Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Вівторок, 26.09.2017, 14:14
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [38]
Правові новини [119]
Правознавство [115]
Адвокатура [88]
Кримінал [49]
Консультація [35]
Країна глухих [70]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 41
Головна » 2013 » Листопад » 30 » Удосконалення порядку використання в Україні іноземної робочої сили
01:49
Удосконалення порядку використання в Україні іноземної робочої сили
Прийнятим Верховною Радою Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” від 25.12.08 №799-VI внесено зміни до основних нормативно-правових актів України, які регламентують питання зайнятості населення. 14 травня 2009 року набув чинності новий Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.09 №322.
Автор статті розглядає вимоги зазначеного Порядку, зокрема - питання, пов’язані з легалізацією та апостилізацією документів, наводить перелік держав, з якими Україна уклала угоди про відмову від легалізації офіційних документів.
З вересня 2008 року в Україні поширилася економічна криза, яка торкнулася не лише суб’єктів господарювання, а й пересічних громадян. Для зменшення впливу кризових явищ на економіку країни Верховна Рада України 25 грудня 2008 року прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” за №799-VI (далі - Закон №799), який набув чинності 13 січня 2009 року. Цим документом внесено зміни до основних нормативно-правових актів України, які регламентують питання зайнятості населення.
Внесені зміни розроблені й спрямовані на зменшення напруги на ринку праці, збереження кваліфікованих кадрів на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємство), забезпечення надання державних соціальних гарантій людям праці. До 1 січня 2011 року призупинено дію частини 2 статті 35 Закону України "Про угоди та розподіл продукції” від 14.09.99 №1039-XIV згідно із Законом №799 та частини 6 статті 12 Закону України "Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні” від 19.04.07 №962-V відповідно до Закону України від 05.06.09 №1474-VI. Зазначені нормативні положення передбачали, зокрема, звільнення окремої категорії роботодавців від обов’язку отримувати дозволи на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства.
Для вдосконалення порядку використання роботодавцями в Україні іноземної робочої сили відповідно до Закону №799 змінено редакцію статті 8 Закону України "Про зайнятість населення” від 01.03.91 №803-XII. На виконання частини 3 зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.09 №322 затверджено Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства (далі - Порядок видачі дозволів), який набув чинності 14 травня 2009 року.

Звернути увагу. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні" від 01.11.99 №2028 втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.09 №322.
Порядок видачі дозволів спрямований насамперед на захист національного ринку праці від неврегульованої зовнішньої міграції в Україну та некваліфікованої робочої сили, для чого:
-підвищені вимоги до кваліфікаційного рівня іноземних працівників;
-унеможливлено використання роботодавцями праці іноземців, які мають судимості та перебувають у розшуку;
-суттєво підвищено плату за отримання роботодавцями дозволу на залучення іноземної робочої сили;
-підвищено відповідальність роботодавців за порушення іноземцями законодавства України, зокрема передбачено депортацію іноземців за кошти роботодавця;
-посилено організаційні умови контролю за в’їздом та виїздом іноземної робочої сили, яка перетинає державний кордон України.
Однією з причин, які спонукали уряд до таких дій, є повернення значної частини українських заробітчан із-за кордону. Під тиском безробіття влада багатьох європейських держав почала вимагати від роботодавців знизити частку іноземних працівників у штаті компаній, віддавши наявні вакансії місцевому населенню. Італійський уряд навіть заявив, що готовий виплачувати компенсації працівникам-іноземцям, які самі вирішать покинути країну. Російський уряд знизив квоти для легальних українських працівників удвічі.
За оцінками деяких фахівців, уже в найближчі місяці на батьківщину можуть повернутися близько 5 млн. людей, 70% яких є вихідцями із західних областей України.
Європа обмежує квоти, посилює заходи, які роблять жорсткішими умови в’їзду мігрантів, активніше порушує питання реадмісії. Кожна країна розробляє національні пріоритети для зменшення безробіття, насамперед серед своєї робочої сили. В Європі залишаться лише ті вакансії, які європейці ніколи не погодяться зайняти.
Для України повернення заробітчан може стати колосальною проблемою. Люди повертаються переважно в Західну Україну, де промисловість розвинена слабко і робочих місць практично нема.
Відповідно до офіційної статистичної звітності на підприємствах України на початку 2009 року працювало 12 439 іноземців, які в установленому законодавством порядку отримали право на трудову діяльність на підставі дозволу на працевлаштування, виданого Державною службою зайнятості України. На початок червня цього року чисельність такої категорії іноземців становить близько 10 000 осіб.
Розглянемо деякі аспекти вимог Порядку видачі дозволів, а саме - питання, пов’язані з легалізацією та апостилізацією документів.
Відповідно до вимог пункту 8 Порядку видачі дозволів усі видані зарубіжною країною та складені іноземною мовою документи для отримання дозволу на використання праці іноземця повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в Міністерстві закордонних справ України, якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не передбачено інше.
Апостиль (аpostille) - стандартизований сертифікат чи штамп, який ставиться на документах або оформляється у вигляді додатка до документа. Документи, які завіряються таким чином, не потребують додаткової легалізації, причому їх визнавати зобов’язані на будь-якому державному рівні в державах, які приєдналися до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Тобто документи цих країн мають бути лише апостилізовані.
Апостилізовані документи відміняють вимоги легалізації іноземних офіційних документів. Апостиль має форму квадрата, довжина сторін якого дорівнює щонайменше 9 см.

