У Вінниці суд виніс вирок п’ятьом обвинуваченим, одному з них – глухонімому, які скоїли груповий насильницький грабіж

В И Р О К
Іменем України

21 липня 2011 року Ленінський районний суд м. Вінниці в складі: головуючого судді Ковальчук Л. В., при секретарі Присяжнюк І.М., Трохимчук Л. С., за участю прокурора Степанова Д. В., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, законних представників неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу №1-394/2011 по обвинуваченню
- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вінниці, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Ясенівка Ярмолинецького району Хмельницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м.Вінниці, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м.Красний Луч, Луганської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця м.Вінниці, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, раніше несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
18.11.2010 року приблизно о першій годині ночі, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, проходячи по вул.Блока у м.Вінниці, побачили на тротуарі, в районні перехрестя вул.Блока та Медвєдєва, сидячого навприсядки раніше незнайомого їм хлопця, яким був ОСОБА_13, та який розмовляв по мобільному телефону.
В цей час в ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 винник спільний злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_13 із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя потерпілого. Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою, з метою корисливих спонукань, вони підбігли до ОСОБА_13, збили його з ніг, від чого останній упустив телефон з руки, і він впав на землю. Продовжуючи сою злочинну діяльність, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 нанесли ОСОБА_13 численні удари руками та ногами по різних частинах тіла, завдавши йому фізичного болю.
Після чого, ОСОБА_10, реалізовуючи спільний з ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, підняв з землі мобільний телефон марки "Нокіа 6303", вартістю 1440 грн., з сім картою оператора мобільного зв’язку "Діджус", вартістю 25 грн., з коштами на рахунку в сумі 5 грн., який належав ОСОБА_13 Заволодівши телефоном, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зникли з місця вчинення злочину, та викраденим розпорядились на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заподіяли потерпілому ОСОБА_13 майнової шкоди на суму 1470 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вину у вчиненому інкримінованого йому злочину визнав частково, суду пояснив, що він разом з ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у той день святкували День студента, тому були випившими. Всі разом йшли по вул.Блока, побачили потерпілого, який розмовляв по мобільному телефоні та сидів навпочіпки. Вони вирішили забрати телефон, декілька разів вдарили ОСОБА_13, від чого телефон у останнього випав. ОСОБА_10 його підняв, після чого вони всі втекли.
Чия була ініціатива на вчинення грабежу, він не пам’ятає, але першим до потерпілого підбіг ОСОБА_6,з самого початку йшов трохи попереду, вдарив його у голову, після чого підбігли всі інші, він не пам’ятає, чи наносив ще хтось удари потерпілому, через декілька хвилин вони всі втекли. Він особисто удари ОСОБА_13 не наносив та не вступав у злочинну змову з іншими підсудними щоб заволодіти телефоном. Після того як ОСОБА_16 взяв телефони, вони всі побігли до «Книжки», де останній показав телефон та запитав чий він, вони зрозуміли, що належить він потерпілому. Телефон продавали з ОСОБА_17 та ОСОБА_10
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, суду пояснив, що з вони ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були випившими та гуляли по місту. По вул. Блока побачили ОСОБА_13, який розмовляв по телефону та сидів навпочіпки. ОСОБА_6 підбіг до потерпілого, чи штовхнув чи вдарив потерпілого ногою. Після чого підбіг він та вдарив потерпілого у плечі рукою. Потім всі разом почали тікати, коли зупинились, ОСОБА_10 показав телефон та запитав, чий він, вони зрозуміли, що телефон належить потерпілому, де його потім поділи, він не знає, грошей за телефон не отримував.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, суду пояснив, що не підтримує показання, які дав слідчому, оскільки на той момент дуже злякався. У той вечір він з ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 були випившими та гуляли по місту. Він йшов першим, побачив потерпілого, який розмовляв по телефону та сидів навпочіпки. Йому здалось, що потерпілий сказав у його бік щось образливе, після чого він підійшов, штовхнув ОСОБА_13 руками у голову та спину, вони впали разом на землю, потерпілий впав на руки. Коли він піднявся побачив, що всі тікають, тому теж побіг, потерпілий залишався лежати на землі. Коли зупинились ОСОБА_10 показав телефон, зясувалось, що він належить потерпілому, і вони вирішили його продати.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, суду пояснив, що він з іншими підсудними йшли у бік "Книжки" та були всі у стані алкогольного спяніння. Помітили потерпілого, який сидів навпочіпки та розмовляв по телефону. До потерпілого підбіг ОСОБА_6 та вдарив ногою у голову, ОСОБА_13 впав, потім до нього підбіг ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , почали бити потерпілого руками, за ними підбіг він та ОСОБА_11. Він потерпілого не бив та не бачив, чи бив ОСОБА_11 ОСОБА_6 на той час лежав поряд з потерпілим. Вони не домовлялись бити потерпілого, чи забирати його речі. Просто він помітив телефон, який лежав на землі, поклав його до кишені, і вони всі разом втекли, ОСОБА_13 продовжував лежати на землі.
