З 01 липня 2020 року набирає чинності закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII

Поняття кримінального проступку

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Отже, кримінальні проступки відмежовуються від злочинів за видом та мірою покарання.
Щодо кримінальних проступків діє глава 25 Кримінального процесуального кодексу України "Особливості досудового розслідування кримінальних проступків".

Нижче наводжу повний перелік кримінальних проступків, який повинен почати діяти з 01 липня 2020 року:
- умисне легке тілесне ушкодження (ч.1, 2 ст.125 КК України);
- побої та мордування (тільки ч.1 ст.126 КК України);
- погроза вбивством (тільки ч.1 ст.129 КК України);
- розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст.132 КК України);
- примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи (ч.4 ст.134 КК України);
- ненадання допомоги хворому медичним працівником (тільки ч.1 ст.139 КК України);
- насильницьке донорство (тільки ч.1 ст.144 КК України);
- незаконне розголошення лікарської таємниці (ст.145 КК України);
- експлуатація дітей (тільки ч.1 ст.150 КК України);
- примушування до вступу в статевий зв'язок (тільки ч.1, 2 ст.154 КК України);
- порушення таємниці голосування (тільки ч.1 ст.159 КК України);
- підкуп виборця, учасника референдуму (тільки ч.1 ст.160 КК України);
- порушення недоторканості житла (тільки ч.1 ст.162 КК України);
- порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (тільки ч.1 ст.163 КК України);
- ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст.164 КК України);
- ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (ст.165 КК України);
- розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (тільки ч.1 ст.168 КК України);
- перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст.171 КК України);
- грубе порушення законодавства про працю (тільки ч.1 ст.172 КК України);
- грубе порушення угоди про працю (ст.173 КК України);
- примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст.174 КК України);
- невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (ст.175 КК України);
- порушення недоторканності приватного життя (тільки ч.1 ст.182 КК України);
- порушення права на отримання освіти (тільки ч.1 ст.183 КК України);
- порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст.184 КК України);
- крадіжка (тільки ч.1 ст.185 КК України);
- викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (тільки ч.1 ст.188-1 КК України);
- шахрайство (тільки ч.1 ст.190 КК України);
- заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст.192 КК України);
- незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст.193 КК України);
- погроза знищення майна (ст.195 КК України);
- самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (тільки ч.1 ст.197-1 КК України);
- умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (тільки ч.1 ст.209-1 КК України);
- порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (тільки ч.1 ст.213 КК України);
- розголошення комерційної або банківської таємниці (ст.232 КК України);
- незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (тільки ч.1 ст.239-1 КК України);
- незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (тільки ч.1 ст.239-2 КК України);
- порушення законодавства про континентальний шельф України (тільки ч.2 ст.244 КК України);
- порушення законодавства про захист рослин (ст.247 КК України);
- незаконне полювання (тільки ч.1 ст.248 КК України);
- незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (тільки ч.1 ст.249 КК України);
- умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (тільки ч.1 ст.252 КК України);
- проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (тільки ч.1 ст.252 КК України);
- безгосподарське використання земель (тільки ч.1 ст.254 КК України);
- незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (тільки ч.1 ст.268 КК України);
- порушення вимог законодавства про охорону праці (тільки ч.1 ст.271 КК України);
- порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (тільки ч.1 ст.272 КК України);
- порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (тільки ч.1 ст.275 КК України);
- порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (тільки ч.1 ст.276 КК України);
- блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (тільки ч.1 ст.279 КК України);
- примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків (тільки ч.1 ст.280 КК України);
- порушення правил повітряних польотів (тільки ч.1 ст.281 КК України);
- порушення правил використання повітряного простору (тільки ч.1 ст.282 КК України);
- самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (тільки ч.1 ст.283 КК України);
- ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха (ст.284 КК України);
- неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден (ст.285 КК України);
- керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (ст.286-1 КК України);
- знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу (ст.290 КК України);
- групове порушення громадського порядку (ст.293 КК України);
- заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку (ст.295 КК України);
- хуліганство (тільки ч.1 ст.296 КК України);
- незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини (тільки ч.1 ст.298 КК України);
- знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду (тільки ч.1 ст.298-1 КК України);
- жорстоке поводження з тваринами (тільки ч.1 ст.299 КК України);
- створення або утримання місць розпусти і звідництво (тільки ч.1 ст.303 КК України);
- незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (тільки ч.1 ст.309 КК України);
- посів або вирощування снотворного маку чи конопель (тільки ч.1 ст.310 КК України);
- незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (тільки ч.1 ст.311 КК Укранїни);
- незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (тільки ч.1 ст.319 КК України);
- спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (тільки ч.1 ст.323 КК України);
- ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (ст.335 КК України);
- ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст.337 КК України);
- незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні (ст.339 КК України);
- опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (тільки ч.1 ст.342 КК України);
- втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця (ст.343 КК України);
- погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (тільки ч.1 ст.350 КК України);
- перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради (ст.351 КК України);
- перешкоджання діяльності Рахункової палати, члена Рахункової палати (ст.351-1 КК України);
- перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ст.351-2 КК України);
- самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (тільки ч.1 ст.353 КК України);
- примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (тільки ч.1 ст.355 КК України);
- самоправство (ст.356 КК України);
- викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (тільки ч.1 ст.357 КК України);
- підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (тільки ч.1, 2, 4 ст.358 КК України);
- умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі (тільки ч.1 ст.360 КК України);
- завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою (тільки ч.1 ст.371 КК України);
- розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (тільки ч.1 ст.381 КК України);
- введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (тільки ч.1 ст.384 КК України);
- відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків (ст.385 КК України);
- перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку (ст.386 КК України);
- розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування (ст.387 КК України);
- ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст.389 КК України);
- умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості (ст.389-1 КК України);
- невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників (ст.390-1 КК України);
- порушення правил адміністративного нагляду (ст.395 КК України);
- втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст.397 КК України);
- представництво в суді без повноважень (ст.400-1 КК України);
- необережне знищення або пошкодження військового майна (тільки ч.1 ст.412 КК України);
- незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала (ст.445 КК України).

