Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Четвер, 23.11.2017, 10:22
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [38]
Правові новини [124]
Правознавство [117]
Адвокатура [88]
Кримінал [51]
Консультація [35]
Країна глухих [76]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Липень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 44
Головна » 2016 » Липень » 1 » Роз’яснення щодо застосування нормативно-правових актів відносно осіб з інвалідністю
15:16
Роз’яснення щодо застосування нормативно-правових актів відносно осіб з інвалідністю

Роз’яснення щодо застосування нормативно-правових актів відносно осіб з інвалідністю

Фізособи-підприємці нараховують ЄСВ на зарплату інвалідів у розмірі 22%

ДФС роз'яснила нарахування ЄСВ із зарплати працівника-інваліда
Податківці зазначають, що ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону ставка 8,41 % визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів, встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди.
Ця пільга не розповсюджується на фізосіб - підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів. Іншого Законом № 2464 не передбачено.
Враховуючи зазначене вище, фізособи-підприємці нараховують ЄСВ на заробітну плату (дохід) працівників-інвалідів у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄСВ.


Заробітна плата не за основним місцем роботи інваліда: що з ЄСВ?

ДФС роз’яснила нарахування ЄСВ на суми нарахованої зарплати не за основним місцем роботи інваліда
У листі від 09.06.2016 №12816/6/99-99-13-02-03-15 щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми нарахованої заробітної плати не за основним місцем роботи інваліда, податківці нагадують, щобазою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Тож, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, як за основним, так не за основним місцем праці, встановлюється у розмірі 8,41%.
Підставою для застосування зазначеного розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.


Держпраці про дотримання законодавства з питань праці інвалідів

Працевлаштовувати інвалідів зобов’язаний кожен роботодавець. Які саме трудові гарантії передбачено законодавством для таких працівників, розповіли у Держпраці
Держпраці в Кіровоградській області нагадує, що встановлення трудових прав, гарантій працюючим інвалідам в Україні регулюються Конвенцією про права інвалідів, КЗпП, Законом України “Про відпустки”, Законом України “Про охорону праці”, Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”, Законом України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”.
Відповідно до Закону №875  та Закону №2961, інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що призвів до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється законом.
Працевлаштовувати інвалідів зобов’язаний кожен роботодавець, виходячи з цілої низки правових норм і законів. Відповідно до ст. 19 Закону про основи соціальної захищеності, для підприємств встановлено норматив в розмірі 4% відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб має одне робоче місце.
Згідно зі статтею 12 Закону про охорону праці підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Відповідно до статті 18 Закону про основи соціальної захищеності підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.
Якщо інвалід сам наполягає на порушенні медичних рекомендацій при прийомі на роботу чи під час трудових відносин, то роботодавець не має права цього зробити, бо порушить законодавство про працю та про охорону праці.
Щодо гарантій для працівників-інвалідів, то кожен з них має знати наступне:
- відповідно до ст. 26 КЗпП не мають права встановлювати для працівників-інвалідів випробувальний термін відповідно до рекомендацій МСЕК;
- працюючий інвалід має право відмовитися працювати в нічний час і надурочно (ст. 55, 63 КЗпП);
- відповідно до ст. 9 Закону про охорону праці за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності;
- згідно зі ст. 172 КЗпП, за проханням інваліда може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня). До того ж на власника покладено зобов’язання, зокрема, організовувати навчання, перекваліфікацію, працевлаштування інвалідів, створення для них умов праці з урахуванням медичних рекомендацій.
- у випадку скорочення чисельності або штату працівників інваліди війни та працівники-інваліди, які зазнали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання мають переважне право залишитися на роботі при рівній з іншими працівниками продуктивності праці й кваліфікації (ст. 42 КЗпП);
Тривалість основної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати, яка надається працюючому інваліду в обов’язковому порядку відповідно до статей 6 та 25 Закону про відпустки представлено в таблиці:

Група інвалідності І, ІІ група ІІІ група
основна відпустка (оплачувана) 30 днів 26 днів
додаткова відпустка (неоплачувана) до 60 днів до 30 днів


