Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
П`ятниця, 28.07.2017, 05:48
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [36]
Правові новини [111]
Правознавство [111]
Адвокатура [88]
Кримінал [45]
Консультація [35]
Країна глухих [67]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Грудень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 38
Головна » 2014 » Грудень » 27 » Довідник СНЮ: Міліція на акціях протесту
20:08
Довідник СНЮ: Міліція на акціях протесту

Продовження. Міліція на акціях протесту

1. Правове регулювання свободи мирних зібрань в Україні.
Правове регулювання порядку проведення мирних зібрань в Україні не є деталізованим, оскільки такий порядок наразі регулюється тільки нормою ст.39 Конституції України, тлумаченням Конституційного Суду України щодо завчасності повідомлення органів влади про його проведення (рішення КСУ від 19.04.01 №4-рп/2001), а також певною мірою – статтями 185-1, 185-2 КУпАП та статтями 279, 293 ККУ, які регулюють відповідальність за порушення в проведенні мирних зібрань. Слід зазначити, що окремий "спеціальний" закон про мирні зібрання станом на сьогодні в Україні відсутній.
Коли мирне зібрання є незаконним?
“Ваше зібрання несанкціоноване” - цей безглуздий у юридичному розумінні вираз можна почути від працівників міліції або органів влади досить часто. На проведення мирного забрання не потрібен дозвіл, варто просто повідомити органи влади про Ваші наміри, а не отримувати у нього офіційний дозвіл . Таке право прямо вказане в статті 39 КУ: “Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей”.
Відповідно, обмеження на проведення мирних зборів встановлюється тільки судом.
Умовно можна виділити два види мирних зібрань із суперечливою правомірністю:
1) зібрання, про проведення яких завчасно не повідомлено відповідні органи;
2) зібрання, заборонені судом в порядку ст.182 КАСУ (але все ж проведені всупереч поставні суду). При проведенні зібрання першого виду його організатора можуть притягнути до адміністративної відповідальності за ст.185-1 КУпАП (штраф від 170 до 425 грн.), а при проведенні зібрання всупереч постанові суду може настати кримінальна відповідальність за ст.382 ККУ (від штрафу в 850 грн. до позбавлення волі строком на 3 роки).