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства внутрішніх справ України 20.05.2020 № 405
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2020 за № 491/34774

ПОЛОЖЕННЯ
про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України

I. Загальні положення
1. Підрозділи дізнання органів Національної поліції України (далі - підрозділи дізнання) здійснюють досудове розслідування кримінальних проступків, віднесених до підслідності органів Національної поліції України, у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України).
Дізнання здійснюють також працівники поліції інших підрозділів органів Національної поліції України, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
2. Підрозділи дізнання є структурними підрозділами центрального органу управління поліції, її територіальних органів - головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, областях та м.Києві (далі - ГУНП), територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП (далі - територіальні підрозділи поліції).
Підрозділами дізнання є:
- Управління дізнання Національної поліції України (далі - Управління дізнання);
- відділи (сектори) дізнання ГУНП;
- відділи (сектори) дізнання територіальних (відокремлених) підрозділів поліції (далі - відділи (сектори) дізнання територіальних підрозділів поліції).
Працівники поліції інших підрозділів органів Національної поліції України, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків, підпорядковуються з питань здійснення дізнання начальникові підрозділу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівникові органу досудового розслідування в межах юрисдикції територіального підрозділу поліції.
3. Правову основу діяльності підрозділів дізнання становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України ''Про Національну поліцію'', а також видані відповідно до них акти Міністерства внутрішніх справ України, інші нормативно-правові акти з питань організації досудового розслідування.
4. Перевірку стану та результатів діяльності підрозділів дізнання здійснюють в установленому порядку працівники підрозділів дізнання вищого рівня.

II. Завдання підрозділів дізнання
1. На підрозділи дізнання покладаються такі завдання:
- захист особи, суспільства та держави від кримінальних проступків;
- охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження;
- забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних проступків, віднесених до підслідності органів Національної поліції України;
- забезпечення відшкодування фізичним і юридичним особам шкоди, заподіяної кримінальними проступками;
- виявлення причин і умов, які сприяють учиненню кримінальних проступків, і вжиття заходів щодо їх усунення.
2. Дізнавачі підрозділів дізнання зобов’язані вживати всіх передбачених законодавством заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування кримінальних проступків.
3. На підрозділи дізнання можуть бути покладені й інші завдання, визначені законодавством України.

