Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Субота, 18.11.2017, 00:09
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [38]
Правові новини [124]
Правознавство [117]
Адвокатура [88]
Кримінал [51]
Консультація [35]
Країна глухих [76]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 44
Головна » 2013 » Травень » 30 » Робоче місце для інваліда (1 частина)
00:22
Робоче місце для інваліда (1 частина)

Закон України від 21.03.91 №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон №875) дає таке визначення (ст.2 Закону №875):
Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.
За статистичним даними кількість інвалідів в Україні з року в рік стрімко зростає, і тільки за останні шість років збільшилася з 4 % до 4,7 %, що на сьогоднішній день складає 2471,6 тис. чоловік. А це кожний вісімнадцятий громадянин України! Закон №875, на відміну від вимагаючих податкових законів, може тільки запропонувати юридичним і фізичним особам внести свою лепту до шляхетної справи створення робочих місць для інвалідів і тим самим витягти багатьох з бідності та соціального вакууму. Можливо, варто подивитися на це трохи інакше. Адже ніхто з нас не застрахований завтра поповнити ряди інвалідів - свавілля на дорогах, різного виду катастрофи, які із жахливою сталістю відбуваються чи не щотижня, виробничий і побутовий травматизм, лікарські помилки і стреси, стреси, стреси... І ще. За тими самими статистичними даними за останні вісім років кількість дітей-інвалідів зросла на чверть. А вони вже зможуть працювати тільки на спеціально створених для них місцях.
Тому давайте розберемося, на кого Закон №875 покладає обов’язок створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, не будемо приймати це як прикру необхідність і подивимося, чи не так все це "б" є по кишені” підприємство.

На кого розповсюджуються вимоги Закону №875
Для початку з’ясуємо, чи всі підприємства або підприємці, що використовують найману працю, повинні виконувати норматив створення місць для працевлаштування інвалідів (далі - норматив робочих місць)? Відповідь на це питання дає ст.19 Закону №875:
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Хто відноситься до таких підприємств, організацій та установ (далі - підприємства), пояснює Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) у своїх листах. Так, створювати робочі місця в межах нормативу, крім підприємств, що працюють на загальній системі оподаткування, зобов’язані і підприємства, що перейшли на спрощену систему оподаткування.
Беручи до уваги, що п.6 Указу Президента України від 03.07.98 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” передбачено, що сплата єдиного податку звільняє підприємство від сплати внесків до Фонду, Фонд, проте, вважає, що це не звільняє підприємство від виконання нормативів зі створення робочих місць для інвалідів і сплати адміністративно-господарських санкцій за їхнє недотримання. (листа Мінпраці й соціальної політики України й Фонду соціального захисту інвалідів від 15.09.06 №06ю-251/1657-327/2 і від 07.03.07 №1/5-218).
З тим, що до числа таких підприємств включаються і підприємства - платники єдиного податку згідний і Держкомпідприємницва (лист від 09.03.06 №1780).
Норматив робочих місць визначений для підприємств всіх галузей без винятку, включаючи і виробництва зі шкідливими і особливо шкідливими умовами праці. І це зовсім не означає, що на підприємствах, де є робочі місця з особливими або шкідливими умови праці, інвалідів потрібно працевлаштовувати саме на ці ділянки. Їх працю можна використовувати на підсобно-допоміжних роботах або організовувати надомну форму праці. (лист Мінпраці та соціальної політики України і Фонду соціального захисту інвалідів від 28.04.06 №06ю-82/756-236/1).
Норматив робочих місць стосується й осіб із психічними розладами (лист Мінпраці та соціальної політики України і Фонду соціального захисту інвалідів від 25.05.06 №06ю-111/927-305/1):
Частиною 10 статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу” передбачено встановлення обов’язкових квот робочих місць на підприємствах, в установах, організаціях для працевлаштування інвалідів внаслідок психічного розладу в установленому законом порядку.
Створювати робочі місця для інвалідів необхідно і неприбутковим організаціям, включаючи і громадські організації інвалідів (листи Мінпраці та соціальної політики України і Фонду соціального захисту інвалідів від 23.03.06 №06ю-45/454-103/1 і від 28.04.2006 №06ю-82/756-236/1), і приватним підприємцям, що використовують найману працю (лист Мінпраці та соціальної політики України і Фонду соціального захисту інвалідів від 15.09.06 №06ю-251/1657-327/2).
