ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020, № 450

ПОРЯДОК
надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення 
та компенсації надавачам вартості соціальних послуг

1. Цей Порядок визначає механізм залучення на договірній основі надавачів соціальних послуг для задоволення потреб осіб/сімей у соціальних послугах за рахунок бюджетних коштів та компенсації надавачам вартості соціальних послуг.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
1) замовник соціальних послуг — Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева держадміністрація, виконавчий орган міської ради міста обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади, які є розпорядниками бюджетних коштів і на яких покладається обов’язок з організації надання соціальних послуг;
2) конкурс на надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів (далі — конкурс) — конкурентний спосіб визначення надавачів соціальних послуг (крім бюджетних установ) на підставі результатів рейтингового оцінювання конкурсних пропозицій;
3) конкурсна пропозиція — пакет документів, який готується учасником конкурсу та подається замовникові соціальних послуг;
4) компенсація — відшкодування надавачу соціальних послуг вартості наданих ним соціальних послуг шляхом соціального замовлення.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про соціальні послуги”.
3. Надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення (далі ― соціальні послуги) проводиться в обсязі та з дотриманням вимог, визначених державними стандартами соціальних послуг з урахуванням потреб вразливих груп населення.
4. Право на компенсацію має надавач соціальних послуг, якого визначено переможцем конкурсу.
5. Процес надання соціальних послуг складається з трьох етапів.
На першому етапі (формування соціального замовлення) передбачається визначення:
- потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/ територіальної громади в соціальних послугах відповідно до Порядку визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/ територіальної громади в соціальних послугах, затвердженого Мінсоцполітики;
- предмета соціального замовлення, що охоплює:
-перелік соціальних послуг, сформований за результатами визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади в соціальних послугах;
-перелік категорій та орієнтовну чисельність отримувачів соціальних послуг;
-обсяг бюджетних коштів, необхідних для виплати компенсації.
За рішенням замовника соціальних послуг соціальне замовлення може формуватися щороку або на період до трьох років у межах стратегічного середньострокового планування.
На другому етапі (виконання соціального замовлення) передбачається:
- розроблення завдання на виконання соціального замовлення;
- організація та проведення конкурсу;
- укладення договору про надання соціальних послуг та його виконання.
На третьому етапі передбачається проведення моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості, здійснення контролю за дотриманням вимог, установлених законодавством про соціальні послуги, подання звітності.
6. Замовник соціальних послуг:
- забезпечує виконання етапів надання соціальних послуг, визначених у пункті 5 цього Порядку;
- затверджує річний план проведення конкурсів;
- протягом десяти робочих днів з дати затвердження річного плану проведення конкурсів забезпечує його оприлюднення шляхом публікації у друкованому виданні або розміщення на офіційному веб-сайті органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
У річному плані міститься інформація щодо переліку соціальних послуг, категорій отримувачів соціальних послуг, орієнтовного періоду проведення конкурсу та граничних показників бюджетних коштів для виплати компенсації.
7. Рішення про проведення конкурсу приймається замовником соціальних послуг не пізніше ніж 1 березня року відповідного бюджетного періоду, в якому передбачається виконання соціального замовлення, а також не пізніше ніж через 30 календарних днів після внесення змін до відповідного бюджету і має містити інформацію про:
- строк та умови проведення конкурсу, суму коштів, яку передбачено у відповідній бюджетній програмі. В умовах конкурсу мають бути передбачені завдання щодо підвищення доступності та якості соціальних послуг, оперативного розв’язання соціальних проблем громадян, розвитку та впровадження успішного досвіду з надання соціальних послуг, залучення додаткових матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів до надання соціальних послуг (за потреби);
- предмет соціального замовлення;
- критерії діяльності надавачів соціальних послуг;
- час і місце розкриття конкурсних пропозицій, критерії їх оцінки, строк установлення результатів конкурсу.
Умови конкурсу не можуть бути змінені після оприлюднення оголошення про його проведення.
8. Замовник соціальних послуг протягом десяти робочих днів після прийняття рішення про проведення конкурсу забезпечує оприлюднення відповідного оголошення у спосіб, зазначений в абзаці четвертому пункту 6 цього Порядку.
В оголошенні зазначаються:
- повне найменування замовника соціальних послуг;
- умови конкурсу;
- вимоги до конкурсної пропозиції, перелік документів, що додаються до конкурсної пропозиції, у паперовій та електронній формах. Форма конкурсної пропозиції затверджується Мінсоцполітики;
- строк подання конкурсних пропозицій;
- строк проведення конкурсу;
- адреса, за якою можна отримати форму конкурсної пропозиції, зокрема через Інтернет;
- адреса, за якою подаються конкурсні пропозиції, із зазначенням годин роботи;
- прізвище, ім’я та по батькові, номер телефону контактної особи.
Форма оголошення про проведення конкурсу затверджується Мінсоцполітики.
9. Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється замовником соціальних послуг не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати розкриття конкурсних пропозицій. Відкриття конкурсних пропозицій відбувається на першому засіданні конкурсної комісії.
10. Надавачі соціальних послуг, які виявили намір взяти участь у конкурсі (далі — учасники конкурсу), подають конкурсні пропозиції протягом 20 календарних днів з дати оприлюднення відповідного оголошення.
Конкурсні пропозиції складаються державною мовою, оформляються учасниками конкурсу відповідно до вимог замовника соціальних послуг і подаються йому в паперовій та електронній формах за адресою та у строк, зазначені в оголошенні про проведення конкурсу.
Відповідальність за достовірність інформації, що міститься у конкурсній пропозиції, покладається на учасника конкурсу.
11. Замовник соціальних послуг забезпечує безперешкодне отримання учасниками конкурсу форми конкурсної пропозиції та надання консультацій з питань її оформлення.
12. До конкурсної пропозиції додаються:
1) учасниками конкурсу — юридичними особами:
- копії установчих документів, засвідчені керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою;
- копія, засвідчена керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою, податкової декларації з податку на прибуток (для суб’єктів, яких не внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій) за попередній податковий (звітний) рік;
- звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій (бюджетних установ) за попередній податковий (звітний) рік (для суб’єктів, яких внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій);
2) учасниками конкурсу — фізичними особами — підприємцями ― копії, засвідчені фізичною особою — підприємцем або уповноваженою нею особою, паспорта і податкової декларації про майновий стан і доходи та / або податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця за попередній податковий (звітний) рік.
13. Замовник соціальних послуг інформує учасника конкурсу про отримання конкурсної пропозиції в день її надходження (відповідне повідомлення надсилається на адресу електронної пошти, з якої було відправлено конкурсну пропозицію).
Подана конкурсна пропозиція учасникові конкурсу не повертається.
14. Для розгляду конкурсних пропозицій замовник соціальних послуг утворює конкурсну комісію у складі не менше ніж п’ять осіб і затверджує положення про неї.
Конкурсна комісія діє на засадах колегіальності та неупередженості.
15. До складу конкурсної комісії входять представники замовника соціальних послуг, громадських об’єднань, що представляють інтереси соціальних груп, які є потенційними отримувачами соціальних послуг, об’єднань надавачів соціальних послуг, об’єднань отримувачів соціальних послуг, фахівці з питань надання соціальних послуг.
Кількість представників замовника соціальних послуг не може перевищувати половини кількості членів конкурсної комісії.
Членство в конкурсній комісії не повинно містити ризиків виникнення між замовником та учасником потенційного або реального конфлікту інтересів, який може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо визначення переможця конкурсу.
16. Формою роботи конкурсної комісії є засідання, які скликаються головою комісії у разі потреби, про що повідомляється учасникам засідання не пізніше ніж за три робочих дні до його початку.
На засідання конкурсної комісії можуть бути запрошені спостерігачі.
Голова конкурсної комісії забезпечує оприлюднення інформації про дату, адресу, місце і час проведення засідання комісії, яка розміщується на офіційному веб-сайті замовника соціальних послуг не пізніше ніж за три робочих дні до його проведення.
Також у цій інформації зазначається час і спосіб реєстрації спостерігачів. Час реєстрації починається з моменту розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника соціальних послуг і триває до закінчення робочого дня, що передує даті засідання.
Засідання конкурсної комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
17. Рішення конкурсної комісії про визначення переможця приймається не пізніше ніж через сім календарних днів з дати розкриття конкурсних пропозицій і оформляється протоколом. Протокол підписується всіма членами конкурсної комісії, присутніми на засіданні.
У разі відмови члена конкурсної комісії підписати протокол інформація про це вноситься до протоколу із зазначенням причин відмови.
Витяг з протоколу про визначення переможця доводиться до відома учасників конкурсу та розміщується протягом одного дня з дати прийняття рішення на офіційному веб-сайті замовника соціальних послуг.
Учасникові конкурсу на його вимогу може бути видано копію протоколу засідання конкурсної комісії.
18. Час і місце розкриття конкурсних пропозицій визначаються умовами конкурсу.
19. Конкурсна комісія оцінює конкурсні пропозиції за такими критеріями:
1) відповідність діяльності учасника конкурсу критеріям діяльності надавачів соціальних послуг;
2) фінансовий стан учасника конкурсу, зокрема відсутність фінансової заборгованості;
3) планова кількість отримувачів соціальних послуг;
4) вартість соціальних послуг, що надаватимуться.
20. Конкурсна комісія відхиляє конкурсну пропозицію у разі:
1) оформлення конкурсної пропозиції з порушенням вимог, установлених замовником соціальних послуг;
2) невідповідності конкурсної пропозиції умовам конкурсу;
3) надходження конкурсної пропозиції після закінчення визначеного строку.
