Питання забезпечення житлом деяких категорійі осіб, які бради участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей

Уряд унормував питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у Революції Гідності, а також членів їх сімей.
Прийняття постанови дозволить реалізувати своє право на соціальний захист та підтримку з боку держави шляхом отримання грошової компенсації за належне житло членам сімей осіб, смерть яких пов’язана з участю в Революції Гідності, та особам, які отримали тілесні ушкодження, побої, мордування під час участі в Революції Гідності, що призвели до інвалідності (I—II групи).
Кошти на поліпшення житлових умов на 2019 рік для зазначеної категорії осіб передбачено Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019, № 206

ПОРЯДОК
виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей

1. Цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон), для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону, та які потребують поліпшення житлових умов (далі - грошова компенсація) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР (далі - квартирний облік) та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр).
2. Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, а також сім’ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності, статус яким надано відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 1 статті 10 Закону (далі - члени сім’ї загиблого (померлого), за категоріями у такій черговості (за відсутності одержувачів попередньої категорії):
1) категорія I - дружина (чоловік) і малолітні та неповнолітні діти загиблого (померлого) (в тому числі усиновлені), які проживають разом з матір’ю (батьком); дружина (чоловік), якщо в загиблого (померлого) немає дітей (в тому числі усиновлених);
2) категорія II - малолітні та неповнолітні діти загиблого (померлого) (в тому числі усиновлені), які на день його смерті проживали окремо від матері (батька), якщо загибла (померла) особа на день смерті була розлучена або не була розлучена і дружина (чоловік) цієї особи не була (не був) позбавлена (позбавлений) батьківських прав; малолітні та неповнолітні діти загиблого (померлого);
3) категорія III - батьки загиблого (померлого);
4) категорія IV - повнолітні діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
5) категорія V - повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства та мають свої сім’ї;
6) категорія VI - повнолітні діти, обоє батьків яких загинули (померли);
7) категорія VII - дружина (чоловік) загиблої (померлої) особи, яка (який) на момент смерті особи була позбавлена (був позбавлений) батьківських прав стосовно малолітніх та неповнолітніх дітей загиблого (померлого), у тому числі усиновлених особою, яка загинула (померла), або які не були позбавлені батьківських прав, але неповнолітні діти, у тому числі усиновлені загиблою (померлою) особою, проживають окремо від дружини (чоловіка).
3. Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи, які стали особами з інвалідністю I-II групи внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, статус яким встановлено відповідно до пункту 10 частини другої статті 7 Закону (далі - особи з інвалідністю).
4. Грошова компенсація членам сім’ї загиблого (померлого) або особам з інвалідністю виплачується у повному обсязі в порядку черговості взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії отримувача грошової компенсації для членів сімей загиблих (померлих), передбачених пунктом 2 цього Порядку, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону, для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону, та які потребують поліпшення житлових умов.
5. За поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих (померлих) та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (далі - комісія).
До складу комісії включаються представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, громадських організацій, які об’єднують учасників Революції Гідності та родини загиблих Героїв Небесної Сотні (за їх згодою).
6. До повноважень комісії належить:
- перевірка наявності у особи відповідного статусу;
- визначення категорії особи як члена сім’ї загиблого (померлого);
- перевірка складу сім’ї;
- перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік членів сім’ї загиблого (померлого) та особи з інвалідністю;
- перевірка факту спільного або роздільного проживання членів сім’ї загиблого (померлого), які мають право на грошову компенсацію;
- прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації;
- визначення розміру грошової компенсації;
перевірка наявності майнових прав на нерухоме майно членів сім’ї загиблого (померлого) та особи з інвалідністю, а також всіх членів родини, на яких розраховується грошова компенсація, або відчуження такого майна протягом п’яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації.
7. Заяву про призначення грошової компенсації член сім’ї загиблого (померлого), особа з інвалідністю (далі - заявник) або їх законний представник чи уповноважена особа подають особисто до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку (далі - орган соціального захисту населення).