Єдиний виняток Фонд зробив для організацій, що повністю утримуються за рахунок бюджету (лист Мінпраці та соціальної політики України і Фонду соціального захисту інвалідів від 05.03.07 №1/5-208), і то лише в частині несплати до бюджету штрафних санкцій за невиконання нормативу для працевлаштування інвалідів (що природньо - навіщо бюджету враховувати кошти на штрафи, які потім йому ж і надходять): підприємства, установи, організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів не сплачують адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу для працевлаштування інвалідів до відділень Фонду.
Отже, робимо висновок: вимоги Закону №875 щодо виконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів стосуються всіх без винятку юридичних і фізичних осіб, що використовують найману працю, у штаті яких перебуває вісім і більше чоловік, незалежно від форми власності, галузевої приналежності та системи оподаткування.

Розрахунок нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів
Припустимо, у підприємства за штатом працює вісім і більше чоловік. Яких заходів в такому випадку підприємству необхідно вжити? (Ще раз нагадаємо, роботодавців, у яких у штаті перебуває менше восьми осіб, вимоги виконання нормативу робочих місць не стосуються). Якщо в штаті підприємства від 8 до 25 осіб, то зрозуміло, що норматив складає одне робоче місце для працевлаштування інваліда. Якщо число штатних працівників більше 25, робочі місця для інвалідів повинні складати 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Як розрахувати цей норматив? Для цього необхідно скористатися п. 3 "Інструкції зі статистики кількості працівників", затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.05 №286 (далі — Інструкція №286). Відповідно до ч.1 п.3.2 Інструкції №286 середньо¬облікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватися відповідно до наказів про прийняття на роботу, переведенням на іншу роботу та припиненням трудового договору.
Механізм розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників такий: визначається середньооблікова чисельність працівників окремо по кожному місяці підсумовуванням кількості працівників облікового складу за кожний календарний місяць і діленням отриманого результату на кількість календарних днів цього місяця. Розрахунок здійснюється по кожному місяці року (із січня по грудень), потім дані підбиваються, і отримана сума ділиться на 12. Отриманий результат і дорівнюватиме середньообліковій чисельності штатних працівників, від якої береться норматив у розмірі 4%.
Відповідно до п.3.4 наказу Мінпраці від 10.02.07 №42 "Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” та Інструкції із заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість інвалідів” дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (ряд.01) середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства установлена інвалідність (ряд.02), і кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (ряд. 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (п.2 і п.3 листа Мінпраці та соціального захисту населення і фонду соціального захисту інвалідів від 26.03.07 №1/6-172).
Також варто врахувати, що для розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників не враховуються особи, що працюють за цивільно-правовими договорами (пп.2.6.2 Інструкції №286) і сумісники, прийняті на роботу з інших підприємств (пп.2.6.1 Інструкції №286).
Для знову створених підприємств середньооблікова чисельність штатних працівників за рік визначається шляхом підсумовування показників тих місяців, у яких підприємство працювало, і отримана сума ділиться 12 (пп.3.2.6 Інструкції №286). Саме такий підхід необхідний при розрахунку нормативу при збільшенні протягом звітного року кількості штатних працівників на підприємстві до кількості більше (або рівної) восьми особам.
Отже, підприємство розрахувало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Що далі?

Звіт про вакансії
Підприємство зобов’язане проінформувати службу зайнятості про будь-які наявні у нього вакансії (ст.20 Закону України від 01.03.91 №803-XII "Про зайнятість населення”, далі - Закон №803). На підприємства будь-якої форми власності покладено обов’язок сприяти проведенню державної політики зайнятості шляхом інформування про наявність вакантних робочих місць (посад), у тому числі з неповним робочим днем.