III. Основні функції підрозділів дізнання
1. Підрозділи дізнання відповідно до покладених на них завдань виконують такі функції:
- усебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального проступку, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставин, що пом’якшують чи обтяжують їх покарання, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і обґрунтованих процесуальних рішень;
- аналіз практики досудового розслідування кримінальних проступків, організації і результатів діяльності дізнавачів, унесення на основі цього в установленому порядку пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності підрозділів дізнання;
- вжиття заходів з підвищення якості дізнання і дотримання його строків;
- вивчення, узагальнення позитивного досвіду дізнання, упровадження його в практику підрозділів дізнання, розроблення сучасних методик розслідування окремих видів кримінальних проступків;
- організація взаємодії підрозділів дізнання з іншими підрозділами Національної поліції, слідчими та детективами інших правоохоронних органів, суб’єктами, що здійснюють судово-експертну діяльність, підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
- вивчення практики застосування дізнавачами норм права і розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства України;
- забезпечення підбору, розстановки і виховання кадрів для підрозділів дізнання, підвищення їх кваліфікації та професійної майстерності;
- організація відповідно до законодавства України розгляду і вирішення звернень громадян, які надходять у зв’язку з проведенням дізнання.
2. На підрозділи дізнання можуть бути покладені й інші функції, передбачені законодавством України.

