30 жовтня 2019 року на розгляді Верховної Ради України перебуває проект закону про українську жестову мову

Проект Закону розроблений з метою обґрунтування необхідності прийняття Закону.
Особи з інвалідністю мають право нарівні з іншими громадянами на визнання й підтримку їхньої особливої культурної та мовної самобутності, зокрема жестових мов і культури глухих.
Аналіз національного законодавства у сфері державної мовної політики та практики його реалізації засвідчує відсутність в Україні належної регламентації правового статусу української жестової мови, а отже, й умов для участі людей із порушенням слуху чи мовлення в суспільному житті держави.
Такий стан справ зумовлює проблеми, пов’язані з низькою самооцінкою людей із порушеннями слуху чи мовлення, нечіткими життєвими планами, загрозою соціалізації та небезпекою ізоляції цієї категорії населення, обмеженням їх комунікаційних можливостей та неможливістю розвитку серед цих людей грамоти тощо.
На сьогодні в Україні, лише в Всеукраїнській громадській організації інвалідів "Українське товариство глухих", на обліку перебуває більше 44 тисяч осіб з порушенням слуху, основним засобом спілкування для яких є українська жестова мова. За підрахунками Громадської організації "Відчуй" 223 000 українців спілкуються жестовою мовою.
У контексті масштабності проблеми відсутності належного рівня комунікації людей із порушеннями слуху та/або мовлення з оточенням міжнародне законодавство установлює необхідність здійснення на державному рівні низки заходів, зокрема щодо:
1) визнання, підтримки, заохочення та сприяння використанню і засвоєнню жестових мов;
2) сприяння заохоченню мовної самобутності глухих;
3) розроблення стратегій щодо забезпечення доступності інформаційних послуг та документів для людей із порушенням слуху та/або мовлення;
4) представлення інформації про діагностику, права, послуги та програми людям з інвалідністю, їх сім’ям та захисникам їхніх прав у доступній для них формі;
5) забезпечення надання особам із порушенням слуху та/або мовлення послуг із перекладу жестовою мовою;
6) застосування жестової мови для навчання дітей з особливими освітніми потребами в їх сім’ях та громадах;
7) залучення до роботи учителів з інвалідністю, які володіють жестовою мовою.
Наразі у 56 країнах світу прийняті нормативні акти про жестову мову.
Вільний розвиток української жестової мови надасть можливість жестомовним особам на рівні з іншими реалізувати усі права людини та основоположні свободи в Україні, позбавить їх дискримінаційного стану.
Пріоритет відповідає:
- Середньостроковому плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року;
- Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;
- Державній цільовій програмі "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 р. №706;
- Плану заходів з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях, наданих Комітетом ООН з прав осіб з інвалідністю, до першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю на період до 2020 року, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1073-р;
- Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.
Мета і завдання проекту Закону. Метою і завданням проекту закону є визначення статусу, засад та порядку застосування української жестової мови в Україні, створення необхідних умов, які дають жестомовним особам можливість нарівні з іншими реалізовувати всі права й основоположні свободи людини і громадянина у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-якій іншій сфері.
Загальна характеристика і основні положення проекту Закону. Законопроектом пропонується:
1) дати визначення та закріпити у законодавстві терміни: "жестомовна особа", "спільнота жестомовних осіб", "перекладач української жестової мови", "бімодально-білінгвальне навчання" та інші;
2) визначити статус української жестової мови та мовні права  жестомовних осіб;
3) надати можливість використання української жестової мови в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях; зокрема у сферах: освіти, культури, фізичної культури і спорту, охорони здоров’я, у системі екстреної допомоги населенню, у телекомунікаційних послугах, а також в кримінальному провадженні, в судочинстві та в нотаріаті;
4) передбачити реалізацію політичних і виборчих прав жестомовних осіб;
5) порядок надання послуг перекладу української жестової мови та джерела фінансування;
6) запровадити Єдиний реєстр перекладачів української жестової мови, що вестиметься всеукраїнським громадським об’єднанням.
7) інші зміни до законодавства.
Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання. У цій сфері відповідні правовідносини регулюються такими нормативно- правовими актами: Конституція України; Закон України "Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї"; Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"; Указ Президента України "Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини" від 25 серпня 2015 року №501; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1073-р "Про затвердження плану заходів з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях, наданих Комітетом ООН з прав осіб з інвалідністю, до першої доповіді України про виконання Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2020 року"; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права;  Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; Конвенції про права осіб з інвалідністю. Інші акти законодавства України.
Фінансово-економічне обґрунтування. Прийняття цього проекту Закону не потребує додаткових витрат. Розвиток української жестової мови здійснюватиметься за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах.
Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону. Прийняття Закону дозволить на законодавчому рівні визначити статус, засади та порядок застосування української жестової мови в Україні, що сприятиме жестомовним особам у реалізації їх конституційних прав.

