Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Неділя, 19.11.2017, 07:55
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [38]
Правові новини [124]
Правознавство [117]
Адвокатура [88]
Кримінал [51]
Консультація [35]
Країна глухих [76]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 44
Головна » 2013 » Листопад » 14 » На підприємстві працює інвалід
03:40
На підприємстві працює інвалід
Автор розглядає широке коло питань, пов’язаних з робочим місцем інваліда; реєстрацією у Фонді соціального захисту інвалідів; дотацією на створення спеціальних робочих місць для інвалідів; працевлаштуванням інвалідів, які не досягли пенсійного віку. У статті наводиться норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений для підприємств, а також приклад заповнення Звіту про інвалідів. Крім того, читачі ознайомляться з роз’ясненнями щодо трудових гарантій для працівників-інвалідів, їх професійного навчання та перепідготовки, надання щорічної відпустки, пенсійного забезпечення.

Інвалід - особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або вродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, потреби в соціальній допомозі і захисті (ст.2 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.91 №875-XII; далі - Закон №875).
Встановлюють інвалідність експертним обстеженням особи в органах медико-соціальної експертизи (далі - МСЕК) Міністерства охорони здоров’я України. Обсяг та види потрібного соціального захисту інваліда визначаються його індивідуальною програмою медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації.
Під час працевлаштування інваліда документами, які підтверджують інвалідність, є:
-довідка МСЕК та виписка з акта огляду в МСЕК (роботодавцеві залишають їх копії). У цих документах вказується причина інвалідності, група і строк інвалідності та висновки комісії про умови та характер праці інваліда;
-індивідуальна програма реабілітації інваліда (обов’язкова для виконання всіма роботодавцями).
Ці документи дають право працівникові-інваліду та його роботодавцеві на значні трудові пільги та пільги в оподаткуванні, про які йтиметься далі. Але спершу розглянемо особливості працевлаштування інваліда.

Робоче місце інваліда
Обов’язок роботодавців надавати інвалідам роботу передбачено статтею 172 КЗпП України. Це зумовлено тим, що, згідно із Законом №875, держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для інвалідів потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з їх індивідуальними здібностями та інтересами.
Крім того, працевлаштування інвалідів - це обов’язок роботодавців, передбачений також статтею 12 Закону України "Про охорону праці” від 14.10.92 №2694-XII (далі - Закон №2694) та статтею 18 Закону №875.
Для того щоб працевлаштуватися, інвалід повинен звернутися до підприємства, установи, організації (далі - підприємство) чи до державної служби зайнятості. Стаття 18 Закону №875 зобов’язує роботодавців створювати для працевлаштування інвалідів робочі місця (зокрема, спеціальні робочі місця), забезпечувати такі умови праці, які відповідали б вимогам їх індивідуальних програм реабілітації, та надавати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.
Якщо працівник став інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, тоді підбір та обладнання для нього робочого місця є обов’язком переважно того підприємства, де настала інвалідність такого працівника. При цьому належить брати до уваги побажання інваліда, його професіоналізм та обов’язково враховувати рекомендації МСЕК.
Закон №875 не встановлює обов’язку роботодавця провадити спеціальну атестацію робочого місця інваліда. Раніше атестація робочих місць провадилася відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” від 6.05.95 №314 (далі - Постанова №314). Цю постанову скасовано постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 31 січня 2007 року №703 (далі - Постанова №70). Тому тепер атестація робочих місць провадиться на загальних засадах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” від 1.08.92 №442 (далі - Постанова №442). Такої думки дотримується Міністерство праці та соціальної політики України в листі від 19.02.07 №341/19/71-07. А саме: атестація робочих місць передбачає передусім визначення та підтвердження права працівників на:
-пенсію за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2;
-щорічні додаткові відпустки за роботу в шкідливих та важких умовах праці;
-скорочений робочий тиждень за роботу із шкідливими умовами праці;
-інші пільги та компенсації, передбачені законодавством.
Згідно зі статтею 18 Закону №875 інваліди, які не мають змоги працювати на підприємствах, можуть виконувати трудові обов’язки, працюючи вдома. Провадити спеціальну атестацію робочого місця інваліда, який працює вдома, непотрібно, через те що Постанову №314, яка зобов’язувала це робити, - скасовано, а Постановою №70 цього не передбачено. Для надомників обирають той вид роботи, що дає змогу враховувати їхні професійні навички та стан здоров’я. При цьому вирішальне значення мають рекомендації медико-соціальної експертної комісії. З інвалідом-надомником укладатиметься трудовий договір. Згідно з підпунктом 2.4.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.05 №286 (далі - Інструкція №286), штатні працівники, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), зараховуються в облікову кількість працівників.

