 Витрати на створення спеціального робочого місця
Розглянемо, як підприємству відобразити отриману дотацію в бухгалтерському і податковому обліку.
У податковому обліку у підприємства, що працює на загальній системі оподаткування, отримана дотація збільшує валові доходи підприємства на підставі останнього абзацу пп.4.1.6 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства” (далі - Закон №334) і включається до складу доходу від інших джерел: суми дотацій і субсидій з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.
Для підприємства - платника єдиного податку також все начебто ясно. Абзац 5 п.1 Указу Президента України від 03.07.98 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі - Указ №727) прямо говорить про те, що
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Тобто отримана підприємством дотація не оподатковується єдиним податком. З цим згодна і ДПАУ, правда щодо дотації на створення робочих місць для працевлаштування безробітних (консультація в "Віснику податкової служби" за листопад 2004 року №42 (324) с.43). Як завжди є і протилежна думка ДПАУ, що стосується поворотної фінансової допомоги (а дотація видається підприємству на поворотній основі). І в цьому випадку ДПАУ вважає, що таку допомогу підприємство повинне враховувати в складі позареалізаційних доходів як виручку від інших операцій і оподатковувати єдиним податком (консультація у "Віснику податкової служби” лютий 2006 року №7 (386) с.50). Але з такою думкою ДПАУ не згодний Держкомпідприємництва (листи від 28.10.04 №7489, від 13.09.06 №6645 і від 12.12.06 №8939). Наша думка також збігається з вимогами абзацу 5 п.1 Указу №727 і думкою Держкомпідприємництва: дотація не оподатковується єдиним податком.
Тепер поговоримо про валові витрати
Витрати, понесені підприємством і пов’язані з виконанням всіх робіт з атестації робочого місця, включаючи роботи з дослідження санітарно-гігієнічних норм і правил, розробки, проектування і облаштованості як самого спеціального робочого місця, так і підходів до нього, обладнання всіх побутових пристроїв, необхідних для забезпечення працівника всіма умовами для нормальної діяльності, відносяться до валових витрат підприємства (прямо або через амортизацію). Про це прямо говориться в постанові КМУ від 27.06.03 №994 "Про затвердження переліку заходів і затверждення переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат” (далі - Перелік №994), п.2 якого говорить:
Установити, що:
-визначені в переліку заходи та засоби з охорони праці, витрати на які належать до валових витрат юридичної особи, що відповідно до законодавства використовує найману працю, здійснюються з урахуванням вимог підпунктів 5.4.1, 5.4.2, 5.4.7 і 5.4.10 статті 5 та підпункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств”;
-суми витрат, сплачених (нарахованих) у зв’язку з вжиттям заходів та придбанням засобів з охорони праці, які є складовою частиною підготовки, організації і ведення виробництва, а також суми заробітної плати виконавців робіт або інші витрати на заходи та засоби з охорони праці відповідно до переліку повинні враховуватися у складі валових витрат лише один раз;
-у податковому та бухгалтерському звіті сума асигнувань та фактичні витрати на зазначені цілі наводяться окремим рядком.
А в самому переліку є така стаття, як проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці і витрати на аудит з охорони праці (п. 3 Переліку №994).
Не зайва річ нагадати, що підприємство повинне мати всі виправдувальні первинні документи з понесених витрат. По-перше, це вимога абз.4 пп.5.3.9 Закону №334. По-друге, витрата дотаційних коштів підлягає щоквартальній перевірці службою зайнятості разом з Фондом (п.13 "Порядку надання дотації роботодавцеві за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості”, затвердженого постановою КМУ від 27.12.06 №1836). І у випадку виявлення факту нецільового використання коштів підприємство зобов’язане повернути отриману дотацію з урахуванням індексу інфляції, нараховану за весь час користування дотацією.
