5». Зазначений факт в судовому засіданні підтверджений поясненнями заявниці та її представника адвоката ОСОБА_2; показаннями свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що є старшим братом заявниці, тому йому достовірно відомо, що ім’я заявниці «ОСОБА_5», а не «ОСОБА_5», як записано в документах, що містяться у її пенсійній справі, так як він старший від заявниці, то він пам’ятає, що від самого її народження їх батьки та рідні і знайомі називають сестру «ОСОБА_5», що є скороченим від «ОСОБА_5», і ніхто, ніколи не називав її ім’ям «ОСОБА_5», в свідоцтві про народження та в паспорті сестра також записана як «ОСОБА_5»; а також свідка ОСОБА_5, яка суду пояснила, що є племінницею заявниці, тому їй достовірно відомо, що її прізвище «ОСОБА_5», а ім’я «ОСОБА_5», оскільки вона неодноразово бачила документи тітки, її паспорт, свідоцтво про народження, де зазначено її прізвище та ім’я, тітка є інвалідом ІІ групи з дитинства і отримувала пенсію у зв’язку із цим. Також, зазначений факт підтверджується копією свідоцтва про народження заявниці; довідкою Вінницького обласного Центру МСЕК №03-А-492 від 8.06.2010 року; оглянутою в судовому засіданні пенсійною справою на ім’я ОСОБА_1 №202016, з якої вбачається, що в пенсійній справі знаходяться документи про призначення пенсії ОСОБА_1; довідками МСЕК Шаргородського району, відповідно, серії 002 №011585 від 27.11.1953 року та серії 057 И №012417 від 30.05.1958 року, з яких вбачається, що в них зазначено прізвище «ОСОБА_5»,а ім’я «ОСОБА_5», при цьому дата та місце народження, зазначені в свідоцтві про народження та в паспорті ОСОБА_1, збігаються з датою народження, місцем народження та по-батькові у довідках МСЕК, що були видані заявниці для оформлення пенсії. Відповідно до п.6 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволяє їй реалізувати своє право на отримання пенсії як інвалід з дитинства, але внести виправлення у довідки МСЕК Шаргородського району вона не може, оскільки така установа на даний час не діє. Судом позов було задоволено.

2) 29.11.2010р. Золочівський районний суд Львівської області було прийнято рішення по справі №2-о-72/2010 за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту приналежності правовстановлюючих документів. Судом було встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з дитинства. ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_2 і він маж право отримувати і пенсію по втраті. Але управління Пенсійного фонду у Золочівському районі відмовляє йому у призначенні цієї пенсії, покликаючись на те, що в його документах допущена помилка в написанні його по батькові. Тому ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою в якій просить встановити юридичний факт про те, що акт обслідування МСЕК № 637 від 8.10.1981 року, довідка МСЕК серії НОМЕР_3, довідка МСЕК серії НОМЕР_1 від 27.11.1990 року, виписка з акту одстеження серії НОМЕР_2 від 26.11.1991 року та довідка МСЕК серії НОМЕР_2 від 26.11.1991 року у яких його по-батькові записано як ОСОБА_1 і ОСОБА_1 належать йому. Покликається на те, що через цю допущену помилку він не може скористатись правом на отримання пенсії по втраті годувальника. Представник управління Пенсійного фонду у Золочівському районі висловилася за задоволення заяви, пояснила, що якщо даний факт буде встановлений, то ОСОБА_1 буде мати право і на пенсію по втраті годувальника. Заява підлягає задоволенню з таких підстав. Як видно з копії паспорта заявника, його свідоцтва про народження, то по батькові ОСОБА_1 є ОСОБА_1 і він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Поляна Золочівського району Львівської області. Копією свідоцтва про смерть його батька ОСОБА_2 підтверджено, що ім’я батька було ОСОБА_2. Однак з копії довідки МСЕК серії НОМЕР_3 від 8.10.19812 року видно, що вона видана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження і по-батькові його у цій довідці записано як ОСОБА_1. З копії акту освідування від 8.10.1981 року видно, що у ньому по-батькові заявника, ІНФОРМАЦІЯ_2 записано ОСОБА_1. З довідки МСЕК серії НОМЕР_1 видно, що в ній по батькові заявника записано ОСОБА_1, в а довідці серії НОМЕР_2 убачається, що в ній по-батькові його вже вказано ОСОБА_1. Отже у всіх цих документах по батькові заявника написано помилково, бо у них правильно його по батькові мало бути записано як ОСОБА_1. Однак всі ці довідки стосуються ОСОБА_1, а тому факт, про який він просить підлягає встановленню. Свідок ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 доводиться її рідним сином. Його прізвище ОСОБА_1, бо так було прізвище її чоловіка. Вона ж після одруження залишилась на своєму дівочому прізвищі. Син з дитинства є інвалідом. Але коли оформляли всі необхідні документи, то її при цьому не було, а тому в документах на інвалідність допущена помилка в написанні його по-батькові. Її чоловіка звали ОСОБА_2, а тому по батькові сина є ОСОБА_1. Суд вирішив заяву задовольнити. Встановити юридичний факт про те, що акт освідування МСЕК №637 від 8.10.1981 року, довідка МСЕК серії НОМЕР_3, довідка МСЕК серії ВТЭ-1 №060426 від 27.11.1990 року, довідка МСЕК серії ВТЭ-4 №032117 від 26.11.1991 року та виписка з акту освідування серії ВТЭ-4 №032117 від 26.11.1991 року у яких по батькові заявника вказано ОСОБА_1 належать ОСОБА_1.