Реєстрація
Згідно з Порядком реєстрації підприємств та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженим Постановою №70 (далі - Порядок №70), суб’єкти господарювання, в штаті яких вісім і більше найманих працівників, повинні зареєструватися у Фонді соціального захисту інвалідів у встановлені строки. Для цього, згідно з пунктом 3 Порядку №70, роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом):
-заяву про реєстрацію у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів (форму якої затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14.03.07 №98);
-копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця, а бюджетні організації - ще й копію довідки про включення їх до реєстру неприбуткових установ, виданої органом державної податкової служби.
Якщо кількість працівників у суб’єкта господарювання досягла вісьмох та більше осіб, документи для реєстрації потрібно подати не пізніше ніж протягом 10 робочих днів після прийняття на роботу восьмого працівника. Якщо змінилася назва чи місце розташування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові чи місце реєстрації проживання фізичної особи - підприємця, - не пізніше 10 робочих днів після обов’язкової державної реєстрації таких змін. Для новостворених роботодавців - не пізніше 10 робочих днів після державної реєстрації (окрім тих новостворених роботодавців, кількість працівників у яких менше вісьмох осіб).

Дотація на створення спеціальних робочих місць для інвалідів
Згідно зі статтею 181 Закону №875 державна служба зайнятості, створюючи спеціальні робочі місця для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати роботодавцям спеціальну дотацію. Процедуру надання такої дотації визначено Порядком надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06 №1836 (далі - Порядок №1836).
Дотація надається роботодавцям - підприємствам (окрім бюджетних та неприбуткових) або фізичним особам (приватним підприємцям, які використовують найману працю) - за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Джерелом виплати дотації є кошти Фонду соціального захисту інвалідів. Цільове спрямування коштів - на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1836 дотація не надаватиметься у випадках, якщо роботодавець:
-не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів;
-не зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
-не забезпечив за попередній звітний період виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону №875;
-не подавав Фондові соціального захисту інвалідів звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів протягом останнього року;
-має на дату звернення заборгованість зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого законодавством, та пені, що нараховується за невчасну сплату таких платежів і санкцій;
-порушував закони України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.00 №1533-III (далі - Закон №1533) та "Про зайнятість населення” від 01.03.91 №803-XII (далі - Закон №803) протягом шести місяців, що передували місяцю розгляду питання про надання дотації, внаслідок чого до нього застосовувалися санкції;
-скорочував чисельність (штат) працівників-інвалідів за професією (спеціальністю), на яку працевлаштовується інвалід, протягом останніх шістьох місяців;
-визнаний банкрутом чи стосовно нього порушено справу про банкрутство;
-не забезпечив належного виконання умов попереднього договору про працевлаштування інваліда, відповідно до якого йому надавалася дотація.
Для надання дотації роботодавець повинен подати до центру зайнятості документи, передбачені пунктом 6 Порядку №1836, а саме:
-інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою №3-ПН, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.05 №420, або лист про згоду на працевлаштування інваліда через створення спеціального робочого місця;
-довідку (підтверджену центром зайнятості) про те, що протягом останніх шістьох місяців у роботодавця не відбувалася реорганізація або перепрофілювання, скорочення чисельності (штату) інвалідів за професією (спеціальністю), на яку працевлаштовується інвалід;
-письмову згоду (на виданому центром зайнятості направленні на працевлаштування) на прийняття інваліда на спеціальне робоче місце;
-розрахунок розміру дотації на створення спеціального робочого місця;
-рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів або комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у разі розгляду питання про доцільність надання дотацій підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів.
Якщо є позитивне рішення центру зайнятості та територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів про надання роботодавцю дотації, то з ним укладається договір про працевлаштування інваліда та надання дотації, примірну форму якого затверджено наказом Державного центру зайнятості та Фонду соціального захисту інвалідів від 19.11.07 №91/109. Цікаво, що, окрім іншого (прав та обов’язків сторін, механізму та розміру перерахування дотації, відповідальності та порядку вирішення спорів тощо), додатком до договору є розрахунок суми витрат роботодавця на створення (обладнання) спеціального робочого місця для інваліда на виконання договору.
Ще одна головна умова надання дотації: роботодавець не має права з власної ініціативи припиняти трудовий договір з інвалідом, якого працевлаштовано на спеціальне робоче місце за направленням центру зайнятості, протягом двох років з дня його працевлаштування (а саме, у випадках зміни в організації виробництва і праці, зокрема, реорганізації або перепрофілювання, скорочення чисельності або штату чи за згодою сторін). У противному разі отриману дотацію роботодавець мусить повернути територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів у повному обсязі з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари за період отримання дотації (п.10 Порядку №1836). Повертають дотацію і у випадках нецільового використання її роботодавцем, виявлення недостовірних відомостей про виконання умов укладеного договору чи порушення гарантій трудової зайнятості інваліда.