Доступність будівлі для маломобільних груп може стати однією з умов отримання ліцензії для госпсуб'єктів

Держархбудінспекція запропонувала внести зміни до Закону “Про ліцензування видів господарської діяльності” щодо визначення доступності об’єктів для маломобільних груп населення як однієї з умов для отримання ліцензії на провадження госпдіяльності
23 березня Колегія Державної архітектурно-будівельної інспекції України схвалила законодавчі пропозиції ДАБІ щодо внесення змін до Закону “Про ліцензування видів господарської діяльності” щодо визначення доступності об’єктів для маломобільних груп населення як однієї з умов для отримання ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності.
Сьогодні в багатьох випадках будівлі, в яких здійснюється господарська діяльність, що ліцензується, не пристосовані до потреб маломобільних груп населення: людей з інвалідністю, з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітних жінок, людей старшого віку, осіб з дитячими колясками. Це грубо порушує Конвенцію ООН про права інвалідів та Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Серед 30-ти видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, щонайменше 8 прямо зачіпають інтереси маломобільних груп населення. Це банківська та освітня діяльність, торгівля ліками й алкоголем, медична й ветеринарна практика, туроператорська діяльність і перевезення пасажирів.
Згідно із законодавчими пропозиціями Держархбудінспекції суб’єкти господарювання мусять підтвердити доступність своїх об’єктів для маломобільних груп населення. Передбачається, що відповідні перевірки здійснюватимуть експерти з технічного обстеження будівель та споруд, які атестовані Мінрегіоном. За результатами обстеження експерт складатиме звіт, у якому вказуватиме чи дотримана доступність об’єкта.
Якщо параметри доступності не відповідатимуть ліцензійним умовам, такий суб’єкт господарювання не зможе отримати ліцензію.
Результатом таких законодавчих змін стане формування навколишнього простору в рамках концепції “Універсального дизайну” та “Розумного пристосування”. Тобто будинки та споруди мусять бути однаково доступними та комфортними для усіх громадян, незважаючи на їх фізичні можливості.


Чи застосовується “мінзарплатне” правило до зарплати інвалідів?

Податківці повідомляють, що для зазначених працівників сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру
ГФС от 29.01.2016 г. №1394/5/99-99-17-03-03-16 напоминает, что в случае если база начисления ЕСВ не превышает размера минзарплаты, установленной законом на месяц, за который получен доход, то сумма ЕСВ рассчитывается именно из минимальной зарплаты.
Вместе с тем эта норма не распространяется на заработную плату инвалида, трудоустроенного по основному месту работы на предприятии, где применяется ставка 8,41% (5,5% или 5,3%).
Для указанных работников сумма ЕСВ рассчитывается из фактически начисленной заработной платы независимо от ее размера.


Нарахування ЄСВ підприємцями на суму зарплати працівників-інвалідів

Податківці надали роз’яснення щодо того, який розмір ЄСВ нараховується фізособами-підприємцями на суму зарплати працівників-інвалідів
ДФСУ в інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” (категорія 301.04.02) нагадує, що розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються ст. 8 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які є роботодавцями, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, що включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”.
ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41% визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів, встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди. Тож, вказана пільга не розповсюджується на фізосіб - підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів.
Іншого Законом № 2464 не передбачено.
Враховуючи зазначене, фізособи-підприємці нараховують ЄСВ на зарплату працівників-інвалідів у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ.

 

Планується контролювати сплату роботодавцями санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів

Законопроектом №4125 пропонується покласти на Держпраці функції контролю за обчисленням і сплатою адміністративно-господарських санкцій та пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів
В парламент внесен правительственный законопроект № 4125 о внесении изменений в статьи 19 и 20 Закона об основах социальной защищенности инвалидов в Украине относительно административно-хозяйственных санкций.
Предлагается возложить на Гоструда функции контроля за расчетом и уплатой административно-хозяйственных санкций и пени в отделения Фонда социальной защиты инвалидов за невыполнение норматива рабочих мест для трудоустройства инвалидов.
В пояснительной записке отмечается, что согласно Закону от 16.10.2012 № 5462 из статьи 19 Закона об основах соцзащищенности инвалидов изъята норма о контроле за начислением и уплатой работодателями административно-хозяйственных санкций. Таким образом, на сегодня ни один орган власти не имеет законодательно определенных полномочий осуществлять контрольные мероприятия по этим вопросам. Такая законодательная неурегулированность не позволяет обеспечить эффективный механизм взыскания неуплаченных сумм в судебном порядке, негативно влияет на общее состояние их поступления в бюджет.
Согласно законопроекту, в случае уплаты предприятиями, учреждениями, организациями, в том числе предприятиями, организациями общественных организаций инвалидов, ФЛП административно-хозяйственных санкций самостоятельно, их сумма рассчитывается отделениями Фонда социальной защиты инвалидов на основании отчета о занятости и трудоустройстве инвалидов.
В случае выявления Гоструда в ходе проверки нарушения норматива, установленного частью первой статьи 19 Закона, сумма административно-хозяйственных санкций и пени рассчитывается и указывается в акте проверки.
Срок давности к взысканию таких административно-хозяйственных санкций не применяется.


Відпустка інвалідам немає строків давності і не залежіть від дати надання документів

Право на кількість днів щорічної відпустки “для інваліда” працівник отримає з моменту встановлення йому статусу інваліда, навіть якщо документи про це працівник надає значно пізніше
Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант, директор навчального центру “Dominanta”
Відповідно до ст. 6 Закону про відпустки, працівникам – інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а працівникам – інвалідам ІІІ групи – 26 календарних днів.
Як правило, про статус інваліда працівники повідомляють одразу (або під час прийняття на роботу, або у місяці отримання довідки МСЕК) і підприємство може врахувати такого інваліда у 4-х відсоткову квоту для виконання нормативу працевлаштування інвалідів, застосовувати ставку ЄСВ 8,41% на зарплату працівника – інваліда, надавати йому пільги з ПДФО тощо.
Інколи бувають випадки, коли про статус інваліда у свого працівника підприємство може дізнатися значно пізніше (працівник не бажав повідомляти про це). Якщо так сталось і підприємство отримало від працівника таку інформацію сьогодні, в цьому випадку провести перерахунок ставки ЄСВ з 22% (або 37%) на 8,41% за минулі періоди неможливо, включити в квоту 4% також неможливо за минулі роки…
А ось право на кількість днів щорічної відпустки “для інваліда” такий працівник отримає з моменту встановлення йому статусу інваліда (тобто за минулі роки), навіть якщо документи про це працівник надає значно пізніше. Про це зазначає Мінпраці в своєму листі від 29.12.2015 р. № 774/13/116-15.
Тобто, якщо працівник працює на підприємстві, наприклад з 2011 року та надав роботодавцеві довідку МСЕК у 2016 році, де зазначено, що йому встановлена інвалідність II групи з 2002 року, підприємство має гарантувати такому працівнику надання законодавством 30 календарних днів щорічної відпустки з дня укладення трудового договору, незважаючи на обставини, за яких бухгалтерія (відділ кадрів) підприємства не мала документа (довідку МСЕК), що підтверджує інвалідність працівника.


Наближається термін подання звіту про інвалідів

Нагадуємо, що до 1 березня 2016 року роботодавціям слід подати Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ
Як відомо, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до Порядку №70 роботодавці подають Звіт (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соцзахситу інвалідів, в яких вони зареєстровані.
Як наголошував Фонд, Звіти надаються тільки в паперовому вигляді безпосередньо до територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів. Чинними законодавчими та нормативними актами не передбачено подання звіту за формою № 10-ПІ (річна) в електронному вигляді.