IV. Повноваження керівників підрозділів дізнання
1. Начальник Управління дізнання, начальники відділів (секторів) дізнання ГУНП, відділів (секторів) дізнання територіальних підрозділів поліції, виконують повноваження керівника органу дізнання, визначеного кримінальним процесуальним законодавством, є відповідальними за організацію роботи в підрозділі дізнання, стан досудового розслідування кримінальних проступків, виконання інших завдань підпорядкованих підрозділів дізнання.
2. Начальник Управління дізнання:
- здійснює організаційне і методичне забезпечення діяльності підрозділів дізнання Національної поліції України з розкриття та розслідування кримінальних проступків;
- організовує в установленому порядку заслуховування керівників відділів (секторів) дізнання ГУНП з питань службової діяльності підрозділів дізнання відділів (секторів) ГУНП та територіальних підрозділів поліції, у тому числі стану взаємодії між дізнавачами та оперативними підрозділами в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні; за наявності підстав ініціює в установленому порядку питання про проведення службового розслідування, уживає інших заходів щодо усунення порушень вимог законодавства;
- ознайомлюється з матеріалами дізнання, дає в них дізнавачам письмові вказівки, що не суперечать рішенням та вказівкам прокурора;
- організовує в установленому порядку вивчення стану досудового розслідування кримінальних проступків;
- організовує розгляд та вирішення в установленому законодавством порядку запитів і звернень, що надійшли до Управління дізнання, у зв’язку з проведенням дізнавачами досудового розслідування.
3. Начальник відділу (сектору) дізнання ГУНП:
- організовує здійснення підрозділом дізнання ГУНП досудового розслідування кримінальних проступків, віднесених до підслідності органів Національної поліції України;
- надає практичну і методичну допомогу підрозділам дізнання територіальних підрозділів поліції в організації їх діяльності, здійснює перевірку їх роботи; - розробляє та вживає заходів з підвищення ефективності роботи дізнавачів, усуває наявні недоліки;
- організовує заслуховування керівників підрозділів дізнання територіальних підрозділів поліції з питань службової діяльності підрозділів дізнання, у тому числі стану взаємодії між дізнавачами та оперативними підрозділами ГУНП у запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні; за наявності підстав ініціює в установленому порядку питання щодо проведення службового розслідування; уживає інших заходів щодо усунення порушень дізнавачами вимог законодавства;
- викликає в установленому порядку до відділу (сектору) дізнання ГУНП для заслуховування стану досудового розслідування кримінальних проступків працівників дізнання територіальних підрозділів поліції;
- ознайомлюється з матеріалами дізнання, дає в кримінальних провадженнях письмові вказівки дізнавачам, що не суперечать рішенням та вказівкам прокурора;
- відсторонює дізнавача від проведення дізнання, призначає іншого дізнавача за наявності підстав, передбачених КПК України, або порушує клопотання перед органами прокуратури відповідного рівня про передачу кримінального провадження до іншого підрозділу дізнання;
- організовує та забезпечує взаємодію дізнавачів підрозділів дізнання з іншими підрозділами Національної поліції, слідчими та детективами інших правоохоронних органів, суб’єктами, що здійснюють судово-експертну діяльність, підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
- аналізує діяльність підрозділів дізнання ГУНП і територіальних підрозділів поліції, здійснює розроблення та вжиття заходів, спрямованих на вдосконалення організації досудового розслідування кримінальних проступків, підвищення якості дізнання та скорочення його строків, забезпечення законності під час здійснення дізнання, відшкодування збитків, завданих кримінальними проступками;
- забезпечує достовірність звітності та облік даних про характер, обсяг і результати роботи підрозділів дізнання ГУНП і територіальних підрозділів поліції та працівників поліції інших підрозділів органів Національної поліції України, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків у межах територіальної юрисдикції ГУНП;
- організовує розгляд та вирішення в установленому законодавством порядку запитів і звернень, що надійшли до відділу (сектору) дізнання ГУНП, у зв’язку з проведенням дізнавачами досудового розслідування кримінальних проступків.
4. Начальник відділу (сектору) дізнання територіального підрозділу поліції:
- керує діяльністю відділу (сектору) дізнання територіального підрозділу поліції та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, додержання дізнавачами вимог законодавства України;
- організовує та забезпечує постійний моніторинг стану оперативної обстановки на території обслуговування й реагування на її зміни;
- забезпечує в межах компетенції взаємодію відділу (сектору) дізнання територіального підрозділу поліції та підрозділів оперативно-технічних заходів ГУНП щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених частиною другою статті 264 та статтею 268 КПК України, оперативними підрозділами ГУНП та міжрегіональними територіальними органами поліції; забезпечує ефективне використання дізнавачами оперативної інформації під час досудового розслідування кримінальних проступків, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду;
- організовує та забезпечує взаємодію дізнавачів з іншими підрозділами Національної поліції, слідчими та детективами інших правоохоронних органів, суб’єктами, що здійснюють судово-експертну діяльність, підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
- заслуховує на оперативних нарадах звіти з питань розслідування кримінальних проступків працівників відділу (сектору) дізнання територіального підрозділу поліції та інших працівників поліції, уповноважених на здійснення дізнання, уживає заходів щодо усунення недоліків дізнання;
- установлює спеціалізацію дізнавачів у розслідуванні кримінальних проступків окремих категорій;
- у разі встановлення в розпочатому дізнавачем кримінальному провадженні ознак злочину, негайно повідомляє про це керівника органу досудового розслідування відповідного територіального підрозділу поліції з метою вирішення в установленому законодавством порядку питання про визначення підслідності злочину, а в разі встановлення, що кримінальний проступок учинив неповнолітній,- визначає дізнавача, спеціально уповноваженого на здійснення дізнання щодо неповнолітніх;
- розглядає заяви і повідомлення про кримінальні проступки, що надходять до територіального підрозділу поліції, а також інші матеріали про кримінальні проступки, виявлені працівниками поліції, і забезпечує невідкладне, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення дізнавачами відповідних відомостей про кримінальні проступки до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування;
- забезпечує чергування дізнавачів у складі слідчо-оперативних груп для їх виїзду на місце події за заявами і повідомленнями про кримінальні проступки;
- вивчає кримінальні провадження і надає дізнавачам письмові вказівки, що не суперечать рішенням та вказівкам прокурора, контролює їх виконання;
- здійснює контроль за своєчасністю та повнотою внесення дізнавачами відомостей до ЄРДР, відповідністю даних про попередню правову кваліфікацію кримінальних проступків матеріалам кримінального провадження; достовірністю даних про результати розслідування у кримінальних провадженнях та про їх рух, об’єктивністю відображення відомостей в ЄРДР і звітах про результати роботи органів досудового розслідування; своєчасністю здачі до архіву підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення закритих кримінальних проваджень;
- заслуховує дізнавачів, інших працівників поліції, уповноважених на проведення дізнання, з питань досудового розслідування кримінальних проступків;
- запобігає фактам утручання в процесуальну діяльність дізнавачів осіб, що не мають на те законних повноважень, уживає заходи щодо припинення утручання в процесуальну діяльність дізнавачів;
- забезпечує контроль за своєчасним повідомленням районним (міським) військовим комісаріатам про призовників і військовослужбовців, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального проступку, у порядку і строки, визначені пунктом 61 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року № 921;
- щокварталу організовує перевірки стану та умов зберігання вилучених у кримінальному провадженні речових доказів і документів та забезпечує контроль за правильністю ведення документів по їх прийому, обліку, передачі;
- забезпечує достовірність звітності та обліку даних про характер, обсяг і результати роботи відділу (сектору) дізнання територіального підрозділу поліції та працівників поліції інших підрозділів органів Національної поліції України, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків, у межах юрисдикції територіального підрозділу поліції, у складі якого діє підрозділ дізнання;
- розглядає документи, які надійшли від органів прокуратури та суду, з питань здійснення дізнання;
- організовує розгляд та вирішення в установленому законодавством порядку запитів та звернень, що надійшли у зв’язку з проведенням дізнавачами досудового розслідування кримінальних проступків.