2. Взаємовідносини із міліцією: контролюємо, не провокуємо.
Правоохоронці проходять спеціальну підготовку, а тому завжди діють організовано, використовуючи раніше напрацьовані та відшліфовані під час занять методи припинення акцій громадської непокори. Висновок: міліціонерам необхідно протиставити не менш досконалу організацію і дисципліну.
Для цього рекомендується:
Створити з числа активістів окрему “групу спостереження”, члени якої будуть постійно слідкувати за правоохоронцями під час акції, а у випадку чинення ними протиправних дій – фіксувати їх за допомогою відео та фотоапаратури. Зрозуміло, що “група спостереження” контролює хід проведення акції протесту та поведінку міліціонерів зі сторони, а члени групи безпосередньої участі у заході не приймають, оскільки за жодних обставин вони не повинні бути затримані. Вони виступають третьою стороною. Їхня задача – не втручатись у конфлікт і штовханину з правоохоронцями , навіть для захисту товаришів, а з витримкою та розумом документувати незаконні дії міліціонерів. Від цього буде значно більше користі, адже залишившись на волі саме активісти «групи спостереження» будуть займатися вкрай необхідними справами: направленням відзнятих матеріалів у ЗМІ, написанням скарг у прокуратуру, пошуком адвокатів для затриманих, організацією пікетування райвідділу, а також виступати у якості свідків в суді.
Відео або фотозйомку необхідно здійснювати з урахуванням того, що отримані матеріали будуть використовуватись, як доказ неправомірних дій конкретних міліціонерів. А тому не слід обмежуватись тільки панорамними планами, необхідно фіксувати обличчя, погони, амуніцію крупними планами, що дозволить провести впізнання винних працівників міліції. Також можна спробувати знімати їх відкрито, акцентуючи увагу на фіксації закликів організаторів до міліції з проханням не заважати проведенню мирного і законного зібрання або знімаючи перемовини активістів з міліцейським керівництвом. Як правило, міліціонери не бажають стати “зірками екрану” і вкрай негативно ставляться до проведення відеозйомки, обурюючись і заявляючи нісенітниці: “Ви не маєте права мене знімати – я на службі» або «Ви порушуєте мої конституційні права”.
Це не так, оскільки:
-стаття 34 Конституції України наголошує – всі громадяни України мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів;
-стаття 3 Закону України “Про міліцію” вказує, що діяльність міліції є гласною;
-стаття 302 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію;
-стаття 5 Закону України “Про інформацію” дає кожному право на можливість вільного одержання, використання та поширення інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
На "групу спостереження" покладається інше, не менш важливе завдання – невідкладно інформувати про вчинені міліцію порушення і застосоване до учасників акції насилля. Для цього у мобільних телефонах членів групи повинні бути записані номери телефонів людей, які можуть надати допомогу (правозахисники, адвокати, журналісти) та державних установ, які зобов’язані реагувати на повідомлення громадян про порушення їх прав і свобод (прокуратура, міліція, приймальня місцевої адміністрації).
Таким чином, у випадку, коли правоохоронці активізувались і, роздаючи стусани, почали тіснити учасників акції,алгоритм дій простий: один з членів групи фіксує на відеокамеру дії міліції ( в першу чергу, застосування нею спецзасобів), а інший невідкладно телефонує до тієї ж міліції за номером “102” (розмови по цій ліній обов’язково записуються на магнітні носії, а такий запис зайвий доказ на Вашу користь) і повідомляє про побиття людей під час мирного зібрання та вимагає прибуття на місце події головного міліцейського начальника.
Потім – телефонуємо до прокуратури, викликаємо на місце події представників ЗМІ, правозахисних організацій тощо.

3. Силове протистояння.
Штовхатися та битися з міліцією – не головна мета акції протесту, але буває так, що цього уникнути не вдається, і на такий випадок певні знання нікому не завадять.
Взагалі, тактика дій правоохоронців по силовому припиненню масових заходів не змінюється вже протягом тривалого часу: на початковій фазі місце проведення акції протесту оточується, із загального натовпу виділяються організатори і найбільш активні її учасники, потім силові підрозділи розсікають натовп і розмежовують його на кілька окремих частин, далі проводиться затримання і термінове вивезення до відділення міліції лідерів та активістів акції протесту, а для інших учасників створюються коридори, по яким їх поступово витісняють з місця проведення заходу, доступ до якого відразу блокується спеціальними щитами та бар’єрами. Всі ці дії, як правило, супроводжуються психологічним тиском на протестуючих (йдуть погрозливі попередження по гучномовцю, міліціонери грюкають кийками по щитах) та застосуванням фізичної сили, а іноді й спеціальних засобів (порядок і правила застосування спеціальних засобів можна знайти у Розділі 7 цього додатку).
Що необхідно знати:
По-перше, коли і як правоохоронці мають право застосовувати фізичну силу. Цитуємо і коментуємо Закон України “Про міліцію”: “Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов’язків” (стаття 13). Зверніть увагу на важливу деталь – для припинення протидії законним вимогам, протидія незаконним забаганкам правоохоронців – діяння, яке не повинно тягнути за собою застосування міліцією насильства. Крім цього співробітники міліції мають право крутити руки і махати кулаками лише у відповідь, коли протидія їх вимогам здійснюється із застосуванням сили.
Висновок: необхідно голосно повідомляти правоохоронців, що їх вимоги незаконні, а замість активної штовханини із міліцією, можна чинити їй пасивний опір – просто сісти на землю, наприклад . За таких умов правоохоронці повинні лише бережно взяти Вас на руки і обережно віднести у бік. Для міліції це єдиний з точки зору закону правильний варіант дії у такій ситуації, при відсутності активного опору з боку демонстрантів правоохоронці повинні діяти тільки так. Зрозуміло, що у наших реаліях це може не спрацювати, але не забувайте, що всі дії міліції фіксуються на відео “групою спостереження” або журналістами, які присутні на зібранні; запис буде свідчити, що, на відміну від міліціонерів, Ви законодавства не порушували.
Якщо Ви побачили, що працівники міліції намагаються затримати особу, яка не чинила фізичного опору, невідкладно зверніть увагу на це інших людей – необхідно всім спільно оточити правоохоронців, ставши у них на шляху завадити пересуванню, голосно розпитувати “А куди Ви його тягнете?” та постійно умовляти відпустити особу, яку намагаються затримати. Краще, коли до цього долучаться дівчата – вони можуть зімітувати істерику з приводу затримання нареченого, наробити більшого галасу та і міліціонери взагалі не люблять з ними зв’язуватись.
Не дозволяйте таке робити і "чоловікам у цивільному" – працівник міліції, який несе службу по охороні громадського порядку, повинен бути у форменому одязі.