Дотація на працевлаштування інвалідів, які не досягли пенсійного віку
Дотації на працевлаштування інвалідів, які не досягли пенсійного віку, також може надавати Фонд зайнятості України відповідно до пункту 4 Порядку надання роботодавцю дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.01 №1 (далі - Порядок №1). Згідно з пунктом 5 Порядку №1 дотація надається коштами Фонду зайнятості в межах коштів, передбачених на це держбюджетом.
При цьому така дотація надаватиметься роботодавцям за умови, що для працевлаштування безробітних з-поміж інвалідів непотрібно створювати спеціальне робоче місце або це спеціальне робоче місце роботодавець створить власним коштом.
На дотаційні робочі місця державна служба зайнятості серед інших пільгових категорій безробітних, визначених пунктом 4 Порядку №1, щонайперше направлятиме безробітних інвалідів непенсійного віку - з дня надання статусу безробітного.
Дотація на працевлаштування інвалідів, які не досягли пенсійного віку, може надаватися роботодавцеві, якщо таке працевлаштування відбувається на строк понад два роки.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1 дотація не надається роботодавцям, які:
-перебувають на обліку як платники внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття менше трьох місяців;
-мають на дату звернення заборгованість за страховими внесками, нараховану пеню та фінансові санкції за порушення норм Законів №1533, №803;
-не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону №875;
-протягом останніх трьох місяців скорочували чисельність працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення державної служби зайнятості працевлаштовується безробітний, а фізичним особам - підприємцям - якщо вони не використовували найману працю протягом останніх трьох місяців;
-є бюджетними організаціями.
Розглядає питання про можливість надання роботодавцеві дотацій спеціальна комісія. Згідно з пунктом 10 Порядку №1 до такої комісії входять представники виконавчої дирекції Фонду зайнятості, районних та міських державних адміністрацій, організацій роботодавців та їх об’єднань, професійних спілок (за згодою).
Документи, які мусить подати роботодавець, щоб одержати дотацію (п.10 Порядку №1):
-інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою №3-ПН або лист про попередню згоду роботодавця на працевлаштування безробітного;
-письмову згоду на прийняття на роботу на відповідне робоче місце безробітного за направленням служби зайнятості з умовою надання дотації;
-довідку про те, що не було скорочення на підприємстві протягом останніх трьох місяців чисельності (штату) працівників за професією (спеціальністю), на яку працевлаштовується безробітний, а фізична особа - підприємець - довідку про використання найманої праці протягом останніх трьох місяців, підтверджену центром зайнятості;
-довідку про виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на дату звернення;
-підтвердження центру зайнятості про те, що роботодавець перебуває в нього як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не менше трьох місяців та не має на дату звернення (дату подання письмової згоди на направлення на працевлаштування безробітного) заборгованості щодо сплати страхових внесків до Фонду зайнятості, нарахованої пені та фінансових санкцій за порушення норм Закону №875.
Роботодавці, яких згідно із законодавством звільнено від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, подають лише інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою №3-ПН або лист про попередню згоду на працевлаштування безробітного.

