Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Четвер, 28.03.2024, 10:44
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [65]
Правові новини [216]
Правознавство [144]
Адвокатура [101]
Кримінал [84]
Консультація [75]
Судова медицина [21]
Країна глухих [105]
Адміністратор [10]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Посилання
Довідник
 
Головна » 2013 » Липень » 8 » Провідник країною глухих
21:00
Провідник країною глухих

З трьох діток у її сім’ї не чують двоє. Вона знає, що деякі глухонімі хочуть покінчити життя самогубством
Після народження Тіни мама кілька років навіть не здогадувалася, що донька не чує. Довідавшись про страшну ваду своєї кровинки, Ніна Іванівна Гончарова зібрала волю в кулак і почала вчити дитину говорити.
Через два роки Ніна Іванівна народила абсолютно здорового хлопчика Артема, а ще через чотири на світ з‘явилася Оленка. Вона, на жаль, теж не чула…
А Тіна все-таки навчилася розмовляти. Вона закінчила вуз із хорошими оцінками і влаштувалася на роботу. Тепер Тіна вчить спілкуватися свою сестру. Вона - її провідник у нашому світі та провідник тих людей, які чують, країною глухих.

Мама не вірила, що донька не чує
25-річна Валентина (всі називають її Тіна) Гончарова - корінна лучанка.
-Коли я народилася, мама не знала, що не чую, - каже Тіна. - Але одного разу у хаті щось гучно впало, а я не зреагувала. Мама запідозрила щось неладне, але на сам випадок так і не звернула особливої уваги.
Однак у дитячому садочку відразу помітили, що маля не чує. Жінка не хотіла в це вірити. Але і лікарі підтвердили слова педагогів.
-Для мами така новина була шокуючою, - говорить Тіна. - Окрім того, медики сказали, що, можливо, я ніколи не буду говорити, а тому навчатися повинна лише у Володимир-Волинській школі для глухонімих. Мама не хотіла, аби я зазнала інтернатського життя. Вона взяла себе в руки і почала сама вчити мене говорити. Мама у мене вчителька зарубіжної літератури, але їй було набагато важче займатися зі мною одною, аніж з багатьма дітьми в школі.
Через кілька років після народження Тіни Ніна Іванівна вирішила випробувати долю і народити ще одну дитину. Так у сім’ї Гончарових з’явився Артем. Хлопчик чув.
-Мама подумала, що така вада тільки у мене, а тому й завагітніла утретє. Про те, що моя сестра Оленка практично не чує, вона довідалася ще в пологовому будинку, - продовжує Тіна. - Пам’ятаю, коли я була в першому чи другому класі, мама, плачучи, прийшла в школу з дитиною на руках. Тоді я ще не вміла добре говорити і спитала пошепки, що трапилося. По маминих губах прочитала, що сестра теж не чує…
-Раніше у нашій родині тих, хто слабо чує, не було, - додає Тіна. - Медики спочатку думали, що таке ускладнення могли дати антибіотики. А один із лікарів сказав, що у мене та сестри при пологах прищемили слухові нерви.
-Одного дня я прокинулася від шарудіння у вухах, - згадує Тіна. - Почула якийсь шум, торкнувшись пальцем вуха. Я зняла слуховий апарат і мені здалося, що чую. Але це тривало недовго. Через кілька днів мені знову довелося його надіти. Однак не всі глухонімі можуть користуватися слуховим апаратом. Якщо його надіваєш вперше, то чути незвичні звуки, слова людей віддаються луною, а вуха та голова починають боліти. Зараз слухові апарати якісніші, аніж кілька років тому, але коштують такі медичні прилади дорого.

Закінчила вуз на п’ятірки
З Тіною індивідуально займалася логопед. Якось вона попросила дівчинку намалювати хмаринку, дощик та калюжу. І, побачивши дитячу картинку, порадила мамі Тіни віддати її у художню школу.
-Спочатку дуже важко було малювати, - розповідає дівчина, - адже я не чула, а тому й не розуміла, як правильно класти на папір мазки. Правда вчителі були зажди терплячі до мене. Паралельно із художньою навчалася у звичайній школі. Мене не хотіли туди брати, мама ледве впросила, аби дирекція змінила своє рішення. Перша вчителька спілкувалася зі мною дуже повільно і голосно. Завдяки мамі та бабусі й навчилася читати по губах.
Після закінчення школи Тіна вступила до Луцького політехнічного інституту на факультет дизайну. На перших курсах дівчина ніяк не могла звикнути до ритму навчання, адже на лекціях вона практично нічого не чула. І у той час, коли її одногрупники слухали викладачів, Тіна опановувала навчальний матеріал самотужки у читалці та за конспектами студентів. А от пари рисунка та живопису не пропускала. З цими предметами було легше, адже хорошу базу дала художня школа. У заліковці Тіни за п’ятий курс університету - самі п’ятірки.
Однак навіть хороші знання та здібності до малювання не стали переконливими аргументами, аби дівчину взяли на роботу. Головна перепона при працевлаштуванні - Тіна погано чула. Потенційним роботодавцям було байдуже, що Тіна вже навчилася розуміти практично кожне слово та гарно говорити.
З допомогою добрих людей Тіні врешті вдалося влаштуватися дизайнером у видавництво “Вежа”, що діє при Волинському державному університеті імені Лесі Українки. На комп’ютері вона створює титульні сторінки для підручників та посібників, розробляє дизайн для різноманітних запрошень та візиток.

