ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  САНАТОРНО-КУРОРТНИМ ЛІКУВАННЯМ

Органи праці та соціального захисту населення, згідно Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.06 № 187, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів від 09.07.08 № 617 забезпечують за  рахунок коштів державного бюджету безплатними путівками:
- інвалідів усіх  категорій, за рахунок коштів, передбачених Міністерством праці та соціальної політики України;
- осіб, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та осіб, зазначених у статтях 6-1 - 6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;
- ветеранів війни, у санаторії, що належать до сфери управління Міністерства праці та соціальної політики України, та за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Інваліди війни та інваліди, зазначені у статті 6-2 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” забезпечуються путівками позачергово щороку (із січня по грудень).
Учасники бойових дій та особи, зазначені у статті 6-1 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” забезпечуються путівками щороку (із січня по грудень).
Учасники війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту” та особи, зазначені у статтях 6-3 і 6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” забезпечуються путівками один раз на два роки.
Інваліди загального захворювання та інваліди з дитинства забезпечуються  путівками  в порядку черговості в міру надходження путівок.
Інваліди з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку забезпечуються путівками до санаторіїв спинального профілю (відповідно до медичних рекомендацій) з лікуванням строком на 45 днів у порядку черговості в міру надходження путівок:
- інваліди І та ІІ групи - до санаторіїв спинального профілю;
- інваліди ІІІ групи - до санаторіїв неврологічного профілю.
Діти-інваліди віком до 18 років забезпечуються санаторно-курортними путівками органами охорони здоров'я.
Путівки до дитячих оздоровчих таборів дітям-інвалідам від 7 до 16 років (які здатні до самообслуговування та не мають медичних протипоказань) надає департамент сім'ї та молоді держадміністрації.
Особи, що супроводжують інвалідів І групи, яким за висновком лікувально-пофілактичного закладу потрібен сторонній догляд ( за винятком інвалідів з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку), забезпечуються путівками без лікування.
Особам, що супроводжують інвалідів спинального профілю, двічі оплачується проїзд до санаторію і назад згідно з поданими проїзними документами.
Особи, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійними захворюваннями, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, можуть забезпечуватися путівками Управлінням праці та соціального захисту населення на загальних підставах у порядку черговості в міру надходження путівок.
Працюючі особи та особи, що не досягли встановленого пенсійного віку з групою інвалідності, забезпечуються путівками за місцем основної роботи або за місцем обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення на підставі довідки з місця роботи про те, що їм не видавалася безплатна путівка протягом попереднього року.
Для  одержання путівки та  виплати грошової компенсації за путівку до Управління праці та соціального захисту населення, за зареєстрованим місцем проживання особи, подається: заява інваліда, медична довідка за формою 070-o щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням, посвідчення пільговика, паспорт, довідка МСЕК.

ВИПЛАТА ГРОШОВОЇ КОМПЕНСАЦІЇ ВАРТОСТІ САМОСТІЙНОГО САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ

Механізм виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань” та “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” визначено постановоюКабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян” від 17.06.04 № 785,із змінами.
Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування виплачується учасникам бойових дій, учасникам війни, особам,на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особам, зазначеним у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” та ветеранам праці відповідно до Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” за їх бажанням.
Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування виплачується у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Середню вартість санаторно-курортної путівки визначає Міністерство праці та соціальної політики України за поданням Фонду соціального захисту інвалідів та погодженням з Міністерством фінансів України щороку до 15 березня в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України про Державний бюджет на поточний рік.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення особи із заявою про  її виплату один раз на два роки (зурахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування).
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування є:
- заява про виплату компенсації;
- документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки;
- документ про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки;
- посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії вищезазначених громадян.
У разі коли особа має право на одержання двох і більше видів компенсацій згідно з кількома законами, їй надається правовибору в одержанні компенсації за одним із цих законів.

