Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers
Ми раді вітати Вас на інформаційно-правовому сайті "Спілка нечуючих юристів / Union of the Deaf Lawyers" (Kyiv, Ukraine). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права людей з інвалідністю зі слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 30.03.2013)
ЛАСКАВО ПРОСИМО НА САЙТ !
Четвер, 27.07.2017, 05:31
Меню сайту
Категорії розділу
Спілка [36]
Правові новини [111]
Правознавство [111]
Адвокатура [88]
Кримінал [45]
Консультація [35]
Країна глухих [67]
Адміністратор [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

free web counter
Довідник
 
Посилання
Події
Календар
«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 38
Головна » 2013 » Вересень » 26 » Деякі питання порядку забезпечення інвалідів автомобілями
22:46
Деякі питання порядку забезпечення інвалідів автомобілями
На сьогодні одним з важливих напрямків соціальної політики є соціальний захист інвалідів.
Інвалідами є особи зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності.
Ставлення до громадян з обмеженими можливостями здоров´я є характерною ознакою цивілізованості держави та її демократичності.
Інваліди потребують соціальної допомоги і соціального захисту, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення їх законодавчо визначених прав.
Такими заходами з боку держави є, зокрема, соціальна реабілітація інвалідів, що спрямована на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності шляхом соціально - середовищної орієнтації та соціально-побутової адаптації, соціального обслуговування, задоволення потреби у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації.
Насамперед, слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" держава забезпечує розробку, виробництво, закупівлю технічних та інших засобів реабілітації, спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
Технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів є, зокрема, засоби для пересування.
Рішення про забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення приймається медико-соціальними експертними комісіями (лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів - щодо дітей-інвалідів) на підставі медичних показань і протипоказань, а також соціальних критеріїв.
За медичними показаннями встановлюється необхідність надання інваліду технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності інваліда.
За соціальними критеріями встановлюється необхідність надання інваліду технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення для відновлення втрачених або придбання нових професійних знань, навичок та умінь, соціальної адаптації, занять фізичною культурою і спортом, задоволення духовних потреб, дозвілля.
Перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів та формування відповідного державного замовлення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999 затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями.
Цей Порядок визначає механізм розподілу, обліку та видачі автомобілів інвалідам, дітям-інвалідам, які мають право на їх отримання і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.
Порядок реєстрації місця проживання в даний час регулюється Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.
Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є заява, документи та висновок обласної, центральної міської у мм. Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії про наявність в інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем.
Перелік медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями затверджується Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики.
Так, для того, щоб інвалід, законний представник дитини-інваліда отримав автомобіль, вони повинні подати до районного управління соціального захисту за місцем проживання і реєстрації заяву (форма заяви затверджується Мінпраці).
Крім цього, до заяви додаються такі документи:
- копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності, а для дітей-інвалідів - копія медичного висновку;
- копія паспорта (для інваліда) або копія свідоцтва про народження (для дитини-інваліда);
- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера інваліду та члену сім’ї, якому передається право керування автомобілем, законному представнику дитини-інваліда;
- довідка про реєстрацію місця проживання інваліда та члена сім’ї, якому передається право керування автомобілем, законного представника дитини-інваліда;
- копія пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії;
- для інвалідів I, II та III групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, - копія посвідчення про належність до категорії 1 осіб, що постраждали унаслідок дії зазначених вище факторів, та медична довідка визначеного органами охорони здоров’я зразка щодо спроможності інваліда керувати автомобілем (для інвалідів I та II групи, які забезпечуються автомобілями безоплатно);
- для інвалідів від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією, - довідка військкомату або інші документи (копія партизанського квитка), що підтверджують таку участь (надається військкоматом на запит головного чи районного управління соціального захисту) або посвідчення інваліда війни;
- для інвалідів унаслідок трудового каліцтва - копія акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання.
Після реєстрації заяви районним управлінням соціального захисту в день звернення видається, а у разі надходження заяви поштою - у триденний строк інваліду надсилається направлення до лікувально-профілактичного закладу для проходження медичного огляду та направлення на МСЕК.
Взяття на облік інваліда здійснюється головним управлінням соціального захисту у розрізі наявних черг інвалідів з дати огляду облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК), яка видала інваліду висновок про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем у разі, коли такий висновок видано не раніше дати реєстрації заяви.
Слід наголосити на тому, що є випадки коли інвалід не може бути поставлений на облік для забезпечення його автомобілем.
Так, у разі відсутності члена сім’ї, який проживає і зареєстрований за місцем проживання та реєстрації інваліда і якому інвалід міг би передати право керування автомобілем не береться на облік інвалід, який має відповідні медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним керуванням та протипоказання до керування автомобілем.
Разом з цим, у разі змін у складі сім’ї такий інвалід береться на облік з дати звернення до головного управління соціального захисту із заявою та документами, що підтверджують зазначені зміни.
Інвалід, законний представник дитини-інваліда отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Після закінчення зазначеного строку інвалід може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його головному управлінню соціального захисту чи управлінню виконавчої дирекції.
На інвалідів та законних представників дітей-інвалідів оформляються на автомобіль реєстраційні документи, у яких підрозділом МВС робиться відмітка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту, передачу права керування автомобілем члену сім’ї (у разі потреби), а також про заборону відчуження автомобіля.
Слід зазначити, якщо автомобіль видано для обслуговування інваліда одному із батьків, які доглядають дитину інваліда або інваліда з дитинства, то за наявності у такого інваліда документа, що підтверджує інвалідність, довідки про медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним керуванням або із звичайним керуванням та висновку щодо протипоказань на керування транспортними засобами, податок з власника такого транспортного засобу не справляється.
Відповідно до Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від сплати податку звільняються, зокрема, інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) - щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об’ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.

