Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Четвер, 28.03.2024, 19:12
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [65]
Правові новини [216]
Правознавство [144]
Адвокатура [101]
Кримінал [84]
Консультація [75]
Судова медицина [21]
Країна глухих [105]
Адміністратор [10]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Посилання
Довідник
 
Головна » 2022 » Лютий » 17 » Міністерство культури та інформаційної політики України дає роз'яснення з питань застосування окремих положень законодавства
16:12
Міністерство культури та інформаційної політики України дає роз'яснення з питань застосування окремих положень законодавства

Роз’яснення з питань, що надійшли до Секретаріату Кабінету Міністрів України за результатами проведення 3 грудня 2021 року Всеукраїнського онлайн-марафону “Комунікація-партнерство-відкритість” (5 частина)

Міністерства культури та інформаційної політики України дає роз’яснення. 

Питання 1.
Які в Україні існують культурно-мистецькі проекти, навчальні програми, арт терапевтичні заходи. Який стан їх фінансування. Які перспективи щодо участі в них? (Бугеря Т., ВРО “Турбота про літніх” в Черкаській обл.) 
Відповідь.
Всеукраїнський фестиваль творчості осіб з інвалідністю «Барви життя».
МКІП є засновником Всеукраїнського фестивалю творчості осіб з інвалідністю «Барви життя». Головною метою Фестивалю є сприяння процесу реабілітації і соціальної адаптації осіб з інвалідністю засобами мистецтва (художньої творчості, літературного, образотворчого, хореографічного, музичного та театрального). Учасниками Фестивалю можуть бути особи з інвалідністю без вікових обмежень.
Заключний етап Всеукраїнського фестивалю творчості “Барви життя” проходить щороку у грудні. Цьогорічний Фестиваль відбувся на базі Національного центру “Український дім”, який технічно пристосовано для потреб осіб з інвалідністю.
Плановий обсяг фінансування МКІП з державного бюджету Всеукраїнського етапу фестивалю творчості «Барви життя» у 2021 році становив 450,0 тис. грн, протягом 2022 - 2024 рр. орієнтовно заплановано 600,0 тис. грн щороку.
У 2021 році у програмних заходах Фестивалю взяло участь більше 200 учасників - представники майже з усіх областей України - це як окремі виконавці так і колективи без вікових обмежень. Фестиваль проводиться за такими видами мистецтв:
-музичне та театральне мистецтво: вокально-хоровий жанр; хореографічний жанр; театральне мистецтво; інструментальне виконання; авторська пісня;
-художня творчість: образотворче мистецтво; декоративно-прикладне і народне мистецтво; скульптура; фото;
-літературне мистецтво: мала проза; поезія.
Програма заходів 2021 року включала відкриття експозиції декоративно-прикладного і народного мистецтва, що презентувала роботи майстрів з інвалідністю, а також Гала-концерт переможців Всеукраїнського фестивалю творчості «Барви життя».

