Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Четвер, 28.03.2024, 17:48
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [65]
Правові новини [216]
Правознавство [144]
Адвокатура [101]
Кримінал [84]
Консультація [75]
Судова медицина [21]
Країна глухих [105]
Адміністратор [10]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Посилання
Довідник
 
Головна » 2018 » Липень » 28 » Синодальне Послання з нагоди 1030-ліття Хрещення Руси-України
08:31
Синодальне Послання з нагоди 1030-ліття Хрещення Руси-України

Преосвященні владики, всечесні отці, дорогі брати і сестри!
Шановні співвітчизники! Дороге світове українство!

У особливому молитовному піднесенні православні в Україні та в українській діаспорі зустрічають 1030-ліття Хрещення Київської Руси-України, адже наблизився час, коли Українська Православна Церква – досі поділена і зовнішніми силами штучно ізольована – буде вшанована належною їй гідністю автокефалії через Томос Вселенського Патріарха і Священного Синоду Константинопольського Патріархату, нашої Матері-Церкви, від якої Русь-Україна прийняла світло євангельського вчення і святе хрещення.

Вперше питання про автокефалію Православної Церкви в Україні було піднесене понад сто років тому на Соборі в Києві. Але через відсутність утвердженої української державності і Православна Церква українського народу довгий час не могла утвердити своєї незалежності та досягнути єдності.

В умовах гонінь на віру в Радянському Союзі Православна Українська Церква зовнішніми силами була вимушена підпорядковуватися Московській Патріархії. І лише у вільному світі, в країнах українського розселення, вона продовжувала нести свобідне служіння.

Користуючись цією нагодою від імені нашої Церкви Священний Синод вітає всіх православних ієрархів, духовенство та вірних на Американському континенті, у Сполучених Штатах Америки і в Канаді, з ювілеєм 100-ліття започаткування в цих країнах українського православного церковного життя. Завдяки вашій праці, вашій любові до православної віри та до Батьківщини за це століття було багато зроблено як для української діаспори, так і для духовного відродження українського народу на рідній землі.

Серед інших духовних провідників та подвижників, які у важких умовах працювали на розбудову православного життя в українській Діаспорі, з особливою теплотою та любов’ю згадуємо блаженної пам’яті митрополита Іларіона (Огієнка), Предстоятеля Української Греко-Православної Церкви в Канаді, та блаженної пам’яті Патріарха Київського і всієї України Мстислава, нашого першого Патріарха, довголітнього митрополита УПЦ в США і УАПЦ в Діаспорі, 25-ліття від часу упокоєння якого ми цього року вшановуємо.

Після відновлення незалежності України у 1991 р. створилися усі історичні та канонічні передумови для буття Української Православної Церкви на засадах автокефалії. Слід підкреслити, що зв’язок між державною незалежністю певного народу та автокефалією його Помісної Православної Церкви – має тверду основу в канонічних правилах (34 Апостольське правило, 17 правило IV Вселенського Собору та 38 правило VI Шостого Вселенського Собору), в історичній традиції, він підтверджується офіційними документами Помісних Церков, зокрема актами Вселенського Патріархату та Московської патріархії.

Собор Української Православної Церкви 1-3 листопада 1991 р., який відбувся у Києво-Печерській Лаврі, одноголосно підтримав рішення про необхідність повної автокефалії. Серед підписів інших делегатів під цим рішенням стоїть підпис і нинішнього глави Митрополії Московського Патріархату в Україні Онуфрія.
Московська патріархія у травні 1992 р. спровокувала на неканонічному так званому Харківському соборі розділення УПЦ. Це розділення триває і досі, але ми щиро прагнемо до його подолання на основі утвердження автокефалії Української Православної Церкви через проголошення Вселенським Патріархатом відповідного Томосу.

А тим, хто ще досі має сумніви, будучи обманутим неправдою з московських джерел, хочемо нагадати про слова Вселенського Патріарха Варфоломія, сказані ним 1 липня цього року: Константинопольський Патріархат ніколи нікому не передавав своїх канонічних прав щодо Київської Митрополії, тобто Церкви в Україні. Московська влада над УПЦ є неканонічною. Тому триматися цієї влади – є не спосіб захисту православної віри, канонів та церковної єдності, як про це твердять очільники Московського Патріархату, а є порушення канонів, причина і церковного розділення, і приниження українського православ’я перед зовнішнім світом.