Законопроект вноситься народним депутатом України Борзовою І.Н.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про українську жестову мову

Верховна Рада України, керуючись Конституцією України та положеннями Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, вчинених 13 грудня 2006 року,
- враховуючи, що вільне використання мов у суспільному житті відповідно до принципів, проголошених у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є невід’ємним правом кожної людини;
- надаючи важливого значення зміцненню статусу української жестової мови як одного з найважливіших чинників культурної і мовної самобутності жестомовних осіб;
- виходячи з того, що рівноправність української жестової мови поряд з іншими словесними мовами забезпечить повноту реалізації на території України прав і основоположних свобод жестомовних осіб;
- приймає цей Закон, який визначає статус, засади та порядок застосування української жестової мови в Україні, створення необхідних умов, які дають жестомовним особам можливість нарівні з іншими реалізовувати всі права й основоположні свободи людини і громадянина у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-якій іншій сфері.

Стаття 1. Визначення термінів
1.У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
- бімодально-білінгвальне навчання – використання української жестової та словесної мов як рівноправних засобів навчання жестомовних осіб;
- жестомовна особа – особа із порушенням слуху та/або мовлення, у тому числі сліпоглуха особа, основним або одним із основних засобів спілкування якої є українська жестова мова; 
- перекладач української жестової мови - особа, яка набула професійні компетенції для надання послуг перекладу з/на українську жестову мову;
- сліпоглуха особа – особа зі спадковими, набутими чи вродженими одночасними порушеннями слуху та зору;
- спільнота жестомовних осіб – спільнота глухих, напівглухих (слабкочуючих) та сліпоглухих осіб, які проживають на території України, використовують українську жестову мову як основний або один із основних засобів спілкування і виражає власну соціокультурну та мовну самобутність.
2. Термін "українська жестова мова" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", терміни "розумне пристосування" та "універсальний дизайн" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї".

Стаття 2. Законодавство України про українську жестову мову
Законодавство України про українську жестову мову складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", "Про забезпечення функціонування української мови як державної", "Про освіту", "Про телебачення і радіомовлення", "Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112", інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює відносини, пов’язані із використанням української жестової мови в суспільному житті на всій території України.
2. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Стаття 4. Статус української жестової мови та мовні права  жестомовних осіб
1. Українська жестова мова визнається державою Україна мовою спілкування жестомовних осіб.
2. Кожен має право вивчати та вільно використовувати українську жестову мову в суспільному житті.
Жестомовним особам забезпечується право навчатися українською жестовою мовою.
3. Захист прав жестомовних осіб здійснюється у порядку, встановленому законодавством України.
4. Порядок застосування жестових мов корінних народів і мов національних меншин України у регіонах їхнього компактного проживання визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

Стаття 5. Суб’єкти сфери застосування та використання української жестової мови
1. Суб’єктами сфери застосування та використання української жестової мови є спільнота жестомовних осіб, громадські об’єднання осіб із порушеннями слуху та/або мовлення зі всеукраїнським статусом з постійним членством у Всесвітній федерації глухих, яка має консультативний статус в ООН та є головуючим органом для всіх національних об’єднань осіб з порушеннями слуху, а також громадські об’єднання перекладачів української жестової мови зі всеукраїнським статусом з постійним членством у Всесвітній асоціації перекладачів жестової мови (WASLI).
2. Громадські об’єднання осіб із порушеннями слуху та/або мовлення, перекладачів української жестової мови зі всеукраїнським статусом спрямовують свою діяльність на захист прав і свобод, задоволення інтересів спільноти жестомовних осіб і перекладачів української жестової мови в Україні та представництво їх інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування. 