21. Члени конкурсної комісії індивідуально оцінюють конкурсні пропозиції за кожним із передбачених цим Порядком критеріїв за шкалою від нуля до 10 балів шляхом внесення їх до оцінкової відомості. На підставі оцінкових відомостей членів конкурсної комісії складається зведена оцінкова відомість, у якій щодо кожної конкурсної пропозиції зазначаються бали, виставлені членами конкурсної комісії, та загальна сума балів.
Методика оцінювання конкурсних пропозицій затверджується Мінсоцполітики.
22. За результатами конкурсу конкурсна комісія визначає його переможця, яким визнається учасник конкурсу, конкурсна пропозиція якого набрала найбільшу загальну суму балів. У разі набрання двома та більше конкурсними пропозиціями найбільшої та рівної загальної суми балів переможець конкурсу визначається простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів конкурсної комісії.
За умови рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсної комісії.
23. Конкурсна комісія визнає конкурс таким, що не відбувся, якщо:
1) для участі в конкурсі не подано жодної конкурсної пропозиції;
2) усі подані конкурсні пропозиції відхилено;
3) замовником соціальних послуг прийнято рішення про скасування результатів конкурсу у зв’язку з:
- неможливістю усунення порушень порядку проведення конкурсу;
- неможливістю укладення договору про надання соціальних послуг (далі — договір) внаслідок непереборної сили;
- внесенням змін до рішення про бюджет у частині фінансування соціального замовлення.
24. Замовник соціальних послуг протягом 10 робочих днів після прийняття рішення про скасування результатів конкурсу забезпечує оприлюднення відповідної інформації на своєму офіційному веб-сайті та повідомляє про нього учасникам конкурсу.
25. У разі визнання конкурсу таким, що не відбувся, замовник соціальних послуг приймає рішення про повторне проведення конкурсу та визначає його умови.
26. Якщо для участі в конкурсі подано конкурсну пропозицію одним надавачем соціальних послуг, конкурсна комісія може прийняти рішення про:
1) намір укладення договору з таким надавачем соціальних послуг за умови відповідності його конкурсної пропозиції умовам конкурсу;
2) повторне проведення конкурсу.
27. Учасники конкурсу можуть подати замовникові соціальних послуг скаргу на рішення, дії або бездіяльність конкурсної комісії. Скарга подається у паперовій формі протягом 10 робочих днів з дати оприлюднення рішення, вчинення дії або виявлення факту бездіяльності конкурсної комісії.
Замовник соціальних послуг розглядає скаргу протягом п’яти робочих днів з дати її надходження та повідомляє відповідному учаснику конкурсу про результати її розгляду.
Рішення, дії або бездіяльність замовника соціальних послуг можуть бути оскаржені в уповноважених органах системи надання соціальних послуг, визначених статтею 11 Закону України “Про соціальні послуги”, або в судовому порядку.
28. Замовник соціальних послуг:
1) протягом п’яти робочих днів після прийняття конкурсною комісією рішення про визначення переможця конкурсу або укладення договору відповідно до підпункту 1 пункту 26 цього Порядку приймає рішення про визначення надавача соціальних послуг;
2) протягом одного робочого дня після прийняття рішення про визначення надавача соціальних послуг:
- забезпечує оприлюднення інформації про це на своєму офіційному веб-сайті;
- надсилає відповідному надавачу соціальних послуг підписаний ним проект договору. Надавач соціальних послуг підписує проект договору протягом п’яти робочих днів після отримання, після чого договір вважається укладеним;
- письмово інформує інших учасників конкурсу про результати конкурсу.
29. Сторонами договору є замовник соціальних послуг і надавач соціальних послуг.
Договір укладається на умовах, що відповідають умовам конкурсу та конкурсній пропозиції надавача соціальних послуг. Договір може бути укладено на строк до трьох років.
Форма примірного договору затверджується Мінсоцполітики.
30. У договорі, зокрема, зазначаються:
1) перелік соціальних послуг, їх обсяг, зміст, вимоги до якості, строк надання. Строк надання соціальних послуг може бути визначено відповідно до стратегічного середньострокового планування до трьох років;
2) перелік категорій отримувачів соціальних послуг, які мають право на отримання соціальних послуг відповідно до умов договору, та їх чисельність (гранична чисельність);
3) порядок направлення отримувачів соціальних послуг до надавача соціальних послуг;
4) права, обов’язки та відповідальність сторін;
5) обсяг компенсації;
6) строки подання звітності про надані соціальні послуги;
7) порядок подання інформації з питань виконання договору;
8) порядок внесення змін у договір та припинення його дії.
31. У разі відмови або безпідставного ухилення зазначеного в пункті 28 цього Порядку надавача соціальних послуг від укладення договору протягом 10 робочих днів після отримання ним проекту договору конкурсна комісія приймає рішення про намір укладення договору з учасником конкурсу, конкурсна пропозиція якого набрала другу за величиною загальну суму балів.