“Мистецька освіта без обмежень”
МКІП та Держмистецтв проводиться системна робота стосовно поширення обізнаності закладів мистецької освіти про інклюзивні підходи і практики.
На виконання Указу Президента України “Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні”, Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366, Концепції інклюзивної мистецької освіти, затвердженої наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 27 січня 2020 р. № 339, Плану заходів з реалізації концепції інклюзивної мистецької освіти, затвердженої наказом МКІП від 22 квітня 2020 р.№ 1668, Плану роботи Держмистецтв на 2021 рік (зі змінами, відповідно наказу Держмистецтв від 20.09.2021 № 95) МКІП та Держмистецтв реалізують спільно пілотний проект “Мистецька освіта без обмежень”. Для реалізації концепції МКІП заручився підтримкою Всеукраїнського громадського об’єднання “Національна асамблея людей з інвалідністю України”, з яким у 2020 році було підписано меморандум про співпрацю.
Метою перших двох етапів пілотного проекту було розширення доступу до мистецької освіти через впровадження інклюзивного навчання в мистецьких школах та фахових мистецьких коледжах, допомога у створенні освітнього простору, дружнього для усіх, виявлення конкретних перешкод для інклюзивного навчання мистецтву, напрацювання рекомендацій для усунення таких перешкод.
Протягом 2020 - 2021 років була реалізована освітньо-тренінгова програма з 9 навчальних семінарів. У І та ІІ етапах пілотного проекту взяли участь 65 керівників та інших педагогічних працівників з 23 мистецьких шкіл і 5 фахових мистецьких коледжів, які представляють 18 регіонів України.
За наслідками участі у пілоті усі його учасники провели аудит фізичної доступності своїх закладів, 11 мистецьких шкіл-учасників розробили індивідуальні плани заходів з усунення бар’єрів до 2023 року, Прилуцька дитяча музична школа (Чернігівська область) виграла і реалізувала в 2021 році проект з інклюзії за підтримки Українського культурного фонду.
За результатами перших двох етапів пілотного проекту:
-надано інформаційну підтримку закладам-учасникам щодо грантових можливостей у галузі інклюзивних освітніх проектів;
-упорядковано 5 навчально- методичних видань, розроблено комплекти піктограм (символів доступності) для закладів мистецької освіти та інструментарій для проведення самоаналізу закладами мистецької освіти рівня їх фізичної доступності (анкета визначення доступності);
-створено умови для ефективної взаємодії та обміну досвідом між закладами мистецької освіти, що провадять інклюзивне навчання.
У ІІ етапі пілотного проекту «Мистецька освіта без обмежень» проекті взяли участь 11 закладів спеціалізованої мистецької освіти (5 фахових мистецьких коледжів та 6 мистецьких шкіл) з 8 областей України.
27 - 29 вересня 2021 року в м.Одеса відбувся семінар: “Фізична доступність, універсальний дизайн та індекс інклюзії в закладах спеціалізованої мистецької освіти”, мета якого - підвищення рівня обізнаності та набуття практичних знань керівниками закладів спеціалізованої мистецької освіти щодо проведення аудиту доступності закладу, визначення оптимальних умов та організаційних форм роботи з учнями та студентами з особливими освітніми потребами у мистецькій школі чи фаховому мистецькому коледжі. За результатами заходу заплановано видання методичного посібника “Індекс інклюзивності в закладах мистецької освіти”, який буде розроблено експертами ГО “Національна асамблея людей з інвалідністю”.
14 грудня 2021 року відбулась Всеукраїнська конференція “Інклюзивна мистецька освіта в закладах спеціалізованої мистецької освіти: перші результати та перспективи”. Конференція відбулася у змішаному форматі і була присвячена підведенню підсумків двох років пілотного проекту “Мистецька освіта без обмежень”, спрямований на реалізацію Концепції інклюзивної мистецької освіти відповідно до планів діяльності Уряду на 2020 та 2021 роки.
У 2022 - 2023 роках планується провести наступні ІІІ та ГУ етапи пілотного проекту “Мистецька освіта без обмежень”, які будуть спрямовані на поширення інструментів визначення доступності та розроблення рекомендацій щодо організації інклюзивного навчання в мистецьких школах та коледжах, а також з методик викладання мистецьких дисциплін.

Проект “Е-позашкілля”
Назва: “Єдина централізована база даних закладів позашкільної освіти” (спільний проект МОН, Мінмолодьспорт, МКІП).
Цільова аудиторія: заклади мистецької освіти (мистецькі школи), здобувачі мистецької освіти, МКІП, Держмистецтв, органи управління культури ОДА.
Мета: підвищення інформаційної доступності закладів позашкільної освіти та моніторинг надання послуг закладами позашкільної освіти.
Кінцевий продукт / результат: створено інформаційно-аналітичний портал для різних категорій користувачів з функцією розміщення інформації про всіх надавачів освітніх послуг у сфері позашкільної освіти, їх рейтинг та статистичний зріз кількості здобувачів / споживачів освітніх послуг.
Що зроблено: протягом 2021 року під час спільних засідань МОН, МКІП, Мінмолодьспорт внесено пропозиції щодо моделі веб-платформи, її дизайну та функціоналу з урахуванням різних користувацьких ролей, зокрема щодо пошукової системи (навігації) найближчих до користувача закладів позашкільної освіти, реєстрації, обліку та збереження даних закладів, здобувачів / споживачів, збору та обробки адміністративних даних/статистичної інформації тощо.
Пілотна версія порталу знаходиться на стадії бета-тестування.

Питання 2.
Можна закупати аудіогіди, писати підписи шрифтом Брайля, робити тактильні копії художніх робіт - це все дуже важливо, ... але коли приміщення музеїв просто фізично недоступні, і люди на візках, з милицями, з дитячими візочками, вагітні, з тимчасовими обмеженнями в пересуванні, літні люди не можуть навіть зайти в це приміщення, а це до 80% наших громадян... безбар’єрність музеїв і інших закладів культури фактично відсутня. І якщо на створення інноваційних і інклюзивних виставок і експозицій ще можливо за грантові кошти, то побудова пандусів, підйомників, ліфтів, доступних для всіх категорій туалетів можливо лише за кошти бюджету, субвенції і цільові витрати.
Чи можливо складання конкретного плану по Україні і регіонам з сумами, датами, відповідальними за кінцевий результат саме таких дороговартісних вкладень в реконструкцію приміщень закладів культури? Де в тому списку знаходяться два обласних музеїв Черкащини Краєзнавчий і Художній? В якому році до них нарешті зможуть потрапити діти на колісних візках, яким зараз 10 років і літні люди з ходунками яким зараз 70? (Гавриш О., БФ “Родина ЛГ” Черкаська обл.)