8. До заяви додаються копії:
- документа, що посвідчує особу заявника, а у разі подання документів законним представником чи уповноваженою особою - документів, що посвідчують особу тих осіб, від імені яких подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представникові чи уповноваженій особі представляти таких осіб, оформленого відповідно до законодавства;
- посвідчення встановленого зразка згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни” (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218), що підтверджує статус особи як члена сім’ї загиблого або особи з інвалідністю;
- згоди (викладеної письмово у довільній формі) членів сім’ї особи з інвалідністю (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), на яких нараховується грошова компенсація, щодо включення їх у розрахунок грошової компенсації;
- документів, що посвідчують родинні стосунки між заявником і загиблим (померлим), між малолітніми та неповнолітніми дітьми і загиблим (померлим), між особою з інвалідністю і членами його сім’ї, на яких нараховується грошова компенсація, які разом з ним перебувають на квартирному обліку.
Органом соціального захисту населення самостійно до заяви додаються:
- копія переліку осіб, які під час участі в масових акціях громадського протесту отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), затвердженого МОЗ, до якого включено отримувача грошової компенсації;
- копія списку осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р., затвердженого Мінсоцполітики, до якого включено загиблого (померлого).
9. Вимога щодо обов’язкового перебування на квартирному обліку не поширюється на малолітніх та неповнолітніх дітей, які є членами сім’ї загиблого (померлого).
10. Орган соціального захисту населення протягом п’яти робочих днів з дня прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики.
11. Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів, а у випадку, визначеному у пункті 22 цього Порядку, протягом десяти робочих днів вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.
12. Комісія протягом п’яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті і в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації.
13. За наявності письмового клопотання комісія може розглядати питання щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації за відсутності заявника або законного представника чи уповноваженої особи. У разі відсутності такого клопотання та неявки зазначених осіб розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання комісії.
14. У рішенні комісії зазначаються:
1) прізвище, ім’я та по батькові заявника;
2) прізвище, ім’я та по батькові законного представника чи уповноваженої особи і документ, що підтверджує його повноваження;
3) наявність особи з інвалідністю у переліку осіб, які під час участі в масових акціях громадського протесту отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), затвердженому МОЗ;
наявність загиблої (померлої) особи у списку осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р., затвердженому Мінсоцполітики;
4) факт спільного або роздільного проживання із заявником малолітніх та неповнолітніх дітей загиблого (померлого);
5) статус і категорія заявника;
6) члени сім’ї особи з інвалідністю, на яких нараховується грошова компенсація, із зазначенням ступеня споріднення із заявником відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 21 цього Порядку;
7) кількість осіб із членів сім’ї загиблого (померлого) за однією категорією, на яких нараховується грошова компенсація, із зазначенням ступеня споріднення із загиблим (померлим);
8) факт перебування заявника на квартирному обліку з урахуванням пункту 9 цього Порядку;
9) інформація про те, що заявнику або членам його сім’ї вже надавалося житло або виплачувалася грошова компенсація за рахунок бюджетних коштів.
15. Комісія може відмовити заявнику в призначенні грошової компенсації з таких підстав:
1) заявник не є членом сім’ї загиблого (померлого), визначеним в абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону;
2) особа з інвалідністю не належить до осіб, визначених у пункті 10 частини другої статті 7 Закону;
3) заявника не включено до переліку осіб, які під час участі в масових акціях громадського протесту отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), затвердженого МОЗ;
4) загиблу (померлу) особу, члени сім’ї якої подали заяву на отримання грошової компенсації, не включено до списку осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р., затвердженого Мінсоцполітики;
5) заявник не перебуває на квартирному обліку з урахуванням пункту 9 цього Порядку;
6) заявник є членом сім’ї загиблого (померлого) за категорією, нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член сім’ї цього ж загиблого (померлого), в разі одночасного подання ними заяви на отримання грошової компенсації;
7) заявник є членом сім’ї загиблого (померлого) за категорією, нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член сім’ї цього ж загиблого (померлого), який вже отримав житло або грошову компенсацію, - до виплати грошової компенсації всім членам сім’ї загиблого (померлого), які перебувають на обліку в Реєстрі і мають першочергове право на таку виплату;
8) заявнику вже надавалося житло або вже виплачувалася грошова компенсація як члену сім’ї загиблого (померлого) або як особі з інвалідністю.