3) 19.01.2010 р. Судацьким міським судом Автономної Республіки Крим було винесено рішення у справі №2-о-1/2010 за позовом ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Судом було встановлено, що ОСОБА_2 звернувся у суд з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. В якій просив суд встановити факт, належності довідки МСЕК від 23 лютого 1989 року серії СО №006075. Встановлення цього юридичного факту необхідно йому для отримання пенсії. В суді ОСОБА_2 посилався на те, що згідно з його паспорту, виданого йому 02 липня 1997 року, Ленінським РВ ГУ МВС України в ОСОБА_1 серії ЕС345590 на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, його прізвище записано ОСОБА_2, по батькові ОСОБА_3, в свідоцтві про народження виданого 27 грудня 1972 року серії І-ЧЖ №391984 на ім’я ОСОБА_4 прізвище вказано з помилкою Сеитосманов. В довідці МСЕК від 23 лютого 1989 року серії СО №006075 він записаний ОСОБА_4. Ці розбіжності заявник пояснював тим, що працівники які заповнювали довідку МСЕК зробили помилку у прізвищі та не записано по батькові. Пенсійний фонд в зв’язку з цими розбіжностями йому не сплачує пенсію, йому рекомендовано звернутись в суд з заявою про встановлення належності довідки МСЕК. У судовому засіданні заявник просив заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити. Зацікавлена особа в суд не з’явилась, до справи залучено її заяву про слухання справи в її відсутності с заявленими вимогами згодна. Відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті. Вислухавши заявника, та дослідивши письмові докази суд надходить до висновку, що заяву ОСОБА_2 про встановлення належності йому довідки МСЕК необхідно задовольнити з наступних причин: доказами належності довідки МСЕК ОСОБА_2 свідчить паспорт на його ім’я, який оглянуто у суді, в ньому вказано ОСОБА_2, та ксерокопія цього паспорту; на ксерокопія свідоцтва про народження ОСОБА_2, виданого 27 грудня 1972 року серії І-ЧЖ №391984 де записано його прізвище, ім’я та по батькові ОСОБА_4; на ксерокопія довідки МСЕК від 23 лютого 1989 року серії СО №006075 прізвище заявника записано Сеитосманов по батькові не було вказано. Тому суд надходить до висновку, що у довідці МСЕК ОСОБА_2 його прізвище вказано з помилкою, а по батькові не записано. Судом заяву ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