V. Права і обов’язки дізнавачів
1. Дізнавач - службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції України або уповноважена особа іншого підрозділу поліції, яка уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
Про уповноваження працівника поліції іншого підрозділу здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків Головою Національної поліції України, начальниками ГУНП, начальниками відповідних територіальних підрозділів поліції, або особами, які виконують їх обов’язки, видається наказ. Засвідчена в установленому порядку копія наказу про уповноваження працівника поліції здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків надсилається до органу прокуратури відповідного рівня для внесення адміністраторами ЄРДР відповідних відомостей про реєстратора до довідника організаційної структури ЄРДР і надання працівнику поліції, уповноваженому здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків, доступу до ЄРДР.
2. Під час досудового розслідування кримінальних проступків дізнавач самостійно приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли закон передбачає прийняття (ухвалення) рішення слідчого судді, суду чи згоду прокурора, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.
3. Під час здійснення дізнання дізнавач зобов’язаний:
- дотримуватися вимог Конституції України, КПК України та законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та інших нормативно-правових актів з питань досудового розслідування;
- забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних проступків у межах строків установлених КПК України;
- виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі;
забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження;
- не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу таємницю, що охороняється законом, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті під час розслідування кримінальних проступків;
- не вчиняти будь-яких дій, які можуть викликати сумнів у його об’єктивності та неупередженості;
- у разі наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК України, заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні в порядку, визначеному статтею 80 КПК України.
4. Службові особи органів та підрозділів поліції, крім безпосередніх керівників підрозділів дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівників органів досудового розслідування, які діють у межах повноважень, визначених КПК України, не можуть мати доступу до матеріалів кримінальних проваджень, витребовувати їх у дізнавача для перевірки стану розслідування кримінального проступку, вивчення і надання вказівок, визначення кваліфікації кримінального проступку чи будь-яким іншим способом утручатися в процесуальну діяльність дізнавача.
Утручання в процесуальну діяльність дізнавача осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
5. Рішення слідчого судді, суду, письмові доручення і вказівки прокурора, письмові вказівки керівника підрозділу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівника органу досудового розслідування, що не суперечать рішенням та вказівкам прокурора, надані в межах їх компетенції і в установленій законодавством формі, є обов’язковими для виконання дізнавачем.
6. Дізнавач має право в порядку, передбаченому КПК України, доручати відповідним оперативним підрозділам поліції проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених частиною другою статті 264 та статтею 268 КПК України. Доручення дізнавача щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання.
7. Працівники поліції зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.