Відповідно до п.4 ст.20 Закону №803 підприємство за наявності вакансій, у тому числі і для працевлаштування інвалідів, зобов’язано подати до Фонду зайнятості за місцем своєї реєстрації звіт за формою №3-ПН "Звіт про наявність вакансій”, що заповнюється відповідно до "Інструкції із заповнення форми №3-ПН”, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 19.12.05 №420. У цьому звіті підприємство наводить характеристику вакантного місця із зазначенням посади, професії, характеру та режиму роботи, умов праці. А також вимоги до претендента на вакантне місце. І тут немає протиріччя з п.3 ст.19 Закону №875:
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць …
Для того щоб служба зайнятості підшукала підприємству на вакантне місце працівника, а підприємство тим самим виконало норматив із працевлаштування інваліда, дані, які підприємство надсилає до Фонду зайнятості у своєму звіті за формою №3-ПН, повинні бути такі, щоб необхідного підприємству працівника можна було знайти (дуже важко знайти, наприклад, секретаря) на оклад, що дорівнює мінімальній зарплаті, але зі знанням декількох іноземних мов і двома вищими освітами - технічною і медичною тощо). Якщо підприємство хоче працевлаштувати інваліда, воно у звіті за формою №3-ПН заповнює додатково графу 15 під шифром 11.
Розрахувавши чисельність штатних працівників відповідно до п.3 "Інструкції зі статистики кількості працівників", затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.05 №286 (далі - Інструкція №286), підприємство визначило 4-відсотковий норматив, округлило отриманий результат за "правилом парної цифри” (лист Держкомстату від 27.03.06р. №09/3-9/116):
Округляються цифри поступово справа наліво: якщо остання значима цифра менше або дорівнює "4”, вона відкидається; якщо більше або дорівнює "6” - найближча ліворуч від неї значима цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значима цифра "5”, найближча зліва від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін (правило парної цифри).
І одержало кількість інвалідів, яких повинне прийняти на робочі місця, ним створені.
Тепер виникає питання, коли підприємству необхідно повідомити службу зайнятості про наявність вакансій. Розглянемо відповідь на це питання детально з тієї простої причини, що деякі з наведених нижче дій має здійснювати безпосередньо бухгалтер. І хоча звітність до служби зайнятості відноситься до статистичної звітності, мабуть, тільки на дуже великому підприємстві її заповненням і подачею займається кадрова служба підприємства, у всіх інших випадках цим займається бухгалтер.
Пункт 4 ст.20 Закону України від 01.03.91 №803-XII "Про зайнятість населення” (далі - Закон №809) зобов’язує підприємства звітувати за наявними вакансіями щомісяця:
Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загально-обов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
В "Інструкції щодо заповнення форми №3-ПН "Звіт про наявність вакансій”, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 19.12.05 №420 у самій формі звітності строк подання зазначено "за наявності вакансії" на відміну від старої форми №3-ПН "Звіт про явність вільний робочих місць (вакантних посад) і необхідність у працівниках”, що втратила силу відповідно до наказу Держкомстату від 30.11.05 №392, де було зазначено, що цей звіт подається до служби зайнятості щомісяця 28 числа. Тому не буде порушенням, якщо за наявності вакансії підприємство повідомить про неї службі зайнятості до кінця місяця, в якому така вакансія виникла.
Приватні підприємці взагалі не зобов’язані повідомляти про наявність вакансій:
У разі необхідності підбору працівників за сприяння центрів зайнятості фізичні особи, у тому числі підприємці, також можуть інформувати центри зайнятості про наявність вакансій за цією формою.
Вакансія саме для прийняття на роботу інваліда обумовлюється підприємством у графі 15 Звіту за формою №3-ПН.
У графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення”, із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.
Як підприємству побудувати свої відносини з Фондом соціального захисту інвалідів (далі - Фонд)? Знову ж, реєстрація у Фонді не входить до прямих посадових обов’язків бухгалтера, але проходити перевірки та сплачувати штрафні санкції за нереєстрацію у Фонді або невиконання нормативу робочих місць повинен бухгалтер. Тому він має бути в курсі всіх питань, що стосуються як реєстрації у Фонді, так і питань атестації робочих місць. Не говорячи вже про те, що віднесення понесених витрат, пов’язаних з працевлаштуванням (включаючи і витрати на створення робочого місця), і правомірність включення цих витрат до валових витрат - це вже пряма робота бухгалтера. Відповідно до ч.7 ст.19 Закону України від 21.03.91 №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон №875) порядок реєстрації у Фонді, строки подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контроль за виконанням нормативу робочих місць, перевірка підприємств щодо їхньої реєстрації у Фонді, подання щорічних звітів і сплати адміністративно-господарських санкцій визначається КМУ (постанова від 31.01.07 №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, далі - Постанова №70).