Норматив чисельності інвалідів для роботодавців
Згідно зі статтею 19 Закону №875 для всіх роботодавців (підприємств, зокрема неприбуткових, а також підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю) встановлено обов’язок додержувати виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Такий норматив роботодавець розраховує самостійно, він повинен становити 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу роботодавця за рік, а якщо в роботодавця працює від 8 до 25 осіб - в кількості одного робочого місця.
Особливість у тому, що цей норматив вважатиметься для роботодавця виконаним, якщо інваліда працевлаштовано не за сумісництвом, а як основного працівника (частина п’ята ст.19 Закону №875). При цьому не має принципового значення, досяг інвалід пенсійного віку чи ні, головне - щоб був працездатним. Так зазначає Міністерство праці та соціальної політики України в листі від 15.09.06 №06ю-251/1657-327/2. Також законодавство не встановлює залежність виконання нормативу від групи інвалідності працівника.
Інваліди-надомники теж зараховуватимуться до виконання нормативу працевлаштування інвалідів, оскільки згідно з підпунктом 2.4.5 Інструкції №286 вони є штатними працівниками підприємства.
За невиконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів передбачено відповідальність - адміністративно-господарські санкції та пеня, сплата яких відбувається відповідно до вимог Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою №70 (далі - Порядок сплати санкцій та пені). Згідно зі статтею 20 Закону №875 для роботодавців, які використовують найману працю, розмір санкції розраховується як 100% середньорічної заробітної плати на цьому підприємстві за кожне робоче місце, що не зайняте інвалідом. Для роботодавців, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, становить 50% середньої річної заробітної плати цього роботодавця. Винятком є бюджетні підприємства - адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів до них не застосовуються (ст.20 Закону №875).
Суми адміністративно-господарських санкцій роботодавці обчислюють самостійно і сплачують їх відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем державної реєстрації до 15 квітня року, що настає за роком, у якому відбулося порушення нормативу.
Пеню сплачує роботодавець, якщо порушує строки сплати суми адміністративно-господарських санкцій. Згідно з Порядком сплати санкцій та пені та статтею 20 Закону №875 пеня нараховується у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на час сплати, за кожен календарний день прострочення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій.
При цьому не обов’язково, щоб джерелом сплати штрафних санкцій роботодавця був його прибуток. Пункт 3 Порядку сплати санкцій та пені передбачає: "У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства".
Крім того, згідно із частиною другою статті 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за неподання або невчасне подання роботодавцем звітності у Фонд захисту інвалідів щодо посадових осіб, які мають право приймати та звільняти з роботи; фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачено відповідальність у вигляді адміністративного штрафу в розмірі від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звітність
Згідно з Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим Постановою №70 (далі - Порядок подання звітів), роботодавці щорічно до 1 березня наступного за звітним року зобов’язані подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх реєстрації Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (далі - Звіт про інвалідів) за формою №10-ПІ (річна), порядок заповнення якої встановлено Інструкцією по заповненню форми №10-ПІ (річна), затвердженою разом зі Звітом про інвалідів наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.07 №42 (далі - Інструкція). Згідно з пунктом 1.2 цієї Інструкції, якщо роботодавці мають відокремлені підрозділи або належать до господарських об’єднань, створених задля координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань відповідно до статті 19 Закону №875, вони подають Звіт про інвалідів у зведеній формі.
Якщо ж роботодавці мають відокремлені підрозділи і належать до роботодавців, що повністю фінансуються з державного або місцевих бюджетів чи господарських об’єднань, створених задля координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань відповідно до статті 19 Закону №875, тоді, окрім Звіту про інвалідів, вони заповнюють та подають до Фонду соціального захисту інвалідів ще й Перелік підприємств, що увійшли до складу господарського об’єднання, та/або відокремлених підрозділів роботодавця (як додаток до Звіту про інвалідів), а також документи, визначені Порядком подання звітів.
Визначатиметься середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік (рядок 01 Звіту про інвалідів) відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.05 №286. При цьому показники середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01 Звіту про інвалідів), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), - закруглятимуться та відображатимуться в цілих одиницях.
Якщо Звіт про інвалідів подає роботодавець безпосередньо у відділення Фонду соціального захисту інвалідів, то датою надходження звіту вважатиметься дата його подання. Якщо звіт надсилається рекомендованим листом поштою - дата, що стоїть на поштовому штемпелі.
Крім того, роботодавці подають у центри зайнятості за місцем реєстрації інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів як Звіт про наявність вакансій (форма №3-ПН).