Мінсоцполітики нагадує: невикористана відпустка за попередні періоди не втрачається

Законодавством не передбачено термiну давностi, пiсля якого працiвник втрачає право на щорiчнi вiдпустки
Мінсоцполітики у листі від 29.12.2015 року №774/13/116-15 нагадало: якщо працiвник з якихось причин не скористався своїм правом на щорiчну вiдпустку за кiлька попереднiх рокiв (зокрема за два, три, чотири чи бiльше рокiв), вiн має право використати їх.
Законодавством не передбачено термiну давностi, пiсля якого працiвник втрачає право на щорiчнi вiдпустки. Немає також заборони надавати щорiчнi вiдпустки в разi їх невикористання.
За бажанням працiвника частина щорiчної вiдпустки замiнюється грошовою компенсацiєю. При цьому тривалiсть наданої працiвниковi щорiчної та додаткових вiдпусток не повинна бути менше нiж 24 календарних днi.
У разi ж звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки.
Такі правила, зокрема, стосується й працівників-інвалідів. Нагадаємо, що iнвалiдам I та II груп надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв, а iнвалiдам III групи — 26 календарних днiв.
Тобто якщо працiвник працює на пiдприємствi з 2000 року та надав роботодавцевi довiдку МСЕК у 2014 роцi, де зазначено, що йому встановлена iнвалiднiсть II групи з 1999 року (iнформацiю про iнвалiднiсть можна було визначити вiдповiдно до запису у трудовiй книжцi про призначення пенсiї по iнвалiдностI), працiвнику гарантовано надання законодавством 30 календарних днiв щорiчної вiдпустки з дня укладення трудового договору, незважаючи на обставини, за яких бухгалтерiя (вiддiл кадрiв) пiдприємства не мала документа (довiдку МСЕК), що пiдтверджує iнвалiднiсть працiвника.


Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів: роз'яснює Держпраці

Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним
Держпраці в Івано-Франківській області нагадує, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в такому розмірі:
- 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік;
- якщо працює від восьми до 25 осіб - одне робоче місце.
Якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік роботи підприємства становить сім осіб, підприємство не підпадає під цю норму.
Слід зауважити, що виконання нормативу робочих місць у зазначеній кількості вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним. При цьому не має значення режим роботи такого працівника: повний робочий час чи 0,5 ставки (неповний робочий час). Головна умова – робота за основним місцем роботи (за трудовою книжкою, що зберігається на підприємстві).
Згідно зі статтею 19 Закону №875, підприємства самостійно працевлаштовують інвалідів на створені робочі місця. Із цією метою вони можуть звертатися із заявками про вакансії інвалідів в районні центри зайнятості або підшукувати інвалідів на вакансію своїми силами.
Підприємство, що планує працевлаштувати інваліда, зобов’язане створити йому робоче місце, в тому числі спеціальне робоче місце, з урахуванням індивідуальних програм реабілітації за рекомендаціями МСЕК. Якщо в документах МСЕК не зазначається потреби створення спеціалізованого робочого місця для інваліда, то він може бути працевлаштований на звичайне робоче місце. Слід зауважити, що залучення інвалідів до робіт із шкідливими та важкими умовами праці можливе лише за умови, що не суперечить висновку МСЕК.
Згідно з положеннями нормативних актів, підприємства зобов’язані не тільки створювати для працевлаштування інвалідів робочі місця, зокрема, спеціальні робочі місця, але й вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників, а також створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи, зазначених в його індивідуальній програмі реабілітації і забезпечувати інші встановлені для інвалідів соціально-економічні гарантії. Крім того, у передбачених законодавством випадках роботодавець повинен організувати навчання та перекваліфікацію працюючого інваліда відповідно до медичних рекомендації стосовно його інвалідності.


Спрощено надання фіндопомоги та пільг з оподаткування підприємствам громадських організацій інвалідів

Мінсоцполітики нагадує, що уже діє Наказ №1167, яким спрощено механізм надання державної допомоги, зокрема шляхом скорочення терміну розгляду пропозицій
Мінсоцполітики нагадує, що з 26 січня 2016 року чинний наказ Мінсоцполітики від 02.12.2015 р. №1167 “Про внесення змін до деяких наказів Мінсоцполітики з питань надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, та державної підтримки підприємствам та організаціям, які засновані громадськими організаціями інвалідів”
Цим нормативно-правовим атом було внесено зміни до:
- Інструкції з надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 06.09.2010 року № 270;
- наказу Мінсоцполітики від 05.09.2013 року № 545 “Деякі питання надання державної допомоги підприємствам та організаціям, які засновані громадськими організаціями інвалідів”.
Зокрема, передбачається:
- спрощення механізму надання державної допомоги, зокрема шляхом скорочення терміну розгляду пропозицій, який на сьогодні є занадто складним та довготривалим, наслідком чого такі соціально значимі підприємства, на яких більшість працівників є інвалідами, не можуть вчасно отримати відповідну фінансову допомогу;
- визначення більш конкретних та реальних строків розгляду відповідних документів для прийняття рішень щодо надання таким підприємствам державної допомоги;
- затвердження нової форми заяви, громадської організації інвалідів про надання підприємству, організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів, дозволу на право користування пільгами з оподаткування;
- збільшення вартості передплати друкованого періодичного видання для інвалідів з двох до чотирьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дасть можливість передплатити одне друковане періодичне видання для інвалідів майже на рік.