Порядок реєстрації у Фонді
Підприємства, організації, установи і приватні підприємці, в яких за основним місцем роботи працюють вісім і більше чоловік (далі - підприємства), зобов’язані реєструватися у Фонді за місцем своєї держреєстрації. Для цього вони подають або надсилають рекомендованим листом Фонду "Заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів” за формою №1 (далі - Заява), затверджену наказом Мінпраці та соціальної політики України від 14.03.07 №98 (далі - Наказ №98), і копію свого свідоцтва про держреєстрацію. Бюджетні підприємства додатково подають копію довідки про включення їх до Реєстру неприбуткових організацій і установ відповідно до "Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ”, затвердженого наказом ГНАУ від 11.07.97 №232.
Строк подання Заяви обумовлений тільки для знову створених підприємств, а також підприємств, у яких кількість працівників збільшилася до восьми (змінилася їхня назва або місцезнаходження), - протягом десяти робочих днів від дня їх держреєстрації або внесення змін до держреєстра.
Підприємства, до складу яких входять інші підприємства або відокремлені підрозділи, разом із Заявою за формою № 1 подають Фонду "Перелік підприємств, що ввійшли до складу господарського об’єднання, і/або відокремлених підрозділів роботодавця” за формою додатка до п.1.3 "Інструкції про заповнення форми №10-ПИ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10.02.07 №42 (далі - Інструкція №42). Самим філіям у Фонді реєструватися не треба, тому що вони не мають статусу юрособи (лист Мінпраці та соціальної політики України і Фонду соціального захисту інвалідів від 03.05.07 №1/5-393).
Оригінали документів підприємство пред’являє при поданні Заяви. Якщо документи надсилаються поштою, то копії документів необхідно завірити нотаріально. Фонд протягом десяти робочих днів після реєстрації рекомендованим листом надсилає підприємству повідомлення за формою №2 "Довідка про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів” (Наказ №98).

Дії підприємства з працевлаштування інваліда
Хто повинен "шукати” інваліда для працевлаштування на підприємстві? Закон №875 ставить за обов’язок підприємству знайти і працевлаштувати інваліда. Як це здійснити на практиці? Стаття 18 Закону №875 говорить про те, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Інвалід може, але не зобов’язаний сам шукати собі місце роботи. А підприємство самостійно працевлаштовує в себе працівника, що одержав інвалідність на цьому підприємстві, з урахуванням професійних навичок, рекомендацій медико-соціальної експертизи та побажань самого працівника. Причому це не обов’язково має бути інвалідність у результаті нещасного випадку на виробництві. Закон ясно говорить: інвалідність сталася з працівником підприємства, а в результаті чого, не оговорюється. До зобов’язань підприємства входить створення робочих місць для працевлаштування інвалідів (у т.ч. і спеціальні місця), забезпечення умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, і надання працівникові-інвалідові всіх передбачених законодавством соціально-економічних гарантій.
Порядок працевлаштування інваліда на підприємстві оговорено у ст.181 Закону №875: інвалід, що не досяг пенсійного віку та бажає працювати, повинен зареєструватися як безробітний у службі зайнятості за місцем свого проживання. І вже служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), кваліфікаційних вимог і його побажань у межах тих вакансій, які подані підприємствами. Про це прямо говорить і Закон України від 06.10.05 №2961-IV "Про реабілітацію інвалідів в Україні” (далі - Закон №2961), ст.9 якого визначає основні повноваження Фонду. Центральний орган виконавчої влади Фонду організовує працевлаштування інвалідів через державну службу зайнятості, сприяє створенню робочих місць для них, у тому числі шляхом надання державної підтримки виробничій діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів;
Тобто підприємство повинне створити робочі місця і повідомити службу зайнятості про те, яку категорію інвалідів воно може прийняти на такі створені ним місця. А служба зайнятості вже направляє на ці створені підприємством робочі місця зареєстрованих у ній інвалідів з урахуванням їх побажань, рекомендацій МСЕК і професійних навичок.

