 Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно (стаття 59 Конституції України).
Незважаючи на закріплення у Конституції України положень, які гарантують громадянам право на безоплатну правову допомогу, порядок та механізм її надання був визначений лише у зв'язку з прийняттям Закону України "Про безоплатну правову допомогу” від 02.06.2011 р. №3460-VI (далі Закон).
Розробка та ухвалення зазначеного Закону здійснені на виконання Концепції формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, схваленої Указом Президента України від 09.06.2006 р. №509/2006.
Положення Закону визначають зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, а також державні гарантії щодо її надання.
Правова допомога у контексті Закону передбачає надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення.
Відповідно до статті 5 Закону безоплатна правова допомога будується на принципах верховенства права, законності, доступності безоплатної правової допомоги, забезпечення якості безоплатної правової допомоги, гарантованого державного фінансування.
Закон передбачає два рівні надання безоплатної правової допомоги:
-первинну;
-вторинну.
Згідно із статтею 7 Закону безоплатна первинна правова допомога полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
А відповідно до статті 13 Закону безоплатна вторинна правова допомога полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Безоплатна первинна правова допомога включає:
-надання правової інформації;
-надання консультацій і роз’яснень з правових питань;
-складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних);
-надання допомоги в забезпеченні доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги та медіації.
Безоплатна вторинна правова допомога включає:
-захист від обвинувачення;
-здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
-складення документів процесуального характеру.
Суб’єктами отримання безоплатної правової допомоги є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, у тому числі біженці та інші категорії осіб.
Надання первинної правової допомоги забезпечують органи виконавчої влади та місцевого самоврядування - з питань, що належать до їх компетенції, а також утворені ними спеціалізовані установи та залучені фізичні і юридичні особи приватного права.
Для одержання цього виду допомоги особа має надіслати поштою або подати особисто до відповідного органу письмове звернення.
Суб’єкт надання безоплатної правової допомоги протягом 30 календарних днів має надати відповідну послугу заявникові. Якщо у зверненні міститься прохання лише про надання правової інформації, то відповідна інформація надається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання звернення.
У разі коли питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органу, до якого воно надійшло, таке звернення переадресовується у п’ятиденний строк до уповноваженого органу, про що повідомляється особа, яка подала звернення.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу, мають лише деякі категорії осіб, визначені Законом:
-малозабезпечені особи;
-особи, для яких право на безоплатну правову допомогу закріплено в законодавстві.
Положення Закону встановлюють право на безоплатну вторинну допомогу осіб, середньомісячний сукупний дохід сім’ї яких нижчий суми прожиткового мінімуму (на сьогоднішній день, відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік” прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць складає з 01.01.2013 - 1108 грн., з 01.12.2013р. - 1176 гривень) та інвалідам, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
Особами для яких право на безоплатну вторинну правову допомогу закріплено в законодавстві є:
-особи, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт (статті 32, 260-263 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
-особи, підозрювані у вчиненні злочину (стаття 42 Кримінального-процесуального кодексу України);
-особи, які затримані органами дізнання та слідства (стаття 12 КПК України);
-особи, до яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою (стаття 183 КПК України);
-особи, у справах яких відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов'язковою (стаття 52 КПК України).
А також:
-діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім`ї та безпритульні діти;
-особи, щодо яких вирішується питання про надання статусу біженця та у разі оскарження рішення щодо статусу біженця;
-ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
-особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
-особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;
-особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання її недієздатною чи поновлення її цивільної дієздатності;
-особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
-особи, реабілітовані відповідно до законодавства України.
Надання вторинної правової допомоги здійснюють:
-утворені при головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Центр);
-адвокати, відібрані на конкурсній основі та включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом;
-адвокати, відібрані на конкурсній основі та включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.
Зазначені Центри організовують надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема розглядають звернення та приймають рішення про надання (чи відмову в наданні) відповідної допомоги, забезпечують складення процесуальних документів за зверненням суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу та участь захисника у передбачених законодавством випадках, а також укладають контракти (договори) з адвокатами, включеними до відповідного реєстру адвокатів.
Звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги подаються особами, які досягли повноліття, до Центру або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
У випадку, коли особа звертається безпосередньо до Центру, він зобов'язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання чи відмову у наданні відповідної правової допомоги.
Якщо ж особа подає звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги до територіального органу юстиції, то такий орган повинен протягом трьох днів з дня подання звернення надіслати його до Центру. У свою чергу Центр зобов'язаний протягом семи днів з дня отримання звернення прийняти рішення щодо надання або відмову у наданні правової допомоги.
Для осіб, яких затримано (тримання під вартою, адміністративне затримання, адміністративний арешт, затримання за підозрою у вчиненні злочину) встановлено спеціальний порядок звернення для надання безоплатної вторинної правової допомоги.
У разі звернення таких осіб за наданням безоплатної вторинної правової допомоги або надходження інформації про затриманих осіб Центр зобов'язаний прийняти рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги з моменту затримання особи.
Закон України про безоплатну правову допомогу
|
