Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Вівторок, 26.09.2017, 17:42
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [38]
Правові новини [119]
Правознавство [115]
Адвокатура [88]
Кримінал [49]
Консультація [35]
Країна глухих [70]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 41
Головна » 2014 » Листопад » 5 » Довідник СНЮ: 6.Мене незаконно притягнули до кримінальної відповідальності
22:02
Довідник СНЮ: 6.Мене незаконно притягнули до кримінальної відповідальності

Продовження. Початок дивіться, будь-ласка, №№1, 2, 3, 4-1, 4-2, 5
Даний розділ містить в собі частину довідника СНЮ під назвою “Мені довелось стати учасником кримінального процесу”.
В ньому детально описані головні елементи кримінального процесу: права і обов`язки заявника, потерпілого, свідка, обвинувачуваного, підозрюваного, як оскаржити ухвали слідчого, слідчого судді, прокурора, які існують види запобіжних заходів тощо.

VI. Мене незаконно притягнули до кримінальної відповідальності

1. Коли судове рішення вважається таким, що набрало законної сили?
Момент набрання судовим рішення законної сили залежить, насамперед, від виду такого рішення. Так, відповідно до ст.532 КПК:
-вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано;
-у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції;
-ухвали суду, слідчого судді, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту проголошення;
-судові рішення апеляційної, касаційної інстанції, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Якщо після пропуску особою строку на апеляційне оскарження такий строк було поновлено, то вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили (ч.3 ст.532 КПК).

2. Обвинувальний вирок скасовано. Як відшкодувати шкоду, завдану незаконним засудженням, незаконним повідомленням про підозру, незаконним триманням під вартою тощо?
Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконним засудженням, незаконним повідомленням про підозру, незаконним триманням під вартою тощо передбачений Законом “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” від 01.12.1994 та у Положенні про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”, затвердженому наказом Мін’юсту від 06.03.1996.
Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Незаконно засудженому відшкодовується:
-заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
-майно (у т.ч. гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери, частка у статутному фонді господарського товариства та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
-штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші сплачені ним витрати;
-суми, сплачені у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги;
-моральна шкода (ст.3 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”).
Право на відшкодування виникає, зокрема, у випадках:
-постановлення виправдувального вироку суду;
-встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
-закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати (ст.2 цього ж Закону).
У разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди, окрім моральної, у встановленому законодавством порядку переходить до його спадкоємців (ст.5 цього ж Закону).

3. В яких ще випадках настає право на відшкодування шкоди незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокурора і суду?
Відповідно до положень ст.1 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”, також підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
-незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
-незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
-незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” та іншими актами законодавства.

4. Хто повинен роз’яснити незаконно засудженому його права та забезпечити їх реалізацію?
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”, орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов’язані роз’яснити незаконно засудженій особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.
Реалізація таких прав, відповідно до положень цього Закону покладається на відповідні органи і посадових осіб залежно від виду права, яке хоче здійснити незаконно засуджена особа.

5. Як незаконно засудженому повернути незаконно конфісковане майно?
Незаконно конфісковане майно має бути повернуте особі – власнику в натурі, а в разі неможливості такого повернення має бути відшкодована його вартість за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно. У випадку, коли майно було передано за плату, питання відшкодування його вартості за вимогою громадянина вирішує фінансовий орган, якщо кошти за майно надійшли до державного бюджету, або інший орган, що одержав кошти за це майно.
Вартість жилих будинків, квартир, інших споруд відшкодовується лише у разі, якщо зазначене майно не збереглося в натурі і громадянин відмовився від надання йому рівноцінного жилого приміщення з безоплатною передачею у його власність або у разі згоди на це громадянина (вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з ринкових цін, що діють на момент звернення громадянина про відшкодування шкоди).
У разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яким майно було передано безоплатно, або недостатності у них коштів для відшкодування шкоди вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету (ст.4 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”).
Якщо вимога про повернення майна або відшкодування його вартості у безспірному порядку не задоволена або громадянин не згодний з прийнятим рішенням, він має право звернутися до суду з позовом про повернення незаконно конфіскованого майна або про відшкодування його вартості у разі не можливості повернення такого майна в натурі (п.14 Положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”).