Трудові гарантії для працівників-інвалідів
Працевлаштовуючи інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, роботодавці не мають права встановлювати для них випробування (ст.26 КЗпП України). Згідно зі статтею 172 КЗпП, за бажанням працівника-інваліда або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгові умови праці.
Також, за бажанням працівника-інваліда, роботодавець може перевести його на легшу роботу. Це передбачено статтею 170 КЗпП. Таке переведення можливе за умови, якщо інвалідність працівника настала за інших обставин, аніж внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання. Переведення на легшу роботу працівника-інваліда відбувається на конкретно визначений та узгоджений із роботодавцем термін або без обмеження такого терміну з дотриманням рекомендацій МСЕК. Звісно, що переведення на легшу роботу означає нижчу оплату. Одначе, згідно із частиною другою статті 170 КЗпП, за працівником, переведеним на легшу роботу, протягом двох тижнів з дня переведення зберігатиметься попередня середня заробітна плата. В деяких передбачених законодавством випадках на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи може зберігатися попередня середня заробітна плата працівника або надаватися матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Звернути увагу. Залучати працівника-інваліда до надурочної роботи та до роботи в нічний час без згоди самого працівника-інваліда та якщо є відповідні обмеження у висновку медичної комісії, - заборонено.
Згідно зі статтею 42 КЗпП працівники-інваліди мають переважне право залишення на роботі (нарівні з іншими категоріями працівників, визначеними ст.42 КЗпП), якщо на підприємстві відбувається скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці. При цьому такий пріоритет мають лише працівники, інвалідність яких настала на цьому підприємстві як трудове каліцтво або професійне захворювання. Одначе, якщо стан здоров’я інваліда перешкоджає виконанню його трудових обов’язків, то, згідно зі статтею 39 КЗпП, інвалід має право достроково припинити укладений з ним строковий трудовий договір.

Професійне навчання та перепідготовка
Згідно зі статтею 172 КЗпП у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.
Коли інвалідність працівника настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, через що такий працівник не може більше виконувати попередню роботу, тоді згідно з пунктом 8 частини першої статті 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.99 №1105-XIV (далі - Закон №1105) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві повинен відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або МСЕК проводити навчання та перекваліфікацію такої особи у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів.
При цьому, згідно зі статтею 32 Закону №1105, за період перепідготовки, визначеної індивідуальною програмою реабілітації, працівник-інвалід повинен отримувати за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві щомісячні виплати в розмірі середньої заробітної плати (одначе за умови, що від часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше року). До того ж Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві повинен оплачувати інваліду вартість придбаних інструментів, протезів, інших пристосувань та відшкодовувати йому потрібні витрати, пов’язані з професійною підготовкою.
Також, сприяючи працевлаштуванню та підвищенню конкурентоспроможності інвалідів на ринку праці, державна служба зайнятості за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів може провадити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів відповідно до норм Порядку проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06 №1836. Таке професійне навчання здійснюється для інвалідів, які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні та відповідно до законодавства не мають права на допомогу по безробіттю. Фінансує навчання Фонд соціального захисту інвалідів.

Щорічна відпустка
На відміну від звичайних працівників, працівники-інваліди, які недавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на цьому підприємстві, можуть скористатися своїм правом піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві. А працівники-інваліди, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час (ст.10 Закону України "Про відпустки” від 15.11.96 №504/96-ВР; далі - Закон №504).
Згідно зі статтею 6 Закону №504 тривалість щорічної основної відпустки для працівників-інвалідів становить:
-для інвалідів I і II груп - 30 календарних днів,
-для інвалідів III групи - 26 календарних днів.
Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надається інвалідам III групи, тривалістю до 60 календарних днів щорічно - інвалідам I та II груп (п.6 та 7 частини першої ст.25 Закону №504).

Пенсія по інвалідності
Згідно зі статтею 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення” від 05.11.91 №1788-XII (далі - Закон №1788) та статтею 30 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058) у разі настання інвалідності, яка призвела до повної або часткової втрати працездатності внаслідок загального захворювання (зокрема, каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства), трудового каліцтва або професійного захворювання та якщо є відповідний страховий стаж працівника-інваліда, повинна призначатися пенсія по інвалідності. Незалежно від того, коли саме настала інвалідність особи (в період виконання роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи), така пенсія призначається в обов’язковому порядку.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону №1105 (ч.3 ст.30 Закону №1058). Одначе виплачуватимуть таку пенсію, згідно з частиною 16 статті 34 Закону №1105, відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення (окрім деяких випадків, визначених п.2 частини першої ст.8 та ст.9 Закону №1105).
Пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (зокрема, каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства) призначається за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі (п.2 ч.1. ст.9 Закону №1058).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058 на отримання пенсії по інвалідності мають право громадяни України, які є застрахованими особами, визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають потрібний для призначення такого виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі статтею 24 Закону №1788 та частиною 1 статті 31 Закону №1058 встановлює причину інвалідності, час її настання, групу інвалідності (їх є три) та строк, на який встановлюється інвалідність, медико-соціальні експертні комісії згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.09 №1317, та Положенням про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.07 №757. Своєю чергою, пенсія по інвалідності особі-інваліду призначатиметься на весь строк встановлення інвалідності, а інвалідам-чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років - довічно (ст.34 Закону №1788 та ст.34 Закону №1058).


Категорія: Правознавство | Переглядів: 918 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**