Звіт за формою №10-ПІ можна подати лише в паперовому вигляді

Фонд соцзахисту інвалідів нагадує, що до 1 березня роботодавці повинні подати Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ
Фонд соцзахисту інвалідів повідомив, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 № 70 “Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Відповідно до вищезгаданого Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою № 10-ПІ (річна). Форму звітності та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.07 № 42.
Увага! Звіти надаються тільки в паперовому вигляді безпосередньо до територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів. Чинними законодавчими та нормативними актами не передбачено подання звіту за формою № 10-ПІ (річна) в електронному вигляді.

 

ЄСВ за ставкою 8,41% - тільки після отримання довідки медико-соціальної експертної комісії

Податківці зауважують, що нарахування роботодавцем ЄСВ у розмірі 8,41 % на зарплату працюючих інвалідів здійснюється з моменту одержання підприємством довідки МСЕК
ДФСУ у листі від 27.11.2015 р. №25385/6/99-99-17-03-01-15 нагадує, що єдиний соцвнесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 % суми нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є засвідчена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (далі - довідка МСЕК).
Довідка МСЕК є первинним документом щодо встановлення групи інвалідності, тому використання інших вторинних документів, які видаються на підставі цієї довідки, вважається недоцільним.
Враховуючи викладене, підставою для застосування ставки у розмірі 8,41 % є завірена копія довідки МСЕК безпосередньо підприємством, установою або організацією.
Отже, нарахування роботодавцем єдиного внеску у розмірі 8,41 % на заробітну плату зазначеної категорії працівників здійснюється з моменту одержання підприємством довідки МСЕК.


Працевлаштування інвалідів: нормативи та звітність
На сьогодні для багатьох актуальним є питання подання у відділення Фонду соцзахисту інвалідів звіту за формою №10-ПІ. З огляду на це, Держпраці у Хмельницькій області детальніше розповіло про процедуру подання, а також дотримання нормативу робочих місць
Управління Держпраці у Хмельницькій області нагадує, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду).
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі – Підприємство), установлює норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця, відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі – Закон № 875).
Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону № 875. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, зазначеній вище, вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Інколи керівники підприємств задають запитання на зразок: якщо на кінець року на підприємстві працює 8 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників за рік становить 7 осіб, чи повинно підприємство подавати звіт за формою №10 – ПІ?
Оскільки ч. 1 ст. 19 Закону № 875 передбачає для підприємств встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця, дія зазначеної статті Закону № 875 на такі підприємства не поширюється.
Тобто, якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік роботи становить 7 осіб, підприємство не повинно подавати звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою №10 – ПІ.
Звертаємо увагу, що ст. 19 Закону № 875 передбачає для керівників підприємств у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання відділення Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів відповідальність, у встановленому законом порядку.
Нагадаємо, що Президент дав вказівку Кабміну до 1 квітня 2016 року внести на розгляд ВРУ законопроекти щодо посилення відповідальності за порушення прав та інтересів осіб з інвалідністю, у т.ч. за незабезпечення працевлаштування таких осіб.