16. Члени сім’ї загиблого (померлого), яким було відмовлено в призначенні і виплаті грошової компенсації згідно з підпунктами 6 і 7 пункту 15 цього Порядку, мають право на отримання грошової компенсації після виплати такої компенсації всім членам сім’ї загиблого (померлого), які перебувають на обліку в Реєстрі і мають першочергове право на таку виплату.
17. У разі відмови в призначенні грошової компенсації комісія надсилає заявнику копію відповідного рішення із зазначенням підстав для його прийняття протягом трьох робочих днів з моменту прийняття такого рішення.
18. Заявник має право оскаржити в суді рішення комісії про відмову в призначенні грошової компенсації.
19. У разі прийняття рішення про призначення заявнику грошової компенсації комісія одночасно визначає розмір такої компенсації з урахуванням таких нормативів:
1) за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на кожного члена сім’ї загиблого (померлого) за однією категорією з урахуванням загиблого (померлого) у разі, коли він перебував на квартирному обліку разом з членами своєї сім’ї;
2) за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена його сім’ї, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 21 цього Порядку;
3) за нормою 35,22 кв. метра загальної площі на сім’ю загиблого (померлого) за однією категорією або на сім’ю особи з інвалідністю;
4) додатково 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім’ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (у тому числі з урахуванням заявника).
При цьому враховується опосередкована вартість побудови 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому заявник перебуває на квартирному обліку, на день звернення за грошовою компенсацією, визначена Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла на день звернення заявника за грошовою компенсацією, визначеної Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, розмір грошової компенсації підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошову компенсацію не виплачено чи виплачено не в повному обсязі.
Для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова опосередкована вартість збільшується у 1,75 раза, для міст - обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. чоловік - у 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. - у 1,25 раза.
20. Розмір грошової компенсації (ГK) розраховується за формулою:

ГК = (13,65 х Nс + 35,22 + (10 х Nп)) х Bг х Км + ПЗ,

де Nс - кількість членів сім’ї загиблого (померлого) за однією категорією або кількість членів сім’ї особи з інвалідністю, на яких розраховується грошова компенсація;
Nп - кількість членів сім’ї заявника, які є особами з інвалідністю або дітьми з інвалідністю і на яких розраховується грошова компенсація з урахуванням додаткових 10 кв. метрів жилої площі на кожного (у тому числі на заявника);
Вг - опосередкована вартість (гривень) 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту, в якому заявник перебуває на обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов на день звернення за грошовою компенсацією;
Км - коефіцієнт збільшення опосередкованої вартості 1 кв. метра загальної площі житла для міст, визначених в абзаці другому підпункту 5 пункту 19 цього Порядку;
ПЗ - витрати (гривень), пов’язані з купівлею, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законодавством податків і зборів.
21. Під час прийняття рішення щодо призначення грошової компенсації особі з інвалідністю комісія розраховує розмір такої компенсації на підставі:
1) рішення про взяття заявника на квартирний облік із зазначенням складу членів його сім’ї, які разом із заявником перебувають на такому обліку;
2) рішення про взяття на квартирний облік членів сім’ї особи з інвалідністю (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), на яких нараховується грошова компенсація;
3) письмової згоди (викладеної у довільній формі) членів сім’ї особи з інвалідністю (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), на яких нараховується грошова компенсація, щодо включення їх у розрахунок розміру грошової компенсації.
При цьому в розрахунок включаються члени сім’ї особи з інвалідністю, які перебувають на квартирному обліку, незалежно від того, чи перебувають вони на такому обліку разом з особою з інвалідністю або окремо від неї, включаючи перебування на квартирному обліку особи з інвалідністю та членів її сім’ї у різних населених пунктах.
