Експерти ООН підрахували, що, відмовляючись створювати умови для роботи людей з інвалідністю, держави втрачають до семи відсотків свого ВВП. Тому дотримуватися прав цієї групи населення потрібно не тільки з точки зору справедливості, а й з міркувань економічної вигоди. Про це заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, виступаючи на відкритті конференції сторін Конвенції про права інвалідів.

Глава ООН закликав всі держави відстоювати права інвалідів. За його словами, така політика дозволить людству наблизитися до ідеалів, закладених у Статуті ООН. При цьому Генсек вважає, що Організація Об'єднаних Націй повинна подавати приклад всьому світу. Він повідомив, що, вступивши на посаду, попросив підготувати довідку про умови для інвалідів в ООН. “Буду з вами відвертий, - сказав Гутерріш, - хорошого, як виявилося, мало. Так, деякі окремі успіхи відзначаються, але доповідь виявила величезні прогалини”.

За його словами, головне, що в боротьбі за права інвалідів відсутній системний підхід. Щоб виправити ситуацію, Антоніу Гутерріш запустив 11 червня Стратегію ООН по забезпеченню умов для людей з інвалідністю. “Це не просто слова - це програма дій, - підкреслив Генсек. - Дій, спрямованих на те, щоб підвищити стандарти ООН”. Він обіцяв, що в найближчому майбутньому ситуація зміниться не тільки в штаб-квартирі і представництвах ООН по всьому світу, але і місіях на місцях, і запросив людей з інвалідністю працювати в Організації Об'єднаних Націй.

Генеральний секретар також нагадав про недавню гостю з Сирії, що побувала в Раді Безпеки: 20-річна Нуджін Мустафа страждає церебральним паралічем і прикута до візка. “Вона розповіла членам Радбезу про те, як живеться в умовах війни молодій жінці з інвалідністю, про свій постійний страх, що через неї сім'я не зможе вчасно сховатися від бомбардування”, - сказав Генсек.

Глава ООН подякував державам, що ратифікували Конвенцію про права інвалідів. - Це зробили 177 держав - дев'яносто відсотків членів ООН. “Тим не менше, нам всім відомо, що це ще далеко не все, - заявив Генсек. - Перед нами - довгий шлях. Ми повинні змінити спосіб мислення, закони і політику, щоб дати всім людям з інвалідністю однакові права і можливості і створити їм гідні умови життя”. Він закликав міжнародне співтовариство, включаючи держави, громадянське суспільство і установи системи ООН об'єднати зусилля, щоб втілити в життя закладені в Конвенції цілі і завдання.

За даними опублікованими в грудні минулого року в доповіді Генерального секретаря, інваліди по всьому світу живуть в злиднях, не мають можливості вчитися і працювати, а також не завжди можуть отримати медичну допомогу. Вони недостатньо представлені в органах влади і не беруть участі в політичному житті. “Ми повинні зміцнити зусилля по боротьбі з дискримінацією і стигматизацією, особливо щодо дівчаток і жінок з інвалідністю”, - сказав глава ООН.

ADMIN: В Україні існує найпроблемніше питання надання сурдоперекладацьких послуг: 
- Деякі статті Кримінального процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Кодексу про адміністративні правопорушення, Закону про виконавче провадження щодо надання перекладу жестовою мовою практично “не працюють” через відсутність державного регулювання у сфері оплати праці сурдоперекладачів або відсутність механізму надання сурдоперекладацьких послуг у цій сфері; 
- В Україні відсутня єдина державна чи муніципальна служба, яка здійснювала надання сурдоперекладацьких послуг людям з інвалідністю зі слуху для правосуддя; 
- Проблема недостатньої кількості фахівців зі сурдоперекладу (перекладач жестової мови, перекладач-дактилолог) (нинішня система спеціальної освіти не випускає потрібної кількості перекладачів); 
- Блокування звернень людей з інвалідністю зі слуху до правосуддя (надання первинної та вторинної правової допомоги) через брак забезпечення державними послугами зі сурдоперекладу, крім адвокатів, які вільно володіють жестовою мовою;  
- Відсутнє забезпечення права осіб з інвалідністю зі слуху на конфіденційність особистої інформації під час наданнія правової допомоги (відсутність правил професійної етики сурдоперекладача); 
- Відсутність закону про жестову мову загрожує національній безпеці України.