Атестація робочого місця інваліда
Законом України від 14.10.92 №2694-ХІІ "Про охорону праці" (далі - Закон №2694) передбачено, що всі підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів з безпеки праці, що відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. Цю ж вимогу містить і КЗпП: підприємство зобов’язане організувати навчання, перекваліфікацію та працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, установити на їхнє прохання неповниний робочий день або неповний робочий тиждень і створити пільгові умови праці (ст.172 КЗпП).
Що означає "створити робоче місце для працевлаштування інваліда”? Закон №2961 дає визначення робочого місця: робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного чи тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях і спеціального робочого місця інваліда спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.
Зрозуміло, що робоче місце для інваліда необхідно створити з урахуванням дуже багатьох параметрів, що, в основному, залежать від ступеня обмеження фізичних можливостей прийнятого працівника. Якщо ви приймаєте на роботу офісного працівника з інвалідністю 3-ї групи, то, швидше за все, вам належить дотримуватися тільки рекомендацій з медичних показників його захворювання, а вимоги до його робочого місця нічим не будуть відрізнятися від загальних вимог, пропонованих до будь-якого офісного робочого місця. Це загальноприйняті санітарні норми (такі, як освітленість, загазованість тощо).
А якщо ви приймаєте на роботу інваліда із серйозними обмеженнями фізичних можливостей, то в цьому випадку варто передбачити наявність пристосувань, що допомагають такому працівникові адаптуватися до умов праці на підприємстві. Тут без спеціальних служб, які б спроектували й установили не місці такі пристосування, не обійтися.
"Готовність” робочого місця для працевлаштування інваліда перевіряється шляхом проведення його атестації. Чи всі робочі місця підлягають атестації? Очевидно, так. Про це прямо говорилося в попередній постанові КМУ від 03.05.95 №314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів” (далі - Постанова №314), скасованого Постановою №70, що поділила робочі місця на звичайні та спеціальні (п.2 Постанови №314):
Робочим місцем інваліда може бути: звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування; спеціалізоване робоче місце інваліда - робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), професійних навичок і знань інваліда. Це робоче місце може бути створено як на виробництві, так і вдома. КМУ, проте, для цілей атестації говорить тільки про робочі місця, вже не поділяючи їх на звичайні та спе-ціальні (п.3 Постанови №314):
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно … атестоване спеціальною комісією підприємства … і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
А тому що в Постанові №70 взагалі не згадується атестація робочого місця, то Мінпраці роз’ясняє це питання так (лист Мінпраці від 19.02.07 №341/19/71-07): атестація робочого місця для працевлаштування інваліда проводиться на загальних підставах відповідно до "Порядку проведення атестації робітників за умовами праці”, затвердженого постановою КМУ від 01.08.92 №442 (далі - Порядок №442).
Основною метою атестації є врегулювання питання реалізації права працівника на безпечні умови праці. Як організувати роботу з проведення атестації робочого місця, роз’яснено в "Методичних рекомендаціях з проведення атестації робочих місць за умовами праці”, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.92 №41 (далі - Рекомендації №41). Підприємству можна прийняти їх за аналог для атестації "свого” робочого місця для працевлаштування інваліда. Не варто тільки забувати, що Рекомендації №41 розроблені для атестації тих робочих місць, на яких технологічний процес, обладнання, використовувана сировина та матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Наведемо тільки загальні вимоги до проведення атестації робочого місця, використовуючи Рекомендації №41. А ви з цих загальних виберіть ті, які підходять під ваше конкретне робоче місце з урахуванням медичних показників прийнятого на роботу інваліда.
Отже, відповідно до Рекомендацій №41 атестація робочого місця передбачає, зокрема (п.1.4 Рекомендації №41):
1) дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, які проводять або санітарні лабораторії підприємства, або на договірній основі лабораторії територіальних епідеміологічних санстанцій (п.1.6 Рекомендацій №41);
2) комплексну оцінку виробничого середовища і характеру праці відповідно до вимог стандартів, санітарних норм і правил;
3) розробку заходів щодо оптимізації безпеки праці.
Витрати підприємства на виконання всіх робіт з атестації робочого місця, включаючи будь-які роботи з дослідження санітарно-гігієнічних норм і правил, розробку, проектування й облаштування (як самого робочого місця, так і підходів до нього), обладнання всіх побутових зручностей, необхідних для забезпечення працівника всіма необхідними для нормальної діяльності умовами, правомірно віднести на валові витрати підприємства (як віднести - напряму або через амортизацію, розглянемо в наступній публікації).