4) 22.11.2011 р.  Олександрівським районним судом Кіровоградської області було винесено рішення по справі №2-о-61/11 за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Судом було встановлено, що заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності їй правовстановлюючих документів, а саме - витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №025597 від 22 червня 1992 року та витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №069601 від 28 травня 1993 року, виданих на ім’я ОСОБА_2 для переоформлення пенсії по втраті годувальника. В судовому засіданні заявник вимоги підтримала і пояснила, що являється інвалідом дитинства 2-ї групи безстроково. В жовтні цього року звернулася до УПФУ в Олександрівському районі для переоформлення пенсії по втраті годувальника після смерті батька та отримала відмову, та як у витягах із акту огляду у МСЕК її дівоче прізвище було зазначене як “Черногор”, а не “Чорногор”. А тому, просить встановити факт належності їй вказаних документів. Представник заінтересованої особи УПФУ в Олександрівському районі у судовому засіданні не заперечує щодо задоволення заяви та пояснила, що при переоформленні пенсії заявника по втраті годувальника виникли проблеми, так як її прізвище не співпадає з прізвищем у документах МСЕК. Вважає достатнім для оформлення пенсії встановити факт належності заявнику останньої довідки МСЕК, так як вона отримала її у 16-ти річному віці та довічно. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допитані у судовому засіданні, пояснили, що є ріднею заявника, яка з дитинства являється інвалідом. В 1992 та 1993 роках отримала довідки МСЕК, де було встановлено їй 2-гу групу інвалідності з дитинства, останньою довідкою – безтерміново. Встановлення факту належності вказаних довідок надасть їй можливість переоформити пенсію по втраті годувальника, а саме – батька, який помер в 2007 році. Заслухавши заявника, представника заінтересованої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.1 ч.6 ст.256 ЦПК України - суд вправі встановити факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним в свідоцтві про народження або в паспорті. Згідно паспорту, свідоцтв про народження та одруження прізвищем заявника до її одруження 23.02.2002 року було ОСОБА_4. Згідно свідоцтва про смерть та про народження батько заявника ОСОБА_5 помер 08.02.2007 року. Згідно витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №025597 від 22 червня 1992 року та витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №069601 від 28 травня 1993 року (а.с.11) ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи з дитинства, по 1-й довідці – до 12.05.1993 року, по 2-й - безтерміново. Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що у судовому засіданні знайшло своє підтвердження належність заявнику витягів із акту огляду у МСЕК. Однак, так як для переоформлення пенсії по втраті годувальника заявнику достатньо останнього витягу про встановлення 2-ї групи інвалідності дитинства довічно, що було підтверджено у судовому засіданні представником заінтересованої особи, суд встановлює факти, що мають юридичне значення, а тому у задоволенні вимоги про встановлення належності заявнику витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №025597 від 22 червня 1992 року необхідно відмовити. Суд задовольнив заяву частково: встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №069601 від 28 травня 1993 року, виданого на ім’я ОСОБА_2. В задоволенні інших заявних вимог – відмовити.

5) 02.02.2012 р. Апостолівський районний суд Дніпропетровської області було винесено рішення по справі №2-О-7/10 за позовом прокурора Апостолівського району в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту інвалідності з дитинства. Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню згідно ст.ст.234, 256, 258 ЦПК України. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Апостолове. При огляді в судовому засіданні пенсійної справи ОСОБА_1, копія якої долучена до матеріалів справи, встановлено, що відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК № 058790 від 18.09.92 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено третю групу інвалідності з 01 жовтня 1992 року. У вказаному витягу зазначено, що причиною інвалідності є захворювання з дитинства, діагноз “Последствия перенесенной внутриутробной инфекции”; відповідно до витягу із акту огляду у МСЕК №115324 від 17.11.93 року ОСОБА_1 інвалідність встановлено безстроково та зазначено, що причиною інвалідності є захворювання з дитинства, МСЕК встановлено наступний діагноз: “Последствия внутриутробной нейроинфекции в виде менопареза правой кисти в выраженной степени. Укорочение левой нижней конечности на 4 см. Субатрофия левого глазного яблока”. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має захворювання з дитинства, які були встановленні при народженні, в зв’язку з чим ОСОБА_1 встановлено групу інвалідності. Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що факт інвалідності з дитинства при народження ОСОБА_1 найшов підтвердження в судовому засіданні, тому заява підлягає задоволенню.