У разі відмови або безпідставного ухилення другого учасника конкурсу від укладення договору протягом 10 днів після отримання ним проекту договору конкурсна комісія приймає рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся.
32. Надавач соціальних послуг організовує надання соціальних послуг отримувачам соціальних послуг за направленням замовника соціальних послуг відповідно до вимог, визначених державними стандартами соціальних послуг/договором.
33. Надавач соціальних послуг щомісяця до 5 числа місяця, наступного за звітним, або у строк, зазначений у договорі, подає замовнику соціальних послуг звіт про надання соціальних послуг за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Якщо результати надання соціальних послуг за кількісними та якісними характеристиками відповідають вимогам соціального замовлення, встановленим договором, замовник соціальних послуг протягом трьох робочих днів після отримання звіту про надання соціальних послуг оформляє акт здавання-приймання наданих соціальних послуг, який підписується замовником і надавачем соціальних послуг.
Надавач соціальних послуг відповідає за достовірність даних, що стосуються надання соціальних послуг, зокрема зазначених в акті здавання-приймання наданих соціальних послуг.
34. В акті здавання-приймання наданих соціальних послуг зазначаються номери особових справ отримувачів соціальних послуг, яким було надано соціальні послуги згідно з умовами договору.
Замовник соціальних послуг перераховує кошти компенсації на рахунок надавача соціальних послуг до 10 числа місяця, наступного за місяцем подання звітності замовнику соціальних послуг, на підставі акта здавання-приймання наданих соціальних послуг в обсязі відповідно до наданих соціальних послуг.
35. Замовник соціальних послуг здійснює контроль за наданням соціальних послуг, не втручаючись в діяльність надавача соціальних послуг, а також має право надсилати йому письмові запити на інформацію,  пов’язану з наданням соціальних послуг.
36. Замовник соціальних послуг за участю надавача соціальних послуг проводить моніторинг надання соціальних послуг та оцінку їх якості.
Для цього замовник може залучати третіх осіб, про що він має письмово повідомити надавачу соціальних послуг не пізніше ніж через 10 календарних днів з дати прийняття такого рішення.
Моніторинг надання та оцінка якості соціальних послуг проводиться відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020, № 449.
37. Замовник соціальних послуг подає щороку до 1 березня Мінсоцполітики та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про результати соціального замовлення, яка містить, зокрема, такі відомості:
- перелік соціальних послуг, наданих шляхом соціального замовлення;
- перелік та чисельність категорій отримувачів соціальних послуг;
- обсяг наданої компенсації.

ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020, № 430

ПОРЯДОК
підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають 
соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності

1. Цей Порядок визначає процедуру підготовки та перепідготовки (далі — навчання) фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду окремим категоріям громадян відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” без здійснення підприємницької діяльності (далі — фізичні особи).
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
- організації, які здійснюють навчання фізичних осіб, — республіканський Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб; громадські об’єднання, міжнародні неурядові організації, благодійні, релігійні організації, установи та організації, що мають досвід роботи з відповідними вразливими групами населення;
- органи соціального захисту населення — структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, сільських, селищних, районних у містах (у разі їх утворення) рад, об’єднаних територіальних громад;
- навчання фізичних осіб основ догляду — процес формування у фізичних осіб знань, умінь і навичок догляду за окремими категоріями громадян.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про соціальні послугиˮ, “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”, “Про професійний розвиток працівників”, “Про психіатричну допомогу”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, Державному стандарті догляду вдома, затвердженому наказом Мінсоцполітики від 13.11.2013, № 760, та інших нормативно-правових актах з питань соціального захисту населення, соціальних послуг, соціальної роботи.
3. Навчання фізичних осіб основ догляду здійснюється відповідними організаціями за типовою програмою для подальшого надання соціальних послуг з догляду вдома особам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим (із числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більше ніж на чотири місяці), тривало та невиліковно хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (далі — послуги з догляду).
4. Типовa програма навчання фізичних осіб основ догляду затверджується Мінсоцполітики і передбачає теоретичну, практичну підготовку та складення іспиту.
5. Організації, які планують здійснювати навчання фізичних осіб, звертаються до органу соціального захисту населення із заявою в довільній формі про можливість здійснення навчання. У заяві зазначаються контактні дані особи, яка здійснює запис на проходження навчання.
Органи соціального захисту населення ведуть облік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб.
6. Фізичні особи звертаються за місцем проживання/перебування до органів соціального захисту населення із заявою в довільній формі про включення до списків осіб, які надають соціальні послуги з догляду. Разом із заявою фізична особа, яка планує надавати послуги з догляду, повинна подати копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
7. Орган соціального захисту населення приймає документи та надає фізичній особі перелік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб.
Фізичні особи вибирають організацію з наданого переліку та отримують направлення органу соціального захисту населення на навчання.
Навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
8. Фізичні особи, які мають документ про медичну освіту, вважаються такими, що пройшли навчання і можуть надавати соціальні послуги з догляду. Такі особи додатково подають копію документа про медичну освіту.
