Сучасний науково-технічний прогрес у галузі обчислювальної техніки характеризується наявністю надпотужної елементної бази і надвеликих обсягів пам’яті, загальною доступністю бездротових широкополосних мереж, використанням високороздільних екранів, розробкою нових людино-комп’ютерних інтерфейсів. Саме побудова нових засобів взаємодії користувача з комп’ютером у способах і формах звичних для людини є наразі одним із ключових завдань, які стоять перед дослідниками. У цьому сенсі викликають значний інтерес і науковців, і розробників технічних засобів методи передачі інформації за допомогою рухів людини. Важливість такого способу спілкування підтверджується науковими дослідженнями, які стверджують, що з трьох основних форм комунікації – текстової, голосової, жестової – на текстову форму припадає 7%, на голосову – 38%, а решту 55% займає передача інформації динамічною зміною положення тіла, рук, пальців людини, мімікою та артикуляцією обличчя, пантомімікою. Як відзначав Стів Балмер, генеральний директор компанії Майкрософт “… уже є розробки, які можуть розпізнавати голос і написані слова. Ми вже бачимо появу інтерфейсів, які керуються за допомогою рук і жестів…”. Такий природний інтерфейс користувача буде домінантним, залишаючи незручній і неефективній взаємодії людини з комп’ютером через “мишу” і клавіатуру з її прив’язкою до мовної розкладки, допоміжну роль. Надалі спілкування з комп’ютерами буде все більше схоже на спілкування з людьми. Звичайно, важко уявити, що будуть створені спеціально для цієї мети механічні засоби відображення рухів, але те, що будуть розроблені програмні засоби для моделювання, розпізнавання рухів людини і відповідне програмне забезпечення для інтерпретації їх комп’ютером чи іншими приладами, не викликає сумнівів. Уже зараз компанія Майкрософт випускає сенсорний контролер, що дозволяє розпізнавати голос і рухи людини.
Іншим надзвичайно важливим складником передачі інформації за допомогою рухів є спілкування жестовою мовою людей з вадами слуху як між собою, так і з іншими людьми, в образах і способах близьких і зрозумілих для всіх. Згідно зі статистикою Всесвітньої асоціації глухих, 4-10% населення Європи страждають від проблем зі слухом. У Законі України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав інвалідів” від 22 грудня 2011р. сказано, що “…жестова мова як природна мова осіб з порушеннями слуху є засобом спілкування та навчання і користується захистом держави..”, а органи державної влади “… гарантують збереження, вивчення і всебічний розвиток жестової мови, її використання як засобу виховання, навчання, викладання, спілкування і творчості; забезпечують підготовку працівників органів соціального захисту населення, правоохоронних органів, органів пожежної безпеки, аварійно-рятувальних служб, закладів охорони здоров’я тощо з оволодіння необхідними навичками спілкування жестовою мовою; створюють умови для проведення наукових досліджень жестової мови…”. В Україні близько 0.4 млн. людей з вадами слуху, а нагальна потреба знати жестову мову є у понад 5 млн. людей. Навчання дітей цієї категорії здійснюється в 59 спецшколах та 20 університетах, зокрема, групи глухих студентів навчаються в НТТУ “КПІ”, університеті “Україна” та ін., а також створені передумови для запровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Програмно-методичне забезпечення для вивчення жестової мови розробляють науковці інституту спеціальної педагогіки АПН України, Українського товариства глухих, інших державних і громадських організацій. Ця проблема має велике соціальне значення, оскільки, через незнання й невикористання жестової мови, не дозволяє залучити до активного громадського життя таку велику кількість людей. Більше того, проблеми зі слухом не впливають важливим чином на фізичний, інтелектуальний, психологічний та інші стани людини, тому залучення цих людей у виробничі відносини матиме великий економічний ефект.