Відповідь.
Статтею 14 Закону України “Про музеї та музейні справу” передбачено, що власники музеїв зобов’язані забезпечувати музеї будівлями (спорудами), збудованими за спеціальними проектами, або іншими упорядкованими приміщеннями, що відповідають вимогам функціонування музеїв, а також відповідним обладнанням та транспортом. Під час проектування та експлуатації музейних приміщень враховуються потреби дітей, осіб з інвалідністю, громадян похилого віку в доступі до культурної спадщини.
Черкаський обласний краєзнавчий музей - засновником Музею є Черкаська обласна рада.
У Музеї облаштовані з’їзди (пандуси) до центрального входу та є доступ до фоє у якому відбуваються майстеркласи, воркшопи, виставки та відкриття експозицій. Водночас експозиційні зали розташовані на 2 - 4 поверхах. Є шахта вантажного ліфту, який не працює, але з неї відсутній доступ до експозиційних залів, тому її не може бути переобладнано.
Черкаський обласний художній музей - засновником Музею є Черкаська обласна рада.
Споруда не пристосована до потреб осіб з інвалідністю. Експозиційні зали розташовані на 2 - 3 поверхах. Водночас є можливість облаштування «зовнішньої» шахти ліфту (з двору).
Музей орендує приміщення в Черкаської міської ради, тому питання виділення коштів для облаштування безбар’єрного доступу до приміщень Музею проблематичне.
Водночас інформуємо, що Законом України від 02 грудня 2021 р. № 1928-ІХ “Про Державний бюджет України на 2022 рік” передбачено виділення коштів за бюджетною програмою 3811070 “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів ремонтно- реставраційних та консерваційних робіт пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності” - 1 801 930,0 тис. гривень.
Також інформуємо, що 9 грудня у Львові відкрито оновлений Музей Пінзеля, який став доступним та безбар’єрним. Завдяки спеціальній навігації його можуть відвідати люди з порушеннями зору, слуху, літні люди та люди з аутизмом, оскільки: встановлено тактильну плитку від зупинки громадського транспорту до входу в приміщення Музею “Івана Георгія Пінзеля”; встановлено підйомну платформу з метою створення можливості безбар’єрного входу до експозиційної зали; виготовлено та встановлено мнемосхему і тактильні вказівники для орієнтування в приміщенні, а також тактильну табличку на вході до Музею; встановлено звуковий орієнтир з АРГ “Метроном-04” на вході до Музею; улаштовано металеву конструкцію (пандус) на всю ширину сходинки для безбар’єрного переходу у вівтарну частину експозиційної зали; перероблено фасадну частину касового кіоску з метою забезпечення інклюзивності; проведено навчання з персоналом Музею. Також у співпраці з медіасервісом МЕОООО у музеї запрацюють аудіогіди та аудіодескрипція, що доповнять візуальні враження відвідувачів і дадуть нові знання про контекст експозиції.

Питання 3.
У цьому році Мінкульту передбачено майже 900 мільйонів грн державних коштів на надання освіти закладами загальної середньої та позашкільної освіти державної форми власності, методичне забезпечення діяльності закладів освіти та забезпечення функціонування Українського культурного фонду, у тому числі здійснення Фондом заходів з підтримки проектів.
Скажіть, будь ласка, чи були враховані у цих програмах інтереси дітей з інвалідністю та людей дуже поважного віку? Якщо так - то, що саме було зроблено. (Закарпатська обл.)