До членів сімей осіб з інвалідністю належать: дружина (чоловік), їх малолітні та неповнолітні діти; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II груп або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за нею, за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; батько та мати особи з інвалідністю, що проживають разом із ними, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли 60-річного віку, або отримують пенсію за віком; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги та проживає разом з ним; неодружені діти, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти (у тому числі в період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів і вступом до іншого закладу, а також у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до виповнення їм 23 років.
22. Під час прийняття рішення щодо призначення грошової компенсації малолітнім чи неповнолітнім дітям загиблого (померлого), в тому числі усиновленим ним (підпункт 2 пункту 2 цього Порядку), комісія може включити в розрахунок особу, з якою вони фактично проживають, якщо ця особа є членом сім’ї загиблого (померлого) і потребує поліпшення житлових умов.
Рішення у цьому випадку приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, в якому зафіксовано факт спільного проживання малолітніх чи неповнолітніх дітей загиблого (померлого), а також на підставі рішення комісії у справах дітей, до якої звертався орган соціального захисту населення, про засвідчення такого факту. При цьому, якщо особою, з якою малолітні чи неповнолітні діти фактично проживають, є дружина (чоловік) загиблого (померлого), до уваги не береться факт позбавлення її (його) батьківських прав.
23. Комісія розраховує грошову компенсацію одночасно кільком членам сім’ї загиблого (померлого), які потребують поліпшення житлових умов, належать до однієї категорії і водночас не є членами однієї сім’ї згідно з нормами Сімейного кодексу України (розлучені батьки загиблого (померлого), з урахуванням 35,22 кв. метра на кожного члена сім’ї загиблого (померлого).
24. Протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про призначення і виплату грошової компенсації комісія надсилає копію рішення заявнику із зазначенням суми належної йому грошової компенсації, а також структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій.
25. Заявник може оскаржити в суді рішення комісії щодо належної йому суми грошової компенсації.
26. Після отримання копії рішення комісії про призначення грошової компенсації заявник звертається до відділення ПАТ “Державний ощадний банк України” (далі - уповноважений банк) із заявою про відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання (далі - спеціальний рахунок). До заяви додається копія рішення комісії про призначення грошової компенсації.
27. Після відкриття спеціального рахунка заявник повідомляє про його реквізити органу соціального захисту населення, в якому він перебуває на обліку в Реєстрі, шляхом надання копії договору про відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку.
28. Орган соціального захисту населення після отримання від заявника реквізитів його спеціального рахунка перераховує на нього кошти в сумі, визначеній у відповідному рішенні комісії, про що повідомляє заявнику протягом трьох робочих днів з дня переказу коштів на його спеціальний рахунок.
29. Розмір отриманої грошової компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства, а також не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
30. Члени сім’ї загиблого (померлого) та особи з інвалідністю протягом року з дня зарахування коштів на спеціальний рахунок в уповноваженому банку самостійно використовують призначену їм грошову компенсацію на придбання житла як в прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному або на вторинному ринку, так і шляхом інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до Законів України “Про інвестиційну діяльність” та “Про кооперацію” в будь-якому населеному пункті на території України, крім тимчасово окупованої території та лінії розмежування.
31. Для переказу коштів із спеціального рахунка заявник подає до уповноваженого банку заяву про переказ коштів на придбання житла або на інвестування його будівництва, до якої долучається платіжне доручення на переказ коштів на оплату за договором купівлі-продажу житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринках, у разі інвестування в об’єкти житлового будівництва - інвестиційний договір відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” або договір купівлі-продажу майнових прав, або договір про пайову участь (далі - договір), а також письмову згоду органу соціального захисту населення на перерахування коштів із спеціального рахунка як оплату за договором.
У разі коли предметом договору є приватний будинок, кошти можуть спрямовуватися на придбання земельної ділянки, на якій розміщується будинок, про що зазначається в договорі.