Щодо пільгового розмитнення автомобілів для інвалідів, можна навести такий приклад із судової практики:
„Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2007 року встановлено:
У грудні 2002 року гр. Ч звернулась до Богунського районного суду м. Житомира із скаргою на неправомірні дії начальника Житомирської митниці, посилаючись на те, що 23.12.2002 вона ввезла в Україну придбаний нею в Литві автомобіль марки "Мазда Примаці", 2000 року виробництва, кузов N _____, і в той же день звернулася до начальника Житомирської митниці з заявою здійснити пільгове митне оформлення вказаного автомобіля згідно з пунктом 23 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93, оскільки є інвалідом війни. Проте посадовою особою Житомирської митниці їй відмовлено в пільговому розмитненні зазначеного автомобіля. Вважаючи таку відмову безпідставною, гр. Ч звернулась до суду з вимогою зобов’язати посадову особу Житомирської митниці провести пільгове розмитнення належного їй автомобіля.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 29.12.2002 скаргу задоволено. Визнано неправомірною відмову начальника Житомирської митниці в пропуску на митну територію України належного гр. Ч автомобіля марки "Мазда Примаці" та у пільговому митному оформленні цього автомобіля. Зобов’язано начальника Житомирської митниці провести митне оформлення вказаного автомобіля без сплати мита, акцизного збору та податку на додану вартість. Рішення допущено до негайного виконання.
Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що суб’єкт оскарження неправомірно відмовив заявнику у митному оформленні ввезеного ним автомобіля на пільгових умовах, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 19.01.2005 апеляційне подання першого заступника прокурора Житомирської області задоволено. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 29.12.2002 скасовано. У задоволенні скарги гр. Ч відмовлено.
В касаційній скарзі на рішення апеляційного суду Житомирської області від 19.01.2005 гр. Ч ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законами України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань оподаткування підакцизних товарів" N 498/95 від 22.12.95, "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України" N 608/96 від 17.12.96 пункт 23 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" втратив чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на додану вартість з підакцизних товарів, що імпортуються.
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Посилання заявника в касаційній скарзі, що внесені зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" суперечать статті 22 Конституції України і є незаконними, не можуть бути взяті судом до уваги.
Отже, при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального і процесуального права.
Рішення суду апеляційної інстанції належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу гр. Ч залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Житомирської області від 19.01.2005 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає”.