Звітність перед Фондом соціального захисту інвалідів
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України від 21.03.91 №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон №875) підприємства, установи й організації, а також приватні підприємці, які використовують найману працю і в штаті яких перебуває 8 і більше осіб (далі - підприємства), повинні не тільки надавати створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, але і звітувати перед Фондом соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) про їхнє працевлаштування або непрацевлаштування відповідно до "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженим постановою КМУ від 31.01.07 №70 (далі - Постанова №70). Форма звіту й інструкція з його заповнення затверджена наказом Мінпраці від 10.02.07 №42 "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” (далі - Інструкція №42).
Звіт за формою №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" (далі - Звіт) подається або надсилається рекомендованим листом Фонду за місцем реєстрації підприємства один раз на рік до 1 березня року, наступного за звітним (п.2.1 Інструкції №42). При надсиланні Звіту поштою підприємству не потрібно дотримуватися строків, передбачених пп.4.1.7 Закону України від 21.12.00 №2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (обмеження за строком при надсиланні звітності поштою не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення граничного строку її подання), тому що Закон №2181 установлює порядок погашення зобов’язань за податками та зборами (обов’язковими платежами) перед бюджетом і державними цільовими фондами, а відповідно до п. 1 "Положення про Фонд соціального захисту інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 26.09.02 №1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому і не є державним цільовим фондом. Також п.4.1.7 Закону №2181 розповсюджується на податкові декларації (розрахунки), Звіт до них не відноситься (п.1.11 Закону №2181).
Тепер про заповнення самого Звіту.
У рядку 01 підприємство проставляє середньо¬облікову чисельність своїх штатних працівників відповідно до п.3.2 "Інструкції зі статистики кількості працівників”, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.05 №286.
У рядку 02 Звіту вказується кількість працюючих в штаті підприємства інвалідів на підставі отриманого "Рішення про зарахування (відмову в зарахуванні) кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу робочих місць за 20__ рік” за формою додатка №4, затвердженого наказом Мінпраці від 14.03.07 №98 "Про затвердження форм документів для реєстрації роботодавців у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів і виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів".
До рядка 03 заноситься норматив з працевлаштування інвалідів, що розраховується підприємством так: показник рядка 01 множиться на 4 % (норматив відповідно до ст.19 Закону №875) і отриманий результат округляється до цілого числа відповідно до правил округлення1. Якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб, у рядку 03 проставляється 1 .
У рядку 04 записується фактичний річний фонд оплати праці штатних працівників у тис. грн, що відповідає рядку 4010 річного статистичного "Звіту з праці” за формою №1-ПВ, затвердженого наказом Держкомстату від 12.08.05 №236 (з 1-го кварталу 2008 року підприємства будуть подавати нову форму звіту, затверджену наказом Держкомстату від 17.07.07 №223, так що номер рядка може змінитися).
Результат рядка 05 - середньорічна зарплата одного штатного працівника виходить шляхом ділення річного фонду оплати праці, вираженого в гривнях, на середньооблікову чисельність штатних працівників.
Потім підприємство порівнює показники рядків 02 і 03. Якщо рядок 03 більше рядка 02, то це означає, що воно не виконало нормативу з працевлаштування інвалідів і повинне заплатити штраф – адміністративно-господарську санкцію (далі - санкція). У такому випадку підприємство заповнює рядок 06, в якому відображає суму санкції. Це стосується всіх, включаючи і підприємства, що працюють на єдиному податку (лист Мінпраці та соціальної політики України і Фонду соціального захисту інвалідів від 07.03.07 №1/5-218).
Сума санкції розраховується як добуток фактичної середньорічної зарплати штатного працівника підприємства та кількості інвалідів, яким підприємство не надало робочі місця відповідно до розрахованого нормативу (якщо на підприємстві працює більше 15 штатних працівників) або половини цієї суми (якщо на підприємстві працює від 8 до 15 осіб) (п.3.7 Інструкції №42). Підприємство, на якому працює 15 осіб (включно), суму санкцій визначає в розмірі половини середньої річної заробітної плати (лист Мінпраці й Фонду від 17.04.06 №06ю-75/667).