Потім він показав телефон підсудним, з’ясувалось, що він належить потерпілому, хтось запропонував його продати. Вони телефон продали за 300 грн., гроші поділили, не дали грошей лише ОСОБА_6
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, суду пояснив, що він з ОСОБА_10, ОСОБА_14 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були випившими та гуляли по місту. Помітили потерпілого, який сидів навпочіпки на перехресті вул.Блока та Медвєдєва та розмовляв по телефону. Він з іншими підсудними ні про що не домовлявся. ОСОБА_6 підбіг до потерплого та вдарив його ногою у потилицю. Потерпілий впав на коліна, у нього випав з рук телефон, ОСОБА_6 теж впав, вони всі теж підбігли до потерпілого. Всі крім ОСОБА_8 почали бити ОСОБА_13, він наніс десь один удар. Потім хтось сказав, що досить. ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 побігли, він забрав ОСОБА_6, який хотів вдарити потерпілого ще раз. Потім ОСОБА_10 дістав телефон, з’ясувалось, що він належить потерпілому, і вони вирішили його продати. Телефон він продав у кіоск по паспорту, який йому надав ОСОБА_8.
Допитаний у судовому засіданні законний представник неповнолітнього ОСОБА_5 суду пояснив, що ОСОБА_10 виховується у родині з обома батьками, забезпечений всім необхідним, в побуті поводить себе нормально, ніколи не проявляє агресії, алкогольні напої не вживає, дослуховується до чужих порад. Просив суд суворо його не карати та врахувати молодий вік ОСОБА_10.
Допитаний у судовому засіданні законний представник неповнолітнього ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_6 є його сином та на момент вчинення злочину проживав окремо у м.Вінниці, де навчався в училищі. Останні роки виховує сина лише він, намагався забезпечити всім необхідним, але не міг забезпечити належного контролю. Після порушення кримінальної справи син проживає з ним, і він контролює його вчинки. Просив суд суворо сина не карати та не позбавляти волі.
Допитаний у судовому засіданні законний представник неповнолітнього ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_11 є його сином виховується без матері, він сам є інвалідом та часто хворіє, але старався, щоб син був забезпечений всім необхідним. Його син є інвалідом дитинства по слуху, просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 підтримав показання, які він дав на досудовому слідстві та суду пояснив, нікого з підсудних не знає та не впізнає. Восени минулого року до кіоску, де він працював підійшов молодий чоловік та запропонував купити телефон, але документів у нього не було, тому йому було відмовлено. Через деякий час підійшов той же хлопець та надав копію паспорту батька, написав на ньому своє прізвище та адресу проживання. Потім дану копію вилучили працівники міліції.
В судовому засіданні були оголошені показання потерпілого та свідка, явку яких забезпечити не представилось за можливе.
Допитаний на досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що у той вечір разом з ОСОБА_15 відмічали День студента, вони мали їхати додому у с.Бохоники, ОСОБА_15 був у стані сильного алкогольного сп’яніння та йшов попереду. Через деякий час він помітив, що ОСОБА_15 поряд немає, тому вирішив до нього зателефонувати, в цей час знаходився на перехресті вул. Блока, присів навпочіпки. В той момент, коли він розмовляв по телефону з ОСОБА_15, відчув сильний удар у потилицю, від якого впав на коліна та закрив руками голову. Але його продовжували бити, та нанесли десь 6-7 ударів, коли спробував піднятись, помітив силуети трьох хлопців, які тікали, крім того помітив зникнення телефону, який випав з руки у момент падіння. Хлопців він не роздивився, тому опізнати не зможе (т.1 а.с.14).
Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_15 пояснив, що у той вечір разом з ОСОБА_13 відмічали День студента, були у стані алкогольного сп’яніння, тому, коли йшли додому, загубили один одного, через деякий час ОСОБА_13 зателефонував, вони домовились, де зустрінуться, але раптово зв'язок обірвався (т.1 а.с.168).
В судовому засіданні були дослідженні матеріали справи:
- протокол усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_13 від 18.11.2010 року, відповідно до якого останній просить прийняти міри по розшуку його мобільного телефону марки "Нокіа 6303", який він втратив під час бійки на вул.Медвєдєва з невідомими йому особами (т.1 а.с.3);
- протокол допиту в якості свідка ОСОБА_11 від 01.12.2010 року, відповідно до якого, будучи попередженим про кримінальну відповідальність з дачу завідомо неправдивих показань, останній повністю визнав свою вину у вчиненні грабежу за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6, за обставин, викладених у обвинувальному висновку (т.1 а.с.20);
- протокол допиту в якості свідка ОСОБА_6 від 02.12.2010 року, відповідно до якого, будучи попередженим про кримінальну відповідальність з дачу завідомо неправдивих показань, останній повністю визнав свою вину у вчиненні грабежу за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за обставин, викладених у обвинувальному висновку (т.1 а.с.47);
- протокол допиту в якості підозрюваного ОСОБА_6 від 03.12.2010 року, відповідно до якого останній повністю визнав свою вину у вчиненні грабежу за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за обставин, викладених у обвинувальному висновку, та підтримав показання, які дав у якості свідка (т.1 а.с.47);
- протокол очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 від 06.12.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_6 детально розповів як він разом з іншим підсудними вступив у злочинну змову, спрямовану на незаконне відкрите заволодіння телефоном потерпілого, та як вчиняли інкримінований їм злочин (т.1 а.с.108);
- протокол допиту в якості підозрюваного ОСОБА_11 від 22.12.2010 року, відповідно до якого останній повністю визнав свою вину у вчиненні грабежу за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6, за обставин, викладених у обвинувальному висновку, підтримав показання, які він дав у якості свідка(т.1 а.с.141);
- протокол допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_11 від 28.12.2010 року, відповідно до якого останній повністю визнав свою вину у вчиненні грабежу за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6, за обставин, викладених у обвинувальному висновку, підтримав показання, які він дав у якості підозрюваного(т.1 а.с.151).