ВИПЛАТА ІНВАЛІДАМ ГРОШОВОЇ КОМПЕНСАЦІЇ ВАРТОСТІ САМОСТІЙНОГО САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ

Відповідно до Порядку виплати деяким категоріям інвалідів грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.07 № 150 виплата грошової компенсації за  самостійне лікування проводиться управлінням праці та соціального захисту населення:
- особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних  рекомендацій;
- іншим інвалідам.
Дія цього Порядку не поширюється на осіб, інвалідність яких пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, інвалідів війни, інвалідів, зазначених у ст.6-2 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” та на дітей-інвалідів.
Грошова компенсація за самостійне лікування інваліда виплачується один раз на три календарних роки, якщо інвалід не одержував безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу.
Підставою для виплати грошової компенсації за путівку є такі документи:
- заява інваліда про виплату грошової компенсації;    
- медична довідка за формою 070-o щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
- посвідчення інваліда;
- документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, що засвідчує проходження інвалідом санаторно-курортного лікування.
 Грошова  компенсація за самостійне лікування нараховується і виплачується в таких розмірах:  
- інвалідам I  і  II групи  - 75 відсотків розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки;
- інвалідам III групи - 50 відсотків розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки.
Право на грошову компенсацію за самостійне лікування настає з дня звернення інваліда із заявою про її виплату. Середню вартість санаторно-курортної путівки визначає Міністерство праці та соціальної політики України за поданням Фонду соціального захисту інвалідів та погодженням з Міністерством фінансів України щороку до 15 березня в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України про Державний бюджет на поточний рік.

ВИПЛАТА ІНВАЛІДАМ ГРОШОВОЇ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА НЕВИКОРИСТАНЕ САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ

Механізм виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань”, “Про реабілітацію інвалідів в Україні” визначено постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян” від 17.06.04 № 785,із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.08 № 617, постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.07 № 150.
Грошова компенсація виплачується інвалідам війни та інвалідам, зазначеним у статті 6-2 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”, за місцем їх обліку, через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки, іншим інвалідам, якщо вони протягом 3-х календарних років не одержували безоплатної путівки до санаторію.
Грошова компенсація виплачується у таких розмірах:
- інвалідам I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки;
- інвалідам III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.
Середню вартість санаторно-курортної путівки визначає Міністерство праці та соціальної політики України за поданням Фонду соціального захисту інвалідів та погодженням з Міністерством фінансів України щороку до 15 березня в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України про Державний бюджет на поточний рік.
Особам, які перебувають на повному державному утриманні, грошова компенсація виплачуються згідно вищезазначеного Порядку.
У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію не одержана нею сума не виплачується.

Умови забезпечення інвалідів спецавтотранспортом
Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є заява, перелік визначених документів та висновок обласної медико-соціальної експертної комісії про наявність у інваліда медичних показань  для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним.
На облік беруться і забезпечують автомобілями інваліди:
- які не мають в особистому користуванні автомобіля, у тому числі придбаного за власні кошти (незалежно від строку такого придбання) або отриманого через головне управління праці та соціального захисту населення, що перебував в експлуатації менш як 10 років;
- протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п’ять років.
Діти-інваліди, недієздатні інваліди беруться на облік, якщо їхні законні представники мають вищевказані підстави.
Діти-інваліди беруться на облік після досягнення ними 5-річного віку.

Увага! Інвалід може мати в своєму користуванні лише один автомобіль, отриманий через головне управління праці та соціального захисту населення.
Якщо під час перебування на обліку в сім’ї інваліда відбулися зміни, що призвели до відсутності члена сім’ї, який проживає і зареєстрований за місцем проживання та реєстрації інваліда і якому інвалід міг би передати право керування автомобілем, виникли інші причини, з яких член сім’ї інваліда не може керувати автомобілем, інвалід знімається з обліку протягом шести місяців після встановлення такого факту.  
Рішення про розподіл автомобілів та забезпечення ними інвалідів затверджуються наказами головного управління соціального захисту, а у разі придбання автомобілів за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – наказами управлінь виконавчої дирекції.
Закупівля робіт і послуг з виготовлення і поставки автомобілів за рахунок державних коштів здійснюється Фондом соціального захисту інвалідів та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Документи, які необхідно надати для взяття на облік
1) заява;
2) копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності, а для дітей-інвалідів – копія медичного висновку;
3) висновок обласної медико-соціальної експертної комісії про наявність у інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем;
4) копія паспорта інваліда або копія свідоцтва про народження дитини-інваліда;
5) копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера інваліду та члену сім’ї, якому передається право керування автомобілем;
6) документ про реєстрацію місця проживання інваліда та члена сім’ї, якому передається право керування автомобілем;
7) для інвалідів I, II та III груп з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – копія посвідчення про належність до категорії 1 та медична довідка щодо спроможності до керування автомобілем;
8) для інвалідів, яким встановлено інвалідність під час проходження військової служби – довідка військкомату або інші документи, що підтверджують таку участь або посвідчення інваліда війни;
9) для інвалідів унаслідок трудового каліцтва – копія акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання.