Сучасні засоби для вивчення жестової мови не випрацювані повною мірою. Розвиток сучасної науки, комп’ютеризація суспільства, використання мультимедійних та інтернет-технологій створили достатні умови для розробки таких систем комунікації. В Інституті кібернетики ім.В.М.Глушкова НАН України разом з науковцями нашого університету вперше в Україні розроблено інформаційні технології для віртуального спілкування людей з вадами слуху, які складаються з таких структурних частин: переклад звичайного тексту на жестову мову глухих; анімація процесу відтворення жестової мови з використанням віртуальних моделей людей; анімація міміки обличчя з урахуванням психоемоційних складників при відтворенні жестової мови; розпізнавання тексту, що вимовляється, по зміні міміки губ, розпізнавання жестових одиниць мови, анімація дактильної жестової мови. Переваги створеної технології полягають у реалізації жестової мови на просторових моделях людини з можливостями точної передачі рухів людини-носія жестової мови. Створено просторову модель конкретної людини, яка здійснює сурдопереклад новин на телебаченні. Це дозволило подолати психологічний бар’єр сприйняття жестової інформації та досить легко й швидко зрозуміти і запам’ятати як сам жест, так і інформацію, яка ним передається. Відзначимо, що перенесення рухів, які відображають жестову інформацію, на модель є дуже складним і важкореалізовним завданням, яке вимагає значних ресурсів. Власне потужності і ресурсні можливості сучасних комп’ютерних засобів дозволили реалізацію такої технології.
За своїми можливостями розроблена інформаційна технологія відповідає світовим стандартам і дозволить повністю реалізувати систему жестів української мови (близько 5 тисяч жестів), а також може бути основою для створення систем моделювання жестів інших мов – російської, польської та ін. Ця розробка може бути взята за стандарт української жестової мови для затвердження державними органами як офіційної державної мови. Наразі елементи цієї системи, зокрема дактильна жестова мова, проходять стадію впровадження в ряді спеціалізованих шкіл-інтернатів для дітей з вадами слуху і мають схвальні відгуки від викладацького складу та дітей. Упровадження такої технології в навчальних закладах та в усіх зацікавлених організаціях дозволить розв’язати проблему вивчення жестової мови в Україні.
Хотілося б відзначити ще одну важливу особливість жестових мов спілкування: це велика схожість показу й подібність інтерпретації інформації, що передається жестовими мовами різних народів. Наприклад, дослідження дактильних абеток (кожна буква звичайної абетки має своє зображення за допомогою пальців рук людини) десяти різних мов показало, що на 80% вони схожі. Що стосується жестових мов, то тут також, за різними оцінками, від 30 до 60 відсотків жестів схожі між собою. Це пояснює той факт, що люди з вадами слуху, наприклад, з Німеччини й України, швидше зрозуміють один одного, використовуючи спілкування своїми жестовими мовами, ніж люди, які добре чують спілкуючись між собою відповідно німецькою та українською мовами.
Звідси напрошується важливий висновок про те, що в перспективі жестова мова може бути мовою міжнаціонального спілкування, свого роду есперанто, знаючи яку можна вільно подорожувати світом. Частину жестів розумітимуть комп’ютери, а це дозволить зробити людино-комп’ютерний інтерфейс зручнішим, приємнішим і простішим.
Тому вивчаймо жестову мову!

Ю.Крак, професор кафедри моделювання складних систем факультету кібернетики

Від Адмін.:

Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р.
(Витяг)

Стаття 23. Жестова мова як мова осіб з вадами слуху є засобом спілкування та навчання і захищається державою.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування:
-сприяють поширенню жестової мови та заохоченню мовної самобутності осіб з вадами слуху;
-гарантують збереження, вивчення і всебічний розвиток жестової мови, її використання як засобу виховання, навчання, викладання, спілкування і творчості;
-забезпечують можливість комунікації інвалідів з вадами слуху в органах, установах та закладах соціального захисту населення, правоохоронних органах, органах пожежної безпеки, аварійно-рятувальних службах, закладах охорони здоров'я, навчальних закладах тощо;
-сприяють наданню послуг перекладачів жестової мови громадянам України з вадами слуху, які користуються жестовою мовою;
-створюють умови для наукового вивчення жестової мови;
-сприяють використанню жестової мови в офіційних відносинах.
Телерадіоорганізації (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) забезпечують субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.