32. Для отримання згоди на перерахування коштів із спеціального рахунка як оплату за договором заявник подає органу соціального захисту населення один примірник договору, в якому зазначається про те, що житло набувається у власність заявника.
33. У разі укладення договору у ньому повинно бути передбачено відповідальність забудовника або житлово-будівельного (житлового) кооперативу за порушення строків введення в експлуатацію об’єкта нерухомості та право власності на житло заявника після завершення будівництва.
34. Орган соціального захисту населення у разі відповідності умов договору вимогам, установленим у пунктах 30, 32 і 33 цього Порядку, протягом п’яти робочих днів надає заявникові письмову згоду на перерахування коштів із спеціального рахунка як оплату за договором з визначенням суми, що підлягає перерахуванню, та реквізитів рахунка для перерахування.
35. Орган соціального захисту населення дає згоду на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявника на рахунок, зазначений у договорі, за таких умов:
1) предметом договору є придбання у власність заявника житла, площа якого повинна бути не менше ніж така, що буде підставою для зняття з квартирного обліку;
2) сума, належна до перерахування, є меншою або дорівнює сумі коштів грошової компенсації, що розміщені на спеціальному рахунку заявника;
3) власником (співвласником) житла згідно з укладеним договором є малолітній або неповнолітній член сім’ї загиблого (померлого) або повнолітня недієздатна особа, від імені яких укладався договір і яким призначалася грошова компенсація, в разі їх наявності;
4) строк виконання договору купівлі-продажу житла не перевищує двох місяців, а строк виконання інвестиційного договору чи договору про пайову участь не перевищує двох років з дня його укладення.
36. У разі виявлення порушень умов переказу коштів, зазначених у пунктах 30, 32 і 33, підпунктах 1-4 пункту 35 цього Порядку, орган соціального захисту населення письмово відмовляє заявнику в наданні згоди на переказ коштів за його заявою із зазначенням причин такої відмови.
37. Заявник має право повторно звернутися до органу соціального захисту населення із заявою про переказ коштів після усунення причин відмови в переказі коштів згідно із договором або оскаржити у суді відмову органу соціального захисту населення.
38. Якщо заявник протягом року з дня зарахування коштів на його спеціальний рахунок в уповноваженому банку не уклав договір і не здійснив переказ коштів на придбання житла, уповноважений банк самостійно повертає кошти із спеціального рахунка заявника на рахунок органу соціального захисту населення.
39. У разі коли сума, визначена у договорі, перевищує суму коштів грошової компенсації на спеціальному рахунку заявника, уповноважений банк переказує кошти із спеціального рахунка заявника за договором лише після надходження або внесення на спеціальний рахунок заявника додаткових коштів у сумі, якої не вистачало для його виконання.
40. Додаткові кошти на спеціальний рахунок заявника можуть бути внесені за рахунок коштів місцевого бюджету, особистих коштів заявника, благодійних надходжень від юридичних і фізичних осіб, з інших джерел, не заборонених законодавством.
41. Кошти грошової компенсації можуть бути використані на покриття витрат, пов’язаних з купівлею, оформленням права власності на житло, земельну ділянку, на якій розміщено житло, та сплатою передбачених законом податків і зборів, про що обов’язково зазначається в договорі.
Забороняється використання коштів на оплату посередницьких послуг.
42. У будь-якому випадку уповноважений банк має право переказувати лише у повному обсязі суму, визначену в договорі, і не має права переказувати суму частинами, крім витрат, пов’язаних із купівлею, оформленням права власності на житло, земельну ділянку, на якій розміщено житло, та сплатою передбачених законом податків і зборів.
43. У разі укладення договору на суму меншу, ніж сума коштів грошової компенсації на спеціальному рахунку заявника, уповноважений банк протягом трьох банківських днів після переказу коштів згідно з договором повертає залишки коштів грошової компенсації на рахунок органу соціального захисту населення.
44. Протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку дії договору заявник подає до органу соціального захисту населення інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на житло (далі - інформаційна довідка).