Що стосується факту спільного проживання інваліда та члена сім’ї, якому передається право керування автомобілем, то він може бути встановлений на підставі акта комісії, утвореної у складі депутата місцевої ради, посадової особи районного управління соціального захисту і двох сусідів інваліда.
До членів сім’ї належать особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення.
Слід також наголосити на тому, що за бажанням інвалідів головні управління соціального захисту можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою.
Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України може визнати гуманітарною допомогою легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більш як 10 років тому, з об’ємом двигуна не більш як 1800 куб.см.
Слід додати, що головні управління соціального захисту не здійснюють пошук автомобілів, а лише надають інвалідам допомогу в оформленні відповідних документів.
Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, інваліди (за їх бажанням), діти-інваліди (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку, забезпечуються безоплатно в порядку черговості.
Важливо відмітити те, що такий автомобіль надається інваліду без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі.
Що стосується автомобіля, отриманого головним управлінням соціального захисту як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, то такий автомобіль видається безоплатно інваліду (за його згодою), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.
Доцільно також зазначити те, що контроль за експлуатацією автомобілів здійснюють підрозділи МВС, головні управління соціального захисту, управління виконавчої дирекції. Ремонт і технічне обслуговування отриманих інвалідами, законними представниками дітей-інвалідів автомобілів здійснюється за рахунок їх власних коштів з подальшою компенсацією витрат відповідно до законодавства.
Крім того слід відмітити, що на реалізацію програми "Забезпечення інвалідів автомобілями” в Державному бюджеті на 2007 рік передбачено 84,4 млн. грн.
В даний час триває робота щодо вдосконалення порядку забезпечення інвадідів спецавтотранспортом, а також покращення стану соціальної захищеності інвалідів.


Категорія: Правознавство | Переглядів: 759 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Посилання
Довідник
Кіно з субтитрами
Архів записів
АФОРИЗМИ: **Судиться - не богу молиться: поклоном не відбудеш. **На суд витрачають багато коштів. **Суди, суди, та поглядай сюди. **З багатим не судись, а з сильним не борись. **Суд і прямий, та суддя кривий. **Відсутній - завжди винен. **З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. **Суддя в суді, що риба в воді. **Суддя - що кравець: як захоче, так і покрає. **У судді і брат в неправді буде винуватим. **Правдивий суддя, що цегляна стіна. **Коли карман сухий, то і суддя глухий. **Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. **Архирей не бог, а прокурор не правда. **Секретар суда з ділом, як душа з тілом. **В суді правди не шукають. **Перо в суді, що сокира в лісі. **Як в кишені сухо, то і в суді глухо. **Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. **У суд ногою, а в гаманець рукою. **У кого карман повніший, у того й суд правіший. **Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. **Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. **Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. **Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. **Тяганина в судах. **В своїй справі сам не суддя. **Сам собі ніхто не суддя. **Самому судить - не розсудить. **Самосуд - не суд. **Самосуд - сліпий суд. **Як судять громадою, то й невинному дістається. **Хто судиться, той нудиться. **Найгірше в світі, це судиться та лічиться. **Справу вести,- не постіл плести. **Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. **Суд не яма - стій прямо. **Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. **Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. **На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. **Краще втопиться, чим судиться. **Тяжба - петля, а суд - шибениця. **Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. **Витрати грошей на судові справи. **З суда грошей не носять. **Тяжба - не гроші, а потрава - не хліб. **В копицях -не сіно, а в суді - не гроші. **В лісі -не дуги, а в суді - не гроші. **Суд та діло собака з’їла. **Судді - рибка, а прохачеві - луска. **Поли вріж (поступись своїм) та тікай, а суда не затівай. **Суд завів, став гол, як сокіл. **Не ходи до суду, бо хліба не буде. **Від злодія біда, від суда - нужда. **Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. **Поганий мир, краще всякого суда. **Краще матер'яний мир, чим ремінний суд. **З казною судиться, то краще втопиться. **З казною не судись - своїм поступись. **Хто бореться з морозом, у того завжди вуха померзлі. **Коза з вовком тягалась, та тільки шкура зосталась. **Великий та багатий - рідко винуватий. **Захищається рак клешнею, а багач мошною. **У скотинки - рожки, а у багатого грошики. **У святих отців не знайдеш кінців. **Уміння приховувати свої вчинки. **На старців суда нема. **Голий голого не позива. **З голого, що з мертвого. **На нема і суда нема. **Не треба з тим дружиться, хто любить судиться. **Правди не судять. **Ідучи в суд хваляться обидва, а з суда - один. **До справи два, а по справі - один. **До суда два скачуть, а після суда один скаче, а другий плаче. **Справа - справою, а суд по формі. **Діло - ділом, пиво - пивом, а суд по формі. **Не спіши карати, спіши вислухати. **Суд скорий рідко бува справедливий. **Без розсуду не твори суду. **Краще десять винуватців простить, чим одного невинного наказати. **Винуватого кров - вода, а невинного - біда. **Неправий суд - гірше розбою.**