Надавати послуги з догляду без проходження навчання, але склавши в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, іспит з основ догляду, може:
- непрацююча фізична особа, яка протягом не менше трьох місяців до моменту звернення із заявою, передбаченою пунктом 6 цього Порядку, постійно надавала соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), і якій призначалася щомісячна компенсація;
- фізична особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу (яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду) та отримує щомісячну грошову допомогу на догляд за нею;
- фізична особа, яка є одним з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуном, піклувальником, одинокою матір’ю (одиноким батьком) незалежно від факту роботи, навчання, служби та фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років і якій призначено надбавку на догляд за такою дитиною.
Для підтвердження факту здійснення догляду особами, визначеними цим пунктом, органи соціального захисту населення перевіряють, чи призначено таким особам щомісячну компенсацію, щомісячну грошову допомогу на догляд, надбавку на догляд.
9. Після проходження навчання та/або складення іспиту в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, фізичні особи отримують довідку.
У довідці обов’язково зазначається:
- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка проходила навчання та/або склала іспит;
- найменування організації, що здійснювала таке навчання.
10. Органи соціального захисту населення ведуть облік фізичних осіб, які надають послуги з догляду та мають довідку про проходження навчання та/або складення іспиту, для подальшого залучення їх до надання послуг з догляду.
11. Фізичні особи, які пройшли навчання, але не надавали послуг з догляду протягом трьох років з моменту його завершення, перед початком надання послуг повинні пройти повторне навчання або скласти іспит відповідно до вимог цього Порядку.

ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020, № 429

ПОРЯДОК
установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг

1. Цим Порядком визначено механізм установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
- диференційована плата за надання соціальних послуг — частина вартості соціальних послуг, що сплачується надавачу соціальних послуг отримувачем таких послуг;
- гранична величина — різниця між середньомісячним сукупним доходом отримувача соціальних послуг, що визначається відповідно до пункту 6 цього Порядку, та двома розмірами прожиткового мінімуму для відповідної категорії осіб.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про соціальні послугиˮ, “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”, “Про співробітництво територіальних громад”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про публічні закупівлі” та інших нормативно-правових актах з питань соціального захисту, соціальних послуг, соціальної роботи.
3. Диференційована плата за надання соціальних послуг в обсязі, визначеному державними стандартами соціальних послуг, установлюється органом, який приймає рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг, або надавачем, за винятком фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності.
Соціальні послуги з установленням диференційованої плати за надання соціальних послуг понад обсяг, визначений державними стандартами соціальних послуг, надаються за повну плату.
4. Диференційована плата за надання соціальних послуг установлюється отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткових мінімуми, але не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб.
5. Диференційована плата за надання соціальних послуг не встановлюється за надання соціальних послуг:
- з інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також соціальних послуг, що надаються екстрено (кризово);
- особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 Закону України “Про соціальні послуги”;
- щодо яких місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування прийнято рішення про їх надання за рахунок бюджетних коштів.
6. Середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг враховується за шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї отримувача на кількість членів сім’ї за методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженою Мінсоцполітики.
7. Диференційована плата за надання соціальних послуг установлюється з дати укладення договору про надання соціальних послуг і переглядається щороку.
8. Диференційована плата за надання соціальних послуг (крім диференційованої плати за надання соціальних послуг стаціонарного догляду та паліативного догляду) сплачується щомісяця у розмірі, що не перевищує граничної величини. Якщо вартість соціальних послуг, що надаються протягом відповідного місяця, не перевищує граничної величини, диференційована плата за надання соціальних послуг становить 75 відсотків вартості таких послуг.
Диференційована плата за надання соціальних послуг стаціонарного догляду та паліативного догляду, що надаються стаціонарно у приміщенні надавача соціальних послуг,  сплачується щомісяця у розмірі 80 відсотків середньомісячного сукупного доходу отримувача соціальних послуг. Якщо вартість соціальних послуг стаціонарного догляду та паліативного догляду, що надаються протягом відповідного місяця стаціонарно у приміщенні надавача соціальних послуг, не перевищує 80 відсотків середньомісячного сукупного доходу отримувача соціальних послуг, диференційована плата за надання соціальних послуг становить 80 відсотків вартості таких послуг.
9. Прожитковий мінімум для встановлення диференційованої плати за надання соціальних послуг враховується в установленому законодавством розмірі для відповідної категорії осіб за місяць, що передує місяцю звернення особи за наданням соціальних послуг.
10. Вартість соціальної послуги визначається на підставі тарифу, обчисленого відповідно до Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020, № 428.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020, № 428

ПОРЯДОК
регулювання тарифів на соціальні послуги

1. Цей Порядок встановлює механізм регулювання тарифів на соціальні послуги, перелік яких визначається класифікатором соціальних послуг, що затверджується Мінсоцполітики.