45. Після виплати заявнику грошової компенсації (перерахунку коштів на спеціальний рахунок заявника у повному обсязі згідно з пунктом 20 цього Порядку) орган соціального захисту населення вносить інформацію про таку виплату до Реєстру, також інформує відповідні органи (у тому числі на території інших населених пунктів) про необхідність зняття з квартирного обліку заявника та членів його сім’ї, яких включено у розрахунок грошової компенсації.
Право власності на нерухоме майно оформляється на заявника та членів його сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію.
46. У разі неподання заявником інформаційної довідки протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору орган соціального захисту населення має право вимагати від заявника повернення коштів грошової компенсації до бюджету.
47. Кошти грошової компенсації у випадку, передбаченому пунктом 46 цього Порядку, повертаються заявником добровільно або у судовому порядку.
48. Після отримання інформаційної довідки орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів надсилає копію цієї довідки до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій.
Ведення обліку звернень заявників та інформації про використання ними грошової компенсації здійснюється за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
49. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій подає Мінсоцполітики щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, інформацію про житло, придбане членами сімей загиблих (померлих) та особами з інвалідністю, за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Деякі питання соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності

Урядом визначено процедуру надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності.
Документом передбачено, що відповідний статус надається особам, які включені до переліку осіб, які під час участі в масових акціях громадського протесту отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), але такі ушкодження не призвели до інвалідності. Щоб отримати такий статус потрібно звернутися з відповідною заявою до органів соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем перебування. Рішення про його надання буде прийнято протягом семи робочих днів з дня подання заяви.
Крім того, постановою затверджено Порядок виготовлення та видачі посвідчення “Постраждалий учасник Революції Гідності”. Також затверджено зразок відповідного посвідчення.
Реалізація акта не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Всі необхідні видатки здійснюватимуться за рахунок і в межах коштів, що передбачаються Міністерству соціальної політики за бюджетною програмою “Створення і програмно-технічне забезпечення системи інформаційно-аналітичної підтримки, інформаційно-методичне забезпечення та виготовлення бланків посвідчень і нагрудних знаків для системи соціального захисту”.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018, № 119

ПОРЯДОК
надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності

1. Цей Порядок визначає процедуру надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності особам, які отримали тілесні ушкодження під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі — масові акції громадського протесту).
2. Статус постраждалого учасника Революції Гідності надається особам, які на виконання Закону України “Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей” включені до переліку осіб, які під час участі в масових акціях громадського протесту отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), але такі ушкодження не призвели до інвалідності, та звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 р. по 30 квітня 2014 року.
Дія цього Порядку не поширюється на працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил та інших військових формувань, які отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі) під час виконання службових обов’язків, пов’язаних з масовими акціями громадського протесту.
3. Підставою для надання особі статусу постраждалого учасника Революції Гідності є включення особи до одного з переліків осіб, які отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), затверджених МОЗ в установленому порядку (далі — переліки осіб).
МОЗ після затвердження переліків осіб, а також внесення змін до них подає у п’ятиденний строк Мінсоцполітики переліки осіб для їх надіслання структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій.
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій не пізніше ніж через три робочих дні після надходження переліків осіб (змін до них) надсилають їх структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі — органи соціального захисту населення).
4. Для надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності особи, які включені до переліку осіб, звертаються з відповідними заявами до органів соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем перебування.
У разі відсутності реєстрації місця проживання особи, які отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі) під час участі у масових акціях громадського протесту, звертаються із заявами про надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності до управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві держадміністрації.
До заяви додається копія документа, що посвідчує особу громадянина України, іноземця або особи без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що брала участь у масових акціях громадського протесту (з пред’явленням оригіналу).
5. Рішення про надання (відмову у наданні) статусу постраждалого учасника Революції Гідності та видачу (відмову у видачі) відповідного посвідчення приймається органом соціального захисту населення протягом семи робочих днів з дня подання заяви.
Рішення про відмову у надані статусу постраждалого учасника Революції Гідності приймається у разі невключення особи до переліку осіб.