Відповідь.
Щодо Українського культурного фонду
У 2021 грантовому році на програму “Інклюзивне мистецтво” було подано 221 проектну заявку на загальну суму 135,39 млн грн, з них було підтримано 39 на загальну суму 23,6 млн грн, зокрема:
-у ЛОТ-і “Підтримка митців з інвалідністю”профінансовано 14 проектів на суму 8,3 млн
грн;
-у ЛОТ-і “Інклюзивний культурний продукт” — 13 проектів на суму 7,5 млн грн;
-у ЛОТ-і “Інклюзивне суспільство” — 12 проектів на суму 7,8 млн гривень.
За підтримки УКФ ГО “Хмельницьке обласне молодіжне громадське об’єднання “Територія” масштабували інклюзивну складову фестивалю “ЯезриЬІіса” та зробили подію доступною як для митців, так І для глядачів з інвалідністю шляхом: підлаштування інфраструктури фестивалю під потреби людей на кріслах колісних, встановлення пандусів по території події; промоції інклюзивного мистецтва; перекладу музики жестовою мовою; привернення уваги відвідувачів до теми шляхом інтерактивів з профільними громадськими організаціями.
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків цього року зробив доступнішим для незрячих та людей з частковою втратою зору колекцію світового мистецтва, яку зберігає установа. У рамках проекту виготовлено тактильні копії шедеврів азійського мистецтва, супровідні інформаційні таблички для тактильних копій, переносні тактильні копії експонатів для освітніх заходів для незрячих та слабозорих людей, мнемосхеми приміщень музею та підставки для розміщення стаціонарних тактильних копій та мнемосхем.
Державне підприємство “Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал” цьогоріч реалізував культурно-освітній фестиваль для дітей і підлітків “NЕОсвітній Арсенал” за принципами інклюзії: вільної взаємодії всіх відвідувачів в просторі музейної інституції через культуру і мистецтво, через творчість як універсальну практику, спільне отримання емоційного, естетичного і пізнавального досвідів. Щоб зробити фестиваль універсально інклюзивним, проект передбачав проведення тренінгу для учасників, адаптацію ігрових та навчальних матеріалів учасників, підготовку простору та універсальних ігрових путівників.
У рамках реалізації програми “Аналітика культури” Українським культурним фондом було підтримано унікальний за своїми соціальним наслідками проект “Мистецтво для всіх: дослідження ситуації з дотриманням культурних прав людей з інвалідністю в Україні”, що мав на меті посприяти виробленню дієвих державних політик в сфері культури через проведення фокус - груп та першого в Україні репрезентативного соціологічного дослідження щодо можливостей користування своїми культурними правами людьми з різними видами інвалідності.
Опитування було проведено командою громадської організації людей з інвалідністю “Fight For Right” у партнерстві з Київським міжнародним інститутом соціології з 15 по 22 вересня 2021 року методом телефонних інтерв'ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (було опитано 2002 респонденти).
5 листопада цього року Український культурний фонд оголосив початок конкурсу проектів на 2022 рік за оновленою програмою “Культура без бар’єрів”, що покликана культивувати дотримання культурних прав, безбар’єрний доступ до споживання і створення культурного продукту, забезпечення рівних можливостей особистісного розвитку та самореалізації для всіх громадян та спільнот. Програма спрямована на створення безперешкодного життєвого середовища у соціальній, культурній та освітній сферах для маломобільних груп, людей третього віку 50+, родин з дітьми до 6 років, осіб з інвалідністю тощо.
Запланований бюджет програми на 2022 рік складає 30 млн грн, що буде спрямований на підтримку проектів за трьома ЛОТ-ами “Підтримка митців з інвалідністю”, “Мистецтво без бар’єрів”, “Безбар’єрне суспільство”.
Цілі програми “Культура без бар’єрів”:
-розвивати творчий потенціал митців з інвалідністю та сприяти професіоналізації митців з інвалідністю;
-розширити доступ людей з інвалідністю до творення культурного продукту та культурно-мистецького життя в Україні;
-інтегрувати інклюзивні мистецькі практики в культурне середовище України;
-сприяти творенню інклюзивного культурного продукту;
-сприяти підтримці інклюзивної мистецької освіти в Україні;
-промотувати безбар’єрне суспільство в українській спільноті;
-сприяти створенню безперешкодного життєвого середовища у соціальній, культурній та освітній сферах для маломобільних груп, людей третього віку 50+, родин з дітьми до 6 років, осіб з інвалідністю;
-сприяти вихованню поваги до прав людей з інвалідністю в суспільстві через підтримку культурних продуктів, які актуалізують тему інклюзії.
Термін подачі проектних заявок до 17.01.2022.

Питання 4.
Просимо сприяти прийняттю Закону України “Про українську жестову мову”, який наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді України, оскільки відсутність законодавчо затверджених прав української мови дискримінує жестомовних осіб та осіб з інвалідністю зі слуху. (Каменська Наталія, м.Київ)
Відповідь.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” врегульовано статус української жестової мови та мовні права жестомовних осіб.
Мінкультури у співпраці із Всеукраїнською громадською організацією інвалідів “Українське товариство глухих” у 2019 році було підготовлено проект Закону України “Про українську жестову мову”. 29 жовтня 2019 року проект Закону України “Про українську жестову мову” було зареєстровано у Верховній Раді України за № 2340 за поданням народного депутата України Ірини Борзової.
Міністерство культури та інформаційної політики України підтримує необхідність визначення на законодавчому рівні загальних засад використання української жестової мови в Україні, що сприятиме створенню необхідних умов, які нададуть жестомовним особам можливість нарівні з іншими реалізовувати всі права й основоположні свободи людини і громадянина у політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах.
Проект Закону “Про українську жестову мову” перебуває на розгляді в комітетах Верховної Ради України та має бути розглянутий на засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.
Відповідно до висновку Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом проект Закону не суперечить праву ЄС та міжнародно-правовим зобов’язанням України.
За наслідками розгляду проекту Закону Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що проект матиме вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів і може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень).