Зразок апостиля
Держави, бажаючи скасувати вимогу дипломатичної або консульської легалізації іноземних офіційних документів, вирішили укласти конвенцію. Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, була підписана 5 жовтня 1961 року в м.Гаага (далі - Гаазька конвенція). Відповідно до Закону України від 10.01.02 №2933-III наша держава приєдналася до Гаазької конвенції, яка набула чинності для України 22 грудня 2003 року.

СТАТУС
Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, станом на 15 травня 2008 року
Дата набуття чинності: 24 січня 1965 року
Держав-учасниць: 93

Відповідно до статті 1 Гаазької конвенції відміна вимоги легалізації іноземних документів поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
Згідно з Гаазькою конвенцією офіційними документами вважаються:
-документи, які надходять від органу чи посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які надходять від органів прокуратури, секретаря суду чи судового виконавця;
-адміністративні документи;
-нотаріальні акти;
-офіційні написи, зроблені на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні написи про реєстрацію документа чи факту, який мав місце на певну дату, та офіційні й нотаріальні завірення підписів.
Дія Гаазької конвенції поширюється на документи про освіту, соціальний стан, трудовий стаж, свідоцтва про перебування живими, довідки, довіреності, судові рішення та матеріали про громадські, сімейні та кримінальні справи.
Положення Гаазької конвенції не поширюються на документи, що видаються дипломатичними чи консульськими агентами, а також адміністративні документи, які мають безпосереднє відношення до комерційної чи митної операції. До них належать домовленості на проведення угод, пересування товарів через кодон, договори (контракти) про постачання товарів та надання послуг, виконання різноманітних робіт та їх розрахунків і т. д. У тих випадках, коли законодавством країни, на території якої будуть використовуватися ці документи, передбачена легалізація документів, вони мають легалізуватися у консульствах. Легалізація включає поступове проставляння засвідченого надпису в кількох закладах. Збереження багатоступеневості при легалізації такого роду документів дає змогу здійснювати суворіший контроль за діяльністю комерційних підприємств.

Звернути увагу. Апостиль проставляється на статутах та впорядкованих документах, патентній та іншій документації, що надходить від органу державної влади чи керівництва (свідоцтвах про реєстрацію, ліцензіях тощо). На статутних документах, змінах та доповненнях до них повинна бути відмітка та печатка реєстраційної палати чи податкового органу, а також підпис посадової особи реєстраційної палати.