Сплата адміністративно-господарських санкцій
Санкції сплачуються до відділення Фонду за місцем реєстрації виходячи з розміру фактичної середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів, і не зайняте інвалідом.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону №875 санкції і розраховуються, і сплачуються підприємством самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. "Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів" затверджений постановою КМУ від 31.01.07 №70.
1 Округлення відбувається за правилом парної цифри: цифри округляються поступово, справа наліво: якщо остання значима цифра менше або дорівнює "4", вона відкидається, якщо більше або дорівнює "6", то найближча ліворуч від неї значима цифра збільшується на одиницю (лист Держкомстату від 27.03.06 №09/3-9/116). Якщо остання значима цифра – "5”, найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін.
Приклад 1
Середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві за 2006 рік склала 50 чоловік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів - 2 особи (50 х 4 /100). Підприємство в 2006 році працевлаштувало одного інваліда. Фонд оплати праці штатних працівників за 2006 рік склав 240,0 тис. грн. Підприємство заповнило звіт за формою №10-ПІ і в строк до 1 березня 2007 року надіслало його рекомендованим листом Фонду за місцем своєї реєстрації.
Порушення строку сплати санкцій спричиняє нарахування пені на всю суму недоїмки за весь її строк у розмірі 120 % річних від дисконтної ставки НБУ, що діяла на момент сплати, за кожний день прострочення платежу (п.3.1 "Порядку нарахування пені та її сплати”, затвердженого наказом Мінпраці від 15.05.07 №223 (далі - Наказ №223). Причому строк стягнення адміністративно-господарських санкцій не обмежений позовною давністю. Про це прямо сказано в ч.4 ст.20 Закону №875.
Загальна сума пені визначається так: пеня, що розрахована за один день, округляється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення, а результат множиться на кількість днів прострочення (п.3.1 Наказу №223). Пеня на пеню не нараховується (п.3.2 Наказу №223).
Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення боргу або його частини. При частковому погашенні боргу сума такої частини визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частину боргу (п.3.7 Наказу №223).
Якщо Фонд подає на підприємство позов до суду, то пеня розраховується Фондом на дату подання позовної заяви (п.3.7 Наказу №223).
Пеня сплачується за рахунок прибутку, що залишається після сплати всіх податків і зборів. У випадку відсутності в підприємства коштів на сплату пені сума може бути стягнута за рахунок майна роботодавця (п.3.8 Наказу №223).
Фонд роз’яснив, що пеня нараховується підприємством тільки за штрафними санкціями, нарахованими в 2006 році за підсумками 2005 року, тобто за попередні роки пеня не нараховується (лист Фонду від 11.10.05 №07-405/1265-485/2):
… відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 №1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачене шляхом прямої вказівки на це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тому, з урахуванням того що така вказівка в названому Законі №2602-IV відсутня, відповідно її дія не поширюється на правовідносини суб’єктів господарювання (насамперед відділень Фонду і підприємств), що склалися до 22.06.2005р. Таким чином, з урахуванням того що правовідносини з приводу стягнення штрафних санкцій відділеннями Фонду із суб’єктів господарювання склалися до набрання чинності нового Закону, здійснювати в 2006 році нарахування пені за 2005 рік буде неправомірним.
Приклад 2
Підприємство (див. приклад 1) розрахувало суму адміністративно-господарської санкції в розмірі 4800,00 грн, але перерахувало її Фонду 02.06.07р. Розрахунок пені здійснюється підприємством за кожний календарний день прострочення платежу, починаючи в 16.04.07р. і закінчуючи днем перерахування коштів на розрахунковий рахунок Фонду, тобто 04.06.07р. Дисконтна ставка НБУ на момент сплати дорівнює 8,0 % річних (діє з 01.06.07р.) Розрахунок одноденного розміру пені наведено у таблиці.