Питання 5.
В Україні для осіб з порушеннями слуху досі недоступна культурна сфера за винятком поодиноких ініціатив, які супроводжуються перекладом на жестову мову та культурних подій, які проводять Культурний центр Українського товариства глухих та обласні будинки культури Українського товариства глухих. У зв’язку з цим ГО “Українське товариство глухих” з метою розширення доступності для осіб з інвалідністю зі слуху пропонує:
-всеукраїнські заходи проводити з перекладом жестовою мовою з обов’язковим зазначенням про це в афіші;
-впровадити відеогіди в музеях українською жестовою мовою та з субтитрами через ОЯ-коди або через спеціальні пристрої;
-при показах в кінотеатрах фільмів українського виробництва забезпечувати ці фільми субтитрами українською мовою.
(Каменська Наталія, м.Київ)
Відповідь.
Розширення доступності культурно-мистецьких заходів та мистецького продукту є одним з важливих напрямів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Зокрема, відповідно до Плану заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації зазначеної Стратегії протягом 2022 року передбачається проведення МКІП комплексного аналізу можливих шляхів реалізації цього напряму. Основою для розробки нових механізмів стимулювання адаптації культурного продукту для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху має стати ґрунтовний аналіз діючих пільг та переваг, оцінка їх ефективності, а також вивчення кращих міжнародних практик із створення безбар’єрного простору.
Протягом 2022 року заплановано затвердження порядку та умов субтитрування або перекладу на українську жестову мову телерадіоорганізаціями (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм, а також проведення аналізу ефективності чинних механізмів заохочення застосування альтернативних форматів інформаційного супроводу в закладах культури, а також застосування аудіодискрипції (тифлокоментування), титрування та перекладу на українську жестову мову медіапродукції, кінематографічних творів тощо.
Станом на сьогодні механізми стимулювання адаптації кінематографічного продукту для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху вже частково запроваджені. Зокрема, у Податковому кодексі Україні така норма щодо зменшення розміру ставки податку на додану вартість до 7% для постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху. При цьому тимчасово, з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року, такі операції повністю звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Ефективність надання непрямої підтримки у такій формі можна буде визначити починаючи з 2024 року.
Згідно зі статтею 7 Закону України “Про музеї та музейні справу” музеї можуть засновуватися на будь-яких формах власності, передбачених законами. Засновниками музеїв можуть бути відповідні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи. Рішення про створення музею приймають їх засновники. Статтею 14 Закону передбачено, що власники музеїв зобов’язані забезпечувати музеї будівлями (спорудами), збудованими за спеціальними проектами, або іншими упорядкованими приміщеннями, що відповідають вимогам функціонування музеїв, а також відповідним обладнанням та транспортом.
Під час проектування та експлуатації музейних приміщень враховуються потреби дітей, осіб з інвалідністю, громадян похилого віку в доступі до культурної спадщини. Враховуючи викладене, питання реконструкцій музейних приміщень з відповідними пристосуваннями для безбар’єрного доступу належить до компетенції засновників відповідних музеїв.
МКІП підтримує ідею подальшого розвитку музейних закладів у напрямку безбар’єрності та всебічної доступності до культурної сфери, зокрема через запровадження у музеях відеогідів українською жестовою мовою. Разом з тим, порушене питання вимагає додаткового опрацювання та передбачення належного фінансування закладів.

Питання 6. 
Прошу забезпечити доступність Українського телебачення (фільми, пізнавальні та розвивальні передачі) для осіб з порушеннями слуху шляхом перекладу вищезазначених програм жестовою мовою. Усунути накладання реклами на субтитри.
Відповідь.
Відповідно до Плану заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 р. № 883, МКІП заплановано реалізація низки завдань, зокрема:
-завдання 37 “Визначення порядку та умов, відповідно до яких телерадіоорганізації (незалежно від форми власності та підпорядкування) забезпечують субтитрування або переклад на українську жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм”:
-захід 1 “Затвердження порядку та умов субтитрування або перекладу на українську жестову мову телерадіоорганізаціями (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм” (IV квартал 2022р);
-захід 2 “Забезпечення розроблення методичних рекомендацій для засобів масової інформації щодо викладення інформації для осіб з інвалідністю в доступних форматах (переклад на українську жестову мову, субтитрування, аудіокоментування та інші формати подачі інформації для читання та спілкування)” (І квартал 2022 р.);
-завдання 40 “Запровадження механізмів стимулювання застосування аудіодискрипції (тифлокоментування), титрування та перекладу на українську жестову мову медіапродукції, кінематографічних творів тощо”:
-захід 1 “Проведення аналізу ефективності чинних механізмів заохочення застосування аудіодискрипції (тифлокоментування), титрування та перекладу на українську жестову мову медіапродукції, кінематографічних творів тощо” (Ш квартал 2022 р.);
-захід 2 “Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту акта Кабінету Міністрів України щодо запровадження механізмів стимулювання застосування аудіодискрипції (тифлокоментування), титрування та перекладу на українську жестову мову медіапродукції, кінематографічних творів тощо” (ГУ квартал 2022 р.);
-захід 1 “Забезпечення розроблення методичних рекомендацій для телерадіоорганізацій щодо вживання української жестової мови» завдання 42 «Врегулювання вживання української жестової мови в інформаційній діяльності телерадіоорганізацій” (IV квартал 2022 р.);
-захід 1 “Проведення аналізу наявного стану матеріально-технічної бази телерадіоорганізацій та визначення обсягу потреби в новому обладнанні для забезпечення титрування, перекладу на українську жестову мову та аудіодискрипції (тифлокоментування)” завдання 43 «Забезпечення державних телерадіоорганізацій та акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України» сучасним обладнанням для титрування, перекладу на українську жестову мову та аудіодискрипції (тифлокоментування)” (II квартал 2022 р.).