Взяття на облік інвалідів для забезпечення автомобілем проводиться з дати огляду медико-соціальної експертної комісії, яка надала висновок інваліду про наявність медичних показань.

Облік інвалідів ведеться у розрізі категорій за окремою нумерацією:
1) інваліди з правом на першочергове забезпечення;
2) інваліди з правом на позачергове забезпечення;
3) інваліди з правом на забезпечення у порядку загальної  черги.
Облік інвалідів унаслідок трудового каліцтва ведеться управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Черговість забезпечення інвалідів автомобілями
Першочергово автомобілі отримують інваліди з числа осіб, які відповідно до статті 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” належать до осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Позачергово автомобілі отримують:
- інваліди війни;
- інваліди внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малолітніх в’язнів (до 14  років);
- сім’ї з двома та більше інвалідами;
- інваліди І групи 1 категорії (незалежно від наявності медичних показань), інваліди ІІ групи 1 категорії (за наявності медичних показань) з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та потерпілих від наслідків цієї аварії;
- інваліди з ампутацією обох ніг, якщо вони постійно працюють або навчаються;
- інваліди війни І групи по зору або без обох рук (незалежно від наявності медичних показань);
- інваліди з куксами обох ніг і рук (незалежно від наявності медичних показань).
У порядку загальної черги забезпечуються автомобілями інші інваліди, які мають відповідні медичні показання.

Умови перебування на обліку
Якщо раніше інваліду були встановлені медичні показання для забезпечення автомобілем відповідної модифікації або мотоколяскою, які на даний час не виготовляються вітчизняними виробниками, інвалід підлягає повторному медичному огляду в облМСЕК для підтвердження наявності медичних показань для забезпечення автомобілем іншої модифікації з тих, якими головні управління забезпечують інвалідів.
Якщо інвалід протягом шести місяців з дня повідомлення про необхідність здійснення повторного огляду для підтвердження медичних показань не проходить такий огляд, він знімається з обліку.
Повторному огляду також підлягають діти-інваліди, які мають медичні висновки на дату, коли їм ще не виповнилося п’ять років.
Інваліди підлягають повторному огляду в облМСЕК у разі зміни модифікації автомобіля з ручним керуванням, а діти-інваліди – у разі досягнення 18-річного віку.
Сім’ї, які складаються з двох і більше інвалідів, беруться на облік як сім’я на підставі спільної заяви про бажання отримати один автомобіль з дати взяття на облік першого з них.
У разі, коли інваліди, діти-інваліди, яким інвалідність встановлено на певний період, не поновлюють без поважних причин інвалідність протягом шести місяців, вони знімаються з обліку.

Умови залишення автомобіля у сім’ї після смерті інваліда
Строк експлуатації автомобіля більше 10 років.
Автомобіль залишається члену сім’ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання та реєстрації інваліда.
Строк експлуатації автомобіля менше 10 років.
Автомобіль залишається у користуванні його сім’ї, якщо в ній є інвалід, який має підстави для забезпечення автомобілем та проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання та реєстрації.
Іншому члену сім’ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль залишається у разі сплати ним вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом.
В іншому разі автомобіль повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні у повному комплекті.

Забезпечення інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою
За бажанням інвалідів головні управління праці та соціального захисту населення можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, інваліди (за їх бажанням), діти-інваліди (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку, забезпечуються безоплатно в порядку черговості.
Автомобіль, отриманий головним управлінням праці та соціального захисту населення як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.

НАДАННЯ ПРОТЕЗНО-ОРТОПЕДИЧНИХ ВИРОБІВ ТА ЗАСОБІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Через Управління праці та соціального захисту населення можуть безкоштовно отримати протезно-ортопедичні вироби, технічні та інші засоби реабілітації:
- інваліди всіх категорій;
- діти-інваліди;
- діти до 18 років.

Протезно-ортопедичні вироби можуть отримати безкоштовно:
- пенсіонери;
- жінки після мастектомії.
Громадяни, що не належать до перелічених категорій, купують протезно-ортопедичні вироби за готівку в Державному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві.

Для безкоштовного отримання протезно-ортопедичних виробів Управлінню праці та соціального захисту населення необхідно надати такі документи:
1. Заяву
2. Довідку лікарняно-кваліфікаційної комісії про потребу в протезно-ортопедичних виробах або індивідуальну програму реабілітації інваліда
3. Паспорт
4. Індифікаційний код
5. Довідку про реєстрацію місця проживання (для дітей до 18 років)
6. Пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги
7. Посвідчення на пільги  (при наявності).
Одержувач та близькі члени його сім’ї зобов’язані стежити за дбайливим ставленням за засобом пересування під час його експлуатації і повернути, якщо потреба в його використанні зникне.

НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ДЛЯ ОСІБ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

Основним елементом професійної реабілітації є професійне навчання, яке здійснюється в установах (центри, відділення) професійної реабілітації сфери управління Мінпраці України.
У системі органів праці функціонує Всеукраїнський Центр професійної реабілітації інвалідів (Київська область, с.Лютіж) та 13 центрів (відділень) професійної реабілітації, 6 з яких мають статус міжрегіональних центрів – в м.Вінниці, Євпаторії, Луганську, Львові, Чернівцях, Краматорську.
У центрах професійної реабілітації здійснюється професійна підготовка інвалідів за професіями, що відповідають їх стану здоров’я та є актуальними на ринку праці. Надання професійної підготовки в центрах передбачає поєднання професійного навчання із заходами соціальної, психологічної реабілітації та медичного супроводу. Перебування, харчування, заходи щодо професійної реабілітації та медичний супровід є безкоштовними для інвалідів.
У Всеукраїнському центрі професійної реабілітації інвалідів здійснюється навчання за такими робітничими професіями: вишивальниця, швачка, оператор комп’ютерного набору, перукар, слюсар з ремонту автомобілів, бджоляр, соціальний робітник, взуттьовик з ремонту взуття, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних, манікюрник, касир торговельного залу, соціальний робітник, черговий по поверху (готелю, кемпінгу, пансіонату).
У сфері управління Мінсоцполітики функціонує 3 спеціальних навчально-виховних закладів інтернатного типу, призначених для здійснення реабілітаційних заходів, а також здобуття робітничих професій молоддю від 15 до 35 років І-ІІІ групи інвалідності згідно можливостей здоров’я.

До них відносяться:
- Житомирське вище професійне училище-інтернат Житомирської облради (професії: кухар, кондитер, оператор комп’ютерного набору, секретар керівника, слюсар-електрик з ремонту   електроустаткування, електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин).
- Кам’янець-Подільський планово-екеномічний технікум-інтернат (спеціаліьності: Бухгалтерський облік, Економіка підприємства, Соціальна робота).
- Харківський обліково-економічний технікум-інтернат ім.Ф.Г.Ананченка (спеціальності: Бухгалтерський облік. Соціальна робота).
- Вінницький міжрегіональний центр професійної реабілітації інвалідів “Поділля” (спеціальності: продавець продовольчих товарів, манікюрниця, оператор комп’ютерного набору, взуттьовик з ремонту взуття, швачка, лицювальник плиточник, пнрукар, бармен, кондитер, маляр-штукатур, кравець, касир банку).
Також інваліди мають можливість здійснити професійне навчання у:
-Чорноморському державному університеті ім.Петра Могили за напрямками: соціологія, правознавство, соціальна робота, облік і аудит, фінанси і кредит, економіка підприємства, філологія, історія, комп’ютерні науки, приладобудування. Оплата контракту за навчання та проживання здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.

Документи, які необхідно подавати для навчання:
1. Заява
2. Документ про освіту (копія):
- свідоцтво про базову середню освіту (9 класів);
- атестат про повну середню загальну освіту (11 класів) чи диплом про середню спеціальну освіту;
- документ про освіту, достатню для оволодіння відповідними робітничими професіями (копія).
3. Медична довідка – форма 086-у, з обов’язковим висновком медичної комісії про професійну придатність в такій редакції: “навчатися та працювати за обраною робітничою професією (вказати професію) може”; у довідці обов’язково вказується інвалідизуючий діагноз і діагнози супутних захворювань, сформульовані згідно з класифікацією, затвердженою МОЗ України, інформація про щеплення проти дифтерії та правця у відповідності до календаря профілактичних щеплень (від 01.03.2010).
4. Виписка з особової амбулаторної картки стосовно динаміки інвалідизуючого захворювання за останні 2 роки.
5. Довідка МСЕК про встановлення групи інвалідності, де зазначено реабілітаційний потенціал інваліда (копія).
6. Індивідуальна програма реабілітації, видана МСЕК (копія).
7. Паспорт (копія).
8. Дві фотокартки розміром 3х4.
9. Картка індивідуальної профконсультації клієнта, видана місцевим центром зайнятості.
10. Гарантійний лист про працевлаштування (якщо мається)  від підприємств, організацій, установ, що дає право на переважне зарахування до Центру.