Понад 25 років тому наша Церква вперше звернулася до Матері-Церкви Константинопольської з проханням проголосити Томос про автокефалію УПЦ. Відтоді пройдений великий шлях, який з Божою допомогою, спільними зусиллями, за підтримки Президента України та в цілому Української держави, ближчим часом увінчається успішним довершенням. Ми молимося про це за кожними богослужінням та віримо, що Господь зміцнить волю і надихне мудрістю всіх, від кого залежить успіх доброї справи. А підступи супротивників нехай Бог розвіє, як пил розвіюється диханням вітру.

Отримання Томосу про автокефалію, однак, – це не завершення всієї справи, а лише новий етап, адже далі належить утвердити внутрішню єдність автокефальної Помісної Української Православної Церкви, зміцнити єднання православних в Україні навколо Київського Патріаршого престолу, подолати взаємне відчуження, спричинене десятиліттями окремого існування. І звершити це можливо лише шляхом Богом заповіданих любові та миру, без насильства. Ми категорично відкидаємо усі звинувачення супротивників у тому, що Томос про автокефалію спричинить протистояння чи навіть кровопролиття. Навпаки – тільки через утвердження єдиної Помісної Православної Церкви в Україні можливо і подолати церковне розділення, і досягнути суспільного миру.

Тож відзначаючи 1030-ліття Хрещення Київської Руси-України, закликаємо усіх, хто бажає миру Україні, єдності українському народу та процвітання Українській державі – сприяти утвердженню єдиної Помісної Української Православної Церкви.

І нехай Господь благословить добру справу успіхом!

"Браття, радуйтесь, довершуйтесь, утішайтесь, будьте однодумні, мирні, – i Бог любови й миру буде з вами" (2 Кор. 13:11).

Закликаємо на нашу паству, на всіх православних в Україні та весь український народ Боже благословення!

Від імені Священного Синоду –

Філарет,
Патріарх Київський і всієї Руси-України

 

Історичне значення хрещення Київської Русі-України

День Хрещення Київської Русі — України  відзначається в Україні щорічно 28 липня — у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира. Як державне свято вперше встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України від 25 липня 2008 року № 668/2008 “Про День хрещення Київської Русі-України”.
Це свято відзначають у день Святого Володимира — одного із засновників і покровителів нашої державності. Для українців це свято символізує спадкоємність тисячолітньої історії України, нації і держави. Це — символ неподільності Українського народу і його єдності навколо ідеї сильної держави і віри. Це символ соборності усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці — Києва, єдності нашого державного і духовного начала.
На Русі про християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр.
Історики називають кілька причин, які спонукали князя Володимира Великого хрестити Русь. Головною з них стало бажання київського князя об’єднати слов’янські землі, щоб зміцнити державу. Він розумів, що для цього потрібна єдина релігія. Разом з тим, прийняття християнства як вчення, як ідеологічної системи, як релігії було закономірним для тогочасного розвитку давньоруського суспільства, підготовленим усім ходом історії та об'єктивними потребами доби.
Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі, що відіграло величезну роль в консолідації феодальної держави. В цей, порівняно дуже короткий історичний часовий відрізок відбувалося формування і розвиток соціального, інтелектуального і духовно-морального потенціалу Русі, визначився напрям на багато століть і особливість історичного шляху розвитку держави. Центром суспільного життя стала Церква. Вона проповідувала нову ідеологію, прищеплювала нові ціннісні орієнтири, виховувала нову людину. Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.
Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар.
Християнство  справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. З його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов'янська мова, створена приблизно за 100 років до прийняття християнства болгарськими просвітителям Кирилом і Мефодієм.
В українській історії Володимир вважається одним із засновників і покровителів української державності, а день хрещення Русі символізує спадкоємність тисячолітньої історії нашої держави, соборність усіх українців і всіх українських земель навколо духовної столиці – Києва.

Категорія: Спілка | Переглядів: 811 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Меню співзасновника
 
 
Посилання
Новини
Події
Кіно з субтитрами
Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 98
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**