Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Понеділок, 10.12.2018, 01:29
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [47]
Правові новини [146]
Правознавство [124]
Адвокатура [88]
Кримінал [80]
Консультація [42]
Країна глухих [86]
Адміністратор [10]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Посилання
Події
Кіно з субтитрами
Довідник
 
Головна » 2018 » Липень » 17 » Словничок освіченого українця. Як можна і не можна говорити про людей
15:22
Словничок освіченого українця. Як можна і не можна говорити про людей

16 січня 2018 р. в Україні офіційно заборонили термін "інвалід". Тепер буде "особа з інвалідністю".
"Запроваджуючи у вжиток термін "особа з інвалідністю", ми перш за все, робимо акцент на людині, а не на її інвалідності", – написав президент Петро Порошенко.
А чи правильно ми вживаємо інші терміни стосовно людей? Можливо, деякі з них образливі, а ми й не знали?
"Українська правда. Життя" розпитала експертів про те, як і чому не варто говорити про інвалідність, національність, соціальний статус і сексуальну орієнтацію.

ЯК ГОВОРИТИ ПРО ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

– Ми-то назву змінили, але чи змінили ми те, про що говоримо? Змінити назву – мало, треба зрозуміти сутність, – пояснює Лариса Байда з Національної асамблеї людей з інвалідністю.
Вона наводить цитату з конвенції про права осіб з інвалідністю, де у преамбулі сказано: інвалідність – термін, що еволюціонує.
Його можна розширювати. Наприклад, включити в нього людину з поганим зором, але недостатньо поганим для отримання відповідної групи.
– Інвалідність – не медичний термін! – наголошує Байда. – Ми звикли, що таку людину розглядають як хворого. Але "конвенція" на перше місце ставить людину, а потім її порушення.
"Аустистичний спектр", "ДЦП" – діагнози, тому називати людину "аутистом", "ДЦП-шником" – некоректно.
Кажіть "людина" і додавайте "з аутизмом", "з контузією" тощо – і не помилитеся, радить експертка.
Також варто відмовитися від слів на кшталт "обмежені можливості", "неповносправний", "з особливими потребами".
– Коли говорять "з особливими потребами", завжди питаю: "Ви про кого? Це хто?". Особливі потреби є у всіх. Ви любите приймати гарячий душ, наприклад, я холодний, – каже Байда.
Прийнятним є термін "з особливими освітніми потребами".
Але його теж треба вживати правильно. Тут мова не лише про дітей з інвалідністю, а про усіх, хто потребує підтримки в певний проміжок часу.
– Це може бути дитина з Латинської Америки, яка говорить тільки іспанською мовою, але змушена піти в український перший клас, і їй потрібна підтримка вчителя, який додатково вчитиме з нею українську мову.
Це може бути дитина з аутистичним спектром, якій потрібен вчитель-асистент. Чи вчитель жестової мови для нечуючої дитини.
Але ось від терміну "особливі діти" щодо дітей з інвалідністю варто відмовитися.
– Це може бути дуже велика група дітей. Ми так можемо говорити про талановитих дітей, дітей-ромів, про дітей-переселенців і так далі, – додає фахівчиня. – Ми уже налякані й починаємо боятися вживати "дитина з інвалідністю", але це правильний термін.
За її словами, людей з інвалідністю люблять показувати або героїчними, або немічними.
– Кажуть: "Прикутий до інвалідного візка". Та не прикутий! Візок – це ноги людини, можливість пересування, – каже експертка, підкреслюючи що так люди "пересуваються", а не "ходять" чи "їздять".
Товариство нечуючих людей вирішило, що їх треба називати глухі або слабкочуючі.
Є Товариство сліпих, але доречніше казати "незрячі".
– Інколи ще кажуть "люди з помірною та глибокою розумовою відсталістю". У світі є два різні терміни "люди з інтелектуальними порушеннями" та "люди з психічними порушеннями".
Інтелектуальні – це синдром Дауна, спектр аутизму. А психічні – це розлади на кшталт роздвоєнення особистості або шизофренії.

ОБРАЗЛИВІ СЛОВА ЩОДО ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

На вулиці, особливо між підлітками, можна почути образливе: "Ти що, даун?", "Дебіл!", "Ідіот".
Від цих слів варто відмовлятися.
– За Радянського Союзу довгий час люди з інвалідністю здебільшого були в закритих закладах, навіть діти.
Інвалідність у нас була негативною кличкою, образою для людини. Це вживають, але з цим треба працювати в школах, – пояснює Байда.
Вона розповідає, що у багатьох країнах є програми, які вчать сприймати людей з інвалідністю, починаючи з дитячих садочків.
Ще одне неприйнятне слово – "каліка". Воно образливе.
Можна казати "люди, які отримали каліцтва", або "люди з ампутацією".
"Каліка" кажуть з різних причин. Це пов'язане і з нашою ментальністю.
Про себе так можуть казати люди з інвалідністю у стані шоку, або з сарказмом, але нам так говорити про них не варто.
Те саме стосується слова "контужений". Якщо людина пережила такий стан, варто казати чоловік чи жінка "з контузією".

ОБРАЗИ ЗА НАЦІОНАЛЬНІСТЮ

"Негр"
– На сьогоднішній день термін "негр" вживають не для того, щоб похвалити або засвідчити повагу, а щоб зробити боляче.
Люди в Україні досить грамотні, багато читають, подорожують, знають історію і культуру народів, але останнім часом часто трапляються прояви нетолерантного ставлення саме з боку тих, кого можна б вважати інтелігенцією, – каже віце-президент Африканської Ради в Україні Діалло Ісса Садіо.