4. Основні види притягнення до відповідальності учасників мирних зібрань
Адміністративна відповідальність:
Стаття 185 “Злісна непокора законному розпорядження або вимозі працівника міліції” - улюблена для кожного працівниками міліції, яка найчастіше застосовується до учасників акції громадської непокори. Це викликано тим, що вона надає можливість застосувати адміністративний арешт (за рішенням суду) до 15 діб. Для цього необхідно не так багато із його сторони – рапорти від двох правоохоронців, які засвідчать, що Ви не виконували їх вимоги.
В такому випадку у судовому засіданні слід наполягати на тому, що Ви не тільки не чинили злісної непокори та фізичного опору працівникам міліції, а й взагалі навіть не учасник мітингу – просто стояли і слухали промови, бо було цікаво. Повідомте, що працівники міліції при затриманні не проінформували, яку статтю, пункт чи параграф законодавства Ви порушили, зажадайте пояснень, чому із значної кількості людей міліціонери затримали саме Вас. Вимагайте запрошення на засідання свідків з "групи спостереження" або інших осіб, які будуть свідчити на Вашу користь та перегляду відзнятого ними відеоматеріалу з місця події.
Стаття 185-1 “Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій” - незрозуміла з юридичної точки зору тим, що, в першу чергу, сам порядок організації і проведення перерахованих видів мирних зібрань детально не встановлений, а ось відповідальність за порушення невизначеного порядку існує. Важливо те, що за порушення цієї статті для рядового учасника акції передбачається лише штраф, адміністративний арешт (за рішенням суду) до 15 діб застосовується тільки до організаторів акції або за повторне, вчинене протягом одного року, аналогічне правопорушення.
Якщо Ви не є організатором мирного зібрання, доведіть це судді (протилежному твердженню доказ єдиний – Ваше прізвище і підпис на листі-повідомленні органу влади про проведення мирного зібрання). Вимагайте обґрунтованого пояснення, в чому конкретно полягало скоєне Вами правопорушення, яку статтю або пункт і якого законодавчого акту про мирні зібрання Ви порушили.
Якщо Вас, незважаючи на незаперечність наведених доводів, таки призначать винним у порушенні однієї з вказаних статей, вимагайте застосування мінімальної відповідальності у вигляді штрафу, наполягаючи на тому, що Ви були затримані вперше і не можете бути визнаним злісним правопорушником.
Кримінальна відповідальність:
Стаття 279 ККУ “Блокування транспортних комунікацій” та ст.293 “Групове порушення громадського порядку”. Притягнення до кримінальної відповідальності – справа серйозна, а тому займатися Вашим захистом відповідно до законодавства повинен виключно адвокат, який вміло використає Вашу грамотну поведінку під час акції, наявність відео матеріалів і свідків на користь захисту. Система надання безоплатної правової допомоги передбачає надання такого адвокату одразу після прибуття Вас у відділення міліції, з яким ви укладаєте договір або відмовляєтесь від нього в його присутності, якщо Ви вже маєте свого адвоката і з ним був заключний договір раніше.
Необхідно розуміти, що відповідно до статті 183 ч.3 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), тримання під вартою, як винятковий вид запобіжного заходу, застосовується лише у кримінальних провадженнях щодо злочинів, за які законом передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти років (за загальним правилам, до раніше не судимої особи). Згадані вище статті 279 та 293 Кримінального кодексу України покарання у вигляді позбавлення волі взагалі не передбачають (лише штраф, арешт, виправні роботи та обмеження волі), отож постановою суду про обрання міри запобіжного заходу така міра не може бути використана.