Консульська легалізація полягає у підтвердженні відповідності документів законодавству держави їхнього походження та є засвідченням достовірності підпису посадової особи, її статусу та печаткою уповноваженого державного органу на документах та актах для їх подальшого використання на території іншої держави.
Консульська легалізація документів може бути проведена трьома способами:
1) на території держави, яка видає цей документ;
2) на території держави, де необхідно надати цей документ (використовувати);
3) на території третьої держави.
Усі три способи консульської легалізації документів складаються з ряду різноманітних завірень.
У першому випадку спочатку в нотаріуса завіряються документи та достовірність їх перекладу на мову держави, де будуть вони використовуватися. Потім подається звернення до міністерства юстиції, яке засвідчує достовірність підпису нотаріуса. У департаменті (іншому компетентному органі, залежно від держави) консульської служби міністерства зовнішніх справ підтверджується достовірність підпису особи міністерства юстиції. Легалізація документа відбувається у консульстві держави, на території якої використовуватимуться ці документи.
У другому випадку іноземні документи спочатку завіряються у дипломатичному представництві чи консульському закладі тієї держави, на території якої їх було видано.
Звернути увагу. Підпис та печатку під підтвердженням мають право ставити лише посол, начальник консульського відділу (консул) і його заступник (віце-консул).
Завірені документи, після перевірки за каталогом достовірності підпису, відтиску печатки та повноважень працівника консульського відділу, легалізуються уповноваженим органом консульської служби міністерства зовнішніх справ тієї держави, де використовуватимуться документи. У цьому випадку також може вимагатися нотаріально завірений переклад документів на мову держави, на території якої використовуватимуться ці документи.
Третій випадок консульської легалізації документів через свою специфіку не отримав широкого застосування, але можливість його використання при певних умовах не виключається.

Приклад наказу
Будь-яка консульська установа України у Федеративній Республіці Німеччина здійснює легалізацію документів, складених та засвідчених установами Німеччини виключно на території її консульського округу.
Для консульської легалізації:
-фізичні особи подають документ, який посвідчує особу, та заяву на вчинення консульської легалізації;
-юридичні особи - лист-звернення про вчинення консульської легалізації.
У разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи представляється доручення або інший документ, що підтверджує повноваження діяти від імені цих осіб.
Легалізація документів, складених компетентними установами Німеччини, відбувається за умови їх попереднього засвідчення. Попереднє засвідчення документів здійснюється такими установами Німеччини:
-земельним (дільничним) судом (Landgerichts (Amtsgerichts)) - судові та нотаріальні документи;
-адміністрацією округу (Regierungspr-sident, Prsident des Verwaltungsbezirks/ Bezirksregierung) - документи адміністративних органів, наприклад, Personenstandsurkunden, Meldebescheinigungen.
У федеральних землях, де нема адміністративних округів (Regierungsbezirke), засвідчення документів належить до компетенції земельних міністерств внутрішніх справ (Landesinnenministerien), в Бремені та Гамбурзі - адміністрації сенату (Senatsverwaltung) або органів внутрішніх справ. У Берліні попереднє засвідчення документів здійснює Земельне управління з питань громадян і порядку (Landesamt fr Brger - und Ordnungsangelegenheite - LABO II A, "Zentrale Einwohnerangelegenheiten"), у землі Рейнланд-Пфальц - Aufsichts - und Dienstleistungsdirektion у м.Трієр, у землі Тюрінгія - Landesverwaltungsamt у м.Ваймар;
Торгово-промисловою палатою (Industrie - und Handelskammern) - торговельні документи;
Федеральною генеральною прокуратурою - Федеральним центральним реєстром м.Бонн (Generalbundesanwalt - Bundeszentralregister in Bonn) - документи про благонадійність (polizeiliche Fhrungszeugnisse).
Документи, засвідчені лише нотаріусом, в консульських установах не легалізуються.
Поряд з оригіналами документів слід подавати також їх копії.
Консульський збір за легалізацію одного документа становить:
-для фізичних осіб - 24 євро;
-для юридичних осіб - 160 євро.
Опрацювання документів, отриманих поштою, - до одного місяця. Експрес-опрацювання документів, отриманих поштою, не здійснюється.
За термінову легалізацію документів (до трьох днів) під час консульського прийому стягується подвійний консульський збір.
Кошти слід переказувати на рахунок відповідної консульської установи, до якої подаються документи для легалізації.
Наявність на оригіналі квитанції штампа банківської установи обов’язкова.

Є держави, з якими уряд України уклав дво- та багатосторонні договори про скасування вимоги легалізації офіційних документів. Документи цих країн мають бути перекладені у бюро перекладів українською мовою, їх відповідність засвідчена нотаріально.

ПЕРЕЛІК
держав, з якими Україна уклала угоди про відмову від легалізації офіційних документів, станом на червень 2008 року


Категорія: Правознавство | Переглядів: 424 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**