"Афроукраїнець"
Це слово – приклад заперечення громадянства, розповідає фахівчиня з питань недискримінації і членкиня мережі "Ініціатива Розмаїття" Яна Салахова:
– Згадка про людей як про іноземців чи "не-громадян" через їхню етнічну ідентифікацію фактично виключає цих людей з соціуму, до якого вони належать.
Громадян України, які мають африканське походження, коректно називати афроукраїнці.

"Хач"
Цим словом у нас називають людей кавказької національності, хоча воно має зовсім інше значення.
Хач, хачик – на Кавказі так називали вірмен, розповідає Маммадов Паша з Всеукраїнського Конгресу народів Кавказу.
У перекладі з тюркської це означає хрест. "Хачик" означає хрестоносець.
– У давнину азербайджанці (мусульмани) називали хачами вірмен, оскільки вони були першими, хто прийняв християнство, тобто носили хрест, – каже Хачатрян Ліліт з ВГО Форум народів України.
Тобто, у широкому розумінні, "хачами" можна називати усі народи, які сповідують християнство.

"Вихідці з Кавказу"
Цей термін часто використовують в контексті кримінальності представників цих етнічних груп, каже Салахова.
Він увійшов до п’ятірки "лідерів" за кількістю згадувань за результатами моніторингу мови ворожнечі в українських ЗМІ, який проводив проект "Без Кордонів" ГО "Центр Соціальна Дія" впродовж 2014 року.
Його вживати не варто, краще називати конкретну країну походження людини.

"Жид"
– Це слово єврейська громада України не вважає коректним, а оскільки сама меншина обирає, як її варто називати, цю думку потрібно поважати, – каже В'ячеслав Ліхачов з Конгресу національних громад України.

"Цигани"
– Рома назвати циганом – це ніби українця назвати хохлом, – пояснює віце-президентка Ромського жіночого фонду "Чіріклі" Зола Кондур.
У побуті не всі люди знають, що цигани – це роми. Вони звикли, що народ називають так. Інколи на тренінгах нас запитують "А хто це?".
Народ – "роми", це правильне звертання. На першому Всесвітньому з'їзді ромів у 1971 році вирішили, що треба використовувати саме назву народу, – розповідає Кондур.
Тому у всіх міжнародних документах використовують терміни "роми", "кочівники".
– Якщо читати статтю із заголовком "Цигани вкрали щось", це одразу негативно сприйматимуть. Ніби цигани лише крадії, – додає правозахисниця.
Хоча у культурі чи мистецтві можна казати "циганський романс", це сприймається по-іншому.

ОБРАЗИ ЗА СОЦІАЛЬНИМ СТАТУСОМ

"Проститутка"
– Таких жінок ми називаємо секс-працівницями, секс-робітницями, жінками, які залучені в секс-роботу.
Це робиться для того, щоб поступово в голові пересічного громадянина була асоціація з роботою,  працею, – розповідає Юлія Царевська, керівниця проекту ВБО "Конвіктус Україна".
Вона пояснює найпоширеніші слова щодо секс-працівниць і чому так говорити не варто.

"Повія", "жінка легкої поведінки"
Дослідження організації показують, що перший статевий контакт теперішніх секс-працівниць відбувся в середньому в 18-21 рік, а гроші за секс вони здебільшого почали отримувати після 30.
– Тобто до залучення до секс-роботи призвели інші причини, а не бажання реалізувати свою "легку" поведінку.
До того ж, якщо це вибір повнолітньої людини, часто нелегкий, питання знімається взагалі, – пояснює Царевська.

"Жриця кохання"
– Мова йде лише про секс, сексуальну послугу. Не потрібно пропагандувати міфи про любов та історію із "Красуні" з Джулією Робертс, – каже працівниця "Конвіктусу".

"Нічний метелик"
Секс-робота відбувається і вдень, і вночі, пояснює Царевська.
– Ще трактують так: "метелик летить на світло і обпікся"…  Якщо секс-робота врегульована, ризики зводяться до мінімальних, – додає Юля.

ОБРАЗИ ЗА СЕКСУАЛЬНОЮ ОРІЄНТАЦІЄЮ

"Гомосексуаліст, гомик, педик…"
Сексуальна орієнтація може бути гетеросексуальною, бісексуальною та гомосексуальною, і всі три є нормальними проявами людської сексуальності.
Відповідно, ЛГБТ-людей коректно називати: гетеросексуальні люди, бісексуальні люди, гомосексуальні люди, пояснює Анна Довгопол, координаторка програми "Гендерна демократія" Фонду ім.Г.Бьолля в Україні.
Коректно вживати "геї" та "лесбійки" щодо чоловіків і жінок гомосексуальної орієнтації.
"Гомосексуалізм" та "гомосексуаліст" не варто вживати, оскільки вони не лише граматично неправильні, але й мають негативне забарвлення.
– В радянській медицині ці слова вживали для позначення статевого збочення, що підлягало лікуванню, а в кримінології – злочину, що мав бути покараний.
Ці слова існують лише в україно- та російськомовному дискурсі та є виключно пережитком радянських часів, оскільки діагнозу і кримінальної статті вже давно не існує, – розповідає Довгопол.
І додає, що відверто негативне і принизливе забарвлення мають слова "педик" (походить від "педераст"), "гомик" (від "гомосексуаліст") та подібні.
– Вони пов’язані з тюремною радянською субкультурою, в якій секс використовували для приниження одних чоловіків іншими.
Нічого спільного з сексуальним задоволенням це не мало, – додає експертка.

І.Андрейців

Категорія: Країна глухих | Переглядів: 22 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Меню співзасновника
 
 
Посилання
Довідник
Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 60
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**