"Ми розмовляємо з сестрою жестами"
19-річна сестра Тіни Оленка - другокурсниця Інституту мистецтв ВДУ ім.Лесі Українки.
-Щовечора з сестричкою спілкуємося жестами, - каже Тіна.- Вона чує гірше за мене, однак я намагаюся її навчити вимовляти деякі слова. Ми дуже переживали, куди ж Оленка зможе поступити. Зупинили свій вибір на училищі мистецтв, а як запасний варіант обрали ВДУ. Ми з мамою готували її до диктанту. Людям, які слабо чують, дуже складно писати диктанти, адже ти ніби й чуєш, що людина щось каже, але суті не розумієш. Тому потрібно говорити до таких людей дуже повільно, аби вони змогли прочитати по губах. В іншому ж випадку вони вловлюватимуть окремі слова, вирвані з контексту. Коли Оленка поступала в училище культури, мене взяли перекладачем для неї. Згідно із результатами вступних іспитів, сестру прийняли відразу на другий курс, на державну форму навчання. Це було справжнє свято для нашої сім’ї. Того ж року Оленка здала вступні екзамени з живопису, рисунка, диктанту на відмінно і у ВДУ.

Глухонімі спілкуються через мобільник
За словами Тіни, деякі слабочуючі та глухонімі діти навчаються в художній школі. Більшість своїх друзів вони знаходять в Громадській організації глухих.
-Але в організації дуже маленьке приміщення, а охочих поспілкуватися дуже багато, - зітхає Тіна.
Раз на тиждень, у неділю, молоді люди з вадами слуху збираються у приміщенні організації глухонімих. Там для них організовують дозвілля, концерти за участю членів організації глухих, дискотеки. Виявляється, слабочуючі таки танцюють: вони відчувають вібрацію повітря при гучному звукові і рухаються у ритм цій вібрації.
При громадській організації глухих діє і спортивна секція, і художня самодіяльність. Слабочуючі часто виступають під фонограму, пояснюючи текст пісні жестами.
Але ці люди практично залишаються поза нашим світом, світом здорових людей.
-Коли я була вожатою в одному із релігійних таборів у баптистів, то довідалася дуже багато нового про глухонімих та слабочуючих, - каже Тіна. - Насправді вони знають мало слів, а тому часто компліменти чи жарти сприймають як образу на свою адресу. Вони слідкують за мімікою людини. Тому доводилося пояснювати кожне слово і змушувати ці нові слова вивчати. Але багато з таких людей навіть не можуть запам’ятати, на якій вулиці живуть. А правильним способом життя глухонімі та слабочуючі вважають такий, який бачать по телевізору.
Останніх кілька років людям з вадами слуху усе-таки легше вступити в інститут. Приміром у ВДУ зараз навчається троє слабочуючих дівчат. Але, на жаль, дуже мало з тих, хто вчиться, отримують економічну освіту. Більшість глухонімих дівчат працюють на швейних фабриках, дехто - кухарем, а хлопці - малярами, штукатурами, столярами чи зубопротезистами. Із замовниками у таких випадках, як правило, вони спілкуються через записки.
Чи не найголовнішим засобом зв’язку для глухонімих є мобільник (адже за посередництвом звичайного телефону вони спілкуватися не можуть): слабочуючі пишуть одне одному СМС. Однак потрібно добряче подумати, аби зрозуміти суть їхнього повідомлення. Бо, як це не прикро, але багато глухонімих не вміють правильно побудувати речення. Розуміють одне одного вони і за допомогою сигналів через стільниковий зв’язок. Наприклад слово “Так” - це три короткі гудки мобільника, “Ні” - два гудки. Якщо потрібно домовитися про зустріч, то надсилають одне одному символічні картинки. Приміром футбольний м’яч означає “Ходімо на футбол”.
-Неодноразово глухонімі люди кажуть, що хочуть покінчити життя самогубством, - зі смутком в голосі говорить Тіна. - І коли я запитувала про причини, які спонукають їх до цього, чула: “Ми не знаємо, що робити після школи, у нас немає в житті мети”.

О.Максим’як

 

Категорія: Країна глухих | Переглядів: 1115 | Додав: jurist | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Меню співзасновника
 
 
Посилання
Новини
Події
Кіно з субтитрами
Календар
«  Липень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 98
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**