Таблиця 2
№з/п
| Назва показників
| Приклад розрахунку
| 1
| Облікова ставка Національного банку України
| 8,0 %
| 2
| Кількість днів цього року (невисокосний рік)
| 365
| 3
| Розмір облікової ставки НБУ, законодавчо встановлений для розрахунку розміру пені
| 120 %
| 4
| Ставка для розрахунку пені за один день прострочення платежу (8,0 х 120 / 100 / 365)
| 0,03 %
|
Сума пені за один день прострочення платежу: 4800,00 х 0,03 / 100 = 1,44 грн.
Кількість календарних днів прострочення — 50 (з 16.04.07р. по 04.06.07р.).
Сума пені, що підлягає сплаті: 1,44 х 50=72,00 грн.
Перевірки, проведені Фондом
Право Фонду перевіряти виконання підприємствами нормативу робочих місць для інвалідів, а також реєстрація цих підприємств у Фонді, подання звітів, сплата ними адміністративно-господарських санкцій закріплені на законодавчому рівні. Перевірки Фонду можуть бути як плановими, так і позаплановими, виїзними або невиїзними (п.3 "Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій і фізичних осіб, що використовують найману працю”, затвердженого постановою КМУ від 31.01.07 №70, далі - Порядок №70).
Планові виїзні перевірки проводяться не частіше одного разу на календарний рік, і про їхній початок відділення Фонду повідомляє підприємству
… не пізніше ніж протягом десяти днів до початку проведення планової перевірки інформує у письмовій формі (з повідомленням) роботодавця про проведення перевірки із зазначенням дати її початку і закінчення.
Невиїзні перевірки проводяться на підставі звітів за формою №10-ПІ (п.4 Порядку №70).
Позапланова виїзна перевірка проводиться за рішенням суду, за вимоги контрольно-ревізійних, податкових, правоохоронних органів і органів прокуратури і не залежить від кількості раніше проведених перевірок. Така перевірка може бути проведена і за бажанням роботодавця, а також у випадку неподання підприємством звіту за формою № 10-ПІ або подання цього звіту з помилками, які призвели до несплати сум адміністративно-господарських санкцій або їхньої сплати не в повному обсязі (п.5 Порядку №70).
Посадова особа Фонду перед початком перевірки пред’являє роботодавцеві підприємства, на якому проводиться перевірка, службове посвідчення і направлення на перевірку, підписане керівником Фонду і посвідчене печаткою, в якому проставляється дата його видачі, найменування відділення Фонду, що його видав, мета і вид перевірки (планова або позапланова), підстави для перевірки, дата початку і закінчення перевірки, а також прізвище уповноваженої особи (п.6 Порядку №70).
Строк проведення перевірки (як планової, так і позапланової) не має перевищувати трьох робочих днів і може бути продовжений у випадку виникнення непередбачених обставин, але не більше ніж ще на три робочі дні (п.7 Порядку №70).
Роботодавець у ході перевірки надає уповноваженій особі Фонду документи з переліку, визначеному п.8 Порядку №70, зокрема особисті картки працівників, копії документів, що підтверджують інвалідність працівників, штатний розклад, накази про прийняття, переведення і звільнення з роботи, табель обліку робочого часу, відомості нарахування зарплати, а також первинні документи, що стосуються придбання матеріалів, обладнання, придбані підприємством за рахунок виділених йому дотацій, та інші.
У випадку виявлення фактів порушень уповноважена особа, що проводила перевірку, складає протокол про адміністративне порушення (п.10 Порядку №70) за формою, затвердженою Мінпраці, що заповнюється відповідно до "Порядку заповнення форми протоколу про адміністративні правопорушення посадовими особами Фонду соціального захисту інвалідів і його територіальних відділень" (наказ Мінпраці від 14.03.07 №99).