Відповідальність за порушення прав та інтересів осіб з інвалідністю буде посилено

Президент дав вказівку Кабміну до 1 квітня 2016 року внести на розгляд ВРУ законопроекти щодо посилення відповідальності за порушення прав та інтересів осіб з інвалідністю, у т.ч. за незабезпечення працевлаштування таких осіб
Президент України підписав Указ від 03.12.2015 р. №678/2015 “Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю”, яким:
1) Установив, що Міжнародний день людей з інвалідністю відзначається в Україні щороку 3 грудня;
2) Дав вказівку Кабміну, зокрема:
  - невідкладно опрацювати питання щодо забезпечення відшкодування витрат, пов'язаних з тимчасовим проживанням внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю у санаторіях, та вирішення в установленому порядку питання надання таким особам житлових приміщень або соціального житла, придатних для проживання маломобільних груп населення;
 - визначити порядок проведення безоплатної психологічної, медико- психологічної реабілітації військовослужбовців, учасників бойових дій та прирівняних до них осіб, осіб, звільнених з військової служби, які брали безпосередню участь в АТО чи виконували службово- бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, у відповідних центрах та відшкодування вартості проїзду до цих центрів і назад;
 - внести до 1 квітня 2016 року на розгляд Верховної Ради законопроекти щодо посилення відповідальності за порушення прав і законних інтересів осіб з інвалідністю, у тому числі стосовно унеможливлення ухилення від сплати адміністративно- господарських санкцій за незабезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю;
 - забезпечити до 1 квітня 2016 року:
-спрощення процедури підтвердження участі осіб в АТО під час вирішення питання щодо надання таким особам статусу учасника бойових дій, інваліда війни та встановлення інвалідності;
-визначення механізму забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів з важкими формами інвалідності, які згідно з медичним висновком потребують постійного стороннього догляду, медичним патронажем (повсякденною допомогою) за місцем проживання (вдома);
-розроблення і затвердження кваліфікаційних характеристик професій ерготерапевта та ергономіста, лікаря фізичної і реабілітаційної медицини, фізичного терапевта, а також вжиття заходів щодо запровадження навчання за відповідними спеціальностями;
- забезпечувати належне фінансування програм і заходів соціального захисту осіб з інвалідністю, а також функціонування та розвитку централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Довідково: При прийнятті будь-якого законопроекту з податкової реформи ЄСВ буде за ставкою 20%, у т.ч. і для нарахування на зарплату працівників-інвалідів.


Уряд посилює соціальний захист інвалідів

Соціальна допомога для інвалідів ІІІ групи, інвалідів з дитинства, дітей-інвалідів буде автоматично підвищуватися до рівня прожиткового мінімуму
У разі підвищення прожиткового мінімуму - не потрібно буде жодних додаткових рішень Кабінету Міністрів України - всі соціальні виплати дітям-інвалідам здійснюватимуться автоматично до рівня прожиткового мінімуму. На цьому наголосив Міністр соціальної політики України Павло Розенко на брифінгу в Будинку Уряду 27 листопада.
Він нагадав, що Уряд постановою від 18 листопада 2015 р. № 954 “виправив соціальну помилку”, якою забезпечено пенсійні виплати інвалідам ІІІ групи загального захворювання та виплату державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам у розмірі на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
“Це ще один крок на посилення соціального захисту інвалідів. Таким чином, ми врегулювали неузгодженості між постановами КМУ та Законом України”, - зауважив Міністр, додавши, що у “майбутньому після підвищення прожиткового мінімуму всі виплати здійснюватимуться автоматично, не потрібно буде жодних додаткових рішень Кабінету Міністрів України”. “Буде підвищуватися прожитковий мінімум – значить, соціальна допомога для інвалідів ІІІ групи, інвалідів з дитинства, дітей-інвалідів буде автоматично також підвищуватися до рівня прожиткового мінімуму”, - уточнив він.
Павло Розенко повідомив, що з 1 грудня всім категоріям дітей-інвалідів виплати здійснюватимуться на рівні прожиткового мінімуму, що становить 1074 грн.
За його словами, з 1 вересня 2015 року, після перегляду прожиткового мінімуму і збільшення мінімальних соціальних стандартів на 13%, відповідно зросли і виплати допомоги інвалідам, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам приблизно від 125 до понад 350 гривень. (Розміри державної соціальної допомоги дітям-інвалідам).
В Україні на сьогодні зафіксовано близько 2 млн. 560 тис. осіб з інвалідністю.

Категорія: Правознавство | Переглядів: 657 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**