Стаття 6. Використання української жестової мови в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи та організації забезпечують жестомовним особам умови для вільного використання ними української жестової мови, а також отримання ними у доступній формі інформації, послуг, зокрема, шляхом надання послуг перекладу українською жестовою мовою або шляхом розумного пристосування чи застосування універсального дизайну, що дозволяє передати весь обсяг комунікації, що відбувається засобами словесного мовлення.

Стаття 7. Реалізація політичних і виборчих прав жестомовних осіб
Офіційні виступи і заяви вищих посадових осіб держави, відеоматеріали про вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів і посадових осіб органів місцевого самоврядування, всеукраїнські і місцеві референдуми, та про їхні офіційні результати, передвиборна агітація, у тому числі політична реклама, теледебати, результати опитувань громадської думки, пов’язаних з виборами, що транслюється в режимі відео, зокрема на телебаченні та в мережі Інтернет, мають бути адаптовані для сприйняття жестомовними особами шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитрування з урахуванням вимог, установлених Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Стаття 8. Використання української жестової мови у сфері освіти
1. Жестомовним особам забезпечується право на навчання українською жестовою мовою та на вивчення української жестової мови. Це право реалізується через мережу закладів освіти відповідно до потреб громадян згідно із законодавством.
2. Для жестомовних осіб в комунальних закладах освіти створюються спеціальні класи (групи) з бімодально-білінгвальним навчанням або інклюзивні класи (групи) із послугами перекладу українською жестовою мовою у порядку визначеному законодавством.
3. Педагогічні працівники, які працюють в спеціальних закладах загальної середньої освіти або спеціальних класах для жестомовних осіб зобов′язані володіти українською жестовою мовою.

Стаття 9. Використання української жестової мови у сфері культури
Держава сприяє створенню та поширенню театрального мистецтва та кіномистецтва українською жестовою мовою.
Державні та комунальні театри забезпечують доступність для жестомовних осіб до театральних постановок протягом театрального сезону шляхом їх супроводження перекладом українською жестовою мовою та/або субтитруванням, або шляхом розумного пристосування.
Кіновидовищні заклади забезпечують доступність для жестомовних осіб до фільмів та сеансів демонстрування фільмів шляхом їх супроводження перекладом українською жестовою мовою та/або субтитруванням.
Інформація про демонстрування фільмів, театральних постановок, вистав, інших культурних благ, адаптованих для сприйняття жестомовними особами, завчасно доводиться до відома глядачів.
Аудіовізуальна інформація та весь обсяг комунікації, що відбувається засобами словесного мовлення про музейні предмети та експозицію має супроводжуватися перекладом українською жестовою мовою та/або субтитруванням, або шляхом розумного пристосування.

Стаття 10. Використання української жестової мови у сфері фізичної культури і спорту
Держава, забезпечуючи рівні права та можливості громадян у сфері фізичної культури і спорту, гарантує вільне використання української жестової мови з метою створення умов для занять фізичною культурою і спортом жестомовним особам.
Організатор фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів забезпечує доступність таких заходів для жестомовних осіб шляхом їх супроводу перекладом українською жестовою мовою та/або субтитруванням, та/або шляхом розумного пристосування, та/або застосування універсального дизайну:
в обов’язковому порядку, якщо в фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходах беруть безпосередню участь жестомовні особи;
за зверненням жестомовних осіб, якщо жестомовні особи беруть участь у фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходах у якості глядачів.
Перекладачі української жестової мови, які працюють у сфері фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, повинні володіти спортивною жестомовною термінологією.
Порядок супроводу перекладом українською жестовою мовою та/або субтитруванням фізкультурно-оздоровчих заходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Використання української жестової мови у сфері охорони здоров’я
Жестомовним особам, які звертаються до закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності за отриманням медичних послуг або знаходяться в таких закладах охорони здоров’я на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні, забезпечуються умови для вільного використання ними української жестової мови, а також отримання ними у доступній формі інформації, послуг, зокрема, шляхом надання послуг перекладу українською жестовою мовою або шляхом розумного пристосування чи застосування універсального дизайну, що дозволяє передати весь обсяг комунікації, що відбувається засобами словесного мовлення.
Спілкування медичного працівника з жестомовною особою проводиться за участі перекладача української жестової мови у разі неможливості іншої комунікації такого пацієнта із медичним працівником. На перекладачів української жестової мови при цьому поширюються положення статті 40 Закону України "Про основи законодавства України про охорону здоров’я".