VI. Організація діяльності працівників Управління дізнання та відділів (секторів) дізнання ГУНП, які виконують організаційно-методичні функції
1. На працівників Управління дізнання, відділів (секторів) дізнання ГУНП покладаються організаційно-методичні функції з надання практичної і методичної допомоги в організації роботи підрозділів дізнання територіальних органів поліції.
2. До повноважень працівників підрозділів дізнання, які виконують організаційно-методичні функції, належать:
- розроблення проєктів організаційно-розпорядчих документів з питань, що стосуються сфери діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України;
- здійснення моніторингу організації роботи підрозділів дізнання, підготовка письмових рекомендацій щодо вдосконалення форм і методів їх діяльності;
- надання допомоги і перевірка роботи підрозділів дізнання, здійснення заходів щодо недопущення порушення законності під час досудового розслідування кримінальних проступків, контроль за їх виконанням;
- вивчення передового досвіду розслідування кримінальних проступків, унесення пропозицій щодо потреби їх узагальнення, розповсюдження, упровадження;
- вивчення результатів роботи підрозділів дізнання, внесення керівництву підрозділів дізнання пропозицій щодо вдосконалення організації діяльності підрозділів дізнання, підвищення ролі дізнавачів у виявленні та розслідуванні кримінальних проступків.
3. Працівник відділу (сектору) дізнання ГУНП, який виконує організаційно-методичні функції:
- надає практичну і методичну допомогу в організації роботи підрозділів дізнання, які за ним закріплені відповідно до зонально-лінійного принципу;
- уносить начальнику відділу (сектору) дізнання ГУНП пропозиції щодо заслуховування на нарадах звітів керівників підрозділів дізнання територіальних підрозділів поліції про стан розслідування кримінальних проступків та організацію роботи підрозділів, які вони очолюють;
- здійснює аналіз обґрунтованості прийняття дізнавачами рішень про закриття кримінальних проваджень;
- здійснює аналіз дотримання строків дізнання, виявляє причини недотримання строків дізнання, уносить начальнику відділу (сектору) дізнання ГУНП, начальникам дізнання територіальних підрозділів поліції пропозиції щодо вжиття заходів з їх усунення;
- аналізує практику затримання осіб, які вчинили кримінальні проступки, у порядку, передбаченому статтею 298-2 КПК України;
- уживає заходів щодо підвищення якості досудового розслідування кримінальних проступків; із цією метою з’ясовує причини допущення дізнавачами недоліків та порушень законодавства, ініціює перед начальником відділу (сектору) дізнання ГУНП питання про вжиття заходів щодо усунення таких порушень; веде обліки кримінальних проваджень, у яких прокурори скасували постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, слідчий суддя постановив ухвалу, яка скасовує рішення дізнавача або яка зобов’язує його припинити дію чи вчинити певну дію, суд під час судового провадження постановив ухвалу про закриття кримінального провадження за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, суд ухвалив виправдувальний вирок; щомісяця доповідає начальнику відділу (сектору) дізнання ГУНП, у складі якого діє організаційно-методичний підрозділ, про стан цієї роботи в підрозділах дізнання, уносить пропозиції щодо її покращення;
- вивчає правильність та повноту внесення дізнавачами до ЄРДР відомостей про рух кримінальних проваджень та своєчасність внесення таких відомостей за прийнятими дізнавачами рішеннями; забезпечує достовірність звітності, яка надходить з підрозділів дізнання;
- перевіряє планування роботи у відділах (секторах) дізнання територіальних (відокремлених) підрозділів поліції, стан виконання планових заходів, їх відповідність планам відділу (сектору) дізнання ГУНП, ГУНП та Національної поліції України, наявність індивідуальних планів роботи дізнавачів, планів розслідування в кримінальних провадженнях і стан виконання цих планів; у разі виявлення недоліків у складанні планів роботи надає практичну і методичну допомогу щодо їх усунення; з урахуванням зміни оперативної обстановки вживає заходів щодо внесення корективів у плани роботи;
- організовує, а за необхідності за вказівкою начальника відділу (сектору) дізнання ГУНП бере участь у проведенні щорічних чи позапланових інвентаризацій кримінальних проваджень; забезпечує надходження до відділу (сектору) дізнання ГУНП та підрозділу інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП об’єктивної інформації про рух кримінальних проваджень; у разі виявлення фактів утрати матеріалів кримінальних проваджень негайно організовує проведення службових розслідувань, результати розслідувань з пропозиціями про заходи щодо відновлення втрачених матеріалів кримінальних проваджень доповідає начальнику відділу (сектору) дізнання ГУНП;
- контролює стан організації в підрозділах дізнання роботи з підбору, розстановки, навчання і виховання кадрів; щомісяця доповідає начальникові відділу (сектору) дізнання ГУНП про стан цієї роботи, наявність вакантних посад у підрозділах дізнання, уносить пропозиції щодо заміщення вакантних посад;
- у встановленому порядку проводить службові розслідування за фактами порушення дізнавачами норм кримінального процесуального законодавства, у тому числі з виїздом до підрозділів дізнання, та вносить пропозиції щодо притягнення винних службових осіб до відповідальності;
- за вказівкою начальника відділу (сектору) дізнання ГУНП здійснює розгляд запитів і звернень, документів прокурорського реагування та рішень судів, що надійшли до відділу (сектору) дізнання ГУНП у зв’язку з проведенням дізнавачами досудового розслідування кримінальних проступків, проводить за ними перевірки, готує мотивовані висновки в разі встановлення фактів порушення норм законодавства; уносить пропозиції начальникові відділу (сектору) дізнання ГУНП щодо притягнення винних службових осіб до відповідальності, уживає заходів щодо усунення недоліків; за необхідності здійснює перевірки з виїздом до підрозділів дізнання;
- особисто приймає щомісячні звіти від керівників підрозділів дізнання ГУНП, підрозділів дізнання територіальних (відокремлених) органів поліції разом із списками кримінальних проваджень:
-у яких після повідомлення про підозру в учиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 КПК України, протягом сімдесяти двох годин не закінчено дізнання;
-у яких у разі повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину, або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім, протягом двадцяти діб не закінчено дізнання;
-у яких у разі повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку, якщо особа заявила клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 КПК України, не закінчено дізнання протягом одного місяця;
-у яких досудове розслідування у формі дізнання зупинено у звітному періоді у зв’язку з оголошенням у розшук підозрюваного (із зазначенням номерів розшукових справ), захворюванням підозрюваного на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні (за наявності відповідного медичного висновку, що підтверджує цей факт), необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва (із зазначенням стану виконання запиту про міжнародну правову допомогу).