Полтавський суд визнав колишнього чоловіка винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України (ухилення  від сплати аліментів на інваліда-дитини по слуху)

В И Р О К
Іменем України

12 липня 2011 року Ленінський районний суд м.Полтави у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в складі: головуючого судді Кононенка С.Д., при секретарі Кожедуб М.В., за участю прокурора Мандича С.М., захисника адвоката ОСОБА_1, представника потерпілого адвоката ОСОБА_2, розглянув кримінальну справу №1-202/2011 по обвинуваченню: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Полтава, українець, громадянин України, з середньою освітою, працює приватним підприємцем, одружений, проживає: АДРЕСА_1 не судимий, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України , -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_3 відповідно до постанови Ленінського районного суду м.Полтави від 11.06.1995 року, повинен сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 25% мінімальної заробітної плати на користь сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 06.07.1995 року, до виповнення повноліття.
Проте, ОСОБА_3 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) та іншої матеріальної допомоги не надає. Станом на 12.07.2011 року розмір заборгованості підсудного по аліментам становить 18 837 грн. 39 коп.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.164 КК України частково.
При цьому ОСОБА_3 пояснив, що дійсно відповідно до постанови Ленінського районного суду м.Полтави від 11.06.1995 року, він повинен сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 25% мінімальної заробітної плати на користь сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 06.07.1995 року, до виповнення повноліття.
Але в силу того, що в нього був мінливий заробіток, в зв’язку із тим, що він працює таксистом, в нього не було можливості регулярно сплачувати аліменти на утримання свого сина. Визнаючи сам факт несплати аліментів він не визнає того факту, що він злісно ухилявся від сплати аліментів. На теперішній час підсудний має намір сплачувати аліменти та погашувати борг по аліментам.
Крім часткового визнання ОСОБА_3 своєї вини у скоєні злочину передбаченого ст.164 ч.1 КК України, його вина у вчиненні вказаного злочину підтверджується сукупністю доказів досліджених та перевірених в судовому засіданні:
- показаннями потерпілого ОСОБА_5, допитаного у судовому засіданні, який показав, що він проживає разом зі своєю матірю ОСОБА_6. Його батько ОСОБА_3 не підтримує з ним та його матірю жодних стосунків. Матеріальної допомоги від батька вони не отримують, також жодним чином він йому не допомагає, окрім поодиноких подарунків. Йому відомо що батька зобо’вязано судом до сплати аліментів на його утримання. Але від матері йому відомо що батько гроші на його утримання не сплачу;
- показаннями свідка ОСОБА_6, допитаної в судовому засіданні, яка показала, що вона проживає разом зі своїм сином ОСОБА_5 1993 року народження, який являється інвалідом третьої групи по слуху. Повідомила, що вона знаходилась в офіційному шлюбі з ОСОБА_4 1971 року народження в період часу з 1992 по 1995 рік. В 1995 році вони розлучилися та вона подала позов до суду про стягнення аліментів з колишнього чоловіка ОСОБА_3. Згідно постанови Ленінського районного суду м. Полтави її позов задовольнили та зобов’язали колишнього чоловіка сплачувати аліменти на утримання їхньої спільної дитини ОСОБА_5 у вигляді 1/4 частини усіх видів заробітку але не менше 25% мінімальної заробітньої плати. На даний час ОСОБА_3, злісно ухиляється від сплати аліментів. З ними він не підтримує жодних стосунків ніякої матеріальної допомоги до них не надходить. По даному факту вона неодноразово зверталася у відділ державної виконавчої служби Ленінського району але ніяких змін після цього не було;
- згідно довідки відділу державної виконавчої служби Ленінського району, відповідно до матеріалів виконавчого провадження заборгованість по аліментах станом на 13.04.2011 року складає 17899,64 грн. (а.с.25);
- згідно довідки відділу державної виконавчої служби Ленінського району, наданої представником потерпілого в судовому засіданні, сумарна заборгованість ОСОБА_3 по аліментах станом на 12.07.2011 року складає 18837,39 грн.;
- іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Згідно з характеристики за місцем реєстрації, ОСОБА_3, характеризується посередньо.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3,злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), то ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст.164 ч.1 КК України.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що підсудній вчинив злочин невеликої тяжкості, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується задовільно.
Обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_3 суд визнає знаходження на його утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обставин, які обтяжують покарання судом не виявлено.
Враховуючи вказані обставини, дані про особу підсудного, його щире каяття та сприяння розкриттю злочину, конкретні обставини скоєного злочину, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 може бути досягнуто призначенням покарання не повязаного з обмеженням волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 120 (сто двадцяти) годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 підписку про невиїзд залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м.Полтави протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя С.Д.Кононенко