Стаття 12. Використання української жестової мови у системі екстреної допомоги населенню
Держава забезпечує жестомовним особам доступність до оперативно-диспетчерських служб екстреної допомоги населенню та можливість приймати екстрені виклики та інформацію від них з використанням української жестової мови, шляхом розумного пристосування та/або універсального дизайну.
Працівникам екстрених служб забезпечується навчання українській жестовій мові з метою забезпечення комунікації з особами з порушенням слуху та/або мовлення як на місці події, так і під час надання екстреної допомоги.

Стаття 13. Використання української жестової мови у телекомунікаційних послугах
Оператори, провайдери телекомунікацій забезпечують споживачам телекомунікаційних послуг, які є жестомовними особами, можливість отримання інформації, передбаченої Законом України «Про телекомунікації», українською жестовою мовою або титруванням.

Стаття 14. Використання української жестової мови у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Жестомовна особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право виступати українською жестовою мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Стаття 15. Використання української жестової мови в кримінальному провадженні
Використання української жестової мови на будь-якій стадії кримінального провадження здійснюється відповідно до вимог відповідного процесуального законодавства України. 
Під час кримінального провадження жестомовна особа забезпечується послугами перекладу українською жестовою мовою.

Стаття 16. Використання української жестової мови в судочинстві
Жестомовній особі, яка бере участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) українською жестовою мовою, користуючись послугами перекладу українською жестовою мовою у встановленому законодавством порядку.
У судовому процесі застосовується українська жестова мова у порядку визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Стаття 17. Використання української жестової мови в нотаріаті 
Жестомовні особи мають право користуватися послугами перекладача української жестової мови при вчиненні нотаріальних дій.
Якщо жестомовна особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не володіє державною мовою (неписемна), то участь перекладача української жестової мови, при вчиненні цієї нотаріальної дії, є обов’язковою.

Стаття 18. Надання послуг перекладу української жестової мови та джерела фінансування
1. Послуги перекладу української жестової мови в усіх сферах суспільного життя жестомовних осіб надаються перекладачами української жестової мови, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови.
2. Порядок та умови надання і отримання послуг перекладу української жестової мови визначаються Кабінетом Міністрів України, після узгодження з громадськими об’єднаннями осіб із порушеннями слуху та/або мовлення і громадськими об’єднаннями перекладачів української жестової мови зі всеукраїнським статусом.
3. Надання послуг перекладу українською жестовою мовою здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, суб’єктів господарювання, фізичних осіб, які мають потребу в отриманні послуг перекладу українською жестовою мовою, інших джерел, не заборонених законодавством. 

Стаття 19. Підготовка та підвищення кваліфікації перекладачів української жестової мови
Держава забезпечує підготовку та підвищення кваліфікації перекладачів української жестової мови через мережу закладів вищої освіти та спеціалізовані установи громадських об’єднань осіб з порушеннями слуху та/ або мовлення, які отримали ліцензію центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, на здійснення такої діяльності.
Документами, що засвідчують набуття професійної компетенції для надання послуг перекладу українською жестовою мовою є:
а) документ про освіту;
б) документ про отримання спеціальності;
в) документ про присвоєння (підтвердження) кваліфікації.