Протокол заповнюється вповноваженими посадовими особами Фонду, перелік посадових осіб затверджується наказом керівника Фонду або керівником відділення Фонду (п.1.3 Порядку №99). Як відзначає Фонд, його територіальні відділення мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за невиконання нормативу не тільки за результатами звітів, але і під час проведення перевірок на підприємстві, здійснюваних протягом року (лист Фонду від 14.07.06 №06ю-162/1274-3427/3).
Після проведення виїзної перевірки уповноважена особа Фонду складає акт у двох екземплярах, що підписується роботодавцем і уповноваженою особою в останній день проведення перевірки (п.11 Порядку №70). У разі відмови роботодавця підписати акт на ньому робиться відповідний запис. Екземпляр акту видається роботодавцеві під розпис на екземплярі Фонду, де також указується дата вручення акту роботодавцеві. Пояснення або незгода роботодавця з результатами перевірки подаються Фонду (або надсилаються поштою) у письмовому вигляді протягом трьох робочих днів після підписання акту.
Суперечки між Фондом і підприємствами (підприємцями) дозволяються адміністративними судами на підставі Кодексу адміністративного судочинства КАС (інформаційний лист ВХС від 07.02.06 №01-8/301).
Відповідальність посадових осіб підприємства за невиконання нормативу
Частина 2 ст.1881 Кодексу України від адміністративних правопорушеннях від 07.12.84 №8073-Х (далі - КУпАП) установлена адміністративна відповідальність (адмінштраф від 10 до 20 нмдг) за два порушення:
1) невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;
2) неподання Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ.
Невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів
- тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як зазначає Фонд, адмінштраф, установлений ч.2 ст.1881 КУпАП, накладає на посадову особу, що має право приймати на роботу і звільняти працівників, а також фізичну особу, що використовує найману працю, а за неподання звіту за формою №10-ПІ - на посадову особу підприємства, зобов’язана надавати такий звіт (лист Фонду від 28.12.06 №06ю-389/2588, п.1 роз’яснення Фонду від 17.04.06 №06ю-75/667). Закон № 875 відповідальність за неподання звіту покладає на керівників підприємства (ч.10 ст.19 Закону №875).
Стаття 255 КУпАП передбачає при виявленні адмінпорушення, передбаченого ч.2 ст.1881 КУпАП, складати протокол про адміністративне порушення, що надсилається до суду за місцем здійснення правопорушення для стягнення з посадової особи адмінштрафу (п.2.7 і 2.10 Порядку №99). Якщо норми ч.2 ст.1881 КУпАП порушили кілька осіб, протокол складається на кожну особу окремо. Якщо одна посадова особа зробила два правопорушення, передбачені ч.2 ст.1881 КУпАП, складається один протокол (п.2.1 Порядку №99).
Протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи органів Мінпраці (п.1 ч. 1 ст.255 КпАП), у тому числі посадові особи Фонду, як органу, що діє в складі Мінпраці та підкоряється йому.
Строк накладення адмінштрафу регулюється ст.38 КЗпП: адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці від дня здійснення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці від дня його виявлення.
Варто також звернути увагу на те, що адмін¬штраф накладається не замість, а разом з адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими ст.20 Закону № 875.
Джерело сплати штрафних санкцій
Відповідно до ч.3 ст.20 Закону №875 джерелом сплати санкцій (і пені) є прибуток підприємства, що залишається в нього після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).
Фонд вважає, що якщо підприємство не одержує прибутки, а санкції і пеня сплачуються за рахунок інших джерел (п.3 Порядку №70), то в цьому випадку штрафні санкції стягуються за рахунок майна підприємства в порядку, передбаченому законом Фонд (листи Фонду від 09.10.02 №06ю-335/1504-447/2 і від 28.05.03 №07-237/624-144/2).
Фонд також вважає, що п. 3 Порядку №70 не суперечить вимогам ст.20 Закону №875 (лист Фонду від 27.03.07 №1/6-175).