Питання 7.
Коли буде нарешті зрушено питання про прийняття Закону України “Про українську жестову мову”, оскільки робота, яка активно тривала, зупинилась 2 роки тому?
Відповідь.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” врегульовано статус української жестової мови та мовні права жестомовних осіб.
Мінкультури у співпраці із Всеукраїнською громадською організацією інвалідів “Українське товариство глухих” у 2019 році було підготовлено проект Закону України “Про українську жестову мову”. 29 жовтня 2019 року проект Закону України “Про українську жестову мову” було зареєстровано у Верховній Раді України за № 2340 за поданням народного депутата України Ірини Борзової.
Міністерство культури та інформаційної політики України підтримує необхідність визначення на законодавчому рівні загальних засад використання української жестової мови в Україні, що сприятиме створенню необхідних умов, які нададуть жестомовним особам можливість нарівні з іншими реалізовувати всі права й основоположні свободи людини і громадянина у політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах.
Проект Закону “Про українську жестову мову” перебуває на розгляді в комітетах Верховної Ради України та має бути розглянутий на засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.
Відповідно до висновку Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом проект Закону не суперечить праву ЄС та міжнародно-правовим зобов’язанням України.
За наслідками розгляду проекту Закону Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що проект матиме вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів і може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень).

Питання 8.
З якою метою пропагують і сприяють застосування такої форми як виконання поетичних і пісенних творів жестовою мовою людьми, які чують? Це реклама жестової мови? Чи метою є залучення глухих до мистецтва, а саме поетичних чи пісенних творів? Ми цінимо працю людей, які чують, і не можемо сказати, щоб не образити, що глухими таке виконання практично не сприймається. Оскільки очевидно, що такі особи поза віршом/піснею не володіють жестовою мовою і це відбивається на виконанні твору. Для прикладу: важко зрозуміти вірш китайською мовою, якщо декламатор вивчив даний вірш китайською і нею поза віршем не володіє ніяк. (Адамюк Наталія, м.Київ)
Відповідь.
Культурне розмаїття є невід’ємною характерною рисою людства, воно створює багатий і різноманітний світ, який розширює діапазон вибору та сприяє людським можливостям і цінностям, будучи, отже, рушійною силою сталого розвитку для громад, народів та націй.
Відповідно до статті 4 Конвенції про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження “культурне розмаїття” означає розмаїття форм, за допомогою яких культури груп і суспільств знаходять своє вираження. Ці форми самовираження передаються всередині груп та суспільств і між ними. Культурне розмаїття виявляється не тільки через застосування різноманітних заходів, за допомогою яких культурна спадщина людства виражається, розширяється й передається завдяки розмаїттю форм культурного самовираження, а й через різні види художньої творчості, виробництва, поширення, розподілу та споживання продуктів культурного самовираження, незалежно від засобів і технологій, які використовуються.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про культуру” до пріоритетів державної політики у сфері культури віднесено охорона, заохочення та підтримка культурного розмаїття як одного з найважливіших чинників сталого розвитку держави.
Враховуючи вищезазначене, МКІП в межах компетенції не може заборонити особам, які чують та поза виконанням твору не можуть спілкуватися з глухими, виконувати поетичні та/або пісенні твори засобом жестової мови. Водночас МКІП підтримує ініціативу щодо заохочення залучення саме нечуючих до популяризації жестової мови.