Нагадуємо про обов’язковість наявності "виправдувальних" документів (таких, як договори, акти виконаних робіт із зазначенням повного переліку виконаних робіт) при залученні до робіт сторонніх організацій. Якщо роботи з атестації проводяться силами підприємства, наказом по підприємству обумовлюється перелік проведених робіт, перелічуються служби підприємства, задіяні в розв’язанні цього питання, і всіма задіяними службами подаються звіти про виконану роботу.
Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на п’ять років (п.1.5 Рекомендацій №41).
Відповідно до Закону України від 06.10.05 №2961-IV "Про реабілітацію інвалідів в Україні” (далі - Закон №2961) інвалід працевлаштовується на підприємство з урахуванням індивідуальної програми реабілітації, що розробляється медико-соціальною експерт¬ною комісією (далі - МСЕК). Один екземпляр індивідуальної програми, складений за формою, затвердженою у встановленому порядку Міністерством охорони здоров’я (далі - МОЗ), підписаний керівником МСЕК і завірений її печаткою, знаходиться в інваліда.
Індивідуальна програма реабілітації є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями (ст.23 Закону №2961). На цьому наполягає і Мінпраці, відповідаючи на запитання, яким саме Законом на даний момент установлено механізм проведення атестації робочого місця для інваліда (п.6 листа Мінпраці та соціальної політики України і Фонду соціального захисту інвалідів від 28.02.07 №1/6-110).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 №1836 "Про реалізацію статті 181 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний (далі - інвалід), спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.

Прийняття на роботу інваліда
Інвалід повинен обов’язково працювати на основному місці роботи, тобто посаду, на яку він зараховується, необхідно передбачити штатним розкладом і до трудової книжки такого працівника внести відповідний запис про прийняття на роботу (ч.5 ст.19 Закону України від 21.03.91 №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон №875)). Підтвердженням того, що прийнятий працівник є інвалідом, є відповідні документи: копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності та копія пенсійного посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, виплачуваної замість пенсії, які повинні зберігатися в кадровій справі працівника.
Працівник повинен працювати на підприємстві на атестованому робочому місці.
Для організації та проведення атестації керівник видає наказ по підприємству, в якому (п.2.1 "Методичних рекомендацій з проведення атестації робочих місць за умовами праці”, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.92 №41, далі - Рекомендації №41):
1) визначає основні завдання атестації;
2) затверджує склад постійно діючої атестаційної комісії та визначає її повноваження;
3) встановлює строки і графік проведення робіт і взаємодію з організаціями експертизи праці та епідеміологічною санітарною службою;
4) оцінює проектні та науково-технічні можливості підприємства і необхідність залучення до розробки заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів спеціальних підприємств.
До складу атестаційної комісії входять головні фахівці, працівники відділу кадрів, праці та зарплати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, представники громадських організацій (п.2.2 Рекомендацій №41).
Після виконання всіх передбачених наказом заходів, робоче місце атестується атестаційною комісією. З результатами атестації необхідно ознайомити і працівника, зайнятого на такому робочому місці. Матеріали атестації є документами суворої звітності і повинні зберігатися на підприємстві протягом 50 років (п.п.6.8 і 6.9 Рекомендацій №41).
Документом, що підтверджує атестацію робочого місця інваліда, може служити "Карта умов праці” (додаток №2 до Рекомендацій №41).
Група інвалідності прийнятого на роботу інваліда значення не має (п.1 листа Мінпраці та соціального захисту населення і фонду соціального захисту інвалідів від 26.03.07 №1/6-172, далі - Лист №172).
Працівника-інваліда не обов’язково приймати на роботу з початку року (п.2 і п.3 Листа №172). Норма з працевлаштування інваліда вважається виконаною, якщо інвалід відпрацював на підприємстві шість місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу будуть відповідати цим шести місяцям звітного року відповідно до ч.2 п.3.2 "Інструкції зі статистики кількості працівників”, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.05 №286 (далі - Інструкція №286).