Стаття 20. Єдиний реєстр перекладачів української жестової мови
1. Громадські об’єднання осіб з порушенням слуху та/або мовлення зі всеукраїнським статусом, або громадські об’єднання перекладачів української жестової мови зі всеукраїнським статусом забезпечують ведення Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад перекладачів української жестової мови.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови здійснюється громадськими об’єднаннями осіб з порушенням слуху та/або мовлення зі всеукраїнським статусом, або громадськими об’єднання перекладачів української жестової мови зі всеукраїнським статусом.
2. До Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови вносяться такі відомості:
1) прізвище, ім’я та по батькові перекладача;
2) найменування закладу чи організації, які видали документ, що засвідчує отримання освіти, присвоєння (підтвердження) кваліфікації для надання послуг перекладу українською жестовою мовою;
3) номер і дата видачі документа, що засвідчує набуття професійної компетенції для надання послуг перекладу українською жестовою мовою;
4) адреса основного робочого місця перекладача та номери засобів зв’язку.
Адресою основного робочого місця перекладача є місцезнаходження підприємства, установи та організації, де працює перекладач або адреса фактичного місця здійснення діяльності з перекладу, якщо вона є відмінною від місцезнаходження основного робочого місця перекладача. У разі наявності декількох адрес робочих місць перекладача до Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови вноситься лише одна адреса робочого місця перекладача.
3. Перекладач протягом п’яти днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови, письмово повідомляє про такі зміни громадське об’єднання осіб з порушенням слуху та/або мовлення зі всеукраїнським статусом, або громадське об’єднання перекладачів української жестової мови зі всеукраїнським статусом, яке здійснює ведення Єдиного реєстру.
4. Інформація, внесена до Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови, є відкритою на офіційному веб-сайті громадського об’єднання осіб з порушенням слуху та/або мовлення, або громадського об’єднання перекладачів української жестової мови зі всеукраїнським статусом. 
Громадські об’єднання осіб з порушенням слуху та/або мовлення зі всеукраїнським статусом, або громадські об’єднання перекладачів української жестової мови зі всеукраїнським статусом надають витяги з Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови за зверненням перекладача або іншої особи.
5. Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання громадським об’єднанням осіб з порушенням слуху та/або мовлення зі всеукраїнським статусом, або громадським об’єднанням перекладачів української жестової зі всеукраїнським статусом відповідної інформації.
6. Порядок ведення Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови затверджується громадським об’єднанням осіб з порушенням слуху та/або мовлення зі всеукраїнським статусом, або громадським об’єднанням перекладачів української жестової мови зі всеукраїнським статусом.
7. З метою ведення Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Стаття 21. Наукові дослідження української жестової мови 
Метою наукових досліджень української жестової мови є вивчення і навчання жестової мови, збереження, розвиток і захист мовної спадщини спільноти жестомовних осіб як складової культурного надбання українського народу.
Пріоритетними напрямами проведення наукових досліджень української жестової мови є:
- вивчення й опис лінгвістичних особливостей української жестової мови;
- аналіз і опис діалектів української жестової мови;
- дослідження історії розвитку української жестової мови;
- напрацювання стандартів жестомовної термінології в різних галузях;
- розроблення технологій викладання української жестової мови для різних груп осіб;
- створення технологій бімодально-білінгвального навчання жестомовних осіб різних вікових груп;
- розробка рівнів володіння українською жестовою мовою;
- визначення критеріїв оцінювання рівня володіння українською жестовою мовою;
- проектування змісту і форми сертифікаційного екзамену з рівня володіння українською жестовою мовою;
- розроблення навчально-методичного забезпечення для навчання української жестової мови.
Фінансування наукових досліджень української жестової мови здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб.