Питання 9.
Чому дозволяються і посилено поширюється такий формат роботи як виконання поетичних і пісенних творів засобом жестової мови особами, які чують, які поза виконанням твору спілкуватися з глухими не можуть. Це реклама жестової мови чи ознайомлення глухих з потрібними творами? Якщо останнє, то глухим важко сприймати твір, навіть неможливо. І сказати це людям, які так старалися, теж неможливо. Уявіть, що особа читає вірш китайською мовою, якою не володіє поза читанням. Чи не краще формувати пари, заохочуючи саме глухих до популяризації жестової мови у такому-от форматі. (Адамюк Наталія, м.Київ)
Відповідь.
Культурне розмаїття є невід’ємною характерною рисою людства, воно створює багатий і різноманітний світ, який розширює діапазон вибору та сприяє людським можливостям і цінностям, будучи, отже, рушійною силою сталого розвитку для громад, народів та націй.
Відповідно до статті 4 Конвенції про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження «культурне розмаїття» означає розмаїття форм, за допомогою яких культури груп і суспільств знаходять своє вираження. Ці форми самовираження передаються всередині груп та суспільств і між ними. Культурне розмаїття виявляється не тільки через застосування різноманітних заходів, за допомогою яких культурна спадщина людства виражається, розширяється й передається завдяки розмаїттю форм культурного самовираження, а й через різні види художньої творчості, виробництва, поширення, розподілу та споживання продуктів культурного самовираження, незалежно від засобів і технологій, які використовуються.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про культуру” до пріоритетів державної політики у сфері культури віднесено охорона, заохочення та підтримка культурного розмаїття як одного з найважливіших чинників сталого розвитку держави.
Враховуючи вищезазначене, МКІП в межах компетенції не може заборонити особам, які чують та поза виконанням твору не можуть спілкуватися з глухими, виконувати поетичні та/або пісенні твори засобом жестової мови. Водночас МКІП підтримує ініціативу щодо заохочення залучення саме нечуючих до популяризації жестової мови.

Питання 10.
Чи існують програми щодо роботи з соціальними закладами та установами для системного пошуку потенційних митців серед дітей та молоді з інвалідністю з подальшим розвитком їх здібностей? (Київська обл.)
Відповідь.
До компетенції МКІП не належать повноваження з пошуку потенційних митців серед дітей та молоді з інвалідністю. Водночас мистецькі школи, що перебувають у комунальній власності, за власною ініціативою можуть співпрацювати з різними громадськими, благодійними організаціями у цьому напрямі.

Питання 11.
Чи передбачається якимись нормативними актами (і якими, якщо вони існують) можливість розвитку творчих здібностей у дітей з інвалідністю у школах мистецтв? І насамперед не в рамках індивідуальних занять, а інклюзивних - таких як, наприклад, театральний, танцювальний тощо, де «особливі» діти зможуть контактувати з дітьми без інвалідності. Питання не випадкове, бо кілька місяців тому батьками було отримано категоричну відмову у прийомі на зарахування на такі заняття від директора однієї з київських шкіл мистецтв, лише тому, що діти мали аутизм. (Київська обл.)
Відповідь.
МКІП та Держмистецтв проводиться системна робота стосовно поширення обізнаності закладів мистецької освіти про інклюзивні підходи і практики.
На виконання Указу Президента України “Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні”, Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366,
Концепції інклюзивної мистецької освіти, затвердженої наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 27 січня 2020 року № 339, Плану заходів з реалізації концепції інклюзивної мистецької освіти, затвердженої наказом МКІП від 22 квітня 2020 року № 1668, Плану роботи Держмистецтв на 2021 рік (зі змінами, відповідно наказу Держмистецтв від 20.09.2021 № 95) МКІП та Держмистецтв реалізують спільно пілотний проект “Мистецька освіта без обмежень”. Для реалізації концепції МКІП заручився підтримкою Всеукраїнського громадського об’єднання “Національна асамблея людей з інвалідністю України”, з яким у 2020 році було підписано меморандум про співпрацю.
Метою перших двох етапів пілотного проекту було розширення доступу до мистецької освіти через впровадження інклюзивного навчання в мистецьких школах та фахових мистецьких коледжах, допомога у створенні освітнього простору, дружнього для усіх, виявлення конкретних перешкод для інклюзивного навчання мистецтву, напрацювання рекомендацій для усунення таких перешкод.
Протягом 2020 - 2021 років була реалізована освітньо-тренінгова програма з 9 навчальних семінарів. У І та ІІ етапах пілотного проекту взяли участь 65 керівників та інших педагогічних працівників з 23 мистецьких шкіл і 5 фахових мистецьких коледжів, які представляють 18 регіонів України.
За наслідками участі в пілоті усі його учасники провели аудит фізичної доступності своїх закладів, 11 мистецьких шкіл-учасників розробили індивідуальні плани заходів з усунення бар’єрів до 2023 року, Прилуцька дитяча музична школа (Чернігівська область) виграла і реалізувала в 2021 році проект з інклюзії за підтримки Українського культурного фонду.
За результатами перших двох етапів пілотного проекту:
-надано інформаційну підтримку закладам-учасникам щодо грантових можливостей у галузі інклюзивних освітніх проектів;
-упорядковано 5 навчально- методичних видань, розроблено комплекти піктограм (символів доступності) для закладів мистецької освіти та інструментарій для проведення самоаналізу закладами мистецької освіти рівня їх фізичної доступності (анкета визначення доступності);
-створено умови для ефективної взаємодії та обміну досвідом між закладами мистецької освіти, що провадять інклюзивне навчання.
У ІІ етапі пілотного проекту «Мистецька освіта без обмежень» проекті взяли участь 11 закладів спеціалізованої мистецької освіти (5 фахових мистецьких коледжів та 6 мистецьких шкіл) з 8 областей України.
27 - 29 вересня 2021 року в м.Одеса відбувся семінар: “Фізична доступність, універсальний дизайн та індекс інклюзії в закладах спеціалізованої мистецької освіти”, мета якого - підвищення рівня обізнаності та набуття практичних знань керівниками закладів спеціалізованої мистецької освіти щодо проведення аудиту доступності закладу, визначення оптимальних умов та організаційних форм роботи з учнями та студентами з особливими освітніми потребами у мистецькій школі чи фаховому мистецькому коледжі. За результатами заходу заплановано видання методичного посібника “Індекс інклюзивності в закладах мистецької освіти”, який буде розроблено експертами ГО “Національна асамблея людей з інвалідністю”.
14 грудня 2021 року відбулась Всеукраїнська конференція “Інклюзивна мистецька освіта в закладах спеціалізованої мистецької освіти: перші результати та перспективи”. Конференція відбулася у змішаному форматі і була присвячена підведенню підсумків двох років пілотного проекту «Мистецька освіта без обмежень», спрямований на реалізацію Концепції інклюзивної мистецької освіти відповідно до планів діяльності Уряду на 2020 та 2021 роки.
У 2022 - 2023 роках планується провести наступні ІІІ та ГУ етапи пілотного проекту “Мистецька освіта без обмежень”, які будуть спрямовані на поширення інструментів визначення доступності та розроблення рекомендацій щодо організації інклюзивного навчання в мистецьких школах та коледжах, а також з методик викладання мистецьких дисциплін.