Адміністративно-господарські санкції, що сплачуються підприємствами, ідуть на дотації іншим підприємства для створення робочих місць для інвалідів.
Працюючий на підприємстві інвалід має ще і свої, хоч маленькі, але пільги. Які це пільги і як їх необхідно враховувати бухгалтерові, ми розглянемо на прикінці нашої публікації.
Трудові відносини з інвалідом
Спочатку коротенько нагадаємо про трудові відносини підприємства з інвалідом, в регульованих Кодексом Законів про працю від 10.12.71 (далі - КЗпП).
Так ст.26 КЗпП заборонено при прийнятті на роботу інваліда, що направляється на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи, встановлювати йому термін випробування.
Відповідно до ст.42 КЗпП при скороченні штату у зв’язку зі змінами в організації виробництва переважне право залишитися на роботі на цьому підприємстві при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни (п.5 ст.42 КЗпП) та інвалідам, що дістали трудове каліцтво або професійне захворювання на цьому підприємстві (п.7 ст.42 КЗпП). Робота інваліда в нічний час (ст.55 КЗпП) і залучення його до понаднормових робіт (ст.63 КЗпП) допускається тільки за його згоди і якщо це не суперечить його медичним рекомендаціям.
Стаття 172 КЗпП дозволяє встановлювати на прохання інваліда неповниний робочий день або неповний робочий тиждень і створювати йому пільгові умови праці. Що таке пільгової умови праці, розглянемо нижче. Неповниний робочий день або неповний робочий тиждень для роботодавця можуть бути вигідні, про що нагадує і сам Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) у своєму листі від 08.08.07 №1/8-81):
Відповідно до п.2.4 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.05 №286 (далі - Інструкція), до облікової кількості включаються штатні працівники, які прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень (пп.2.4.3 Інструкції).
Також в пп.2.4.3 Інструкції зазначається, що в обліковій кількості ці працівники (які працюють неповний робочий день чи тиждень) враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу.
Стара Постанова Ради Міністрів СРСР від 14.09.73 №674 "Про заходи щодо подальшого поліпшення використання праці пенсіонерів за віком та інвалідів у народному господарстві та пов’язані з цим додаткові пільги” (далі - Постанова №674), яку ніхто не скасовував, дає керівникам право за узгодженням із профспілками зменшити інвалідам, що працюють на підприємстві, у зв’язку з їхньою зниженою працездатністю норми виробітку в такому розмірі: інвалідам III групи - не більше ніж на 10 %, а інвалідам I та II групи - на 20 % (п.5 Постанови №674). А також передбачає оплачувати працю інвалідам, які працюють вдома, за нормами, визначеними для інвалідів, що працюють на виробництві.
Для інвалідів I та II групи передбачений 6-годинний робочий день (п.6 Постанови №674).
Тривалість щорічної відпустки, установлена Законом України від 15.11.96 №504/96-ВР "Про відпустки” (далі - Закон №504), також трохи більше, а саме інвалідам I та II групи надається 30 календарних днів основної відпустки (ст.6 Закону №504) і до 60 календарних днів додаткової, без збереження зарплати (ст.25 Закону № 504), надання якої обов’язкове за бажанням працівника. Для інвалідів III групи цей показник становить відповідно 26 і до 30 календарних днів. Відповідно до ст.12 Закону №504 дозволений поділ відпустки на частини будь-якої тривалості за умови, що основна частина складає не менше 14 календарних днів.
Причому працівникові-інвалідові надане право піти в чергову відпустку в будь-який сприятливий для нього час. І він може піти у відпустку повної тривалості, не відпрацювавши на підприємстві шість призначених місяців у перший рік роботи (ст.10 Закону №504). Також окремі пільги надаються працівникам-інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або тих, у кого інвалідність настала у зв’язку з її наслідками (Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 №796-XII), і працівникам, чия інвалідність настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Закон України від 23.09.99 №1105-XIV "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності”).