2. Механізм регулювання тарифів на соціальні послуги застосовується юридичними особами та фізичними особами — підприємцями, включеними до розділу “Надавачі соціальних послугˮ Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (далі — надавачі соціальних послуг).
3. Тариф на соціальну послугу обчислюється з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат, податку на додану вартість.
Собівартість соціальної послуги визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витратиˮ, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999, №318.
Перелік статей калькулювання собівартості соціальної послуги визначається надавачами соціальних послуг з урахуванням вимог до відповідної соціальної послуги, визначених державним стандартом соціальної послуги.
Адміністративні витрати включаються до тарифу на соціальну послугу в розмірі не більш як 15 відсотків витрат на оплату праці, визначених за нормами обслуговування для надання цієї послуги працівником (працівниками).
4. Тарифи на соціальні послуги щороку визначаються надавачами соціальних послуг і затверджуються їх засновниками один раз на рік.
5. У разі зміни протягом строку дії тарифу на соціальну послугу обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від надавачів соціальних послуг, зокрема собівартості послуги, адміністративних витрат, податку на додану вартість, засновники надавачів соціальних послуг можуть переглядати тариф на соціальну послугу.
Перерахунок тарифу на соціальну послугу проводиться шляхом корегування (перегляду) лише тих складових тарифу, за якими відбулися цінові зміни.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020, № 449

ПОРЯДОК
проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг

Загальна частина
1. Цей Порядок визначає процедуру проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг, запроваджує єдиний підхід до збору, оброблення, узагальнення інформації про проведення зазначених моніторингу та оцінки в системі надання соціальних послуг.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про соціальні послугиˮ та інших нормативно-правових актах у сфері соціального захисту, соціальної роботи, надання соціальних послуг.
3. Суб’єктами моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг є:
- Держсоцслужба;
- Рада міністрів Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі — регіональний орган соціального захисту населення);
- структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчий орган міської ради міста обласного значення, районної в місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади (далі — місцевий орган соціального захисту населення);
- об’єднання надавачів соціальних послуг;
- надавачі соціальних послуг незалежно від форми власності (крім надавачів соціальних послуг, що надають такі послуги на непрофесійній основі).
4. Основними завданнями моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг є:
1) визначення кількості осіб в адміністративно-територіальній одиниці, які потребують соціальних послуг;
2) визначення кількості надавачів соціальних послуг та їх потужностей;
3) забезпечення жителів адміністративно-територіальної одиниці якісними соціальними послугами, що відповідають їх потребам;
4) підготовка звітів про надання соціальних послуг;
5) планування роботи з розвитку системи надання соціальних послуг;
6) розвиток ринку соціальних послуг відповідно до реальних потреб отримувачів таких послуг;
7) проведення аналізу виконання норм законодавства з надання соціальних послуг, дотримання державних стандартів надання соціальних послуг;
8) розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері надання соціальних послуг.
5. Звітність про проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг (статистичні, адміністративні, оперативні звіти) формується в електронний документ, що надсилається на електронну адресу суб’єкта моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг у строки, визначені цим Порядком.
6. Моніторинг надання соціальних послуг та оцінка їх якості проводяться за методикою, затвердженою Мінсоцполітики.

Проведення моніторингу надання соціальних послуг
7. Моніторинг надання соціальних послуг передбачає збір та оброблення інформації про надання соціальних послуг, проведення аналізу узагальненої інформації та планування роботи з розвитку системи надання соціальних послуг.
Інформація про надання соціальних послуг складається із статистичних, адміністративних, оперативних даних про потреби жителів адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах, про діяльність надавачів соціальних послуг та їх кількість.
8. Збір даних моніторингу проводиться один раз на рік або щокварталу (щомісяця) відповідно до законодавства у сфері надання соціальних послуг, оперативних даних — за потреби.
9. Під час проведення моніторингу надання соціальних послуг враховуються результати оцінки якості соціальних послуг, опитувань жителів адміністративно-територіальної одиниці щодо надання соціальних послуг, національних досліджень (за наявності), контролю за додержанням вимог Закону України “Про соціальні послугиˮ.
10. Опитування жителів адміністративно-територіальної одиниці проводиться регіональними органами соціального захисту населення за формою згідно з додатком за допомогою засобів зв’язку, інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або під час особистого прийому в приміщені органу соціального захисту населення, безпосередньо за місцем проживання/перебування особи за її попередньою згодою.
Результати опитування оприлюднюються в офіційних друкованих виданнях, на офіційному веб-сайті, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на інформаційних стендах регіонального органу соціального захисту населення або в будь-який інший спосіб.