Питання 12.
Чи планує Мінкульт щось робити для адаптації програм на телебаченні, щоб вони стали доступними для незрячих? Я маю на увазі тифлокоментування фільмів, передач, різних шоу? (м.Канцерівка)
Відповідь.
Відповідно до Плану заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 р. № 883, МКІП заплановано реалізація низки завдань, зокрема:
-завдання 38 “Запровадження механізмів заохочення застосування альтернативних форматів інформаційного супроводу (титрування, аудіодискрипція (тифлокоментування), українська жестова мова) в закладах культури”:
-захід 1 “Забезпечення проведення аналізу ефективності чинних механізмів заохочення застосування альтернативних форматів інформаційного супроводу в закладах культури” (Ш квартал 2022 р.);
-захід 2 “Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту акта Кабінету Міністрів України щодо стимулювання застосування альтернативних форматів інформаційного супроводу в закладах культури” (IV квартал 2022 р.);
-захід 1 “Розроблення та внесення законопроекту щодо запровадження аудіодискрипції (тифлокоментування) у сфері телебачення та кінематографії” 
завдання 39 “Нормативне врегулювання запровадження аудіодискрипції (тифлокоментування) у сфері телебачення та кінематографії” (IV квартал 2022 р.);
-завдання 40 “Запровадження механізмів стимулювання застосування аудіодискрипції (тифлокоментування), титрування та перекладу на українську жестову мову медіапродукції, кінематографічних творів тощо”:
-захід 1 “Проведення аналізу ефективності чинних механізмів заохочення застосування аудіодискрипції (тифлокоментування), титрування та перекладу на українську жестову мову медіапродукції, кінематографічних творів тощо” (III квартал 2022 р.);
-захід 2 “Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту акта Кабінету Міністрів України щодо запровадження механізмів стимулювання застосування аудіодискрипції (тифлокоментування), титрування та перекладу на українську жестову мову медіапродукції, кінематографічних творів тощо” (IV квартал 2022 р.);
-захід 1 “Проведення аналізу наявного стану матеріально-технічної бази телерадіоорганізацій та визначення обсягу потреби в новому обладнанні для забезпечення титрування, перекладу на українську жестову мову та аудіодискрипції (тифлокоментування)” 
-завдання 43 “Забезпечення державних телерадіоорганізацій та акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України” сучасним обладнанням для титрування, перекладу на українську жестову мову та аудіодискрипції (тифлокоментування)” (II квартал 2022 р.).

Категорія: Консультація | Переглядів: 387 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Меню співзасновника
 
 
Посилання
Новини
Події
Кіно з субтитрами
Календар
«  Лютий 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 98
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**