6. Як незаконно засудженому поновитися на роботі?
Відповідно до ст.6 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”, громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв’язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв’язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді). При цьому запис про звільнення з роботи, зроблений у трудовій книжці, визнається недійсним. На вимогу громадянина власник або уповноважений ним орган у 3-денний термін видає йому дублікат трудової книжки без такого запису.
У випадку, коли таке поновлення неможливе через наявність ряду об’єктивних підстав (наприклад, ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, скоєння працівником, який виконував виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням цієї роботи тощо), особі має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу.
Робота надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом 3 місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
При відмові у поновленні на роботі або не вирішенні цього питання у місячний термін з дня звернення громадянин має право звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі (ч.1 ст.232 Кодексу законів про працю України).

7. Чи зобов’язані слідчий, прокурор, суд, зокрема у разі постановлення виправдувального вироку, повідомити про це трудовий колектив, в якому працював виправданий?
Такий обов’язок у слідчого, прокурора, суду виникає лише у разі, якщо надійшло відповідне прохання від виправданої особи. Відповідні органи і особи при надходженні такого звернення повинні письмово у місячний строк повідомити про факт виправдання особи трудовий колектив, в якому вона працює (ч.2 ст.11 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”).
Якщо відповідні органи і особи не здійснять такого повідомлення, то у незаконно засудженої особи виникає право на оскарження бездіяльності відповідних осіб до адміністративного суду (ст.17 КАС).

8. В яких випадках засоби масової інформації зобов’язані повідомити про рішення, що реабілітує особу?
Якщо відомості про засудження або притягнення громадянина до кримінальної відповідальності, застосування до нього як запобіжного заходу взяття під варту чи накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт були поширені в засобах масової інформації, то на вимогу цього громадянина, а в разі його смерті на вимогу його родичів чи органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або суду відповідні засоби масової інформації протягом одного місяця роблять повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина, відповідно до чинного законодавства України (ч.3 ст.11 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”).
Процедура повідомлення про рішення, що реабілітує особу, здійснюється відповідно до порядку спростування інформації, передбаченого ст.37 Закону “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.
У разі, якщо редакція газети, журналу або іншого друкованого видання не опублікує таке повідомлення, зазначені особи можуть звернутися з подібною вимогою до суду (абз.3 п.24 Положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”). Така справа буде розглядатися в порядку цивільного судочинства.

9. В якому порядку скасовуються заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і щодо збереження житла та іншого майна?
Ст.378 КПК передбачає можливість встановлення заходів піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого. Такі дії повинні ініціюватися судом (який постановляє окрему ухвалу) і реалізуються через компетентні органи державної влади (зокрема, органи опіки і піклування при встановленні заходів піклування щодо неповнолітніх). Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (ст.56 ЦК). Цим же органам – за аналогією закону – передається на збереження майно засудженого, яке залишилось без нагляду ( абза другий ч.1 ст.74 ЦК).
Відповідно до пунктів 5.4 і 5.5 Правил опіки та піклування (затверджені наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999, №34/166/131/88), опіка припиняється, зокрема, після досягнення неповнолітнім 15 років – у цьому випадку призначається піклування, а опікун стає піклувальником, а також у разі одужання або значного поліпшення здоров’я особи, яка була визнана недієздатною, і відновлення судом її дієздатності; піклування припиняється після досягнення підопічними 18 років, при одруженні неповнолітньої особи, а також якщо відпали причини, що викликали встановлення піклування над особами, які за станом здоров’я не могли самостійно захищати свої права.
Скасування заходів піклування щодо неповнолітніх, непрацездатних здійснюється тим же органом опіки і піклування, що їх встановлював за відповідною заявою незаконно засудженої особи (заява про передачу малолітньої особи батькам – ч.1 ст.76 ЦК).
Оскільки законом не визначено іншого, то житло та інше майно, яке передавалось на збереження у зв’язку із засудженням особи, повертається в її володіння і розпорядження за її заявою до відповідного органу опіки. У разі прийняття таким органом рішення, що порушує речові права власника такого майна, особа має право звернутися до адміністративного суду із позовом про визнання такого правового акту незаконним (статті 21, 393 ЦК).

