19 лютого 2021 року Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доступу захисника до особи, яка має право на захист”.
Отже, у Кримінально-виконавчому кодексі України (ч.2 ст.8) прописується, що засудженому гарантується право на правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) із захисником у кримінальному провадженні, адвокатом, законним представником, який представляє особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом, фахівцем у галузі права, який представляє особу в Європейському суді з прав людини, законним представником неповнолітньої особи або особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною.
Таке право поширюється також на засуджених осіб, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров'я, поміщені в карцер.
Засуджений має право на такі побачення без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні з 7 години до 20 години за власною ініціативою та/або ініціативою особи, на побачення з якою він має право.
З метою реалізації засудженим права на захист, одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій (побачень) його захисник та ін. особи мають бути невідкладно допущені до засудженого адміністрацією установи виконання покарань у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні з 7 години до 20 години без спеціального дозволу (акредитації) на вимогу засудженого або особи (осіб), які мають право на такі побачення з ним (ч.2 статті 24).
Якщо ініціатором побачення є захисник, адвокат, законний представник, юрист, фахівець у галузі права, а засуджений відмовляється від такого побачення, адміністрація установи відбування покарань, адміністрація закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває засуджений, зобов’язана організувати такі побачення із засудженим. У разі якщо засуджений особисто та безпосередньо повідомляє особу, з якою має право на побачення, про небажання продовжити таке побачення, побачення припиняється.
Не є підставою для відмови адміністрацією установи виконання покарань, адміністрацією закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває засуджений, у побаченні засудженого із його захисником, адвокатом, законним представником, юристом, фахівцем у галузі права наявність письмової відмови засудженого від такого побачення. Відмова з цієї підстави адміністрації в забезпеченні такого побачення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Побачення засудженого з його захисником, адвокатом та іншими вищевказаними особами є конфіденційним, аудіо- та відеофіксація побачення та/або присутність на побаченні інших осіб можливі виключно за письмовою заявою захисника, адвоката, законного представника, юриста, фахівця у галузі права.
Новий закон визначає, що керівник адміністрації установи виконання покарань несе персональну відповідальність за розміщення засуджених, які прибули до установи, забезпечення їх побачення із захисником, адвокатом та ін. особами.
Також КВК доповнюється статтею 20-1, яка стосується повідомлення захиснику, адвокату та ін. про місце відбування покарання засудженим, його переведення, зміну його правового та/або процесуального статусу.
Так, у разі зміни правового, процесуального статусу засудженого, зміни його місця перебування, у тому числі в разі переведення засудженого на іншу роботу, підприємство, установу, організацію, посаду, з одного арештного дому до іншого, в одиночну камеру, до слідчого ізолятора, колонії іншого виду, звичайних житлових приміщень, переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої, переведення до іншої дільниці ресоціалізації, соціальної реабілітації, посиленого контролю, у більш суворі умови тримання або збільшення чи зменшення обсягу встановлених правообмежень, переведення засудженого до виправної колонії іншого рівня безпеки, повторного переведення засудженого адміністрація установи виконання покарань невідкладно, не пізніше 24 годин, письмово інформує його захисника у кримінальному провадженні, адвоката, законного представника тощо, а також невідкладно після їх фактичного прибуття до установи відбування покарань, до засудженого. В інформаційному листі зазначаються ініціатор прийнятих рішень стосовно засудженого, правове обґрунтування таких рішень, інформація щодо місця перебування засудженого, у тому числі підстави та дата його зміни, а також підстави для зміни правового, процесуального статусу засудженого.

Права засуджених військовослужбовців
Згідно зі змінами для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій засудженим військовослужбовцям, у тому числі під час їх перебування у стаціонарних закладах охорони здоров’я, надається право на невідкладні побачення із захисником та ін., без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні з 7 години до 20 години за ініціативою таких осіб, ініціативою засудженого військовослужбовця або його родичів.
Побачення засуджених військовослужбовців із захисником є конфіденційними, аудіо- та відеофіксація побачення та/або присутність на побаченні інших осіб можливі виключно за письмовою заявою захисника.
Командування дисциплінарного батальйону, адміністрація закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває засуджений військовослужбовець, зобов’язані при пред'явленні захисником документа, що посвідчує особу, та одного з документів, визначених статтею 50 Кримінального процесуального кодексу України, або договору із засудженим чи договору з його родичами про представлення інтересів засудженого в Європейському суді з прав людини негайно забезпечити побачення з ним.
Якщо ініціатором побачення із засудженим військовослужбовцем є захисник, а засуджений військовослужбовець відмовляється від такого побачення, командування дисциплінарного батальйону, адміністрація закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває засуджений військовослужбовець, зобов’язані організувати таке побачення.
У разі, якщо засуджений військовослужбовець особисто та безпосередньо повідомляє захисника про небажання продовжувати побачення, таке побачення припиняється.
Не є підставою для відмови командуванням дисциплінарного батальйону, адміністрацією закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває засуджений військовослужбовець, у побаченні з захисником наявність письмової відмови засудженого військовослужбовця від такого побачення. Відмова командування дисциплінарного батальйону, адміністрації закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває засуджений військовослужбовець, у забезпеченні такого побачення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Засудженому військовослужбовцю забезпечується можливість спілкування із захисником у приміщенні без суцільного розмежуючого захисного скла за їх згодою.

Направлення засуджених до позбавлення волі для відбування покарання
У новій редакції викладено статтю 87 КВК.
Так, особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не раніше спливу триденного та не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили. Протягом зазначеного строку засуджений має право на одне короткострокове побачення з близькими родичами та невідкладні побачення із захисником, адвокатом та ін., за їх ініціативою та/або ініціативою засудженого без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні в будь-який час з 7 години до 20 години.
Кількість близьких родичів, які мають право на побачення із засудженим, є необмеженою. Якщо особу, засуджену до позбавлення волі, не направлено для відбування покарання у десятиденний строк з дня набрання вироком законної сили, вона має право на більшу кількість побачень із близькими родичами. Відмова у наданні дозволу на побачення з близькими родичами у період, визначений цією статтею, має бути обґрунтованою. Така відмова надсилається близьким родичам, які ініціювали побачення, та вручається засудженому негайно після її оформлення. Відмова оформлюється у письмовому вигляді, не пізніше дня наступного за днем отримання заяви про побачення із засудженим. Відмова може бути оскаржена в суді.
Адміністрація установи, в якій перебуває засуджений, інформує, у тому числі в письмовому вигляді, захисника про дату, час, маршрут направлення засудженого до позбавлення волі до місця відбування покарання не пізніше трьох днів з дня направлення, а також негайно у разі їх фактичного прибуття до засудженого.
Порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній встановлюється нормативно-правовими актами Міністерства юстиції.
Закон вносить ряд змін й до інших нормативно-правових актів.