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що винність підсудних у скоєнні інкримінованого їм злочину була доведена на досудовому слідстві та знайшла своє підтвердження у суді.
Суд критично оцінює показання підсудних про те, що у них не було попередньої змови на вчинення злочину. Наука кримінального права містить таке поняття як конклюдентні дії, тобто, коли співвиконавці злочину не обговорюють свої дії заздалегідь, але мають спільний злочинний умисел та реалізовують його спільними узгодженими діями, розуміючи, яку роль кожен з них виконує для досягнення спільного злочинного результату.
Об’єктивні дії підсудних в даному випадку були узгодженими, спільними, направлені на досягнення єдиного злочинного результату, як під час побиття потерпілого, так і в подальшому, коли з’ясувавши, що телефон належить потерпілому, вони не повернули й1ого власнику, а разом реалізували, гроші витратили на власні потреби, розподіливши між собою. Тому фактичні обставини справи та зібрані докази, на думку суду, дають підстави стверджувати, що попередня змова між підсудними була.
Дії ОСОБА_8 слідством вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством яке не є небезпечне для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_9 слідством вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством яке не є небезпечне для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_6 слідством вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством яке не є небезпечне для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_10 слідством вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством яке не є небезпечне для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_11 слідством вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством яке не є небезпечне для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_8 раніше не судимий (т.1 а.с.41), за місцем проживання характеризується задовільно (т.1 а.с.45), за місцем навчання характеризується позитивно (т.1 а.с.46), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім.Ющенко та Вінницькому обласному наркологічному диспансері обліку не перебуває (т.1 а.с.42, 43).
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд вважає повне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
За таких обставин, а також враховуючі молодий вік підсудного, суд вважає, що ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Також судом враховано, що ОСОБА_9 раніше не судимий (т.1 а.с.100), за місцем навчання характеризується позитивно (т.1 а.с.104), на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра у Ярмолинецькій ЦРЛ не перебуває (т.1 а.с.102, 103).
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд вважає повне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
За таких обставин, а також враховуючі молодий вік підсудного, суд вважає, що ОСОБА_9 слід призначити покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Судом враховано, що ОСОБА_6 раніше не судимий (т.1 а.с.52), за місцем навчання характеризується посередньо (т.1 а.с.58), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.с.60), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім.Ющенко, у наркокабінеті та кабінеті психіатра Жмеринської ЦРЛ, у Вінницькому обласному наркологічному диспансері не перебуває (т.1 а.с.53, 54, 55, 56).
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд вважає повне відшкодування заподіяної шкоди та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Судом враховано, що ОСОБА_10 раніше не судимий (т.1 а.с.85), за місцем навчання характеризується негативно (т.1 а.с. 92), за місцем проживання характеризується посередньо (т.1 а.с.91), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім.Ющенко та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері не перебуває (т.1 а.с.86, 87) на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра у Ярмолинецькій ЦРЛ не перебуває (т.1 а.с.88, 89).
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд вважає повне відшкодування заподіяної шкоди, та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_10 слід призначити покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Крім того судом враховано, що ОСОБА_11 раніше не судимий (т.1 а.с.23), за місцем проживання характеризується посередньо (т.1 а.с.30), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім.Ющенко та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері не перебуває (т.1 а.с.24, 25), являється інвалідом дитинства по слуху (т.1 а.с.27).
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд вважає повне відшкодування заподіяної шкоди, та вчинення злочину неповнолітнім, а також те, що ОСОБА_11 є інвалідом дитинства, виховується без матері батьком, який також є інвалідом.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_11 слід призначити покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Суд вважає, що речовий доказ, а саме паспорт, виданий на ім’я ОСОБА_20, який зберігається в СГІРФО Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області, слід повернути власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України та ст.65 КК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи при УМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_9 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи при УМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи при УМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_11 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи при УМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_10 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи при УМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Речовий доказ паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий на ім’я ОСОБА_20, який зберігається в СГІРФО Ленінського РВ, повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Ковальчук Л.В.