Тепер розглянемо пільги, надавані законодавством працюючому інвалідові в розрізі податків і зборів.
Податок з доходів фізичних осіб
Відповідно до пп.6.1.2 "є” Закону України від 22.05.03 №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб” (далі - закон №889) інвалідам I та II групи надається податкова соціальна пільга (далі - ПСП) у розмірі 150 %. При цьому до бухгалтерії підприємства інвалід повинен надати в обов’язковому порядку такі документи відповідно до "Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги", затвердженим постановою КМУ від 26.12.03 №2035 (далі - Порядок № 2035), а саме:
1) "Заяву на застосування податкової соціальної пільги” за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 30.09.03 №461;
2) "пенсійне посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи” (п.12 "7” Порядку №2035).
І пенсійне посвідчення і довідка медико-соціальної експертизи (далі - Довідка) залишається в інваліда на руках. Що необхідно подати в бухгалтерію підприємства, так це посвідчену ксерокопію цих документів. Тому що Порядком №2035 не обумовлюється їх нотаріальне посвідчення, то посвідчити ці документи може відділ кадрів підприємства, звіривши копії документів з їх оригіналом. Міністерством охорони здоров’я встановлено строк перегляду групи інвалідності, що залежить від групи інвалідності та важкості захворювання. Термін дії Довідки зазначений у самій Довідці (Довідка може видаватися і безстроково). Бухгалтерові необхідно про це пам’ятати і вимагати від "свого" інваліда в призначений строк обновляти документи для одержання ПСП. ДПАУ нагадує, що на працюючих інвалідів ІІІ групи пільга, передбачена для інвалідів I та II групи, не поширюється (лист ДПАУ від 11.04.07 №1753/з/17-0715; 3461/6/17-0716; 3974/5/17-0716).
Варто пам’ятати, що відповідно до пп.6.5.1 Закону №889 інвалід (як і будь-який працівник підприємства) має право на ПСП тільки в тому випадку, якщо розмір нарахованої йому зарплати не перевищує суму, що дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 гривень ((на 2007 рік цей доход складає 740 грн (525 грн х 1,4)).
Відповідно до пп.6.3.3 Закону №889 ПСП не може застосовуватися і, зокрема, якщо інвалід одержує дохід за виконання суспільних робіт, фінансованих за рахунок бюджету, є приватним підприємцем, причому незалежно від того, одержує він від такої діяльності дохід чи ні. На цьому наполягає ДПАУ (лист ДПАУ від 15.06.07 №12131/7/17-0717).
Внески до соціальних фондів
Пенсійний фонд. Закон України від 26.06.97 №400/97-ВР "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №400) не передбачає будь-яких пільг для працівників-інвалідів з утримання з них збору на обов’язкове пенсійне страхування, що складає від 0,5 % від об’єкта оподаткування в частині зарплати, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і 2 % в частині зарплати, що перевищує цей розмір.
Роботодавці на працюючих інвалідів нарахо¬вують збір за ставкою 4 % від об’єкта оподаткування (абз.4 п.1 ст.4 Закону №400/97-ВР). Причому підприємства нараховують страхові внески в розмірі 4 % від об’єкта оподаткування для працівників-інвалідів на період установлення інвалідності відповідно до п.2 "Інструкції про порядок вирахування та сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 №21-1. Підставою для застосування цієї ставки є Довідка медико-соціальної експертної комісії. Тому нарахування в розмірі 4 % із заробітної плати зазначеної категорії працівників здійснюється не раніше подання працівником підприємству копії вищевказаної Довідки, про що головне управління Пенсійного Фонду України повідомляє у своєму листі від 27.02.07 №3424/03 (далі - Лист №3424).
Тут необхідно нагадати про один виняток.