Частина 1 ст.56 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) припускає за згодою сторін трудового договору встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а відповідно до ст.172 КЗпП на прохання інваліда власник зобов’язаний установити йому неповний робочий день або неповний робочий тиждень і створити пільгові умови праці. Абзац 4 ст.18 Закону №875 дозволяє інвалідові, не спроможному працювати на підприємстві, працевлаштуватися за умови виконання роботи вдома.
Є ще один спосіб виконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інваліда - забезпечення роботою інвалідів на підприємствах громадської організації інвалідів через створення з таким підприємством господарських об’єднань з метою координації виробничої, наукової або іншої діяльності для розв’язання загальних економічних і соціальних завдань (ч.6 ст.19 Закону №875). Відповідно до частин 4 і 5 ст.118 і частини 3 ст.119 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) господарські об’єднання підприємств є юридичними особами, що діють на підставі установчого договору і/або уставу, та підлягають державній реєстрації. Процедура зарахування робочих місць до нормативу у госпоб’єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів, визначена "Порядком зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у норматив таких робочих місць у господарських об’єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів" затверджений постановою КМУ від 31.12.07 №70.

Дотації на створення робочих місць для інвалідів
Абзацем 8 ст.20 Закону №875 передбачено надання роботодавцеві цільової поворотної допомоги на строк до трьох років для створення робочого місця для працевлаштування інваліда.
Відповідно до ч.4 ст.181 Закону №875 Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості … у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Такий "Порядок надання дотації роботодавцеві за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості" затверджений КМУ постановою від 27.12.06 №1836 (далі - Порядок №1836) і визначає механізм надання роботодавцеві юридичній або фізичній особі (крім бюджетних і неприбуткових організацій) коштів на покриття витрат зі створення підприємством спеціального робочого місця.
На що варто звернути увагу.
1. Роботодавець повинен зареєструватися у Фонді соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) і в службі зайнятості як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
2. Кошти виділяються тільки на створення спеціальних робочих місць, визначення яких дане в п.2 Порядку №1836: спеціальне робоче місце для інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, які потребують здійснення додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо. Потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний (далі - інвалід), спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною про¬грамою реабілітації.
3. Дотація надається за умови, що з інвалідом, працевлаштованим на підприємство за направленням служби зайнятості, укладено трудовий договір, що не буде з ним розірваний з ініціативи роботодавця протягом двох років від дня працевлаштування.
Дотація надається роботодавцеві за місцем його реєстрації як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Порядок надання дотації та перелік надаваних документів наведено у п.6 Порядку №1836.
Фонд зайнятості укладає з роботодавцем договір про працевлаштування інваліда і надання дотації на створення для нього робочого місця, в якому вказуються дані інваліда, що приймається на роботу за направленням служби зайнятості (прізвище, ім’я, по батькові, адреса проживання, займана посада, порядок і розмір дотації, що перераховується). Також вказується розмір витрат на створення спеціального робочого місця (перелік виконуваних робіт, основного і додаткового обладнання, технічного оснащення), строк введення в експлуатацію спеціального робочого місця, дата прийняття інваліда на постійну роботу, відповідальність сторін за порушення договору.
Дотація на створення одного робочого місця видається підприємству в сумі, що не перевищує 40 мінімальних зарплат, які діють на момент укладання договору.
По закінченні дії договору роботодавець повертає Фонду зайнятості суму дотації, збільшену на індекс інфляції за весь період користування дотацією (абз.2 п.10 Порядку №1836).

Дотації на створення робочих місць для інвалідів
Статтею 181 Закону України від 21.03.91 №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачена можливість одержання підприємством позички на поворотній основі для створення спеціального робочого місця для працевлаштування інвалідів (далі - дотація), надаваної державною службою зайнятості (далі - служба зайнятості) за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд).
У випадку виконання підприємством нормативу створення робочих місць з працевлаштування інвалідів шляхом створення спеціального робочого місця за дотаційні кошти алгоритм дій підприємства виглядає так:
1. Підприємство, ухваливши рішення щодо прийняття на роботу інваліда на спеціальне робоче місце, самотужки або силами спеціальних служб на договірних засадах визначає всі заходи, які необхідно провести для того, щоб робоче місце, на яке планується прийняти інваліда, відповідало всім припустимим нормам і правилам.