11. Етапами проведення моніторингу надання соціальних послуг є:
1) проведення аналізу інформації про надання соціальних послуг;
2) проведення аналізу системи надання соціальних послуг з урахуванням потреб жителів адміністративно-територіальної одиниці громади у соціальних послугах;
3) розроблення показників моніторингу надання соціальних послуг, згідно з формою, затвердженою Мінсоцполітики;
4) визначення пріоритетних результатів діяльності у сфері надання соціальних послуг з урахуванням відповідності соціальних послуг визначеним потребам у соціальних послугах адміністративно-територіальної одиниці та плану пріоритетних дій Уряду;
5) планування розвитку системи надання соціальних послуг.
12. Під час проведення моніторингу надання соціальних послуг використовуються дані щодо:
- діяльності надавачів соціальних послуг (їх кількість, типи, потужність тощо);
- потреб жителів адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах;
- причин виникнення (зміни) потреб жителів адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах;
- динаміки потреби адміністративно-територіальної одиниці  у соціальних послугах за видами порівняно з попереднім звітним періодом;
- фактичної кількості наданих соціальних послуг за звітний період;
- людських та бюджетних ресурсів, залучених для надання соціальних послуг;
- соціальних груп, які отримують соціальні послуги;
- програмного планування надання соціальних послуг і щодо місцевих програм проведення соціальної роботи та надання соціальних послуг;
- соціально-економічного розвитку регіонів;
- цільового витрачання бюджетних коштів.
13. Надавачі соціальних послуг:
- проводять облік та аналіз, у тому числі порівняльний, показників діяльності з надання соціальних послуг;
- подають в електронному вигляді щороку до 1 лютого місцевим органам соціального захисту населення дані обліку та результати аналізу показників діяльності з надання соціальних послуг.
14. Місцеві органи соціального захисту населення:
- проводять збір та узагальнення даних, поданих надавачами соціальних послуг,  їх порівняльний аналіз;
-  подають в електронному вигляді щороку до 1 березня регіональним органам соціального захисту населення узагальнені дані моніторингу надання соціальних послуг та аналітичну записку, в якій зазначається інформація про зміни.
15. Регіональні органи соціального захисту населення:
- проводять збір даних моніторингу надання соціальних послуг, що надаються на рівні адміністративно-територіальної одиниці, та діяльності надавачів соціальних послуг, що функціонують на регіональному рівні;
- узагальнюють дані моніторингу надання соціальних послуг і проводять їх порівняльний аналіз, у тому числі з урахуванням визначених потреб жителів адміністративно-територіальної одиниці в соціальних послугах;
- подають в електронному вигляді щороку до 1 квітня узагальнені дані моніторингу надання соціальних послуг та аналітичну записку Держсоцслужбі.
16. Держсоцслужба подає в електронному вигляді Мінсоцполітики узагальнений звіт за результатами аналізу моніторингу надання соціальних послуг, який містить зведені таблиці, графіки, а також аналітичну записку та структуровані пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері надання соціальних послуг та вдосконалення показників моніторингу.
17. Результати моніторингу надання соціальних послуг та їх результати порівняльного аналізу розміщуються на офіційних веб-сайтах суб’єктів моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг.

Оцінка якості соціальних послуг
18. Оцінка якості соціальних послуг проводиться шляхом вжиття комплексу заходів, спрямованих на встановлення рівня відповідності наданих соціальних послуг затвердженим державним стандартам соціальних послуг.
19. Етапами проведення оцінки якості соціальних послуг є:
1) планування та проведення оцінки якості соціальних послуг;
2) проведення аналізу результатів оцінки якості соціальних послуг;
3) розміщення результатів проведеної оцінки якості соціальних послуг в офіційних друкованих виданнях, на офіційному веб-сайті, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на інформаційних стендах надавача соціальних послуг або в будь-який інший спосіб;
4) розроблення заходів, спрямованих на підвищення якості надання соціальних послуг;
5) моніторинг здійснення заходів, спрямованих на підвищення якості надання соціальних послуг.
20. Суб’єкти моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг інформують про перелік соціальних послуг, якими можуть скористатися жителі адміністративно-територіальної одиниці, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров’я.
21. Методи оцінки якості соціальних послуг:
1) опитування отримувачів соціальних послуг або їх законних представників;
2) спостереження за процесом надання соціальних послуг;
3) бесіди / співбесіди з персоналом надавача соціальних послуг;
4) вивчення документації надавача соціальних послуг, іншої документації, у тому числі звернень отримувачів соціальних послуг.
Опитування отримувачів соціальних послуг проводиться надавачами соціальних послуг за допомогою засобів зв’язку, інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або під час особистого прийому в приміщенні органу соціального захисту населення, безпосередньо за місцем проживання / перебування особи за її попередньою згодою, а також шляхом розсилання на адресу електронної пошти отримувачів соціальних послуг повідомлення з посиланням на офіційний веб-сайт Держсоцслужби, де міститься анкета з питаннями щодо якості наданих соціальних послуг. Результати опитування отримувачів соціальних послуг узагальнюються та розміщуються на офіційному веб-сайті Держсоцслужби.
22. Оцінка якості соціальних послуг може бути внутрішньою або зовнішньою.