10. Як незаконно засудженому поновити втрачене право на користування житлом?
Для поновлення втраченого права на користування житлом незаконно засуджена особа повинна звернутися до місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з відповідною вимогою, що має бути задоволена протягом місяця.
Якщо жиле приміщення, яке особа займала раніше, не збереглося в натурі (наприклад, будинок знесений або перебудований після капітального ремонту в нежилий, жиле приміщення, яке займав громадянин, більше не існує або воно суттєво зменшено в розмірі, жиле приміщення у встановленому законом порядку надано іншому громадянинові), то протягом 6 місяців з дня звернення особі має бути позачергово надане в тому ж населеному пункті рівноцінне впорядковане житло з урахуванням складу сім’ї та діючих норм жилої площі.
Якщо така вимога особи не була задоволена або громадянин не згодний з прийнятим на його користь рішенням (скажімо, через те, що надане житло не є рівноцінним), то він вправі звернутися до адміністративного суду (ст.9 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”).

11. Чи зараховується строк незаконного перебування під вартою до трудового стажу?
Відповідно до ст.7 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”, термін незаконного перебування під вартою, відбування покарання, а так само час, протягом якого особа не працювала у зв’язку з незаконним відстороненням її від роботи (посади) зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.
Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо), обчислений із зарахуванням періоду перебування під вартою, враховується при наданні робітникам, службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, у т.ч. при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж також враховується при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів), при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.

12. В якому порядку поновлюються військове чи інше звання та повертаються нагороди, яких незаконно засуджений був позбавлений?
Громадянину, який у зв’язку з незаконним засудженням був позбавлений військових або інших звань, а також державних нагород, такі звання поновлюються, а винагороди – повертаються (ст.10 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”).
Наприклад, відповідно до п.79 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008, №1153/2008, особи, позбавлені військового звання за вироком суду, поновлюються у попередньому військовому званні в разі скасування чи зміни вироку суду (в частині позбавлення військового звання) з дня позбавлення їх військового звання. Таке поновлення здійснюється наказом посадової особи, якій надано право присвоювати таке військове звання, а у разі відсутності такої посадової особи внаслідок розформування, ліквідації органу військового управління тощо – вищою посадовою особою, яка має право видавати накази по особовому складу.
Повернення державних нагород здійснюється у порядку, передбаченому ст.17 Закону “Про державні нагороди України” – шляхом видання Президентом України Указу про поновлення у правах на державні нагороди.

13. Ким вирішується питання про відшкодування моральної шкоди виправданому чи незаконно засудженому?
Частина 5 ст.4 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”, передбачає право на відшкодування моральної шкоди у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати незаконно засудженій особі, призвели до порушення її нормальних життєвих зв’язків, вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою незаконно засудженого вирішується ухвалою суду. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом (ч.3 ст.13 цього ж Закону).
Відшкодування моральної шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету (ст.4 зазначеного Закону).

14. Хто і на яких підставах повинен понести відповідальність за дії, що призвели до незаконного засудження, незаконного тримання особи під вартою тощо?
Відповідальність несуть особи, які вчинили дії, які сприяли незаконному засудженню, незаконному триманню особи під вартою. Це, зокрема, можуть бути судді, прокурори, посадові особи органів досудового розслідування. На таких осіб може бути покладено дисциплінарну, кримінальну відповідальність.
Дисциплінарна відповідальність настає відповідно до вимог спеціальних законів (наприклад,”Про судоустрій і статус суддів”, “Про прокуратуру”).
Притягнути ж до кримінальної відповідальності таких осіб можна у разі наявності у їхніх діях одного із складів злочинів, передбачених такими статтями КК України:
ст.371 (“Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою”);
ст.372 (“Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності”);
ст.373 (“Примушування давати показання”);
ст.374 (“Порушення права на захист”);
ст.375 (“Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови”);
ст.376 (“Втручання в діяльність судових органів”);
ст.382 (“Невиконання судового рішення”);
ст.384 (“Завідомо неправдиве показання’) тощо.

Порада СНЮ: Пам‘ятайте! Обов‘язкова участь адвоката разом з сурдоперекладачем забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок фізичних вад слуху не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад (ст.52, ст.68 КПК України)

1.Кримінальний процесуальний кодекс України
2.Кодекс України про адміністративні правопорушення
3.Кодекс законів про працю України
4.Кодекс адміністративного судочинства України
5.Цивільний кодекс України
6.Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”
7.Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність”
8.Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”
9.Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”
10.Закон України ”Про судоустрій і статус суддів”
11.Закон України “Про прокуратуру”
12.Закон України “Про державні нагороди України”
13.Указ Президента України від 10.12.2008, №1153/2008, “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”
14.Наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04.03.1996, №6/5/3/41 “Положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”
15.Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999, №34/166/131/88 “Правил опіки та піклування”

Далі буде.

Категорія: Адвокатура | Переглядів: 936 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**