5. Важливі дрібниці
Декілька порад щодо безпеки під час участі в мирному зібранні:
1.Збираючись на акцію протесту обов’язково візьміть з собою паспорт – у працівників міліції не буде зачіпки тримати Вас у відділенні під приводом необхідності встановлення Вашої особи. Студентський квиток брати не варто – знайдуть і напишуть повідомлення керівництву ВНЗ, а потім Вам доведеться виправдовуватися у деканаті, що Ви не правопорушник, а людина з небайдужою громадянською позицією. Така практика, на жаль, існує.
2.Слід перестрахуватися від можливості Вашого несподіваного “зникнення” через затримання правоохоронцями. Заздалегідь з’ясуйте назву райвідділу міліції, який обслуговує територію, де буде проводитись акція – саме туди будуть доставляти затриманих відповідно до територіального принципу. Повідомте своїх знайомих про участь у заході, запланований час його початку і закінчення та назву райвідділу міліції, залиште їм номери телефонів інших учасників акції. Домовтесь, що обов’язково зателефонуєте друзям після успішного закінчення акції, відсутність такого “контрольного дзвінка” та Ваш мобільний телефон поза зоною досяжності – сигнал небезпеки і необхідності надання допомоги. Як варіант, можливо завчасно набрати та зберегти у мобільному телефоні текстове повідомлення “Мене затримала міліція”, яке можливо швидко відправити кільком адресатам.
3.Намагайтесь уберегти від вилучення мобільний телефон – при затриманні міліціонери завжди намагаються його відібрати, хоча такі дії є порушенням закону, оскільки мобільний телефон не являється знаряддям чи об’єктом правопорушення, а Вашою приватною власністю. Якщо Ви бачите, що розвиток подій може стати непередбачуваним, вимкніть звукові сигнали і сховайте мобільний телефон в одязі, за поясом або у шкарпетку – на місці затримання, серед натовпу розгніваних людей, правоохоронці навряд чи проведуть ретельний огляд і завдяки цьому з’явиться шанс зателефонувати знайомим під час перевезення до відділення міліції. Якщо пощастить, у відділені міліції мобільний телефон також не знайдуть – ввічливо попрохайте дозволу піти у туалет, звідки можна спокійно надіслати заготоване текстове повідомлення.
4.Збираючись на акцію, розумно підберіть одяг: зручний, не новий (можливо доведеться сідати прямо на асфальт), з взуттям без підборів. Ви йдете не розважатись, а тому ніяких курток з капюшоном, шарфів, самов’язів і ланцюжків на шиї, за які Вас легко було б схопити і тягнути не має бути. Теж саме і з цих же причин стосується рюкзаків та заплічних сумок. Окрім цього, одяг у стилі “military”, який копіює військовий камуфляж може викликати агресію, а також люди у камуфляжі викликають підвищену увагу міліції і в першу чергу стають об’єктами їх полювання і затримання.
5.Не беріть із собою на акцію молодшого брата чи сестру і взагалі не запрошуйте людей, нездатних піклуватись про себе самостійно – силові методи правоохоронців не для них.
6.Не треба мати при собі коштовні речі або велику суму грошей – зайва спокуса для міліціонерів їх відібрати.
7.Не ходіть на акцію після вживання спиртного навіть у незначних дозах – запах алкоголю достатній привід для Вашого затримання, а після проведення медичного обстеження і для адміністративного арешту.
8.Після закінчення акції не розслабляйтесь. Місце проведення заходу необхідно залишати великими групами і в організованому порядку – міліціонери, які під час заходу вели себе спокійно, побачивши, що людей стало набагато менше, можуть затримувати одинаків. Про всякий випадок після закінчення акції сховайте всі атрибути з символікою учасника заходу – нарукавну пов’язку, значок тощо.
9.Остерігайтесь свідомих і несвідомих провокаторів. Не підставляйте організаторів акції: не ведіться на “слабо” і не відкликайтесь на пропозицію бравого незнайомця жбурнути у міліціонерів каміння чи інші предмети. Якщо біля Вас вмостився неадекватний і буйний дядько напідпитку, попросіть його покинути акцію, а при пручанні Вашому проханню – запропонуй міліції вивести його геть, пояснивши присутнім, що він не учасник заходу. Не треба самому або з друзями виштовхувати п’яничку – може виникнути непотрібна нікому, а насамперед організаторам акції, бійка.
10.Якщо Ви один із організаторів акції протесту і бачите, що схвильовані люди перейшли до активної фази громадської непокори, наприклад, мітинг переріс у вуличну ходу до будівлі адміністрації, а це заважає руху транспорту, через гучномовець офіційно оголосіть “Наш мітинг закінчений”. У такій ситуації це не зрада – стихійне невдоволення людей після цього вряд чи припиниться, і Ви самі не позбавляєтесь можливості прийняти у ньому участь, але міліція не зможе звинуватити організаторів акції у незаконних діях.
11.Якщо Вас затримали і заштовхали у міліцейський автобус чи автомобіль, поводьте себе спокійно, але без героїчного позірства. Більше слухайте – менше розмовляйте, проте повністю не відмовчуйтесь – це дратує розпалених “боєм” міліціонерів. Якщо спілкування йде на загальні теми, підтримуйте розмову, якщо щодо участі у акції – відповідайте стисло і лише на прямо поставлені запитання. Не намагайтесь самостійно звільнитись від наручників – від цього вони ще більше стягуються на зап’ястях. При першій нагоді попрохайте їх зняти, мотивуйте таку необхідність артритом чи застарілою травмою рук, переконуйте, що у застосуванні наручників потреби немає – Ви не маєте намірів тікати, оскільки ніякого правопорушення не скоювали і у райвідділі це швидко з’ясують. Якщо затриманих буде багато, а спецтранспорту у міліції мало, при такій поведінці є шанс бути звільненим.