Стаття 22. Відповідальність за порушення цього Закону
1. Особи, винні у порушенні вимог законодавства про українську жестову мову несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.
2. За надання неповних та/або неякісних послуг перекладу українською жестовою мовою, або завідомо неправильний переклад перекладачі української жестової мови несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: статей 6, 9, 10, 11 та 12 цього Закону, які набирають чинності через два роки з дня набрання чинності цим Законом;
частини першої статті 20 цього Закону, яка набирає чинності з дня початку роботи Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у тексті Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №34-35, ст.458) слова "вадами зору та слуху" замінити словами "порушеннями зору та слуху";
2) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №9-10, №11-12, №13, ст.88):
а) у статті 29:
частину третю після слів "іншою мовою" доповнити словами та знаками "у тому числі українською жестовою мовою,";
частину четверту після слів "іншу мову" доповнити словами та знаками "у тому числі українською жестовою мовою,";
б) у частині першій статті 68 слово та знаки "(сурдоперекладача)" замінити словами та знаками "(перекладача української жестової мови)";
в) статтю 135 після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:
"9. Процесуальні документи відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються жестомовним особам, які беруть участь у справі (підозрюваному, обвинуваченому у кримінальному провадженні), державною мовою, та за клопотанням зазначених осіб, забезпечується переклад вищезазначених документів українською жестовою мовою";
3) у Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., №21, ст.252; Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №37, ст.453; 2012 р., №31, ст.381):
а) частину другу статті 23 викласти в такій редакції:
"Телерадіоорганізації (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) забезпечують переклад українською жестовою мовою та/або субтитрування офіційних  повідомлень, зокрема виступів вищих посадових осіб держави, та інформації про надзвичайні ситуації (попередження та ризик їх виникнення), що становлять загрозу життю чи здоров’ю громадян України, а також кіно-, відеофільмів, передач і програм з урахуванням вимог, установлених Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Частка загального обсягу телевізійного добового мовлення, що має бути адаптована для сприйняття жестомовними особами шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитрування, визначається Законом України «Про телебачення і радіомовлення». Ця норма не поширюється на підприємства, що здійснюють іномовлення України";
б) у тексті Закону слово "вадами" замінити словом "порушеннями";
4) статтю 8 Закону України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №39, ст.181; 2008 р., №18, ст.197; 2010 р., №34, ст.486; 2012 р., №39, ст.463; 2014 р., №1, ст.1; 2018 р., №34, ст.259) доповнити частиною десятою такого змісту:
"10. Особливості використання української жестової мови у передвиборчій агітації, у тому числі у політичній рекламі, теледебатах, результатах опитувань громадської думки, пов’язаних з виборами, та під час офіційного оголошення результатів виборів, встановлюються Законом України "Про українську жестову мову";
5) абзац восьмий статті 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., №48, ст.296; 2006 р., №18, ст.155; 2011 р.,  №28, ст.252; 2014 р., №20-21, ст.715; 2015 р.,  №5, ст.409; 2016 р., №31, ст.547; 2018 р., №32, ст.242) після слів "національного аудіовізуального продукту" доповнити словами і цифрами ", у тому числі з урахуванням різновиду аудіовізуального продукту, визначеного статтею 23 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"), адаптованої для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитруванням, їх якості та достовірності";
6) абзац тридцять четвертий статті 3 Закону України "Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради України, 1998 p., №22, ст.114; 2003 р. №30, ст.248; 2010 р., №20, ст.199; 2015 р., №18, ст.131; 2017 р., №20, ст.240) після слів "безпосередньо на фільмокопії" доповнити словами «, зокрема з урахуванням вимог, установлених Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, для належного сприйняття жестомовними особами";
7) частину першу статті 561 Закону України "Про вибори Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., №14, ст.81) доповнити абзацом такого змісту:
"Особливості використання української жестової мови у передвиборчій агітації, у тому числі у політичній рекламі, теледебатах, результатах опитувань громадської думки, пов’язаних з виборами, та під час офіційного оголошення результатів виборів, встановлюються Законом України "Про українську жестову мову";
8) абзац восьмий частини другої статті 5 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., №51-52, ст.446) після слів "мовні ознаки" доповнити словами "(у тому числі володіння українською жестовою мовою)";
9) у Законі України "Про телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., №18, ст.155; 2012 р., №7, ст.53, №39, ст.463, №40, ст.478; 2014 р., №12, ст.178, №20-21, ст.715; 2015 р., №18, ст.131, №45, ст.409; 2016 р., №31, ст.547, №39, ст.599, №51, ст.835; 2017 р., №26, ст.298; 2018 р., №32, ст.242, №46, ст.371):
а) частину шосту статті 6 доповнити абзацами такого змісту:
"Відповідальність за якість та достовірність перекладу українською жестовою мовою та/або субтитрування телевізійного добового мовлення для сприйняття особами з порушеннями слуху несе телерадіоорганізація.
Відповідальність за недотримання частки загального обсягу телевізійного добового мовлення (у тому числі з урахуванням різновиду аудіовізуального продукту, визначеного статтею 23 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"), адаптованої для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитруванням, несе телерадіоорганізація";