23. Внутрішня оцінка якості соціальних послуг проводиться надавачем соціальних послуг один раз на рік не пізніше ніж 31 липня.
24. Метою проведення внутрішньої оцінки якості соціальних послуг є:
- удосконалення діяльності надавача соціальних послуг;
- підвищення рівня професійної компетенції персоналу надавача соціальних послуг;
- виявлення та обговорення проблем, що гальмують розвиток надання соціальних послуг;
- виявлення та виправлення недоліків надання соціальних послуг надавачем соціальних послуг;
- підвищення якості соціальних послуг.
25. Надавач соціальних послуг готує звіт за результатами проведення внутрішньої оцінки якості соціальних послуг та оприлюднює його на власному офіційному веб-сайті.
26. Зовнішня оцінка якості соціальних послуг проводиться засновником надавача соціальних послуг (крім надавача соціальних послуг недержавного сектору) або іншими органами на замовлення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об’єднання надавачів соціальних послуг, центральних органів виконавчої влади, у тому числі замовників соціальних послуг (далі — замовник оцінки), за рахунок коштів, передбачених у місцевому бюджеті, із залученням за згодою громадських об’єднань, що спеціалізуються на проведенні зовнішньої оцінки (далі — суб’єкти, що проводять зовнішню оцінку).
27. Зовнішня оцінка якості соціальних послуг проводиться один раз на рік до 30 червня, а в разі тимчасового надання соціальної послуги, що оцінюється, — не пізніше ніж через один місяць після закінчення надання такої соціальної послуги.
28. За результатами проведення зовнішньої оцінки якості соціальних послуг суб’єктами, що проводять зовнішню оцінку, складається звіт та подається в електронному вигляді замовнику оцінки.
29. Результати зовнішньої оцінки можуть бути оскаржені надавачем, отримувачем соціальних послуг, іншими суб’єктами моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг у 30-денний строк з дня їх оприлюднення шляхом подання ними відповідної заяви в електронному, паперовому вигляді (у випадках, передбачених законодавством) замовнику оцінки.
30. Остаточний звіт про проведення зовнішньої оцінки, який містить інформацію стосовно досягнень, недоліків та рекомендації щодо підвищення якості наданих соціальних послуг, організації роботи надавача соціальних послуг надсилається в електронному вигляді надавачу соціальних послуг.
31. Результати оцінки якості соціальних послуг, у тому числі остаточний звіт про проведення зовнішньої оцінки, доводяться до відома персоналу надавача соціальних послуг, отримувачів соціальних послуг, жителів адміністративно-територіальної одиниці, на території якої діє надавач соціальних послуг, шляхом розміщення в офіційних друкованих виданнях, на офіційному веб-сайті, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, інформаційних стендах або в будь-який інший спосіб.
32. За результатами оцінки якості соціальних послуг розробляються заходи з підвищення якості надання соціальних послуг, удосконалення діяльності надавачів соціальних послуг.
33. Узагальнення та проведення аналізу результатів внутрішньої та зовнішньої оцінки якості соціальних послуг проводиться:
- Держсоцслужбою;
- регіональними органами соціального захисту населення;
- місцевими органами соціального захисту населення.
34. Місцеві органи соціального захисту населення:
- узагальнюють дані, подані надавачами соціальних послуг, і проводять їх порівняльний аналіз;
- не пізніше ніж через 90 днів після проведення оцінки якості соціальних послуг подають в електронному вигляді регіональним органам соціального захисту населення узагальнені дані оцінки якості соціальних послуг і аналітичну записку, де пояснюються зміни даних.
35. Регіональні органи соціального захисту населення:
- узагальнюють дані оцінки якості соціальних послуг, подані місцевими органами соціального захисту населення;
- подають в електронному вигляді Держсоцслужбі узагальнені результати зовнішньої оцінки якості соціальних послуг.
36. Держсоцслужба:
- готує загальний звіт про проведення оцінки надання соціальних послуг, пропозиції щодо коригування пріоритетних напрямів і завдань соціальної політики у сфері надання соціальних послуг;
- подає в електронному вигляді Мінсоцполітики узагальнений звіт про проведення оцінки надання соціальних послуг не пізніше ніж через 90 днів після надходження узагальнених результатів внутрішньої та зовнішньої оцінки якості соціальних послуг.
37. Результати узагальнення даних щодо оцінки якості соціальних послуг та порівняльного аналізу оприлюднюються суб’єктами моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг в офіційних друкованих виданнях, на офіційному веб-сайті, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на інформаційних стендах або в будь-який інший спосіб.
38. Кожен надавач соціальних послуг на підставі результатів аналізу оцінки якості соціальних послуг корегує програми соціально-економічного розвитку та проводить роботу з удосконалення порядку надання соціальних послуг.
39. Узагальнений річний звіт про проведення оцінки якості соціальних послуг оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики не пізніше п’яти робочих днів з дня його затвердження.