2. Проаналізувавши інформацію про обладнання робочого місця, призначеного для роботи на ньому інваліда, служби підприємства визначають перелік необхідних для виконання робіт і матеріалів і складають кошторис витрат, необхідних для створення спеціального робочого місця.
3. Адміністрація підприємства аналізує майбутні витрати на обладнання робочого місця і приймає рішення провести всі або частину передбачених кошторисом робіт за рахунок дотації Фонду. Визначає розмір і строк надання такої дотації. Службі зайнятості надсилається лист зі згодою прийняти на роботу інваліда на спеціальне робоче місце з обґрунтованим проханням у наданні дотації.
4. Рішення про надання або відмову в наданні такої дотації приймається службою зайнятості за узгодженням з Фондом на підставі документів, надаваних підприємством разом з листом (п.п.4-6 "Порядка надання дотації роботодавцеві за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості”, затвердженого постановою КМУ від 27.12.06 №1836, далі - Порядок №1836):
1) довідки, виданої податковою інспекцією про відсутність у підприємства заборгованості перед бюджетом і державними фондами зі сплати податків і зборів;
2) довідки про те, що протягом останніх шести місяців не проводилася реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення штату за посадою, на яку приймається інвалід;
3) кошторис витрат на створення обумовленого в договорі спеціального робочого місця або місць, призначених для працевлаштування інвалідів;
4) техніко-економічне обґрунтування повернення дотації по закінченні договору.
Причому роботодавець, у якого чисельність штатних працівників менше 8 чоловік, також може одержати дотацію (питання 1 листа Мінпраці та соціальної політики України і Фонду соціального захисту інвалідів від 08.05.07 №1/5-413, далі - Лист №413).
5.Якщо службою зайнятості прийняте позитивне рішення про одержання підприємством дотації, то з підприємством укладається договір про працевлаштування інваліда, в якому зазначено розмір витрат на створення спеціального робочого місця з переліком виконуваних робіт, основного і додаткового обладнання, технічного оснащення.
Тепер відповідно до затвердженого кошторису необхідно обладнати спеціальне робоче місце, на яке буде працевлаштовано інваліда. На підставі кошторису підприємство самотужки або за допомогою сторонніх організацій проводить всі необхідні роботи. Результатом того, що робоче місце готове до прийняття інваліда, є те, що таке робоче місце атестується атестаційною комісією підприємства.
Інваліда необхідно прийняти на роботу на атестоване робоче місце. Тому в договорі зі службою зайнятості і вказується конкретно строк введення в експлуатацію спеціального робочого місця і дата прийняття інваліда на постійну роботу.

Витрати на створення спеціального робочого місця
Розглянемо, як підприємству відобразити отриману дотацію в бухгалтерському і податковому обліку.
У податковому обліку у підприємства, що працює на загальній системі оподаткування, отримана дотація збільшує валові доходи підприємства на підставі останнього абзацу пп.4.1.6 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства” (далі - Закон №334) і включається до складу доходу від інших джерел: суми дотацій і субсидій з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.
Для підприємства - платника єдиного податку також все начебто ясно. Абзац 5 п.1 Указу Президента України від 03.07.98 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі - Указ №727) прямо говорить про те, що
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Тобто отримана підприємством дотація не оподатковується єдиним податком. З цим згодна і ДПАУ, правда щодо дотації на створення робочих місць для працевлаштування безробітних (консультація в "Віснику податкової служби" за листопад 2004 року №42 (324) с.43). Як завжди є і протилежна думка ДПАУ, що стосується поворотної фінансової допомоги (а дотація видається підприємству на поворотній основі). І в цьому випадку ДПАУ вважає, що таку допомогу підприємство повинне враховувати в складі позареалізаційних доходів як виручку від інших операцій і оподатковувати єдиним податком (консультація у "Віснику податкової служби” лютий 2006 року №7 (386) с.50). Але з такою думкою ДПАУ не згодний Держкомпідприємництва (листи від 28.10.04 №7489, від 13.09.06 №6645 і від 12.12.06 №8939). Наша думка також збігається з вимогами абзацу 5 п.1 Указу №727 і думкою Держкомпідприємництва: дотація не оподатковується єдиним податком.

Далі буде.

Категорія: Правознавство | Переглядів: 1370 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**