Норми, які регулюють дане питання в правовому полі:
Ст.34, ст.39 Конституції України (КУ)
Стаття 34. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 39.
Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Ст.279, ст.293, ст.382 Кримінального кодексу України (ККУ)
Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства.
1. Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків, - карається штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Стаття 293. Групове порушення громадського порядку.
Організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях - караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Стаття 382. Невиконання судового рішення.
1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ст.185, ст.185-1, ст.185-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)
Стаття 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Стаття 185-1. Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій - тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення або організатором зборів, мітингу, вуличного походу, демонстрації, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Стаття 185-2. Створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій.
Надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ст.182 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ)
Стаття 182. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
1. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
2. Позовна заява, яка надійшла в день проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, або після цього, залишається без розгляду.
3. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та організатора (організаторів) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань.
4. Адміністративна справа про обмеження права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно.
5. Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
6. Постанова суду у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання виконується негайно.
7. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Ст.302, ст.307 Цивільного кодексу України (ЦКУ)
Стаття 302. Право на інформацію
1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відео зйомок.
1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
Ст. 3, ст. 5 Закону України “Про міліцію”
Стаття 3. Принципи діяльності міліції.
Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю.
Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян.
При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.
Ст. 5 Закону України “Про інформацію”
Стаття 5. Право на інформацію.
1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

 

Порада СНЮ: Пам‘ятайте! Обов‘язкова участь адвоката разом з сурдоперекладачем забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок фізичних вад слуху не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад (ст.52, ст.68 КПК України)

 

Далі буде.

Категорія: Правознавство | Переглядів: 421 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**