Рекомендації та шляхи вирішення:
Мінімізувати описки у довідках, які видаються інвалідам, забезпечити належні перевірки.
Вписувати в довідки не лише прізвище та ім’я, а також і по-батькові.
Здійснювати правопросвіту громадян щодо перевірки ними наявності описок чи неточностей у довідках.
Надати право Центральній МСЕК вносити за заявою громадянина правки в довідки МСЕК, для чого передбачити процедуру у Положенні.

Проблема п'ята:
Доступ до інформації про діяльність МСЕК

Законодавче регулювання та практика:
Відповідно до статті 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації” публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.5 Закону України “Про доступ до публічної інформації” Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
    
Цікавими є наступні два справи:
Судова практика:
1) Дніпропетровський окружний адміністративний суд 21 березня 2012 року прийняв постанову по справі №2а/0470/2992/12, якою задовольнив адміністративний позов ГО “Центр громадської адвокатури” до Комунального закладу “Обласний центр Медико-соціальної експертизи” про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання надати відповідь. Судом зазначено, що відповідно до п.9 ст.11 Положення про медико-соціальну експертизу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 міські, міжрайонні, районні комісії інформують органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, профспілки і громадськість про рівень інвалідності, її причини та вжиті реабілітаційні заходи. Пункт 12 вказаної статті вказує, що обласні, центральні міські комісії проводять аналіз рівня та динаміки інвалідності, стан реабілітації інвалідів в Автономній Республіці Крим, області, місті, районі. Суд встановив, що Дніпропетровський обласний центр медико-соціальної експертизи існує для надання якісної медико-соціальної експертної допомоги населенню Дніпропетровської області. Також суд зазначає, що інформація, яка була предметом інформаційного запиту позивача, є такою, що створена в процесі виконання суб’єктом владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, оскільки згідно “Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №757 індивідуальні програми для інвалідів розробляються медико-соціальною комісією та лікарсько-консультативною комісією. Таким чином, Комунальний заклад “Обласний центр Медико-соціальної експертиза” в процесі виконання своєї роботи отримує дані про кількість рішень, прийнятих МСЕКами в Дніпропетровській області протягом 2008-2011 років про присвоєння інвалідності та відомості про кількість програм складених протягом  2008-2011 років. Крім того, вказана інформація не відноситься до інформації з обмеженим доступом. Обласний Центр МСЕК щоквартально надає до Головного управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації інформацію про статистичні звіти про рівень первинної інвалідності серед дорослого та працездатного населення області, розподіл за нозоологічними формами по містах та районах області, показники сумарної реабілітації, а тому перешкод для її надання за запитом не має.

2) Запорізький окружний адміністративний суд 12 березня 2012 року прийняв ухвалу по справі №0870/2195/12, якою відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації “Центр громадської адвокатури” до Комунального медичного закладу “Обласний центр медико-соціальної експертизи” Запорізької обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання надати відповідь. В ухвалі суд зазначив, що Комунальний медичний заклад “Обласний центр медико-соціальної експертизи” Запорізької обласної ради не є суб’єктом владних повноважень.

Рекомендації та шляхи вирішення:
Визначити природи медико-соціальних експертних комісій, яка повинна бути чітко вказана у законодавстві.

Далі буде.