Після прийняття рішення про надання особі статусу постраждалого учасника Революції Гідності та видачі їй відповідного посвідчення орган соціального захисту населення вносить інформацію про таку особу до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
6. Орган соціального захисту населення позбавляє статусу постраждалого учасника Революції Гідності у разі:
- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі у масових акціях громадського протесту;
- виключення МОЗ особи, яка має статус постраждалого учасника Революції Гідності, з переліку осіб;
- подання особою заяви про позбавлення її статусу постраждалого учасника Революції Гідності.
7. Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.
8. У разі позбавлення особи статусу постраждалого учасника Революції Гідності з підстав, визначених у пункті 6 цього Порядку, орган соціального захисту не пізніше ніж через десять календарних днів письмово інформує таку особу про позбавлення статусу та про втрату права на пільги і компенсації, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та вилучає посвідчення.
Після прийняття рішення про позбавлення особи статусу постраждалого учасника Революції Гідності та вилучення у неї відповідного посвідчення орган соціального захисту населення вносить інформацію про позбавлення особи статусу постраждалого учасника Революції Гідності до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018, № 119

ПОРЯДОК
виготовлення та видачі посвідчення “Постраждалий
учасник Революції Гідності”

1. Цей Порядок визначає механізм виготовлення та видачі посвідчення “Постраждалий учасник Революції Гідності” (далі — посвідчення).
2. Посвідчення є документом, що підтверджує статус постраждалого учасника Революції Гідності, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Документом, на підставі якого реалізується право на пільговий проїзд згідно з пунктом 17 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, є листи талонів на право одержання постраждалими учасниками Революції Гідності проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості (далі — листи талонів).
3. Постраждалим учасникам Революції Гідності видаються посвідчення згідно з додатком.
4. Посвідчення та листи талонів постраждалим учасникам Революції Гідності видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі — органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем перебування постраждалого учасника Революції Гідності.
У разі відсутності реєстрації місця проживання постраждалим учасникам Революції Гідності посвідчення та листи талонів видаються управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві держадміністрації.
5. Під час заповнення посвідчення записи “ким видано”, “прізвище, ім’я, по батькові” робляться без скорочень, а дата видачі зазначається прописом. Особистий підпис власника і його фотокартка скріплюються печаткою органу соціального захисту населення, який видав посвідчення. Записи у посвідченні завіряються підписом керівника органу соціального захисту населення, який видав посвідчення, і скріплюються печаткою такого органу.
6. Посвідчення вручаються особисто постраждалим учасникам Революції Гідності або за їх дорученням, оформленим в установленому законом порядку, уповноваженим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.
Посвідчення видається безоплатно.
7. Якщо посвідчення стало непридатним або втрачене, за заявою постраждалого учасника Революції Гідності видається нове посвідчення відповідно до пункту 4 цього Порядку.
8. Постраждалим учасникам Революції Гідності, які мають право на одночасне отримання посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни та постраждалого учасника Революції Гідності, видається лише одне посвідчення за їх вибором.
Постраждалим учасникам Революції Гідності, які одночасно є особами, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, видається одне посвідчення за їх вибором, у якому робиться відмітка про встановлення іншого правового статусу.
9. Орган соціального захисту населення вилучає посвідчення з підстав, зазначених у пункті 6 Порядку надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 119.
10. Бланки посвідчень та листів талонів виготовляються на замовлення Мінсоцполітики.
11. Посвідчення виготовляється у формі книжечки розміром 70 х 200 міліметрів (у розгорнутому вигляді) у твердій обкладинці, обтягнутій лідерином темно-фіолетового кольору, на лицьовому боці якої зверху виконано напис “Україна”, під ним — “Посвідчення постраждалого учасника Революції Гідності”.
Написи на лицьовому боці посвідчення зроблені фарбою золотистого кольору.
Папір усередині посвідчення має захисну сітку.

Додаток
до Порядку виготовлення та видачі посвідчення “Постраждалий учасник Революції Гідності”

ЗРАЗОК
посвідчення “Постраждалий учасник Революції Гідності”