З одного боку, фізичні особи - підприємці зобов’язані працевлаштовувати інвалідів. І відповідно до ст.14 Закону України від 09.07.03 №1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058) вони є страхувальниками працюючих у них інвалідів. Але, з іншого боку, п. 8 Заключних положень Закону №1058 визначено, що до набрання чинності закону про направлення частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхувальники і застраховані особи сплачують страхові внески в розмірах, передбачених Законом №400 для відповідних платників збору. А відповідно до абз.2 п.1 ст.4 Закону №400 для підприємців, що використовують працю найманих робітників, установлена ставка страхових внесків у розмірі 33,2 % від об’єкта оподаткування. Тобто на підприємців ставка 4 % від об’єкта оподаткування для працюючих інвалідів не поширюється (Лист №3424).
Фонд безробіття. Відповідно до абз.2 ст.5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.00 №1533-III працюючі інваліди належать до застрахованих осіб і з них утримуються страхові внески зі страхування на випадок безробіття в розмірі 0,5 % від нарахованої зарплати. На це особливо звернув увагу державний центр зайнятості (лист Мінпраці та соціальної політики України і державного центра зайнятості від 10.11.06 №ДЦ-11-5809/0/6-06). При цьому роботодавці нараховують на таку зарплату збір у розмірі 1,3 % (п.2 ст.1 Закону України від 11.01.01 №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування" (далі - Закон №2213)).
Фонд соціального страхування. Фонд соціального страхування також не передбачає ніяких пільг для інвалідів, що працюють на підприємствах, які не мають ніякого відношення до таких спеціалізованих підприємств, як громадські організації інвалідів, товариства УТОГ і УТОС. А саме, відповідно до п.1 ст.1 Закону №2213 роботодавець нараховує на зарплату інваліда збір у розмірі 1,5 %, а утримує 0,5 %, якщо зарплата нижче прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи, і 1,0 %, якщо зарплата вище такого мінімуму.
Фонд непрацездатності. Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.01 №2272-III установлені пільги тільки для громадських організацій інвалідів. Всі інші роботодавці нараховують за працюючих інвалідів збір за встановленими їм тарифами на загальних підставах.
Приклад 1
На підприємстві у відділі збуту працює інвалід ІІІ групи та у вересні 2007 року йому нарахована зарплата в розмірі 800,00 грн. Працівник має право на ПСП, але так як в цьому місяці заробітна плата більше 740 грн., вона не застосовується. Ці операції в податковому і бухгалтерському обліку відобразяться так.
№з/п
| Зміст операції
| Бухгалтерський облік
| Сума, грн
| Податковий облік, грн
| 1
| Нараховано зарплату працівникові за вересень 2007 року
| 93
| 661
| 800,00
| -
| 800,00
| 2
| Утримано внески і податки із зарплати до:
-Пенсійного фонду (561,00 х 0,5 % + (800,00 - 561,00) х 2 %)
-Фонду соціального страхування (1,0 %)
-Фонду соціального страхування на випадок безробіття (0,5 %)
-ПДФО (800,00 - 7,58 - 4,00 - 8,00) х 15 %1
|
661
661
661
661
|
651
652
653
6411
|
7,58
4,00
8,00
117,06
|
-
-
-
-
|
-
-
-
-
| 3
| Нараховано внески до:
-Пенсійного фонду (800,00 х 4,0 %)
-Фонду соціального страхування (800,00 х 1,5 %)
-Фонду страхування на випадок безробіття (800,00 х 1,3 %)
-ФСНВ (800,00 х 0,67 %)2
|
93
93
93
93
|
651
652
653
656
|
32,00
12,00
10,40
5,36
|
-
-
-
-
|
32,00
12,00
10,40
5,36
| 4
| Виплачено зарплату працівникові
(800,00 - 7,58 - 4,00 - 8,00 - 117,06)
| 661
| 301
| 663,36
| -
| -
|
Тарасова М., Школа бухгалтера, 2007 |