б) частину другу статті 24 доповнити пунктом "и" такого змісту:
"и) інформація про частку загального обсягу телевізійного добового мовлення (у тому числі з урахуванням різновиду аудіовізуального продукту, визначеного статтею 23 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"), адаптація якої здійснюватиметься для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитруванням (за роками). Ця норма не поширюється на підприємства, що здійснюють іномовлення України";
в) частину другу статті 28 доповнити абзацом такого змісту:
"частку загального обсягу телевізійного добового мовлення (у тому числі з урахуванням різновиду аудіовізуального продукту, визначеного статтею 23 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"), адаптовану для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитруванням, в розмірі не менше 10 відсотків (крім реклами) до 2020 року, 20 відсотків - до 2021 року, 50 відсотків - до/з 2023 року з урахуванням жанрового розподілу програм та передач відповідно до вимог, установлених Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Ця норма не поширюється на підприємства, що здійснюють іномовлення України";
г) частину четверту статті 57 після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"особливості адаптації частки загального обсягу телевізійного добового мовлення (у тому числі з урахуванням різновиду аудіовізуального продукту, визначеного статтею 23 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні") для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитруванням. Ця норма не поширюється на підприємства, що здійснюють іномовлення України".
У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - тринадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - чотирнадцятим;
ґ) частину першу статті 59 доповнити пунктом "й" такого змісту:
"й) здійснювати адаптацію частки загального обсягу телевізійного добового мовлення (у тому числі з урахуванням різновиду аудіовізуального продукту, визначеного статтею 23 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні") для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитруванням з урахуванням вимог, установлених Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення";
д) абзац третій частини першої статті 61 викласти в такій редакції:
"одержувати інформацію про розклад передач. Програми та передачі, що адаптовані для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитруванням, повинні позначатися в розкладі програм телерадіоорганізацій. Відповідна позначка визначається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення";
е) абзац другий частини першої статті 70 викласти в такій редакції:
"законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення, у тому числі в частині здійснення адаптації частки загального обсягу телевізійного добового мовлення (у тому числі з урахуванням різновиду аудіовізуального продукту, визначеного статтею 23 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні") для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитруванням, їх якості та достовірності";
є) частину одинадцяту статті 72 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
"За недотримання телерадіоорганізаціями законодавчих вимог та/або ліцензійних умов щодо недотримання частки загального обсягу телевізійного добового мовлення (у тому числі з урахуванням різновиду аудіовізуального продукту, визначеного статтею 23 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні") та якості/достовірності перекладу українською жестовою  мовою та/або субтитрування загального обсягу телевізійного добового мовлення телерадіоорганізації сплачують штраф у розмірі 5 відсотків розміру ліцензійного збору".
У зв’язку з цим абзаци четвертий - шостий вважати відповідно абзацами п’ятим - сьомим;
10) статтю 64 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №10-11, ст.73) доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Особливості використання української жестової мови у передвиборчій агітації, у тому числі у політичній рекламі, теледебатах, результатах опитувань громадської думки, пов’язаних з виборами, та під час офіційного оголошення результатів виборів, встановлюються Законом України "Про українську жестову мову";
11) у Законі України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., №27, ст.904; 2015 р., №23, ст.159):
а) статтю 18 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. НСТУ зобов’язана дотримуватися законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, зокрема в частині здійснення адаптації частки загального обсягу телевізійного добового мовлення (у тому числі з урахуванням різновиду аудіовізуального продукту, визначеного статтею 23 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні") для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитруванням, їх якості та достовірності";
б) статтю 20 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Офіційні виступи і заяви вищих посадових осіб держави відповідно до частин першої та другої цієї статті, а також інформація про надзвичайні ситуації (попередження та ризик їх виникнення), що становлять загрозу життю чи здоров’ю громадян України, мають бути адаптовані для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитруванням з урахуванням вимог, установлених Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення";
12) статтю 50 Закону України "Про місцеві вибори" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., №37-38, ст.366) доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Особливості використання української жестової мови у передвиборчій агітації, у тому числі у політичній рекламі, теледебатах, результатах опитувань громадської думки, пов’язаних з виборами, та під час офіційного оголошення результатів виборів, встановлюються Законом України "Про українську жестову мову".
3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Порівняльна таблиця до проекту Закону України "Про українську жестову мову"